ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Сіренко
2026.05.19 18:03
Пісня меланхолійного старчика Досить
Люди запилених перехресть
Замовили в ковалів залізних снів
Трохи гострих апострофів.
Вони ще не знали,
Що сухий ясен торішнього
Втопився в прозорому Озері Сліз*,
А на поверхні того спокійного ставу,
Яку не може збурити

Артур Курдіновський
2026.05.19 16:26
Сузір'я щирості (сонет)
Навколо - тепло, а у серці - темно.
Стискають горло помилки, гріхи.
Неначе, травень... І давно сніги
Завершили історію буремну...

Хіба ще актуальна пісня щемна
Для простору ледачої нудьги?
Бо навесні всі тьмяні береги

Оксана Алексеєва
2026.05.19 13:41
Жива гора
На перевалі торохкотять закіптюжені авто.
Кам’яними стежками блукають туристи,
смакують осінь, мов вистояне вино,
купують каву, сендвічі, кожушки і намиста.

Видряпавшись на вершину, вигукують: «Боже!
Онде гори, наче льодяники кольорові.»
Летять на

Борис Костиря
2026.05.19 11:30
Колишня епоха
Колишня спалена епоха
Ущент, навіки і дотла.
В снах Єремії та Єноха
Говорить немічна зола.

Епоха німо заговорить
Про дні звитяги і борні,
Здійнявши суєтливий ворох

Вячеслав Руденко
2026.05.19 11:14
Епічне
Тихше-но, рак-ліцемір, вуса повільні і довгі
Дошкам плотів піднеси … качуру справжніх утіх,
Вірити хутряним снам личить братам ротоногим* -
Тож у каміння упрись, наче чилім на весні.

Вітер блаженний знайди, шлях пустотливому птаху,
Спіриту, хвилі

Світлана Пирогова
2026.05.19 09:42
Пелюстки надій
Фіолетовий вибух травневого дня,
ніби хмара, що впала у сад.
Оксамитова, пишна, густа вишина
Залишає п'янкий аромат.
В кожнім гроні - маленькі сузір'я зірок,
таємничий приховують світ.
Заглядає в обличчя весняний бузок,
вабить душу пахучий цей кв

Тетяна Левицька
2026.05.19 05:54
Пробач мені, любий!
Янголе світлий! Солодких видінь.
Обіймаю тебе ніжним серцем.
Хай насниться тобі неземна голубінь,
біля лісу прозоре озерце.
В нім хлюпочеться рибка надій золота,
якщо хочеш, задумай бажання.
Хай гойдає на крилах тебе висота
і моє незбагненне коханн

Кока Черкаський
2026.05.19 01:45
А ось іще випадок у селі!
садок із сакур коло хати,
прилетіли джмелі - а вишень нема
- не будем ми гудіти над сакурами!-
полетіли геть

Володимир Бойко
2026.05.19 00:14
Нетривіальні думки –7
Навіть найлихіші лиходії неминуче відходять у минуле. Якщо росія – антисвіт, то й світ – антиросія. Силам зла бракує сили, але не бракує зла. Герої варті свого народу, але чи вартий народ своїх героїв? Золота середина була заповнена посередніс

Олена Побийголод
2026.05.18 19:57
1779. Філософ (в скороченні)
Іван Хемніцер (1745-1784)

Один сумлінний батько вчув,
що за кордон дітей учитись відправляють,
і що того, хто десь за морем був,
від не-бувалого – й на вигляд відрізняють.

І от, не пасти задніх щоб,

Артур Сіренко
2026.05.18 19:24
Ver et vacuitas
Ми граємо
На бусурманській лютні дощу,
Ми танцюємо
Божевільні танці пролісків,
Що цвітуть лише у вигадках
Їжаків маленького лісу
Вчора.
Ми креслимо

Охмуд Песецький
2026.05.18 15:29
Довіра
Почутого про подвиги трьохсот троянців
Замало, якщо ти серйозний ерудит,
Для написання навіть прози.
Хоча про Ксерокса ти можеш розповісти
Не тільки уривками службових розмов.

І пишеш вірша про своє – про зустрічі,
Природно, що не для баталій,

хома дідим
2026.05.18 14:02
* 83 *
усі збираються за стіл
від діда і до каті
щоби поїсти на обід
сякої благодаті
дід переважно мовчазний
триндіти не привиклий
тут батько по 50 розлив
бере із нього приклад

Ірина Вовк
2026.05.18 13:36
А ВОДА ПО КАМЕНЮ... (продовження 5)
ВИШГОРОД: ЗИМОВИЙ СОН КНЯГИНІ ІРИНИ Коли осінь 1050 року позолотила кручі над Дніпром, велика княгиня відчула, як у її жилах стихає шторм північних морів – материнське серце, що тримало на собі дипломатію цілої Європи, почало втомлюватися. Вона об

Юрій Гундарів
2026.05.18 13:05
Я, сонце і весна
Сонячний ранок
вітає ласкаво:
ось львівський пряник,
каша і кава.

Ось почуття й думки найсвітліші,
це тобі радість прямо спросоння -
сяючі вірші,

Володимир Невесенко
2026.05.18 12:50
Звід небесний зірками іскрився
Звід небесний зірками іскрився...
Боже, зглянься, зійди і годи нам!
Друг мій взяв автомата і скрився,
а я ждав і складав лік годинам...

Скільки літ нами разом прожито
ще з дитинства, де мрії прозорі...
Він любив так співати про жито,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Аліса Бєздєтна
2026.05.14

Сак Юлия Сак Юлия
2026.05.13

Андрій Стельмахер
2026.04.29

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Макс Катинський
2026.04.22

Лія Ланер
2026.04.18






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Татьяна Квашенко (1972) / Вірші / переклади

 Светлана Костюк. Бабье.. Перевод с украинского
вновь лета бабьего чуднУю позолоту
поет душа предательски дрожа
как паутинка в солнечном киоте
что может оборваться на глазах
и падают листочки как надежды
на тишину на трепетность волос
а в глубине записанное прежде
и все что срисовать не удалось
ни красками ни звуками словами
ведь что они для дня и высоты
такая сокровенность между нами
что не постигнуть и не перейти
сравнимая с ночными журавлями
неуловимо чистая для слов
что колоситься будет не словами
а золотом нескошенных хлебов
что заискрится где-нибудь на взлете
орбитами придуманных миров
а завершится в этой позолоте
совсем без слов

'2014

Світлана Костюк

знов позолоту бабиного літа
душа спиває і чомусь тремтить
як павутинка сяєвом налита
що може обірватися за мить
листочки наче мрії опадають
в обійми тиші в шовк тонких волось
в собі тамую почуття і вірші
і все що змалювати не вдалось
ні фарбами ні звуками словами
бо що це все для світла й висоти
таке щось незбагненне поміж нами
не осягнути вже й не перейти
десь нарівні з нічними журавлями
дзеркально-чисте й невловиме щось
що зацвітати буде не словами
а золотом нескошених колось
що пломеніти буде на орбітах
уявою надуманих світів
а помиратиме в осінніх квітах
без жодних слів




Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2014-08-30 09:08:27
Переглядів сторінки твору 4690
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.730
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2026.05.04 21:29
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2014-08-30 11:27:59 ]
Сердечно дякую за майстерний переклад! Провідчуто...Збережено і стиль, і мелодику, і внутрішню енергетику... Зворушена. Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2014-08-30 11:36:49 ]
найвища оцінка :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Татьяна Квашенко (Л.П./М.К.) [ 2014-08-30 11:46:23 ]
cпасибо, Свет. на мастерство не претендую, конечно. скорее, на настроение. этот ваш текст близок мне. может быть наиболее из всех. от того и трогают душу немудреные вроде бы слова. и многое, многое слышишь за ними, как в ворохе листьев опавших..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анонім Я Саландяк (Л.П./Л.П.) [ 2014-08-30 11:45:54 ]
...передчуттям небесним... прекрасної осені... наповнився на мить... вдячно Марті та Світлані пишу...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Татьяна Квашенко (Л.П./М.К.) [ 2014-08-30 11:48:28 ]
дякуємо навзаєм..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Дудар (Л.П./М.К.) [ 2014-08-30 12:45:03 ]
здорово! !!!!!- и Марте и Светлане.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Балера (М.К./М.К.) [ 2014-08-30 13:01:49 ]
Гарно! Добре передано настрій і основні думки оригіналу. От якби ще перший рядок був на два склади коротший, тоді, мабуть, і зовсім було б ні до чого придратись...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Потьомкін (Л.П./М.К.) [ 2014-08-30 14:10:10 ]
Перейнявся спочатку відтворенням, а потім й оригіналом. І те , і те - справжня Поезія, бо настрій і роздуми - поміж рядками.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2014-08-30 14:50:59 ]
Вітаю, Таню! Люблю, коли перекладач виступає співтворцем твору, додаючи і свою настроєву інтерпретацію, особливо в цій строфі:

и падают листочки как надежды
на тишину на трепетность волос
а в глубине записанное прежде
и все что срисовать не удалось..,

де не все дослівно передано, а є свої асоціації, своє відношення до твору, особливо в словах "шовк тонких волось - трепетность волос" - супер! Це проникнення в душу Образу. ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2014-08-30 16:29:58 ]
Дуже вдало! Повна співзвучність і гармонія.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2014-08-31 17:51:24 ]
Душа вірша в перекладі не зникла, а отже житиме і далі у вірші.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Татьяна Квашенко (Л.П./М.К.) [ 2014-08-31 21:03:18 ]
приятно удивлена многочисленными откликами. думаю, что обязана ими Светлане, ее душевному стихотворению и авторитету на ПМ. благодарю от своего и от ее имени всех прочитавших и отозвавшихся - словами и "без жодних..."