ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

хома дідим
2026.08.26 21:34
твоя обачлива бездія
непрорахований психоз
чекають після душу й ліфта
тролейбус до країни оз
газон троянд у тихим вітрі
зве хтось-іще землею роз
кому й навіщо велич поз
у цій розпачливій палітрі

Володимир Бойко
2026.08.26 19:21
У побєдобіснуватої московитської молоді у другій світовій війні насправді воювали не діди, а прадіди та прапрадіди, яких вони ніколи не бачили. Купер написав «Останній з могікан». Фадєєв написав «Останній з удеге». А хто напише «Останній з москалів» та

Артур Курдіновський
2026.08.26 18:27
Гуляє бидло, поки йде війна.
Запльоване майбутнє та минуле.
А що за свято - намертво забули
У шабаші манкуртського лайна.

Є дві реальності. Глуха стіна.
Гуде розбещений та п'яний вулик.
Гуляє бидло, поки йде війна.

Ірина Вовк
2026.08.26 17:43
ЗАГИБЕЛЬ ВАВІЛОНА: «МЕНЕ, ТЕКЕЛ, ВЕ-ПАРСИН»

«Відміряний, зважений, поділений, або відданий персам», - арамейське письмо, приказка епохи загибелі Вавілону.

(Драматичний ескіз у ритмізованій прозі, у трьох сценах)


ДІЙОВІ ОСОБИ:

Сергій Губерначук
2026.08.26 15:20
Залізло сонце за бараки,
у річці хлопці ловлять раки,
корови подають гудки:
«Стрічайте молоко, дітки!»

Колишній прапор на сільраді,
хоч люди стомлені, – а раді:
«Сьогодні (через скілько діб!)

Ольга Садкова
2026.08.26 13:45
За котом погнався пес,
але котик раптом щез.
Вмить на дерево злетів,
на самий вершечок сів.
Позирає з висоти:
«Ну, Рябку, залізь сюди».
Та як пес не намагався
і на метр не підійнявся.

Борис Костиря
2026.08.26 13:06
Сумні надгробки у сумнім снігу
Маєстатично думають про вічне.
Не пізнається мудрість на бігу
У грудні чи у невловимім січні.
Ми пишемо зворушливі листи
На снігу, як у давніх манускриптах.
Вони торують неземні мости,
Які проляжуть у серця нестримно

Вячеслав Руденко
2026.08.26 10:54
Власноруч — можливо й без подяки —
Стіни з меду ще стоять до часу,
Ніби цукор прихистку поляка,
Що ховає нас в ставку з меляси…

Там, де крутить хвиля ранком серпня,
Чути обдарованих допіру,
На човні, що рушив у безсмертя

Артур Сіренко
2026.08.26 10:53
І надійшов час Великого Дня, коли Сонце дарує Землі, і зелу квітучому, і людям, і тварям земним світло тривале і темряву коротку. І кинули ми і друзів своїх, і місто побратимів своїх, і селище посестер наших, і будинки з міцними стінами, і колодязі глибок

Ігор Терен
2026.08.26 08:49
Не буде ані другого потопу,
ані пришестя... все це міражі,
та до Європи
дійде, як окопи
війна пориє на її межі.

***
Феміда судить, а закон карає

С М
2026.08.26 07:42
ідеш у путь
іди у путь
у путь іти час
іди у путь
коли кивне бог, урешті
іди у путь

здійнявши галас

Віктор Кучерук
2026.08.26 06:58
Так вже зоряно сьогодні,
Що поділася жура, -
Повіває прохолодний
Вітер з берега Дніпра.
Віє свіжістю дитинства
Від старих, як світ цей, верб, -
Мов мені за доброчинність
Пам'ять дякує тепер.

Віктор Насипаний
2026.08.25 23:48
Пише дощ рясний верлібр жури на листі.
І калюж дзеркала сиві, бо розбиті.
Загубилось небо знов у крапель дзвонах.
Біжимо кудись із літом в перегонах.
Тягнемо гріхи свої, немов мурахи.
Чорно – білий ранок грає нами в шахи.
Хижаки – думки полюють на

Ірина Вовк
2026.08.25 23:04
І. МЕСОПОТАМІЯ

Хто колись тримав у руках і листав сторінки чудової книжки "НА РІКАХ ВАВІЛОНУ",
той впізнає ритми і дух давнього шумеро-аккадського епосу...
"Прахом уста земель не вкрив би..."
(З давніх текстів Стародавнього Шумеру)

***

хома дідим
2026.08.25 20:58
не тривожить і не бентежить
мовби необережний зачин
що здавалось твоїм і авжеж-бо
паралельно було нічиїм
при обставинах темних і грізних
на задвірках великих подій
у нон-стопі глобальної кризи
крижанім вітровії нуднім

Мирон Шагало
2026.08.25 20:24
ти — таємниця скритна
ти — неба даль блакитна
ти — снігопад у квітні
ти — теплі ночі літні
ти — сонячний промінчик
ти — в бархаті камінчик
ти — усмішки дитячі
ти — сум-сльоза невдачі
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Рецензії):

Наталія Близнюк
2021.12.12

Пиріжкарня Асорті
2020.01.20

Тарас Ніхто
2020.01.18

Сергій Губерначук
2019.07.07

Юля Костюк
2018.01.11

Олександр Подвишенний
2017.11.16

Ірина Вовк
2017.06.10






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ярослав Чорногуз (1963) / Рецензії

 Неповторна усмішка самотньої душі ( передмова-рецензія до книги Артура Курдіновського

Біографія автора
Артур Дмитрович Курдіновський. Народився 26 січня 1989 року у м. Харкові. У 2014 році закінчив Харківський Національний Університет Мистецтв ім. І. П. Котляревського, за фахом - актор драматичного театру та кіно. Займається поезією з 2009 року. Нині є автором 16 поетичних збірок. Основні напрямки його творчості - філософська та громадянська лірика. Зараз пише здебільшого про війну та омріяну вільну Україну. У своїй творчості надає перевагу твердим поетичним формам.

...
перейти до тексту твору




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2024-07-16 03:32:54
Переглядів сторінки твору 1886
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 6.380 / 7  (6.330 / 6.99)
* Рейтинг "Майстерень" 6.380 / 7  (6.337 / 7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.762
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми АВТОРИ
Автор востаннє на сайті 2026.03.26 07:01
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2024-07-16 08:00:00 ]
Як несподівано, Чорногузе, як несподівано.
Але я мушу подякувати тобі, що забрав його собі - за це я справді щиро вдячний

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2024-07-16 13:11:49 ]
Такого чудернацького кидання в крайнощі я не зустрічав ні в кого, Самославе. Цікаво, чим це викликано, алкоголем чи особливістю психіки? Ви, звичайно, не без таланту людина. Мабуть тому, Редакція Майстерень так терпимо ставиться до Ваших вибриків Пегаса - колись була така рубрика в журналі "Перець".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Артур Курдіновський (Л.П./М.К.) [ 2024-07-16 09:03:44 ]
Дякую Вам, Майстре! Усі слова вдячності - не для загалу, скажу тільки одне: мені здається, це буде той самий випадок, коли передмова буде кращою за саму книгу!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2024-07-16 13:44:11 ]
Мій дорогий друже, Артуре! Це - прекрасно,що ти з абсолютно нищівною навіть для самого себе - правдивістю ставишся того, що бачиш, відчуваєш чи читаєш...
Це - ознака справжності, це та риса, про неї написала моя донька Ярина, три з половиною роки відвоювавши на фронті, з якою наші бійці і бойчині ідуть на смерть, риса, яка має бути притаманна справжньому поетові. Він не терпить фальші ні в чому, фальші, яка оточує нас скрізь, і тому його душа така самотня. Спасибі інтернету, що він з'єднав наші дві самотні душі, які потягнулись одна до одної.
Так, твої Образи і думки ще не відграновані до тієї ясності і чіткості, афористичності, які зустрічаємо у класиків, але є зерна, зародки, а подеколи вже напівготові рослини, які вдалося розгледіти і які виростуть у майбутньому і стануть справжніми квітами Поезії, які поселяться в людських душах, і на відміну від справжніх квітів, не зав'януть в цих душах.
Так що, загалом ця рецензія - аванс на творчому шляху до вічності. Якось так.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Пирогова (Л.П./М.К.) [ 2024-07-16 22:31:57 ]
Прекрасна рецензія. З творчістю Артура Курдіновського вже знайома кілька років. Молодий талановитий і перспективний поет. Тому підтверджую кожне Ваше слово, пане Ярославе! Миру усім і добра!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2024-07-16 22:45:59 ]
Щиро дякую Вам, дорога Світлано! Радий знайти однодумця, поетесу-романтика у Вашій особі. Хай нашій перспективній молоді дорога стелиться в літературу. Треба дати дорогу талантам, а бездарності, як відомо, самі ліктями всіх розштовхають і проб'ються.