Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.03.05
17:59
Бува, дорветься хтось до влади і вважа,
Що він величніший з правителів усіх.
Що усі люди – то комашки біля ніг,
Він оком кине й всі виконувать біжать.
Що знає він, як всі народи мають жить
І має право шлях указувати їм.
Що за життя ще має стати він
Що він величніший з правителів усіх.
Що усі люди – то комашки біля ніг,
Він оком кине й всі виконувать біжать.
Що знає він, як всі народи мають жить
І має право шлях указувати їм.
Що за життя ще має стати він
2026.03.05
15:16
І
І живу, й виживаю окремо
від юрби, що заковтує сир
мишоловки. Лякає дилема –
чи герой, чи фальшивий кумир,
чи дрімуче, чи дуже зелене
Україну веде у ясир?
І стає, навіть дуже, помітно,
І живу, й виживаю окремо
від юрби, що заковтує сир
мишоловки. Лякає дилема –
чи герой, чи фальшивий кумир,
чи дрімуче, чи дуже зелене
Україну веде у ясир?
І стає, навіть дуже, помітно,
2026.03.05
11:31
Весна. Нарешті. Цього року тебе чекала особливо.
Хоча зима, морозна й сніжна, була вражаюче красива.
Ходила в білому й шапками поснулі віти прикрашала.
І дихала на перехожих сліпучо-мерехливим жаром.
Але тепла не вистачало. А без тепла краси замало.
Хоча зима, морозна й сніжна, була вражаюче красива.
Ходила в білому й шапками поснулі віти прикрашала.
І дихала на перехожих сліпучо-мерехливим жаром.
Але тепла не вистачало. А без тепла краси замало.
2026.03.05
11:30
Скарай мене, Поезіє, дорогою.
Я стільки не добрав на ній думок.
Дорогою і людською тривогою,
Карай! Карай, щоб голос мій не мовк.
2
Отак би йшов і йшов
До скону підошов,
Я стільки не добрав на ній думок.
Дорогою і людською тривогою,
Карай! Карай, щоб голос мій не мовк.
2
Отак би йшов і йшов
До скону підошов,
2026.03.05
11:24
Закутий дощами в оселі тісній,
Не можеш ти вийти нікуди навколо,
Немовби закутий в темниці німій.
Стоїть чатовим незворушливий Молох.
Закутий дощами в кайданах тяжких,
Не можеш ти рушити птахом на волю.
Закутий дощами в тенетах сумних,
Не можеш ти вийти нікуди навколо,
Немовби закутий в темниці німій.
Стоїть чатовим незворушливий Молох.
Закутий дощами в кайданах тяжких,
Не можеш ти рушити птахом на волю.
Закутий дощами в тенетах сумних,
2026.03.05
10:09
Вже кілька сот в душі поранень
І безліч стомлених думок.
Чи хтось, чи щось до себе манить.
Не відгадати, не пророк…
І біль розмножився у болі…
Дійшло, і раптом зрозумів,
Що поруч шастає недоля,
І безліч стомлених думок.
Чи хтось, чи щось до себе манить.
Не відгадати, не пророк…
І біль розмножився у болі…
Дійшло, і раптом зрозумів,
Що поруч шастає недоля,
2026.03.05
07:00
Уплелась неминучість у долі
Непокірним і вільним "люблю"!
Я ту ніжність, що зріла поволі
Безкінечно з тобою ділю.
І, вростаючи словом навічно
У твій Всесвіт у кожному дні,
Відчуваю мотиви зустрічні
Непокірним і вільним "люблю"!
Я ту ніжність, що зріла поволі
Безкінечно з тобою ділю.
І, вростаючи словом навічно
У твій Всесвіт у кожному дні,
Відчуваю мотиви зустрічні
2026.03.04
19:34
Хто збирав металобрухт
і макулатуру
у того кремезний дух,
здатен зрушить фуру.
Комсомольці, піонери
в наші сімдесяті,
ніби справжні мародери
і макулатуру
у того кремезний дух,
здатен зрушить фуру.
Комсомольці, піонери
в наші сімдесяті,
ніби справжні мародери
2026.03.04
17:03
В небе на Дерибасовской
белая чайка кружит.
Эта весна начинается
от ланжероновских плит.
Солнце искрит в отражениях
серых досужливых луж.
Март начинает движение
белая чайка кружит.
Эта весна начинается
от ланжероновских плит.
Солнце искрит в отражениях
серых досужливых луж.
Март начинает движение
2026.03.04
16:41
І
На Україну зазіхає світ
і майже вся орда її вважає
своєю територією від
правобережжя Дону до Дунаю.
ІІ
Ми сіяли історію одні,
На Україну зазіхає світ
і майже вся орда її вважає
своєю територією від
правобережжя Дону до Дунаю.
ІІ
Ми сіяли історію одні,
2026.03.04
11:29
Ти – вінець сотворіння
Ти – вінець сотворіння
Але уже нікуди йти
Онде стабільність, якої ви прагнули
У єдиний гарантований спосіб
Серед артефактів лишених від нас
Ти – вінець сотворіння
Але уже нікуди йти
Онде стабільність, якої ви прагнули
У єдиний гарантований спосіб
Серед артефактів лишених від нас
2026.03.04
10:39
Російські окупанти офіційно стверджують, що б'ють лише по військових об'єктах…
Унаслідок чергової нічної масованої атаки на Київ загинула 12-річна Олександра Поліщук, учениця 7-Б класу.
Знов військові об'єкти — діти!
Витягують з-під завалу
юну зо
Унаслідок чергової нічної масованої атаки на Київ загинула 12-річна Олександра Поліщук, учениця 7-Б класу.
Знов військові об'єкти — діти!
Витягують з-під завалу
юну зо
2026.03.04
10:15
Засуваю ворота від лих і нещасть,
Та даремна ця спроба нічого не варта.
Зачиняюсь від хаосу, лютих ненасть.
Догорає у серці невтілена ватра.
Засуваю ворота від битв і нашесть,
Від знущань, катувань, безнадії та мору.
Від епохи збираю небачен
Та даремна ця спроба нічого не варта.
Зачиняюсь від хаосу, лютих ненасть.
Догорає у серці невтілена ватра.
Засуваю ворота від битв і нашесть,
Від знущань, катувань, безнадії та мору.
Від епохи збираю небачен
2026.03.04
06:06
Зітхання матері й відбитки
Її повік невтомних ніг,
Чутно донині й добре видко
В дворі, на полі, вздовж доріг.
Їх не убило всяке горе
І болі знищить не змогли, -
Вони, мов плетиво узорів
Діянь і прагнень на землі.
Її повік невтомних ніг,
Чутно донині й добре видко
В дворі, на полі, вздовж доріг.
Їх не убило всяке горе
І болі знищить не змогли, -
Вони, мов плетиво узорів
Діянь і прагнень на землі.
2026.03.04
01:18
Весно! Мила чарівнице!
З льоду робиш ти водицю,
З неба синього казково
Ллється дощик іграшковий!
Весно! Радісна панянко!
Розфарбовуєш альтанку
В ніжні кольори зелені
З льоду робиш ти водицю,
З неба синього казково
Ллється дощик іграшковий!
Весно! Радісна панянко!
Розфарбовуєш альтанку
В ніжні кольори зелені
2026.03.03
22:23
І
Сьогодні що не авгур, то поет.
І як не засміятися на кутні,
вичитуючи опуси майбутні,
де що не автор, то авторитет,
і що не геній, то анахорет
окремої і запашної кухні.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Сьогодні що не авгур, то поет.
І як не засміятися на кутні,
вичитуючи опуси майбутні,
де що не автор, то авторитет,
і що не геній, то анахорет
окремої і запашної кухні.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.02.26
2026.02.25
2026.02.24
2026.02.14
2026.02.11
2026.02.05
2026.02.03
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Іван Гентош (1957) /
Вірші
Першоквітневий сон
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Першоквітневий сон
Ех, буваємо в снах… охочі
На палку неземну любов!
Але вчора – заплющив очі,
І наснився мені… Лавров.
Ліпше б Клавдія Шиффер, але…
Був не в дусі Серьога, злим.
Не подумайте щось нездале –
Про політику ми із ним…
Він уміє – ще той оратор,
Бреше моцно – аж входить в раж!
Ще наразі не імператор,
Без віночка, як Пшонка наш.
Лик серйозний – немов з ікони,
Щось торочить про статус-кво…
Снилось – я президент законний,
Або, мінімум, я – ве.о.
Ми дебати почали зрання –
Не подавишся Кримом на…?
Він сміявся – Да брось ты, Ваня,
Федерация вам нужна!
От агресор – година чорна,
Тягне, тягне назад в ярмо!
Я затявся – У нас Соборна,
Більш ні п’яді не віддамо!
І про військо в вас цифри дуті!
– Ну вот это ты, Ваня, зря.
– Блекотою об’ївся Путін?
Несусвітнє таке витворя…
А у погляді – злість пантери,
Ось Лавров дістає блокнот:
Вы там, слышишь, одни “бэндэры”,
Мы за вас все решили – вот!
Дах поїхав у тебе “брате”?
Чи на старість попутав біс?
Дулю в лоб – він дар мови втратив,
Ще послав я його у ..ліс…
Сперечалися до вечері –
Хоч я знав – москалю не вір,
Все ж сказав – Ось під’їде Керрі,
Перепишемо втрьох папір!
Про гарантії, вивід війська,
І ще Крим віддавай назад,
Але клятва яка російська?
Був гарантом вже “старший брат”…
Він погодивсь відразу – Кльово!
Я підсунув папір – осьо!
– Нет, подпишем у Кисельова,
Тот что Дима – он может все!
Потім крикнув – ЄС “на мыло”!
І про неньку таке сказав…
І оце вже мене добило –
Я Лаврову по пиці дав!
…Світ завис на краю безодні –
Там таке закрутилось в сні!
…Я прокинувсь в поту холоднім,
А Лавров з Кисельовим – ні!
1.04.2014
На палку неземну любов!
Але вчора – заплющив очі,
І наснився мені… Лавров.
Ліпше б Клавдія Шиффер, але…
Був не в дусі Серьога, злим.
Не подумайте щось нездале –
Про політику ми із ним…
Він уміє – ще той оратор,
Бреше моцно – аж входить в раж!
Ще наразі не імператор,
Без віночка, як Пшонка наш.
Лик серйозний – немов з ікони,
Щось торочить про статус-кво…
Снилось – я президент законний,
Або, мінімум, я – ве.о.
Ми дебати почали зрання –
Не подавишся Кримом на…?
Він сміявся – Да брось ты, Ваня,
Федерация вам нужна!
От агресор – година чорна,
Тягне, тягне назад в ярмо!
Я затявся – У нас Соборна,
Більш ні п’яді не віддамо!
І про військо в вас цифри дуті!
– Ну вот это ты, Ваня, зря.
– Блекотою об’ївся Путін?
Несусвітнє таке витворя…
А у погляді – злість пантери,
Ось Лавров дістає блокнот:
Вы там, слышишь, одни “бэндэры”,
Мы за вас все решили – вот!
Дах поїхав у тебе “брате”?
Чи на старість попутав біс?
Дулю в лоб – він дар мови втратив,
Ще послав я його у ..ліс…
Сперечалися до вечері –
Хоч я знав – москалю не вір,
Все ж сказав – Ось під’їде Керрі,
Перепишемо втрьох папір!
Про гарантії, вивід війська,
І ще Крим віддавай назад,
Але клятва яка російська?
Був гарантом вже “старший брат”…
Він погодивсь відразу – Кльово!
Я підсунув папір – осьо!
– Нет, подпишем у Кисельова,
Тот что Дима – он может все!
Потім крикнув – ЄС “на мыло”!
І про неньку таке сказав…
І оце вже мене добило –
Я Лаврову по пиці дав!
…Світ завис на краю безодні –
Там таке закрутилось в сні!
…Я прокинувсь в поту холоднім,
А Лавров з Кисельовим – ні!
1.04.2014
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Дивитись першу версію.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
