Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.04.14
22:09
У тому квітні молодість співала,
Цвіт абрикосовий п'янив і дихав,
Хоча оплутали доріг спіралі,
Але запало в серце цвіту диво.
Корона сонця задивлялась. Тепло
тобі і їй у пелюстковім танці.
Позаду залишились лози, терни,
Цвіт абрикосовий п'янив і дихав,
Хоча оплутали доріг спіралі,
Але запало в серце цвіту диво.
Корона сонця задивлялась. Тепло
тобі і їй у пелюстковім танці.
Позаду залишились лози, терни,
2026.04.14
13:30
У Мангровій Долині ухопивши промінь сонця
Усе коливається від бейбі до ци
Бейбі бейбі чому би не вівторок
О давній демон лиє ром у чаї
Бейбі мила кажи мені що треба
У чому річ кажи мені що за біда
Кажи чому не вернешся додому о
Кажи у чім причина я
Усе коливається від бейбі до ци
Бейбі бейбі чому би не вівторок
О давній демон лиє ром у чаї
Бейбі мила кажи мені що треба
У чому річ кажи мені що за біда
Кажи чому не вернешся додому о
Кажи у чім причина я
2026.04.14
13:14
Досить складним видався переклад, бо текст був, а з консультантів – лише скупі дані в Інтернеті, підкріплені ексклюзивом давніх свідчень.
І ми вже знаємо, що плем'я було маловідомим, і якщо траплявся на узбережжі хто-небудь з нього, то це було не щод
2026.04.14
12:38
У душевному багатті
ми згораєм, Боже!
Пообіч гробків розп'яття
на Голгофу схоже.
Цвинтар тулиться барвінком
до кори земної.
Навкруги голосять дзвінко
матері Героїв,
ми згораєм, Боже!
Пообіч гробків розп'яття
на Голгофу схоже.
Цвинтар тулиться барвінком
до кори земної.
Навкруги голосять дзвінко
матері Героїв,
2026.04.14
11:55
О, скільки непрочитаних книжок
У двері стукають, летять у вікна!
Із царства необхідності стрибок
Здійсниться, ніби полум'я велике.
Книжки стоять, мов роти і полки,
Готові йти у бій за честь і правду.
У них спресовані тяжкі віки,
У двері стукають, летять у вікна!
Із царства необхідності стрибок
Здійсниться, ніби полум'я велике.
Книжки стоять, мов роти і полки,
Готові йти у бій за честь і правду.
У них спресовані тяжкі віки,
2026.04.14
11:14
Розкажи всім, Конотопе,
Як москалів товк ти,
Як облудливій тій чвані
Зробив Іван Канни,
Де уславлена кіннота
Борсалась в болоті.
Як в доспіхах дорогих
Із золота й сталі
Як москалів товк ти,
Як облудливій тій чвані
Зробив Іван Канни,
Де уславлена кіннота
Борсалась в болоті.
Як в доспіхах дорогих
Із золота й сталі
2026.04.13
21:12
Вглядаюсь пильно у портрет —
за тлом скорботи сліз не видно.
Пішов улюблений поет
у потойбіччя самотинно,
лишивши на папері дум:
рожеві мрії, сподівання,
і лірики осінній сум,
за тлом скорботи сліз не видно.
Пішов улюблений поет
у потойбіччя самотинно,
лишивши на папері дум:
рожеві мрії, сподівання,
і лірики осінній сум,
2026.04.13
18:39
загине все що де було
підземний кит і три слони
стрімке вогненне помело
в руках чортів і сатани
дотліють залишки майна
і в позахмарній вишині
вселенська визріє війна
підземний кит і три слони
стрімке вогненне помело
в руках чортів і сатани
дотліють залишки майна
і в позахмарній вишині
вселенська визріє війна
2026.04.13
15:58
я не упевнений
що був хотів
чогось крутіше
і мої вірші
не упевнені
так само
ж
чи у повітрі
що був хотів
чогось крутіше
і мої вірші
не упевнені
так само
ж
чи у повітрі
2026.04.13
12:16
Скільки можна битися
об стіну байдужості,
об стіну мовчання,
натикатися на браму відчаю,
на колючий дріт ненависті,
мінні поля сумніву,
читати партитуру вагань,
пити вино забуття?
об стіну байдужості,
об стіну мовчання,
натикатися на браму відчаю,
на колючий дріт ненависті,
мінні поля сумніву,
читати партитуру вагань,
пити вино забуття?
2026.04.13
10:11
Лиця українські у юдеїв...
Юдейські лиця в українців...
Неважко тут і заблудиться,
Часом питаєш: «З ким і де я?»
Не заблуджусь. Дороговказом
Узяв собі одне-єдине:
Шукать не мову і не расу,
А звичайнісіньку людину.
Юдейські лиця в українців...
Неважко тут і заблудиться,
Часом питаєш: «З ким і де я?»
Не заблуджусь. Дороговказом
Узяв собі одне-єдине:
Шукать не мову і не расу,
А звичайнісіньку людину.
2026.04.12
19:55
Основу традиційної творчості в більшості випадків складає рух до цілісної єдності в образному монозвучанні, чи в поліфонії, з формуванням гармонійної завершеності. Музика прагне каденції, вірш — остаточного образу, думка — чіткого висновку.
Але існує й
2026.04.12
16:55
Тобі зізнань моїх появи
Чи схожі з тишею трави
Уже й квітневої отави
Прилук сутужної любові,
А спробуй серцем улови.
І знай - моє напоготові
Не розбиватися, а битись
У ці часи, для всіх сурові.
Чи схожі з тишею трави
Уже й квітневої отави
Прилук сутужної любові,
А спробуй серцем улови.
І знай - моє напоготові
Не розбиватися, а битись
У ці часи, для всіх сурові.
2026.04.12
16:32
комусь цікаве слово бог
комусь близькіше слово лох
надворі розбишака вітер
а ми не проти просто так сидіти
або пройтись учотирьох
в кого в кишені завалявся гріш
щоби водночас з’їсти
із двох боків один хотдог
комусь близькіше слово лох
надворі розбишака вітер
а ми не проти просто так сидіти
або пройтись учотирьох
в кого в кишені завалявся гріш
щоби водночас з’їсти
із двох боків один хотдог
2026.04.12
15:15
Висить знавісніле, утомлене листя,
Як Бог, що розлився в словах і у лицях.
Воно продиктує протяжні поеми,
В яких ми усі непомітно живемо.
Забуті думки розплескались у них,
В словах неповторних, сумних, голосних.
Як Бог, що розлився в словах і у лицях.
Воно продиктує протяжні поеми,
В яких ми усі непомітно живемо.
Забуті думки розплескались у них,
В словах неповторних, сумних, голосних.
2026.04.12
14:22
У корчмі, що понад шляхом Кучманським стоїть,
Сидять за столом в куточку селянин й козак.
Козак вже набравсь добряче сивухи, однак,
Ще замовив собі чарку, збирається пить.
В селянина грошей мало, кухоль як узяв,
Так і грається з ним, зробить ковток т
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Сидять за столом в куточку селянин й козак.
Козак вже набравсь добряче сивухи, однак,
Ще замовив собі чарку, збирається пить.
В селянина грошей мало, кухоль як узяв,
Так і грається з ним, зробить ковток т
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.04.02
2026.03.31
2026.03.29
2026.03.28
2026.03.27
2026.03.19
2026.03.16
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Максим Тарасівський (1975) /
Вірші
Гідний нащадок
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Гідний нащадок
Був один з тих клятих днів, що мчать як миті.
Закон і зброя тоді вже стали нічого не варті.
І новопризначений начальник місцевої міліції
Споглядав своє життя на битій кулями карті...
Десь далеко є міркування різні і доводи точні,
Аргументи вагомі на користь, проти і втримався.
Але тут все зовсім інакше. Тут все остаточно.
Він вже минуле, як давні греки і давні римляни.
Але є одна важлива річ, від якої відмовитися ніяк.
Називати її вголос незручно - пафосно аж занадто.
Той же Цезар, Гай Юлій: попереджений і без надії,
Все одно пішов на вбивчу сесію римського Сенату...
І начальник міліції діяв майже як Цезар, Гаю Юлій,
Не ховався, не бігав від тих, хто замислив погане, -
Серед них не було ні Бруту, ні інших з минулого,
Частиною якого він став раптово і дещо зарано.
Головне - це було йому зрозуміло - посміхатися,
Не знімати кашкета і не падати на коліна самому,
Коли будуть його катувати, допитувати, знущатися
І штовхати в останнє і доволі страшне невідоме.
Так і вийшло, як він собі заздалегідь передбачив:
Мішок на голову. Про народну республіку маячня.
Згадки про собаку, який заслуговує смерть собачу.
Вирок... І на шиї линва жорстка, як житня стерня...
Власне, оті прокурори, слідчі і судді з посадок і звалищ,
Фахівці з терору, навчені знавці ґвалтування та екзекуцій
Теж так уявляли, крім одного: занадто впертий товариш!
Як той... Цезар... Гай Юлій, або той... Сцевола... Гай Муцій.
Та от біда, не знали вони таких імен і таких традицій,
Школа в них інша, досвід геть інший і прикрий доволі,
Їм чужі - і запорізькій козак, і давньоримській патрицій,
І взагалі будь-хто, хто не зраджує ні честі, ні волі...
...Був один з тих клятих днів, що мчать як миті.
Закон і зброя тоді вже стали нічого не варті.
І новопризначений начальник місцевої міліції
Споглядав своє життя на битій кулями карті...
2014 р
Закон і зброя тоді вже стали нічого не варті.
І новопризначений начальник місцевої міліції
Споглядав своє життя на битій кулями карті...
Десь далеко є міркування різні і доводи точні,
Аргументи вагомі на користь, проти і втримався.
Але тут все зовсім інакше. Тут все остаточно.
Він вже минуле, як давні греки і давні римляни.
Але є одна важлива річ, від якої відмовитися ніяк.
Називати її вголос незручно - пафосно аж занадто.
Той же Цезар, Гай Юлій: попереджений і без надії,
Все одно пішов на вбивчу сесію римського Сенату...
І начальник міліції діяв майже як Цезар, Гаю Юлій,
Не ховався, не бігав від тих, хто замислив погане, -
Серед них не було ні Бруту, ні інших з минулого,
Частиною якого він став раптово і дещо зарано.
Головне - це було йому зрозуміло - посміхатися,
Не знімати кашкета і не падати на коліна самому,
Коли будуть його катувати, допитувати, знущатися
І штовхати в останнє і доволі страшне невідоме.
Так і вийшло, як він собі заздалегідь передбачив:
Мішок на голову. Про народну республіку маячня.
Згадки про собаку, який заслуговує смерть собачу.
Вирок... І на шиї линва жорстка, як житня стерня...
Власне, оті прокурори, слідчі і судді з посадок і звалищ,
Фахівці з терору, навчені знавці ґвалтування та екзекуцій
Теж так уявляли, крім одного: занадто впертий товариш!
Як той... Цезар... Гай Юлій, або той... Сцевола... Гай Муцій.
Та от біда, не знали вони таких імен і таких традицій,
Школа в них інша, досвід геть інший і прикрий доволі,
Їм чужі - і запорізькій козак, і давньоримській патрицій,
І взагалі будь-хто, хто не зраджує ні честі, ні волі...
...Був один з тих клятих днів, що мчать як миті.
Закон і зброя тоді вже стали нічого не варті.
І новопризначений начальник місцевої міліції
Споглядав своє життя на битій кулями карті...
2014 р
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
