ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Вячеслав Руденко
2026.08.06 07:59
У спеку липня снігову
Коли ми розумом своїм
Досягнемо зразків
І кобзи наші кам’яні
Зігріють світ батьків,

Де телепати-ковалі
Лежать в основах рун,
І плем’я юних гендлярів

Віктор Кучерук
2026.08.06 07:21
* * *
Вітер розвіяв туман над покосами,
Небо безкрає укрила блакить, -
Серпень старанно вмивається росами,
Запахом яблук приємно п'янить.
Ранок серпневий свіжить прохолодою
Та звеселяє піснями птахів, -
Тішуся знову ясною погодою
І позолотою щедрих полі

М Менянин
2026.08.05 23:07
Заміна посла
І був народ близьким до краху –
від рабства «несолона сіль»,
не стало в нім до Бога страху –
так корабель сіда на міль.

Серед Своїх народів в світі
Господь обрав послами їх,
в своїй землі були щоб ситі –

С М
2026.08.05 22:02
Лимонадна Бейбі (Syd Barrett)
Сіре місто це
Залізних рук сплеск
І вечірка для клоунів, хай
Падає дощ недалеко
Прошу ласки, лимонадна бейбі

Як увечері сонце сідає
І земля розливається, вранці

Ольга Садкова
2026.08.05 21:37
Поїзд смерті
Ешелон довжелезний. «Телячі» вагони.
По півсотні у кожнім невинних людей.
Чи із розуму це, чи з якихось агоній,
чи від вбивчих якихось примарних ідей?!

Виселенцями стали вкраїнські селяни,
що одвіку трудились на рідній землі.
А тепер конвоїри зухв

В Горова Леся
2026.08.05 16:32
Тату
Притулюся тобі до плеча, у смиренні притихну,
І бажання незмінності впреться кутом у висок.
Загустілим повітрям ухватиться порція вдиху,
Та у шелесті ранку відчується часу пісок.

Дай не знати коли і куди розійдуться дороги.
І не відати де і кому об

Борис Костиря
2026.08.05 13:59
* * *
Так цілий світ для тебе замалий.
Нікуди не подінешся від себе.
Проб'ється вірш крізь серце запальний,
Тікаючи від ницого вертепу.
Усі маршрути поведуть не в Рим,
А в точку відбуття, у точку пустки.
Втомився без надії херувим.
Немає в болю жодної в

Ірина Вовк
2026.08.05 12:51
Чорний сніг Александрії
Ця оповідь – спроба зазирнути за завісу сухої історичної хроніки. Мені хотілося показати стародавню Александрію 48 року до н.е. періоду цариці Клеопатри та римського імператора Юлія Цезаря як живий організм: з її шумом порту, запахами нільського мулу, роз

Тетяна Левицька
2026.08.05 11:36
Лист
Тобі написала б я, милий, листа,
та знаю, що він до Едему не дійде.
Від кірки до кірки мене прочитав,
а я нашвидку пролистала деінде.

Залишив на спомин багато чого,
ще більше забрав у мутне потойбіччя —
пів світу і ластівку серця мого,

хома дідим
2026.08.05 09:49
* 163 *
мене тримали і тримають
наївні ревнощі твої
мов декадентські ледь
міщанські втім
тендітні фрукти
ледь зіпсовані із краю
не зовсім навіть
мазохізм чи фемінізм

Віктор Кучерук
2026.08.05 05:58
Вишгород
З часів обтесаних чепіг
Цей край благословен, -
Стоїть на пагорбах своїх
Мій Вишгород здавен.
З глибин століть і дотепер
Нічому не скоривсь, -
Не обвалився він униз,
А в товщу хмар встромивсь.

Роксолана Вірлан
2026.08.05 00:56
За межі Уробороса.
Змикає туго в коло Уробороса -
безвісний Архітектор снів і проявів -
і того, хто пророчить певно й голосно,
і того, хто частується напоями,

і того, хто для шляху ще не збуджений -
а збудиться колись - це точно станеться -
і, хай він мислить нині

Ольга Садкова
2026.08.04 21:35
Суголосся
Ні доказів, ні печатки —
струна впізнає струну.
Почнімо усе спочатку —
від магії чи від сну.

Від кроку, що був назустріч,
від подиху, що, як шовк.
Хай часоплину всупереч

Світлана Пирогова
2026.08.04 20:06
Серпень
У саду медово пахне втома,
Яблука налиті до країв.
Лампами червоними удома
Запалають у полоні снів.

Йде по стиглій ниві з блиском серпик,
Хилить вправно до землі стебло.
Як остання нота літа, серпень

Паб Лімерик
2026.08.04 17:38
Лімерики нашого блогера
Заблукали хасиди в Путивлі.
Там однакові навіть будівлі.
То й ходили між них,
І нових, і старих,
І проґавили осінь в Путивлі.

Засудили хасида у Мінську
За символіку проукраїнську.

Кока Черкаський
2026.08.04 16:35
040826
коли нема про що писати-
пиши хоч ні про шо,
бо головне то сам процес,
як той казав - війна фігня,
ну а маневри - головне!
та все ж,
не прагни світ змінити,
бо вже відомо всім,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Інна Момотюк
2026.07.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Іван Потьомкін (1937) / Вірші

 Натан Грінбойм "Бабин Яр"

З вікна мого помешкання видніє вежа,
небеса пронизує вістрям,
а біля підніжжя –Бабин яр.

Триста вісімдесят п’ять метрів
сталі й кабелю,
заангажованих текстів.

«Телевежа,- кажуть,- змагається з Богом
за формування громадської думки».

Господь з гори Сінаю когенами й рабинами,
вона з височіні своєї – писаками й коментаторами.

А внизу з-під землі визирають дерева,
як свічки чорних душ на засніженім савані.

Кажуть: «Небеса завше перемагають,
а людина – переможена!
А я кажу: «Триста вісімдесят п’ять метрів перемагають».
Як казав і Господь мій.

І навіть більше – мовчанка
холодить і пригнічує в долині сліз.

Поміж вежею та лісом вистрибує птаство:
гайвороння – на білім снігові,
голуби білосніжні – на чорних деревах.

Сонце сідає і посилає проміння
на могутню будівлю телевежі.

Сонце обдурено.

Доктор Натан Грінбойм (1927 року народження)дванадцятилітнім підлітком разом із батьком та старшим братом, рятуючись од німецько-фашистських зайд, зробив одіссею від Катовіц (Польща) до Новосибірська (Росія), а потім з армією генерала Андерса через Середню Азію - в Палестину. Себто ще до проголошення Держави Ізраїль.
Тема катастрофи європейського єврейства- незаживаюча рана (мати й сестра загинули в таборах смерті) і одна з провідних тем у творчості.
Потрапивши туристом у Київ, Натан Грінбойм найперше відвідав Бабин яр. Це було тоді, коли поголовне винищення київських євреїв, що сталося 29 вересня 1941 року, подавалося тільки в контексті радянського народу.





    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2014-09-28 18:34:59
Переглядів сторінки твору 3883
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.052 / 5.63)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.244 / 5.87)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.774
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Конкурси. Теми ПЕРЕКЛАДИ
Автор востаннє на сайті 2026.08.05 21:05
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анонім Я Саландяк (Л.П./Л.П.) [ 2014-09-28 19:03:20 ]
Колись, моє рідне місто Підгайці, було переважно єврейським, старші люди розказують, як вони, кажуть на польський манер,- "жиди" з маленькими діточками ішли на смерть... А того дня, коли помер останній єврей, Гершко (його перед війною забрали у військо), то обвалилась підпорна стіна синагоги... як тоді сказали про це: і камінь пам'ятає...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2014-09-28 20:57:55 ]
Це загальнолюдська трагедія...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2014-09-28 23:14:18 ]
«Телевежа,- кажуть,- змагається з Богом
за формування громадської думки». - і зараз скільки таких веж...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Кисельов (Л.П./Л.П.) [ 2014-09-29 00:37:51 ]
Трагедію не забути...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2014-09-29 01:13:24 ]
Маємо сказати чесно - Україна зробила в перші дні війни 1941 року все можливе для порятунку євреїв - всі перші тижні ешелони організовано вивозили євреїв на схід, подалі від бойових дій.
Це звичайно не убезпечило євреїв в цілому від переслідування німецькими нацистами, від катувань і смертей, але з Києва і київських околиць були вивезені ледь не всі євреї, тому і аерофотозйомки довоєнні, воєнні, і післявоєнні - не вказують на якісь зміни грунтів у Бабиному Яру (не засвідчують про масові захоронення за часів війни).
До війни, між тим, там і справді масово розстрілювали українців, а ось під час війни українці таки спромоглися вивезти ледь не всіх київських євреїв. Це славна і видатна сторінка взаємин наших народів, і про це потрібно говорити завжди і всюди, як і про масове знищення в Бабиному Яру українців...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інна Ковальчук (М.К./М.К.) [ 2014-09-29 12:47:20 ]
Визирають дерева, як свічки чорних душ... Чудово...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Потьомкін (Л.П./М.К.) [ 2014-10-01 20:24:26 ]
Сьогодні Посольство України в Державі Ізраїль разом з ЯД Вашемом організували церемонію пам’яті жертв Бабиного Яру.
Ми, читачі «Поетичних майстерень» теж згадали те трагічне місце, висловившись щодо вірша Натана Грінбойма «Бабин Яр».
Дивує, щоправда, коментар редакції. І ось чому.
Насамперед невідповідністю історичній правді. Україна як частка людиноневисницького радянського режиму, не була самостійною в прийнятті рішень. Всі розпорядження йшли з Москви. А вони зводились до того, щоб у першу чергу вивезти обладнання численних заводів. А щодо людей,мільйони яких було знищено ще до війни, то про них менш за все дбали. Разом із заводами виїжджали спеціалісти та їхні сім’ї. А решту киян запевняли, що німці в Київ не ввійдуть.
Але попри це слідом за редакцією удаймо, що ледь не всі євреї були вивезені з Києва. Тоді варто спитати коментатора: «А навіщо окупаційна влада вивісила щонайменше 2 тисячі оголошень, де було наказано «усім жидам Києва та околиць з’явитися в понеділок, 29 вересня, на розі Мельниківської та Дехтярівської вулиць (коло кладовища)»?
Якщо «ледь не всі євреї були вивезені», який сенс був в ейнзацгрупі «С» під командою штандартенфюрера (здається, полковник) СС О.Раша та підпорядкованих йому підрозділів вермахта й поліцаїв?
Та сенс насправді був, бо згідно зі звітом зондеркоманди «4А» тільки 29 вересня в Бабиному Яру розстріляно 33 771 єврей. Розстріли тривали кілька днів. Навіть у жовтні київська газета «Українське слово» закликала «патріотів» шукати євреїв, бо ті, мовляв, за великі гроші маскуються під інші національності.
Ці прикрі помилки, гадаю, сталися тому, що в основу коментаря покладено одне-єдине джерело: публікацію Тетяни Тур «Правда про Бабин Яр», яка звелася до бажаного їй висновку: «Бабин Яр –це третя легенда жидівської катастрофи». Легенда, в яку повірила ООН, встановивши День пам’яті Голокосту, який відзначає все прогресивне людство.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2014-10-02 10:17:00 ]
На жаль, маємо дорогий пане Іване, лише одні чіткі факти - масового погребіння розстріляних якраз перед війною українців. Чи є захоронення в Бабиному Яру євреїв потрібно дізнатися провівши розкопки. Не проводячи досі розкопок, ми залишаємося у стані дискусії, коли проти свідчення з різних уст постають, прикладом, світлини аєрофотозйомки, котрі заперечують будь-які зміни в ландшафті Бабиного Яру протягом воєнних часів.
Так, звісно, як показала практика існування як КГБ-ФСБ Росії, так і відповідних служб гітлерівської Німеччини, фальсифікувалося все, що тільки можливо і неможливо, - тому і мали і мають бути проведені розкопки. Хто їм перешкоджає?
Ви, напевно, повинні погодитися з тим, що істина не боїться розкопок.
А щодо вивозу в перші дні війни саме біженців - то це явище навіть ніким не оспорюється, до українських заводів тоді ще справа не дійшла.
Безумовно, що вивезли тільки київських (з тих, що захотіли, чи змогли виїхати), а тих, котрі пізніше прибули до Києва з інших областей вже не було змоги порятувати. Саме порятувати. І ось цей порятунок євреїв саме українським народом чомусь забувається - попри вказівку з кремля робити це (рятувати євреїв) цей порятунок здійснювали саме жителі України, українці. Ми не повинні про це забувати ні на мить.
Саме порозуміння і взаємодопомога завжди характеризувала стосунки єврейського і українського народів, тут основний акцент - акцент на життя, а не на смерть.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Потьомкін (Л.П./М.К.) [ 2014-10-02 10:52:01 ]
Мені, українцеві, відрадно чути з уст працівників Яд Вашему, що українці посідають одне з чільних місць у списку рятівників євреїв під час гітлервської навали.
Щодо розкопок, то не варто їх робити, бо за командою з Берліна трупи розстріляних євреїв було спалено.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2014-10-02 15:33:29 ]
Ну ось це і є найголовнішим - звичне порозуміння українця і єврея. Хоч і трохи смішно, але нині склався цікавий композитний образ - так званого українського "жидобандерівця", що з гарячим серцем захищає Україну від хаосу і знищення. Можливо саме так і було весь час, хоча і під іншими іменами і назвами?