ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯАвторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.11.29
07:11
Гучніше вже в суглобах тріск,
Хоч споживаю я не тлусте, -
Вже тижні тануть, ніби віск,
А дні, мов мед, ніяк не гуснуть.
Дедалі ближче до межі
Поза якою терпнуть жижки
І дні холодні, як вужі,
І сім неділь бува на тиждень.
Хоч споживаю я не тлусте, -
Вже тижні тануть, ніби віск,
А дні, мов мед, ніяк не гуснуть.
Дедалі ближче до межі
Поза якою терпнуть жижки
І дні холодні, як вужі,
І сім неділь бува на тиждень.
2025.11.29
01:38
Боже, Боже, як це страшно
не від раку, а біди
помирати, так завчасно, —
вже летять туди, сюди.
Не війна, а справжнє пекло —
Воланд править, світ мовчить...
В небі від тривоги смеркло...
Між життям і смертю — мить!
не від раку, а біди
помирати, так завчасно, —
вже летять туди, сюди.
Не війна, а справжнє пекло —
Воланд править, світ мовчить...
В небі від тривоги смеркло...
Між життям і смертю — мить!
2025.11.28
22:16
Коли до срібних передзвонів тягнуться церкви,
На бистрині Дніпровій спалахує од млості риба,
Достеменно знаю,
Чому це сонце, щебіт і сльоза,
Життя многоголосий хор
Являються щoночі,
Нищать для рівноваги дану тишу.
Достеменно знаю,
На бистрині Дніпровій спалахує од млості риба,
Достеменно знаю,
Чому це сонце, щебіт і сльоза,
Життя многоголосий хор
Являються щoночі,
Нищать для рівноваги дану тишу.
Достеменно знаю,
2025.11.28
21:41
Кровний брате мій, повір,
хоч терпіли до цих пір –
не залишить сам нас звір,
буде нищити без мір.
+ Царице Небесна, в цей час
+ Покровом Своїм храни нас. +
хоч терпіли до цих пір –
не залишить сам нас звір,
буде нищити без мір.
+ Царице Небесна, в цей час
+ Покровом Своїм храни нас. +
2025.11.28
19:39
ВІДПУСКАЮ (діалог з Лілією Ніколаєнко)
***
Я відпускаю. Не тримай, коханий.
Не озирайся, ти мости спалив.
Всі сповіді та спогади, мов рани.
Навколо - воля і гіркий полин…
***
Я відпускаю. Не тримай, коханий.
Не озирайся, ти мости спалив.
Всі сповіді та спогади, мов рани.
Навколо - воля і гіркий полин…
2025.11.28
17:51
Маленька пташко, диво легкотіле.
Непоказна, але чудова. Хто ти?
Ти у вікно до мене залетіла
В оказії нестримного польоту.
І б'єшся у шифонові гардини,
Де кожна складка - пасткою для тебе.
Маленька сірокрила пташко дивна!
Непоказна, але чудова. Хто ти?
Ти у вікно до мене залетіла
В оказії нестримного польоту.
І б'єшся у шифонові гардини,
Де кожна складка - пасткою для тебе.
Маленька сірокрила пташко дивна!
2025.11.28
10:02
Журбою пахне жінка —
У щастя куций вік.
Дістав вже до печінки
Цивільний чоловік.
Від сорому згораєш,
Бо на твоїй руці
Тату — тавро моралі
У щастя куций вік.
Дістав вже до печінки
Цивільний чоловік.
Від сорому згораєш,
Бо на твоїй руці
Тату — тавро моралі
2025.11.28
06:14
Таїться тиша в темряві кромішній
І чимось марить напівсонний двір,
А я римую безнадійно вірші,
Написаним дивуючи папір.
Допоки тиша вкутана пітьмою
За вікнами дрімає залюбки, -
Я душу мучу працею нічною,
Верзіннями утомлюю думки.
І чимось марить напівсонний двір,
А я римую безнадійно вірші,
Написаним дивуючи папір.
Допоки тиша вкутана пітьмою
За вікнами дрімає залюбки, -
Я душу мучу працею нічною,
Верзіннями утомлюю думки.
2025.11.28
03:57
І Юда сіль розсипавши по столу
узяв той хліба зболений шматок
і вийшов геть і ніч така вже тепла
така вже зоряна була остання ніч
і йшов гнівливо машучи рукою
і згадував той тон і ті слова
не чуючи спішить він мимоволі
узяв той хліба зболений шматок
і вийшов геть і ніч така вже тепла
така вже зоряна була остання ніч
і йшов гнівливо машучи рукою
і згадував той тон і ті слова
не чуючи спішить він мимоволі
2025.11.27
19:09
В білих смужках, в смужках чорних,
Скаче, скаче, ще й проворна.
Схожа трохи на коня,
Бо вона йому рідня.
Полюбляє зебра трави,
І швидка - це вам не равлик.
Хижаки не доженуть,
Сонце вказує їй путь.
Скаче, скаче, ще й проворна.
Схожа трохи на коня,
Бо вона йому рідня.
Полюбляє зебра трави,
І швидка - це вам не равлик.
Хижаки не доженуть,
Сонце вказує їй путь.
2025.11.27
18:12
Поляки – нація страшенно гонорова.
То в них сидить іще, напевно, од віків.
Хоч мати гонор – то є, начебто чудово.
Та, як його занадто дуже?! А такі
Уже поляки… Щоб не надто гонорились
Та спільну мову з українцями знайшли,
Таку б державу сильну сотво
То в них сидить іще, напевно, од віків.
Хоч мати гонор – то є, начебто чудово.
Та, як його занадто дуже?! А такі
Уже поляки… Щоб не надто гонорились
Та спільну мову з українцями знайшли,
Таку б державу сильну сотво
2025.11.27
12:41
Він вискакує з двору
і бігає вулицею
невідомо чого.
Чумазий, у лахмітті,
ледве одягнутий.
Викрикує незрозумілі слова.
Радше, їх і словами
не можна назвати.
і бігає вулицею
невідомо чого.
Чумазий, у лахмітті,
ледве одягнутий.
Викрикує незрозумілі слова.
Радше, їх і словами
не можна назвати.
2025.11.27
10:13
Я у душі, мов Іов серед гною,
сиджу паршивий, у коростах весь.
На себе сам збираюся війною,
і правда це, хоча й брехав я десь.
Колись брехав я, мов отой собака,
що брязка на подвір’ї ланцюгом.
Ця книга скарг складе грубезний том,
вмережаний дрібнен
сиджу паршивий, у коростах весь.
На себе сам збираюся війною,
і правда це, хоча й брехав я десь.
Колись брехав я, мов отой собака,
що брязка на подвір’ї ланцюгом.
Ця книга скарг складе грубезний том,
вмережаний дрібнен
2025.11.27
09:21
Профан профан і ще профан
На полі радісних взаємин
На день народження - диван
Аж пам’ять скорчилась… дилеми
Дзвінок дзвінок і ще дзвінок
Приліг проспав ну вибачайте
Бо притомило від пліток
А про народження подбайте…
На полі радісних взаємин
На день народження - диван
Аж пам’ять скорчилась… дилеми
Дзвінок дзвінок і ще дзвінок
Приліг проспав ну вибачайте
Бо притомило від пліток
А про народження подбайте…
2025.11.27
09:21
Не спи, мій друже, світ проспиш,
бери перо, твори шедеври!
Та не шукай тієї стерви,
що вимагає з тебе лиш
смарагди, перла чарівні,
речей коштовних подарунки.
Хай жадібно скуштує трунку,
що наслідований мені!
бери перо, твори шедеври!
Та не шукай тієї стерви,
що вимагає з тебе лиш
смарагди, перла чарівні,
речей коштовних подарунки.
Хай жадібно скуштує трунку,
що наслідований мені!
2025.11.27
07:03
Студеніє листопад
Ув обіймах грудня, -
Засніжило невпопад
Знову пополудні.
Доокола вихорці
Білі зав'юнились, -
В льодом заскленій ріці
Зникнув сонця вилиск.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Ув обіймах грудня, -
Засніжило невпопад
Знову пополудні.
Доокола вихорці
Білі зав'юнились, -
В льодом заскленій ріці
Зникнув сонця вилиск.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Проза):
2025.09.04
2025.08.19
2025.05.15
2025.04.30
2025.04.24
2025.03.18
2025.03.09
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Мішель Платіні (1963) /
Проза
Люди... Корупція... Вчинки... Совість...
Мабуть, кожен і з нас ставить перед собою це питання.
-Воля або смерть! - відповідають герої.
Це вони ЗУПИНИЛИ Україну над прірвою, в яку ми всі поволі котилися... Влада почула народ... З'явилася надія... Дорога її ціна... Кров... Смерть... Тюрма...
Але вільну Україну – будувати живим. А смерть кожного патріота, це – маленька смерть України.
-Не питай по кому дзвонять дзвони. Вони дзвонять по тобі ( Хемінгуей ).
Ми різні – західняки, східняки... Але більшість з нас в любому регіоні України – патріоти. І, щоб бути Українцем на сході, потрібно більше мужності, ніж на заході.
А ще в нас одна країна, яку потрібно привести до ладу... Разом...
Щоб наші онуки, якщо не діти, жили краще. Їм не потрібні ні Афганістан, ні Чечня, ні Югославія...
Сильні сусіди ділили Польщу три рази (не рахуючи 1939 року, коли відновилася Україна). Поки польська еліта не зрозуміла, що можна опиратися тільки на свій народ. Що не можна своїй інтереси ставити вище інтересів держави і народу. Що потрібно вміти домовлятися між собою, а не воювати.
У книжці про Львів “ Леополіс ” є такі рядки (наводжу по памяті).
- За 8 років свого президенства я зрозумів, що на Україні не може керувати ні схід, ні захід. Потрібно договорюватися.
Я зовсім не виправдовую Кучму. Корупція і зловживання владою були і тоді, але не такі як зараз. Це за його керування я почув ці слова.
- Дивно! Земля в Вас багата. Люди працьвиті. Чому ж Ви так бідно живете? А! Зрозумів! Бо керують Вами – злодії...
А вибираємо їх – ми...
Вчора, ми годину ставили запитання молодому норвезькому механіку. Людині, дуже далекій від політики.
Ось найцікавіше...
- Чому в Норвегії рівень життя один з найвищих в Європі?
- Всі гроші від видобутку нафти направляються на добробут громадян. ( а не в офшори – прим. автора ).
- Чому норвежці не хочуть вступати в Євросоюз?
- За свою історію ми були в багатьох союзах. І це вже напевнощо в генах...
Нічого доброго від них не можна чекати.
-Що Вам найбільше сподобалося на Україні?
- ЛЮДИ.
-А не сподобалося?
-КОРУПЦІЯ.
Тому, щоб змінити Україну, від кожного з нас потрібні ВЧИНКИ. Геройські... І не геройські...
Але такі, які підказує нам наша СОВІСТЬ.
Мойсей водив рабів земляків по пустелі 40 років.
В нас стільки часу немає...
(29.01.2014)
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Люди... Корупція... Вчинки... Совість...
“ Хочеш уникнути критики –
Нічого не роби,
Нічого не говори
І будь ніким. “
-Що буде далі?
Мабуть, кожен і з нас ставить перед собою це питання.
-Воля або смерть! - відповідають герої.
Це вони ЗУПИНИЛИ Україну над прірвою, в яку ми всі поволі котилися... Влада почула народ... З'явилася надія... Дорога її ціна... Кров... Смерть... Тюрма...
Але вільну Україну – будувати живим. А смерть кожного патріота, це – маленька смерть України.
-Не питай по кому дзвонять дзвони. Вони дзвонять по тобі ( Хемінгуей ).
Ми різні – західняки, східняки... Але більшість з нас в любому регіоні України – патріоти. І, щоб бути Українцем на сході, потрібно більше мужності, ніж на заході.
А ще в нас одна країна, яку потрібно привести до ладу... Разом...
Щоб наші онуки, якщо не діти, жили краще. Їм не потрібні ні Афганістан, ні Чечня, ні Югославія...
Сильні сусіди ділили Польщу три рази (не рахуючи 1939 року, коли відновилася Україна). Поки польська еліта не зрозуміла, що можна опиратися тільки на свій народ. Що не можна своїй інтереси ставити вище інтересів держави і народу. Що потрібно вміти домовлятися між собою, а не воювати.
У книжці про Львів “ Леополіс ” є такі рядки (наводжу по памяті).
- За 8 років свого президенства я зрозумів, що на Україні не може керувати ні схід, ні захід. Потрібно договорюватися.
Я зовсім не виправдовую Кучму. Корупція і зловживання владою були і тоді, але не такі як зараз. Це за його керування я почув ці слова.
- Дивно! Земля в Вас багата. Люди працьвиті. Чому ж Ви так бідно живете? А! Зрозумів! Бо керують Вами – злодії...
А вибираємо їх – ми...
Вчора, ми годину ставили запитання молодому норвезькому механіку. Людині, дуже далекій від політики.
Ось найцікавіше...
- Чому в Норвегії рівень життя один з найвищих в Європі?
- Всі гроші від видобутку нафти направляються на добробут громадян. ( а не в офшори – прим. автора ).
- Чому норвежці не хочуть вступати в Євросоюз?
- За свою історію ми були в багатьох союзах. І це вже напевнощо в генах...
Нічого доброго від них не можна чекати.
-Що Вам найбільше сподобалося на Україні?
- ЛЮДИ.
-А не сподобалося?
-КОРУПЦІЯ.
Тому, щоб змінити Україну, від кожного з нас потрібні ВЧИНКИ. Геройські... І не геройські...
Але такі, які підказує нам наша СОВІСТЬ.
Мойсей водив рабів земляків по пустелі 40 років.
В нас стільки часу немає...
(29.01.2014)
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
КАРТА САЙТУ | Щодо "Майстерень" | Щодо Поезії | Поетичні дійства. Відзначення, конкурси | Щодо СЦЕНИ" | КОНТАКТИ
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.1343 seconds
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.1343 seconds