ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Курдіновський
2025.07.19 02:25
Сумний полон смарагдової тиші
Читає гордовито свій вердикт.
Підходжу до судді свого все ближче,
Бо слухати про себе правду звик.

Він повністю правий. Йому видніше,
Для кого хто – безцінний рятівник.
Минуле стало чорним попелищем,

Борис Костиря
2025.07.18 22:16
Ця жінка погубить мене.
В подвір'я забуте й сумне

Прилине листок випадковий,
Зірвавши природи закови.

Ця жінка загрозу таїть.
У Богом призначену мить

М Менянин
2025.07.18 21:34
Встала думка українця
натерпівся вже по вінця:
скільки питиму цю чашу –
топче ж ворог землю нашу.

Нести смерть йому не вперше,
ще при цьому світу бреше –
всіх в оману ввести хоче,

С М
2025.07.18 17:00
Рештки волосся випадуть геть
Старість, все оце
Далі слатимеш мені валентинки
Ще вітання і грампластинки?
Як загуляю, прийду вночі
Ти мені одчиниш?
Будеш зі мною разом і поруч у
Шістдесят чотири?

Артур Сіренко
2025.07.18 16:08
Таїна дерев і повітря
Відома схимнику Сонце –
Відлюднику лісу Галактика,
Що вдягнув діряву свиту Ніщо,
Може він був кульгавим грішником?
А тепер світить у цій темряві,
Наче він запалив воскову свічку
Молитви першопочатку –

Іван Потьомкін
2025.07.18 13:17
Київ – не Сузи. Доки Майдан зализував невиліковні рани, Гаман-Янукович шибениці уник. Зібравши награбоване, вдосвіта із Межигір’я зник. Тепер він у гостиннім краї, куди злітаються злочинці звідусіль. Сказати б, у царстві Амалека. Міняються там претендент

Ігор Шоха
2025.07.18 10:02
А наші предки мали на Русі
все, що нащадки захищають нині
в усій красі,
бо живемо усі
не на московії, а в Україні.

***
А косолапе рижого не чує.

Віктор Кучерук
2025.07.18 05:15
Треба вірити в краще,
Бути мужнім і сильним, –
Не здаватись нізащо,
Щоби дихати вільно.
Бо не раз вже ставалось,
Що соромились вчинків,
Як шукали і жалість,
І просили підтримки.

Олександр Буй
2025.07.17 22:21
Моя спокуса і мої вериги.
Холодна лава і гаряча крига.
Яскравий місяць і пожухле сонце.
У світ ворота. Із душі віконце.

З тобою просто, а без тебе складно.
Ні відстані, ні часу не підвладна,
Ти владарюєш на землі й на небі,

Борис Костиря
2025.07.17 21:35
Місто-привид, в якому втонули серця,
Місто-привид, в якому втонули надії.
Місто-привид, в якому збагнеш до кінця
Смисл нездійсненності, втраченість мрії.

Місто-привид здіймається, ніби скелет,
І гуркоче в падінні у цеглу і глину.
І даремно шу

Євген Федчук
2025.07.17 20:44
Вже сонечко до заходу хилилось.
Позаду залишавсь буремний Понт.
Легенька хвиля билася у борт.
А люди із надією дивились
На Таврики високі береги,
Куди вони вже кілька тижнів прагли.
Губами, пересохлими від спраги,
Подяку шепотіли, бо ж боги

Ігор Герасименко
2025.07.17 18:25
Ні порічки, ні Марічки
спілі ягідки – не милі.
На плечі, на спині річки
чоловік долає милі.

Макрометри. Невеличкий,
та ні краплю не безумний.
На плечі, на спині річки

Вячеслав Руденко
2025.07.17 11:43
Серед стерні, що вицвіла в борні
Під час метафізичної атаки
В межах часу війни за білі маки
Рятують поле роси осяйні,
Де зла Солоха з лантухом в кутку,
На випадок нічної ескапади
Не мотивованого края зорепаду,
Усім готує схованку хитку,

Віктор Кучерук
2025.07.17 06:25
Перегріте сонцем літо
Пахне п’янко в’ялим цвітом
І пахтить, немов кадило,
З боку в бік гарячим пилом.
Душним робиться повітря
По обіді на безвітрі
І легені обпікає
Спекота оця безкрая.

Юрій Лазірко
2025.07.16 23:14
Ледь прозора нитка з поділкою між -
На багатих і може...
Може і не варто за ломаний гріш
Поклонятись вельможам.

Хто усе шукає де подіти час,
Хто за крихти роботу.
Та осиротіло дивляться на нас

Юрій Лазірко
2025.07.16 23:11
Згубило небо слід амеби в краплі
і дурняка мікроби лОвлять за язик.
По кінескОпі скаче Чарлі Чаплін -
в котлі готовиться трапезний черевик.

Приспів:
А там, у кума -
Стигне бараболя.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Пекун Олексій
2025.04.24

Софія Пасічник
2025.03.18

Эвилвен Писатель
2025.03.09

Вікторія Гавриленко
2025.02.12

Богдан Архіпов
2024.12.24

Богдан Фекете
2024.10.17

Полікарп Смиренник
2024.08.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Анна Віталія Палій (1965) / Проза

 Притча про вибір
Образ твору
Їде якось зимовою санною дорогою чоловік із ярмарку додому, ще й сусідського хлопчика везе. Аж бачить: коні вухами стрижуть, очі скошують, непокояться. Оглянувся – наздоганяє їх зграя вовків. А в нього ж і сокири зі собою нема, і до села не встигне доїхати. «Господи, хто ж мені підкаже, що маю робити?» – гарячково подумав. Одразу йому Ангел-Охоронець послав думку у відповідь: «Проси Бога. Він допоможе там, де вже ніхто не зарадить. Тож і порятує». Відразу ж подав голос і Темний ангел: «Я теж можу радити. Скинь вовкам хлопця, а сам утікай до села. Його їм буде достатньо, тебе і не здоганятимуть».
Звик наш порядний український селянин покладатися лише на свої руки. Тож нагнав добряче коней, віддав хлопцеві батога, щоб той поганяв, а сам скотився зі саней у сніг. Вовки наблизились, призупинилися, а далі кинулися на людину.
Піднімається Душа чоловіка до неба, аж бачить: за руку її тримає Ангел-Охоронець. «То ти весь час був поряд? – запитує Душа й обурюється. – Чому ж ти мене не врятував?» «Я врятував, – відповідає Ангел-Охоронець. – Врятував би і там, на землі, якщо б ти відразу попросив порятунку в Бога. Ти ж спочатку просиш будь-чиєї поради, а потім вирішуєш за своєю волею. Ось бачиш, – Ангел показав рукою на край лісочка. – Там, між дерев, причаїлася косуля. Вона перетнула би дорогу твоїм кривдникам.
Але не переживай надто. Якби ти послухав того, іншого, то зараз тебе за руку тримав би не я, а він. І провадив би не вгору, а вниз, на муки. Я ж тебе проваджу до Господа».
27. 12. 2003р.



Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2014-06-10 20:48:15
Переглядів сторінки твору 7308
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.238 / 5.5  (4.878 / 5.47)
* Рейтинг "Майстерень" 5.209 / 5.5  (4.863 / 5.48)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.815
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2020.11.26 08:51
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2014-06-10 23:33:53 ]
Точно не перекажу одну подібну притчу, але приблизно так - Один праведник, який довго і щиро молився, завжди вчиняв по справедливості, прирівнював себе до Бога, а одного разу навіть випросив в Бога можливість перебувати замість нього в невеликій капличці, а Бог тим часом зайняв його місце, але перед тим суворо наказавши:"Щоб не сталося - мовчи". Отож довший час праведник мовчки вислуховував усі прохання, благання, молитви. Але одного разу прийшов багач і загубив гаманець з грошима, після нього в капличку зайшов бідняк і, приклонивши коліно, зрадів щедрій знахідці та й щасливий побіг додому, а далі в капличку заходить моряк перед дальнім плаванням. Тим часом багач помітив пропажу і повернувся в капличку. Побачив моряка і почав вимагати повернути гроші. Праведник мовчав. Але, як тільки з'явився служитель закону, щоб забрати хлопця у в'язницю, він не витерпів і, порушивши обіцянку дану Богу, розповів усю правду про загублений гаманець. Моряка було відпущено, в бідняка забрано гроші і повернено багачу...
Праведник вигукнув:"Боже, пробач, але я не міг мовчати бачачи несправедливість"... На це Бог відповів:"Саме тому ти не є і не будеш Богом. Дивися, що ти накоїв. Моряк, якого відпустили, вчасно добрався на корабель, що уже відпливав, але корабель незабаром потоне і моряк загине. Бідняк і його родина і далі бідуватимуть. Багач же ж на радощах зайде у шинок і з друзями проп'є усі гроші.."

... Бог далекоглядний і то нам тільки так здається, що мовчки спостерігає за нами. Усе передбачено і продумано наперед, треба тільки вірити і в кожнім кроці бачити в першу чергу Божу участь...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анна Віталія Палій (М.К./М.К.) [ 2014-06-11 09:03:18 ]
:) Дуже гарна і змістовна ця притча. Дійсно, Він може охопити все цілісно, а ми тільки локально... Божі закони невидимо для нас працюють і тримають світи, ведуть до ліпшого... Якщо Він щось забирає, то тим захищає нас або випробовує перед тим, щоб дати більше...
...Добрий висновок із притчі: справді, при повній довірі Богу вибираємося із наскладованих проблем і входимо у дію цілісної Божої Любові... :))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Шон Маклех (Л.П./М.К.) [ 2014-06-11 02:36:36 ]
Цікаво і вражаюче написано.....


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анна Віталія Палій (М.К./М.К.) [ 2014-06-11 09:05:53 ]
Дякую, Шоне, поважаю Вашу думку...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2014-06-11 18:27:28 ]
Дуже повчально. Дає на роздуми...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анна Віталія Палій (М.К./М.К.) [ 2014-06-11 20:02:14 ]
Дякую!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Кіс (Л.П./Л.П.) [ 2014-06-11 20:12:44 ]
іноді ті шляхи такі вже не сповідимі.
Але на все воля Божа.Гарна притча!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анна Віталія Палій (М.К./М.К.) [ 2014-06-13 09:58:33 ]
Незвідані шляхи Господні, все ж повністю Йому довіряємо...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2014-06-13 11:09:19 ]
Гарна притча! Додає оптимізму! Краще, щоб Ангел-Хоронитель просто торкався душі, а не тримав за руку...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анна Віталія Палій (М.К./М.К.) [ 2014-06-13 16:25:51 ]
Не така вже й оптимістична, на жаль... Краще б він послухав Ангела-Охоронця відразу. А за руку, чи дотик -- несуттєво; за руку -- символ водіння...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Долик (М.К./М.К.) [ 2014-10-31 12:04:37 ]
Гарна притча, але я так зрозуміла, що після редагування перша частина твору двічі повторюється? Чи це так і має бути? Дивилася першу версію - вона більш логічна і зрозуміла без цього повтору.. думаю, це механічна вставка? Чи ні?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анна Віталія Палій (М.К./М.К.) [ 2014-10-31 14:43:29 ]
Дякую, Любо, за зауваження, звичайно, вставка механічна. При незначній правці мені зник текст повністю, і я перекопіювала його знову, не помітивши накладки... Тоді і появився напис "Текст твору редагувався"...