Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.04.29
12:33
Знову снилися мертві. Снилося, що я мушу бути на якійсь конференції по кубофутуризму. Заходжу в якийсь бароковий будинок: анфілади, мармурові сходи, скульптури Геракла в левовій шкурі, Гекати, Діани Вічноцнотливої, двері, що більш нагадують врата, по тім
2026.04.29
11:27
Не хочу в дзеркало дивитись,
Бо я себе не впізнаю.
Лиш хмара зяє, ніби витязь,
Мов усміх янгола в раю.
Я пізнаю свої глибини
У морі в штормах громових,
Коли торкається людини
Бо я себе не впізнаю.
Лиш хмара зяє, ніби витязь,
Мов усміх янгола в раю.
Я пізнаю свої глибини
У морі в штормах громових,
Коли торкається людини
2026.04.29
10:34
Апельсинний Кратін*
Долучи до життя богомаза -
Фосфоричний коктейль,
Ніби збитий тертям цвіркунів,
В мармурових шпаринах
Достатньо мистецького сказу,
Апельсинний Кратін -
Драматург, що часу заяснів.
Долучи до життя богомаза -
Фосфоричний коктейль,
Ніби збитий тертям цвіркунів,
В мармурових шпаринах
Достатньо мистецького сказу,
Апельсинний Кратін -
Драматург, що часу заяснів.
2026.04.29
10:08
Не дозволяй мені себе винити,
Я більше за життя його люблю!
Як небеса — отави соковиті,
І чуйну пісню з присмаком жалю.
Я так його кохаю, Боже! Нащо
Ти дав мені жагу земного щастя,
Аби міняла волю на кайдани?
Його любити я не перестану.
Я більше за життя його люблю!
Як небеса — отави соковиті,
І чуйну пісню з присмаком жалю.
Я так його кохаю, Боже! Нащо
Ти дав мені жагу земного щастя,
Аби міняла волю на кайдани?
Його любити я не перестану.
2026.04.29
07:10
Мов сонця промінь із туману,
З'явився спогад про кохану,
Яку з глибокої могили
Я повертати вже знесилів,
Адже, немов жіноча рима,
В моїх думках щомить незримо
Тремтить, колишеться, тріпоче
Вона й забутися не хоче...
З'явився спогад про кохану,
Яку з глибокої могили
Я повертати вже знесилів,
Адже, немов жіноча рима,
В моїх думках щомить незримо
Тремтить, колишеться, тріпоче
Вона й забутися не хоче...
2026.04.28
21:06
о так до ітаки
у напрямку линуть
одіссеї чи амфори
руни і тіні
безпілотні літаючі
пилососи усякі
бо там є ставки
є синки телемахи
у напрямку линуть
одіссеї чи амфори
руни і тіні
безпілотні літаючі
пилососи усякі
бо там є ставки
є синки телемахи
2026.04.28
19:57
Дорогий Артуре, сердечно тебе вітаю зі вступом в Національну спілку письменників України! Дуже пишаюся тобою і тим, що Ярослав Чорногуз і я дали тобі рекомендації, бо ти вартий того, щоб бути членом спільчанської родини. Твоя поезія викликає трепет в душі
2026.04.28
19:00
Далеко-далеко, де всюди вирують густі аромати сандалу,
Де сонце липким амарилісом ніжно цвіте у блакитній безодні,
Рожеві фламінго неспішно здіймаються прямо у зграю загальну,
Над горами рваними довго кружляють в повітрі легкі й невгамовні.
Далеко-
Де сонце липким амарилісом ніжно цвіте у блакитній безодні,
Рожеві фламінго неспішно здіймаються прямо у зграю загальну,
Над горами рваними довго кружляють в повітрі легкі й невгамовні.
Далеко-
2026.04.28
16:09
Незатійливо сонце пливе
Зорянистого неба дугою,
І розкішшя своє світлове
Зігріваючи перед собою.
У зеніті щоденних висот,
У сліпучому образі диска
Це життя зоресвітній оплот
Зорянистого неба дугою,
І розкішшя своє світлове
Зігріваючи перед собою.
У зеніті щоденних висот,
У сліпучому образі диска
Це життя зоресвітній оплот
2026.04.28
15:25
Вічний сум на образах.
Гріб дитячий на ослоні.
Мати стомлена в сльозах
над застиглим тілом доні:
«Вибач, пташечко, мені,
не зростила тебе мати...
Дні скінчилися земні,
Гріб дитячий на ослоні.
Мати стомлена в сльозах
над застиглим тілом доні:
«Вибач, пташечко, мені,
не зростила тебе мати...
Дні скінчилися земні,
2026.04.28
11:33
Човни з очерету! Волхви на човнах! -
Рятуйте світи від наруги -
В сльоті палітурні ворони летять
І дві паперові папуги!
Волхви безупинно вітають сльоту,
Хто ж їм заборонить вітаться*,
В крисанях із хутра в добу золоту,
Рятуйте світи від наруги -
В сльоті палітурні ворони летять
І дві паперові папуги!
Волхви безупинно вітають сльоту,
Хто ж їм заборонить вітаться*,
В крисанях із хутра в добу золоту,
2026.04.28
10:59
Небесна твердінь безмежна,
а хмари, мов гріб, важкі.
Цей всесвіт мені належить,
як хмарочоси міські.
Будинок пече зіниці,
фундамент — ножем в землі,
у пам'яті на правиці
а хмари, мов гріб, важкі.
Цей всесвіт мені належить,
як хмарочоси міські.
Будинок пече зіниці,
фундамент — ножем в землі,
у пам'яті на правиці
2026.04.28
10:56
Я люблю важливий час затишшя
Перед вибухом в полях сумних,
Як заходить сонце на узвишшя
В променях яскраво-золотих.
Так натхнення у часи утоми
Причаїлось птахом у лісах.
У тенетах суму і ризоми
Перед вибухом в полях сумних,
Як заходить сонце на узвишшя
В променях яскраво-золотих.
Так натхнення у часи утоми
Причаїлось птахом у лісах.
У тенетах суму і ризоми
2026.04.28
08:42
Весна. На вістрях пер пташини
понад серцями плавко лине,
не віддаляючись від них.
Гойдають крила піднебесся,
пильнуючи у гніздах дещо
дорогоцінне і крихке.
понад серцями плавко лине,
не віддаляючись від них.
Гойдають крила піднебесся,
пильнуючи у гніздах дещо
дорогоцінне і крихке.
2026.04.28
06:36
Мигочуть дні, мелькають тижні,
Потік років змілів до дна, -
Нечасто нині бачу ближніх,
Забув знайомих імена.
Все більш зітхань і менше сміху,
Хоч хліб чужий іще не їм, -
Живу неначе на потіху
Всіляким недругам своїм.
Потік років змілів до дна, -
Нечасто нині бачу ближніх,
Забув знайомих імена.
Все більш зітхань і менше сміху,
Хоч хліб чужий іще не їм, -
Живу неначе на потіху
Всіляким недругам своїм.
2026.04.28
00:31
Візьми мене, мов поїзд, на ходу,
Аби хотілось так, щоб не здавалось.
Нехай в чужі обійми упаду,
Аби-но лиш паскудним не дісталось.
Минуть усі, і я колись мину –
Історія нікого не жаліла.
Лишень шкода змарновану весну
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Аби хотілось так, щоб не здавалось.
Нехай в чужі обійми упаду,
Аби-но лиш паскудним не дісталось.
Минуть усі, і я колись мину –
Історія нікого не жаліла.
Лишень шкода змарновану весну
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.04.24
2024.04.15
2024.04.01
2024.03.02
2023.02.18
2023.02.18
2022.12.08
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Олександр Гора (1964) /
Критика | Аналітика
Що відбувалося з людьми в далекі часи, та в цей час? Або _ Закон ДІЇ та Протидії
Або _ Закон ДІЇ та Протидії
Багато людей сплюндрували Енергію Матері в своїх тілах марнуючи Вогонь. Впадаючи в почуттєву свідомість і відвернувшись від своєї Божої спадщини дітей Всевишнього, люди позбавляються Божественної влади в матеріальному світі. Відступивши від Бога, свідомість людей пірнає все глибше в щільність пожадливості матеріалізму стаючи низьким.
Природа в суті своїй є вічно чистою. Якби людство не накладало свій власний розлад і бруд на саму атмосферу, в якій вони проживають, то отруйних бур'янів хтивого невігластва просто не могло б існувати. На Землі настав би час, коли все в Природі впливало б на розум і тіла людей гармонійно.
Турбота Великого, Найвищої Присутності _ Любові, проявляється у всьому.
Володарі Світла навчають, освічують, благословляють і дарують успіх народам Землі довгими роками літ. Треба слідувати їх вченням, і все буде процвітати в благословенні до просторів рідної землі. Але, якщо не зберегти Любові до Єдиного Вищого Божого Я, в першу чергу, в своїх серцях, та не визнавати Творця безкінечного Життя назавжди Правителем життя всього людства, відтак настане занепад розвитку _ деградація.
Занепад зниклих цивілізацій проявлявся внаслідок духу суперництва та існуючої серед людей конкуренції _ суперництво один з одним за визнання, схвалення і здійснення своїх мрій в життя. Теж саме є присутнім і цього часу на планеті.
У самій Природі є самоочищення, самозахисна безсмертна Енергія, яка терпить злий, руйнівний геній людини якийсь час... Лиха, що у вигляді катаклізмів - це спосіб самозахисту Природи, який повертає те, що було на неї накладено хтивостью людства.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Що відбувалося з людьми в далекі часи, та в цей час? Або _ Закон ДІЇ та Протидії
" Свiт ловив мене, та не спiймав."
Г.С. Сковорода
Що відбувалося з людьми в далекі часи, та в цей час?Або _ Закон ДІЇ та Протидії
Багато людей сплюндрували Енергію Матері в своїх тілах марнуючи Вогонь. Впадаючи в почуттєву свідомість і відвернувшись від своєї Божої спадщини дітей Всевишнього, люди позбавляються Божественної влади в матеріальному світі. Відступивши від Бога, свідомість людей пірнає все глибше в щільність пожадливості матеріалізму стаючи низьким.
Природа в суті своїй є вічно чистою. Якби людство не накладало свій власний розлад і бруд на саму атмосферу, в якій вони проживають, то отруйних бур'янів хтивого невігластва просто не могло б існувати. На Землі настав би час, коли все в Природі впливало б на розум і тіла людей гармонійно.
Турбота Великого, Найвищої Присутності _ Любові, проявляється у всьому.
Володарі Світла навчають, освічують, благословляють і дарують успіх народам Землі довгими роками літ. Треба слідувати їх вченням, і все буде процвітати в благословенні до просторів рідної землі. Але, якщо не зберегти Любові до Єдиного Вищого Божого Я, в першу чергу, в своїх серцях, та не визнавати Творця безкінечного Життя назавжди Правителем життя всього людства, відтак настане занепад розвитку _ деградація.
Занепад зниклих цивілізацій проявлявся внаслідок духу суперництва та існуючої серед людей конкуренції _ суперництво один з одним за визнання, схвалення і здійснення своїх мрій в життя. Теж саме є присутнім і цього часу на планеті.
У самій Природі є самоочищення, самозахисна безсмертна Енергія, яка терпить злий, руйнівний геній людини якийсь час... Лиха, що у вигляді катаклізмів - це спосіб самозахисту Природи, який повертає те, що було на неї накладено хтивостью людства.
Заповідь є _ без шкоди Живи.
Заповідь ця _ від Отця.
Істіна залишається Істиною,
Незалежно від того, у що вірять люди.
Коли пливеш океаном співтворчості Отця,
Треба завжди бути в бадьорому стані свідомості.
Навіть зі сльозами, поки дійдеш до призначеного...
Вір у Бога і тверди _ КРАСА!
http://youtu.be/-IkKJ3vObxg
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
