Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.01.19
02:19
Скажу, де добре, де погано,
Хто тут поет, а хто піїт.
Ким Ви працюєте, Тетяно?
Ану на стіл негайно звіт!
Бездарних ледарів багато,
Та попри це у темі я!
Ось я працюю лавреатом
Хто тут поет, а хто піїт.
Ким Ви працюєте, Тетяно?
Ану на стіл негайно звіт!
Бездарних ледарів багато,
Та попри це у темі я!
Ось я працюю лавреатом
2026.01.18
23:14
Є ті, які підтримують,
і ті що звинувачують,
і ті, які ховають лють
за вашою удачею.
Емпати хмарний небосхил
схиляють, Богу молячись,
і біля спечених могил
і ті що звинувачують,
і ті, які ховають лють
за вашою удачею.
Емпати хмарний небосхил
схиляють, Богу молячись,
і біля спечених могил
2026.01.18
19:31
Мені би дівчину із цинамону
Жити собі поживати
З дівчиною із цинамону
Я мрію про втечу з тобою в цю ніч
За місячним світлом шукаючи
Дівчино із цинамону
Жити собі поживати
З дівчиною із цинамону
Я мрію про втечу з тобою в цю ніч
За місячним світлом шукаючи
Дівчино із цинамону
2026.01.18
16:15
Сіли діди під повітку. Сидять, розмовляють.
Згадують своє минуле, про бої, походи.
Жаліються: крутить кості, мабуть на негоду.
Потихеньку то старшину, то москалів лають.
Свирид каже: - Коли б знаття, що так воно буде,
Краще б з ляхами зостались, яко
Згадують своє минуле, про бої, походи.
Жаліються: крутить кості, мабуть на негоду.
Потихеньку то старшину, то москалів лають.
Свирид каже: - Коли б знаття, що так воно буде,
Краще б з ляхами зостались, яко
2026.01.18
11:39
Якже так сталось? Якже так сталось,
Що дідусями друзі враз стали?
Досить залишить було їх мені,
Як забіліли чуприни, мов сніг.
З іменем кожним в’ється стежина,
Де ми сварились, де ми дружили.
Як я вцілів, уторопать незмога?
Здогад-надія серце пече:
Що дідусями друзі враз стали?
Досить залишить було їх мені,
Як забіліли чуприни, мов сніг.
З іменем кожним в’ється стежина,
Де ми сварились, де ми дружили.
Як я вцілів, уторопать незмога?
Здогад-надія серце пече:
2026.01.18
10:49
Так хочеться зануритися в сон,
Зануритися в тишу і блаженство,
Щоб клен співав зі мною в унісон,
Утверджуючи культ багатоженства.
Так хочеться зануритися в мить,
Яка страждання й прикрощі зупинить,
Що солов'єм у глушині щемить,
Зануритися в тишу і блаженство,
Щоб клен співав зі мною в унісон,
Утверджуючи культ багатоженства.
Так хочеться зануритися в мить,
Яка страждання й прикрощі зупинить,
Що солов'єм у глушині щемить,
2026.01.18
10:42
Тримає цупко час мене за карк,
Підштовхує в соснову халабуду
Сховаюсь там від оплесків, подяк
І ґвалту екзальтованого люду.
Зотліють в ямі грона орденів
У темені і тиші, під надгробком,
Все полишу: бажання, плани, гнів
Підштовхує в соснову халабуду
Сховаюсь там від оплесків, подяк
І ґвалту екзальтованого люду.
Зотліють в ямі грона орденів
У темені і тиші, під надгробком,
Все полишу: бажання, плани, гнів
2026.01.17
22:04
Пастки льодові у звичних під'їздах,
Брили, мов у холодних печерах.
Як обігріти будинки-гнізда?
Глузду - жах божевілля перечить.
Це не північ, а страдницький Київ.
Дихання вже є густим туманом.
І не снились у снах навіть Кию,
Брили, мов у холодних печерах.
Як обігріти будинки-гнізда?
Глузду - жах божевілля перечить.
Це не північ, а страдницький Київ.
Дихання вже є густим туманом.
І не снились у снах навіть Кию,
2026.01.17
21:42
На тиждень вийшли з колії
І повернулись нишком в мрії
Як справжні мрійні хазяї
Супроти бестій - лиходіїв.
Заруби їхні відповзли
Кудись туди, де мокротеча,
А ми в цей час і підросли,
І повернулись нишком в мрії
Як справжні мрійні хазяї
Супроти бестій - лиходіїв.
Заруби їхні відповзли
Кудись туди, де мокротеча,
А ми в цей час і підросли,
2026.01.17
18:08
З волоссям довшим модних галстуків - були ми
незмінним колоритом дискотек,
нічним звучанням парків, денним - вікон,
гротеском вуличним. І переймались віком,
заюним для тісних єднань статевих – з так
безжалісно присутніми над нами
"Бітлами", "Папл
незмінним колоритом дискотек,
нічним звучанням парків, денним - вікон,
гротеском вуличним. І переймались віком,
заюним для тісних єднань статевих – з так
безжалісно присутніми над нами
"Бітлами", "Папл
2026.01.17
12:10
Ти мені так посміхалась,
Наче ми вже переспали.
Проте навіть як кого звати
Ми тоді ще не знали.
Твоє розкішне волосся
Мене всього огортало,
Й мені не було потрібне
Наче ми вже переспали.
Проте навіть як кого звати
Ми тоді ще не знали.
Твоє розкішне волосся
Мене всього огортало,
Й мені не було потрібне
2026.01.17
10:45
Попасти під дощ серед вільного поля.
Попасти під стріли небесних армад.
Потрапити в сіті, болючу неволю,
Під обстріли грізних ворожих гармат.
Попасти під дощ - це везіння чи кара,
Це поклик небес чи прокляття століть?
Пасеться далеко спокійн
Попасти під стріли небесних армад.
Потрапити в сіті, болючу неволю,
Під обстріли грізних ворожих гармат.
Попасти під дощ - це везіння чи кара,
Це поклик небес чи прокляття століть?
Пасеться далеко спокійн
2026.01.16
21:52
Дорогу бавлять ліхтарі
Тікають тіні вслід за снігом
Ніч розчиняється в вині
Чуття ховаються під кригу
Віддай таємне самоті
На зберігання безстрокове
Гріхів лічильник - в каятті
Тікають тіні вслід за снігом
Ніч розчиняється в вині
Чуття ховаються під кригу
Віддай таємне самоті
На зберігання безстрокове
Гріхів лічильник - в каятті
2026.01.16
17:14
Із Леоніда Сергєєва
Навколо калюжечки спирту сирого
сидять таргани В’ячеслав та Серьога,
і перший, відомий між друзів як Слава,
кумпана по вусиках гладить ласкаво:
– Ну що ти, Серього! Не бачу причини!
Навколо калюжечки спирту сирого
сидять таргани В’ячеслав та Серьога,
і перший, відомий між друзів як Слава,
кумпана по вусиках гладить ласкаво:
– Ну що ти, Серього! Не бачу причини!
2026.01.16
15:52
пригрій мене
Боже
у серці зболілім
хоч я
твої прикрощі
а ти
мої крила
Боже
у серці зболілім
хоч я
твої прикрощі
а ти
мої крила
2026.01.16
11:53
Як я люблю оці простори ночі,
Коли усе навколо затихає,
І сняться сни небачені, пророчі,
І марить поле вільне і безкрає.
Від марноти, від торгу і базару
Ти утечеш у ніч, святі пенати,
У ній зустрінеш звістку чи примару,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Коли усе навколо затихає,
І сняться сни небачені, пророчі,
І марить поле вільне і безкрає.
Від марноти, від торгу і базару
Ти утечеш у ніч, святі пенати,
У ній зустрінеш звістку чи примару,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.01.16
2026.01.11
2025.12.24
2025.12.02
2025.12.01
2025.11.29
2025.11.26
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Іван Гентош (1957) /
Вірші
Першоквітневий сон
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Першоквітневий сон
Ех, буваємо в снах… охочі
На палку неземну любов!
Але вчора – заплющив очі,
І наснився мені… Лавров.
Ліпше б Клавдія Шиффер, але…
Був не в дусі Серьога, злим.
Не подумайте щось нездале –
Про політику ми із ним…
Він уміє – ще той оратор,
Бреше моцно – аж входить в раж!
Ще наразі не імператор,
Без віночка, як Пшонка наш.
Лик серйозний – немов з ікони,
Щось торочить про статус-кво…
Снилось – я президент законний,
Або, мінімум, я – ве.о.
Ми дебати почали зрання –
Не подавишся Кримом на…?
Він сміявся – Да брось ты, Ваня,
Федерация вам нужна!
От агресор – година чорна,
Тягне, тягне назад в ярмо!
Я затявся – У нас Соборна,
Більш ні п’яді не віддамо!
І про військо в вас цифри дуті!
– Ну вот это ты, Ваня, зря.
– Блекотою об’ївся Путін?
Несусвітнє таке витворя…
А у погляді – злість пантери,
Ось Лавров дістає блокнот:
Вы там, слышишь, одни “бэндэры”,
Мы за вас все решили – вот!
Дах поїхав у тебе “брате”?
Чи на старість попутав біс?
Дулю в лоб – він дар мови втратив,
Ще послав я його у ..ліс…
Сперечалися до вечері –
Хоч я знав – москалю не вір,
Все ж сказав – Ось під’їде Керрі,
Перепишемо втрьох папір!
Про гарантії, вивід війська,
І ще Крим віддавай назад,
Але клятва яка російська?
Був гарантом вже “старший брат”…
Він погодивсь відразу – Кльово!
Я підсунув папір – осьо!
– Нет, подпишем у Кисельова,
Тот что Дима – он может все!
Потім крикнув – ЄС “на мыло”!
І про неньку таке сказав…
І оце вже мене добило –
Я Лаврову по пиці дав!
…Світ завис на краю безодні –
Там таке закрутилось в сні!
…Я прокинувсь в поту холоднім,
А Лавров з Кисельовим – ні!
1.04.2014
На палку неземну любов!
Але вчора – заплющив очі,
І наснився мені… Лавров.
Ліпше б Клавдія Шиффер, але…
Був не в дусі Серьога, злим.
Не подумайте щось нездале –
Про політику ми із ним…
Він уміє – ще той оратор,
Бреше моцно – аж входить в раж!
Ще наразі не імператор,
Без віночка, як Пшонка наш.
Лик серйозний – немов з ікони,
Щось торочить про статус-кво…
Снилось – я президент законний,
Або, мінімум, я – ве.о.
Ми дебати почали зрання –
Не подавишся Кримом на…?
Він сміявся – Да брось ты, Ваня,
Федерация вам нужна!
От агресор – година чорна,
Тягне, тягне назад в ярмо!
Я затявся – У нас Соборна,
Більш ні п’яді не віддамо!
І про військо в вас цифри дуті!
– Ну вот это ты, Ваня, зря.
– Блекотою об’ївся Путін?
Несусвітнє таке витворя…
А у погляді – злість пантери,
Ось Лавров дістає блокнот:
Вы там, слышишь, одни “бэндэры”,
Мы за вас все решили – вот!
Дах поїхав у тебе “брате”?
Чи на старість попутав біс?
Дулю в лоб – він дар мови втратив,
Ще послав я його у ..ліс…
Сперечалися до вечері –
Хоч я знав – москалю не вір,
Все ж сказав – Ось під’їде Керрі,
Перепишемо втрьох папір!
Про гарантії, вивід війська,
І ще Крим віддавай назад,
Але клятва яка російська?
Був гарантом вже “старший брат”…
Він погодивсь відразу – Кльово!
Я підсунув папір – осьо!
– Нет, подпишем у Кисельова,
Тот что Дима – он может все!
Потім крикнув – ЄС “на мыло”!
І про неньку таке сказав…
І оце вже мене добило –
Я Лаврову по пиці дав!
…Світ завис на краю безодні –
Там таке закрутилось в сні!
…Я прокинувсь в поту холоднім,
А Лавров з Кисельовим – ні!
1.04.2014
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Дивитись першу версію.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
