ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Євген Федчук
2026.04.16 17:52
Упереджуючий «удар» Ізяслава.

Життя мина. Уже на схилі літ,
Коли рука не здатна меч тримати,
Схотілося перо до рук узяти,
Щоб змалювати той далекий світ,
Якого вже назад не повернуть.
Схотілося події описати,

Артур Сіренко
2026.04.16 17:46
Скриньку
Легковажної жінки Пандори
Зачинили золотим ключиком,
Що повісили на тонку шию
Гейшу на ймення Аой Неко,*
Що заблукала серед руїн Хіросіми,
Шукаючи загублену єну
З драконом гори Нараями**.

Артур Сіренко
2026.04.16 17:04
Я довго йшов
Вулицями міста граків,
Так довго, що забув назву міста –
Цього міста темних вікон
І злих поглядів сажотрусів
Міста, яке занедбало своє ім’я.

Я шукав Істину

Охмуд Песецький
2026.04.16 13:18
Знати про дарунки мав би вчасно
І про красну мову бранзолет -
То й кохання ватрище б не згасло,
Щастя поривалось би на злет.

Ну окей, життя іде - як шоу,
Без вагань послухай і прикинь.
Повертайсь, побачимося знову,

Борис Костиря
2026.04.16 13:01
Ледь чутні промені ранкові
Проб'ють могутню німоту,
Знайшовши ті слова у мові,
Які ословлять пустоту.

Тендітні промені пробудять
Від сну тяжких, лихих століть,
Штовхнувши у нудотні будні

Ігор Шоха
2026.04.16 12:52
Міняються і віра, і пенати,
і ніби рідне здалеку село...
у пам’яті прив’ялене зело
і кетяги калини біля хати.

І це минає. Тяжко поміняти
зло на добро або добро на зло.
Не меншає колег, але обняти

Ігор Терен
2026.04.15 19:44
                    І
Знову охопила ейфорія
голови одурених людей.
З огляду на світові події
мало клепок і всихає ґлей
в авторів словесної стихії
вичахлих теорій та ідей.
На землі, опаленій війною,

хома дідим
2026.04.15 16:59
квіти троянди квіти лілії
гіацинти
змальовані на цераті
на столі за яким сидиш
що анічого не важить
вір мені синку
але тобі хотілося
ще сотворити вірш

Сергій Губерначук
2026.04.15 16:13
Сію дні крізь сито –
аж трясуться груди.
Ніде правди діти –
буде час мій, буде.

Виросте на дріжджах
вимішане тісто,
й пиріжечка діждем,

Борис Костиря
2026.04.15 12:46
Голос віків звучить
із шухляди столу,
із далекої кімнати,
із потаємних глибин.
Голос віків охрип.
Будь-який забутий голос
зливається з голосом віків.
Голос віків розпадеться,

Тетяна Левицька
2026.04.15 10:44
Цвітуть: конвалії, бузки,
аж млосно понад кручею,
та я плету терпкі думки
із будяка колючого.
Черемха грона снігові
розвіяла по щебеню.
Холодні хмари угорі
перини стелять лебедю.

Олена Побийголод
2026.04.15 06:41
Костянтин Ваншенкін (1925-2012)

Ти любиме, життя,
люди здавна ведуть про це мову.
Ти любиме, життя,
я люблю тебе знову і знову!

Що несе майбуття?

Віктор Кучерук
2026.04.15 05:39
В березні та квітні
Проліски блакитні
Рясно зацвітають у лісах, -
І знедавна вітер
Духом первоцвітів
Швидко та без опору пропах.
І стоїть в повітрі,
В березні та квітні, -

Світлана Пирогова
2026.04.14 22:09
У тому квітні молодість співала,
Цвіт абрикосовий п'янив і дихав,
Хоча оплутали доріг спіралі,
Але запало в серце цвіту диво.

Корона сонця задивлялась. Тепло
тобі і їй у пелюстковім танці.
Позаду залишились лози, терни,

С М
2026.04.14 13:30
У Мангровій Долині ухопивши промінь сонця
Усе коливається від бейбі до ци
Бейбі бейбі чому би не вівторок
О давній демон лиє ром у чаї
Бейбі мила кажи мені що треба
У чому річ кажи мені що за біда
Кажи чому не вернешся додому о
Кажи у чім причина я

Пиріжкарня Асорті
2026.04.14 13:14
Досить складним видався переклад, бо текст був, а з консультантів – лише скупі дані в Інтернеті, підкріплені ексклюзивом давніх свідчень. І ми вже знаємо, що плем'я було маловідомим, і якщо траплявся на узбережжі хто-небудь з нього, то це було не щод
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Костянтин Ватульов
2026.04.02

Олеся ніжна
2026.03.31

Майя М
2026.03.29

Олег Богдан
2026.03.28

Андрій Людвіг
2026.03.27

Охмуд Песецький
2026.03.19

Олена Квітуча
2026.03.16






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Валентина Попелюшка (1967) / Вірші / У час, який вважався мирним...

 Господину Путлеру
Ну что ты с веником своим
В наш дом врываешься без спросу?
Мы сами толк себе дадим,
Найдем работу пылесосу.

Да, пыль у нас, и мусор есть,
Как раз уборка в полной силе.
Но помогать не надо лезть,
Тебя об этом не просили.

Твой дом и сам в грязи, поди,
Как никакой другой на свете.
В стране порядок наведи –
Той, за которую в ответе.

Отъедь немного от Москвы,
Зайди в больничную палату –
Там ни лекарства, ни жратвы,
От интерьера страшновато.

А чуть подальше – и дорог
Таких на свете нет в помине.
Ты б лучше сам себе помог,
Чем лезть с «подмогой» к Украине.

Твой дом – большой, но в нем бардак,
Порядок лишь в твоих покоях,
А остальным сойдет и так,
Пускай копаются в помоях.

Для них есть двадцать пятый кадр
И «новости» от киселева.
Для неподдавшихся – тайга,
Пусть не в угоду скажут слово!

Со скуки спившихся ребят
Тебе не жалко, лже мессия?
Нигде на свете не гнобят
Так русских, как в самой России...

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2014-03-28 12:31:45
Переглядів сторінки твору 2973
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.039 / 5.52)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.961 / 5.54)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.680
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2017.11.02 20:23
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анна Куртєва (Л.П./Л.П.) [ 2014-03-28 16:37:15 ]
Нигде на свете не гнобят
Так русских, как в самой России...
Это точно, я сражалась с ними на сайте stihi.ru. Бедные люди...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2014-03-29 06:41:41 ]
Судячи з того, що в однокласниках на мене за цей вірш вилили не одне відро помиїв - звернення до путлєра вдалося :) А рівень культури співрозмовників - то окрема тема... Забзділось шо-то в русском каралєвствє...
Дякую за Вашу громадянську позицію! Це непросто - воювати в мережах, але воно-таки мало-помалу дає скромні результатаи.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2014-03-29 10:59:53 ]
"Ты б лучше сам себе помог,
Чем лезть с «подмогой» к Украине" - я також давав у одному з віршів аналогічну пораду "месії" на рахунок російської "глубінки".А два останні рядки - в десятку! Все вірно...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2014-03-29 16:23:13 ]
Дякую, Іване!
"Велике бачиться на відстані" :) І недоліки теж. Нам видно русскій бардак, а путлєр далі Підмосков'я не бачить... Зате наші "порохи" йому спати заважають...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Савранська (Л.П./М.К.) [ 2014-03-29 11:11:51 ]
Влучно! Цікаво, як "зняти порчу" від 25-м кадру? Друзі з Росії, навіть колишні земляки, почали розмовляти, як зомбі, однаковими примітивними реченнями.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2014-03-29 16:25:11 ]
Ой, боюсь, то дуже кріпка порча... Отак мало-помалу длубаємо сю скалу, дуже тяжко подається, але подається. Легше не встрявати в дискусії із зомбі, але не в цьому випадку. Ото й боремося словом правди з тією напастю...
Дякую, Вандо!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тимофій Західняк (Л.П./М.К.) [ 2014-05-02 08:51:04 ]
так воно є, нині чимало людей про це говорять... Але ВОНО - ПНТ, не чує і не хоче чути...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2014-06-02 15:16:17 ]
З отого "воно" можна було би посміятися та й не звертати увагу, якби воно не сіяло стільки смертей...