та насправді все це дурня, і вже неодноразово все це протерто, пане Ярославе...

а от ВАМ, як метрові, реальне - Віктор Кучерук

поет, на пмі вже більше 25000 опусів

Ви можете пригадати бодай слово, не то що сентенцію, із його доробку?


Просто от цікаво

Шановні колеги, теми вкрай цікаві - і в самій публікації, і в зачеплені в коментарях.

Я сподіваюся, ми здатні говорити про все це на достойному нас рівні. І з розумінням, що ми всі дуже різні.
І що сама царина Поезії настільки велика, що автори з різних її полюсів можуть бути повними антагоністами, і тим не менше - залишатися в Поезії.

Дякуємо Ярославові Чорногузові, що підняв тему творчості Ігоря Павлюка. І справді, коли відзначають Шевченківською премією лівацького вічнобрехливого недожурналіста з алюзією на портянку, та й інших подібних "героїв" вистачає, то можна схопитися за голову.
Але після обрання більшістю обману у всіх формах - починаючи не лише з 1917 року, а й значно раніше, то немає чому особливо дивуватися. Ми вже довгий час, і куди не глянь, під бісами. (

І ось Ігор Павлюк, свідомо чи несвідомо, але творчим своїм духом і незмінно тисне на це болюче місце - дрібності, самозради, відходу від природності багатьох нинішніх українців. Нехай це часто читається і поміж рядків, але все це чудово розуміється бісами, що заполонили владні полички керування загально народного крематорію. (
Але дух Ігоря Павлюка міцний, він і далі самобутньо зорітиме тим, хто здатен ще сприймати серцем.
І його потрібно підтримувати і добрим словом, і обережною критикою.
Бо, як казали наші ведичні предки, - все є ліки, і все є отрутою.

Яка Вас лиха понесла, СонцеМісяцю, Ви що, вирішили стати критиком? Ви себе з Бальзаком порівнюєте, стосовно сентенцій. Не смішіть мене, гляньте на себе реально, і Ви зрозумієте, що порівняння буде не на Вашу користь. Але ж ми, чоловіки, так себе любимо, що уявляємо себе на рівні із світовими класиками. Я собі цього ніколи не дозволяв, хоч моральне право маю сказати, що Данте, Петрарка чи Шекспір, Ронсар навіть вінків сонетів не писали, а я написав дві корони канонічні. І міг би сказати, що їм далеко до мене... Але ж розумію, що це лише з точки зору форми, з точки зору змісту, то ще далеко куцому до зайця. А стосовно Бальзака я колись переживав захоплення його творчістю, я міг би чимало навести цитат, хоча б Бальзаківський вік жінок, Людська Комедія, яку він так чудово роздивився і т.д. а з СонцеМісяця, даруйте, на жаль ні. І при цьому сказати, що СонцеМісяць пише брехню, якось язик не повертається. Але те, що в нього заїхали шарики за ролики, можу з певністю сказати. Вирішив, даруйте, висратися, на колег по перу перед своїм відходом... То перед кінцем свого існування на ПМ людина мала б щось добре залишити, а не навпаки - чи Ви достойна пара Лібуркіної, я бачу. Ніби нарив прорвало гнійний у Вас.
Стосовно Кучерука. Нормальний талант, вище середнього рівня. Я його кілька разів пародіював, у нього є що знайти, бо думка, буває, скривлюється. Або потуги створити образ, метафору чи порівняння перетворюються в щось протилежне. Але це буває в нього досить рідко, загалом рівний, стабільний автор, патріотичний, римований, і щиро ділиться тим, що в нього на душі. Якраз цінність авторського активу на ПМ і складають такі автори.

Дякую дорогій редакції Майстерень за виваженість, спокій і мудрість, радий, що поділяєте мої думки стосовно творчості Віктора Кучерука.
Може, десь я передав куті меду в статті моїй, ніколи не вважав себе критиком, в творчості Ігоря Павлюка є трохи самохизування, але назвати брехнею всю творчість і Ігоря, і мою І Потьомкіна... За Желібу мовчу, він просто хвороамбійційна людина. А стосовно попередніх авторів і самого себе... Не знаю, як з цим погодитись, навіть толерантно висловлюючись.
Просто якісь темні сутності все більше оволодівають душею шановного СонцеМісяця... Відбувається якийсь перехід від містики до цинізму, прагнення розставити всі крапки над і, але виходить натомість замість правди якась феєрія абсурду, розбризкування інтелектуального посліду навколо себе. Натягування сови на глобус - тобто прикривання негативу псевдопозитивом? Чи не занадто, чи не забагато бере на себе СонцеМісяць,так ніби його ресурси на Землі вичерпуються, і йому треба летіти за підзарядкою на іншу планету?! Дякую за розгорнуту бесіду моїй сторінці. Давно вже не було тут такого.

Якшо я пасквілянт, то Ви, СонцеМісяцю, просто агнець Божий. І Вам не соромно? З коронною спокухою отаке мелете? То мабуть мало я Вам дав по зубах. Треба ще.Тільки ми не в рівному становищі. Мої опуси видаляють.