Оксані подобалась її робота, а працювала вона у дизайнерському бюро, яке розташовувалось у старій частині міста, яку вона також любила.

Щоранку, випивши кави, чимдуж бігла до свого маленького, але затишного кабінету, де у тиші зосереджувалась над черговим завданням від шефа.

Шеф... Це була одна велика неприємність, як ото “ложка дьогтю в бочці меду”. Який би проект Оксана не запропонувала на розгляд, все був чимсь невдоволений, завжди знаходив недоліки, дарма, що клієнтів усе влаштовувало і вони охоче платили гроші агенству за її роботу.

Ось і цього ранку вона спокійно і впевнено ступила до його кабінету презентувати черговий проект. Та, видно, шеф встав не з тієї ноги, бо без посмішки й дуже прискіпливо став вивчати Оксанину роботу. Зрештою, таки знайшов до чого вчепитись: на його думку, Оксана невдало підібрала кольорову гаму. Дарма дівчина переконувала, що це побажання клієнта — усе було марно! Шеф на підвищених тонах нагадав Оксані, хто керівник і що вона про це, мабуть, забула.

Дизайнерка, ледь стримуючи сльози, вискочила з кабінету, залишивши своє творіння у шефа на столі. Той, викуривши файку, ще раз взяв проект до рук. “Гм... Таки інші кольори тут не пасуватимуть... А має чуття та мала, має...” — подумав, візуючи документ.

Оксана, набурмосившись, сиділа у своєму кабінеті. В голові нав'язливо крутилась думка: “Що він від мене постійно хоче і чому прискіпується?” Та, власне, відповіді вона й не шукала, не мала бажання щось аналізувати. Отак просто сиділа, бовтаючи ногами під столом. Потім схопилась і побігла назад до кабінету шефа, щоб забрати свою роботу — для себе вона вирішила, що нічого переробляти не буде.

Шеф, не дивлячись на Оксану, мовчки кивнув, щоб забиралася геть. Дівчина вхопила свій проект і чимдуж вискочила за двері.

Минуло півроку. Клієнтка, для якої й розроблявся даний проект, пила каву у місцевій кав'ярні. Туди ж “на каву” прийшов по дорозі на роботу Оксанчин шеф. Клієнтка його упізнала, адже саме з ним укладала угоду. Мило усміхнувшись, сама запропонувала сісти до її столика. Шеф, звісно, не відмовився. Молода заможна панянка стала розхвалювати роботу його дизайнерського бюро. Мовляв, хто не прийде до неї додому, усі хвалять її помешкання: і функціонально, і гарно, а вона усім рекомендує звертатись саме у його агенцію.

Шеф слухав і вдоволено посміхався: аякже, він має підхід до своїх працівників, тому вони добре працюють — клієнти задоволені )

29. 07. 2014.