ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Інша поезія):
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2024.05.02
10:26
Літери
Я отримав букву R,
відтепер я - Шарль Бодлер!
Літера казкова:
раз! - і все готово.
Я отримав букву R,
відтепер я - Шарль Бодлер!
Літера казкова:
раз! - і все готово.
2024.05.02
10:19
Нотатки дружини письменника
Скажу відверто: мені особисто подобаються оповідання мого чоловіка - короткі, але дуже зворушливі. І нехай він досі не лауреат премій, як дехто з його однокурсників, не входить до правління творчих спілок, не видає щорічно ч
2024.05.02
08:59
Не розказуй мені про любов —
бо блаженство злетіло раптово,
ніби в небо пташина казкова,
що покинула рідний альков.
Не розказуй мені про любов!
Не торкайся моєї руки,
струмом доторк холодний на шкірі,
бо блаженство злетіло раптово,
ніби в небо пташина казкова,
що покинула рідний альков.
Не розказуй мені про любов!
Не торкайся моєї руки,
струмом доторк холодний на шкірі,
2024.05.02
08:05
Голубі троянди
Я у вІрші ховаюся, ніби в дитинстві за штору.
Між рядками ховаю себе від тривог і жахіть.
Але схованка ця ненадійна і зовсім прозора.
То колись під вікном було затишно й тепло сидіть.
Той куточок наснився мені: із тканини м'якої
Я у вІрші ховаюся, ніби в дитинстві за штору.
Між рядками ховаю себе від тривог і жахіть.
Але схованка ця ненадійна і зовсім прозора.
То колись під вікном було затишно й тепло сидіть.
Той куточок наснився мені: із тканини м'якої
2024.05.02
05:59
У старомодній та незграбній шафі
Знайшов я дещо. Зовсім не чекав.
Знайшов свого дитинства нотний зошит,
Який не бачив новомодних шаф.
Серед старих блокнотів та конспектів
Мені засяяв, наче діамант,
Дешевий та простенький нотний зошит,
Знайшов я дещо. Зовсім не чекав.
Знайшов свого дитинства нотний зошит,
Який не бачив новомодних шаф.
Серед старих блокнотів та конспектів
Мені засяяв, наче діамант,
Дешевий та простенький нотний зошит,
2024.05.02
04:40
На все твоя, мій Боже, милість
І ласка істинна твоя, -
Тож не журюся, що змінилась
Життя земного течія.
Уже відлунює гучніше
Мені минуле шумом днів
І в серцем вистражданих віршах,
І в чистих трелях ніжних слів.
І ласка істинна твоя, -
Тож не журюся, що змінилась
Життя земного течія.
Уже відлунює гучніше
Мені минуле шумом днів
І в серцем вистражданих віршах,
І в чистих трелях ніжних слів.
2024.05.01
17:52
Червоними слізьми країна плаче,
сумує без упину третій рік…
І кровотеча більшає, тим паче,
що ріки крові – не берези сік!.
Як виявилось, цирк – то небезпека,
загрози пік – зелене шапіто!.
Канабісом торгують у аптеках,
сумує без упину третій рік…
І кровотеча більшає, тим паче,
що ріки крові – не берези сік!.
Як виявилось, цирк – то небезпека,
загрози пік – зелене шапіто!.
Канабісом торгують у аптеках,
2024.05.01
17:10
Будь такою, яка ти нині є.
Я подібних тобі жінок,
Хай вже скроні взялися інеєм,
Ще не бачив, мій свідок – Бог!
Будь земною і будь небесною…
Нероздільні «краса» і «ти»,
Наче Бог сполучив тебе з нею
Як синоніми… Будь завжди
Я подібних тобі жінок,
Хай вже скроні взялися інеєм,
Ще не бачив, мій свідок – Бог!
Будь земною і будь небесною…
Нероздільні «краса» і «ти»,
Наче Бог сполучив тебе з нею
Як синоніми… Будь завжди
2024.05.01
12:38
Не говори мені про те,
що заблукала в падолисті,
і що проміння золоте
вже дотліває в хмарній висі.
Що відцвіли в моїм саду
весняні крокуси й тюльпани.
Лимонне сонце у меду
що заблукала в падолисті,
і що проміння золоте
вже дотліває в хмарній висі.
Що відцвіли в моїм саду
весняні крокуси й тюльпани.
Лимонне сонце у меду
2024.05.01
10:27
«На кремені вирослий колос...»
Отак системі на догоду назвав поет предивний край,
Де чорнозем, ліси і води, й багаті надра Господь дав...
Благословенний край, з якого лиш висотували жили...
Ще й досьогодні дивно, як люди в ньому вижили?
...Страшна
Отак системі на догоду назвав поет предивний край,
Де чорнозем, ліси і води, й багаті надра Господь дав...
Благословенний край, з якого лиш висотували жили...
Ще й досьогодні дивно, як люди в ньому вижили?
...Страшна
2024.05.01
08:57
Вранішні роси - цнотливості роси
З блиском перлинним в шовковій траві.
Свіжі, розкішні, розніжено-босі.
Розсипи щедрості звабно-живі.
Дерево кожне вкрите краплистими,
Кущ росянисто зомлів у саду.
Мов із пацьорок скотилось намисто,
З блиском перлинним в шовковій траві.
Свіжі, розкішні, розніжено-босі.
Розсипи щедрості звабно-живі.
Дерево кожне вкрите краплистими,
Кущ росянисто зомлів у саду.
Мов із пацьорок скотилось намисто,
2024.05.01
05:52
Небо грайливими хмарами
місто велике розбудить.
Ніч сон утримує чарами.
Гей! Прокидайтеся, люди!
Мружиться киця на сонечку,
божа корівка п’є роси,
щастя нехай тобі, донечко,
ранок травневий приносить.
місто велике розбудить.
Ніч сон утримує чарами.
Гей! Прокидайтеся, люди!
Мружиться киця на сонечку,
божа корівка п’є роси,
щастя нехай тобі, донечко,
ранок травневий приносить.
2024.05.01
05:27
Усе чіткіше кожен крок
Її вбачаю всюди знову, –
Горять тюльпани, а бузок
Яріє світлом світанковим.
Стає гучніше спів птахів
І сонце дужче припікає, –
Мов несподівано забрів
Услід за юною до раю.
Її вбачаю всюди знову, –
Горять тюльпани, а бузок
Яріє світлом світанковим.
Стає гучніше спів птахів
І сонце дужче припікає, –
Мов несподівано забрів
Услід за юною до раю.
2024.05.01
05:24
На білий сніг стікає з ліхтарів
Вечірній промінь тьмяно-бурштиновий.
Скрізь тихо. Ані звука, ані слова...
Я десь далеко чую дивний спів.
Одне життя, а в ньому - сто життів...
Незрозуміла, потойбічна мова...
Мене так зустрічає ніч зимова...
Вечірній промінь тьмяно-бурштиновий.
Скрізь тихо. Ані звука, ані слова...
Я десь далеко чую дивний спів.
Одне життя, а в ньому - сто життів...
Незрозуміла, потойбічна мова...
Мене так зустрічає ніч зимова...
2024.04.30
22:48
Ти була красива, наче юна Геба*,
Як у поцілунку ніжному злились.
Заясніле, чисте нам відкрилось небо
Підняло на крилах у блакитну вись.
Далечінь вечірня пломеніла в тиші,
Як рожеві щічки, сяяли вогні.
В світлому багатті ми — найщасливіші --
Як у поцілунку ніжному злились.
Заясніле, чисте нам відкрилось небо
Підняло на крилах у блакитну вись.
Далечінь вечірня пломеніла в тиші,
Як рожеві щічки, сяяли вогні.
В світлому багатті ми — найщасливіші --
2024.04.30
14:02
Перенеслись у перше травня!!!
Ніяких більше зобов’язень...
Мотив й мелодія їх давня
Поміж всіляких зауважень.
Перенеслись… ну що ж, доцільно
Було б усе перечеркнути,
А те, що зветься "не стабільно" —
Згорнути з часом, щоб не чути…
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Ніяких більше зобов’язень...
Мотив й мелодія їх давня
Поміж всіляких зауважень.
Перенеслись… ну що ж, доцільно
Було б усе перечеркнути,
А те, що зветься "не стабільно" —
Згорнути з часом, щоб не чути…
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Інша поезія):
2024.04.15
2024.04.15
2023.12.19
2023.11.22
2023.11.18
2023.11.06
2023.10.19
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Мирохович Андрій (1978) /
Інша поезія
06.08.1945
Олі Лахоцькій, яка дарує ідеї із незворушністю кішки, що гуляє сама по собі
і серпень і спека і радість і молодість і щастя
адже так небагато їм треба молодятам отим
він юний офіцер імператорської армії
такий молодий а вже герой а вже був поранений
а вже вбивав варварів північних вбивав воював
але живий і не каліка і спраглий і хтивий як належить
вона медсестра в госпіталі імператорському
красуня роду шляхетного і цнотлива як і належить
лише б разом бути лише б спільно лише б нерозлучно
пол родом з іллінойсу де віски і футбол і кленовий сироп
і мама що будить зранку і каже вмивайся синочку я насмажу тобі млинців
і співи і танці та знову ж віски і пиво і мерелин яка всміхається звабно
казала що чекатиме свого пілота коханого що мир береже
і захищає вітчизну від варварів вузькооких у кожному польоті
він лицар прекрасний без страху і докору і без недоліків безперечно
казала що молитиметься щоб посадки його вдалі були
і злети успішні як же инакше адже чекає вона мужа додому
і чує як серденько сина чи доньки краще сина звісно
щоб як тато був в лоні тріпотить струною банджо срібною
так так так щасливо видихає японка місяцешкіра
так вам суки за перлхарбор закушує губу пол
заплідни мене як землю запліднює дощ о муже мій небесами посланий
пол натискає гашетку і малюк вивалюється незграбно як немовля з коляски
імени матері його іменем матері його іменем усіх матерів матьвашу видихає пол
у мене буде син видихає юкіо син і живицею лоно жони своєї заповнює
і відчув він світло світло і більше нічого не відчував
так наче сонце лягло на землю спочити і не піднімалось більше ніколи.
і хєр с німи позіхає мій тринадцятилітній син і загортає підручник історії
і нога в сракє подумки продовжую хєр с німі і нога в сракє
саме так хєр с німі і нога в сракє
а ще ця дівчинка що майструвала паперових журавликів числом тисяча
лягай спати синочку хєр с німі і нога в сракє завтра в школу малий лягай спати
хєр с німі синочку і нога в сракє
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
06.08.1945
Олі Лахоцькій, яка дарує ідеї із незворушністю кішки, що гуляє сама по собі
і серпень і спека і радість і молодість і щастя
адже так небагато їм треба молодятам отим
він юний офіцер імператорської армії
такий молодий а вже герой а вже був поранений
а вже вбивав варварів північних вбивав воював
але живий і не каліка і спраглий і хтивий як належить
вона медсестра в госпіталі імператорському
красуня роду шляхетного і цнотлива як і належить
лише б разом бути лише б спільно лише б нерозлучно
пол родом з іллінойсу де віски і футбол і кленовий сироп
і мама що будить зранку і каже вмивайся синочку я насмажу тобі млинців
і співи і танці та знову ж віски і пиво і мерелин яка всміхається звабно
казала що чекатиме свого пілота коханого що мир береже
і захищає вітчизну від варварів вузькооких у кожному польоті
він лицар прекрасний без страху і докору і без недоліків безперечно
казала що молитиметься щоб посадки його вдалі були
і злети успішні як же инакше адже чекає вона мужа додому
і чує як серденько сина чи доньки краще сина звісно
щоб як тато був в лоні тріпотить струною банджо срібною
так так так щасливо видихає японка місяцешкіра
так вам суки за перлхарбор закушує губу пол
заплідни мене як землю запліднює дощ о муже мій небесами посланий
пол натискає гашетку і малюк вивалюється незграбно як немовля з коляски
імени матері його іменем матері його іменем усіх матерів матьвашу видихає пол
у мене буде син видихає юкіо син і живицею лоно жони своєї заповнює
і відчув він світло світло і більше нічого не відчував
так наче сонце лягло на землю спочити і не піднімалось більше ніколи.
і хєр с німи позіхає мій тринадцятилітній син і загортає підручник історії
і нога в сракє подумки продовжую хєр с німі і нога в сракє
саме так хєр с німі і нога в сракє
а ще ця дівчинка що майструвала паперових журавликів числом тисяча
лягай спати синочку хєр с німі і нога в сракє завтра в школу малий лягай спати
хєр с німі синочку і нога в сракє
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію