Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.02.28
20:36
Коротшає дорога до безодні.
Переживаю у самотині
цей вирок долі. Я у западні
рокованої миті і, природно,
уже не уявляється мені,
як їду я на білому коні
минулої епохи у сьогодні.
Судьба перетасовує пасьянс
Переживаю у самотині
цей вирок долі. Я у западні
рокованої миті і, природно,
уже не уявляється мені,
як їду я на білому коні
минулої епохи у сьогодні.
Судьба перетасовує пасьянс
2026.02.28
18:12
Згорта в сувої вітер хмари,
і небо кутається в синь,
а в тиші никнуть крутояри,
лиш десь цеберко – дзинь та дзинь!
Дзюрчить ручай в густих осоках
між верболозів і купин.
Село на пагорках високих
і небо кутається в синь,
а в тиші никнуть крутояри,
лиш десь цеберко – дзинь та дзинь!
Дзюрчить ручай в густих осоках
між верболозів і купин.
Село на пагорках високих
2026.02.28
11:24
Я вмию очі у росі,
Вклоняюся сонцю й буйним травам,
Скупаюсь в первісний красі,
Де потонув миттєвий травень.
Побачу крізь росу дива,
Картини, сховані від ока.
В них відкриваються слова,
Вклоняюся сонцю й буйним травам,
Скупаюсь в первісний красі,
Де потонув миттєвий травень.
Побачу крізь росу дива,
Картини, сховані від ока.
В них відкриваються слова,
2026.02.28
10:50
І. Мама
Грецький профіль на тлі небесної сині.
У дзбані – прохолода гірських джерел.
В її усмішці – сонце, що ніколи не заходить.
ІІ. Ай-Петрі
Кам’яна корона над моєю колискою.
Вдень – варта свободи,
Грецький профіль на тлі небесної сині.
У дзбані – прохолода гірських джерел.
В її усмішці – сонце, що ніколи не заходить.
ІІ. Ай-Петрі
Кам’яна корона над моєю колискою.
Вдень – варта свободи,
2026.02.28
09:35
Перший доброволець, якому прижиттєво присвоєно звання "Герой України".
Навчався в Івано-Франківському ліцеї на художника. Його позивний "Да Вінчі" пов'язаний саме з талантом — він гарно малював.
Для нього найголовнішими у житті були — перемога і ко
Навчався в Івано-Франківському ліцеї на художника. Його позивний "Да Вінчі" пов'язаний саме з талантом — він гарно малював.
Для нього найголовнішими у житті були — перемога і ко
2026.02.28
06:13
Творчості години світанкові
Раз у раз, немов найперший спів, -
Поріднився з музою і в слові
Збагатився, виріс, помужнів.
Стало розлучитися несила
З тим, що вабить чарами щомить, -
З тим, що серцю дороге і миле,
І нічим ніколи не тяжить.
Раз у раз, немов найперший спів, -
Поріднився з музою і в слові
Збагатився, виріс, помужнів.
Стало розлучитися несила
З тим, що вабить чарами щомить, -
З тим, що серцю дороге і миле,
І нічим ніколи не тяжить.
2026.02.27
21:53
Навіщо, скажіть, молоді соколята,
тікаєте з дому на ситу чужину?
Нам разом боротись, або помирати
за рідну, стражденну, святу Батьківщину!
Куди ж ви лякливі? Не можна від себе
втекти не лишивши у хаті сльозини.
Кривава зоря заливає пів неба,
тікаєте з дому на ситу чужину?
Нам разом боротись, або помирати
за рідну, стражденну, святу Батьківщину!
Куди ж ви лякливі? Не можна від себе
втекти не лишивши у хаті сльозини.
Кривава зоря заливає пів неба,
2026.02.27
21:17
І
Ми і не юрба, і ніби, люди,
що забули, де існує знов
росіянське чудо і любов,
воля на тарілці і приблуди...
а тепер б’ємо себе у груди, –
не хотіли ми, він сам прийшов!
Ми і не юрба, і ніби, люди,
що забули, де існує знов
росіянське чудо і любов,
воля на тарілці і приблуди...
а тепер б’ємо себе у груди, –
не хотіли ми, він сам прийшов!
2026.02.27
19:44
«Слухай, дівчинко!» Вона не слуха…
«Цей день білий, це містечко…»
Немає містечка, нема живого духу,
По руїнах біга гола, руда Рівка,
Дитина тринадцяти років.
Проїжджали грубі німці в танку
(Тікай, тікай, Рівко!),
«Цей день білий, це містечко…»
Немає містечка, нема живого духу,
По руїнах біга гола, руда Рівка,
Дитина тринадцяти років.
Проїжджали грубі німці в танку
(Тікай, тікай, Рівко!),
2026.02.27
15:39
так мало статися
хай кажуть люди
серденько птахою
збилося в грудях
збилося вибилось
та не на волю
ніби все вицвіло
хай кажуть люди
серденько птахою
збилося в грудях
збилося вибилось
та не на волю
ніби все вицвіло
2026.02.27
10:43
То спиш... не спиш... Душа болить…
Собі чужий… ще крок до втрати,
А поруч, глядь, чатує гидь…
Хтось пропонує заспівати:
Фелічіта… Fe-li-ci-ta
Ритмічно, настрою у тему…
Я знаю, пісня то крута,
Але чи вирішить проблему?
Собі чужий… ще крок до втрати,
А поруч, глядь, чатує гидь…
Хтось пропонує заспівати:
Фелічіта… Fe-li-ci-ta
Ритмічно, настрою у тему…
Я знаю, пісня то крута,
Але чи вирішить проблему?
2026.02.27
10:26
Прокидаєшся зранку крізь марення снів.
Продираєш заслону тугу і ворожу,
Прориваєшся крізь артилерію днів,
Крізь загони військових і задуми Божі.
Прокидаєшся зранку, народжений знов
Для звитяги і совісті, честі й наснаги.
І тобою керує богиня
Продираєш заслону тугу і ворожу,
Прориваєшся крізь артилерію днів,
Крізь загони військових і задуми Божі.
Прокидаєшся зранку, народжений знов
Для звитяги і совісті, честі й наснаги.
І тобою керує богиня
2026.02.27
06:11
Шум старої яворини,
В тиші зоряних ночей, -
То вповільнено прилине,
То прискорено втече.
Звук, послаблений роками,
Чуйне серце не мина, -
Ходить досі поміж нами
Почуттів палких луна...
В тиші зоряних ночей, -
То вповільнено прилине,
То прискорено втече.
Звук, послаблений роками,
Чуйне серце не мина, -
Ходить досі поміж нами
Почуттів палких луна...
2026.02.27
00:26
Всі імперії трималися на війнах, але всі імперії врешті пішли туди, звідки прийшли. Окрім однієї.
Якби всі народи заходились повертати все, що колись комусь належало протягом тисячоліть, історія людства скінчилась би швидко і назавжди.
Фальсифікації
2026.02.26
22:19
А Україна жирний пиріжок
і кожному смакує укусити
хоч би кусок
у жадібний роток,
гамуючи звірячі апетити.
***
А ми поперек горла глитаям
і кожному смакує укусити
хоч би кусок
у жадібний роток,
гамуючи звірячі апетити.
***
А ми поперек горла глитаям
2026.02.26
20:53
одягнись зі смаком
ідучи до танцю
лети ковзаючи
із трепетом літака
ув алмази плечей
усади троянди
швидкі авто і
люди ніби у снах
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...ідучи до танцю
лети ковзаючи
із трепетом літака
ув алмази плечей
усади троянди
швидкі авто і
люди ніби у снах
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.02.26
2026.02.25
2026.02.24
2026.02.14
2026.02.11
2026.02.05
2026.02.03
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Максим Тарасівський (1975) /
Вірші
Гідний нащадок
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Гідний нащадок
Був один з тих клятих днів, що мчать як миті.
Закон і зброя тоді вже стали нічого не варті.
І новопризначений начальник місцевої міліції
Споглядав своє життя на битій кулями карті...
Десь далеко є міркування різні і доводи точні,
Аргументи вагомі на користь, проти і втримався.
Але тут все зовсім інакше. Тут все остаточно.
Він вже минуле, як давні греки і давні римляни.
Але є одна важлива річ, від якої відмовитися ніяк.
Називати її вголос незручно - пафосно аж занадто.
Той же Цезар, Гай Юлій: попереджений і без надії,
Все одно пішов на вбивчу сесію римського Сенату...
І начальник міліції діяв майже як Цезар, Гаю Юлій,
Не ховався, не бігав від тих, хто замислив погане, -
Серед них не було ні Бруту, ні інших з минулого,
Частиною якого він став раптово і дещо зарано.
Головне - це було йому зрозуміло - посміхатися,
Не знімати кашкета і не падати на коліна самому,
Коли будуть його катувати, допитувати, знущатися
І штовхати в останнє і доволі страшне невідоме.
Так і вийшло, як він собі заздалегідь передбачив:
Мішок на голову. Про народну республіку маячня.
Згадки про собаку, який заслуговує смерть собачу.
Вирок... І на шиї линва жорстка, як житня стерня...
Власне, оті прокурори, слідчі і судді з посадок і звалищ,
Фахівці з терору, навчені знавці ґвалтування та екзекуцій
Теж так уявляли, крім одного: занадто впертий товариш!
Як той... Цезар... Гай Юлій, або той... Сцевола... Гай Муцій.
Та от біда, не знали вони таких імен і таких традицій,
Школа в них інша, досвід геть інший і прикрий доволі,
Їм чужі - і запорізькій козак, і давньоримській патрицій,
І взагалі будь-хто, хто не зраджує ні честі, ні волі...
...Був один з тих клятих днів, що мчать як миті.
Закон і зброя тоді вже стали нічого не варті.
І новопризначений начальник місцевої міліції
Споглядав своє життя на битій кулями карті...
2014 р
Закон і зброя тоді вже стали нічого не варті.
І новопризначений начальник місцевої міліції
Споглядав своє життя на битій кулями карті...
Десь далеко є міркування різні і доводи точні,
Аргументи вагомі на користь, проти і втримався.
Але тут все зовсім інакше. Тут все остаточно.
Він вже минуле, як давні греки і давні римляни.
Але є одна важлива річ, від якої відмовитися ніяк.
Називати її вголос незручно - пафосно аж занадто.
Той же Цезар, Гай Юлій: попереджений і без надії,
Все одно пішов на вбивчу сесію римського Сенату...
І начальник міліції діяв майже як Цезар, Гаю Юлій,
Не ховався, не бігав від тих, хто замислив погане, -
Серед них не було ні Бруту, ні інших з минулого,
Частиною якого він став раптово і дещо зарано.
Головне - це було йому зрозуміло - посміхатися,
Не знімати кашкета і не падати на коліна самому,
Коли будуть його катувати, допитувати, знущатися
І штовхати в останнє і доволі страшне невідоме.
Так і вийшло, як він собі заздалегідь передбачив:
Мішок на голову. Про народну республіку маячня.
Згадки про собаку, який заслуговує смерть собачу.
Вирок... І на шиї линва жорстка, як житня стерня...
Власне, оті прокурори, слідчі і судді з посадок і звалищ,
Фахівці з терору, навчені знавці ґвалтування та екзекуцій
Теж так уявляли, крім одного: занадто впертий товариш!
Як той... Цезар... Гай Юлій, або той... Сцевола... Гай Муцій.
Та от біда, не знали вони таких імен і таких традицій,
Школа в них інша, досвід геть інший і прикрий доволі,
Їм чужі - і запорізькій козак, і давньоримській патрицій,
І взагалі будь-хто, хто не зраджує ні честі, ні волі...
...Був один з тих клятих днів, що мчать як миті.
Закон і зброя тоді вже стали нічого не варті.
І новопризначений начальник місцевої міліції
Споглядав своє життя на битій кулями карті...
2014 р
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
