ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Микола Соболь
2024.11.15 17:30
«Па хахлам! Агонь!» – 
А далі що? Тут пів години лету.
Ця ніч комусь остання на землі.
Переплелись бездушна лють ракети
та вбивча бездуховність москалів.
А з ким Господь? Наразі невідомо.
Щоб не було, тримати, друже, стрій.
Ті нелюди порушили свідо

Ігор Шоха
2024.11.15 14:51
Росіє малохольна,– ух ти! Де ти?
Куди ти лізеш – у... чи на..? Межа
між нами є, але на жаль
ти хочеш на... бо ми, таки, планета
в якій і на якій ти нам чужа..

Ой, ненажера! Як її розперло
і як іще витримує земля

Володимир Каразуб
2024.11.15 14:46
Покинь обладунки свої в кімнаті з товстої романіки,
Свою недолугу, видовжену тінь спускаючись долу
У внутрішній дворик з колодязем,
замок порослий травою між кам'яною бруківкою, покинь
Куртуазний апостроф розкішних жіночих грудей
І готичне небо,

Іван Потьомкін
2024.11.15 11:40
Юдейська непорочна Діво,
Даруй, що руки опускаю в розпачі безсило,
Бо неспроможен відтворить належно
Твоє замилування світом...
...То був печальний і прощальний погляд
Бо ж до пуття ти ще не знала,
Чи Ерец- Їсраель побачиш знову.
“Елі, Елі

Віктор Кучерук
2024.11.15 07:33
Жбурляю камінь, як гранату,
В той бік, де взявся жаром схід, –
Чиню сусідові відплату
За покалічений мій рід.
Прокльони шлю і тичу дулі
У бік того, хто дотепер
Живе безрадісно минулим
І в кім інстинкт тварин не вмер.

Микола Соболь
2024.11.15 07:03
Зимові сни рум’янцем на щоці.
Їх не лякає втомлена завія.
Метелиця під вікнами засіє
і ти заснеш із книгою в руці.
Борвій завиє під твоїм вікном,
гілки зашкряботять посеред ночі,
але безсилі духи поторочі
перед зимовим, найсолодшим сном.

Микола Дудар
2024.11.15 06:51
Умовно кажучи — капець
Теплу жовтневому… теплу
Он навіть вибіг вітерець
В похилу змочену хулу…
Ще тільки бавився теплом
Учора з дітьми залюбки,
Тепер не вітер, вітролом
Не вистачає коцюби…

Світлана Пирогова
2024.11.14 20:30
Небеса дриготіли - прорив залізяччям,
Яке несамовито мчалось до когось.
Враз вдалині вибухало зовсім незряче,
У полі голім, чи десь за сивим рогом.
А часто летіло оскаженіло-бридко
І падало, - розриваючи будинки.
Лилися сльози дощами по мідних ринва

Євген Федчук
2024.11.14 16:17
У теремі і тихо, й прохолодно.
Промінчик сонця біга по стіні,
Крізь дірку пробиваючись в вікні,
Що наглухо завішене сьогодні.
Аби ніщо завадить не змогло
Йому прийняти рішення важливе.
Душа його то закипа від гніву,
У пустоту вихлюпуючи зло,

Юрко Бужанин
2024.11.14 15:18
О Небожителько, зійди в мої обійми!
Богине, на мої молитви відгукнися!
Ти б знала, люба, як набридло бути сильним,
Як серце рветься твоїй волі підкоритись.

Блаженством є відчуть твої, кохана, руки
У себе на долонях і кожен пальчик твій
Зацілувати

Микола Дудар
2024.11.14 08:57
До моря я не встиг. Ріки оминав.
І пристало горе. Себе пізнавав…
Тиха заводь поруч — тема для казок…
У відлунні «небож» чути слово «Бог».
Скільки треба «того», щоб «проснувся» світ?
Знов не та дорога… знову абеліт…

Абеліт - вибухова суміш

Віктор Кучерук
2024.11.14 05:09
Уже сказати, певно, треба,
Що, свій прискорюючи плин,
Я так наблизився до неба,
Що чую шурхоти хмарин.
Зневіра, туга і розпука
Мене терзають без пуття, –
Не можу вирватися з муки
Свого стражденного життя.

Сонце Місяць
2024.11.13 21:10
моя ненависть тиха & беззбройна
сезон осінній час реприз
еринії збирають вогкий хмиз
іржавіє усе зелене щойно

жнива на заході на сході форс мажор
неконвенційні офензиви
підносить свій ліхтар осяйний діва

Борис Костиря
2024.11.13 19:29
Дерева облисіли, і крізь них
Ми бачим сутність світу первозданну.
І крізь туман у муках неземних
Народжується істина, як панна.

Удалині палахкотять вогні
Домівок в тиші чистім узбережжі.
Так прагнення щоденні та земні

Іван Потьомкін
2024.11.13 16:30
Лиця українські в юдеїв...
Юдейські лиця в українців...
Неважко тут і заблудиться.
Часом питаєш: «З ким і де я?»
Не заблуджусь.
Дороговказом узяв собі
Одне-єдине:
Шукать не мову і не расу,

Володимир Каразуб
2024.11.13 13:23
Літак пролітає немов би минає вічність.
Фасади домів розвернули на північ дахи.
Ти, здається, смієшся без посмішки на обличчі,
І торкаєшся без руки.

І зникає блакить відкриваючи безвість мови,
І виманюють зорі розширити власне вікно.
Там — осяяні
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17

Джура Заморочник
2024.09.28

Фоміч Валерій Андрійович Пожежник
2024.09.25






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олександр Комаров / Вірші

 6 червня




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2008-06-05 09:17:26
Переглядів сторінки твору 5932
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.592 / 5.5  (4.373 / 5.24)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.240 / 5.12)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.692
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2021.05.01 20:56
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2008-06-05 09:25:56 ]
Так як завтра день народження А.С., то от вона "онєгінська строфа", замість прологу. З самим А.С.
звичайно не зрівняти, та й кінець змазаний (не втримався від спокуси) і смислу на перший погляд наче ніякого, але кожному своє. Казка не казка, було не було.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-06-05 09:34:33 ]
Інтригуючий пролог... Саню, два моменти: оплатить ціну - заплатить? Земля боліт - болить?

А завтра російською напишеш?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роман Бойчук (Л.П./Л.П.) [ 2008-06-05 09:38:08 ]
Щодо земля боліт, то я гадаю автор має на увазі - болотА. Можливо я не правий...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роман Бойчук (Л.П./Л.П.) [ 2008-06-05 09:34:53 ]
Чудовий вірш! Мої вітання.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2008-06-05 11:35:09 ]
Саме так, Романе.
Чорнявко, я от по малограмотності в "заплатить" і "оплатить" вкладаю різний зміст. Перше - разове. Друге - не так швидко. Може так бути, чи вже знахабнів?
Російською було б краще, яскравіше, не тому, що я нею розмовляю чи розмовляв колись. Російська мова розвинутіша, багатша. Все ж Росія була імперією.
Російською стільки великих людей писали і мислили. Ні не стану дописувати російською. Якщо є русизми, то графоману прощається.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інґвар Олафсон (Л.П./Л.П.) [ 2008-06-05 18:52:15 ]
Російська мова розвинутіша, багатша. Все ж Росія була імперією.
1) Не факт! Так може говорити лише людина, яка не достатньо знає українську мову. Останні 15 років я активно вивчаю українську мову, маю справу з численними словниками і мушу сказати, що на загал українська синонімія ширша ніж російська. Думаю дається взнаки традиція зберігати старе і активно засвоювати нове. В російській же мові процес модернізації переважали над збереженням старого лексичного масиву. Тому багато староруських слів там втрачено. Для розширення вокобуляру я б радив Вам активнфіше почитати таких авторів як Микола Лукаш, Євген Плужник та Григір Тютюнник. Особисто мене вони збагатили дуже. Ще раджу словник синонімів Караванського.
Російською стільки великих людей писали і мислили
Це правда. Тут перевага на боці російської мови, однак це, як на мене, не аргумент на користь російської.
Англійською на загал більше писали великих ніж італійською чи іспанською, однак ці мови не бідніші за англійську, хоча я можу й помилятися.
Сподіваюся, я не заподіяв Вам шкоди своєю реплікою?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Павло Потелицький (Л.П./Л.П.) [ 2008-06-05 11:49:59 ]
Якоїсь конкретної теми нема, але читати цікаво. Чудово уявляється і виходить смутна і спокійна картина

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Пашук (Л.П./М.К.) [ 2008-06-05 12:25:10 ]
Цікавенько, Олександре, але мені здається, що "струя"- русизм. Має бути струмінь, цівка...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Павло Потелицький (Л.П./Л.П.) [ 2008-06-05 12:30:30 ]
Це ж нічого страшного, що русизм. Ми в повсякденній мові знаєте скільки русизмів вживаємо, пані Олено ?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Пашук (Л.П./М.К.) [ 2008-06-05 12:37:23 ]
А я й не кажу, що то страшно. Це вже право автора виправляти чи ні. І все таки поезія - не завжди повсякденна мова.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Мельник (Л.П./Л.П.) [ 2008-06-05 12:55:48 ]
Сашко, мені не сподобалась метафора повітря - скло, звужає, а не розширює образ. І "торує в зарослях ожин"? Мабуть таки - ожини. А взагалі -
цікаво!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2008-06-05 13:36:08 ]
Ну, Лєна, якщо в мене поезія, то "струю" приберу.
Взагалі Анатолію правильно "в ожиннику". Але є "зарослі". Може хто підскаже чи слово "ожина" має множину і як воно тоді звучить. Ожини деколи говорять на будь-які густі і колючі зарослі і дуже навіть часто. А повітря-скло не метафора. Так я хотів виразити незмінність картини, неможливість її розвитку, стабільність положення речей і т.д.
Дякую, Анатолію. Тут як глянути то... Але...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Мельник (Л.П./Л.П.) [ 2008-06-05 15:40:55 ]
Сашко, я не претендую на об"єктивність. Мені там кольнуло. "В споре рождается истина". Головне - є відгук! Пагано, коли надрукуєш вірш на сайті, а нікому до нього нема ніякого діла. Тому тобі велике СПАСИБІ!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-06-05 17:29:02 ]
Анатолію, немає вірша - немає відгуків. Оце наша маленька таємниця. Що коментувати, якщо коментувати нІчого?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Підгайний (Л.П./Л.П.) [ 2008-06-05 15:51:55 ]
Цікавий готичний пейзаж (болота зі своєю екосистемою, туман), і читається легко. Чудовий вірш.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-06-05 17:27:02 ]
Пане Олександре, негайно телефонуйте 03! Я вивихнула щелепу і сиджу з відкритим ротом! Ви й так пишете? І так довго приховували своє справжнє обличчя? Ви хитрий! Ви - підступний! Як щелепа стане на місце, можливо, знайду кілька мух, але не зараз. Тему графоманії атставіть, і негайно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-06-05 19:46:09 ]
Привіт Олександре,
Ось кинув око на вірша.
Цікава філософія і замальовка.
Ось ІМХО декілька моментів:
***
"Не в силi час назад вернути"
чи не було би доцільним зробити цей рядок плавнішим:
"Часу не в силі повернути"??? плавніше - ні?
***
"Духмяний запах густих трав" - "густИх" - дається - ритм...
***
А мо` замінити "стежинки" на "стежини",
а "без зупинки" на "безупину"...

Творчої наснаги,
Л.Ю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-06-05 19:50:40 ]
Нє - вибачаюсь -1 перша заувага була недолугою -
там наголос "чАсу" - сорі. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Вороненко (М.К./Л.П.) [ 2008-06-06 09:25:59 ]
Сашко, ти такий багатогранний!!!!!!!!!
Каюсь, шукала між рядками образ твоєї героїні.А нема. Хоча можна пофантазувати і уявити її десь між "зойками забав".
Думаю, ти в дитинстві перечитував "Енеїду", щось є у тебе схоже з Котляревським. Читається легко і завжди цікаво. Запиши мене у свій фан-клуб:)