ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Тетяна Левицька
2026.02.24 14:08
Хоч топить ніч квапливо
в долоні сніг лютневий,
збагнути неможливо
цей погляд металевий.
Полудою в зіницях
кришталики туманні
ховають таємниці
на денці океану.

Микола Дудар
2026.02.24 13:53
Одного разу кілька раз
Я заглядав собі у вічі.
Не ради себе, на показ
Не як небудь, по-чоловічі.
Було минуле сполоснеш
Туди - сюди, де сам скитався
І зайве тихо проковтнеш —
Куди впаде — не роздивлявся…

Ігор Шоха
2026.02.24 13:09
Я одинокий менестрель
край річки, поля, лісу, неба
і більшого уже й не треба,
окрім дороги до осель,
куди навідуватись мушу,
щоб оплатити вічний борг
за те, що маю тіло й душу
хоча б одну з небагатьох,

Юрій Гундарів
2026.02.24 12:50
Неси ж мене, коню, по чистому полю
до благородства і милосердя.
Неси, мій Червоний, всупереч болю
сивого серця…

Неси ж мене, коню, по чистому полю
до віри, надії, до Бога.
Неси, мій Червоний ВогнЯний, до волі, 

Ірина Вовк
2026.02.24 12:13
На узліссі часу, де весна цілує холодні шрами землі,
Стоїть хата -- ковчег, обвітрений бурями, але міцний, як віра.
За вікном Марена ще розкидає пригоршні мокрого снігу,
Намагаючись забинтувати льодом те, що болить і ятриться,
Але під корінням саду вж

Борис Костиря
2026.02.24 11:28
Відбудеться повернення по колу
До форм старих, сонетів і октав.
І мадригал воскресне, що ніколи
Свою величність, гордість не втрачав.

Те, що було банальним і затертим,
Відродиться у виявах нових.
Старі метафори, від холоду затерплі,

С М
2026.02.24 05:30
Плач, бейбі
Плач, маленький
Ось ти і вдома

Вона казала
І я знаю, казала, кохає
Значно більш, аніж я
Та пішла від тебе

Вікторія Лимар
2026.02.23 23:31
У ЛЮТОГО знайшлась відрада,
бо вже завершує ходу.
Остання почалась декада
із хуртовиною в ряду.

Ще вчора вранці -- все в порядку.
Відмиті під дощем дахИ.
Та ні!!! Прощальну треба згадку:

Микола Дудар
2026.02.23 21:19
Чи матюкаюсь я? Так, але нині рідше, а ось в старі часи ого-го! Згадав, дай, думаю, в кілька слів про красивий матючок...
***
Не "Йоханий Бабай" твій однокурсник...
Згадав однако, йоханий бабай,
Котрийсь із нас, я думаю, паскудник...
Щось тут не те

Юрко Бужанин
2026.02.23 17:04
Уперто нас минає брудершафт.
І зустрічі – неспалені мости…
Чому тоді до Вас у своїх снах
Я з легкістю звертаюся на "Ти"?!

Чому швидким у снах є перехід
До поцілунків від торкань легких?
Чому умовностей і

Артур Сіренко
2026.02.23 16:41
Над рікою, що зветься Турбота
Поводирі бредуть з учора в сьогодні,
Костуром, що зветься Чужа Радість
Торкаючись м’якої землі і гіркої трави
Торішньої.
А тим часом на досвітках
Зима вмирає в самотині,
Як померла колись в самотності

Артур Курдіновський
2026.02.23 16:20
Пішов за обрій січень кришталевий,
Сумний король дорослої зими.
Дитинство помирає не миттєво,
Не від важкого подиху пітьми.

Все менше діамантів, більше - стразів,
Яскраво не всміхається зоря.
Дитинство помирає не одразу,

Ігор Шоха
2026.02.23 15:16
Ми власної історії народ
і незалежні від сусід і сказу
на тлі невиліковної прокази
скажених іродів та воєвод,
а також від протекції заброд
і від комуністичної зарази.
Нехай під ними вигорить земля
і що би не стояло на заваді –

Світлана Пирогова
2026.02.23 13:58
Зима тримає небо у полоні,
Затиснувши у крижані лещата.
Ще сплять сади, ще інею багато.
Загублено тепло в німій короні.

Та сонце вже затримує в долоні
Цнотливі промені, що бавлять очі.
І хоч морозна віхола шепоче,

Марія Дем'янюк
2026.02.23 12:23
Частину серця, зіроньку душі
Лишаю там, де небо у ковші —
Між горами. Де димчасті мережки
Вбирають гори не в хустки, в сережки.
І зіглядаються зеленолицьо
Красуні-гори до гнізда орлиці.
Шепочуть буки: не минеш розлуки.
Смереки кажуть, що вже осінь

Борис Костиря
2026.02.23 11:27
Я вийду на майдан, на велелюдний простір,
На людський суд і глум, на торжище століть.
Я покладу, як неповторний промінь,
Свої думки й страхи, як спалахи квилінь.

Я вийду на майдан, на суд людський і Божий.
Нехай стинає кат що хоче, а проте
Не
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Критика | Аналітика):

Пекун Олексій
2025.04.24

Лайоль Босота
2024.04.15

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Геннадій Дегтярьов
2024.03.02

Теді Ем
2023.02.18

Зоя Бідило
2023.02.18

Олег Герман
2022.12.08






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ярослав Чорногуз (1963) / Критика | Аналітика

 Народився, щоб умерти.., але воскреснути (роздуми над книгою Ігоря Павлюка




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2024-05-23 09:35:26
Переглядів сторінки твору 3040
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (6.330 / 6.99)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (6.337 / 7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.767
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми ПЕРСОНИ
ПРО ПОЕЗІЮ
Автор востаннє на сайті 2026.02.23 20:15
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2025-02-08 08:33:27 ]
та насправді все це дурня, і вже неодноразово все це протерто, пане Ярославе...

а от ВАМ, як метрові, реальне - Віктор Кучерук

поет, на пмі вже більше 25000 опусів

Ви можете пригадати бодай слово, не то що сентенцію, із його доробку?


Просто от цікаво





Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2025-02-08 12:35:27 ]
А мені подобається Віктор Кучерук, що просто робить свої маленькі добрі, нехай часто і виглядає, що часто схожі справи. Він, як добрий газда, доглядає за своїм простором, і простором найближчого йому буття. Пройшовши через важкі втрати, тримається своїми добрими зернами, саджає і вирощує своє добро. І з теплотою до всіх нас.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2025-02-08 17:17:20 ]
власне, так - і чому би ні? всім подобається Віктор Кучерук
хай навіть він не вхопив із неба жодної зірки

жодних взагалі претензій, ну може потягнути собі якесь слово, чи імпресію, але хіба інші так не чинять?

я просто навожу як приклад поета, не вживаючи бодай якихсь негативних конотацій чи епітетів

хіба що когось засмутило слово "опусів", ну, хай буде "творів", це ж одне й те саме




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2025-02-08 17:29:50 ]
Здається, ми потягнули, чи там - отримали в дар, від попередників ледь не всі теми разом із ключами вирішень. )
Але в пана Віктора є чимало дуже проникливих творів, і нехай всі зірки ним залишені на місці, але чимало добра світу від нього додалося без отої, широко розповсюдженої в поетиці "пози".
Ось ті "пози" усіх нині дуже знаних нинішніх "не заходять".
Легше говорити про тих, в кого цієї пози немає - і саме їх я вважаю найкращими.
Той самий Іван Низовий, наприклад.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2025-02-08 17:50:25 ]


без питань щодо Івана Низового всяко уклінне

але от дивіться. я завжди уникав так само будь-якої навіть імовірності якоїсь пози. і як виявляється, недовгодив, хоча мова ніколи не йшла про те, як годити комусь або не годити...

щодо наявних матерій, насамперед, тут скоріше була радше спроба говорити про “роль”

от у Ігора Павлюка своя роль, він її, таки грає, що вже там
відповідно, Ярослав, грає свою роль на фоні читання ролі Павлюка і т.д.

це зовсім необов’язково є безпосереднім відображенням особистості й так, це все якби гра, і та епоха, яка спіткнулася об судьбу Ігора Павлюка, це вже, як не крути, інверсія
ніби він і не позує, він уболіває за епоху начеб, але оскільки це інверсія, то задумуєшся, чи все насправді прямо чи обернено, розумієте?

тому і пожартував, і якби, незамислувато, щодо брехні, яка підноситься до правди, або так є ~
назвіть це художньою інтерпретацією, назвіть це маньєризмом, назвіть це символізмом

але суть в тім завжди, щоб не губити себе у віддзеркаленнях

тому мені якось насправді нетравматично читати гнівні випади щодо себе, бо це черговий символізм театральний, бачите?



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2025-02-08 18:01:09 ]
Згоден, що у вас немає "позування", але у вас присутня і глибока відокремленість, можливо того самого місячного відображення всіх інших світлових процесів, що накладається на ваше глибоке поринання в західноєвропейські мейстріми. Але вони там такі розгублені, що звідси і майже не помітні. (

А те, що у нас - це теж завжди те чи те перелицювання, і воно тому можливо і голосно й виразніше звучить, бо потрапляє в лад з великими (духом) попередниками. Що теж непогано.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2025-02-08 18:20:31 ]


і не знаю, чого щось в мені може бути неприйнятним
та це певно щось таке як психоаналіз - зі свого боку, так, всякий несе свій біль, чи свою пристрасть, бозна, куди -

& як садомазохізм є комплексом, бо назагал і в практичному щоденному роками і десятиріччями -
садизм як він є сам собою - неможливий
а от вкупі із мазохізмом, дуже навіть гармонійно все їде собі, їде -

я ж бо всього лиш намагався окреслити власну свою чуттєву спроможність
використовуючи ті засоби, яким мене могли навчити
класики, чи сучасники

і якщо при цьому видався нечуттєвим, навіть відстороненим щодо тем, розв'язань, які, наприклад успішно плекаються такими поетами, як Віктор Кучерук етц.
то це імовірно від того, що в мене не було бажання
бути чи ставати черговим Віктором Кучеруком

ну, він є собою, і я радий за нього, але я не Віктор Кучерук, Богу дякувати,
не сприйміть за глум
але я ось такий, як є

був намагався якось посвітити
може, і не вийшло
але доклав всіх зусиль, вже якось повірте

всіх





Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2025-02-09 12:49:08 ]
І все ж, ви даремно наче ставите шановного Віктора Кучерука в безлику масу авторів. Хто-хто, але саме він, як можливо, ніхто з тут присутніх - на своєму місці. Це місце українця на своїй землі, - в даному випадку на своїй особистій, нехай не надто обширній, але добре знаній і з повною відповідальністю доглянутій, власній території.
Це не дуже помітно нам, тим, хто намагається собою охопити все максимально, вирішувати глибочезні проблеми буття, чи явища людини.
Ось, наприклад, в того самого Ігоря Павлюка, чи теж несправедливо обійденого недожюрі Шевченківського комітету Мойсея Фішбейна, такої відповідальної рідності не помітно, у них ніби й значно більший обшир, але й менше дійсної живої рідності. Тож тут доводиться обирати - більше й менш чітке, чи навпаки.
Ваша ж тематика - "психологізмів" теж непроста, і має чимало незрозумілих для більшості аспектів.
Це не значить, що ви не на своєму місці. Але чи щасливі ви від нього?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2025-02-14 07:24:46 ]



про той факт, що Ви є пасквілянт, всі й так в курсі
могли би зайвий раз не надриватися по-дитячому,  друже 

викладіть вже якийсь реальний бруд, еге, потіште нас до свята...




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2025-02-08 12:02:08 ]
Шановні колеги, теми вкрай цікаві - і в самій публікації, і в зачеплені в коментарях.

Я сподіваюся, ми здатні говорити про все це на достойному нас рівні. І з розумінням, що ми всі дуже різні.
І що сама царина Поезії настільки велика, що автори з різних її полюсів можуть бути повними антагоністами, і тим не менше - залишатися в Поезії.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2025-02-08 12:19:56 ]
Дякуємо Ярославові Чорногузові, що підняв тему творчості Ігоря Павлюка. І справді, коли відзначають Шевченківською премією лівацького вічнобрехливого недожурналіста з алюзією на портянку, та й інших подібних "героїв" вистачає, то можна схопитися за голову.
Але після обрання більшістю обману у всіх формах - починаючи не лише з 1917 року, а й значно раніше, то немає чому особливо дивуватися. Ми вже довгий час, і куди не глянь, під бісами. (

І ось Ігор Павлюк, свідомо чи несвідомо, але творчим своїм духом і незмінно тисне на це болюче місце - дрібності, самозради, відходу від природності багатьох нинішніх українців. Нехай це часто читається і поміж рядків, але все це чудово розуміється бісами, що заполонили владні полички керування загально народного крематорію. (
Але дух Ігоря Павлюка міцний, він і далі самобутньо зорітиме тим, хто здатен ще сприймати серцем.
І його потрібно підтримувати і добрим словом, і обережною критикою.
Бо, як казали наші ведичні предки, - все є ліки, і все є отрутою.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2025-02-10 01:42:05 ]
Яка Вас лиха понесла, СонцеМісяцю, Ви що, вирішили стати критиком? Ви себе з Бальзаком порівнюєте, стосовно сентенцій. Не смішіть мене, гляньте на себе реально, і Ви зрозумієте, що порівняння буде не на Вашу користь. Але ж ми, чоловіки, так себе любимо, що уявляємо себе на рівні із світовими класиками. Я собі цього ніколи не дозволяв, хоч моральне право маю сказати, що Данте, Петрарка чи Шекспір, Ронсар навіть вінків сонетів не писали, а я написав дві корони канонічні. І міг би сказати, що їм далеко до мене... Але ж розумію, що це лише з точки зору форми, з точки зору змісту, то ще далеко куцому до зайця. А стосовно Бальзака я колись переживав захоплення його творчістю, я міг би чимало навести цитат, хоча б Бальзаківський вік жінок, Людська Комедія, яку він так чудово роздивився і т.д. а з СонцеМісяця, даруйте, на жаль ні. І при цьому сказати, що СонцеМісяць пише брехню, якось язик не повертається. Але те, що в нього заїхали шарики за ролики, можу з певністю сказати. Вирішив, даруйте, висратися, на колег по перу перед своїм відходом... То перед кінцем свого існування на ПМ людина мала б щось добре залишити, а не навпаки - чи Ви достойна пара Лібуркіної, я бачу. Ніби нарив прорвало гнійний у Вас.
Стосовно Кучерука. Нормальний талант, вище середнього рівня. Я його кілька разів пародіював, у нього є що знайти, бо думка, буває, скривлюється. Або потуги створити образ, метафору чи порівняння перетворюються в щось протилежне. Але це буває в нього досить рідко, загалом рівний, стабільний автор, патріотичний, римований, і щиро ділиться тим, що в нього на душі. Якраз цінність авторського активу на ПМ і складають такі автори.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2025-02-10 04:14:58 ]
Дякую дорогій редакції Майстерень за виваженість, спокій і мудрість, радий, що поділяєте мої думки стосовно творчості Віктора Кучерука.
Може, десь я передав куті меду в статті моїй, ніколи не вважав себе критиком, в творчості Ігоря Павлюка є трохи самохизування, але назвати брехнею всю творчість і Ігоря, і мою І Потьомкіна... За Желібу мовчу, він просто хвороамбійційна людина. А стосовно попередніх авторів і самого себе... Не знаю, як з цим погодитись, навіть толерантно висловлюючись.
Просто якісь темні сутності все більше оволодівають душею шановного СонцеМісяця... Відбувається якийсь перехід від містики до цинізму, прагнення розставити всі крапки над і, але виходить натомість замість правди якась феєрія абсурду, розбризкування інтелектуального посліду навколо себе. Натягування сови на глобус - тобто прикривання негативу псевдопозитивом? Чи не занадто, чи не забагато бере на себе СонцеМісяць,так ніби його ресурси на Землі вичерпуються, і йому треба летіти за підзарядкою на іншу планету?! Дякую за розгорнуту бесіду моїй сторінці. Давно вже не було тут такого.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2025-02-14 10:37:23 ]
В кожного з нас свої проблеми. І під їхнім тягарем ми інколи дозволяємо собі те, що не зовсім наше. Переносимо дійство з місця, де ми не можемо нічого вдіяти туди, де, здається, можемо проявити ще свої сили.
Та чомусь виходить, що те, котре дається значно легше, більше проявлене грубим і темним.
Нам важко відмовитися від проявів своїх емоцій, але, якщо ми зосереджуємося на доброму, то й часу на власні негативізми майже немає.
Дуже в цьому мені подобається Тетяна Левицька.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2025-02-14 10:52:45 ]


все ж здається мені, що навіть негатив (інверсія)
у мудрій величній душі здатний збудити лише подив, на якусь мить. і не більше

якщо дрібна спроба негативу настільки просто обертає лавреата й поета кохання на дитину
котра падає на підлогу, волає & дриґає ногами

робіть висновки



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2025-02-14 12:38:26 ]
Якшо я пасквілянт, то Ви, СонцеМісяцю, просто агнець Божий. І Вам не соромно? З коронною спокухою отаке мелете? То мабуть мало я Вам дав по зубах. Треба ще.Тільки ми не в рівному становищі. Мої опуси видаляють.