ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

С М
2026.11.14 22:44
Безконечний дощ зі слів ллє в паперовий келих
Током, досхочу свавільним, сковзаючи крізь усесвіт
Сум водойм і хвилі втіх поймають мій відкритий розум
Осяюючи, пестячи

Jai Guru Deva Om
Світ незмінний, хай би що
Світ незмінний, хай би що

Світлана Пирогова
2026.11.14 22:03
Вуалями туманними вкриває листопад.
Мокріють і сиріють вулиці навколо.
Не залишилось майже осені чудних принад.
І сонця барва виглядає досить кволо.

Застигли сумно голі клени в сірому ряду.
Лапате листя застелило легко стежку,
(Нахаба вітер враз й

Ігор Шоха
2026.11.14 21:48
Лише у пам’яті спливає
дуга над плесами води
і сум за веселковим краєм.
На тому березі за плаєм
лишилися мої сліди.

У лузі, де росла калина
і де-не-де чортополох,

Іван Потьомкін
2026.11.14 21:34
«Йдучи до жінки, -Ніцше говорив,- треба брать батіг з собою». І ось він укупі з приятелем- філософом запряжені тягнуть віз, А підганяє обох їх батогом нічим, здавалося б, невиразна жінка. Обом судилось невблаганне «НІ» від неї,як мова заходила

хома дідим
2026.11.14 18:51
присіла ґава на димар
при іншій думці нерозкритій
який-сякий еміль верхарн
кому його державні ритми
старий єврей біля дверей
в його руках сезонні квіти
у нього власний апогей
він відає про смак амрити

Артур Курдіновський
2026.11.14 14:46
Кричить мені осінь захоплене "браво",
Дарує римовані оплески з листя.
Себе відчуваю воскреслим артистом -
Та вже нема сил на реакцію жваву.

Ні з ким у житті не співав я в октаву.
За те, що не змерз у порожньому місті
Кричить мені осінь захоплен

Артур Сіренко
2026.11.14 13:30
У 1895 році після завершення навчання в Київському інституті шляхетних дівчат доля закинула мене в одне подільське містечко N., де були білі хати-мазанки з солом’яними горобцевими стріхами, де круторогі корови та нечемні гуси ходили просто вулицями, де с

В Горова Леся
2026.11.14 13:04
То так сумно, як знову торкається подихом
Неминуча зима, що почином бентежила,
Як губилася поміж циклонними межами,
Снігу мокрого в ніч насипаючи потайки,
Щоб вернути мене за зимовими мештами
Від порогу, де біле узрію я з подивом.

То так прикро,

Борис Костиря
2026.11.14 10:30
Не віриться, що зараз травень
Отак неждано підійшов.
І музика крізь свіжі трави
Вливається крізь біль і шок.

Нові надії пробивають
Жорсткі заслони небуття.
Зупиниться новітній варвар

Віктор Кучерук
2026.11.14 08:39
Сиротливо слову на папері,
Поки інші бродять у думках, -
Варто, може, прочинити двері
Та вказати на потрібний шлях?
Щоб слова злетілися, мов птиці,
В рими повні, в речення стрункі, -
Хочу з серця, наче із криниці,
Вичерпати строфи гомінкі.

Софія Кримовська
2026.11.13 20:39
Я втішена тобою, я втишена тобою,
Як світ після відбою усіх земних тривог.
У нас з тобою, ні, кохання не запоєм,
А тихі почуття, розділені на двох.
Так юність не змогла б, у неї інша вдача -
Шаленство та азарт і ще сліпі дощі.
І хто б тоді зумів? І

Ігор Шоха
2026.11.13 13:49
Недремні очі у сліпої власті
і особливо пильні при вогні.
Розпалює суґестія у масці
зеленої і крапленої масті
вендету судочинства і брехні,
та намагання викурити трясця,
задіяне у внутрішній війні
супроти новоявлених династій,

Вячеслав Руденко
2026.11.13 10:23
Тут важлива місія —
Та, що вабить збуджене
Ранками алюзії
Біля скла повздовжнього,
В колі із мережива,
Сутінках напружених,
Біля знов відроджених
В боротьбі за розуми.

Віктор Кучерук
2026.11.13 06:27
Зоря спалахує й згасає
В передвечірній сизій млі,
Але на попіл не згоряє,
Не поспішає до землі.
Так само мрія у людини:
Померкне трохи й знов блищить, -
Вперед спрямовує щоднини
І душу гріє кожну мить.

хома дідим
2026.11.12 23:32
дощ пішов по обіді
цей нудний листопадовий дощ
листопад без дощу проти правил
нехай би неписаних
стукотить несміливо в шибку
мов останній із найбідніших родичів
ми стрічали їх
усі ці південні північні західні східні

Артур Сіренко
2026.11.12 22:33
Пророкам було велено воскресати
В країні, де собори будують з ясенів,
Зрізуючи їхні ще живі стовбури,
Як зрізують свічки залізними ножицями
Біля закіптюжених портретів апостолів,
Коли циферблати
вічнопоспішаючих годинників
Перетв
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Критика | Аналітика):

Пекун Олексій
2025.04.24

Лайоль Босота
2024.04.15

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Геннадій Дегтярьов
2024.03.02

Артур Курдіновський
2023.12.07

Теді Ем
2023.02.18

Зоя Бідило
2023.02.18






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ярослав Чорногуз (1963) / Критика | Аналітика

 Народився, щоб умерти.., але воскреснути (роздуми над книгою Ігоря Павлюка




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2024-05-23 09:35:26
Переглядів сторінки твору 4671
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (6.330 / 6.99)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (6.337 / 7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.767
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми ПЕРСОНИ
ПРО ПОЕЗІЮ
Автор востаннє на сайті 2026.03.26 07:01
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2025-02-08 08:33:27 ]
та насправді все це дурня, і вже неодноразово все це протерто, пане Ярославе...

а от ВАМ, як метрові, реальне - Віктор Кучерук

поет, на пмі вже більше 25000 опусів

Ви можете пригадати бодай слово, не то що сентенцію, із його доробку?


Просто от цікаво





Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2025-02-08 12:35:27 ]
А мені подобається Віктор Кучерук, що просто робить свої маленькі добрі, нехай часто і виглядає, що часто схожі справи. Він, як добрий газда, доглядає за своїм простором, і простором найближчого йому буття. Пройшовши через важкі втрати, тримається своїми добрими зернами, саджає і вирощує своє добро. І з теплотою до всіх нас.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2025-02-08 17:17:20 ]
власне, так - і чому би ні? всім подобається Віктор Кучерук
хай навіть він не вхопив із неба жодної зірки

жодних взагалі претензій, ну може потягнути собі якесь слово, чи імпресію, але хіба інші так не чинять?

я просто навожу як приклад поета, не вживаючи бодай якихсь негативних конотацій чи епітетів

хіба що когось засмутило слово "опусів", ну, хай буде "творів", це ж одне й те саме




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2025-02-08 17:29:50 ]
Здається, ми потягнули, чи там - отримали в дар, від попередників ледь не всі теми разом із ключами вирішень. )
Але в пана Віктора є чимало дуже проникливих творів, і нехай всі зірки ним залишені на місці, але чимало добра світу від нього додалося без отої, широко розповсюдженої в поетиці "пози".
Ось ті "пози" усіх нині дуже знаних нинішніх "не заходять".
Легше говорити про тих, в кого цієї пози немає - і саме їх я вважаю найкращими.
Той самий Іван Низовий, наприклад.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2025-02-08 17:50:25 ]


без питань щодо Івана Низового всяко уклінне

але от дивіться. я завжди уникав так само будь-якої навіть імовірності якоїсь пози. і як виявляється, недовгодив, хоча мова ніколи не йшла про те, як годити комусь або не годити...

щодо наявних матерій, насамперед, тут скоріше була радше спроба говорити про “роль”

от у Ігора Павлюка своя роль, він її, таки грає, що вже там
відповідно, Ярослав, грає свою роль на фоні читання ролі Павлюка і т.д.

це зовсім необов’язково є безпосереднім відображенням особистості й так, це все якби гра, і та епоха, яка спіткнулася об судьбу Ігора Павлюка, це вже, як не крути, інверсія
ніби він і не позує, він уболіває за епоху начеб, але оскільки це інверсія, то задумуєшся, чи все насправді прямо чи обернено, розумієте?

тому і пожартував, і якби, незамислувато, щодо брехні, яка підноситься до правди, або так є ~
назвіть це художньою інтерпретацією, назвіть це маньєризмом, назвіть це символізмом

але суть в тім завжди, щоб не губити себе у віддзеркаленнях

тому мені якось насправді нетравматично читати гнівні випади щодо себе, бо це черговий символізм театральний, бачите?



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2025-02-08 18:01:09 ]
Згоден, що у вас немає "позування", але у вас присутня і глибока відокремленість, можливо того самого місячного відображення всіх інших світлових процесів, що накладається на ваше глибоке поринання в західноєвропейські мейстріми. Але вони там такі розгублені, що звідси і майже не помітні. (

А те, що у нас - це теж завжди те чи те перелицювання, і воно тому можливо і голосно й виразніше звучить, бо потрапляє в лад з великими (духом) попередниками. Що теж непогано.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2025-02-08 18:20:31 ]


і не знаю, чого щось в мені може бути неприйнятним
та це певно щось таке як психоаналіз - зі свого боку, так, всякий несе свій біль, чи свою пристрасть, бозна, куди -

& як садомазохізм є комплексом, бо назагал і в практичному щоденному роками і десятиріччями -
садизм як він є сам собою - неможливий
а от вкупі із мазохізмом, дуже навіть гармонійно все їде собі, їде -

я ж бо всього лиш намагався окреслити власну свою чуттєву спроможність
використовуючи ті засоби, яким мене могли навчити
класики, чи сучасники

і якщо при цьому видався нечуттєвим, навіть відстороненим щодо тем, розв'язань, які, наприклад успішно плекаються такими поетами, як Віктор Кучерук етц.
то це імовірно від того, що в мене не було бажання
бути чи ставати черговим Віктором Кучеруком

ну, він є собою, і я радий за нього, але я не Віктор Кучерук, Богу дякувати,
не сприйміть за глум
але я ось такий, як є

був намагався якось посвітити
може, і не вийшло
але доклав всіх зусиль, вже якось повірте

всіх





Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2025-02-09 12:49:08 ]
І все ж, ви даремно наче ставите шановного Віктора Кучерука в безлику масу авторів. Хто-хто, але саме він, як можливо, ніхто з тут присутніх - на своєму місці. Це місце українця на своїй землі, - в даному випадку на своїй особистій, нехай не надто обширній, але добре знаній і з повною відповідальністю доглянутій, власній території.
Це не дуже помітно нам, тим, хто намагається собою охопити все максимально, вирішувати глибочезні проблеми буття, чи явища людини.
Ось, наприклад, в того самого Ігоря Павлюка, чи теж несправедливо обійденого недожюрі Шевченківського комітету Мойсея Фішбейна, такої відповідальної рідності не помітно, у них ніби й значно більший обшир, але й менше дійсної живої рідності. Тож тут доводиться обирати - більше й менш чітке, чи навпаки.
Ваша ж тематика - "психологізмів" теж непроста, і має чимало незрозумілих для більшості аспектів.
Це не значить, що ви не на своєму місці. Але чи щасливі ви від нього?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2025-02-14 07:24:46 ]



про той факт, що Ви є пасквілянт, всі й так в курсі
могли би зайвий раз не надриватися по-дитячому,  друже 

викладіть вже якийсь реальний бруд, еге, потіште нас до свята...




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2025-02-08 12:02:08 ]
Шановні колеги, теми вкрай цікаві - і в самій публікації, і в зачеплені в коментарях.

Я сподіваюся, ми здатні говорити про все це на достойному нас рівні. І з розумінням, що ми всі дуже різні.
І що сама царина Поезії настільки велика, що автори з різних її полюсів можуть бути повними антагоністами, і тим не менше - залишатися в Поезії.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2025-02-08 12:19:56 ]
Дякуємо Ярославові Чорногузові, що підняв тему творчості Ігоря Павлюка. І справді, коли відзначають Шевченківською премією лівацького вічнобрехливого недожурналіста з алюзією на портянку, та й інших подібних "героїв" вистачає, то можна схопитися за голову.
Але після обрання більшістю обману у всіх формах - починаючи не лише з 1917 року, а й значно раніше, то немає чому особливо дивуватися. Ми вже довгий час, і куди не глянь, під бісами. (

І ось Ігор Павлюк, свідомо чи несвідомо, але творчим своїм духом і незмінно тисне на це болюче місце - дрібності, самозради, відходу від природності багатьох нинішніх українців. Нехай це часто читається і поміж рядків, але все це чудово розуміється бісами, що заполонили владні полички керування загально народного крематорію. (
Але дух Ігоря Павлюка міцний, він і далі самобутньо зорітиме тим, хто здатен ще сприймати серцем.
І його потрібно підтримувати і добрим словом, і обережною критикою.
Бо, як казали наші ведичні предки, - все є ліки, і все є отрутою.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2025-02-10 01:42:05 ]
Яка Вас лиха понесла, СонцеМісяцю, Ви що, вирішили стати критиком? Ви себе з Бальзаком порівнюєте, стосовно сентенцій. Не смішіть мене, гляньте на себе реально, і Ви зрозумієте, що порівняння буде не на Вашу користь. Але ж ми, чоловіки, так себе любимо, що уявляємо себе на рівні із світовими класиками. Я собі цього ніколи не дозволяв, хоч моральне право маю сказати, що Данте, Петрарка чи Шекспір, Ронсар навіть вінків сонетів не писали, а я написав дві корони канонічні. І міг би сказати, що їм далеко до мене... Але ж розумію, що це лише з точки зору форми, з точки зору змісту, то ще далеко куцому до зайця. А стосовно Бальзака я колись переживав захоплення його творчістю, я міг би чимало навести цитат, хоча б Бальзаківський вік жінок, Людська Комедія, яку він так чудово роздивився і т.д. а з СонцеМісяця, даруйте, на жаль ні. І при цьому сказати, що СонцеМісяць пише брехню, якось язик не повертається. Але те, що в нього заїхали шарики за ролики, можу з певністю сказати. Вирішив, даруйте, висратися, на колег по перу перед своїм відходом... То перед кінцем свого існування на ПМ людина мала б щось добре залишити, а не навпаки - чи Ви достойна пара Лібуркіної, я бачу. Ніби нарив прорвало гнійний у Вас.
Стосовно Кучерука. Нормальний талант, вище середнього рівня. Я його кілька разів пародіював, у нього є що знайти, бо думка, буває, скривлюється. Або потуги створити образ, метафору чи порівняння перетворюються в щось протилежне. Але це буває в нього досить рідко, загалом рівний, стабільний автор, патріотичний, римований, і щиро ділиться тим, що в нього на душі. Якраз цінність авторського активу на ПМ і складають такі автори.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2025-02-10 04:14:58 ]
Дякую дорогій редакції Майстерень за виваженість, спокій і мудрість, радий, що поділяєте мої думки стосовно творчості Віктора Кучерука.
Може, десь я передав куті меду в статті моїй, ніколи не вважав себе критиком, в творчості Ігоря Павлюка є трохи самохизування, але назвати брехнею всю творчість і Ігоря, і мою І Потьомкіна... За Желібу мовчу, він просто хвороамбійційна людина. А стосовно попередніх авторів і самого себе... Не знаю, як з цим погодитись, навіть толерантно висловлюючись.
Просто якісь темні сутності все більше оволодівають душею шановного СонцеМісяця... Відбувається якийсь перехід від містики до цинізму, прагнення розставити всі крапки над і, але виходить натомість замість правди якась феєрія абсурду, розбризкування інтелектуального посліду навколо себе. Натягування сови на глобус - тобто прикривання негативу псевдопозитивом? Чи не занадто, чи не забагато бере на себе СонцеМісяць,так ніби його ресурси на Землі вичерпуються, і йому треба летіти за підзарядкою на іншу планету?! Дякую за розгорнуту бесіду моїй сторінці. Давно вже не було тут такого.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2025-02-14 10:37:23 ]
В кожного з нас свої проблеми. І під їхнім тягарем ми інколи дозволяємо собі те, що не зовсім наше. Переносимо дійство з місця, де ми не можемо нічого вдіяти туди, де, здається, можемо проявити ще свої сили.
Та чомусь виходить, що те, котре дається значно легше, більше проявлене грубим і темним.
Нам важко відмовитися від проявів своїх емоцій, але, якщо ми зосереджуємося на доброму, то й часу на власні негативізми майже немає.
Дуже в цьому мені подобається Тетяна Левицька.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2025-02-14 10:52:45 ]


все ж здається мені, що навіть негатив (інверсія)
у мудрій величній душі здатний збудити лише подив, на якусь мить. і не більше

якщо дрібна спроба негативу настільки просто обертає лавреата й поета кохання на дитину
котра падає на підлогу, волає & дриґає ногами

робіть висновки



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2025-02-14 12:38:26 ]
Якшо я пасквілянт, то Ви, СонцеМісяцю, просто агнець Божий. І Вам не соромно? З коронною спокухою отаке мелете? То мабуть мало я Вам дав по зубах. Треба ще.Тільки ми не в рівному становищі. Мої опуси видаляють.