ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ірина Вовк
2026.11.05 08:30
Антологія містерій "НА ЗЛАМІ СВІТЛА" (продовження 2)
ЖАННА Д’АРК: ПОВЕРНЕННЯ В ДОМРЕМІ
(драматичний есей-містерія в голосах з прологом і трьома післядіями)

(до 595-их роковин смерті на вогнищі ЖАННИ Д’АРК, присвячується)


ПРОЛОГ: Три виміри Руана
(30 травня 1431 року. Руанська площа зас

Вячеслав Руденко
2026.11.05 08:25
У картографічній ворожбі
Чую знову клацання копит -
Під копитом кольоровий вид
Крихіток піску на камінцях,
На кривих стежках і манівцях,
У картографічній ворожбі,
Де граки нудьгують на вербі,
Де роки у полум’ї століть
Мимоволі сунуть мимохіть

Віктор Кучерук
2026.11.05 06:07
* * *
Вологою насичене повітря
Повисло понад містом уночі, -
Німа пітьма приглушує палітру -
Ні вогника від лампи чи свічі.
Убралось місто в чорні оксамити,
Заснули вулиці, будинки і мости, -
Без світла важко і тривожно жити,
Без світла, знаю, спокій не

С М
2026.11.05 03:33
Бурий Цукре (The Rolling Stones)
із золотого берега рабів
скинуто на ринку в орлеані новім
купець рубцюватий за трудами своїми
знай жінок шмагає, опівніч за мить, ов

бурий цукре, чом добре так смакуєш
бурий цукре, мов ті дівчачі згуби

Катерина Савельєва
2026.11.04 16:29
Осенi краса (квартон)
Журлива осенi краса,
Пробiглася босонiж небом.
Можливо, нам того не треба,
Що на дворi бринить роса.

Кружляє листя над землею –
Журлива осенi краса,
Мов позолочена коса,

Світлана Пирогова
2026.11.04 16:16
Цей ліс живий (глоса)
Цей ліс живий. У нього добрі очі.
Шумлять вітри у нього в голові.
Старезні пні, кошлаті поторочі,
літопис тиші пишуть у траві.
Ліна Костенко.


Іду до лісу.

Борис Костиря
2026.11.04 14:37
Актор
Чи не була порожньою краса
Актора знаменитого у кадрі,
Що дарували щедрі небеса,
Як нагроду чи небесну кару?

На сцені він підкорював усіх.
І слава насувалась, мов лавина.
Трагедія або нестримний сміх

Вячеслав Руденко
2026.11.04 11:46
Екзистенційний ряд
Скіфи, кімерійці, чорні маври,
Може, ще арійці — та навряд...
Ми учора лише динозаври,
А тепер — екзистенційний ряд!

Ну, а у майбутньому — отрута,
Ніби рути-м’яти вогка ртуть,
Б’є у скроні часу лють закута,

Кока Черкаський
2026.11.04 11:26
***
Деякі автори такі кумедні
блокують доступ до свої нєтлєнок
Відкрию їм страшенну таємницю
Їх твори є доступні анонімно

Завжди їх можна прочитати
посміятись
рецензію щоправда не напишеш

Ірина Вовк
2026.11.04 09:26
ПРЕЗЕНТАЦІЯ «МАРІЯ З МАГДАЛИ» Ірини Вовк: ПОВЕРНЕННЯ КНИГИ ЧЕРЕЗ ТРИДЦЯТЬ РОКІВ
У Львівській обласній бібліотеці для юнацтва імені Романа Іваничука, що на площі Ринок, відбулася презентація ювілейного перевидання книги «Марія з Магдали» – релігійної драми маловідомого польського поета й драматурга Антона Шандлєровського в українськом

В Горова Леся
2026.11.04 08:10
Комікси
Листя, що впало на стежку, до сірого стовчене.
Краплі намистом на чорному - срібло на оніксі.
Та несподівано цяткою дрібно тріпоче на
Мокрій обочині клапоть обірваний з коміксів.

Берег. Метелик. Малюк і рука, певно, батькова,
Міцно тримає, а з нею

Віктор Кучерук
2026.11.04 07:19
* * *
Важка, велика та холодна
Роса на стеблах і листках
Культур баштанних і городніх,
І на утомлених руках.
Вона така, мабуть, до спеки,
Коли все гине, в'яне, схне, —
Ось-ось, вернувшись іздалека,
Нещадно сонце спалахне.

хома дідим
2026.11.03 23:42
* 248 *
ясно і зрозуміло що не спасуться всі-всі
і сам я не претендую повірте
бо кінець і наступний початок
чогось-там типу-якщо-б
є незмінним а саме
із небес щось потужно шарахне
а тому вочевидь
люблю обіймаю хочу вірити кожен

Кока Черкаський
2026.11.03 14:53
безсвітла
Нам обіцяли дати світло у четвер,
Та знов щось трапилось, і темно дотепер.
Не можу навіть подивитись марахвон,
Ну а без нього в мене дуже кепський сон!

По марахвону нам говорять все, як є:
Ось-ось Москва вже ка-пі-ту-лює!
Лиш треба два-три тижні

Борис Костиря
2026.11.03 13:42
Падіння
Я іду і падаю у бруді,
Вирвавшися із пасток цупких,
Потонувши у далекім блуді
І промовах скорих, копітких.
Упаду в траву, як у основу,
У буття, початок і кінець,
У самої вічності промову,
Подолавши бісівський вінець.

Вячеслав Руденко
2026.11.03 10:48
В стійких до спалахів розмовах
В пітьмі по припічку гасали
Чотири чорні павуки,
Було їм припічку замало
І закороткі держаки.
Шляхи до печі, як дороги,
У невідоме знову звуть.
Вони гасали до знемоги,
В печі гула груднева лють.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Віталій Татленко
2026.10.28

Микось Діденко Сухоцвіт
2026.10.27

Оксана Стемковська
2026.10.19

Йа Власне
2026.10.17

Єгор Мельниченко
2026.10.12

Олег Гелолев
2026.10.08

Михайло Укран
2026.10.08






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Іван Потьомкін (1937) / Вірші

 Натан Грінбойм "Бабин Яр"

З вікна мого помешкання видніє вежа,
небеса пронизує вістрям,
а біля підніжжя –Бабин яр.

Триста вісімдесят п’ять метрів
сталі й кабелю,
заангажованих текстів.

«Телевежа,- кажуть,- змагається з Богом
за формування громадської думки».

Господь з гори Сінаю когенами й рабинами,
вона з височіні своєї – писаками й коментаторами.

А внизу з-під землі визирають дерева,
як свічки чорних душ на засніженім савані.

Кажуть: «Небеса завше перемагають,
а людина – переможена!
А я кажу: «Триста вісімдесят п’ять метрів перемагають».
Як казав і Господь мій.

І навіть більше – мовчанка
холодить і пригнічує в долині сліз.

Поміж вежею та лісом вистрибує птаство:
гайвороння – на білім снігові,
голуби білосніжні – на чорних деревах.

Сонце сідає і посилає проміння
на могутню будівлю телевежі.

Сонце обдурено.

Доктор Натан Грінбойм (1927 року народження)дванадцятилітнім підлітком разом із батьком та старшим братом, рятуючись од німецько-фашистських зайд, зробив одіссею від Катовіц (Польща) до Новосибірська (Росія), а потім з армією генерала Андерса через Середню Азію - в Палестину. Себто ще до проголошення Держави Ізраїль.
Тема катастрофи європейського єврейства- незаживаюча рана (мати й сестра загинули в таборах смерті) і одна з провідних тем у творчості.
Потрапивши туристом у Київ, Натан Грінбойм найперше відвідав Бабин яр. Це було тоді, коли поголовне винищення київських євреїв, що сталося 29 вересня 1941 року, подавалося тільки в контексті радянського народу.





    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2014-09-28 18:34:59
Переглядів сторінки твору 4202
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.055 / 5.63)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.247 / 5.87)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.774
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Конкурси. Теми ПЕРЕКЛАДИ
Автор востаннє на сайті 2026.11.04 18:53
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анонім Я Саландяк (Л.П./Л.П.) [ 2014-09-28 19:03:20 ]
Колись, моє рідне місто Підгайці, було переважно єврейським, старші люди розказують, як вони, кажуть на польський манер,- "жиди" з маленькими діточками ішли на смерть... А того дня, коли помер останній єврей, Гершко (його перед війною забрали у військо), то обвалилась підпорна стіна синагоги... як тоді сказали про це: і камінь пам'ятає...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2014-09-28 20:57:55 ]
Це загальнолюдська трагедія...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2014-09-28 23:14:18 ]
«Телевежа,- кажуть,- змагається з Богом
за формування громадської думки». - і зараз скільки таких веж...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Кисельов (Л.П./Л.П.) [ 2014-09-29 00:37:51 ]
Трагедію не забути...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2014-09-29 01:13:24 ]
Маємо сказати чесно - Україна зробила в перші дні війни 1941 року все можливе для порятунку євреїв - всі перші тижні ешелони організовано вивозили євреїв на схід, подалі від бойових дій.
Це звичайно не убезпечило євреїв в цілому від переслідування німецькими нацистами, від катувань і смертей, але з Києва і київських околиць були вивезені ледь не всі євреї, тому і аерофотозйомки довоєнні, воєнні, і післявоєнні - не вказують на якісь зміни грунтів у Бабиному Яру (не засвідчують про масові захоронення за часів війни).
До війни, між тим, там і справді масово розстрілювали українців, а ось під час війни українці таки спромоглися вивезти ледь не всіх київських євреїв. Це славна і видатна сторінка взаємин наших народів, і про це потрібно говорити завжди і всюди, як і про масове знищення в Бабиному Яру українців...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інна Ковальчук (М.К./М.К.) [ 2014-09-29 12:47:20 ]
Визирають дерева, як свічки чорних душ... Чудово...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Потьомкін (Л.П./М.К.) [ 2014-10-01 20:24:26 ]
Сьогодні Посольство України в Державі Ізраїль разом з ЯД Вашемом організували церемонію пам’яті жертв Бабиного Яру.
Ми, читачі «Поетичних майстерень» теж згадали те трагічне місце, висловившись щодо вірша Натана Грінбойма «Бабин Яр».
Дивує, щоправда, коментар редакції. І ось чому.
Насамперед невідповідністю історичній правді. Україна як частка людиноневисницького радянського режиму, не була самостійною в прийнятті рішень. Всі розпорядження йшли з Москви. А вони зводились до того, щоб у першу чергу вивезти обладнання численних заводів. А щодо людей,мільйони яких було знищено ще до війни, то про них менш за все дбали. Разом із заводами виїжджали спеціалісти та їхні сім’ї. А решту киян запевняли, що німці в Київ не ввійдуть.
Але попри це слідом за редакцією удаймо, що ледь не всі євреї були вивезені з Києва. Тоді варто спитати коментатора: «А навіщо окупаційна влада вивісила щонайменше 2 тисячі оголошень, де було наказано «усім жидам Києва та околиць з’явитися в понеділок, 29 вересня, на розі Мельниківської та Дехтярівської вулиць (коло кладовища)»?
Якщо «ледь не всі євреї були вивезені», який сенс був в ейнзацгрупі «С» під командою штандартенфюрера (здається, полковник) СС О.Раша та підпорядкованих йому підрозділів вермахта й поліцаїв?
Та сенс насправді був, бо згідно зі звітом зондеркоманди «4А» тільки 29 вересня в Бабиному Яру розстріляно 33 771 єврей. Розстріли тривали кілька днів. Навіть у жовтні київська газета «Українське слово» закликала «патріотів» шукати євреїв, бо ті, мовляв, за великі гроші маскуються під інші національності.
Ці прикрі помилки, гадаю, сталися тому, що в основу коментаря покладено одне-єдине джерело: публікацію Тетяни Тур «Правда про Бабин Яр», яка звелася до бажаного їй висновку: «Бабин Яр –це третя легенда жидівської катастрофи». Легенда, в яку повірила ООН, встановивши День пам’яті Голокосту, який відзначає все прогресивне людство.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2014-10-02 10:17:00 ]
На жаль, маємо дорогий пане Іване, лише одні чіткі факти - масового погребіння розстріляних якраз перед війною українців. Чи є захоронення в Бабиному Яру євреїв потрібно дізнатися провівши розкопки. Не проводячи досі розкопок, ми залишаємося у стані дискусії, коли проти свідчення з різних уст постають, прикладом, світлини аєрофотозйомки, котрі заперечують будь-які зміни в ландшафті Бабиного Яру протягом воєнних часів.
Так, звісно, як показала практика існування як КГБ-ФСБ Росії, так і відповідних служб гітлерівської Німеччини, фальсифікувалося все, що тільки можливо і неможливо, - тому і мали і мають бути проведені розкопки. Хто їм перешкоджає?
Ви, напевно, повинні погодитися з тим, що істина не боїться розкопок.
А щодо вивозу в перші дні війни саме біженців - то це явище навіть ніким не оспорюється, до українських заводів тоді ще справа не дійшла.
Безумовно, що вивезли тільки київських (з тих, що захотіли, чи змогли виїхати), а тих, котрі пізніше прибули до Києва з інших областей вже не було змоги порятувати. Саме порятувати. І ось цей порятунок євреїв саме українським народом чомусь забувається - попри вказівку з кремля робити це (рятувати євреїв) цей порятунок здійснювали саме жителі України, українці. Ми не повинні про це забувати ні на мить.
Саме порозуміння і взаємодопомога завжди характеризувала стосунки єврейського і українського народів, тут основний акцент - акцент на життя, а не на смерть.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Потьомкін (Л.П./М.К.) [ 2014-10-02 10:52:01 ]
Мені, українцеві, відрадно чути з уст працівників Яд Вашему, що українці посідають одне з чільних місць у списку рятівників євреїв під час гітлервської навали.
Щодо розкопок, то не варто їх робити, бо за командою з Берліна трупи розстріляних євреїв було спалено.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2014-10-02 15:33:29 ]
Ну ось це і є найголовнішим - звичне порозуміння українця і єврея. Хоч і трохи смішно, але нині склався цікавий композитний образ - так званого українського "жидобандерівця", що з гарячим серцем захищає Україну від хаосу і знищення. Можливо саме так і було весь час, хоча і під іншими іменами і назвами?