Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.05.30
07:28
напередодні усього
занапастивши трохи рими
гуляє зло морочить світ
а ми усе ж бо непровинні
я запрошу тебе
за стіл
поставлю риби та цитрини
і хліба власного не більш
занапастивши трохи рими
гуляє зло морочить світ
а ми усе ж бо непровинні
я запрошу тебе
за стіл
поставлю риби та цитрини
і хліба власного не більш
2026.05.30
06:57
Поки спить десь на сідалі півень
І вітрисько в дуду не подув, -
Соловій захлинається співом
У цвітучому пишно саду.
Прикликає собі солов'їху
Щебетанням завзятим своїм,
А вона озивається сміхом,
Кавалера дратуючи тим.
І вітрисько в дуду не подув, -
Соловій захлинається співом
У цвітучому пишно саду.
Прикликає собі солов'їху
Щебетанням завзятим своїм,
А вона озивається сміхом,
Кавалера дратуючи тим.
2026.05.30
00:11
1. В ім’я вищого Життя, нехай буде прославлене горнє Світло!
Кушта стоїть біля Брами світів та питає світ, говорячи: «Скажи мені, яка земля ушир? Яка відстань від землі до небесної тверді? Звідки прийшов Адам? Звідки прийшла Хавва , жона його? Зв
2026.05.29
23:28
Твоє ім’я наречене,
Тобі подвір’я клечане**,
В цей час дав Бог для Тебе сан,
Ти перший з нас – над нами стань!
* Шлока () — це головний аналог двовірша в санскриті
** Напередодні Трійці (Зеленої неділі), у суботу, що називалася клечаною, хату, подв
Тобі подвір’я клечане**,
В цей час дав Бог для Тебе сан,
Ти перший з нас – над нами стань!
* Шлока () — це головний аналог двовірша в санскриті
** Напередодні Трійці (Зеленої неділі), у суботу, що називалася клечаною, хату, подв
2026.05.29
18:54
ІІ. НІЧНИЙ ДІАЛОГ У САДУ
Травнева ніч опустилася на Київ, густа й тепла, напоєна ароматами рясного весняного цвіту. Пахло молодим листом, розімлілою від денного сонця землею та солодким, п’янким бузком. Світло місяця сріблило високі дахи княжого терем
2026.05.29
17:48
Сліпуче сяйво й тінь жадана,
І не від світу цього Ти.
Ти, – як сполучна ланка, дана –
До Неба людству дорости.
Довершеність – Твоє наймення,
Призначена Ти стати – Всім.
Тебе втрачати – щемка темінь.
І не від світу цього Ти.
Ти, – як сполучна ланка, дана –
До Неба людству дорости.
Довершеність – Твоє наймення,
Призначена Ти стати – Всім.
Тебе втрачати – щемка темінь.
2026.05.29
16:51
вутлому до війни
спокою серце сниться
б'єш по рядку
дзвенить
слово з чорнил
і криці
ділена на пайки
спокою серце сниться
б'єш по рядку
дзвенить
слово з чорнил
і криці
ділена на пайки
2026.05.29
11:45
Я кричу відчайдушно до світу:
"Люди, люди, почуйте мене!"
Світ, що створений із малахіту,
Упаде в небуття кам'яне.
Не дістанеш від неба привіту,
Тільки град упаде в каберне.
Ти кричиш відчайдушно, безмовно
"Люди, люди, почуйте мене!"
Світ, що створений із малахіту,
Упаде в небуття кам'яне.
Не дістанеш від неба привіту,
Тільки град упаде в каберне.
Ти кричиш відчайдушно, безмовно
2026.05.29
11:41
То тиха, то хвилююча безмежжям
Мелодія морська під сонячним прицілом.
І чайки ніби крилами мережать...
Пливуть у небі хмарок яснії вітрила...
Душа хвилюється, мов свіжість моря.
Новий чийсь серф вже набирає драйву швидкість.
У захваті від вільного
Мелодія морська під сонячним прицілом.
І чайки ніби крилами мережать...
Пливуть у небі хмарок яснії вітрила...
Душа хвилюється, мов свіжість моря.
Новий чийсь серф вже набирає драйву швидкість.
У захваті від вільного
2026.05.29
11:26
…чим скарб ховати до засік
з непересічними дарами
вже краще бігати дворами
в ранковий час під телевік,
за мить до видимого «хай»,
коли закоханість вразлива
у стрекотіння полохливих
з непересічними дарами
вже краще бігати дворами
в ранковий час під телевік,
за мить до видимого «хай»,
коли закоханість вразлива
у стрекотіння полохливих
2026.05.29
06:25
Дощик рясно кропить
Навесні грядки, -
Мокнуть стебла кропу
Й буряків листки.
Всюдисущі краплі
Втратили число, -
Вся земля набрякла
І блищить, як скло.
Навесні грядки, -
Мокнуть стебла кропу
Й буряків листки.
Всюдисущі краплі
Втратили число, -
Вся земля набрякла
І блищить, як скло.
2026.05.29
06:25
адже травень наймагічніша пора року · вона каже пішли в парк полупаємо на людей · ще ми винаймаємо хату в старому районі на одному з верхніх поверхів а вікна як раз у бік парку й на ближньому обрії чортове колесо на неботлі · при вхідній брамі парковій ст
2026.05.29
00:24
Не кричи ура, поки з бункера не виліз.
Є чимало людей злопам'ятних, та не чути щось про добропам'ятних.
У бункері путіну добре, та в землі було б краще.
Погано, коли мізки запливають жиром, але значно гірше, коли мізки запливають ненавистю.
2026.05.28
23:42
І. ВЕСНА У ГАРДАРИЦІ
Коли на подвір’я великого князя вперше ступив цей чужинець, Київ потопав у білому цвіті садів. Юний норвезький принц Гаральд, який щойно втік від смерті та поразки на батьківщині, мав у кишенях лише вітер, а в руках
2026.05.28
22:31
Не смішно
Сумує земля за колгоспами,
Читацька громада – за чтивом.
Болюче, з жалями незносними
Сумує земля за колгоспами.
Величчям і справами хосними
Сумує земля за колгоспами,
Читацька громада – за чтивом.
Болюче, з жалями незносними
Сумує земля за колгоспами.
Величчям і справами хосними
2026.05.28
17:32
Як цар отой дурнуватий, що Грозним прозвали,
Убив сина, то ще двоє йому спадкували.
Пришелепкуватий Федір правив після нього,
А Дмитра, на оту пору ще зовсім малого,
Вбили в Угличі. Тож Федір, коли став вмирати,
То нікому було владу свою передати.
«
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Убив сина, то ще двоє йому спадкували.
Пришелепкуватий Федір правив після нього,
А Дмитра, на оту пору ще зовсім малого,
Вбили в Угличі. Тож Федір, коли став вмирати,
То нікому було владу свою передати.
«
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.04.29
2026.04.23
2026.03.31
2026.03.19
2026.02.11
2025.11.29
2025.09.04
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Максим Тарасівський (1975) /
Проза
Лояльный Мыловар
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Лояльный Мыловар
Жил-был один Мыловар. Он варил мыло, естественно, а в свободное от мыловарения время занимался своими детьми, женой, огородом, садом, домом, а по ночам - еще и немного литературой.
Мыловар был человеком дельным, покладистым и к властям лояльным. Этого же он ожидал и от других людей. "Порядок, порядок должен быть", - любил повторять Мыловар, утомившись от тщательно и с любовью выполненных дел по мыловарному производству, детям, жене, огороду, саду, дому и литературе. Произнеся это заклинание, он устраивался перед экраном компьютера почитать новости. Новости как раз свидетельствовали об обратном: порядка не было нигде и ни в чем. Раздосадованный Мыловар принимался строчить в социальных сетях гневные отповеди противникам порядка, нелояльным к властям.
"Порядок - превыше всего", - твердил Мыловар тем неразумным согражданам, которые указывали ему на беспорядки и бесчинства, учиненные властями. "А порядок - это власть. Разойдитесь и не гневите Бога", - требовал лояльный Мыловар от сограждан, собиравшихся на площадях и в парках в количестве больше трех.
Меж тем прилежание и трудолюбие Мыловара приносило свои плоды. Мыло пользовалось спросом, производство росло и развивалось. Сад и огород давали превосходные урожаи. Жена радовала с утра до ночи своими добродетелями. Дети регулярно появлялись на свет - умные, трудолюбивые и добрые. Литературные старания Мыловара тоже не оставались без внимания читателей и даже были кое-где опубликованы.
Однажды поздно вечером к Мыловару заехал местный Начальник. "Так что ты нам свое производство отдай", - сказал Начальник Мыловару. Лояльный Мыловар, скрепя сердце, подчинился. Жена и дети испуганно выглядывали из-за печки. Мыловар виновато посмотрел на них и неуверенно повторил свои заклинания о порядке.
Потом Начальник приезжал еще несколько раз. Так Мыловар лишился огорода, сада и компьютера. Он начал тосковать и даже поймал себя на мысли, что порядок и власть - это не всегда одно и то же. Он отогнал эту мысль, но она, неотвязная и назойливая, как комар летней ночью, продолжала его тревожить. Впрочем, у него же были жена и дети - а что еще нужно человеку для счастья?
Но вот как-то ночью к Мыловару снова ввалился местный Начальник в сопровождении своих Заместителей. "Так что мы забираем твою жену и твоих детей", - сказал Начальник, а Заместители побили Мыловара. "Такой порядок", - сказали они.
Стенающих жену и детей Мыловара повлекли на улицу, и он поковылял следом, стирая кровь с разбитого лица. "Порядок, порядок, порядок," - умоляюще бормотал Мыловар.
Во дворе Начальник и Заместители впихивали жену и детей Мыловара в автомобиль. Внезапно жена прекратила сопротивляться, обернулась к Мыловару и сказала ему коротко:
-Будь же ты проклят! - и сама полезла в автомобиль.
Дети Мыловара также повернули к нему свои маленькие исцарапанные лица и коротко произнесли:
- Будь же ты проклят! - и полезли вслед за женой Мыловара. Начальник и Заместители тоже расселись по местам, хлопнули дверцы, взревел мотор, и автомобиль уехал.
Мыловар остался один. Он поднял глаза к черному беззвездному небу, пал на колени в жидкую грязь и завопил, колотя себя израненными руками по лицу и груди:
- Будь же я проклят! Будь же я трижды проклят!
Вокруг Мыловара сгущался мрак, и только вдали светились, подпрыгивая и удаляясь, красные огоньки автомобиля, который увозил в неизвестность жену и детей Мыловара. Он пал лицом в грязь и принялся колотить землю кулаками, что-то неразборчиво повторяя, - не то "проклят", не то "порядок"...
2014 г.
Мыловар был человеком дельным, покладистым и к властям лояльным. Этого же он ожидал и от других людей. "Порядок, порядок должен быть", - любил повторять Мыловар, утомившись от тщательно и с любовью выполненных дел по мыловарному производству, детям, жене, огороду, саду, дому и литературе. Произнеся это заклинание, он устраивался перед экраном компьютера почитать новости. Новости как раз свидетельствовали об обратном: порядка не было нигде и ни в чем. Раздосадованный Мыловар принимался строчить в социальных сетях гневные отповеди противникам порядка, нелояльным к властям.
"Порядок - превыше всего", - твердил Мыловар тем неразумным согражданам, которые указывали ему на беспорядки и бесчинства, учиненные властями. "А порядок - это власть. Разойдитесь и не гневите Бога", - требовал лояльный Мыловар от сограждан, собиравшихся на площадях и в парках в количестве больше трех.
Меж тем прилежание и трудолюбие Мыловара приносило свои плоды. Мыло пользовалось спросом, производство росло и развивалось. Сад и огород давали превосходные урожаи. Жена радовала с утра до ночи своими добродетелями. Дети регулярно появлялись на свет - умные, трудолюбивые и добрые. Литературные старания Мыловара тоже не оставались без внимания читателей и даже были кое-где опубликованы.
Однажды поздно вечером к Мыловару заехал местный Начальник. "Так что ты нам свое производство отдай", - сказал Начальник Мыловару. Лояльный Мыловар, скрепя сердце, подчинился. Жена и дети испуганно выглядывали из-за печки. Мыловар виновато посмотрел на них и неуверенно повторил свои заклинания о порядке.
Потом Начальник приезжал еще несколько раз. Так Мыловар лишился огорода, сада и компьютера. Он начал тосковать и даже поймал себя на мысли, что порядок и власть - это не всегда одно и то же. Он отогнал эту мысль, но она, неотвязная и назойливая, как комар летней ночью, продолжала его тревожить. Впрочем, у него же были жена и дети - а что еще нужно человеку для счастья?
Но вот как-то ночью к Мыловару снова ввалился местный Начальник в сопровождении своих Заместителей. "Так что мы забираем твою жену и твоих детей", - сказал Начальник, а Заместители побили Мыловара. "Такой порядок", - сказали они.
Стенающих жену и детей Мыловара повлекли на улицу, и он поковылял следом, стирая кровь с разбитого лица. "Порядок, порядок, порядок," - умоляюще бормотал Мыловар.
Во дворе Начальник и Заместители впихивали жену и детей Мыловара в автомобиль. Внезапно жена прекратила сопротивляться, обернулась к Мыловару и сказала ему коротко:
-Будь же ты проклят! - и сама полезла в автомобиль.
Дети Мыловара также повернули к нему свои маленькие исцарапанные лица и коротко произнесли:
- Будь же ты проклят! - и полезли вслед за женой Мыловара. Начальник и Заместители тоже расселись по местам, хлопнули дверцы, взревел мотор, и автомобиль уехал.
Мыловар остался один. Он поднял глаза к черному беззвездному небу, пал на колени в жидкую грязь и завопил, колотя себя израненными руками по лицу и груди:
- Будь же я проклят! Будь же я трижды проклят!
Вокруг Мыловара сгущался мрак, и только вдали светились, подпрыгивая и удаляясь, красные огоньки автомобиля, который увозил в неизвестность жену и детей Мыловара. Он пал лицом в грязь и принялся колотить землю кулаками, что-то неразборчиво повторяя, - не то "проклят", не то "порядок"...
2014 г.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
