ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ігор Шоха
2024.11.21 20:17
Минуле не багате на сонети.
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.

Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,

Євген Федчук
2024.11.21 19:59
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало

Артур Курдіновський
2024.11.21 18:18
Ми розучились цінувати слово,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.

Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,

Іван Потьомкін
2024.11.21 17:53
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Краще бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
        Я розіллю л
                            І
                             Т
                              Е
                                Р
                                  И
               Мов ніч, що розливає
                  Морок осінн

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.

Світлана Пирогова
2024.11.20 07:07
три яблука
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять

Микола Дудар
2024.11.20 07:04
Батько, донечка, і песик
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юрій Кондратюк / Вірші

  Finita la comedia.
Finita la comedia.

Хтось казав: життя – театр.
Ми актори в нім… І все.
Можна ролі вибирати?
Де подівся режисер?
Зі старенької афіші
Сам себе не впізнаєш.
А коли приходить тиша
Зарікаєшся. А все ж…
Як тореро на кориду,
Як востаннє, кожен раз,
Я на сцену знову вийду
З-під пліток, брехні й образ.
А якщо життя – театр,
Хтось казав, що це не роль?
Може годі блазнювати?
Я - шекспірівський король!
Я тремтячими руками
З кухля труту допивав…
Заздрив довгими роками,
Хто куліси закривав…
І сміявся, і не вірив,
Як я падав між куліс.
А моє холодне тіло
Не виносили на біс.
Він казав, що я бездарність,
Що невдаха і гультяй,
Що помалу я спиваюсь,
Що такий сумний фінал…

Ось і все. Пора прощатись.
Я фіналу не боюсь.
Залишається сказати:
“Я сюди ще повернусь!”

Ось і все. Пора прощатись.
Вірю вам і вам молюсь.
І на сцену сповідатись -
Я колись ще повернусь!




Найвища оцінка Жорж Дикий 6 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Василь Шляхтич 5.5 Любитель поезії / Любитель поезії

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2007-03-02 08:24:39
Переглядів сторінки твору 7278
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 5.186 / 5.58  (4.753 / 5.28)
* Рейтинг "Майстерень" 5.317 / 5.75  (4.562 / 5.09)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.784
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Конкурс «Поетичні Майстерні - ІІ півріччя 2009»
Автор востаннє на сайті 2022.10.04 19:22
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Шляхтич (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-02 12:55:43 ]
Дякую Пане Юрію за цей вірш.Чи в минулому, чи тепер він актуальний. Так. Майбутність залежить від нас, яку нам дадуть, або яку самі виберемо роль і як її заграємо на сцені світа, на сцені нашого краю. Мені вірш дуже сподобався. Хай Вам щастить!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2007-03-02 13:00:26 ]
Юрію! Ви справді король! Вітаю з королівським віршем! Фінал не важливий, головне - молитись...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Клименко (Л.П./М.К.) [ 2007-03-02 19:25:42 ]
Юрію, вірш просто чудовий. Тільки з отрутою не переборщіть - Ви нам тут і зараз потрібні :) Далеко Вам ще до фіналу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2007-03-02 21:13:48 ]
Юрасю, чудовий вірш.
Та ритм є ритм...
Прибери зайві склади:

"І де подівся режисер" — я би прибрала літеру І
"Той, хто куліси закривав" — без "Той": "Хто лаштунки закривав" (хоча й закривав тут не дуже доречне...)
І ще не дуже вдале торкання літер:
"Я колись ще повернусь" — С Ь Щ —
Може, написати просто "я колись іще вернусь"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Кондратюк (М.К./Л.П.) [ 2007-03-03 08:14:09 ]
Щиро дякую усім, усім, усім!
Дякую, Василю!
Дякую, Ярославе!
Дякую, Наталко!
Дякую, Ларисо!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Кондратюк (М.К./Л.П.) [ 2007-03-03 08:18:38 ]
Ларисо, я трохи підправив.
Вірніше, поставив вже не текст пісні (як було), а вірш. Що до С Ь Щ то я не згоден - я ж його якось виспівую...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2007-03-03 09:11:51 ]
Юрію, пробачте. але тут я дуже заплуталась.

"Я тремтячими руками
З кухля труту допивав…"
Зрозуміло, що йдеться про головного героя.

"Заздрив довгими роками,
Хто куліси закривав…"
А тут нічого не второпаю одразу після вищесказаного. Хто заздрив? Чи герой комусь заздрив? Чи герою заздрили? Допоки декілька разів не прочитаєш, то не зрозумієш.
Юрію, "хто куліси закривав" , а потім знову йде "хто" з іншими прив'язками і виходить, що це той самий "хто". Можливо, краще далі використовувати "хтось"?
Чогось не вистачає для зв'язку без перечитування.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Кондратюк (М.К./Л.П.) [ 2007-03-03 09:33:00 ]
Дякую, Мирославо!
Це трохи збили мене...
Взагалі - це пісня, а там свої закони. З піснею все було нормально, а от з віршем...
Дійсно, треба правити.
Дякую!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2007-03-03 19:55:28 ]
Хороший вірш.
Заздрив, хто закривав куліси. Може, й було б краще додати "той", хто, але ж розмір...
Мені й так подобається :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Кондратюк (М.К./Л.П.) [ 2007-03-04 20:02:10 ]
Ларисо, а так?
Я знову поправив.
Він дуже особистосний і тому мені все зрозуміло, а для читача...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2007-03-06 23:20:05 ]
В мене запитань не викликає, я би тільки тире поставила після "роками". Мені більше заважає російський зворот "Кожен раз – в останній раз,".
Я би написала: "як востаннє, кожен раз"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Кондратюк (М.К./Л.П.) [ 2007-03-07 08:39:53 ]
Дякую, Ларисо!
Мені не здається "Кожен раз – в останній раз" - русизмом. Та ні.
А може...
Ларисо, на Вашу відповідальність зміню, щоб придивитись.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Жорж Дикий (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-07 19:11:47 ]
На мою думку вірш дуже сильний своєю драматургією і майстерно написаний, тому цілком заслуговує на 6.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2007-03-08 09:50:13 ]
Іще знаки розділові... Хоч би так, чи якось інакше:

Як тореро на кориду:
Як востаннє — кожен раз...

І тоді вже — шістка :)
Хоча, якби ще не було Юрія Лєвітанського з його

"Потому что в этой драме,
будь ты шут или король,
Дважды роли не играют —
только раз играют роль..."

Можна не знати про Лєвітанського, але це все одно віднімає у вірша право першості. Ну, тобто я хочу сказати, що треба писати так, як поет, що вже прочитав Лєвітанського і відповідає йому, а не пише услід...
Не лайте мене: я висловила свою думку.
Юрасю, кажу ще раз, що твій вірш мені подобається.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2007-03-08 09:54:02 ]
Перечитала ще раз. Руками допивав — мабуть, не дуже точно... :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Дніпрова (Л.П./Л.П.) [ 2007-11-01 22:38:31 ]
я сюда еще вернусь, мне бы только выбрать день..
я про Висоцького думала, як читала. а музика є до вірша?
как вам не стыдно? уберите лапы! не смейте лгать и верить тем, кто лгал! а просто встаньте и снимите шляпы пред тем, кто вас сегодня развлекал!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Кондратюк (М.К./Л.П.) [ 2007-11-02 08:18:19 ]
Любов Дніпрова . А взагалі вірш про життя!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Комашевська (Л.П./Л.П.) [ 2008-06-17 17:19:08 ]
Юро, твої чудові віршовані рядки щоразу повертають обличчям до реального життя. Водночас, дуже хочеться вірити у світле майбутнє.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Кондратюк (М.К./Л.П.) [ 2008-06-17 21:38:47 ]
Дякую, Тетяно!
Дякую за слова, за коменти і ...
Думаю що песимізм - це хвороба. Оптимізм - теж хвороба. А щось блище до здорового глузду - це реалізм.
Тому стараюсь дивитись на світ реалістично. А невже тебе мудре життя цього не навчило.