Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.05.17
19:38
Тремтить на взгір’ї стиха яворина,
здригається, мов плаче, – хлип та хлип.
А мати жде з війни додому сина,
пече ізрання для синочка хліб.
Ось прийде він, а тут – і хліб, і ненька.
Молитва й віра сина вбереже.
То молиться, а то зітхне тихенько:
«Мож
здригається, мов плаче, – хлип та хлип.
А мати жде з війни додому сина,
пече ізрання для синочка хліб.
Ось прийде він, а тут – і хліб, і ненька.
Молитва й віра сина вбереже.
То молиться, а то зітхне тихенько:
«Мож
2026.05.17
17:44
Втомився украй, не спавши, зовсім не
Втомився украй, мій розум блимає
Не знаю, чи то встати і випити іще
О, не то
Втомився украй робити щось впусту
Втомився украй, про тебе думав тут
Тебе покликати міг би, але знаю цю майбуть
Кажеш, я дратую тебе
Втомився украй, мій розум блимає
Не знаю, чи то встати і випити іще
О, не то
Втомився украй робити щось впусту
Втомився украй, про тебе думав тут
Тебе покликати міг би, але знаю цю майбуть
Кажеш, я дратую тебе
2026.05.17
17:02
Нелегко живеться бідним жебракам на світі.
Не завжди є, що поїсти чи вдосталь попити.
Живе, наче та билина у чистому полі,
Котиться, куди занести здатна гірка доля,
Куди вітер життя котить й прихистку немає.
Жебраючи по дорогах, по шляхах блукає.
Де
Не завжди є, що поїсти чи вдосталь попити.
Живе, наче та билина у чистому полі,
Котиться, куди занести здатна гірка доля,
Куди вітер життя котить й прихистку немає.
Жебраючи по дорогах, по шляхах блукає.
Де
2026.05.17
11:34
Я хочу заховатись у світах,
Новітніх, переливчастих, барвистих.
Я хочу заховатись у снігах
І у похмурім, перепрілім листі.
Упасти вниз, немовби збитий птах,
І злитися з божественним намистом.
Я хочу прямувати у світи
Новітніх, переливчастих, барвистих.
Я хочу заховатись у снігах
І у похмурім, перепрілім листі.
Упасти вниз, немовби збитий птах,
І злитися з божественним намистом.
Я хочу прямувати у світи
2026.05.17
11:17
Забери мене туди,
де немає сліз біди,
тільки небеса безкраю
на околиці розмаю.
Ти чекай мене, коханий,
де зірниця полум'яна
враз спалахує свічею,
вогняницею тією,
де немає сліз біди,
тільки небеса безкраю
на околиці розмаю.
Ти чекай мене, коханий,
де зірниця полум'яна
враз спалахує свічею,
вогняницею тією,
2026.05.17
11:14
Ми, буває, від себе втікаєм,
кожен прагне своє наздогнати,
але час — він це просто мотає
на одвічні свої циферблати.
Через мінні поля безрозсудства
час ішов завжди рівно і сухо,
він доводив учених до глупства
кожен прагне своє наздогнати,
але час — він це просто мотає
на одвічні свої циферблати.
Через мінні поля безрозсудства
час ішов завжди рівно і сухо,
він доводив учених до глупства
2026.05.17
10:14
не мав ні статків ні хатів
не мав і звиклої автівки
хтось оббирав мене до нитки
всіляк однак і я хотів
у цій намарній боротьбі
де нас оточують примари
іще якийсь вампір кумарить
жадає крови та ганьби
не мав і звиклої автівки
хтось оббирав мене до нитки
всіляк однак і я хотів
у цій намарній боротьбі
де нас оточують примари
іще якийсь вампір кумарить
жадає крови та ганьби
2026.05.17
08:48
Як закриєш очі вночі зі скрипом,
Катеринку розкрутиш з думок звичайних,
Наче зернятко проса щуром трамвайним
По дзвінкому сталевому лабіринту,
Без кінця і краю, без насолоди,
За дурними законами злої карми -
Не у тебе ж суд чи скрипти свободи -
Катеринку розкрутиш з думок звичайних,
Наче зернятко проса щуром трамвайним
По дзвінкому сталевому лабіринту,
Без кінця і краю, без насолоди,
За дурними законами злої карми -
Не у тебе ж суд чи скрипти свободи -
2026.05.17
06:19
І. Г...
Краще було б не торкати
Поглядом ніжним своїм
Вкутану теплим халатом
Жінку на ганку чужім.
Краще було б не плекати
В серці наївнім надій,
Що я сподобатись здатен
Краще було б не торкати
Поглядом ніжним своїм
Вкутану теплим халатом
Жінку на ганку чужім.
Краще було б не плекати
В серці наївнім надій,
Що я сподобатись здатен
2026.05.17
00:42
Я більше не почую голос Ваш,
Дотепний анекдот по телефону.
Зі спогадів малюється колаж,
Уся надія в безнадії тоне.
Чого вартує надскладний пасаж,
Написаний байдужим фанфароном?
Освітлювався творчий мій багаж
Дотепний анекдот по телефону.
Зі спогадів малюється колаж,
Уся надія в безнадії тоне.
Чого вартує надскладний пасаж,
Написаний байдужим фанфароном?
Освітлювався творчий мій багаж
2026.05.16
18:41
Дійові особи:
ЖУРНАЛІСТ - 75 років
ПОЕТ - 45 років
ФІЛОСОФ - хто його знає, скільки років
АКТ 1 (і останній)
ЖУРНАЛІСТ: Гав!
ЖУРНАЛІСТ - 75 років
ПОЕТ - 45 років
ФІЛОСОФ - хто його знає, скільки років
АКТ 1 (і останній)
ЖУРНАЛІСТ: Гав!
2026.05.16
18:30
Наше життя - темна мить. Залишається тільки
Перетерпіти цю вбивчу та болісну мить.
Спогади сяють наївним відлунням сопілки,
Місячним каменем пам'ять моя мерехтить…
(З останніх надходжень)
Бачу вже, як за хвилину знервовані пальці автора цієї стр
Перетерпіти цю вбивчу та болісну мить.
Спогади сяють наївним відлунням сопілки,
Місячним каменем пам'ять моя мерехтить…
(З останніх надходжень)
Бачу вже, як за хвилину знервовані пальці автора цієї стр
2026.05.16
15:31
Наше життя - темна мить. Залишається тільки
Перетерпіти цю вбивчу та болісну мить.
Спогади сяють наївним відлунням сопілки,
Місячним каменем пам'ять моя мерехтить.
Світе мій милий! В яку порожнечу пішов ти?
Як повернути найкращі твої голоси?
Ніжн
Перетерпіти цю вбивчу та болісну мить.
Спогади сяють наївним відлунням сопілки,
Місячним каменем пам'ять моя мерехтить.
Світе мій милий! В яку порожнечу пішов ти?
Як повернути найкращі твої голоси?
Ніжн
2026.05.16
13:25
Про "мудрий вкраїнський нарід"
Давно позабути вже слід.
І про "древню націю" теж-
Бо вже їдуть сюди з Бангладеш,
Із Індії, із Пакистану-
Їсти нашу сметану,
Жерти наш хліб і сало,
Давно позабути вже слід.
І про "древню націю" теж-
Бо вже їдуть сюди з Бангладеш,
Із Індії, із Пакистану-
Їсти нашу сметану,
Жерти наш хліб і сало,
2026.05.16
11:28
було нам добре під зірками
були ідеї під парами
і вистачало мелодрами
реально
весна тендітна пелюстками
кохав і я тебе оксано
ми бавились в аероплана
часами
були ідеї під парами
і вистачало мелодрами
реально
весна тендітна пелюстками
кохав і я тебе оксано
ми бавились в аероплана
часами
2026.05.16
11:25
Спливала ніч жарка й загайна,
я додивлявсь останні сни,
аж тут явилась звістка файна:
вернувсь товариш із війни.
Часи тягнулися марудні,
тримали справи клопіткі,
та все ж ми стрілись пополудні
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...я додивлявсь останні сни,
аж тут явилась звістка файна:
вернувсь товариш із війни.
Часи тягнулися марудні,
тримали справи клопіткі,
та все ж ми стрілись пополудні
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.05.14
2026.05.13
2026.04.29
2026.04.29
2026.04.23
2026.04.22
2026.04.18
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Віктор Марач (1955) /
Вірші
/
Із Редьярда Кіплінга
Редьярд Кіплінг Брід на річці Кабул
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Редьярд Кіплінг Брід на річці Кабул
Місто й річку звуть Кабулом --
Звук сурми й атака вслід! --
Захлинувсь там друг мій мулом,
Не осилив він той брід.
Брід, брід, брід біля Кабула;
Вбрід Кабул-рікою в тьмі!
Там бурхливий вод заслон вплав долав наш ескадрон
Вбрід через Кабул-ріку в пітьмі.
Проклинать Кабул я буду --
Звук сурми й атака вслід! --
Лице друга не забуду,
Як тонув, долавши брід.
Брід, брід, брід біля Кабула;
Вбрід Кабул-рікою в тьмі!
Віх тримайсь, ступивши в воду, -- напрям вказують проходу
Вбрід через Кабул-ріку в пітьмі.
Сонце й пил в Кабулі-місті --
Звук сурми й атака вслід! --
Міг і я на його місці
Буть, долаючи той брід.
Брід, брід, брід біля Кабула;
Вбрід Кабул-рікою в тьмі!
Чуєш сплески й тупіт коней, й передсмертний хрип агоній?
Вбрід через Кабул-ріку в пітьмі.
Кабул-місто мали взять ми --
Звук сурми й атака вслід! --
Та чи варт воно -- ще знать би! --
Друзів тих, що взяв цей брід?
Брід, брід, брід біля Кабула;
Вбрід Кабул-рікою в тьмі!
Як же мокрим там їм спиться, де уже не обсушиться?
Вбрід через Кабул-ріку в пітьмі.
Кабул-місто, згинь в безодні! --
Звук сурми й атака вслід! --
Не побачу вже сьогодні
Тих, що взяв навік цей брід.
Брід, брід, брід біля Кабула;
Вбрід Кабул-рікою в тьмі!
Бог простить вам, що в тім вирі стали чоботи, мов гирі, --
Вбрід через Кабул-ріку в пітьмі.
Поверни ж від стін Кабула --
Звук сурми й атака вслід! --
Половина потонула
Ескадрону там, де брід.
Брід, брід, брід біля Кабула;
Вбрід Кабул-рікою в тьмі!
І хоч води проясняться, вже з них друзям не підняться --
Вбрід через Кабул-ріку в пітьмі.
Звук сурми й атака вслід! --
Захлинувсь там друг мій мулом,
Не осилив він той брід.
Брід, брід, брід біля Кабула;
Вбрід Кабул-рікою в тьмі!
Там бурхливий вод заслон вплав долав наш ескадрон
Вбрід через Кабул-ріку в пітьмі.
Проклинать Кабул я буду --
Звук сурми й атака вслід! --
Лице друга не забуду,
Як тонув, долавши брід.
Брід, брід, брід біля Кабула;
Вбрід Кабул-рікою в тьмі!
Віх тримайсь, ступивши в воду, -- напрям вказують проходу
Вбрід через Кабул-ріку в пітьмі.
Сонце й пил в Кабулі-місті --
Звук сурми й атака вслід! --
Міг і я на його місці
Буть, долаючи той брід.
Брід, брід, брід біля Кабула;
Вбрід Кабул-рікою в тьмі!
Чуєш сплески й тупіт коней, й передсмертний хрип агоній?
Вбрід через Кабул-ріку в пітьмі.
Кабул-місто мали взять ми --
Звук сурми й атака вслід! --
Та чи варт воно -- ще знать би! --
Друзів тих, що взяв цей брід?
Брід, брід, брід біля Кабула;
Вбрід Кабул-рікою в тьмі!
Як же мокрим там їм спиться, де уже не обсушиться?
Вбрід через Кабул-ріку в пітьмі.
Кабул-місто, згинь в безодні! --
Звук сурми й атака вслід! --
Не побачу вже сьогодні
Тих, що взяв навік цей брід.
Брід, брід, брід біля Кабула;
Вбрід Кабул-рікою в тьмі!
Бог простить вам, що в тім вирі стали чоботи, мов гирі, --
Вбрід через Кабул-ріку в пітьмі.
Поверни ж від стін Кабула --
Звук сурми й атака вслід! --
Половина потонула
Ескадрону там, де брід.
Брід, брід, брід біля Кабула;
Вбрід Кабул-рікою в тьмі!
І хоч води проясняться, вже з них друзям не підняться --
Вбрід через Кабул-ріку в пітьмі.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
