Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.06.13
16:21
Літо з квітами жасмину,
Я до тебе серцем лину —
Літенько.
І вітаю, і цілую
Кожну квітоньку.
Он щебече соловейко —
Зупинилася,
Я до тебе серцем лину —
Літенько.
І вітаю, і цілую
Кожну квітоньку.
Он щебече соловейко —
Зупинилася,
2026.06.13
14:46
Ніч колишеться над левадою —
Полином.
Серце повниться тихо згадкою,
Наче сон.
Місяць випливе стигло-жовтий там,
За ліском.
Явір стане моїм порадником,
Полином.
Серце повниться тихо згадкою,
Наче сон.
Місяць випливе стигло-жовтий там,
За ліском.
Явір стане моїм порадником,
2026.06.13
13:24
Чи може музика звучати
Століть минулих і часів?
Чи пробивається крізь ґрати,
Крізь гомін площ і голосів?
Ця музика прорве кайдани
Темниці, чатових, тюрми,
Яку споруджують вандали
Століть минулих і часів?
Чи пробивається крізь ґрати,
Крізь гомін площ і голосів?
Ця музика прорве кайдани
Темниці, чатових, тюрми,
Яку споруджують вандали
2026.06.13
12:25
Я Тобі присвячую бузок,
А собі - відлуння бенефісу,
Купу нескінченну помилок
У своїй старій життєвій книзі.
Я Тобі присвячую жасмин,
Запашну сонату білих дзвонів.
Всесвіту супроти - я один,
А собі - відлуння бенефісу,
Купу нескінченну помилок
У своїй старій життєвій книзі.
Я Тобі присвячую жасмин,
Запашну сонату білих дзвонів.
Всесвіту супроти - я один,
2026.06.13
09:54
Зафарбовує небо глибока пітьма,
І вкриває довкілля нічною габою.
Дивовижна пастель, і зізнайся сама –
Ти ж за те, щоби я милувався з тобою.
Чи не візьмеш, горянко, мене на постій –
Незнайомцем чудним, а супругом пізніше.
У дилемі оцій, хай не дуже
І вкриває довкілля нічною габою.
Дивовижна пастель, і зізнайся сама –
Ти ж за те, щоби я милувався з тобою.
Чи не візьмеш, горянко, мене на постій –
Незнайомцем чудним, а супругом пізніше.
У дилемі оцій, хай не дуже
2026.06.13
07:01
Попід сонцем, понад гаєм
Хмара хмарку доганяє,
Як завжди прудку Катрусю
Заклопотана бабуся,
Бо онука, наче білка,
Сновигає дуже стрімко.
13.06.26
Хмара хмарку доганяє,
Як завжди прудку Катрусю
Заклопотана бабуся,
Бо онука, наче білка,
Сновигає дуже стрімко.
13.06.26
2026.06.12
22:23
Ти прийшов невипадково
у моє сумне життя,
розпалив ліричним словом
в серці справжні почуття.
Запросив на вальс чудесний
і романсом причастив.
Крижана льодина скресла
у моє сумне життя,
розпалив ліричним словом
в серці справжні почуття.
Запросив на вальс чудесний
і романсом причастив.
Крижана льодина скресла
2026.06.12
20:11
сьогодні графоманія
а завтра може й пафос
у цім сезоні навмання
не визначити якось
вже почитав усе в усіх
занотував моменти
в бежовенький блокнотик
свій
а завтра може й пафос
у цім сезоні навмання
не визначити якось
вже почитав усе в усіх
занотував моменти
в бежовенький блокнотик
свій
2026.06.12
18:47
Василь Лебедєв-Кумач (1898-1949)
Нам серце радує пісня весела,
від неї смуток нараз відліта!
І люблять пісню містечка і села,
і люблять пісню вируючі міста.
Нам пісня в праці й житті помагає,
Нам серце радує пісня весела,
від неї смуток нараз відліта!
І люблять пісню містечка і села,
і люблять пісню вируючі міста.
Нам пісня в праці й житті помагає,
2026.06.12
13:39
Розпливається перед очима
Світ, втрачаючи риси свої.
Підпирає майбутнє плечима
Невідомість з далеких країв.
Так у двері погрозливо грима
Правда гордих німих кураїв.
Розпливаються сталі поняття
Світ, втрачаючи риси свої.
Підпирає майбутнє плечима
Невідомість з далеких країв.
Так у двері погрозливо грима
Правда гордих німих кураїв.
Розпливаються сталі поняття
2026.06.12
12:40
В перлиннім, з бірюзи, бурштиновім намисті,
Що наче й дороге, й не коштує грошА –
У тисячі облич одягнуте це місто,
В яке до самоти закохана душа.
У безліч протиріч загорнута принцеса,
Коли у навпростець, а інколи навкруг,
У тисячах облич до мене
Що наче й дороге, й не коштує грошА –
У тисячі облич одягнуте це місто,
В яке до самоти закохана душа.
У безліч протиріч загорнута принцеса,
Коли у навпростець, а інколи навкруг,
У тисячах облич до мене
2026.06.12
09:23
Поки до суфіксів і флексій,
До міфів Греції і Риму
Я спомин цей із серця вийму,
Щоб пом’януть дядька Олексу.
...Колись в студентську кампанію осінню
Невмілі до селянської роботи руки
Він направляв не матом, а прислів’ями.
Чимало призабулося з тої н
До міфів Греції і Риму
Я спомин цей із серця вийму,
Щоб пом’януть дядька Олексу.
...Колись в студентську кампанію осінню
Невмілі до селянської роботи руки
Він направляв не матом, а прислів’ями.
Чимало призабулося з тої н
2026.06.12
07:05
В. Н...
Всілякі дні мелькають без зупинки
І кожен з нас торує власний шлях,
Де радість і печаль навперемінку
Щодня стрічаються не на словах.
Ти, друже, той, хто розуміє мовчки
Усе і переймається завжди, -
Всілякі дні мелькають без зупинки
І кожен з нас торує власний шлях,
Де радість і печаль навперемінку
Щодня стрічаються не на словах.
Ти, друже, той, хто розуміє мовчки
Усе і переймається завжди, -
2026.06.11
21:50
Не збагнула вона, як побачив я
Та усміхнено каже щось іще
Закриваючи книгу, щоби бути тут
У чуттях, і я грав би про це
Сторінки лишає із іменами
Хай чекають, вона прийде, хіба ні
Мріючи, що їм іще розповісти про
Та усміхнено каже щось іще
Закриваючи книгу, щоби бути тут
У чуттях, і я грав би про це
Сторінки лишає із іменами
Хай чекають, вона прийде, хіба ні
Мріючи, що їм іще розповісти про
2026.06.11
20:02
В позачассі згадаєш, як тиша вагітніла звуком,
як у смерку порожньому дзенькала перша зоря,
як люнарного сяйва стежина - мов сріблена смуга -
між огнями лилась - ти стезі тій пливкій довіряв.
Довіряв більше їй, ніж матерії взятій у руку,
ніж землі
як у смерку порожньому дзенькала перша зоря,
як люнарного сяйва стежина - мов сріблена смуга -
між огнями лилась - ти стезі тій пливкій довіряв.
Довіряв більше їй, ніж матерії взятій у руку,
ніж землі
2026.06.11
17:34
Як чубляться князі поміж собою,
Бо кожен прагне в Києві сидіть,
Тоді якогось супостата ждіть,
Що візьме Київ з боєм чи без бою.
Орда монгольська Київ облягла,
Хоча і хочу дуже помилитись,
Не думаю, що вдасться нам відбитись…
Година крайня Києва при
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Бо кожен прагне в Києві сидіть,
Тоді якогось супостата ждіть,
Що візьме Київ з боєм чи без бою.
Орда монгольська Київ облягла,
Хоча і хочу дуже помилитись,
Не думаю, що вдасться нам відбитись…
Година крайня Києва при
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.11.29
2025.05.15
2025.04.24
2024.04.01
2023.11.22
2023.02.21
2023.02.18
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Любовь Весна (1963) /
Публіцистика
Краски Жизни
Как-то раз моя сестра сидела и плакала в своей комнате. С тоскою в сердце я смотрел за тем, как подошел к ней отец, чтобы узнать причину её слез. Они разговаривали несколько часов, но я запомнил одну особенную фразу, которую отец произнес в тот вечер. Прошло уже восемь лет, но я до сих пор каждое утро вспоминаю его слова, и они дают мне силы.
Нежно погладив ее по голове, отец сказал: "Доченька, ты встретишь большого человека, и тебе больше никогда не придется плакать..." Не раз я задавался вопросом, существует ли точный рецепт, как стать этим большим человеком, чтобы быть выше всякой мелочности.
С годами мы осознаем, что если бы только все мужчины сражались за право быть сильными духом, великодушными, за большое сердце... мир был бы совсем другим!
Я понял, что большой человек - это не тот, кто способен купить все, чего бы он ни захотел, чуть ли не любовь и уважение окружающих.
Отец учил мою сестру: "Избегай того, кто говорит только о самом себе, а о тебе не заботится, того, кто хвалится собственными достижениями. Не связывай свою судьбу с тем, кто порицает тебя, указывает тебе на твои недостатки или считает, что ты многое должна изменить.
Зачем тебе нужен муж, который, если ты не изменишься, бросит тебя ради блондинки? Или ради глаз другого цвета? Или ради более стройного тела? Зачем тебе нужен тот, кто не будет видеть твою истинную внутреннюю красоту?"
Сколько раз я позволял поверхностному взгляду не замечать тех, кто был по-настоящему предан мне и искренен со мной. Не без труда я осознал, что быть большим человеком - это не означает достигнуть высот в обществе, иметь много денег, машин, домов, всегда быть в окружении женщин или быть самым красивым. Истинный человек, большой человек - это тот, кто чист душой, кто не скрывает своих чувств, не прикрывается слабостями, не прячется в тени. Он готов раскрыть свое сердце, не убегая от реальности, он ценит в женщине моральные качества и внутреннее величие. Большой человек решительно идет вперед, не опускает глаза, не лжет и умеет плакать от боли.
Замужество моей сестры принесло ей счастье, ее муж, большой человек, не был ни знаменитостью, ни карьеристом, не был ни самым преуспевающим, ни самым состоятельным. Этот большой человек всего-навсего никогда не заставлял ее плакать. С ним она улыбалась всему, что они вместе достигли, воспоминаниям, каждой совместно прожитой радости и заполнившим их жизнь троим сыновьям. Этот большой человек так сильно любит мою сестру, что неустанно целует ей руки, даже чаще, чем губы. Он любит её за то, что она есть, за то, кем они становятся вместе.
Автор неизвестен
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Краски Жизни
"Теперь я знаю: Есть секрет!
Между Женщиною и Мужчиной,
Что в Жизни ближе двоих - никого нет.
Когда хочу я быть Счастливой....
Надо Счастье подарить - в ответ!"
Я впервые пишу о нас, мужчинах. Мужчинах, которые всегда считали себя сильным полом, несмотря на то что часто падали от слабости.
Как-то раз моя сестра сидела и плакала в своей комнате. С тоскою в сердце я смотрел за тем, как подошел к ней отец, чтобы узнать причину её слез. Они разговаривали несколько часов, но я запомнил одну особенную фразу, которую отец произнес в тот вечер. Прошло уже восемь лет, но я до сих пор каждое утро вспоминаю его слова, и они дают мне силы.
Нежно погладив ее по голове, отец сказал: "Доченька, ты встретишь большого человека, и тебе больше никогда не придется плакать..." Не раз я задавался вопросом, существует ли точный рецепт, как стать этим большим человеком, чтобы быть выше всякой мелочности.
С годами мы осознаем, что если бы только все мужчины сражались за право быть сильными духом, великодушными, за большое сердце... мир был бы совсем другим!
Я понял, что большой человек - это не тот, кто способен купить все, чего бы он ни захотел, чуть ли не любовь и уважение окружающих.
Отец учил мою сестру: "Избегай того, кто говорит только о самом себе, а о тебе не заботится, того, кто хвалится собственными достижениями. Не связывай свою судьбу с тем, кто порицает тебя, указывает тебе на твои недостатки или считает, что ты многое должна изменить.
Зачем тебе нужен муж, который, если ты не изменишься, бросит тебя ради блондинки? Или ради глаз другого цвета? Или ради более стройного тела? Зачем тебе нужен тот, кто не будет видеть твою истинную внутреннюю красоту?"
Сколько раз я позволял поверхностному взгляду не замечать тех, кто был по-настоящему предан мне и искренен со мной. Не без труда я осознал, что быть большим человеком - это не означает достигнуть высот в обществе, иметь много денег, машин, домов, всегда быть в окружении женщин или быть самым красивым. Истинный человек, большой человек - это тот, кто чист душой, кто не скрывает своих чувств, не прикрывается слабостями, не прячется в тени. Он готов раскрыть свое сердце, не убегая от реальности, он ценит в женщине моральные качества и внутреннее величие. Большой человек решительно идет вперед, не опускает глаза, не лжет и умеет плакать от боли.
Замужество моей сестры принесло ей счастье, ее муж, большой человек, не был ни знаменитостью, ни карьеристом, не был ни самым преуспевающим, ни самым состоятельным. Этот большой человек всего-навсего никогда не заставлял ее плакать. С ним она улыбалась всему, что они вместе достигли, воспоминаниям, каждой совместно прожитой радости и заполнившим их жизнь троим сыновьям. Этот большой человек так сильно любит мою сестру, что неустанно целует ей руки, даже чаще, чем губы. Он любит её за то, что она есть, за то, кем они становятся вместе.
Автор неизвестен
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
