ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Тетяна Левицька
2025.11.29 23:08
Група крові
Я можу піти за моря, щоб тебе
не бачити більше й не чути.
Вже час відбілив ластовиння рябе
на личку блідому покути.

І ти посивів, наче тополь в гаю,
зими не буває без срібла.
А я, божевільна, в зими на краю

Микола Дудар
2025.11.29 21:59
***
У сон навідавсь Елвіс Преслі
І напросився на ночліг…
А відчуття, що він воскреснув —
І я відмовити не зміг…
Бо в той минулий вечір наче ж
Я «самокруток» не вживав.
Ну а віскарика тим паче.
Хоча і сморіду кивав…

М Менянин
2025.11.29 18:07
Дай знать
Відчув гул майдану,
з країни не втік,
свободу жадану
вплітав у потік.

Дай Боже ту манну
хоч під Новий рік –
знімаєм оману,

Борис Костиря
2025.11.29 17:23
Туманність
Я не можу зрозуміти,
що я бачу в нічному садку:
профіль дерева
чи силует людини.
Образ розливається,
мов космічна туманність.
Дерево може бути
тією ж людиною,

Світлана Пирогова
2025.11.29 16:33
Вірші для дітей
У бабусі є велика скриня,
В ній сорочки, сукні, вишиванки.
Береже їх славна господиня.
І милуюсь ними я щоранку.
Ой, бабусенько, моя бабусю,
Ти навчи мене теж вишивати.
Я сорочку вишию дідусю,
Тату, мамі, і, звичайно, брату.

Володимир Бойко
2025.11.29 11:36
Тернопіль. 10 днів по тому
Цифри ті застрягли в серці і болять.
Вже не в'ється по руїнах чорний дим.
Відлетіли в небо душі разом з ним.

Артур Сіренко
2025.11.29 10:04
Час марних надій (серед падолисту)
Вулиці залізного міста –
Це струни, на яких грає блюз
Дивак, що живе в порожнечі,
Що зазирає з-під хмари
На колотнечу мурах.
Телевежі міста граків-сажотрусів –
Це голки швачки-жебрачки Клото,
Що шиє сині плаття

С М
2025.11.29 09:09
Мов Подорожній Камінь (Bob Dylan)
Наче б і недавно, чепурна і ладна
Жбурляла для розваги бомжам дайми, хіба ні
Люди казали, “Вважай, осяйна, як би ти не впала”
Ти гадала, вони – жартуни
Сама радше реготалась
Над тими, хто у разі загуляв
Нині ти уголос не розмовляєш
Нині заслугою не

Віктор Кучерук
2025.11.29 07:11
* * *
Гучніше вже в суглобах тріск,
Хоч споживаю я не тлусте, -
Вже тижні тануть, ніби віск,
А дні, мов мед, ніяк не гуснуть.
Дедалі ближче до межі
Поза якою терпнуть жижки
І дні холодні, як вужі,
І сім неділь бува на тиждень.

Тетяна Левицька
2025.11.29 01:38
Боже, Боже...
Боже, Боже, як це страшно
не від раку, а біди
помирати, так завчасно, —
вже летять туди, сюди.
Не війна, а справжнє пекло —
Воланд править, світ мовчить...
В небі від тривоги смеркло...
Між життям і смертю — мить!

Іван Потьомкін
2025.11.28 22:16
***
Коли до срібних передзвонів тягнуться церкви,
На бистрині Дніпровій спалахує од млості риба,
Достеменно знаю,
Чому це сонце, щебіт і сльоза,
Життя многоголосий хор
Являються щoночі,
Нищать для рівноваги дану тишу.
Достеменно знаю,

М Менянин
2025.11.28 21:41
Грув* і грім
Кровний брате мій, повір,
хоч терпіли до цих пір –
не залишить сам нас звір,
буде нищити без мір.

+ Царице Небесна, в цей час
+ Покровом Своїм храни нас. +

Артур Курдіновський
2025.11.28 19:39
Відпускаю (діалог у співавторстві з Лілією Ніколаєнко)
ВІДПУСКАЮ (діалог з Лілією Ніколаєнко)

***

Я відпускаю. Не тримай, коханий.
Не озирайся, ти мости спалив.
Всі сповіді та спогади, мов рани.
Навколо - воля і гіркий полин…

В Горова Леся
2025.11.28 17:51
Маленька пташко...
Маленька пташко, диво легкотіле.
Непоказна, але чудова. Хто ти?
Ти у вікно до мене залетіла
В оказії нестримного польоту.

І б'єшся у шифонові гардини,
Де кожна складка - пасткою для тебе.
Маленька сірокрила пташко дивна!

Тетяна Левицька
2025.11.28 10:02
Від сорому
Журбою пахне жінка —
У щастя куций вік.
Дістав вже до печінки
Цивільний чоловік.

Від сорому згораєш,
Бо на твоїй руці
Тату — тавро моралі

Віктор Кучерук
2025.11.28 06:14
* * *
Таїться тиша в темряві кромішній
І чимось марить напівсонний двір,
А я римую безнадійно вірші,
Написаним дивуючи папір.
Допоки тиша вкутана пітьмою
За вікнами дрімає залюбки, -
Я душу мучу працею нічною,
Верзіннями утомлюю думки.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29

Роман Чорношлях
2025.10.27

Лев Маркіян
2025.10.20






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Юрій Кондратюк / Вірші

  Finita la comedia.
Finita la comedia.

Хтось казав: життя – театр.
Ми актори в нім… І все.
Можна ролі вибирати?
Де подівся режисер?
Зі старенької афіші
Сам себе не впізнаєш.
А коли приходить тиша
Зарікаєшся. А все ж…
Як тореро на кориду,
Як востаннє, кожен раз,
Я на сцену знову вийду
З-під пліток, брехні й образ.
А якщо життя – театр,
Хтось казав, що це не роль?
Може годі блазнювати?
Я - шекспірівський король!
Я тремтячими руками
З кухля труту допивав…
Заздрив довгими роками,
Хто куліси закривав…
І сміявся, і не вірив,
Як я падав між куліс.
А моє холодне тіло
Не виносили на біс.
Він казав, що я бездарність,
Що невдаха і гультяй,
Що помалу я спиваюсь,
Що такий сумний фінал…

Ось і все. Пора прощатись.
Я фіналу не боюсь.
Залишається сказати:
“Я сюди ще повернусь!”

Ось і все. Пора прощатись.
Вірю вам і вам молюсь.
І на сцену сповідатись -
Я колись ще повернусь!




Найвища оцінка Жорж Дикий 6 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Василь Шляхтич 5.5 Любитель поезії / Любитель поезії

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2007-03-02 08:24:39
Переглядів сторінки твору 7915
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 5.186 / 5.58  (4.753 / 5.28)
* Рейтинг "Майстерень" 5.317 / 5.75  (4.562 / 5.09)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.784
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Конкурс «Поетичні Майстерні - ІІ півріччя 2009»
Автор востаннє на сайті 2022.10.04 19:22
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Шляхтич (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-02 12:55:43 ]
Дякую Пане Юрію за цей вірш.Чи в минулому, чи тепер він актуальний. Так. Майбутність залежить від нас, яку нам дадуть, або яку самі виберемо роль і як її заграємо на сцені світа, на сцені нашого краю. Мені вірш дуже сподобався. Хай Вам щастить!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2007-03-02 13:00:26 ]
Юрію! Ви справді король! Вітаю з королівським віршем! Фінал не важливий, головне - молитись...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Клименко (Л.П./М.К.) [ 2007-03-02 19:25:42 ]
Юрію, вірш просто чудовий. Тільки з отрутою не переборщіть - Ви нам тут і зараз потрібні :) Далеко Вам ще до фіналу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2007-03-02 21:13:48 ]
Юрасю, чудовий вірш.
Та ритм є ритм...
Прибери зайві склади:

"І де подівся режисер" — я би прибрала літеру І
"Той, хто куліси закривав" — без "Той": "Хто лаштунки закривав" (хоча й закривав тут не дуже доречне...)
І ще не дуже вдале торкання літер:
"Я колись ще повернусь" — С Ь Щ —
Може, написати просто "я колись іще вернусь"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Кондратюк (М.К./Л.П.) [ 2007-03-03 08:14:09 ]
Щиро дякую усім, усім, усім!
Дякую, Василю!
Дякую, Ярославе!
Дякую, Наталко!
Дякую, Ларисо!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Кондратюк (М.К./Л.П.) [ 2007-03-03 08:18:38 ]
Ларисо, я трохи підправив.
Вірніше, поставив вже не текст пісні (як було), а вірш. Що до С Ь Щ то я не згоден - я ж його якось виспівую...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2007-03-03 09:11:51 ]
Юрію, пробачте. але тут я дуже заплуталась.

"Я тремтячими руками
З кухля труту допивав…"
Зрозуміло, що йдеться про головного героя.

"Заздрив довгими роками,
Хто куліси закривав…"
А тут нічого не второпаю одразу після вищесказаного. Хто заздрив? Чи герой комусь заздрив? Чи герою заздрили? Допоки декілька разів не прочитаєш, то не зрозумієш.
Юрію, "хто куліси закривав" , а потім знову йде "хто" з іншими прив'язками і виходить, що це той самий "хто". Можливо, краще далі використовувати "хтось"?
Чогось не вистачає для зв'язку без перечитування.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Кондратюк (М.К./Л.П.) [ 2007-03-03 09:33:00 ]
Дякую, Мирославо!
Це трохи збили мене...
Взагалі - це пісня, а там свої закони. З піснею все було нормально, а от з віршем...
Дійсно, треба правити.
Дякую!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2007-03-03 19:55:28 ]
Хороший вірш.
Заздрив, хто закривав куліси. Може, й було б краще додати "той", хто, але ж розмір...
Мені й так подобається :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Кондратюк (М.К./Л.П.) [ 2007-03-04 20:02:10 ]
Ларисо, а так?
Я знову поправив.
Він дуже особистосний і тому мені все зрозуміло, а для читача...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2007-03-06 23:20:05 ]
В мене запитань не викликає, я би тільки тире поставила після "роками". Мені більше заважає російський зворот "Кожен раз – в останній раз,".
Я би написала: "як востаннє, кожен раз"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Кондратюк (М.К./Л.П.) [ 2007-03-07 08:39:53 ]
Дякую, Ларисо!
Мені не здається "Кожен раз – в останній раз" - русизмом. Та ні.
А може...
Ларисо, на Вашу відповідальність зміню, щоб придивитись.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Жорж Дикий (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-07 19:11:47 ]
На мою думку вірш дуже сильний своєю драматургією і майстерно написаний, тому цілком заслуговує на 6.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2007-03-08 09:50:13 ]
Іще знаки розділові... Хоч би так, чи якось інакше:

Як тореро на кориду:
Як востаннє — кожен раз...

І тоді вже — шістка :)
Хоча, якби ще не було Юрія Лєвітанського з його

"Потому что в этой драме,
будь ты шут или король,
Дважды роли не играют —
только раз играют роль..."

Можна не знати про Лєвітанського, але це все одно віднімає у вірша право першості. Ну, тобто я хочу сказати, що треба писати так, як поет, що вже прочитав Лєвітанського і відповідає йому, а не пише услід...
Не лайте мене: я висловила свою думку.
Юрасю, кажу ще раз, що твій вірш мені подобається.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2007-03-08 09:54:02 ]
Перечитала ще раз. Руками допивав — мабуть, не дуже точно... :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Дніпрова (Л.П./Л.П.) [ 2007-11-01 22:38:31 ]
я сюда еще вернусь, мне бы только выбрать день..
я про Висоцького думала, як читала. а музика є до вірша?
как вам не стыдно? уберите лапы! не смейте лгать и верить тем, кто лгал! а просто встаньте и снимите шляпы пред тем, кто вас сегодня развлекал!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Кондратюк (М.К./Л.П.) [ 2007-11-02 08:18:19 ]
Любов Дніпрова . А взагалі вірш про життя!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Комашевська (Л.П./Л.П.) [ 2008-06-17 17:19:08 ]
Юро, твої чудові віршовані рядки щоразу повертають обличчям до реального життя. Водночас, дуже хочеться вірити у світле майбутнє.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Кондратюк (М.К./Л.П.) [ 2008-06-17 21:38:47 ]
Дякую, Тетяно!
Дякую за слова, за коменти і ...
Думаю що песимізм - це хвороба. Оптимізм - теж хвороба. А щось блище до здорового глузду - це реалізм.
Тому стараюсь дивитись на світ реалістично. А невже тебе мудре життя цього не навчило.