ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Тетяна Левицька
2026.11.19 08:08
Що сталось, те сталося,
так мало бути.
У Господа: палиця,
ліки, отрута,
і дні пораховані
до воскресіння,
і сльози знедолені
в смутку осіннім.

Віктор Кучерук
2026.11.19 06:47
Дощ уночі по вікнах тарабанив,
А потім сонце висушило скло,
Через яке всміхавсь до мене ранок,
Очей торкаючись і світлом, і теплом.
Ще ніздрі лоскотали аромати
До блиску вимитих листочків і цвітінь,
І в закутку затемненім кімнати
Ховалася поспішн

хома дідим
2026.11.18 22:50
відомо
виживає сильний
перемагає найсильніший
а дружба не перемагає
бо це лукавство й евфемізм
пригадуючи друзів навіть
атож були і в мене друзі
всі розійшлись кудись із часом

Артур Курдіновський
2026.11.18 19:48
Слова, слова... Яка ж у них ціна?
Вони - лише слабка анестезія.
Підробний світ чекає на месію,
Ми поодинці бачимо з вікна
Фантазії свої, в яких весна
Перемагає осінь, світлій Музі
Дарує сукню на казковім лузі
З тендітних синіх пролісків своїх...

Олена Побийголод
2026.11.18 17:06
Ану, нам пісню проспівай, веселий вітре,
веселий вітре, веселий вітре!
Моря і гори облетів ти всі на світі,
і всі на світі вислухав пісні.

    Заспівай нам про гори й пустині,
    про таємні глибини морів,
    про небокраї сині,

Борис Костиря
2026.11.18 16:24
Я шукаю в бездонному морі
Той важливий непізнаний знак,
Ніби спогади сиві, прозорі,
Що впіймає сумний неборак.
Я шукаю у пеленах ночі
Тіні натяку, впізнаний жест.
Я забуть наполегливо хочу
Те видіння, що прагнуло жертв.

Вячеслав Руденко
2026.11.18 14:49
Під шерех листя верб мені співало в гливах
Одне, мов з лісу, довге і густе,
А інше — ніби у раптових зливах,
Як згадка про минуле і пусте…

Лунало гучно, як стара бандура,
В потоках звуків між пожовклих крон,
Чи чумака забутого натура

Віктор Кучерук
2026.11.18 07:16
Хоч завтра вітер хмари розведе
І зацвіте колись побите поле -
Від горя не сховатися ніде
І болю не позбутися ніколи.
На серці будуть видимі рубці,
Повік душа чорнітиме від туги, -
Це мрію не утримати в руці,
Коли їй тісно в межах виднокругу.

М Менянин
2026.11.18 02:21
Прокинулась в цей час застава –
до зброї кожен богатир,
палає обрію заграва,
а потім бою страшний вир.

Повільно повстають до справи
дружини цих чоловіків,
бо захист краю – їхнє право

Світлана Пирогова
2026.11.17 20:44
Огорни мене скоріш любов'ю,
Бо без тебе сіро все і мрячно.
Лілії цвіли - торкалось слово.
Озеро кохання вже у рясці.

Тихе-тихе, мовчазне уранці.
Квіти-поцілунки - спогад помарнілий.
Не загоїть серпня вечір рани.

хома дідим
2026.11.17 19:59
розчулення найзначущіші
чому би і не омани
ґатунки найзолотіші
така собі маячня
коли огортає холод
болить порожніючий шлунок
у сутіні цій безпутній
полуді наступного дня

Борис Костиря
2026.11.17 18:58
Я ніколи туди не вернусь,
У простори довіри і болю.
Я могилам святим не вклонюсь,
Не ввійду у величні собори.

Я ніколи уже не піду
Сизим степом у ніжнім смерканні.
Я упав на слизькому льоду

В Горова Леся
2026.11.17 11:10
Свіжа рілля запахтіла корінням і дизелем.
Сита ворона з бенкету злетіла нарешті.
Сонце латунне до обрію хмара притиснула.
З крони високої дня доливаються рештки.

Ще до зими кілька кроків, ще трохи осіннього
Полудня в затишку листям сухим зарудіє.

Ірина Вовк
2026.11.17 07:34
«МІКЕЛАНДЖЕЛО: СЕРЦЕ БІЛОГО КАМЕНЮ»
(Драматичний есей-містерія на три дії з прологом)

Дійові особи:
Мікеланджело Буонарроті – 26-річний скульптор, одержимий красою, закоханий у досконалість людського духу.
Голос Каррарської Брили (Гіганта) – поран

Віктор Кучерук
2026.11.17 05:47
Синє небо й жовте поле
Маю споконвік -
Не хитнути силу волі
Ані в жоден бік.
Бо тепер громи сердиті
Падають згори
І щодня несамовито
Гримає: "Умри!.."

С М
2026.11.16 23:58
дідусь був мореходом
поплавав між льодів
у цього китобоя
на колінах я сидів
чувши «синку я на березі
вмираю із нудьги
мені би із друзяками
зайти в чужі піски»
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Олександра Маківка
2026.11.16

Ярослав Ковальчук
2026.11.12

Петро Бончицький
2026.11.08

Віталій Татленко
2026.10.28

Микось Діденко Сухоцвіт
2026.10.27

Оксана Стемковська
2026.10.19

Йа Власне
2026.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Татьяна Квашенко (1972) / Вірші / переклади

 Светлана Костюк. Бабье.. Перевод с украинского
вновь лета бабьего чуднУю позолоту
поет душа предательски дрожа
как паутинка в солнечном киоте
что может оборваться на глазах
и падают листочки как надежды
на тишину на трепетность волос
а в глубине записанное прежде
и все что срисовать не удалось
ни красками ни звуками словами
ведь что они для дня и высоты
такая сокровенность между нами
что не постигнуть и не перейти
сравнимая с ночными журавлями
неуловимо чистая для слов
что колоситься будет не словами
а золотом нескошенных хлебов
что заискрится где-нибудь на взлете
орбитами придуманных миров
а завершится в этой позолоте
совсем без слов

'2014

Світлана Костюк

знов позолоту бабиного літа
душа спиває і чомусь тремтить
як павутинка сяєвом налита
що може обірватися за мить
листочки наче мрії опадають
в обійми тиші в шовк тонких волось
в собі тамую почуття і вірші
і все що змалювати не вдалось
ні фарбами ні звуками словами
бо що це все для світла й висоти
таке щось незбагненне поміж нами
не осягнути вже й не перейти
десь нарівні з нічними журавлями
дзеркально-чисте й невловиме щось
що зацвітати буде не словами
а золотом нескошених колось
що пломеніти буде на орбітах
уявою надуманих світів
а помиратиме в осінніх квітах
без жодних слів




Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2014-08-30 09:08:27
Переглядів сторінки твору 4952
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.730
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2026.06.12 13:34
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2014-08-30 11:27:59 ]
Сердечно дякую за майстерний переклад! Провідчуто...Збережено і стиль, і мелодику, і внутрішню енергетику... Зворушена. Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2014-08-30 11:36:49 ]
найвища оцінка :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Татьяна Квашенко (Л.П./М.К.) [ 2014-08-30 11:46:23 ]
cпасибо, Свет. на мастерство не претендую, конечно. скорее, на настроение. этот ваш текст близок мне. может быть наиболее из всех. от того и трогают душу немудреные вроде бы слова. и многое, многое слышишь за ними, как в ворохе листьев опавших..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анонім Я Саландяк (Л.П./Л.П.) [ 2014-08-30 11:45:54 ]
...передчуттям небесним... прекрасної осені... наповнився на мить... вдячно Марті та Світлані пишу...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Татьяна Квашенко (Л.П./М.К.) [ 2014-08-30 11:48:28 ]
дякуємо навзаєм..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Дудар (Л.П./М.К.) [ 2014-08-30 12:45:03 ]
здорово! !!!!!- и Марте и Светлане.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Балера (М.К./М.К.) [ 2014-08-30 13:01:49 ]
Гарно! Добре передано настрій і основні думки оригіналу. От якби ще перший рядок був на два склади коротший, тоді, мабуть, і зовсім було б ні до чого придратись...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Потьомкін (Л.П./М.К.) [ 2014-08-30 14:10:10 ]
Перейнявся спочатку відтворенням, а потім й оригіналом. І те , і те - справжня Поезія, бо настрій і роздуми - поміж рядками.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2014-08-30 14:50:59 ]
Вітаю, Таню! Люблю, коли перекладач виступає співтворцем твору, додаючи і свою настроєву інтерпретацію, особливо в цій строфі:

и падают листочки как надежды
на тишину на трепетность волос
а в глубине записанное прежде
и все что срисовать не удалось..,

де не все дослівно передано, а є свої асоціації, своє відношення до твору, особливо в словах "шовк тонких волось - трепетность волос" - супер! Це проникнення в душу Образу. ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2014-08-30 16:29:58 ]
Дуже вдало! Повна співзвучність і гармонія.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2014-08-31 17:51:24 ]
Душа вірша в перекладі не зникла, а отже житиме і далі у вірші.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Татьяна Квашенко (Л.П./М.К.) [ 2014-08-31 21:03:18 ]
приятно удивлена многочисленными откликами. думаю, что обязана ими Светлане, ее душевному стихотворению и авторитету на ПМ. благодарю от своего и от ее имени всех прочитавших и отозвавшихся - словами и "без жодних..."