ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2023.06.05 05:09
Хоч уже боліли вуха
І набридло бути вдвох, –
Я сидів, терпів і слухав
Безкінечний монолог
Усезнаючої жінки
Про її одвічний бій
З можновладцями й оцінки
Їхніх вчинків, слів і дій.

Богдан Манюк
2023.06.04 21:54
Вокзал Краматорська, як лебідь,
раптом завмер у небі.
Так пошматований болем,
що й не поверне додолу.
Світе, якщо ти не ворон,
хутко сягни його зором, -
мертві ячать безупинно
голосом Бога й дитини.

Іван Потьомкін
2023.06.04 21:38
Немов потомлені життям старезні скіфські баби,
Сидять у білосніжному вбранні чорняві ефіопки,
Побіля них гуляють у «квача» пострибуни-онуки...
Була б здивована цариця Савська суміші амгаріту й івриту
На землі, куди прибула для зустрічі із Соломоном.

Ольга Олеандра
2023.06.04 19:58
Ти живеш у мені ніжністю.
І рядками поезій живеш.
Попри неспівпадіння й погрішності,
попри відстань, позбавлену меж.

В плині часу за пагорби вічності,
де стрічаємось ми між життів,
викидаючи всі протирічності

Віктор Михайлович Насипаний
2023.06.04 16:49
Вітри зв’язала древня липа,
Квіток веселку джміль розсипав.
Ловило небо диво – пташку,
Метелик слухав літа казку.

І дощ ховавсь у снах кудлатих,
Щоб зелень щедро малювати.
Сміялись нишком зорі в травах,

Євген Федчук
2023.06.04 15:49
Колись велике місто тут було,
Тепер одні руїни залишились.
Де бур’янами все позаросло,
Де вже дерева в камені вчепились.
Гуляє вітер поміж тих руїн
Та старий попіл вулицями носить.
Життя шукає поміж старих стін
Та завиває, мовби поміч просить.

Юрій Гундарєв
2023.06.04 11:17
Храм не построить на слезах и крови,
влагой окропи лежащего плашмя.
Господи, благослови
мя.

Нерв оголи, на ход провидь,
встань, даже если смят.
Господи, благослови

Ніна Виноградська
2023.06.04 09:40
Ще залишились у мені
Твої слова, твої пісні.

Це не забути, не минути,
Як березень, що йде за лютим.

Ще залишились у мені
Гарячих рук шалені дні.

Олександр Сушко
2023.06.04 09:07
Поет щодня куштує ескалоп,
Пацяті січка падає до ночов.
Воно було маленьке. Підросло.
Тепер на світ ображено рохкоче.

Живуть разом у спільному дворі,
Пан - у світлиці, кнур - в хліву, де миші.
Свиню цінують тільки за жири,

Теді Ем
2023.06.04 08:51
На Зелені свята Мавка
серед лісу спозаранку
наварила борщ зелений,
чай із м’ятою студеной.
Запросила гостей щиро
святкувати Боже диво –
єдність Сина, Отця, Духа
та візит Святого Духа.

Микола Соболь
2023.06.04 05:21
…і стало тихо. Так минула ніч.
Хвости комет сприймаю за ракети.
Лети, мій друже вітру, навсібіч
допоки ще розмиті силуети,
допоки сонце променем своїм
нам не відкрило все жахіття ночі
і стелиться густим туманом дим
й душа із тіла відлетіти хоче.

Віктор Кучерук
2023.06.04 05:07
Червнева ніч, як сон короткий,
Швиденько сходить нанівець, -
Акацій пахощі солодкі
Несе в кімнату вітерець.
Листочків шепіт таємничий,
Мов тиха розповідь про гріх,
Хоч солов'ї уже не кличуть
Любитись радих соловї'х.

Хельґі Йогансен
2023.06.03 19:31
Сьогодні знов дощить, немовби плаче небо.
У нас не рандеву, а зустріч просто так.
Далекі чи близькі? — Не знаю і не треба...
Самотні дві душі. Самотні ми, однак.

З думками про своє дощ лиє все сильніше,
Змиває біль, журбу, провину, смуток, страх.

Ярослав Чорногуз
2023.06.03 18:33
Поцілунків солодких мед,
Сяють ніжністю диво-очі,
І жаги невимовний злет,
Море любощів аж клекоче.

Та невже наяву ці сни?
Нас вигойдують шалу хвилі,
Шторми пристрастей, це — вони

Теді Ем
2023.06.03 16:14
Повний місяць колобродив,
світлом заливав городи,
у городах – бузина,
бо господарів нема.
Повмирали хазяї –
хто загинув на війні,
кого рідна ковила
притягла до себе.

Олександр Сушко
2023.06.03 15:54
Нащо бог створив людину? Попи скажуть: "Щоб вона жила вічно!". Серйозно? А нащо бог створив динозаврів? І чому аж двісті мільйонів років терпів цих лютих пожирателей плоті на цій благословенній планеті? Думаю, ці витвори його незбагненного розуму йо
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Ліанна Ракурс
2023.05.29

Ірина Бесчетнова
2023.04.06

На Кой
2023.03.09

Марина Хрумало
2023.03.01

Теді Ем
2023.02.18

Зоя Бідило
2023.02.18

Ольга Стельмах
2023.02.06






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Анна Віталія Палій (1965) / Проза

 Притча про вибір
Образ твору
Їде якось зимовою санною дорогою чоловік із ярмарку додому, ще й сусідського хлопчика везе. Аж бачить: коні вухами стрижуть, очі скошують, непокояться. Оглянувся – наздоганяє їх зграя вовків. А в нього ж і сокири зі собою нема, і до села не встигне доїхати. «Господи, хто ж мені підкаже, що маю робити?» – гарячково подумав. Одразу йому Ангел-Охоронець послав думку у відповідь: «Проси Бога. Він допоможе там, де вже ніхто не зарадить. Тож і порятує». Відразу ж подав голос і Темний ангел: «Я теж можу радити. Скинь вовкам хлопця, а сам утікай до села. Його їм буде достатньо, тебе і не здоганятимуть».
Звик наш порядний український селянин покладатися лише на свої руки. Тож нагнав добряче коней, віддав хлопцеві батога, щоб той поганяв, а сам скотився зі саней у сніг. Вовки наблизились, призупинилися, а далі кинулися на людину.
Піднімається Душа чоловіка до неба, аж бачить: за руку її тримає Ангел-Охоронець. «То ти весь час був поряд? – запитує Душа й обурюється. – Чому ж ти мене не врятував?» «Я врятував, – відповідає Ангел-Охоронець. – Врятував би і там, на землі, якщо б ти відразу попросив порятунку в Бога. Ти ж спочатку просиш будь-чиєї поради, а потім вирішуєш за своєю волею. Ось бачиш, – Ангел показав рукою на край лісочка. – Там, між дерев, причаїлася косуля. Вона перетнула би дорогу твоїм кривдникам.
Але не переживай надто. Якби ти послухав того, іншого, то зараз тебе за руку тримав би не я, а він. І провадив би не вгору, а вниз, на муки. Я ж тебе проваджу до Господа».
27. 12. 2003р.



Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2014-06-10 20:48:15
Переглядів сторінки твору 6525
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.238 / 5.5  (4.878 / 5.47)
* Рейтинг "Майстерень" 5.209 / 5.5  (4.863 / 5.48)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.815
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2020.11.26 08:51
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2014-06-10 23:33:53 ]
Точно не перекажу одну подібну притчу, але приблизно так - Один праведник, який довго і щиро молився, завжди вчиняв по справедливості, прирівнював себе до Бога, а одного разу навіть випросив в Бога можливість перебувати замість нього в невеликій капличці, а Бог тим часом зайняв його місце, але перед тим суворо наказавши:"Щоб не сталося - мовчи". Отож довший час праведник мовчки вислуховував усі прохання, благання, молитви. Але одного разу прийшов багач і загубив гаманець з грошима, після нього в капличку зайшов бідняк і, приклонивши коліно, зрадів щедрій знахідці та й щасливий побіг додому, а далі в капличку заходить моряк перед дальнім плаванням. Тим часом багач помітив пропажу і повернувся в капличку. Побачив моряка і почав вимагати повернути гроші. Праведник мовчав. Але, як тільки з'явився служитель закону, щоб забрати хлопця у в'язницю, він не витерпів і, порушивши обіцянку дану Богу, розповів усю правду про загублений гаманець. Моряка було відпущено, в бідняка забрано гроші і повернено багачу...
Праведник вигукнув:"Боже, пробач, але я не міг мовчати бачачи несправедливість"... На це Бог відповів:"Саме тому ти не є і не будеш Богом. Дивися, що ти накоїв. Моряк, якого відпустили, вчасно добрався на корабель, що уже відпливав, але корабель незабаром потоне і моряк загине. Бідняк і його родина і далі бідуватимуть. Багач же ж на радощах зайде у шинок і з друзями проп'є усі гроші.."

... Бог далекоглядний і то нам тільки так здається, що мовчки спостерігає за нами. Усе передбачено і продумано наперед, треба тільки вірити і в кожнім кроці бачити в першу чергу Божу участь...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анна Віталія Палій (М.К./М.К.) [ 2014-06-11 09:03:18 ]
:) Дуже гарна і змістовна ця притча. Дійсно, Він може охопити все цілісно, а ми тільки локально... Божі закони невидимо для нас працюють і тримають світи, ведуть до ліпшого... Якщо Він щось забирає, то тим захищає нас або випробовує перед тим, щоб дати більше...
...Добрий висновок із притчі: справді, при повній довірі Богу вибираємося із наскладованих проблем і входимо у дію цілісної Божої Любові... :))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Шон Маклех (Л.П./М.К.) [ 2014-06-11 02:36:36 ]
Цікаво і вражаюче написано.....


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анна Віталія Палій (М.К./М.К.) [ 2014-06-11 09:05:53 ]
Дякую, Шоне, поважаю Вашу думку...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2014-06-11 18:27:28 ]
Дуже повчально. Дає на роздуми...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анна Віталія Палій (М.К./М.К.) [ 2014-06-11 20:02:14 ]
Дякую!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Кіс (Л.П./Л.П.) [ 2014-06-11 20:12:44 ]
іноді ті шляхи такі вже не сповідимі.
Але на все воля Божа.Гарна притча!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анна Віталія Палій (М.К./М.К.) [ 2014-06-13 09:58:33 ]
Незвідані шляхи Господні, все ж повністю Йому довіряємо...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2014-06-13 11:09:19 ]
Гарна притча! Додає оптимізму! Краще, щоб Ангел-Хоронитель просто торкався душі, а не тримав за руку...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анна Віталія Палій (М.К./М.К.) [ 2014-06-13 16:25:51 ]
Не така вже й оптимістична, на жаль... Краще б він послухав Ангела-Охоронця відразу. А за руку, чи дотик -- несуттєво; за руку -- символ водіння...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Долик (М.К./М.К.) [ 2014-10-31 12:04:37 ]
Гарна притча, але я так зрозуміла, що після редагування перша частина твору двічі повторюється? Чи це так і має бути? Дивилася першу версію - вона більш логічна і зрозуміла без цього повтору.. думаю, це механічна вставка? Чи ні?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анна Віталія Палій (М.К./М.К.) [ 2014-10-31 14:43:29 ]
Дякую, Любо, за зауваження, звичайно, вставка механічна. При незначній правці мені зник текст повністю, і я перекопіювала його знову, не помітивши накладки... Тоді і появився напис "Текст твору редагувався"...