ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Микола Дудар
2026.02.16 22:56
Ти поміж мрій застряг навічно
І відмінить ніхто не вправі
Тому, що ти увесь стоїчний.
Отож, гуляй і мрій надалі…
І не забудь про відпочинок,
Про захист власний від пройдохів…
Обзаведись для «клина» клином
Хоча би з кимсь, хоча би трохи.

Ігор Шоха
2026.02.16 20:51
На зламі долі як і мій народ,
приречений цуратися гордині,
іду у ногу з течією вод
по схиленій до заходу долині.

Минаю нерозведені мости
над рукавами синього Дунаю,
та до кінця ніколи не дійти,

Іван Потьомкін
2026.02.16 20:36
Дерево рубав побіля річки чоловік.
І чи втомився, чи так собі про щось подумав,
Сокира вислизнула з рук й шубовснула у воду.
«Ой, що ж мені теперечки робить?
Вона ж у мене одна в господі!»-
Отак ось лементує чоловік, та хто ж почує...
Раптом з води

Олександр Буй
2026.02.16 20:35
Зима тече струмками у весну,
Несе в моря корвети паперові.
Я скоро знов до ранку не засну,
Як соловей співатиме в діброві.

Душа міняє агрегатний стан –
Тече крижинка по щоці сльозою.
Суворішим іще на зиму став,

В Горова Леся
2026.02.16 17:42
Стече переболілими обрАзами
Мій сум про тебе. Звісно, що стече,
Напишеться підранішнім дощем
По склі нічному наостанок сказане.
Й садно, натерте часом, запече.

Спочатку ледве чутно, ледве впізнано.
Беззвучно закричу в ту мить: почуй,

Борис Костиря
2026.02.16 12:14
Я - контркультура, я хлопець із підворіття
З Маркузе й гітарою в грубих руках.
На мене осіло, мов попіл, жорстоке століття.
І падають вірші додолу, як вічності прах.

Сиджу під стіною у рвоті і бруді земному,
Ковтаю ілюзії, ніби торішній портвей

Віктор Кучерук
2026.02.16 07:16
Зимові дні, неначе сни,
Минають скоро, -
Прояви жданої весни
Щодня надворі.
Водою хутко взявся сніг
І вже струмочки
Бринять і лащаться до ніг,
І тішать очко.

Микола Дудар
2026.02.15 23:23
Котика ніжного дотики…
Небо суцільно захмарене…
Крадуть, знущаюсться покидьки.
Господи, де ж воно, праведне?
Ночі і дні наші втомлені…
Поле засніжене, зранене…
Котику - братику - ангеле,
Поруч побудь на повторені…

С М
2026.02.15 17:23
Знати би от
Коли спинитися, коли іти
А в зимовому середмісті
Усе на думці сніги брудні

Вийшовши уночі торкайся
Злота вогників, що вони
Виказують утечу тіней

Ігор Терен
2026.02.15 16:58
А кривда залишає хибні тіні
про істину... і не гидує світ
усім, що нині
доїдають свині,
і тим, що ділять орки із боліт.

***
А малорос на вухо не тугий,

Євген Федчук
2026.02.15 15:28
Про царицю Катерину Другу по Росії
Ще за життя говорили, що вона повія.
Хто тільки не був у неї тоді у коханцях,
Хто лиш не озолотився на тій «тяжкій» праці.
Її можна зрозуміти: чоловіка вбила,
Та єство своє жіноче нікуди ж не діла.
А цариця ж… Хто

Олена Побийголод
2026.02.15 14:17
Із Леоніда Сергєєва

Навколо багато накритого столу в очікуванні гостей походжають Теща з Тестем.

Теща:
Що оце?

Тесть:

Борис Костиря
2026.02.15 11:44
Мінливість травня тиха і примарна
Спалахує і гасне вдалині.
Мінливість травня, мов свята омана,
Що не горить в пекельному вогні.

Побачиш таємничий рух природи
В мінливості сезонів і дощів.
Так істина себе у муках родить

Юрій Гундарів
2026.02.15 10:46
Доброго вечора, шановні радіослухачі! В ефірі щотижнева передача «Особистість - поруч!» Сьогодні наш гість - переможець конкурсу короткого оповідання на таку всеосяжну тему, як «Мета мого життя», Іван Кочур. Зараз ми сидимо у затишній однокімнатній ква

Іван Потьомкін
2026.02.14 19:27
Слухаючи брехливу московську пропаганду, неодноразово ловиш себе на тому, що десь уже читав про це: що зроду-віку не було ніякої тобі України, що мова українська – це діалект російської... Та ще чимало чого можна почути з екранів телевізора чи надибати

Микола Дудар
2026.02.14 15:38
Здетонірував неспокій…
Аж здригнувся холодильник.
Недалечко, в кілька кроків,
А над ним пра-пра світильник…
Довелось порозумітись.
Ніч неспокю вже вкотре,
Головне, щоб не гриміти
І дотриматися квоти…
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Стейсі Стейсі
2026.02.14

Дарій Стрілецький
2026.02.05

Акко Акко
2026.02.03

Стефан Наздоганяйко
2026.01.28

Кіра Лялько
2026.01.22

Аліна Гурин
2026.01.19

Лесь Коваль
2026.01.19






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ілахім Поет (1982) / Вірші

 Кажуть




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2024-04-24 12:21:39
Переглядів сторінки твору 442
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.556 / 5.5  (4.803 / 5.53)
* Рейтинг "Майстерень" 4.507 / 5.5  (4.762 / 5.55)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.705
Потреба в критиці найстрогішій
Потреба в оцінюванні оцінювати
Автор востаннє на сайті 2024.09.30 22:52
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Мосійчук (Л.П./Л.П.) [ 2024-04-24 15:25:18 ]
Зупинилася біля слова регіт, у мене було б "біль" (((
Тому, регіт - це ще навіть дуже непоганий варіант! Значить радуєте людей.

Майстерно змішали колір смак та ноти - смачно вийшло.

А от з останнім рядком можу посперечатись)))

P.s. Чекаємо 3ї Дюни)

P.s. 2. A де той вірш з равликом на Фудзіямі ?
Гублюся у вашій творчості.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ілахім Поет (Л.П./М.К.) [ 2024-04-24 21:47:50 ]
Дякую Вам, пані Олено, гречно!)
Боронь Боже, щоб я з Вами сперечався - я всі Ваші зауваження беру до уваги; буде мені творча задача - таки розповісти про почуття, що про нього у вірші йдеться. Дай Боже,щоб мені вистачило таланту, бо згадувана там дівчина справді надзвичайна, то і почуття викликає неабиякі... Таку тему, певно, ціле життя розкривати можна.

Вірш з равликом - він тут, зараз ретельно вичитую його. Таку я собі установку дав - щоб еспромт полежав трішечки перед публікацією, бо я такий персонаж, що можу пропускати друкарські помилки тощо. А в мене останні кілька днів у прозаїчному вимірі такі божевільні якісь видалися - тотальний цейтнот, ну й оскільки там безпосередньо акро з Вашим ім'ям, то я до нього з особливим трепетом... Бо менш за все хтілося б щось пропустити недоречне та вдарити обличчям у багнюку - ще й перед ким!!
Зараз я його ще трішечки подивлюся - і він займе гідне (тобто провідне) місце серед моїх опусів) А Вам ще раз дякую за нього і за всі інші вірші, які готую до публікації - без Вас би їх не було... Своїм народженням вони завдячують Вам, прекрасна леді!!!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
В Горова Леся (Л.П./М.К.) [ 2024-04-25 07:59:08 ]
Ой, дуже гарно! І Ви мені нагадуєте одного поета, що не пише вірші, а грає їх на арфі...
Здивовано- з одним Н.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ілахім Поет (Л.П./М.К.) [ 2024-04-25 13:14:48 ]
Вітаю і дякую гречно, пані Лесю!
Дуже приємні мені Ваші добрі слова!!)

Згадав прекрасний вірш О. Олеся "Вийди, змучена", є там рядки:

З небом, з Богом я зіллюсь,
Сяйвом Вишнього з тобою, —
Кожний нерв зроблю струною,
Сам я арфою зроблюсь.

Пам'ятаю, гурт "Кому вниз" чудово це виконував:
https://www.youtube.com/watch?v=gHf8hoome0A

Може, в такому стані і потрібно римувати. Але ж постійно в ньому перебувати - це можна лише уявляти, як непросто. Тому, мабуть, генії швидко йдуть...
Але не будемо про сумне) Я ще раз Вам дякую від усього серця!!!