ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2026.02.10 07:12
На фото пожовкле дивлюся
І згадую легко краї
В яких потрапляла бабуся
В обійми юначі мої.
Як сонцю весна, довірялась
Теплу моїх лагідних рук
І тішилась щиро помалу,
Що часто гостює онук.

Лесь Коваль
2026.02.09 21:55
Ми колись перестрінемось поглядом
в центрі міста твого серед натовпу
мимовільно, побіжно і поквапом.
Я дивитимусь пильно й не знатиму
звідки мчиш і куди повноводною
провесінньою чистою річкою.
Милуватимусь літньою вродою
і душею, що сонцем відсвіч

С М
2026.02.09 21:41
закриття сезону
закриття сезону
літо йде
мов недовгий сон
що діяти
закриття сезону

вранці ми не думали про те

Володимир Бойко
2026.02.09 21:19
Кому бракує друзів – вишукує ворогів. У московській мові слова «братство» і «рабство» пишуться по-різному, але сприймаються однаково. Невчасно подана до обіду ложка може обернутися ложкою дьогтю. Московському баранові Золотих воріт не бачити.

Іван Потьомкін
2026.02.09 21:09
Заграйте, Маестро Перельмане ,
Щось із Сарасате .
А поки ви настроюєте скрипку,
Оповім, як довелось почуть про вас уперше.
...За обідом, який завжди передував уроку,
Учителька івриту у диптиху про Гріга
Порадила змінити Швейцера на Перельмана.
Я зн

Олександр Буй
2026.02.09 20:59
Він приречено жив, бо давно розумів,
Що горітиме вперше й востаннє,
І собою вогонь запалити хотів
Неземного святого кохання.

А у неї із кременя серце було –
Почуття їй були незнайомі.
Що горіння для неї? Воно – ремесло,

Віктор Насипаний
2026.02.09 19:14
У село на місяць бабці
З міста син привіз онука.
Щоб привчить його до праці,
Бо село -то добра штука.

А малий – у телефоні,
Не піде нізащо з хати.
Що йому корова, свині?

Сергій Губерначук
2026.02.09 16:51
Ївґа горлала на третій день весілля
так – ніби їй всипали п’яного зілля:
«Так, немає обручки! Не-ма-є!!
Вона вислизнула, а де – не знаю!
Вона розбилася й десь закотилася!..»
Тут Ївдю й кинув до льоху пан Тодорош:
«О-ось тобі наша весільна подорож!!!

Ярослав Чорногуз
2026.02.09 16:39
Вись розчулила весною,
Навіть крізь холодне скло,
Сяєва голубизною
Творить голубине тло.

Фіанітом пречудово
Спалахнув небесний цвіт.
І шаленствами любові

Марія Дем'янюк
2026.02.09 14:24
«Служу Україні!» — від віку й донині
Слова ці лунають і серце діймають.
«Служу Україні!» — їй, неньці єдиній.
Міцне в нас коріння, родюче насіння.
Традиції, мова, батьків заповіт —
Основа держави на тисячі літ.
Пильнуймо зірко, тримаймося стійко.
Б

Тетяна Левицька
2026.02.09 14:06
В червоній сукні жінка чарівна,
Іще не осінь, та вже не весна.
Красиві форми і смарагд очей
Непересічних зваблюють людей.
Одним здається, що таких кобіт
Гойдає у долонях цілий світ.
Співають херувими в небесах,
Дарує лебедині крила птах.

Микола Дудар
2026.02.09 10:39
Відтепер і дотепер
Маю сотню зауважень.
Свідки поруч — власний нерв.
Правда, він без повноважень.

Є двигун, і є штовхач…
Є кажись, дивлюсь, предтеча:
Після неї знову плач —

Борис Костиря
2026.02.09 10:36
Мовчання, мов кактус в пустелі німій,
Родилося після словесних завій.
Мовчання, мов крапка в поемі життя,
Що скине з вершини в степи каяття.
Мовчання, мов клекіт природних стихій,
Пронизливі звуки в сонаті сумній.
Так звершиться сила холодних

Євген Федчук
2026.02.08 15:07
То не вітер Диким полем трави колихає,
То не табун диких коней по степу втікає.
І не чорна хмара суне, небо все закрила.
То орда на шлях Муравський у похід ступила.
Суне орда, аж до неба пилюку здіймає.
І, здавалось, перешкод їй у степу немає.
Стопч

Лесь Коваль
2026.02.08 12:49
Я снігом табірним впаду тобі до ніг
посеред камери на карцеру бетоні,
де у бою несправедливім і невтомнім
ти, своїй совісті не зрадивши, поліг.

Я вітровієм обійматиму твій хрест,
що розіпнув тоді на собі чорну осінь
та не приміряний ніким стоїть і

Борис Костиря
2026.02.08 11:37
Безконечне протяжне гудіння
Від сирен, що пронизує слух.
Проростає тривоги пагіння,
Мов порочний ненависний дух.
І яке ж те потворне насіння
Він народить в шаленості днів,
Досягнувши глибин і коріння
У потузі могутніх мечів!
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Рецензії):

Наталія Близнюк
2021.12.12

Пиріжкарня Асорті
2020.01.20

Тарас Ніхто
2020.01.18

Сергій Губерначук
2019.07.07

Юля Костюк
2018.01.11

Олександр Подвишенний
2017.11.16

Ірина Вовк
2017.06.10






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ярослав Чорногуз (1963) / Рецензії

 Неповторна усмішка самотньої душі ( передмова-рецензія до книги Артура Курдіновського

Біографія автора
Артур Дмитрович Курдіновський. Народився 26 січня 1989 року у м. Харкові. У 2014 році закінчив Харківський Національний Університет Мистецтв ім. І. П. Котляревського, за фахом - актор драматичного театру та кіно. Займається поезією з 2009 року. Нині є автором 16 поетичних збірок. Основні напрямки його творчості - філософська та громадянська лірика. Зараз пише здебільшого про війну та омріяну вільну Україну. У своїй творчості надає перевагу твердим поетичним формам.

...
перейти до тексту твору




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2024-07-16 03:32:54
Переглядів сторінки твору 1224
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 6.380 / 7  (6.330 / 6.99)
* Рейтинг "Майстерень" 6.380 / 7  (6.337 / 7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.762
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми АВТОРИ
Автор востаннє на сайті 2026.02.10 05:42
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2024-07-16 08:00:00 ]
Як несподівано, Чорногузе, як несподівано.
Але я мушу подякувати тобі, що забрав його собі - за це я справді щиро вдячний

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2024-07-16 13:11:49 ]
Такого чудернацького кидання в крайнощі я не зустрічав ні в кого, Самославе. Цікаво, чим це викликано, алкоголем чи особливістю психіки? Ви, звичайно, не без таланту людина. Мабуть тому, Редакція Майстерень так терпимо ставиться до Ваших вибриків Пегаса - колись була така рубрика в журналі "Перець".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Артур Курдіновський (Л.П./М.К.) [ 2024-07-16 09:03:44 ]
Дякую Вам, Майстре! Усі слова вдячності - не для загалу, скажу тільки одне: мені здається, це буде той самий випадок, коли передмова буде кращою за саму книгу!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2024-07-16 13:44:11 ]
Мій дорогий друже, Артуре! Це - прекрасно,що ти з абсолютно нищівною навіть для самого себе - правдивістю ставишся того, що бачиш, відчуваєш чи читаєш...
Це - ознака справжності, це та риса, про неї написала моя донька Ярина, три з половиною роки відвоювавши на фронті, з якою наші бійці і бойчині ідуть на смерть, риса, яка має бути притаманна справжньому поетові. Він не терпить фальші ні в чому, фальші, яка оточує нас скрізь, і тому його душа така самотня. Спасибі інтернету, що він з'єднав наші дві самотні душі, які потягнулись одна до одної.
Так, твої Образи і думки ще не відграновані до тієї ясності і чіткості, афористичності, які зустрічаємо у класиків, але є зерна, зародки, а подеколи вже напівготові рослини, які вдалося розгледіти і які виростуть у майбутньому і стануть справжніми квітами Поезії, які поселяться в людських душах, і на відміну від справжніх квітів, не зав'януть в цих душах.
Так що, загалом ця рецензія - аванс на творчому шляху до вічності. Якось так.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Пирогова (Л.П./М.К.) [ 2024-07-16 22:31:57 ]
Прекрасна рецензія. З творчістю Артура Курдіновського вже знайома кілька років. Молодий талановитий і перспективний поет. Тому підтверджую кожне Ваше слово, пане Ярославе! Миру усім і добра!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2024-07-16 22:45:59 ]
Щиро дякую Вам, дорога Світлано! Радий знайти однодумця, поетесу-романтика у Вашій особі. Хай нашій перспективній молоді дорога стелиться в літературу. Треба дати дорогу талантам, а бездарності, як відомо, самі ліктями всіх розштовхають і проб'ються.