Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.10.27
13:24
Самотня вишня край паркану
Цвіте, та цвіт її новий.
Мов наречену з-за туману,
Її украв неситий змій.
Краса беззахисна, могутня
І пробиває мур тюрми.
Самі криваві, люті гуни
Цвіте, та цвіт її новий.
Мов наречену з-за туману,
Її украв неситий змій.
Краса беззахисна, могутня
І пробиває мур тюрми.
Самі криваві, люті гуни
2026.10.27
06:09
Прибоєм днів утомлені роки
В минулому осіли, наче в мулі
Піску дрібні крупини затонулі
Чи в голові старі якісь думки.
Завжди шліфує грані самоти
Ріка життя, яка не знає спину
І вимиває кожної хвилини
Усе, що зміг чомусь уберегти.
В минулому осіли, наче в мулі
Піску дрібні крупини затонулі
Чи в голові старі якісь думки.
Завжди шліфує грані самоти
Ріка життя, яка не знає спину
І вимиває кожної хвилини
Усе, що зміг чомусь уберегти.
2026.10.26
23:08
Ніщо не намарне.
Я здогадався про це,
Але мовчав,
Бо осінь надто відверта,
Бо бронзовий ніж жовтня
Розтинає хлібину парадоксів,
Шал теплих днів
Холоне скипілим чайником
Я здогадався про це,
Але мовчав,
Бо осінь надто відверта,
Бо бронзовий ніж жовтня
Розтинає хлібину парадоксів,
Шал теплих днів
Холоне скипілим чайником
2026.10.26
22:33
Був день: я зрозумів, що він нічий
Неначе щось відібрано в епохи,
Так нам дано: позичили тепло,
А бог вогню — веселий Агні
Загаявся чи забарився трохи.
Крізь мене йдуть століття і роки,
Повзе базікало-тисячоліття,
І хворий день намарно промайне,
Неначе щось відібрано в епохи,
Так нам дано: позичили тепло,
А бог вогню — веселий Агні
Загаявся чи забарився трохи.
Крізь мене йдуть століття і роки,
Повзе базікало-тисячоліття,
І хворий день намарно промайне,
2026.10.26
19:16
Як плинуть сльози, хустинкою їх витирають,
Як кров тече, з губками поспішають,
Але як дух сочиться під тиском,
Не біжать одразу з рукою щирою,
Допоки Господь сам не витре
Блискавки блиском.
-Тоді лиш допіру.
Як кров тече, з губками поспішають,
Але як дух сочиться під тиском,
Не біжать одразу з рукою щирою,
Допоки Господь сам не витре
Блискавки блиском.
-Тоді лиш допіру.
2026.10.26
19:13
що ви читаєте
мій принце
слова слова слова
а зрештою чому би
не читати
звичайніші
чи зовсім непрості
пригоди слів
мій принце
слова слова слова
а зрештою чому би
не читати
звичайніші
чи зовсім непрості
пригоди слів
2026.10.26
18:21
Коли поїду я із цих країв,
Залишу три сльозини в чистім полі,
Залишу смуток луків і роїв,
Рубці і шрами довгої неволі.
Поїду в невідомість назавжди.
Від спогадів розірвані валізи.
Поїду від руйновища, біди,
Від жесту неповторної маркізи.
Залишу три сльозини в чистім полі,
Залишу смуток луків і роїв,
Рубці і шрами довгої неволі.
Поїду в невідомість назавжди.
Від спогадів розірвані валізи.
Поїду від руйновища, біди,
Від жесту неповторної маркізи.
2026.10.26
16:51
Перетвори мій вірш на попіл чорний,
Розвій рядки над містом кам'яним.
Нехай і далі резонують горни
Зі скрипками тонкими. Псевдонім
Здається недоречним і потворним
У порівнянні з іменем моїм.
Плювати на часи важкі, буремні!
Розвій рядки над містом кам'яним.
Нехай і далі резонують горни
Зі скрипками тонкими. Псевдонім
Здається недоречним і потворним
У порівнянні з іменем моїм.
Плювати на часи важкі, буремні!
2026.10.26
13:45
Лягаючи о третій ночі,
Уже не виспишся ніяк,
Вдивляючись у сни пророчі,
Шукаючи чужий маяк.
Подивишся у лик безсоння,
В його пропечене чоло,
Шукаючи в гаю осоння
Уже не виспишся ніяк,
Вдивляючись у сни пророчі,
Шукаючи чужий маяк.
Подивишся у лик безсоння,
В його пропечене чоло,
Шукаючи в гаю осоння
2026.10.26
12:19
Хвилі справа, хвилі зліва,
Як цукерки льодяні.
Нам казали: правда — сила
У коханні навесні.
І запал витав у гривах
Між смарагдових тіней.
Як тут жити нещасливо,
Як цукерки льодяні.
Нам казали: правда — сила
У коханні навесні.
І запал витав у гривах
Між смарагдових тіней.
Як тут жити нещасливо,
2026.10.26
08:57
Коли народ очолюють балбеси,
то владі і народу гріш ціна,
не буде ні зростання, ні прогресу
і не питай-те, – а чия вина...
а згадуй-те, що «раяв сатана
на лісапеті» і віщала преса,
яким баригам вигідна війна.
А в кого меркантильні інтерес
то владі і народу гріш ціна,
не буде ні зростання, ні прогресу
і не питай-те, – а чия вина...
а згадуй-те, що «раяв сатана
на лісапеті» і віщала преса,
яким баригам вигідна війна.
А в кого меркантильні інтерес
2026.10.26
06:35
Мете по вулиці безлюдній
Опале листя вітровій,
А те лише шурхоче нудно,
В сумній покірності своїй.
І так від рання до смеркання
Кружляє, шурхає, мигтить, -
Не рветься в сутінках туманних
Осіннього прощання мить.
Опале листя вітровій,
А те лише шурхоче нудно,
В сумній покірності своїй.
І так від рання до смеркання
Кружляє, шурхає, мигтить, -
Не рветься в сутінках туманних
Осіннього прощання мить.
2026.10.25
23:51
У російському місті Коврові
Є фанати сергія лаврова.
Там виводять щодня
В сквер сумного коня
І корову у місті Коврові.
Монумент спорудили в Ростові,
Президенту московському вові.
Є фанати сергія лаврова.
Там виводять щодня
В сквер сумного коня
І корову у місті Коврові.
Монумент спорудили в Ростові,
Президенту московському вові.
2026.10.25
23:05
Хапає знов мене дорога, наче здобич.
Кудись штовхає час - думок сліпий погонич.
Хоч вороння пророчить нині зимну днину,
Ховаю острах, наче спійману рибину.
Ялин зелені дзвони сум хитають в серці,
А шлях, як сильна течія, мов нервів скерцо.
Гойдає не
Кудись штовхає час - думок сліпий погонич.
Хоч вороння пророчить нині зимну днину,
Ховаю острах, наче спійману рибину.
Ялин зелені дзвони сум хитають в серці,
А шлях, як сильна течія, мов нервів скерцо.
Гойдає не
2026.10.25
21:34
Плач, бейбі, плач
Матінка пробачить
Вона старіша й певніша
Король у Меріґолді куховарить
До сніданку королеві
А королева в залі
Грає на фортепіано для дітей
Матінка пробачить
Вона старіша й певніша
Король у Меріґолді куховарить
До сніданку королеві
А королева в залі
Грає на фортепіано для дітей
2026.10.25
18:20
Сьогодні пропоную подумати над тим, хто може вас замінити.
Ворожі обстріли почастішали, і може трапитися непередбачуване.
Щоб не переривати робочі процеси, колеги мають підхопити один одного.
Мають зробити вашу відсутність непомітною..
Я сам намагаю
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Ворожі обстріли почастішали, і може трапитися непередбачуване.
Щоб не переривати робочі процеси, колеги мають підхопити один одного.
Мають зробити вашу відсутність непомітною..
Я сам намагаю
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.07.18
2025.05.15
2025.04.24
2024.04.01
2023.11.22
2023.02.21
2023.02.18
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Наталя Чепурко (1964) /
Публіцистика
ПРИРОДА МУЖЧИНЫ И ЖЕНЩИНЫ
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
ПРИРОДА МУЖЧИНЫ И ЖЕНЩИНЫ
В чем же разница между той женщиной, которая вдохновляет, и той, которая уничтожает? Разница в настроении, которое женщина добровольно принимает.Она может играть роль мужественного лидера, а может принять роль смиренного последователя мужчины.Если посмотреть на женщину, которая по-настоящему обладает женственными чертами характера, то мы увидим очень красивое живое существо, которое постоянно цветет. Не зря женщину часто сравнивают с цветком. Экзюпери, в Маленьком Принце, описывает женскую природу, как розу. Роза, которая красива и приятно пахнет. И каждой розе, сколько бы шипов и иголок у нее не было, нужна защита.
Кроме того, цветок зависим по своей природе. Зависимость в защите, в отношениях, во внимании. Это природа женщины. Природа женщины внутренняя, которая требует к себе защиты. Поэтому во многих культурах разных народов говорится, что женщина — хранительница домашнего очага. А муж больше отдает себя вовне семьи, помогает семье и защищает семью извне.
Посмотрим на мужчину. Мужчина, который по-настоящему обладает мужскими качествами характера, имеет внешнюю природу. Почему такая задача? Потому что после многих попыток стать счастливым, добиваясь разных других целей, он приходит к этому осознанию — стать счастливым по-настоящему можно только добившись самой высшей цели. Его задача — внешняя. В то же самое время, она неизмеримо важная. Задача семейного мужчины — привести всю семью к высшей цели жизни. Это очень сложно, но нужно всем. Самая прискорбная жизнь у того, кто прожил свою жизнь впустую.…
Мужчина видит. Он знает куда и где идти. Женщине трудно разобраться во внешних целях, то есть куда именно нужно идти. Но она хорошо знает как нужно идти: чтобы всего было достаточно; чтобы все было красиво; чтобы всем было тепло; чтобы никто не болел; чтобы все были сыты; чтобы спали все хорошо. Мужчина во всех этих внутренних условиях теряется, потому что для него эти вещи вообще неважны. Нет кровати — будем спать на полу. Нет штор — повесим белую тряпочку. И так далее. Мужчине важно совсем другое. Мужчине важна внешняя деятельность.
А женщине важна внутренняя деятельность.Сейчас, конечно, люди бунтуют против этого. Мужчины не хотят брать ответственность за внешнюю деятельность, а женщинам не сидится дома и они хотят «всем рулить». Женщине, которая будет получать настоящее счастье только во внутренних отношениях, просто необходим мужчина, который сможет помочь ей прийти к цели жизни. И мужчине, который знает куда идти, но не знает какой фонарик с собой взять, нужен кто-то кто будет всегда помогать ему идти правильно, размеренно.Это не значит, что кто-то из них выше, а кто-то ниже. Нет. Есть взаимозависимость.
Именно взаимозависимость друг от друга объединяет людей.Если женщина будет брать на себя заботу о том, куда нужно идти — вся семья погибнет. Именно поэтому говорится, что женщина должна смириться. И смирение женщины это не то, что унижает ее достоинство. Смирение женщины — это ее сила.Она понимает, что мужчина ведет ее и их детей к цели жизни (если, конечно, это так), и старается всячески ему в этом помогать. Поэтому она подстраивается под мужчину и смиренно помогает ему. Это подобно тому, как в машине едет семья. Мужчина за рулем, женщина рядом, дети сзади. И атмосферу в машине задает женщина. Она следит за тем, чтобы все были довольны. Она не устраивает скандалы мужу, она рядом. И этим она помогает всей семье развиваться и прогрессировать
Кроме того, цветок зависим по своей природе. Зависимость в защите, в отношениях, во внимании. Это природа женщины. Природа женщины внутренняя, которая требует к себе защиты. Поэтому во многих культурах разных народов говорится, что женщина — хранительница домашнего очага. А муж больше отдает себя вовне семьи, помогает семье и защищает семью извне.
Посмотрим на мужчину. Мужчина, который по-настоящему обладает мужскими качествами характера, имеет внешнюю природу. Почему такая задача? Потому что после многих попыток стать счастливым, добиваясь разных других целей, он приходит к этому осознанию — стать счастливым по-настоящему можно только добившись самой высшей цели. Его задача — внешняя. В то же самое время, она неизмеримо важная. Задача семейного мужчины — привести всю семью к высшей цели жизни. Это очень сложно, но нужно всем. Самая прискорбная жизнь у того, кто прожил свою жизнь впустую.…
Мужчина видит. Он знает куда и где идти. Женщине трудно разобраться во внешних целях, то есть куда именно нужно идти. Но она хорошо знает как нужно идти: чтобы всего было достаточно; чтобы все было красиво; чтобы всем было тепло; чтобы никто не болел; чтобы все были сыты; чтобы спали все хорошо. Мужчина во всех этих внутренних условиях теряется, потому что для него эти вещи вообще неважны. Нет кровати — будем спать на полу. Нет штор — повесим белую тряпочку. И так далее. Мужчине важно совсем другое. Мужчине важна внешняя деятельность.
А женщине важна внутренняя деятельность.Сейчас, конечно, люди бунтуют против этого. Мужчины не хотят брать ответственность за внешнюю деятельность, а женщинам не сидится дома и они хотят «всем рулить». Женщине, которая будет получать настоящее счастье только во внутренних отношениях, просто необходим мужчина, который сможет помочь ей прийти к цели жизни. И мужчине, который знает куда идти, но не знает какой фонарик с собой взять, нужен кто-то кто будет всегда помогать ему идти правильно, размеренно.Это не значит, что кто-то из них выше, а кто-то ниже. Нет. Есть взаимозависимость.
Именно взаимозависимость друг от друга объединяет людей.Если женщина будет брать на себя заботу о том, куда нужно идти — вся семья погибнет. Именно поэтому говорится, что женщина должна смириться. И смирение женщины это не то, что унижает ее достоинство. Смирение женщины — это ее сила.Она понимает, что мужчина ведет ее и их детей к цели жизни (если, конечно, это так), и старается всячески ему в этом помогать. Поэтому она подстраивается под мужчину и смиренно помогает ему. Это подобно тому, как в машине едет семья. Мужчина за рулем, женщина рядом, дети сзади. И атмосферу в машине задает женщина. Она следит за тем, чтобы все были довольны. Она не устраивает скандалы мужу, она рядом. И этим она помогает всей семье развиваться и прогрессировать
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
