ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Курдіновський
2025.12.15 08:16
Ви можете писати папірці,
Тягнути у безсовісні угоди -
Та тільки знайте: гнів мого народу
Не спинять вже ніякі стрибунці.

Вам затишно? Не бачили ви тих
В Ізюмі вбитих, страчених у Бучі?
Запам'ятайте: помста неминуча

Микола Дудар
2025.12.15 07:40
Попри снігу і дощу,
Попри слюнь і всячини —
Я не згоден, не прощу,
Краще б розтлумачили…
Попередження своє,
Попри зауваженням,
Настрій кожен з них псує
В мінус зоощадженням…

Віктор Кучерук
2025.12.15 06:33
Дочекалися і ми
Явних проявів зими -
Прошуміла завірюха,
Вкривши землю білим пухом,
А опісля на мороз
Несподівано взялось,
Ще й канікули тривалі
На догоду нам настали...

Тетяна Левицька
2025.12.15 00:20
Чого хоче жінка, того хоче Бог,
а ти про що мрієш, панянко?
Усе в тебе є: на полиці — Ван Гог,
у серці палаючім — Данко.
В піалі фаянсовій щедрі дари:
червона смородина, сливи.
Корицею пахнуть твої вечори,
терпкими кислицями зливи.

Борис Костиря
2025.12.14 22:21
Зима невідчутна і геть невловима.
Непрошений сніг скиглить, проситься в рими.

Куди ж закотилась її булава?
Напевно, порожня зими голова.

Ми втратили зиму, як грізний двобій
Переднього краю ідей і вогнів.

Іван Потьомкін
2025.12.14 18:39
Той ряд бабусь,
Що квіти продають на Байковім, –
Здається вічний.
Їх або смерть обходить стороною,
Або ж вони…
Bже встигли побувати на тім світі.
Порозумілися з Хароном
І вдосвіта вертаються до нас.

Артур Сіренко
2025.12.14 17:36
Цвіркун очерету співає сонети зірок,
А море зелене озерне
підспівує шелестом:
Тихо падають краплі, пугач Улісс
Чекає рибалку, в якого кишені
Повні каштанів, які назбирав
У світлі жовтого ліхтаря Місяця
На вулиці нео

Ярослав Чорногуз
2025.12.14 15:10
По піску у Сахарі ідуть,
Угоряють від спеки пінгвіни,
Перевернута метеосуть -
Модернового хеллоуіну.

Все у світі тепер навпаки --
Вже снігами мандрують верблюди...
Сніг скупий, ніби зниклі рядки,

Євген Федчук
2025.12.14 11:48
Туман висів, як молоко густий.
В такому дуже легко заблукати.
І будеш вихід цілий день шукати,
І колами ходити в пастці тій.
Коли він свою гаву упіймав
І не помітив. Мов мара вхопила
В свої обійми. Коли відпустила,
Товаришів уже і слід пропав.

Світлана Пирогова
2025.12.14 10:33
Якби усі людей любили,
То, звісно, в думці не було б війни.
Але в сучасників гора вини,
Яка і породила бійню.

Зупинить хто це божевілля,
Що вміщує в собі ненависть,зло.
Горить у полум'ї людина й тло,

Тетяна Левицька
2025.12.14 10:29
Красою приваблював завше,
літав за туманами в брід.
Тонув комашнею у чаші —
п'янким і бентежним був світ.
Із кокона гусені вийшов
метелик у ясну блакить.
Віночком заврунилась вишня —
сніжисто на сонці ярить.

Віктор Кучерук
2025.12.14 09:23
Перед мною уранці
Натюрморти малі -
Чай видніється в склянці
Та папір на столі.
А ще фрукти і квіти
Кличуть часто в політ
Мрії з настрою звиті,
Думам різним услід.

С М
2025.12.14 06:11
Стіна що із пророцтвами
По швах потріскує
На інструменті смерті ще
Яскраві сонця вилиски
Ще навпіл роздираєшся
І снами і кошмарами
О хто вінка поклав би там
Де тиша крик затьмарить?

Мар'ян Кіхно
2025.12.14 04:43
Мені приємно у твоєму товаристві.
Я навіть не навиджу тебе.
Можливо, зазнайомимося близько й
колись-то збіг обставин приведе

нам кілька років пережити разом.
Тобі подібну я подеколи шукав
і ти не проти. Звісно, не відразу.

Мар'ян Кіхно
2025.12.14 02:46
Повстань!
Страшний бо Суд іде,
почеплений, як материнська плата,
немов дощу тяжка мені заплата,
та батьківський нечуваний
хардрайв.

Прівіт, мала.

Микола Дудар
2025.12.14 00:08
Було колись під шістдесят,
А ви ще вештали думками…
Поміж віршованих цитат
Цідили ніжними струмками…
І що ж такого в тих думках?
Думки з думок втечуть у вірші,
А вас пошлють за шістдесят
Й струмки на вигляд стануть інші…
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Критика | Аналітика):

Пекун Олексій
2025.04.24

Лайоль Босота
2024.04.15

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Геннадій Дегтярьов
2024.03.02

Теді Ем
2023.02.18

Зоя Бідило
2023.02.18

Олег Герман
2022.12.08






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Редакція Майстерень (1963) / Критика | Аналітика / Мистецтвознавчі розшуки

 Ubi vita, ibi Poesis

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2005-11-19 12:43:21
Переглядів сторінки твору 5540
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.388 / 5  (4.489 / 5.44)
* Рейтинг "Майстерень" 3.544 / 5  (3.497 / 5.25)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.795
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми ЛІТПРОЦЕСИ
ПРО ПОЕЗІЮ
ПРО МИСТЕЦТВО
Автор востаннє на сайті 2025.11.10 11:55
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2006-07-20 14:03:40 ]
Вміння? Прийде?
А "вміння" це, що гість який "приходить"?
Приходу вміння не потрібно чекати, так можна зістарітись і тільки.
У кожній людині є певний спектр ВМІНЬ їх лише необхідно розвивати.

Було би бажання розвивати вміння і ГАРМОНІЯ прийде.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2006-12-09 11:56:56 ]
Знаєте, мені сподобалось визначення поетів, як "медіуми гармоній (передавачі автентичності) навколишнього видимого-невидимого багатовимірного Життя. ".
Одразу відчула себе медіумом - хоч мої пориви оцінені, як "Любитель поезії". Але у слові "Любитель" - уже є надія. Бо любов - це завжди надія.
Для мене, поезія - це музика душі і серця. Якщо серце і душа живі, не закам'янілі (болять чи тішаться), то з них пнеться-ллється музика. У кожного своя - бо кожен має свої струни і любить свої акорди.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2008-01-02 23:44:56 ]


Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-29 20:56:32]
"До речі, ми невдовзі на "Майстернях" здійснимо цю градацію, бо вона в нас сьогодні незавершена.
Скажімо до групи авторів R1 рейтингу належатимуть тільки автори, чиї грубі книги поезій розглядатимуться як мистецьке явище.)
І як це позначиться на роботі ПМ? Які і кому плюси й мінуси випливуть? Як це позначиться на літпроцесі?

Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2007-12-29 23:21:31]
Думаю, що ніяк явно і миттєво не позначиться, але можливо додасться точності в баченні.

Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-29 23:52:30]
У градації? На зразок: малий, середній і великий бзнес?.. Хто тепер з людей творчих може видрукувати товсту книгу та зробити її "мистецьким явищем" через ЗМІ? Як довго те явище залишатиметься явищем. Не памятаю хто сказав, що настав такий час, коли усі мають шанс на 15-хвилинну славу. Кожного року всілякі комітети, аж до Нобелівського, визначають кращі твори, назви й автори яких забуваються коли не за 15 хвилин, то за 15 днів, місяців, років...

Редакція Майстерень (М.К./М.К.) [ 2008-01-01 14:49:14]
Не потрібно, Валентине, через ЗМІ - колеги по перу знають, що вартісне, а що ні. А народ зазвичай це взнає років 20-100 опісля.
А Нобелівський комітет, як на жаль нині і Шевченківський, - суто європейська, і не дуже чиста, політика.

Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-01 15:19:22]
Тепер ЗМІ - то творці опінії не лише серед плебесу, але й серед патриціїв. Звідки вони довідаються про чиюсь геніальність чи убогість? Сучасні ЗМІї - це той біблійний змій-спокусник. Не марно їх прибирають до рук. І хоча ІНТЕРНЕТ не вважається ЗМІ, а радше засобом комунікації, та він теж працює та тих, хто володіє ресурсом. Без комунікації та інформації не відбувається ніщо.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2023-08-04 14:40:56 ]
Напевно варто продовжити розмову про сутність поезії, опісля достатньо довгої паузи.

Цікаво, чи змінилися ваші особисті погляди на сутність поезії в цілому, і вашої, зокрема.

Бо, на перший погляд, більшість і далі віршує або суто власні емоції, або різної глибини особисті повчання.
Що ж - це теж не зле, бо й дрібна творча доброчинність теж корисна світу. Але ж і досить стереотипно виходить, так?
То як вийти - нам, знаним і не дуже, авторам за межі власної поетичної стереотипності?
Декого ж це має цікавити?
Один із методів ніби і не складний - писати в сукупності з чимсь творчо більш високим, аніж наше "я". Давати в кожному рядку місце вищій магії, бо життя таки вкрай магічне.
Тобто, побудова поетичного речення мала би охоплювати і джерело невидимого співвиконавця, аніж лише соло автора, народжувати покрокову стереоскопію, відтак і містерію твору. )

А які ваші пропозиції?