ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Олександр Буй
2025.09.21 20:52
Nota bene
У життя мого блокноті для нотаток
Добігають чисті аркуші кінця
І останній вже готується прийняти
Завершальну епіграму від Творця.

Отче наш, пошаруди іще папером:
Переглянь Свої помітки на полях,
Що мені до бенефісу від прем’єри

Іван Потьомкін
2025.09.21 19:27
Музика без слів
В одній тональності
плачуть діти всіх національностей,
одні й ті ж сльози,
солоні, невблаганні ллються.
Це музика без слів,
словами не варто відгукнуться.
Ліпше голівоньку притиснуть
і пестить, і мугикать любу маляті пісню.

Євген Федчук
2025.09.21 16:12
«Скавичщина» - бій за Київ 1658 року
В історії України скільки раз бувало,
Що самі ж і «верховоди» її продавали.
Хто відкрито її зрадив, хто дурно попхався,
Хотів слави. Замість того сорому набрався.
Ще і більше зробив шкоди, ніж доброї справи.
Тому то наша історія така і кривава.
Геть

Віктор Насипаний
2025.09.21 15:37
Гарна осінь (пісня)
Хоч нема вже літа наче.
Сонце й досі.
А мене у гості кличе
Тиха осінь

приспів
Теплі дні ясні, чудові.
Світ, мов красень.

Світлана Пирогова
2025.09.21 13:13
А може, це мені здалося?
Ти сонце золотаве із промінням,
Що лагідно торкається обличчя.
Я чую твоє тихе шепотіння.
На зустріч радісну кохання кличе.

Твої вуста зливаються з моїми,
Мов річка, що впадає в тепле море.
І ніжно поцілунками п'янкими

Олександр Сушко
2025.09.21 10:50
Ми стрінемося!
Полиці пам'яті наповнені ущерть
Осмученими спогадами юні...
Вже тричі серце стискувала смерть,
Вливала тьму в роки мої безжурні.

Охороняла неня. Брала біль
На себе. А тепер її немає...
Вона тепер блука між Лети хвиль,

Віктор Кучерук
2025.09.21 09:35
* * *
Минулого немає, майбутнє - не настало, -
Невпинним сьогоденням живу собі помалу, -
В садочку клопочуся, з онуками вожуся
І корисні поради накручую на вуса.
Копійку кожну зважую та лаюся сердито
На тих, що і на старості перешкоджає жити.
Але наперек

Володимир Ляшкевич
2025.09.20 17:31
Заводься!
Гей, там, в тилу,
в квартирі, чи в своєму домі,
ти депресуєш у страху.
чи сохнеш у якійсь утомі!
Лишай те все, - на передку,
в бронежилеті, у шоломі,
ти на покликанні шляху,
а не в переляку полоні!

Артур Сіренко
2025.09.20 12:33
Краплі лотосового меду
Осіння новела,
Що написана на поверхні озера
(А хтось називав його дзеркалом),
Слова,
Що виводили не бузиновим чорнилом,
А жовтим листям, що падало
На сіру ртуть спокою,
Повість про народ човнів, яку

Юрій Гундарєв
2025.09.20 10:11
ЗЛОТОЦІННІ
«Злотоцінний» - це метафорічне слово пішло у світ із легкої руки геніального Павла Тичини, з якого я й хочу почати свою оповідь про видатних діячів української культури. Але це не просто традиційна поезія. Коли пишеш про таких неабияких людей, будь-яка тр

Борис Костиря
2025.09.19 22:35
* * *
Повертаюсь по колу в свої рубежі,
Стоячи на новій небезпечній межі,
Де уже не лякають старі міражі,
Де і страхи тікають, немовби вужі.

І цей рух по спіралі, прадавній закон,
Він мене закував у цепи заборон,
Де не пройде вродлива тендітна Ман

Ярослав Чорногуз
2025.09.19 21:36
Вересневе літо
Чарівниця осінь сіє жовте листя,
Що, мов по спіралі, спурхує з гілля.
І співає птаство жваве, голосисте
І усе навколо співом звеселя.

ПРИСПІВ:
Вересневе літо, вересневе літо –
Трішки прохолодна зелень у меду.

Олена Побийголод
2025.09.19 16:14
1829. На малюнки у «Невському Альманасі»¹
Із Олександра Пушкіна. Досі не перекладалося.

1.
Ось, перешедши міст Кокушкін,
уперши дупу в парапет,
з мосьє Онєгіним сам Пушкін
стоїть, дивіться, тет-а-тет.

Борис Костиря
2025.09.18 22:26
Пізнання себе
Краще говорити мовою жестів,
на дні якої - крик, відчай.
Ліпше говорити мовою очей,
на дні якої - пристрасть.
Худий, виснажений ізгой
гримить кайданами
порожніми вулицями.
І його ніхто не чує.

Світлана Пирогова
2025.09.18 21:16
Чекаю, що покличеш знову
Тендітні вії додолу опускаю,
У подумках з тобою я лечу.
Мені до болю тебе не вистачає,
Я, ніби полум'я свічі, тремчу.

Чекаю, що покличеш знову ти мене.
І без вагань я швидко прибіжу
Кохання , мов іскринка, до душі торкне.

Євген Федчук
2025.09.18 19:05
* * *
Жив в одного пана старець, ходив, побирався
Доки й помер і до Бога чи в пекло подався.
Залишилась після нього тільки одна свита.
Та погана, що і бідний погидує вдіти.
Двірник свиту, навіть, в руки не схотів узяти,
Тож підняв її на вила й закинув на х
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Татьяна Квашенко (1972) / Вірші / переклади

 Светлана Костюк. Бабье.. Перевод с украинского
вновь лета бабьего чуднУю позолоту
поет душа предательски дрожа
как паутинка в солнечном киоте
что может оборваться на глазах
и падают листочки как надежды
на тишину на трепетность волос
а в глубине записанное прежде
и все что срисовать не удалось
ни красками ни звуками словами
ведь что они для дня и высоты
такая сокровенность между нами
что не постигнуть и не перейти
сравнимая с ночными журавлями
неуловимо чистая для слов
что колоситься будет не словами
а золотом нескошенных хлебов
что заискрится где-нибудь на взлете
орбитами придуманных миров
а завершится в этой позолоте
совсем без слов

'2014

Світлана Костюк

знов позолоту бабиного літа
душа спиває і чомусь тремтить
як павутинка сяєвом налита
що може обірватися за мить
листочки наче мрії опадають
в обійми тиші в шовк тонких волось
в собі тамую почуття і вірші
і все що змалювати не вдалось
ні фарбами ні звуками словами
бо що це все для світла й висоти
таке щось незбагненне поміж нами
не осягнути вже й не перейти
десь нарівні з нічними журавлями
дзеркально-чисте й невловиме щось
що зацвітати буде не словами
а золотом нескошених колось
що пломеніти буде на орбітах
уявою надуманих світів
а помиратиме в осінніх квітах
без жодних слів




Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2014-08-30 09:08:27
Переглядів сторінки твору 4430
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.730
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2025.07.31 11:16
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2014-08-30 11:27:59 ]
Сердечно дякую за майстерний переклад! Провідчуто...Збережено і стиль, і мелодику, і внутрішню енергетику... Зворушена. Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2014-08-30 11:36:49 ]
найвища оцінка :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Татьяна Квашенко (Л.П./М.К.) [ 2014-08-30 11:46:23 ]
cпасибо, Свет. на мастерство не претендую, конечно. скорее, на настроение. этот ваш текст близок мне. может быть наиболее из всех. от того и трогают душу немудреные вроде бы слова. и многое, многое слышишь за ними, как в ворохе листьев опавших..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анонім Я Саландяк (Л.П./Л.П.) [ 2014-08-30 11:45:54 ]
...передчуттям небесним... прекрасної осені... наповнився на мить... вдячно Марті та Світлані пишу...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Татьяна Квашенко (Л.П./М.К.) [ 2014-08-30 11:48:28 ]
дякуємо навзаєм..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Дудар (Л.П./М.К.) [ 2014-08-30 12:45:03 ]
здорово! !!!!!- и Марте и Светлане.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Балера (М.К./М.К.) [ 2014-08-30 13:01:49 ]
Гарно! Добре передано настрій і основні думки оригіналу. От якби ще перший рядок був на два склади коротший, тоді, мабуть, і зовсім було б ні до чого придратись...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Потьомкін (Л.П./М.К.) [ 2014-08-30 14:10:10 ]
Перейнявся спочатку відтворенням, а потім й оригіналом. І те , і те - справжня Поезія, бо настрій і роздуми - поміж рядками.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2014-08-30 14:50:59 ]
Вітаю, Таню! Люблю, коли перекладач виступає співтворцем твору, додаючи і свою настроєву інтерпретацію, особливо в цій строфі:

и падают листочки как надежды
на тишину на трепетность волос
а в глубине записанное прежде
и все что срисовать не удалось..,

де не все дослівно передано, а є свої асоціації, своє відношення до твору, особливо в словах "шовк тонких волось - трепетность волос" - супер! Це проникнення в душу Образу. ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2014-08-30 16:29:58 ]
Дуже вдало! Повна співзвучність і гармонія.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2014-08-31 17:51:24 ]
Душа вірша в перекладі не зникла, а отже житиме і далі у вірші.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Татьяна Квашенко (Л.П./М.К.) [ 2014-08-31 21:03:18 ]
приятно удивлена многочисленными откликами. думаю, что обязана ими Светлане, ее душевному стихотворению и авторитету на ПМ. благодарю от своего и от ее имени всех прочитавших и отозвавшихся - словами и "без жодних..."