ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Хельґі Йогансен
2023.03.28 21:10
Звільни мене! Це можеш тільки ти.
Врятуй від всіх та перш за все від себе!
Надію дай і мрію воскреси,
щоб втік з полону сірості й нудьги
і птахом знову линув я у небо!

Врятуй мене від пристрастей, страхів!
Вони живцем з’їдають плоть і душу.

Наталія Кравченко
2023.03.28 18:39
Мавка — Душа Лісу і його Берегиня, яка закохалася в парубка, який грав незвичайну мелодію. Та й вона закохалася в парубка і почала вірити в магічну силу кохання, яке об’єднує, рятує та дарує життя. Коли вона пішла на магічний звук мелодії, то побачила з

Володимир Каразуб
2023.03.28 16:56
Схилившись над трупом убитої лані,
Білують добичу мисливці захланні,
А сонце в тумані сполоханих хмар,
Серпанком встеляє кровавий пожар.

Ніяк не втекти від русинської длані,
Лезо у ножни ховають погани,
А озеро міниться матовим блиском

Іван Потьомкін
2023.03.28 15:10
«Whether we find a joke funny or not largely depends on where been brought up. The sense of humor is mysteriously bound up with national characteristics ”,- сказано в зарисовке “Funny or not”. Отчасти соглашаясь с автором, что юмор россиянина покажется ф

Теді Ем
2023.03.28 10:24
Стрічав людей у ницості таємних,
а показово – приязних і чемних.
Стрічав й таких, яким без гарних слів
нести добро завжди стачає сил.

Нічого в світі не минає непомітно,
і за плечем чергує кожну мить
незримий янгол неусипний –

Софія Цимбалиста
2023.03.28 08:03
Я б стала тою,
хто відкрив теорію сну
і спокою душі.
Я б змогла показати
всім тим, хто не бачить,
темну лінію дощу.
Я б дала надію тим,
хто втрачає віру.

Микола Соболь
2023.03.28 06:51
Коли юрма зголосить вирок – Він!
Й судилище свою відкриє браму…
Чи хто спитає, а по кому дзвін?
Тебе не порятують стіни храму.
Є тільки шлях вперед, на ешафот.
Видовища і хліб цінили завжди.
Жадає крові свіжої народ,
але страшиться, мов чумної прав

Віктор Кучерук
2023.03.28 05:43
Заплющую очі і бачу
Все те, що у згадках зберіг, –
Зростали тополі тремтячі,
Уздовж незабутніх доріг.
Бруківки дзвінкі і накати
Опуклі шляхів ґрунтових, –
Навчали мене мандрувати
І бути уважним на них.

Володимир Каразуб
2023.03.27 19:44
Веди мене крізь темний коридор,
В чертоги світла, в закулісся п'єси,
Де перспектива сходиться в тунель,
Повз тисячі дверей, що без адреси
Скрегочуть сірим полиском завіс.

В безпечній карті вуличних ролей
Єдина роль не зупиняє поступ.

Олександр Сушко
2023.03.27 16:03
Інколи втрачаю дар мови. Мовчу, як риба об лід. Або курка на сідвлі опівночі. Тільки блимаю очиськами, як сова, на співбесідника та чухаю носа. Бо не маю чого сказати у відповідь. Ступор.
Заправляв труси у нічну сорочку, аж тут "Бах!" у вхідні двері

Козак Дума
2023.03.27 14:39
Як довго ще ми питимем покуту
за наші доленосні помилки?
Тушитимем запаленого трута,
що тліє поступово вже віки…

Уже ідемо в крові по коліна,
але петля тугішає щодня
і перспектива втратити країну –

Віктор Кучерук
2023.03.27 12:41
Темно-червоні суцвіття щириці
Пахнуть дитинством донині мені,
Певно, тому, що колись веселиться
Ми полюбляли в оцім бур'яні.
Лиш наставало омріяне літо,
Як дітвора вся неслася бігом
В гущу зелену рослин соковитих,
Зверху покриту пурпурним шатром.

Олександр Сушко
2023.03.27 11:04
Ніч. Святі й пророки встали із гробів
Й істину шаткують в борщик дрібно:
Як самого себе ближнього люби,
Дальніх - щирих, чесних - непотрібно.

А чому - не знаю. Вірю словесам
Писаним Абрамом і Мойсеєм.
Пропищали людям мудрі небеса:

Тетяна Левицька
2023.03.27 09:56
Вітер верби та води
Пустотливо куйовдив,
Тиша спала блаженно в саду,
Підбирали тополі
Срібляків чисті зорі.
Та зненацька на чорну біду

Заволала сирена,

Самослав Желіба
2023.03.27 02:23
А пам’ятаєш ти, як я ходив слідами,
   Завжди шукав тебе і просто дратував?
Я був тоді малий – ні розуму, ні дару,
   Які тобі би міг віддати просто так;
Я тільки серце мав, лиш вірність і відвагу,
   І тільки їх тобі присвячував щодня

Ярослав Чорногуз
2023.03.27 00:45
Посиніли губи помітно -
Не можу я мати усіх.
Та очі мої ненаситні
Все бачать, єбачать, аж сміх.

Уява працює: дівчаток
Все хочеться нових, аж страх...
Це старості, певно, початок -
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Людмила Лайтер
2023.03.21

Яна Ковера
2023.03.20

Єлизавета Ярчевська
2023.03.06

Лідія Тарарак
2023.03.04

Марина Хрумало
2023.03.01

Павло Міт
2023.02.26

Іван Хрущ
2023.02.25






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юрій Кондратюк / Вірші

  Finita la comedia.
Finita la comedia.

Хтось казав: життя – театр.
Ми актори в нім… І все.
Можна ролі вибирати?
Де подівся режисер?
Зі старенької афіші
Сам себе не впізнаєш.
А коли приходить тиша
Зарікаєшся. А все ж…
Як тореро на кориду,
Як востаннє, кожен раз,
Я на сцену знову вийду
З-під пліток, брехні й образ.
А якщо життя – театр,
Хтось казав, що це не роль?
Може годі блазнювати?
Я - шекспірівський король!
Я тремтячими руками
З кухля труту допивав…
Заздрив довгими роками,
Хто куліси закривав…
І сміявся, і не вірив,
Як я падав між куліс.
А моє холодне тіло
Не виносили на біс.
Він казав, що я бездарність,
Що невдаха і гультяй,
Що помалу я спиваюсь,
Що такий сумний фінал…

Ось і все. Пора прощатись.
Я фіналу не боюсь.
Залишається сказати:
“Я сюди ще повернусь!”

Ось і все. Пора прощатись.
Вірю вам і вам молюсь.
І на сцену сповідатись -
Я колись ще повернусь!




Найвища оцінка Жорж Дикий 6 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Василь Шляхтич 5.5 Любитель поезії / Любитель поезії

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2007-03-02 08:24:39
Переглядів сторінки твору 6526
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 5.186 / 5.58  (4.753 / 5.28)
* Рейтинг "Майстерень" 5.317 / 5.75  (4.562 / 5.09)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.784
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Конкурс «Поетичні Майстерні - ІІ півріччя 2009»
Автор востаннє на сайті 2022.10.04 19:22
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Шляхтич (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-02 12:55:43 ]
Дякую Пане Юрію за цей вірш.Чи в минулому, чи тепер він актуальний. Так. Майбутність залежить від нас, яку нам дадуть, або яку самі виберемо роль і як її заграємо на сцені світа, на сцені нашого краю. Мені вірш дуже сподобався. Хай Вам щастить!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2007-03-02 13:00:26 ]
Юрію! Ви справді король! Вітаю з королівським віршем! Фінал не важливий, головне - молитись...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Клименко (Л.П./М.К.) [ 2007-03-02 19:25:42 ]
Юрію, вірш просто чудовий. Тільки з отрутою не переборщіть - Ви нам тут і зараз потрібні :) Далеко Вам ще до фіналу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2007-03-02 21:13:48 ]
Юрасю, чудовий вірш.
Та ритм є ритм...
Прибери зайві склади:

"І де подівся режисер" — я би прибрала літеру І
"Той, хто куліси закривав" — без "Той": "Хто лаштунки закривав" (хоча й закривав тут не дуже доречне...)
І ще не дуже вдале торкання літер:
"Я колись ще повернусь" — С Ь Щ —
Може, написати просто "я колись іще вернусь"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Кондратюк (М.К./Л.П.) [ 2007-03-03 08:14:09 ]
Щиро дякую усім, усім, усім!
Дякую, Василю!
Дякую, Ярославе!
Дякую, Наталко!
Дякую, Ларисо!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Кондратюк (М.К./Л.П.) [ 2007-03-03 08:18:38 ]
Ларисо, я трохи підправив.
Вірніше, поставив вже не текст пісні (як було), а вірш. Що до С Ь Щ то я не згоден - я ж його якось виспівую...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2007-03-03 09:11:51 ]
Юрію, пробачте. але тут я дуже заплуталась.

"Я тремтячими руками
З кухля труту допивав…"
Зрозуміло, що йдеться про головного героя.

"Заздрив довгими роками,
Хто куліси закривав…"
А тут нічого не второпаю одразу після вищесказаного. Хто заздрив? Чи герой комусь заздрив? Чи герою заздрили? Допоки декілька разів не прочитаєш, то не зрозумієш.
Юрію, "хто куліси закривав" , а потім знову йде "хто" з іншими прив'язками і виходить, що це той самий "хто". Можливо, краще далі використовувати "хтось"?
Чогось не вистачає для зв'язку без перечитування.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Кондратюк (М.К./Л.П.) [ 2007-03-03 09:33:00 ]
Дякую, Мирославо!
Це трохи збили мене...
Взагалі - це пісня, а там свої закони. З піснею все було нормально, а от з віршем...
Дійсно, треба правити.
Дякую!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2007-03-03 19:55:28 ]
Хороший вірш.
Заздрив, хто закривав куліси. Може, й було б краще додати "той", хто, але ж розмір...
Мені й так подобається :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Кондратюк (М.К./Л.П.) [ 2007-03-04 20:02:10 ]
Ларисо, а так?
Я знову поправив.
Він дуже особистосний і тому мені все зрозуміло, а для читача...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2007-03-06 23:20:05 ]
В мене запитань не викликає, я би тільки тире поставила після "роками". Мені більше заважає російський зворот "Кожен раз – в останній раз,".
Я би написала: "як востаннє, кожен раз"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Кондратюк (М.К./Л.П.) [ 2007-03-07 08:39:53 ]
Дякую, Ларисо!
Мені не здається "Кожен раз – в останній раз" - русизмом. Та ні.
А може...
Ларисо, на Вашу відповідальність зміню, щоб придивитись.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Жорж Дикий (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-07 19:11:47 ]
На мою думку вірш дуже сильний своєю драматургією і майстерно написаний, тому цілком заслуговує на 6.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2007-03-08 09:50:13 ]
Іще знаки розділові... Хоч би так, чи якось інакше:

Як тореро на кориду:
Як востаннє — кожен раз...

І тоді вже — шістка :)
Хоча, якби ще не було Юрія Лєвітанського з його

"Потому что в этой драме,
будь ты шут или король,
Дважды роли не играют —
только раз играют роль..."

Можна не знати про Лєвітанського, але це все одно віднімає у вірша право першості. Ну, тобто я хочу сказати, що треба писати так, як поет, що вже прочитав Лєвітанського і відповідає йому, а не пише услід...
Не лайте мене: я висловила свою думку.
Юрасю, кажу ще раз, що твій вірш мені подобається.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2007-03-08 09:54:02 ]
Перечитала ще раз. Руками допивав — мабуть, не дуже точно... :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Дніпрова (Л.П./Л.П.) [ 2007-11-01 22:38:31 ]
я сюда еще вернусь, мне бы только выбрать день..
я про Висоцького думала, як читала. а музика є до вірша?
как вам не стыдно? уберите лапы! не смейте лгать и верить тем, кто лгал! а просто встаньте и снимите шляпы пред тем, кто вас сегодня развлекал!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Кондратюк (М.К./Л.П.) [ 2007-11-02 08:18:19 ]
Любов Дніпрова . А взагалі вірш про життя!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Комашевська (Л.П./Л.П.) [ 2008-06-17 17:19:08 ]
Юро, твої чудові віршовані рядки щоразу повертають обличчям до реального життя. Водночас, дуже хочеться вірити у світле майбутнє.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Кондратюк (М.К./Л.П.) [ 2008-06-17 21:38:47 ]
Дякую, Тетяно!
Дякую за слова, за коменти і ...
Думаю що песимізм - це хвороба. Оптимізм - теж хвороба. А щось блище до здорового глузду - це реалізм.
Тому стараюсь дивитись на світ реалістично. А невже тебе мудре життя цього не навчило.