Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.03.15
02:02
Насичено ядом життя України,
хто поруч чи рядом бере від людини?
хто має підступне бажання очолить
народ цей і далі продовжить неволить?
Кому завдяки не закінчена битва
за щастя в житті і за промені світла?
кому до вподоби подвійні стандарти
хто поруч чи рядом бере від людини?
хто має підступне бажання очолить
народ цей і далі продовжить неволить?
Кому завдяки не закінчена битва
за щастя в житті і за промені світла?
кому до вподоби подвійні стандарти
2026.03.14
21:40
Життя минає, та ніколи
мене ніде не омине
моє оточення земне –
гаї, луги, поля і доли.
І поки люди є навколо,
а в небі сонечко ясне,
природа слухає мене,
мене ніде не омине
моє оточення земне –
гаї, луги, поля і доли.
І поки люди є навколо,
а в небі сонечко ясне,
природа слухає мене,
2026.03.14
21:36
Минають ночі, і за днями дні,
і сонечко до літа покотило,
і мало що напам’ять залишило
до осені останньої мені.
А далі, як буває уві сні –
багряні увижаються вітрила.
Ассоль чекає! Напинаю крила
і сонечко до літа покотило,
і мало що напам’ять залишило
до осені останньої мені.
А далі, як буває уві сні –
багряні увижаються вітрила.
Ассоль чекає! Напинаю крила
2026.03.14
16:16
Це просто сон. Не менше і не більше.
Невиліковний надважкий склероз.
Тобі ганебна смерть, якщо ти інший!
Народжуються з порожнечі вірші -
Чи захист від світанку, чи наркоз.
Здаля усі - біленькі та пухнасті,
Колючому шепочуть: "Не кричи..."
Невиліковний надважкий склероз.
Тобі ганебна смерть, якщо ти інший!
Народжуються з порожнечі вірші -
Чи захист від світанку, чи наркоз.
Здаля усі - біленькі та пухнасті,
Колючому шепочуть: "Не кричи..."
2026.03.14
13:57
Співала самотність про зграйну дружбу.
Співала, аж серце злітало з словами
І в звуках тремтіло.
Здіймалося вище і вище.
Як жайворон, висло
Та й впало, мов грудка...
Нараз обірвалася пісня.
На серце людина поклала руку.
2026.03.14
13:32
Мавпочка Зіна — улюблениця і талісман підрозділу бойових медиків. Вона обожнює борщ і чай із молоком «по-англійськи».
Її господар — 50-річний колишній вчитель історії, який завів Зіну після того, як втратив на війні родину та дім. Мавпочка стала його від
Її господар — 50-річний колишній вчитель історії, який завів Зіну після того, як втратив на війні родину та дім. Мавпочка стала його від
2026.03.14
11:31
Так можна геть усе проспати:
І суд Страшний, й зорю Полин,
Доживши в камері до страти,
Яку здійснить нестримний плин.
Так можна геть усе проспати,
Проживши в сні нове життя
І продираючись крізь ґрати,
І суд Страшний, й зорю Полин,
Доживши в камері до страти,
Яку здійснить нестримний плин.
Так можна геть усе проспати,
Проживши в сні нове життя
І продираючись крізь ґрати,
2026.03.14
02:38
Не розказуй мені про любов,
Лиш кохай мене палко, без тями!
Ти повернешся ще в мій альков,
І торкнешся волосся вустами!
.
Ніжноковзанням віллєш снаги,
Біострумів сяйнуть блискавиці,
Вдарить спалах миттєвий жаги,
Лиш кохай мене палко, без тями!
Ти повернешся ще в мій альков,
І торкнешся волосся вустами!
.
Ніжноковзанням віллєш снаги,
Біострумів сяйнуть блискавиці,
Вдарить спалах миттєвий жаги,
2026.03.14
00:59
Олександр Жаров (1904—1984)
Сяйте багаттями, синії ночі!
Ми – піонери, діти робочих.
В радісну еру
мчим стрімголов,
клич піонера –
«Завжди будь готов!»
Сяйте багаттями, синії ночі!
Ми – піонери, діти робочих.
В радісну еру
мчим стрімголов,
клич піонера –
«Завжди будь готов!»
2026.03.13
22:31
Професор дрімав
під час
засідання кафедри
але всередині нього
вирувала запекла дискусія
між виноградною силою Кавказу
та галицькою стриманістю
та чача була не просто рідиною
під час
засідання кафедри
але всередині нього
вирувала запекла дискусія
між виноградною силою Кавказу
та галицькою стриманістю
та чача була не просто рідиною
2026.03.13
21:53
Гуаш весни чарує спраглі очі,
Мов перший дотик лагідних долонь.
В твоїй душі займається вогонь.
Прибравши холод, йде тепло уроче.
Блакить небес, прозора та пророча
Впадає в плеса синіх ручаїв.
Проміння, наче золотий курсив
Мов перший дотик лагідних долонь.
В твоїй душі займається вогонь.
Прибравши холод, йде тепло уроче.
Блакить небес, прозора та пророча
Впадає в плеса синіх ручаїв.
Проміння, наче золотий курсив
2026.03.13
20:00
І
Немає з ким у спокої дожити
свої три літа на своїй землі...
ну як вас уму-розуму навчити,
помітні українські москалі
і не помітні інде посполиті?
Уперся рогом за своє корито
чужий по духу рід мій у селі.
Немає з ким у спокої дожити
свої три літа на своїй землі...
ну як вас уму-розуму навчити,
помітні українські москалі
і не помітні інде посполиті?
Уперся рогом за своє корито
чужий по духу рід мій у селі.
2026.03.13
19:57
За Росією, навіки втраченою,
Бо нова –тюрма ще гірша.
Рахманінов плаче в зарубіжжі,
На розраду слів уже нема.
Бо ж не тільки слово, а й музику
Душать в обіймах невігласи…
Бо Росія голодна й загнуздана,
І до смаку їй оди й оглушливі марші.
Бо нова –тюрма ще гірша.
Рахманінов плаче в зарубіжжі,
На розраду слів уже нема.
Бо ж не тільки слово, а й музику
Душать в обіймах невігласи…
Бо Росія голодна й загнуздана,
І до смаку їй оди й оглушливі марші.
2026.03.13
19:40
Хто ти, жінко? Яка ти, квітко?
Солод серця гірким полином...
Ой яка ж бо летка, лелітко...
Гай хіба ж то твоя провина,
що вродилась у мамки слічна,
крихту гойна? Усе полова...
Вроди - капка, та й та не вічна,
Солод серця гірким полином...
Ой яка ж бо летка, лелітко...
Гай хіба ж то твоя провина,
що вродилась у мамки слічна,
крихту гойна? Усе полова...
Вроди - капка, та й та не вічна,
2026.03.13
19:39
Поворожу на чистих сторінках
сліпучо білих - білим і на біло...
Зіллю свій жаль і все, що наболіло -
хай чистість та вбере і біль, і страх...
На білім болю пам'ять настою,
зіп'ю лиш раз і виллю, щоб забути...
Так розірву прокляття чорні пута,
сліпучо білих - білим і на біло...
Зіллю свій жаль і все, що наболіло -
хай чистість та вбере і біль, і страх...
На білім болю пам'ять настою,
зіп'ю лиш раз і виллю, щоб забути...
Так розірву прокляття чорні пута,
2026.03.13
11:42
Не віриться, що перше серпня
До нас навшпиньках підійшло,
Встромивши вістря прямо в серце,
Нахмуривши сумне чоло.
Воно прийшло, як піхотинець
Крізь огорожі та рови.
Воно пропхалось попідтинню
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...До нас навшпиньках підійшло,
Встромивши вістря прямо в серце,
Нахмуривши сумне чоло.
Воно прийшло, як піхотинець
Крізь огорожі та рови.
Воно пропхалось попідтинню
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.04.24
2024.04.15
2024.04.01
2024.03.02
2023.02.18
2023.02.18
2022.12.08
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Олександр Гора (1964) /
Критика | Аналітика
Що відбувалося з людьми в далекі часи, та в цей час? Або _ Закон ДІЇ та Протидії
Або _ Закон ДІЇ та Протидії
Багато людей сплюндрували Енергію Матері в своїх тілах марнуючи Вогонь. Впадаючи в почуттєву свідомість і відвернувшись від своєї Божої спадщини дітей Всевишнього, люди позбавляються Божественної влади в матеріальному світі. Відступивши від Бога, свідомість людей пірнає все глибше в щільність пожадливості матеріалізму стаючи низьким.
Природа в суті своїй є вічно чистою. Якби людство не накладало свій власний розлад і бруд на саму атмосферу, в якій вони проживають, то отруйних бур'янів хтивого невігластва просто не могло б існувати. На Землі настав би час, коли все в Природі впливало б на розум і тіла людей гармонійно.
Турбота Великого, Найвищої Присутності _ Любові, проявляється у всьому.
Володарі Світла навчають, освічують, благословляють і дарують успіх народам Землі довгими роками літ. Треба слідувати їх вченням, і все буде процвітати в благословенні до просторів рідної землі. Але, якщо не зберегти Любові до Єдиного Вищого Божого Я, в першу чергу, в своїх серцях, та не визнавати Творця безкінечного Життя назавжди Правителем життя всього людства, відтак настане занепад розвитку _ деградація.
Занепад зниклих цивілізацій проявлявся внаслідок духу суперництва та існуючої серед людей конкуренції _ суперництво один з одним за визнання, схвалення і здійснення своїх мрій в життя. Теж саме є присутнім і цього часу на планеті.
У самій Природі є самоочищення, самозахисна безсмертна Енергія, яка терпить злий, руйнівний геній людини якийсь час... Лиха, що у вигляді катаклізмів - це спосіб самозахисту Природи, який повертає те, що було на неї накладено хтивостью людства.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Що відбувалося з людьми в далекі часи, та в цей час? Або _ Закон ДІЇ та Протидії
" Свiт ловив мене, та не спiймав."
Г.С. Сковорода
Що відбувалося з людьми в далекі часи, та в цей час?Або _ Закон ДІЇ та Протидії
Багато людей сплюндрували Енергію Матері в своїх тілах марнуючи Вогонь. Впадаючи в почуттєву свідомість і відвернувшись від своєї Божої спадщини дітей Всевишнього, люди позбавляються Божественної влади в матеріальному світі. Відступивши від Бога, свідомість людей пірнає все глибше в щільність пожадливості матеріалізму стаючи низьким.
Природа в суті своїй є вічно чистою. Якби людство не накладало свій власний розлад і бруд на саму атмосферу, в якій вони проживають, то отруйних бур'янів хтивого невігластва просто не могло б існувати. На Землі настав би час, коли все в Природі впливало б на розум і тіла людей гармонійно.
Турбота Великого, Найвищої Присутності _ Любові, проявляється у всьому.
Володарі Світла навчають, освічують, благословляють і дарують успіх народам Землі довгими роками літ. Треба слідувати їх вченням, і все буде процвітати в благословенні до просторів рідної землі. Але, якщо не зберегти Любові до Єдиного Вищого Божого Я, в першу чергу, в своїх серцях, та не визнавати Творця безкінечного Життя назавжди Правителем життя всього людства, відтак настане занепад розвитку _ деградація.
Занепад зниклих цивілізацій проявлявся внаслідок духу суперництва та існуючої серед людей конкуренції _ суперництво один з одним за визнання, схвалення і здійснення своїх мрій в життя. Теж саме є присутнім і цього часу на планеті.
У самій Природі є самоочищення, самозахисна безсмертна Енергія, яка терпить злий, руйнівний геній людини якийсь час... Лиха, що у вигляді катаклізмів - це спосіб самозахисту Природи, який повертає те, що було на неї накладено хтивостью людства.
Заповідь є _ без шкоди Живи.
Заповідь ця _ від Отця.
Істіна залишається Істиною,
Незалежно від того, у що вірять люди.
Коли пливеш океаном співтворчості Отця,
Треба завжди бути в бадьорому стані свідомості.
Навіть зі сльозами, поки дійдеш до призначеного...
Вір у Бога і тверди _ КРАСА!
http://youtu.be/-IkKJ3vObxg
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
