ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2026.09.22 06:38
І знову до рідної хати
Прямую селом навпростець, -
Несеться мене зустрічати
Запилений вкрай вітерець.
У теплі обійми приймає
І міцно цілує уста
В селі, де нікого немає,
Де хата батьківська пуста...

хома дідим
2026.09.21 22:54
похмурий вересневий день
докинь ще спалахів уяві
на ярмарку робочих тем
сенс розгортається безмежно
чому би ні що є то є
у цім житейськім поезійнім
топ-менеджер ти чи курєр
чарчину кави і до справи

Федір Паламар
2026.09.21 21:53
Во ім’я Життя Вишнього, слава Світлу горньому! До вас глаголю і вас поучаю, обраних і довершених, котрі живуть у світі. Не будьте причастниками Тьми і возведіть очі свої вгору, до Дому Світла. Відлучіть себе від злого заради блага, від гріхів із Дому Т

Юрко Бужанин
2026.09.21 17:28
Лежу. Та сон не йде мені –
Давно тривожні стали дні.
Тут кішечка, створіння миле,
Під ковдрою замуркотіла.

І стало лагідно, спокійно
З пухнастим захистом надійним.
Так ніби і нема війни –

Борис Костиря
2026.09.21 13:28
Повноводнеє озеро. Берег любові.
Повноводна печаль пропікає до дна.
Повноводнеє небо, знайоме до болю.
Проростають думки, ніби озимина.

Повноводність чуттів розіллється далеко,
Ген за обрій, у сад невідомих скульптур.
Прилетіли із півдня знайомі л

Володимир Бойко
2026.09.21 12:19
Пусток у головах не буває, просто вони заповнені чимось іншим. Умільці напускати туману чомусь іменуються ясновидцями. Думки були настільки глибокими, що рідко спливали на поверхню. Корисним ідіотам корисно користуватися уроками історії. Руйн

Віктор Кучерук
2026.09.21 06:07
Ловлю старанно поглядом своїм
Навколо себе видива казкові, -
Про все, що бачу, радо розповім
У вірші, повнім щирості й любові.
Нема нікого - тільки я і світ
Оцей гучний, яскравий, неповторний,
Де в кожній барві - чийсь глибокий слід,
А в кожнім з

Ірина Вовк
2026.09.21 05:41
ІІІ. ТАЄМНЕ КОХАННЯ У ЗАТІНКУ АМФІТЕАТРУ У будинку поважного роду Помпоніїв ранок почався зі звичної суєти та маминого гніву. Аврелія, загорнута у строгу темно-пурпурову столу, стояла посеред перистилю – внутрішнього дворика з фон

хома дідим
2026.09.20 23:24
колись давно
хай це не точно
святкуючи бажання слів
щоразу
як розплющив очі
від снив за правило німих
сінематограф чи артхаус
у підземеллях

Ольга Береза
2026.09.20 21:39
Три жінки, мов три тіні при свічі.
Три таємничі обереги тексту.
Це не легенда — це його ключі.
Його приватні кризи і протести.

Одна була холодна, наче лід.
А друга — надто горда, як для нього.
Третя — лишила свій пекучий слід,

Вячеслав Руденко
2026.09.20 19:41
Водяні, фантастично сумні гостроверхі горіхи,
Чорне хутро у них — мов довершеність світу для всіх.
У шинкарнях степів, там де пізні і втомлені скіфи
Споглядають модерність часу з-під солом’яних стріх.

Запальна і суха чоловіча природа, як завжди.
Ге

Євген Федчук
2026.09.20 17:17
Фашизм здолали і війна скінчилась.
Часи великих надійшли надій.
Здавалося, живи тепер, радій.
Але ж біда нікуди не поділась.
І голод втретє забирати взявсь
Людські життя. Війну хоч пережили
Та звідки було взяти людям сили?
Рік перший повоєнний поч

Борис Костиря
2026.09.20 13:13
Я хочу поїхати, щоби вернутись.
Тікати від себе немає куди.
Порвати могутні кайдани і пута.
Нехай пил віків замітає сліди.
Я буду в тумані, як брахман закутий,
Полишивши всю метушню назавжди.

Куди не поїдь, повертатися знову

Іван Потьомкін
2026.09.20 12:36
«Ти плачеш, Йоно? І за чим?
За цим кущем, який ти не садив?»
«Ні, не за цим, мій Боже».
«А за чим же?»
«Плачу, а варто б скорше вмерти, аніж далі жити...
Іще тоді, коли в китовім череві
Три дні й три безсонні ночі
Я пристрасно моливсь, щоб Ти мен

Ольга Садкова
2026.09.20 12:21
Оце б весні хвалу співати,
квіткову щедрість і тепло.
Та звістка вдарила про хату
розбиту й зранене село.

І забур’янені могили.
І, як цурупалки, сади.
І згарища на житніх схилах.

С М
2026.09.20 12:05
НОВИНИ]
Усім відомий ресторатор щез десь із
Самого ранку
У мишачого кольору пальті
Закамуфльованього
Хтось бачив на вокзалі

[ПЕРЕХОЖИЙ]
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юрій Кондратюк / Вірші

  Finita la comedia.
Finita la comedia.

Хтось казав: життя – театр.
Ми актори в нім… І все.
Можна ролі вибирати?
Де подівся режисер?
Зі старенької афіші
Сам себе не впізнаєш.
А коли приходить тиша
Зарікаєшся. А все ж…
Як тореро на кориду,
Як востаннє, кожен раз,
Я на сцену знову вийду
З-під пліток, брехні й образ.
А якщо життя – театр,
Хтось казав, що це не роль?
Може годі блазнювати?
Я - шекспірівський король!
Я тремтячими руками
З кухля труту допивав…
Заздрив довгими роками,
Хто куліси закривав…
І сміявся, і не вірив,
Як я падав між куліс.
А моє холодне тіло
Не виносили на біс.
Він казав, що я бездарність,
Що невдаха і гультяй,
Що помалу я спиваюсь,
Що такий сумний фінал…

Ось і все. Пора прощатись.
Я фіналу не боюсь.
Залишається сказати:
“Я сюди ще повернусь!”

Ось і все. Пора прощатись.
Вірю вам і вам молюсь.
І на сцену сповідатись -
Я колись ще повернусь!




Найвища оцінка Жорж Дикий 6 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Василь Шляхтич 5.5 Любитель поезії / Любитель поезії

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2007-03-02 08:24:39
Переглядів сторінки твору 8440
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 5.186 / 5.58  (4.753 / 5.28)
* Рейтинг "Майстерень" 5.317 / 5.75  (4.562 / 5.09)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.784
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Конкурс «Поетичні Майстерні - ІІ півріччя 2009»
Автор востаннє на сайті 2022.10.04 19:22
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Шляхтич (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-02 12:55:43 ]
Дякую Пане Юрію за цей вірш.Чи в минулому, чи тепер він актуальний. Так. Майбутність залежить від нас, яку нам дадуть, або яку самі виберемо роль і як її заграємо на сцені світа, на сцені нашого краю. Мені вірш дуже сподобався. Хай Вам щастить!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2007-03-02 13:00:26 ]
Юрію! Ви справді король! Вітаю з королівським віршем! Фінал не важливий, головне - молитись...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Клименко (Л.П./М.К.) [ 2007-03-02 19:25:42 ]
Юрію, вірш просто чудовий. Тільки з отрутою не переборщіть - Ви нам тут і зараз потрібні :) Далеко Вам ще до фіналу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2007-03-02 21:13:48 ]
Юрасю, чудовий вірш.
Та ритм є ритм...
Прибери зайві склади:

"І де подівся режисер" — я би прибрала літеру І
"Той, хто куліси закривав" — без "Той": "Хто лаштунки закривав" (хоча й закривав тут не дуже доречне...)
І ще не дуже вдале торкання літер:
"Я колись ще повернусь" — С Ь Щ —
Може, написати просто "я колись іще вернусь"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Кондратюк (М.К./Л.П.) [ 2007-03-03 08:14:09 ]
Щиро дякую усім, усім, усім!
Дякую, Василю!
Дякую, Ярославе!
Дякую, Наталко!
Дякую, Ларисо!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Кондратюк (М.К./Л.П.) [ 2007-03-03 08:18:38 ]
Ларисо, я трохи підправив.
Вірніше, поставив вже не текст пісні (як було), а вірш. Що до С Ь Щ то я не згоден - я ж його якось виспівую...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2007-03-03 09:11:51 ]
Юрію, пробачте. але тут я дуже заплуталась.

"Я тремтячими руками
З кухля труту допивав…"
Зрозуміло, що йдеться про головного героя.

"Заздрив довгими роками,
Хто куліси закривав…"
А тут нічого не второпаю одразу після вищесказаного. Хто заздрив? Чи герой комусь заздрив? Чи герою заздрили? Допоки декілька разів не прочитаєш, то не зрозумієш.
Юрію, "хто куліси закривав" , а потім знову йде "хто" з іншими прив'язками і виходить, що це той самий "хто". Можливо, краще далі використовувати "хтось"?
Чогось не вистачає для зв'язку без перечитування.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Кондратюк (М.К./Л.П.) [ 2007-03-03 09:33:00 ]
Дякую, Мирославо!
Це трохи збили мене...
Взагалі - це пісня, а там свої закони. З піснею все було нормально, а от з віршем...
Дійсно, треба правити.
Дякую!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2007-03-03 19:55:28 ]
Хороший вірш.
Заздрив, хто закривав куліси. Може, й було б краще додати "той", хто, але ж розмір...
Мені й так подобається :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Кондратюк (М.К./Л.П.) [ 2007-03-04 20:02:10 ]
Ларисо, а так?
Я знову поправив.
Він дуже особистосний і тому мені все зрозуміло, а для читача...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2007-03-06 23:20:05 ]
В мене запитань не викликає, я би тільки тире поставила після "роками". Мені більше заважає російський зворот "Кожен раз – в останній раз,".
Я би написала: "як востаннє, кожен раз"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Кондратюк (М.К./Л.П.) [ 2007-03-07 08:39:53 ]
Дякую, Ларисо!
Мені не здається "Кожен раз – в останній раз" - русизмом. Та ні.
А може...
Ларисо, на Вашу відповідальність зміню, щоб придивитись.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Жорж Дикий (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-07 19:11:47 ]
На мою думку вірш дуже сильний своєю драматургією і майстерно написаний, тому цілком заслуговує на 6.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2007-03-08 09:50:13 ]
Іще знаки розділові... Хоч би так, чи якось інакше:

Як тореро на кориду:
Як востаннє — кожен раз...

І тоді вже — шістка :)
Хоча, якби ще не було Юрія Лєвітанського з його

"Потому что в этой драме,
будь ты шут или король,
Дважды роли не играют —
только раз играют роль..."

Можна не знати про Лєвітанського, але це все одно віднімає у вірша право першості. Ну, тобто я хочу сказати, що треба писати так, як поет, що вже прочитав Лєвітанського і відповідає йому, а не пише услід...
Не лайте мене: я висловила свою думку.
Юрасю, кажу ще раз, що твій вірш мені подобається.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2007-03-08 09:54:02 ]
Перечитала ще раз. Руками допивав — мабуть, не дуже точно... :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Дніпрова (Л.П./Л.П.) [ 2007-11-01 22:38:31 ]
я сюда еще вернусь, мне бы только выбрать день..
я про Висоцького думала, як читала. а музика є до вірша?
как вам не стыдно? уберите лапы! не смейте лгать и верить тем, кто лгал! а просто встаньте и снимите шляпы пред тем, кто вас сегодня развлекал!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Кондратюк (М.К./Л.П.) [ 2007-11-02 08:18:19 ]
Любов Дніпрова . А взагалі вірш про життя!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Комашевська (Л.П./Л.П.) [ 2008-06-17 17:19:08 ]
Юро, твої чудові віршовані рядки щоразу повертають обличчям до реального життя. Водночас, дуже хочеться вірити у світле майбутнє.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Кондратюк (М.К./Л.П.) [ 2008-06-17 21:38:47 ]
Дякую, Тетяно!
Дякую за слова, за коменти і ...
Думаю що песимізм - це хвороба. Оптимізм - теж хвороба. А щось блище до здорового глузду - це реалізм.
Тому стараюсь дивитись на світ реалістично. А невже тебе мудре життя цього не навчило.