ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2024.09.24 05:32
* * *
Не залишаючи слідів
Ніяких вздовж узбіч, –
Ми, наче кола по воді,
Розбіглись навсібіч.
Ніхто сьогодні не знайде
Відбитків наших ніг,
Бо ми давно вже бозна-де
Від юності доріг.

Володимир Каразуб
2024.09.23 19:32
Міжчасова безмовність
Так легко обривається в тобі
Мотив весни.
Мотив без нот, без імені, без слова,
Що йде за ним.
Спадає цвіт, зникає світ, вгорі
Здається, — байдуже. Міжчасова безмовність.
Слова. Холодний бісер ночі… бісер… ночі,
І чорний бісер з дна твоїх зіниць

Ілахім Поет
2024.09.23 19:02
Константа
Я ліз у пекло поперед батьків.
Бентежив лихо, доки воно тихе.
Хотілось - не надкусював, а їв.
Кохалося – тим почуттям і дихав.
З пісень слова незграбні викидав,
А стогін перетворював на блюзи.
Ловилась риба, хоч не ліз у став.
Любила та, на кого

Юрко Бужанин
2024.09.23 17:09
***
Думки нуртують
і на скроні тиснуть дзвінко,
У фантазій
сплелися вони
візерунки...
Поряд мене Ти(!) йдеш,
найпрекрасніша

Тетяна Левицька
2024.09.23 14:56
Подіум
Сутеніло! Вечір ковтав світло так швидко, що Жанна не встигала завидно добратися з роботи в дитячий садок. Погода засмучувала. Зранку зарядила нудна мжичка. Небо заволокло чорними хмарами. Пізня осінь палила густий туман, що стелився над річкою сивою куря

Олександр Сушко
2024.09.23 12:54
Неважливо
Був поетом. Літав понад хмарами,
А тепер на Донбасі, в рову.
Не залякуйте Божими карами,
Бо і так я у пеклі живу.

Ні вперед, ні назад. Нема виходу.
Смерть усюди. Хитається світ.
Перепаленим порохом дихати

Леся Горова
2024.09.23 11:39
Світанкове
Немічні промені сонця, що сонне ще,
Ріжуть туману навішену шаль.
Та не під силу дебеле полотнище
Ніччю затупленим іхнім ножам.

Човгають вперто, дирявлять настирливо,
Вже не такі і безсилі на взір,
Бо заблищала роса намистинами

Микола Дудар
2024.09.23 07:46
***
Скажу вам більше — є готівка…
Ну десь тако вагонів зотри
В одному з них своя горілка
(Тут ще дізнатися би котрий…)
Багато де чого залежить
З якого боку підібратись,
І не дай бог, якщо є нежить…
Бо доведеться теліпатись

Віктор Кучерук
2024.09.23 05:55
* * *
Несвідомі ми та грішні,
Раз у головах бедлам, –
Наряджаємось розкішно
І гуляємо без гальм.
Обираючи десь одяг,
Чи п’ючи хмільний напій, –
Пам’ятаймо, що на сході
Йде за щастя наше бій.

Юрій Лазірко
2024.09.23 02:08
не потрібні вже слова
не потрібні вже слова
лала-ла-лала-ла-лала-ла

1.
місячного сяйва мілина
ти і я
не випиті до дна
ти і я

Ярослав Чорногуз
2024.09.22 22:01
Чого сумую?
Питаєте, чого це я сумую?
Бо самота навколо, самота.
І ніби все життя минає всує,
У бік незрозумілий поверта.

І що у нім? Яка краса чи втіха?
І зникло розмаїття, хоч любов
Горить, яріє чи палає стиха,

Володимир Каразуб
2024.09.22 20:54
Уривок
Немає нікого хто поруч твого життя
Солодким цілунком погодить тебе на завтра,
І буде не проти сказати тобі, що за-
Бути уже не спроможний, що станеш початком
Великої книги. Напише хтонічний роман,
Історію світла, історію часу та словом
Сплітаючи чис

Іван Потьомкін
2024.09.22 19:23
***
Спасибі, Доле,
Що ноги-руки цілі,
Що світ цей сприймаю
Барвою, звуком, словом...
«А решта?»
«А решта – вагомий додаток,
Що зветься так просто – ЖИТТЯ».

Володимир Бойко
2024.09.22 17:32
Зденервовані думки
Коли не годні показати розум, показують нерви. Люди з важким характером потребують жінок легкої поведінки. Коли нападають нерви, музи відпадають. Нервують усі, але далеко не всі роблять із цього рекламу. І холодний розум можна довести до точк

Сонце Місяць
2024.09.22 15:43
arose
ефемери зимового вересня
землеміри німого кіно
лейтмотив надзвичайно первісний
римування авжеж гуано

понад зірваними піввуалями
нас діждеться нуарний суар
крокодил неприродно роззявлений

Світлана Пирогова
2024.09.22 14:00
Ми різні з Вами (пісня)
Ми різні з Вами...Небо і земля,
Холодний місяць і гаряче сонце.
Мелодії старого скрипаля
Примарою лягають у долоньці.

Ми різні з Вами...Літо і зима,
Як тиха осінь і весна квітуча.
Ніщо й ніхто нас разом не трима.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Васка Почеркушка
2024.09.16

Антон Мог
2024.08.20

Ілля Шевченко
2024.08.17

Юлія Рябченко
2024.08.04

Мирослав ЕкманКременецький
2024.07.25

Олекса Квіт
2024.07.05

Любов Інішева
2024.07.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Ганна Осадко (1978) / Вірші

 Джем любові
Образ твору ...
перейти до тексту твору




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2008-05-08 17:46:50
Переглядів сторінки твору 4963
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 5.139 / 5.5  (5.244 / 5.65)
* Рейтинг "Майстерень" 5.130 / 5.5  (5.211 / 5.62)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.787
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2015.02.12 12:58
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гонта (Л.П./Л.П.) [ 2008-05-09 12:55:41 ]
Ми нализались джему і повидла,
Вмололи разом баночку варення,
Трощили вафлі, поки не набридло,
І тут... На нас напало одкровення.
Та це ж любов! Та це ж воно - кохання!
Це доля, це покликання, це кредо!
І зі словами "це вже все, остання"
Беремося за третю банку меду.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-05-12 19:38:45 ]
А головне - слово-то яке смачне: ДЖЕ-Е-М-М-МММ...
Це тобі не "Варення любові" і не "Повидло любові" :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-05-12 17:53:30 ]
Ганнусю, знимочка чудова, нарешті явила світові і місту своє реальне. а не віртуальне личенько.
Я, власне, зазирнула не так рецепт почитати, як переконатися у правдивості здогадки - ви про різницю між джемом і повидлом запитав пан Комаров, чи хто інший? і такі-так - Олександр Матросович Комаров у нас так любить "дойти до самой сути"!
Ганнусю, смачніше, ніж вишневе, ще тільки малинове варення, а ще смачніше - вишня і малина! Мням! І віршик - мням!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2008-05-13 09:32:09 ]
Аня, ти так гарно розказала, що тепер ніякого сумніву на рахунок золотистого (не путати з чорним з Книжки Червоної) вужа на хлібі не має. Це ж треба - дівчина, судячи з фото, дуже вродлива, з добавкою крові сарматської, що рідко буває (через століття гени проявились) і варення варить і вірші складає та й в любові знать знає толк. Багата талантами земля наша.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2008-05-15 09:50:23 ]
Аня, це врагі роду людського таке пишуть. Провокатори. Попи Гапони. Якщо це правда, то ясно, чого сармати загинули. В тебе не може бути ворогів. Перефразую Достоєвского: "Світ врятують сарматки".

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тимофій Західняк (Л.П./М.К.) [ 2008-05-22 08:47:02 ]
Знаю точно,що мій коментар викличе море критики, але не можу,як віруючий,погодитись з :"І тих, що їм було усе до чорта,Благословляє на світанку Бог…" Ця м"яко кажучи,проблемно...Чомусь завше вважається,що поетична розкутість не має меж. Для мене, коли йдеться про чорта і Бога, межі є і для багатьох теж. Поезія - не лише слова,навіть вишукані,витончені...Слово - матеріальне. Очікую,що хтось скаже: "Вам місце на християнському форумі..." Але я звик говорити відкрито. Власне ці рядки мені пригадали слова з відомої пісні: "Я б душу дьяволу отдал за ночь с тобой". Не віддаваймо душ дияволу навіть у поезії...Це небезпечно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-05-22 10:52:55 ]
Боюсь, пане Тимофіє, що море вийде мілке, не тіштесь :) Не знаю, чи відповість вам автор, я просто пару слів хочу сказати. Мені здається, що ви в своєму правєдному пориві, м’ягко кажучи, не зовсім зрозуміли зміст сказаного. Бо там йдеться не про те, щоб віддати комусь душу, а про те, щоб відкинути всі сумніви, забути (хоч на деякий час) про всі перепони і з усім шалом віддатися коханню, яке і благословляє Бог...
Дивно, що доводиться "розжовувати" вам такі очевидні речі... Видно, іноді бажання бути "святєє Папи Римського" переважує здоровий глузд...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2008-05-26 15:50:43 ]
Перечитав Аню твою, поезію, прослухав "Медею" і задумався. Як наш світ влаштований - одним бог дає талант і складати віршики і малювати гарно і варення з чорниць чи вишень варити, а інші по вині випадку чи із-за протиріч, закладених в них самою природою завжди затикаються на півдороги. Комаров напевно завжди буде в числі останніх. Ну та Комарову - Комарово, а сарматку Аню я просто недооцінював, за що мовчу зараз, як риба глибоководна. Тільки одну неточність знайшов. Певно не "одружена!, а "заміжня". Спасибі за лірику Аню. Сарматко Аню.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ганна Осадко (М.К./М.К.) [ 2008-05-26 20:58:56 ]
Так, Олександре, світ наш влаштований доволі химерно, та мушу тобі сказати, що вміння чи невміння писати й малювати - то далеко не найголовніше у цьому найкращому із найкращих світів:) Є значно цікавіші й важливіші речі - приміром, метелики над ромашковим полем, густа весняна трава, усмішка дитини, музика Моцарта, Любов врешті-решт. І бачити та відчувати оте - найголовніше - значно переважує сумнівне щастя писання текстів.
Зі щирим усміхом і найщирішими побажаннями тепла й кохання - сарматка Аня.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2008-06-03 14:31:00 ]
Аня, прочитав твій коментар до Ніки Новікової, з"явився хитромудрий сумнів, чи не актриса ти хоча б обласного театру м. Тернополя? А може ще й режисер? З наступаючи тебе Днем народження і хай всі мрії здійсняться, здійснені повторяться, а нові мрії приходять на зміну здійсненим. Сармати були лихі вершники. З римлянами мірялися дружбою.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ганна Осадко (М.К./М.К.) [ 2008-06-03 15:39:36 ]
Актриса? Обласного? Театру? Олександре, милий Олександре….що це за такі загумінкові масштаби? Де Ваш політ фантазії? Де думка окрилена? Чи ж не варта сарматка (вона ж – лиха вершниця) Королівського Шекспірівського театру, що у Стратфорд-он-Ейвон, або ж Ла Скала, чи принаймні «Шаушпільхауз» із Цюриха:)?
Немає нічого нездійсненного у цьому найкращому із найкращих світів:) Щиро вдячна за привітання!!!!!!!! Моє шануванням римлянам:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2008-06-03 16:49:31 ]
Аня, ти напевно тільки в Большом не бувала. А я так в грязь впав. Не було б так образливо, але ж перед сарматкою. Так мені і треба плебею. Піду втоплюся у річці. Анна ти прекрасна!!!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2008-06-04 08:29:01 ]
Ти мене в черговий раз заспокоїла. І звідки в сарматок цей дар?