Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.10.27
06:09
Прибоєм днів утомлені роки
В минулому осіли, наче в мулі
Піску дрібні крупини затонулі
Чи в голові старі якісь думки.
Завжди шліфує грані самоти
Ріка життя, яка не знає спину
І вимиває кожної хвилини
Усе, що зміг чомусь уберегти.
В минулому осіли, наче в мулі
Піску дрібні крупини затонулі
Чи в голові старі якісь думки.
Завжди шліфує грані самоти
Ріка життя, яка не знає спину
І вимиває кожної хвилини
Усе, що зміг чомусь уберегти.
2026.10.26
23:08
Ніщо не намарне.
Я здогадався про це,
Але мовчав,
Бо осінь надто відверта,
Бо бронзовий ніж жовтня
Розтинає хлібину парадоксів,
Шал теплих днів
Холоне скипілим чайником
Я здогадався про це,
Але мовчав,
Бо осінь надто відверта,
Бо бронзовий ніж жовтня
Розтинає хлібину парадоксів,
Шал теплих днів
Холоне скипілим чайником
2026.10.26
22:33
Був день: я зрозумів, що він нічий
Неначе щось відібрано в епохи,
Так нам дано: позичили тепло,
А бог вогню — веселий Агні
Загаявся чи забарився трохи.
Крізь мене йдуть століття і роки,
Повзе базікало-тисячоліття,
І хворий день намарно промайне,
Неначе щось відібрано в епохи,
Так нам дано: позичили тепло,
А бог вогню — веселий Агні
Загаявся чи забарився трохи.
Крізь мене йдуть століття і роки,
Повзе базікало-тисячоліття,
І хворий день намарно промайне,
2026.10.26
19:16
Як плинуть сльози, хустинкою їх витирають,
Як кров тече, з губками поспішають,
Але як дух сочиться під тиском,
Не біжать одразу з рукою щирою,
Допоки Господь сам не витре
Блискавки блиском.
-Тоді лиш допіру.
Як кров тече, з губками поспішають,
Але як дух сочиться під тиском,
Не біжать одразу з рукою щирою,
Допоки Господь сам не витре
Блискавки блиском.
-Тоді лиш допіру.
2026.10.26
19:13
що ви читаєте
мій принце
слова слова слова
а зрештою чому би
не читати
звичайніші
чи зовсім непрості
пригоди слів
мій принце
слова слова слова
а зрештою чому би
не читати
звичайніші
чи зовсім непрості
пригоди слів
2026.10.26
18:21
Коли поїду я із цих країв,
Залишу три сльозини в чистім полі,
Залишу смуток луків і роїв,
Рубці і шрами довгої неволі.
Поїду в невідомість назавжди.
Від спогадів розірвані валізи.
Поїду від руйновища, біди,
Від жесту неповторної маркізи.
Залишу три сльозини в чистім полі,
Залишу смуток луків і роїв,
Рубці і шрами довгої неволі.
Поїду в невідомість назавжди.
Від спогадів розірвані валізи.
Поїду від руйновища, біди,
Від жесту неповторної маркізи.
2026.10.26
16:51
Перетвори мій вірш на попіл чорний,
Розвій рядки над містом кам'яним.
Нехай і далі резонують горни
Зі скрипками тонкими. Псевдонім
Здається недоречним і потворним
У порівнянні з іменем моїм.
Плювати на часи важкі, буремні!
Розвій рядки над містом кам'яним.
Нехай і далі резонують горни
Зі скрипками тонкими. Псевдонім
Здається недоречним і потворним
У порівнянні з іменем моїм.
Плювати на часи важкі, буремні!
2026.10.26
13:45
Лягаючи о третій ночі,
Уже не виспишся ніяк,
Вдивляючись у сни пророчі,
Шукаючи чужий маяк.
Подивишся у лик безсоння,
В його пропечене чоло,
Шукаючи в гаю осоння
Уже не виспишся ніяк,
Вдивляючись у сни пророчі,
Шукаючи чужий маяк.
Подивишся у лик безсоння,
В його пропечене чоло,
Шукаючи в гаю осоння
2026.10.26
12:19
Хвилі справа, хвилі зліва,
Як цукерки льодяні.
Нам казали: правда — сила
У коханні навесні.
І запал витав у гривах
Між смарагдових тіней.
Як тут жити нещасливо,
Як цукерки льодяні.
Нам казали: правда — сила
У коханні навесні.
І запал витав у гривах
Між смарагдових тіней.
Як тут жити нещасливо,
2026.10.26
08:57
Коли народ очолюють балбеси,
то владі і народу гріш ціна,
не буде ні зростання, ні прогресу
і не питай-те, – а чия вина...
а згадуй-те, що «раяв сатана
на лісапеті» і віщала преса,
яким баригам вигідна війна.
А в кого меркантильні інтерес
то владі і народу гріш ціна,
не буде ні зростання, ні прогресу
і не питай-те, – а чия вина...
а згадуй-те, що «раяв сатана
на лісапеті» і віщала преса,
яким баригам вигідна війна.
А в кого меркантильні інтерес
2026.10.26
06:35
Мете по вулиці безлюдній
Опале листя вітровій,
А те лише шурхоче нудно,
В сумній покірності своїй.
І так від рання до смеркання
Кружляє, шурхає, мигтить, -
Не рветься в сутінках туманних
Осіннього прощання мить.
Опале листя вітровій,
А те лише шурхоче нудно,
В сумній покірності своїй.
І так від рання до смеркання
Кружляє, шурхає, мигтить, -
Не рветься в сутінках туманних
Осіннього прощання мить.
2026.10.25
23:51
У російському місті Коврові
Є фанати сергія лаврова.
Там виводять щодня
В сквер сумного коня
І корову у місті Коврові.
Монумент спорудили в Ростові,
Президенту московському вові.
Є фанати сергія лаврова.
Там виводять щодня
В сквер сумного коня
І корову у місті Коврові.
Монумент спорудили в Ростові,
Президенту московському вові.
2026.10.25
23:05
Хапає знов мене дорога, наче здобич.
Кудись штовхає час - думок сліпий погонич.
Хоч вороння пророчить нині зимну днину,
Ховаю острах, наче спійману рибину.
Ялин зелені дзвони сум хитають в серці,
А шлях, як сильна течія, мов нервів скерцо.
Гойдає не
Кудись штовхає час - думок сліпий погонич.
Хоч вороння пророчить нині зимну днину,
Ховаю острах, наче спійману рибину.
Ялин зелені дзвони сум хитають в серці,
А шлях, як сильна течія, мов нервів скерцо.
Гойдає не
2026.10.25
21:34
Плач, бейбі, плач
Матінка пробачить
Вона старіша й певніша
Король у Меріґолді куховарить
До сніданку королеві
А королева в залі
Грає на фортепіано для дітей
Матінка пробачить
Вона старіша й певніша
Король у Меріґолді куховарить
До сніданку королеві
А королева в залі
Грає на фортепіано для дітей
2026.10.25
18:20
Сьогодні пропоную подумати над тим, хто може вас замінити.
Ворожі обстріли почастішали, і може трапитися непередбачуване.
Щоб не переривати робочі процеси, колеги мають підхопити один одного.
Мають зробити вашу відсутність непомітною..
Я сам намагаю
Ворожі обстріли почастішали, і може трапитися непередбачуване.
Щоб не переривати робочі процеси, колеги мають підхопити один одного.
Мають зробити вашу відсутність непомітною..
Я сам намагаю
2026.10.25
17:20
На краю акварельного синього тла,
де вечір згасав у сльозі кольоровій,
стояла душа, як загусток тепла –
у шепоті згадок, у згаслій розмові.
І прийшов Синій Птах із нічних берегів,
з очима, як вітер, без назви, без межі,
в оперенні яснім – танок та
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...де вечір згасав у сльозі кольоровій,
стояла душа, як загусток тепла –
у шепоті згадок, у згаслій розмові.
І прийшов Синій Птах із нічних берегів,
з очима, як вітер, без назви, без межі,
в оперенні яснім – танок та
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.07.18
2025.05.15
2025.04.24
2024.04.01
2023.11.22
2023.02.21
2023.02.18
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Любовь Весна (1963) /
Публіцистика
Краски Жизни
Как-то раз моя сестра сидела и плакала в своей комнате. С тоскою в сердце я смотрел за тем, как подошел к ней отец, чтобы узнать причину её слез. Они разговаривали несколько часов, но я запомнил одну особенную фразу, которую отец произнес в тот вечер. Прошло уже восемь лет, но я до сих пор каждое утро вспоминаю его слова, и они дают мне силы.
Нежно погладив ее по голове, отец сказал: "Доченька, ты встретишь большого человека, и тебе больше никогда не придется плакать..." Не раз я задавался вопросом, существует ли точный рецепт, как стать этим большим человеком, чтобы быть выше всякой мелочности.
С годами мы осознаем, что если бы только все мужчины сражались за право быть сильными духом, великодушными, за большое сердце... мир был бы совсем другим!
Я понял, что большой человек - это не тот, кто способен купить все, чего бы он ни захотел, чуть ли не любовь и уважение окружающих.
Отец учил мою сестру: "Избегай того, кто говорит только о самом себе, а о тебе не заботится, того, кто хвалится собственными достижениями. Не связывай свою судьбу с тем, кто порицает тебя, указывает тебе на твои недостатки или считает, что ты многое должна изменить.
Зачем тебе нужен муж, который, если ты не изменишься, бросит тебя ради блондинки? Или ради глаз другого цвета? Или ради более стройного тела? Зачем тебе нужен тот, кто не будет видеть твою истинную внутреннюю красоту?"
Сколько раз я позволял поверхностному взгляду не замечать тех, кто был по-настоящему предан мне и искренен со мной. Не без труда я осознал, что быть большим человеком - это не означает достигнуть высот в обществе, иметь много денег, машин, домов, всегда быть в окружении женщин или быть самым красивым. Истинный человек, большой человек - это тот, кто чист душой, кто не скрывает своих чувств, не прикрывается слабостями, не прячется в тени. Он готов раскрыть свое сердце, не убегая от реальности, он ценит в женщине моральные качества и внутреннее величие. Большой человек решительно идет вперед, не опускает глаза, не лжет и умеет плакать от боли.
Замужество моей сестры принесло ей счастье, ее муж, большой человек, не был ни знаменитостью, ни карьеристом, не был ни самым преуспевающим, ни самым состоятельным. Этот большой человек всего-навсего никогда не заставлял ее плакать. С ним она улыбалась всему, что они вместе достигли, воспоминаниям, каждой совместно прожитой радости и заполнившим их жизнь троим сыновьям. Этот большой человек так сильно любит мою сестру, что неустанно целует ей руки, даже чаще, чем губы. Он любит её за то, что она есть, за то, кем они становятся вместе.
Автор неизвестен
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Краски Жизни
"Теперь я знаю: Есть секрет!
Между Женщиною и Мужчиной,
Что в Жизни ближе двоих - никого нет.
Когда хочу я быть Счастливой....
Надо Счастье подарить - в ответ!"
Я впервые пишу о нас, мужчинах. Мужчинах, которые всегда считали себя сильным полом, несмотря на то что часто падали от слабости.
Как-то раз моя сестра сидела и плакала в своей комнате. С тоскою в сердце я смотрел за тем, как подошел к ней отец, чтобы узнать причину её слез. Они разговаривали несколько часов, но я запомнил одну особенную фразу, которую отец произнес в тот вечер. Прошло уже восемь лет, но я до сих пор каждое утро вспоминаю его слова, и они дают мне силы.
Нежно погладив ее по голове, отец сказал: "Доченька, ты встретишь большого человека, и тебе больше никогда не придется плакать..." Не раз я задавался вопросом, существует ли точный рецепт, как стать этим большим человеком, чтобы быть выше всякой мелочности.
С годами мы осознаем, что если бы только все мужчины сражались за право быть сильными духом, великодушными, за большое сердце... мир был бы совсем другим!
Я понял, что большой человек - это не тот, кто способен купить все, чего бы он ни захотел, чуть ли не любовь и уважение окружающих.
Отец учил мою сестру: "Избегай того, кто говорит только о самом себе, а о тебе не заботится, того, кто хвалится собственными достижениями. Не связывай свою судьбу с тем, кто порицает тебя, указывает тебе на твои недостатки или считает, что ты многое должна изменить.
Зачем тебе нужен муж, который, если ты не изменишься, бросит тебя ради блондинки? Или ради глаз другого цвета? Или ради более стройного тела? Зачем тебе нужен тот, кто не будет видеть твою истинную внутреннюю красоту?"
Сколько раз я позволял поверхностному взгляду не замечать тех, кто был по-настоящему предан мне и искренен со мной. Не без труда я осознал, что быть большим человеком - это не означает достигнуть высот в обществе, иметь много денег, машин, домов, всегда быть в окружении женщин или быть самым красивым. Истинный человек, большой человек - это тот, кто чист душой, кто не скрывает своих чувств, не прикрывается слабостями, не прячется в тени. Он готов раскрыть свое сердце, не убегая от реальности, он ценит в женщине моральные качества и внутреннее величие. Большой человек решительно идет вперед, не опускает глаза, не лжет и умеет плакать от боли.
Замужество моей сестры принесло ей счастье, ее муж, большой человек, не был ни знаменитостью, ни карьеристом, не был ни самым преуспевающим, ни самым состоятельным. Этот большой человек всего-навсего никогда не заставлял ее плакать. С ним она улыбалась всему, что они вместе достигли, воспоминаниям, каждой совместно прожитой радости и заполнившим их жизнь троим сыновьям. Этот большой человек так сильно любит мою сестру, что неустанно целует ей руки, даже чаще, чем губы. Он любит её за то, что она есть, за то, кем они становятся вместе.
Автор неизвестен
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
