ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

хома дідим
2026.03.31 16:16
мене огудять
і засудять
не тема це щоб
ґуґлити з нужди
допитувати ші
наскільки ші у змозі
за думкою
спам усякчасний чи

Володимир Бойко
2026.03.31 16:02
Багато хто із мешканців Європи її, стареньку, не люблять. І, мабуть, не варто дивуватися новочасним мігрантам, які відчувають пекучу тугу за звичним середовищем і час від часу пориваються запровадити рідні мусульманські, індуїстські чи інші традиції за м

Охмуд Песецький
2026.03.31 12:46
Тиша в небесних школах.
Саме у ній пророки
Вчать визначати сполох
І почуття високе.

Шибеники, почуйте
Нас до своїх повішень -
Киньте трагічні бунти,

Борис Костиря
2026.03.31 11:43
Ніч у оголеність штовхає,
Коли беззахисним стаєш.
Іде барвистість небокраю,
Приходить сірість без одеж.

Приходить страх у масці фата,
Ідуть тривога і абсурд.
Приходить смерть в плащі рогата,

Юрій Гундарів
2026.03.31 11:24
Моя мама Світлана Вікторівна Єрмакова родом із Північного Кавказу - з лермонтовського Пятигорська. З дитинства маючи гарний голос (у своєму розквіті він нагадував тембр Монсеррат Кабальє), вона співала завжди і всюди - у школі, на конкурсах, у госпіталях

Віктор Кучерук
2026.03.31 06:12
Весняний ранок прохолодний,
Хоч сонце сяє над Дніпром
І так безвітряно сьогодні,
Що білий світ застиг кругом.
Впиваюсь сонцем і повітрям,
На повні груди вдих роблю, -
Виймаю пензлі та палітру
І волю вмілості даю.

Андрій Людвіг
2026.03.31 02:06
Вкрилася земля попелом і кров'ю,
І наша незалежність задушена з любов'ю.
Земля, яка розорена, спотворена і скривджена ганьбою,
Вже зайнята ордою: червоною, новою.
Й остання та надія розстріляна в Поліссі,
І сотні легіонів поховано у лісі.
І ще сті

Володимир Бойко
2026.03.31 01:19
Шукаючи себе випадково знайшов логіку. Носієві традиційних цінностей знесло дах. Корисні ідіоти користалися зі свого статусу небезкорисливо. Чужа історія – як випадкова коханка. Історію, як і дружину, треба мати свою. Найлегше у підвищенні тис

Ігор Шоха
2026.03.30 14:11
                    І
Нанизує пам’ять разками намиста
на ниті життя візерунки барвисті
і тче у тумані вуаль,
звідкіль виглядає далеке дитинство,
його епізоди веселі і чиста,
навіяна ними печаль.

Борис Костиря
2026.03.30 13:26
Проспати можна все на світі:
Історію, чарівну мить,
Проспати сонце у зеніті,
Коли земля красу творить.

Проспати вирішальний, гострий,
Фатальний, неповторний час,
Проспати доленосний голос,

Юхим Семеняко
2026.03.30 11:52
  Вірш представляє собою приклад дещо розбалансованої лірики, де щирість вічного людського почуття поєднується з рисами сучасності – від модерної зачіски Wolf Cut до класичної коси зі стрічкою. Це поєднання створює настрій суму й затишку з відтінком загад

Віктор Кучерук
2026.03.30 06:44
Ще зорі сплять у темнім небі
І не парує ще роса, -
Ще не торкнулась довгих стебел
Моя нагострена коса.
Ще світ увесь неначе вимер
І лиш сіріє спроквола, -
Ще лиш шурхоче невидимий
Кажан, у пошуках дупла.

С М
2026.03.29 21:22
Перша дівчино, яку любив
Настав час заспівати тобі
Прощальну пісню
Мені було сімнадцять, як тебе стрів я

Ми не бачилися часто, майнули роки
Востаннє, коли бачив тебе, ти прийняла
Ісуса

Віктор Насипаний
2026.03.29 20:08
У третім класі вчитель дітям каже:
- Сьогодні розповім цікаве дуже.
Ми будем вчити нині земноводні.
Подвійний спосіб в них життя в природі.
Розмова в нас про тих, що спритні й дужі.
Живуть і у воді вони й на суші.
Можливо, здогадаєтеся, хто то?
Ч

Охмуд Песецький
2026.03.29 18:40
Тобі щось інакше порадити важко,
Коли до вподоби модерний Wolf Cut.
Коса - не твоє і шовкова застяжка -
Це те, що існує для інших дівчат.

За мною і ходять, і саме такі ось,
Яким я неначе амурний гайдай.
Не з ними робитиму те, що наснилось,

Євген Федчук
2026.03.29 18:09
Іще не вечір та вже йшло до того.
Десь сонце загубилося в хмарках.
Між пагорбами пролягла дорога,
Що звалась з давніх пір Поліський шлях.
Вела з Підгайців через Старе Місто,
Загайці в Новосілку, звідтіля
Вже далі на Тернопіль, з нього, звісно,
Де а
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Майя М
2026.03.29

Олег Богдан
2026.03.28

Андрій Людвіг
2026.03.27

Охмуд Песецький
2026.03.19

П'ятниця Тринадцяте
2026.03.13

Людмила Пуюл
2026.03.06

Ноктюрн Ноктюрн
2026.02.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ілахім Поет (1982) / Вірші

 Кажуть




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2024-04-24 12:21:39
Переглядів сторінки твору 505
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.556 / 5.5  (4.803 / 5.53)
* Рейтинг "Майстерень" 4.507 / 5.5  (4.762 / 5.55)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.705
Потреба в критиці найстрогішій
Потреба в оцінюванні оцінювати
Автор востаннє на сайті 2024.09.30 22:52
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Мосійчук (Л.П./Л.П.) [ 2024-04-24 15:25:18 ]
Зупинилася біля слова регіт, у мене було б "біль" (((
Тому, регіт - це ще навіть дуже непоганий варіант! Значить радуєте людей.

Майстерно змішали колір смак та ноти - смачно вийшло.

А от з останнім рядком можу посперечатись)))

P.s. Чекаємо 3ї Дюни)

P.s. 2. A де той вірш з равликом на Фудзіямі ?
Гублюся у вашій творчості.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ілахім Поет (Л.П./М.К.) [ 2024-04-24 21:47:50 ]
Дякую Вам, пані Олено, гречно!)
Боронь Боже, щоб я з Вами сперечався - я всі Ваші зауваження беру до уваги; буде мені творча задача - таки розповісти про почуття, що про нього у вірші йдеться. Дай Боже,щоб мені вистачило таланту, бо згадувана там дівчина справді надзвичайна, то і почуття викликає неабиякі... Таку тему, певно, ціле життя розкривати можна.

Вірш з равликом - він тут, зараз ретельно вичитую його. Таку я собі установку дав - щоб еспромт полежав трішечки перед публікацією, бо я такий персонаж, що можу пропускати друкарські помилки тощо. А в мене останні кілька днів у прозаїчному вимірі такі божевільні якісь видалися - тотальний цейтнот, ну й оскільки там безпосередньо акро з Вашим ім'ям, то я до нього з особливим трепетом... Бо менш за все хтілося б щось пропустити недоречне та вдарити обличчям у багнюку - ще й перед ким!!
Зараз я його ще трішечки подивлюся - і він займе гідне (тобто провідне) місце серед моїх опусів) А Вам ще раз дякую за нього і за всі інші вірші, які готую до публікації - без Вас би їх не було... Своїм народженням вони завдячують Вам, прекрасна леді!!!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
В Горова Леся (Л.П./М.К.) [ 2024-04-25 07:59:08 ]
Ой, дуже гарно! І Ви мені нагадуєте одного поета, що не пише вірші, а грає їх на арфі...
Здивовано- з одним Н.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ілахім Поет (Л.П./М.К.) [ 2024-04-25 13:14:48 ]
Вітаю і дякую гречно, пані Лесю!
Дуже приємні мені Ваші добрі слова!!)

Згадав прекрасний вірш О. Олеся "Вийди, змучена", є там рядки:

З небом, з Богом я зіллюсь,
Сяйвом Вишнього з тобою, —
Кожний нерв зроблю струною,
Сам я арфою зроблюсь.

Пам'ятаю, гурт "Кому вниз" чудово це виконував:
https://www.youtube.com/watch?v=gHf8hoome0A

Може, в такому стані і потрібно римувати. Але ж постійно в ньому перебувати - це можна лише уявляти, як непросто. Тому, мабуть, генії швидко йдуть...
Але не будемо про сумне) Я ще раз Вам дякую від усього серця!!!