ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Микола Дудар
2024.11.15 22:56
Поміж негоди, поміж невзгод
Поміж свого і чужого
Кожне життя — це лиш епізод
В Книзі Буття Неземного

Поміж замовин, поміж бажань
Поміж данини за спрощу
Кожне життя — аванс без питань

Микола Соболь
2024.11.15 17:30
«Па хахлам! Агонь!» – 
А далі що? Тут пів години лету.
Ця ніч комусь остання на землі.
Переплелись бездушна лють ракети
та вбивча бездуховність москалів.
А з ким Господь? Наразі невідомо.
Щоб не було, тримати, друже, стрій.
Ті нелюди порушили свідо

Ігор Шоха
2024.11.15 14:51
Росіє малохольна,– ух ти! Де ти?
Куди ти лізеш – у... чи на..? Межа
між нами є, але на жаль
ти хочеш на... бо ми, таки, планета
в якій і на якій ти нам чужа..

Ой, ненажера! Як її розперло
і як іще витримує земля

Володимир Каразуб
2024.11.15 14:46
Покинь обладунки свої в кімнаті з товстої романіки,
Свою недолугу, видовжену тінь спускаючись долу
У внутрішній дворик з колодязем,
замок порослий травою між кам'яною бруківкою, покинь
Куртуазний апостроф розкішних жіночих грудей
І готичне небо,

Іван Потьомкін
2024.11.15 11:40
Юдейська непорочна Діво,
Даруй, що руки опускаю в розпачі безсило,
Бо неспроможен відтворить належно
Твоє замилування світом...
...То був печальний і прощальний погляд
Бо ж до пуття ти ще не знала,
Чи Ерец- Їсраель побачиш знову.
“Елі, Елі

Віктор Кучерук
2024.11.15 07:33
Жбурляю камінь, як гранату,
В той бік, де взявся жаром схід, –
Чиню сусідові відплату
За покалічений мій рід.
Прокльони шлю і тичу дулі
У бік того, хто дотепер
Живе безрадісно минулим
І в кім інстинкт тварин не вмер.

Микола Соболь
2024.11.15 07:03
Зимові сни рум’янцем на щоці.
Їх не лякає втомлена завія.
Метелиця під вікнами засіє
і ти заснеш із книгою в руці.
Борвій завиє під твоїм вікном,
гілки зашкряботять посеред ночі,
але безсилі духи поторочі
перед зимовим, найсолодшим сном.

Микола Дудар
2024.11.15 06:51
Умовно кажучи — капець
Теплу жовтневому… теплу
Он навіть вибіг вітерець
В похилу змочену хулу…
Ще тільки бавився теплом
Учора з дітьми залюбки,
Тепер не вітер, вітролом
Не вистачає коцюби…

Світлана Пирогова
2024.11.14 20:30
Небеса дриготіли - прорив залізяччям,
Яке несамовито мчалось до когось.
Враз вдалині вибухало зовсім незряче,
У полі голім, чи десь за сивим рогом.
А часто летіло оскаженіло-бридко
І падало, - розриваючи будинки.
Лилися сльози дощами по мідних ринва

Євген Федчук
2024.11.14 16:17
У теремі і тихо, й прохолодно.
Промінчик сонця біга по стіні,
Крізь дірку пробиваючись в вікні,
Що наглухо завішене сьогодні.
Аби ніщо завадить не змогло
Йому прийняти рішення важливе.
Душа його то закипа від гніву,
У пустоту вихлюпуючи зло,

Юрко Бужанин
2024.11.14 15:18
О Небожителько, зійди в мої обійми!
Богине, на мої молитви відгукнися!
Ти б знала, люба, як набридло бути сильним,
Як серце рветься твоїй волі підкоритись.

Блаженством є відчуть твої, кохана, руки
У себе на долонях і кожен пальчик твій
Зацілувати

Микола Дудар
2024.11.14 08:57
До моря я не встиг. Ріки оминав.
І пристало горе. Себе пізнавав…
Тиха заводь поруч — тема для казок…
У відлунні «небож» чути слово «Бог».
Скільки треба «того», щоб «проснувся» світ?
Знов не та дорога… знову абеліт…

Абеліт - вибухова суміш

Віктор Кучерук
2024.11.14 05:09
Уже сказати, певно, треба,
Що, свій прискорюючи плин,
Я так наблизився до неба,
Що чую шурхоти хмарин.
Зневіра, туга і розпука
Мене терзають без пуття, –
Не можу вирватися з муки
Свого стражденного життя.

Сонце Місяць
2024.11.13 21:10
моя ненависть тиха & беззбройна
сезон осінній час реприз
еринії збирають вогкий хмиз
іржавіє усе зелене щойно

жнива на заході на сході форс мажор
неконвенційні офензиви
підносить свій ліхтар осяйний діва

Борис Костиря
2024.11.13 19:29
Дерева облисіли, і крізь них
Ми бачим сутність світу первозданну.
І крізь туман у муках неземних
Народжується істина, як панна.

Удалині палахкотять вогні
Домівок в тиші чистім узбережжі.
Так прагнення щоденні та земні

Іван Потьомкін
2024.11.13 16:30
Лиця українські в юдеїв...
Юдейські лиця в українців...
Неважко тут і заблудиться.
Часом питаєш: «З ким і де я?»
Не заблуджусь.
Дороговказом узяв собі
Одне-єдине:
Шукать не мову і не расу,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17

Джура Заморочник
2024.09.28

Фоміч Валерій Андрійович Пожежник
2024.09.25






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Леся Романчук (1961) / Вірші

 Як боляче…




Найвища оцінка Данчак Надія Мартинова 6 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Володимир Назарук 5.5 Майстер-клас / Любитель поезії

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2008-10-12 09:58:30
Переглядів сторінки твору 10854
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 5.368 / 5.63  (5.108 / 5.58)
* Рейтинг "Майстерень" 5.229 / 5.5  (5.096 / 5.59)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.809
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2011.02.07 19:06
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інґвар Олафсон (Л.П./Л.П.) [ 2008-10-12 14:29:35 ]
Cподобалося, читається легко, все - ясно, злободенно.
Дозволю лиш кілька ремарок суто контентних.
1) зореліт, як на мою думку був чи недобудований, чи його вирішили не заправляти пальним.
2) капіт виявився таким як ото з клоччя батіг :-)
3) "лжемесії" як правило гріхів не прагнуть замолювати, позаяк відчуваються безгрішними.

І, насамкінець, гадаю Ваш твір чекає гарна доля в світлі чергових позачергових виборів :-)))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Карина Тумаєва (Л.П./Л.П.) [ 2008-10-12 15:20:25 ]
"Ми думали – мужик,
А виявилось – баба."
Усі вони бабами поставали, блін...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2008-10-12 16:43:27 ]
Привіт, Лесю, - довго не публікувались, напевно новий роман стримував?
На деякі варіації, мені здається, можна ще звернути увагу
"Звичайний, не месія"?
Краще "ключі" ? "Обіцяний вести, розгублено блукає"...
Важка тема. :(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-10-13 05:18:02 ]
Ле`,
Шо Ю, шо Ю, шо Я - одне "г" - кожен думає про власну кишеню і вся біда в цьому.
Браво!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2008-10-13 10:28:10 ]
Те що поети найкращі працівники промисловості ще з часів В'ячеслава Максимовича відомо.
Неясно тільки який гріх має замолювати і перед ким. Мабуть перед одними мільярдерами за те що недав украсти іншим.
А з зорельотом явний перебір. Скоріше "гономаг" на місцевій сировині-дровах. Чи віз запряжений волами. Народ кричить, пряже тих волів, бо вони винуваті, не можуть "мерседеса" обігнати.
Хочеться вже про когось почитати хто догодив всім.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Терещенко (М.К./М.К.) [ 2008-10-13 12:09:08 ]
Згодна: розчаровуватися завжди боляче. Але поету легше мабуть ніж іншим, бо він уміє сублімувати це у творчість. І тоді народжуються такі вірші, на які чекають інші розчаровані.
Майже терапія...Хоча діагноз у суспільстві запущений і задавнений;(
Спасибі за вірш, Лесю


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Данчак Надія Мартинова (Л.П./Л.П.) [ 2008-10-13 12:24:00 ]
Вірш навіває спогади про той "накал страстей",про те ,що світло в тунелі,ось-ось нас виведе...,
а воно погасло, дуже жаль обманутих, ще більш знедоленних... ,а що дальше?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гуменюк (Л.П./Л.П.) [ 2008-10-13 17:16:26 ]
У нас надії кольорові, а люди грішні,зазвичай...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ніна Виноградська (М.К./М.К.) [ 2008-10-13 21:56:09 ]
Доброї осені Вам, Лесю! Дякуємо за співзвучність у оцінках людини що не виправдала наших надій.
Вітання тернопільчанам, з повагою -
Ніна і Павло


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Павло Якимчук (Л.П./М.К.) [ 2008-10-13 22:39:41 ]
Лесю,Прочитав коментар під моїми "кіньми", дякуємо за вітання, дійсно, трохи охололи до Майстерень, робота закрутилаю... Ніна видала першу книжечку для діток під назвою "Веселкова Україна", може щось із неї покладу на її сторінку. Мріємо про зустріч з Вами, Лесю, наживо тут , у Харкові, чи у Львові.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Назарук (М.К./Л.П.) [ 2008-10-29 22:39:14 ]
Дуже потужний та актуальний вірш, Лесю. Дякую за прочитані мною рядки. З повагою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Зайбер (Л.П./Л.П.) [ 2009-01-22 19:53:58 ]
Шановна Лесю, чи є на цім сайті рубрика "Громадянська лірика", де б можна читати живі вірші, тобто вірші на животрепетні теми сьогодення. Мене, чесно кажучи вражає вилизана поетична кухня "Поетичних майстерень", але я чомусь більше почуваю себе українцем на не зовсім українському ХВ, аніж тут серед поетів,конкурсантів і боротьбістів за премії, призи, місця і визнання. Якщо видався Вам непоштивим, не ганіть: я не зо зла. З глибокою повагою до Вас.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2009-01-28 21:33:49 ]
Шановний пане Вікторе, спасибі за ваші слова. Громадянська лірика тут поза конкурсом, це майже ганебно.
Кожна річ насправді є не тим, чим вона є, а тим, що про неї говорять. А поезії це стосується більше, ніж чогось іншого. "Вилизаність" формалістики - шлях порожнечі. Але чимало людей обирає саме цей - і нехай собі. Це питання таланту, дару Божого. Кожен отримав від Господа свій подарунок і гадає, що його дар - найблискучіший.
Колись дозріють до Соломонового - і це мине...
Колись дозріють, що вірші поділяються просто на справжні і несправжні, незалежно від тематики і стилістики.
Вікторе - це лише для Вас, не хочу ображати таку людину неувагою. Стомилася від дитячої істерики, не хочу більше ні читати, ні втирати соплі, ні міняти памперси недогеніям.
На зовсім неукраїнській "Стіхірі" мені теж значно комфортніше, там я знаходжу більше порозуміння серед тамтешніх євреїв та росіян, ніж серед "наших". Отам і друкую свою громадянську лірику. А тут - заклюють і засміють. Та ще й вчитимуть, як правильно мислити. Повірте, мені є де прикласти сили в реальній боротьбі у реальному світі, а намагатися вчити тих, хто все вже й сам знає - марно...
З глибокою повагою - щиро Ваша Леся Романчук.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2009-01-29 15:44:55 ]
Леся Іванівна, Ви серйозна людина. Чому Ви вважаєте, що коментар на вірш це намагання повчити??? А, може виглядає так? Думка навіяна віршем, а значить вірш не пройшов стороною. Це ті хто завжди правий і знає все наперед може ображатися, але не Ви. Ранимість для поета - зайва розкіш, а Ви поетка. Хочеться почитати Вашу громадянську лірику, Ваше осмислення подій минулих чи теперішніх, так що по всьому і-нету гонитися? Непоета кожний поет може образити....

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2009-01-29 16:38:23 ]
Сашунь, ви симпатичні мені, і тому відповідаю.
По-перше, майже не пишу того, що називається високим словом "громадянська лірика". Здебільшого це - шматочки минулого, дуже особисті, на які я маю право, бо це - шматки життя.
По-друге, весь мій досвід розміщення таких віршів - прикрий. Неодмінно виповзе якась гадюка і почне вчити, з якою інтенсивністю мені слід любити Україну, враховуючи силу течій суч. літ процесу. Саме вчити, а не коментувати.
По-третє, міру ранимості не мені визначати і регулювати, бегемотової шкіри мені мама й тато не купили.
Четверте: заходите на сервер Стіхі.ру - і все вишикувано струнко. З коментарями всіх народів світу.
П'яте, Сашо, з жовтня я "сиджу по тюрмах" - спершу у Воркуті, тепер у Владімірському централі разом з моїми героями і Героїнями. Оскільки в процесі творення я фізично і психологічно "влажу у шкіру мого героя", уявіть, наскільки комфортно почуваюся, аби ще й брати участь у войнушках на ПМ. Сьогодні вранці мій "герой" убив Коновальця, в обід - Троцького, годину тому - Шухевича (уточнюю - Шухевич застрелився сам, хоч Судоплатов пише, що "убіт в пєрєстрєлкє"), а тепер самого посадили, от він і розповідає про свої "подвиги". Отакі веселі мої "жіночі" романи. Тому давайте про серйозне - завтра, хай трішки відійду, добре, Саш?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2009-01-30 09:19:09 ]
Як скажете Лесю! Дуже цікаво яким Ви бачите т.Судоплатова і його подвиги. Система та ще - воював з українськими націоналістами, а сиділи разом!!! А користь від тої боротьби (націоналістів) і тоді була, не повторився розмах 33-го і зараз є трошки, хоча б тому, що 2009 не 1949. Я поки займусь вашою творчістю на тому сайті. І дуже прошу ніколи не ображайтесь хоч на мене. Я щиро.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2009-01-29 21:20:24 ]
Шановний Вікторе і ти, Сашунь, от вам чудова ілюстрація до нашого діалогу про громадянську лірику.
Вікторе, зазирніть сюди http://maysterni.com/publication.php?id=28852,
і переконаєтеся, що мої слова - не порожні фрази.
Тут у декого дика алергія на слово "Україна", народ, мова і таке інше.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-01-29 21:32:31 ]
Лесю, а ви счас хто із героїв свого нового роману? За скандалами скучили? В нас тут вже була дєва Марія, зараз, мабуть, водородну бомбу для ПМ готує.
Не перекручуйте, будь ласка, і не займайтеся дешевими провокаціями. Я - за громадянську лірику, але за ГАРНУ.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2009-01-29 22:03:19 ]
А от і вона, з'явилась, не забарилась! Браво!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тіна Рагас (Л.П./Л.П.) [ 2009-01-30 09:21:21 ]
Пані Лесю, я думаю, що цей вірш був би непоганим гаслом для незагорамиперебуваючої рекламно-виборчої кампанії! Можливо, згадка про гріхи та монастир примусить Когось задуматись над Чимось. Хоча, хто зна...