ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2026.06.19 21:02
***
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Мирон Шагало
2026.06.19 20:56
Пшеничне поле
За спогадом летять думки
туди, на стежку ту знайому,
туди, де стигнуть колоски
у полі, недалеко дому.

Пшеничне поле. В тихий сум
знов починає огортати.
Це поле в серці я несу,

Артур Сіренко
2026.06.19 19:13
Годі
Колись давно, коли світ ще був молодим і білі хмари називали островами в синьому морі, а не шматками алабамської вати, які хтось (можливо, чорношкірий всезнайка Джо) спересердя підкинув в гору, я познайомився зі старим дідом на ім’я Годі. На відміну від Ґ

Юрій Лазірко
2026.06.19 16:39
Слова-Зола --- танго - українська версія
о серце моє...
1.
пригадую...
це море дотиків
і поцілунків
оооооооооооо
о крила мої
полон обіймів

Світлана Пирогова
2026.06.19 15:46
Застигло літо
Навколо світ - як молитовний спів,
Де кожен подих серце хмелем поїть.
У тихім надвечір'ї між дубів
Застигло літо в золотім спокої.

Таких солодких, трепетних ночей,
Такого шовку у високих травах,
Такого блиску зоряних очей

Борис Костиря
2026.06.19 12:50
Кінець ярмарку
Закінчився ярмарок. Блазні спочили,
Стоять у чеканні старезних карет.
Вони спромоглися на гордий учинок
І вже декламують прадавній сонет.
Лютують кати у сваволі безчинства.
Замовк неприкаяний ніжний кларнет.

Закінчився ярмарок. Стухлі ідеї

Охмуд Песецький
2026.06.19 12:10
Орлан
Інерційне чекання того, на що чекаєш, здається безкінечною піснею зоряного неба, жодного куплета якої ти можеш не почути. Та твоя наука чекання не знає ні мойр, ні Кайроса, ні Гамлета. Тут не стежать за стрілками годинника. Тут обслуговують той механізм,

хома дідим
2026.06.19 08:19
* 116 *
стояв мовчав дивився
на останній
багряний кленовий листок
на дереві під під’їздом
думаючи про своє
про листок хай останній
який ще
повисить ще нічо ще ого

Віктор Кучерук
2026.06.19 07:02
* * *
Вогнем негаснучим москва
Охоплена місцями, -
Лягла завіса димова,
Як Божий гнів, на храми.
Зійшла покара із небес
На москалів за вчинки,
Що спонукали світ увесь
Здійснить переоцінку

Роксолана Вірлан
2026.06.19 06:21
Справедливість - 8 аркан
Жвріє вогник знеднілого сонця за містом -
встигну іще присмалити цигарку думок.
Вітер лабає на кабелях пісню джазисту,
свінг одтанцьовує - скок- йому все - перескок.

Не поспішаю сьогодні. Запаривши м'яти,
ковзаю поглядом з лоджії -з лету птахів.

Тетяна Левицька
2026.06.19 06:18
Хвороблива любов
Коли облітала акація біла
і падав додолу обпечений цвіт,
я невиліковно любов'ю хворіла,
бо ліків від неї не вигадав світ.

Світилися очі небесним опалом,
шалено у грудях вистукував пульс.
Та Єва в мені крізь віки воскресала

С М
2026.06.18 22:09
Ані до чого (Van der Graaf Generator)
Танець у піску на морі ]

Атож, ось і ми, а точніш, ось і я, сам-один
Видимі речі, які були спільними, о давніше
Пам’ять розтягується, я вражений, чому би ні
Бо це був прегарний час, я сміявся
Часи змінилися, недосяжна ти, я не можу скаржитись
Були

Євген Федчук
2026.06.18 20:12
Ржевська битва 1942-1943 років
Коли війна закінчилась, москалі завзято
Узялись про перемоги книжечки писати.
Тонни книжок написали про Московську битву,
Як їм удалося вперше ворога розбити,
Сталінградську, Курську, звісно, про взяття Берліна,
Як поставили фашистів вони на коліна.

Іван Потьомкін
2026.06.18 20:04
***
Війни невигойні стигмати.
Печаль Арахна тче і тче.
Виходить на узвишшя Мати
І руку прикладає до очей.
Кого там надивляє, – не питайте.
Про те в нас знають навіть малюки...
...Війни невигойні стигмати,
Невжеж ви оселились навіки?

Артур Курдіновський
2026.06.18 14:21
Малюк Жерве (за мотивами роману В. Ґюґо
Лютує сіре небо грозове.
Живуть під ним приборкані міщани.
Безпосередність малюка Жерве
Зустрілася з підступністю Вальжана.

Знов заглушають Божу благодать
Реальності приземлені куплети.
Нічого не змінилося. Дзвенять

Володимир Бойко
2026.06.18 12:57
Наш рід
Ми зійшлися, щоб множився рід,
Щоб зростав український нарід,
Та життя скерувало не так -
Ми злучали котів і собак.

Бо найперше цінує наш рід
Непоганий стабільний дохід,
А як треба продовжити рід -
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Боговик Владислав Боговик Владислав
2026.06.18

Іван Веселий
2026.06.15

Надія Ляшук
2026.06.14

ВАСИЛЬ КУЗІВ
2026.06.11

Неїл Лорен
2026.06.08

Володимир Журавльов
2026.06.05

Мария Дутко
2026.06.01






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Юрій Кондратюк / Вірші

  Finita la comedia.
Finita la comedia.

Хтось казав: життя – театр.
Ми актори в нім… І все.
Можна ролі вибирати?
Де подівся режисер?
Зі старенької афіші
Сам себе не впізнаєш.
А коли приходить тиша
Зарікаєшся. А все ж…
Як тореро на кориду,
Як востаннє, кожен раз,
Я на сцену знову вийду
З-під пліток, брехні й образ.
А якщо життя – театр,
Хтось казав, що це не роль?
Може годі блазнювати?
Я - шекспірівський король!
Я тремтячими руками
З кухля труту допивав…
Заздрив довгими роками,
Хто куліси закривав…
І сміявся, і не вірив,
Як я падав між куліс.
А моє холодне тіло
Не виносили на біс.
Він казав, що я бездарність,
Що невдаха і гультяй,
Що помалу я спиваюсь,
Що такий сумний фінал…

Ось і все. Пора прощатись.
Я фіналу не боюсь.
Залишається сказати:
“Я сюди ще повернусь!”

Ось і все. Пора прощатись.
Вірю вам і вам молюсь.
І на сцену сповідатись -
Я колись ще повернусь!




Найвища оцінка Жорж Дикий 6 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Василь Шляхтич 5.5 Любитель поезії / Любитель поезії

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2007-03-02 08:24:39
Переглядів сторінки твору 8264
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 5.186 / 5.58  (4.753 / 5.28)
* Рейтинг "Майстерень" 5.317 / 5.75  (4.562 / 5.09)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.784
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Конкурс «Поетичні Майстерні - ІІ півріччя 2009»
Автор востаннє на сайті 2022.10.04 19:22
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Шляхтич (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-02 12:55:43 ]
Дякую Пане Юрію за цей вірш.Чи в минулому, чи тепер він актуальний. Так. Майбутність залежить від нас, яку нам дадуть, або яку самі виберемо роль і як її заграємо на сцені світа, на сцені нашого краю. Мені вірш дуже сподобався. Хай Вам щастить!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2007-03-02 13:00:26 ]
Юрію! Ви справді король! Вітаю з королівським віршем! Фінал не важливий, головне - молитись...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Клименко (Л.П./М.К.) [ 2007-03-02 19:25:42 ]
Юрію, вірш просто чудовий. Тільки з отрутою не переборщіть - Ви нам тут і зараз потрібні :) Далеко Вам ще до фіналу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2007-03-02 21:13:48 ]
Юрасю, чудовий вірш.
Та ритм є ритм...
Прибери зайві склади:

"І де подівся режисер" — я би прибрала літеру І
"Той, хто куліси закривав" — без "Той": "Хто лаштунки закривав" (хоча й закривав тут не дуже доречне...)
І ще не дуже вдале торкання літер:
"Я колись ще повернусь" — С Ь Щ —
Може, написати просто "я колись іще вернусь"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Кондратюк (М.К./Л.П.) [ 2007-03-03 08:14:09 ]
Щиро дякую усім, усім, усім!
Дякую, Василю!
Дякую, Ярославе!
Дякую, Наталко!
Дякую, Ларисо!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Кондратюк (М.К./Л.П.) [ 2007-03-03 08:18:38 ]
Ларисо, я трохи підправив.
Вірніше, поставив вже не текст пісні (як було), а вірш. Що до С Ь Щ то я не згоден - я ж його якось виспівую...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2007-03-03 09:11:51 ]
Юрію, пробачте. але тут я дуже заплуталась.

"Я тремтячими руками
З кухля труту допивав…"
Зрозуміло, що йдеться про головного героя.

"Заздрив довгими роками,
Хто куліси закривав…"
А тут нічого не второпаю одразу після вищесказаного. Хто заздрив? Чи герой комусь заздрив? Чи герою заздрили? Допоки декілька разів не прочитаєш, то не зрозумієш.
Юрію, "хто куліси закривав" , а потім знову йде "хто" з іншими прив'язками і виходить, що це той самий "хто". Можливо, краще далі використовувати "хтось"?
Чогось не вистачає для зв'язку без перечитування.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Кондратюк (М.К./Л.П.) [ 2007-03-03 09:33:00 ]
Дякую, Мирославо!
Це трохи збили мене...
Взагалі - це пісня, а там свої закони. З піснею все було нормально, а от з віршем...
Дійсно, треба правити.
Дякую!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2007-03-03 19:55:28 ]
Хороший вірш.
Заздрив, хто закривав куліси. Може, й було б краще додати "той", хто, але ж розмір...
Мені й так подобається :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Кондратюк (М.К./Л.П.) [ 2007-03-04 20:02:10 ]
Ларисо, а так?
Я знову поправив.
Він дуже особистосний і тому мені все зрозуміло, а для читача...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2007-03-06 23:20:05 ]
В мене запитань не викликає, я би тільки тире поставила після "роками". Мені більше заважає російський зворот "Кожен раз – в останній раз,".
Я би написала: "як востаннє, кожен раз"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Кондратюк (М.К./Л.П.) [ 2007-03-07 08:39:53 ]
Дякую, Ларисо!
Мені не здається "Кожен раз – в останній раз" - русизмом. Та ні.
А може...
Ларисо, на Вашу відповідальність зміню, щоб придивитись.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Жорж Дикий (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-07 19:11:47 ]
На мою думку вірш дуже сильний своєю драматургією і майстерно написаний, тому цілком заслуговує на 6.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2007-03-08 09:50:13 ]
Іще знаки розділові... Хоч би так, чи якось інакше:

Як тореро на кориду:
Як востаннє — кожен раз...

І тоді вже — шістка :)
Хоча, якби ще не було Юрія Лєвітанського з його

"Потому что в этой драме,
будь ты шут или король,
Дважды роли не играют —
только раз играют роль..."

Можна не знати про Лєвітанського, але це все одно віднімає у вірша право першості. Ну, тобто я хочу сказати, що треба писати так, як поет, що вже прочитав Лєвітанського і відповідає йому, а не пише услід...
Не лайте мене: я висловила свою думку.
Юрасю, кажу ще раз, що твій вірш мені подобається.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2007-03-08 09:54:02 ]
Перечитала ще раз. Руками допивав — мабуть, не дуже точно... :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Дніпрова (Л.П./Л.П.) [ 2007-11-01 22:38:31 ]
я сюда еще вернусь, мне бы только выбрать день..
я про Висоцького думала, як читала. а музика є до вірша?
как вам не стыдно? уберите лапы! не смейте лгать и верить тем, кто лгал! а просто встаньте и снимите шляпы пред тем, кто вас сегодня развлекал!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Кондратюк (М.К./Л.П.) [ 2007-11-02 08:18:19 ]
Любов Дніпрова . А взагалі вірш про життя!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Комашевська (Л.П./Л.П.) [ 2008-06-17 17:19:08 ]
Юро, твої чудові віршовані рядки щоразу повертають обличчям до реального життя. Водночас, дуже хочеться вірити у світле майбутнє.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Кондратюк (М.К./Л.П.) [ 2008-06-17 21:38:47 ]
Дякую, Тетяно!
Дякую за слова, за коменти і ...
Думаю що песимізм - це хвороба. Оптимізм - теж хвороба. А щось блище до здорового глузду - це реалізм.
Тому стараюсь дивитись на світ реалістично. А невже тебе мудре життя цього не навчило.