ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Самослав Желіба
2024.07.03 12:29
Я спитав ім’я,
У відповідь: «Марія».
Яке цнотливе!

Володимир Бойко
2024.07.03 12:23
Демократія (лат. – влада народу) потрібна народу. Якщо замість народу – отара, то для кого і для чого демократія? Сильні покладаються на справедливість, слабкі – на підлість. Що більше втрачається можливостей, то більше виникає бажань. Бочка мед

Микола Соболь
2024.07.03 11:55
Верба плакуча стихла над ставком,
проміння сонця гладить їй волосся,
рясним багрянцем небо налилося,
зове лелека вечір за селом,
летить тріскучий клекіт увсебіч
і затишно стає, аж донезмоги,
благословенна всемогутнім Богом
спускається на землю тиха

Самослав Желіба
2024.07.02 22:41
Тихо станеш межи нами в центрі людяної зали,
Бо бажаєш, щоби люди твої чари приховали;
Та не вдасться задум хитрий, адже вій твоїх кинжали
Нам красу твою відкриють, дивну вроду Тані Бали.
   Хоч на самім краю світу заховайся від усіх
    Ти

Хельґі Йогансен
2024.07.02 13:45
Спекотний літній день, спекотна літня ніч.
В перервах де-не-де танцює літня злива.
Все начебто окей, та літні комарі
З любові до людей романтику накрили...



Дата сьогоднішня

Козак Дума
2024.07.02 10:26
Цикади влаштували бенефіс
під гомінливу музику прибою.
Лунає у Іраклії каприс
на фоні саг зеленого розвою!.

Заслухались реліктові ліси,
у них дрімає ще дідівська сила.
Оаза невимовної краси

Віктор Кучерук
2024.07.02 09:53
Спекотний день… Ані шелесне
Понад водою очерет, –
Ніщо в блакиті піднебесній
Не поривається у лет.
Ані хмарини, ні пташини,
Ні повівання вітерця, –
Лиш тільки сонце цілу днину
Пашить нестерпно без кінця.

Володимир Каразуб
2024.07.02 09:32
Ти повинен написати про вітер цієї весни
Залишити для неї оте мерехтіння світла
Написати жовтоокі кульбаби і солодке гудіння бджіл
Про те як птахи у польоті торкаються чорним пір’ям.
Як в саду опадає його білосніжна кужіль,
Не забудь про цвітіння б

Микола Соболь
2024.07.02 07:04
Зітруть ідентичність, націю втоплять у крові,
варвари мову відправлять на історичний смітник.
Зросійщені кажеш? Значить до цього готові.
Не треба цідити крізь зуби заїжджене – звик.
Куриво степом та чорні дими над ланами,
пліч-о-пліч стоять ратоборці

Артур Курдіновський
2024.07.02 05:46
Горять усі мої архіви.
Їх знищує вогонь омани.
Життя таке несправедливе!

Чекання вранішньої зливи -
Чудові, нереальні плани...
Горять усі мої архіви.

Надія Тарасюк
2024.07.02 02:29
Колись росли ромашки і човни.
Колись і ми з троянди народилися.
По піднебессю - трішки білизни:
хмарки веселі дихають в потилицю.
Зелений край до солоду густий -
липнево мед лоскоче усміх вусами.
Переболить, як вистоїть настій,
бо жити треба, жити

Світлана Пирогова
2024.07.01 22:18
А у безсоння - кадастр особливий:
Ось небо ночі в зоряній парчі,
З*явився місяця яскравий бивень...
Мені б ... дрімати на твоїм плечі.

Немає від безсоння цього ліків.
(Мереживо моїх думок і мрій).
Чи не забув гаряче грацій літо,

Іван Потьомкін
2024.07.01 21:29
Сталося це в Аскалоні. За звичаєм, пішли в Єрусалим брати-юдеї. «От і добре,- зрадів сусід-язичник.- Поки молитимуться, дечим розживуся». Глянув на подвір’я через тин: Брати чомусь не квапляться на прощу.. Відки йому було знати, Що це Господ

Микола Дудар
2024.07.01 17:22
Ще до війни було аж надто задалеко…
Ще ріки сліз чекали на відплив…
Хозяйнували в небі зрощені лелеки…
І ти такий слухняний… просто жив.
Топтав цю землю грішну неповторно…
Вичитував, зачитувався ти,
Що не Еней був парубок моторний,
А всі оті зашмо

Надія Тарасюк
2024.07.01 11:08
На Івана, на Купала
перстень-папороть шукаю
синім лісом, жовтим небом -
квітнуть роси, пнуться стебла
і росте душа! Над ставом -
біла птаха: славно ставна...
На Івана, на Купала
черешневі зорі впали

Ольга Олеандра
2024.07.01 10:55
Спробуй.
Бо все можливо.
Кожен світанок – диво.
Будь-який крок оборотний.
Серцем заходь в звороти.

Пробуй.
Не є фатальним
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Інша поезія):

Кав'яр Сергій
2024.06.21

Самослав Желіба
2024.05.20

Людмила Кибалка
2024.05.17

Степанчук Юлія
2024.04.15

Ольга Чернетка
2023.12.19

Іван Кушнір
2023.11.22

Діана Новикова
2023.11.18






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Шон Маклех / Інша поезія / Білі світлофори

 Різати хліб

«… Серце зруйнуй
Що себе не пізнало, щоб зміг
Я потрапити в вічності пастку…»

(Вільям Батлер Єйтс)

Образ твору ...
перейти до тексту твору




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2019-12-12 11:05:55
Переглядів сторінки твору 1768
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.379 / 5.5  (4.987 / 5.57)
* Рейтинг "Майстерень" 5.241 / 5.5  (4.826 / 5.53)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.853
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Модернізм та Неомодернізм. Інша поезія
Автор востаннє на сайті 2024.06.04 16:19
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Сливка (Л.П./М.К.) [ 2019-12-12 12:34:02 ]
"А я біля криниці вічності
Буду пити воду холодну роздумів" - уміння не з легких, до цього довго і важко йти. Вітаю, якщо Ви вже знаєте, про що пишете.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Нінель Новікова (М.К./М.К.) [ 2019-12-12 16:44:02 ]
Глибока і мудра філософія Вашої поезії завжди захоплює, пане Шон! З повагою


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Деркач (Л.П./Л.П.) [ 2019-12-12 19:40:11 ]
Це ніби попередження, що у трухлявий світ крайнощів, ілюзій, задзеркалля - краще не потрапляти. В крайньому разі живи собі спогадами про минуле і ніхто тебе не відріже як окраєць хлібини. Скоріше всього це рефлексії фрейдівської підсвідомості, а от чи усвідомлює автор, як в повній мірі це відобразити, важко сказати.
Є незрозумілі місця через відсутність розділових знаків.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2020-01-01 15:44:10 ]
Люблю час від часу блукати вашими рядочками, пане Шоне. Завжди знаходжу щось собі співзвучне, щось, що відчуваю, але не вмію сказати...Допомогає не втрачати те, що я, атеїстка, називаю наявність Бога у душі... Може, я й не розумію чогось, чи інтерпретую не так, як то бачить автор, але читач має право на власне бачення, бо об'єктивний світ зіниці кожного викривлюють по-своєму..."І дивлюсь у дзеркало:
А там зима, а там холодно,"І кажу волохатим хвостатим людям:
Не сідайте на гілку, яка росте
З гнилого дерева вашої «реальності»,Краще б піти мені у світ сонячний
У царство королівство Я китайське" і не хочу про сову згадувати –
І так прилетить ночі цієї". Але не вистачає мені мудрості, щоб "біля криниці вічності
... пити воду холодну роздумів
І згадувати." Так якось... Тож дякую Вам за соломину, бо саме вони дозволяють мені не тонути...