ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2024.11.23 05:40
* * *
Зарано смеркає і швидко ночіє
Відтоді, як осінь прискорила хід, –
Відтоді, як гаснути стали надії,
Що Бог допоможе уникнути бід.
Все ближче і ближче лихі сніговії
Та лютих морозів до нас ненасить, –
Від страху загинути кров холодіє
І серце схвиль

Микола Соболь
2024.11.23 05:08
Осіння замальовка
Сьогодні осінь вбралась у сніги,
тепер красуню зовсім не впізнати,
ріка причепурила береги,
напнула шапку посіріла хата,
калина у намисті та фаті,
похорошіли геть безлисті клени,
а кущ якийсь на побілілім тлі
іще гойдає листячко зелене.

Іван Потьомкін
2024.11.22 19:35
Як демократія із носа лізе
«…Liberte, Fraternite, Egalite …»-
На істини прості тебе, Європо, Я наупомив нарешті,
Щоб ти жила , як споконвіку Тора Моя велить.
І що ж? Цього тобі видалось замало?
Як у пастви Мойсея м’ясо, демократія із носа лізе?
І ти силкуєшся прищепить її

Володимир Каразуб
2024.11.22 12:01
Страх безконечності
Я без тебе не стану кращим,
І вічність з тобою безмірно в цім світі мала,
Холодком по душі суне хмарами безконечність,
І сміється над часом, якого постійно нема.


08.02.2019

Володимир Каразуб
2024.11.22 09:46
Диригент
Ось тут диригент зупинився і змовкли литаври,
Оркестр продовжував далі без грому литавр,
Диригент зупинився і арфи, і туби пропали,
І далі для скрипки та альтів диригував.
А потім замовкли і альти, і стишились скрипки,
Пропали гобої, кларнети, валто

Микола Дудар
2024.11.22 09:04
***
Нещодавно йшли дощі
Славно, строєм, жваві
І зайшли чомусь в кущі,
Кажуть, що по справі
Що за справа? хто довів? —
Я вже не дізнаюсь…
Краще бігти від дощів —
А про це подбаю…

Козак Дума
2024.11.22 08:12
Аби…
Аби вернути зір сліпим,
горбатим випрямити спини,
з омани змити правди грим
і зняти з підлості личини.
Ще – оминути влади бруд,
не лицемірити без міри,
не красти, спекатись іуд,
у чесність повернути віру!

Микола Соболь
2024.11.22 05:55
Не беріть на кпи
І тільки камінь на душі
та роздуми про неминучість,
така вона – людини сутність –
нашкодив і біжи в кущі.
Ця неміч кожному із нас,
немов хробак, нутро з’їдає.
Куди летять пташині зграї,
коли пробив летіти час?

Віктор Кучерук
2024.11.22 04:59
Нагадування собі
Одною міркою не міряй
І не порівнюй голос ліри
Своєї з блиском та красою
Гучною творчості чужої.
Як неоднакове звучання
Смеркання, темені, світання, –
Отак і лір несхожі співи,
Сюжети, образи, мотиви.

Артур Сіренко
2024.11.21 23:09
Сторінки засипані осіннім листям
Замість післямови до книги «Холодне Сонце») Мої тексти осінні – я цього не приховую. Приховувати щось від читача непростимий гріх. Я цього ніколи не робив і борони мене Будда таке колись вчинити. Поганої мені тоді карми і злої реінкарнації. Сторінки мо

Ярослав Чорногуз
2024.11.21 22:17
Фантасмагорій дивовижа
Мов скуштував солодкий плід,
Так око смакувало зримо --
Я їхав з заходу на схід,
Ну просто з осені у зиму.

Здалося - світла пелена
Траву зелену геть укрила.
Видіння з потягу вікна,

Ігор Шоха
2024.11.21 20:17
Сонетні строфи
Минуле не багате на сонети.
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.

Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,

Євген Федчук
2024.11.21 19:59
Заклятий льох
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
Графоманія
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало

Артур Курдіновський
2024.11.21 18:18
Цінуйте слово!
Ми розучились цінувати слово,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.

Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,

Іван Потьомкін
2024.11.21 17:53
Шлях до Мурашки
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Іван Потьомкін (1937) / Вірші

 Натан Грінбойм "Бабин Яр"

З вікна мого помешкання видніє вежа,
небеса пронизує вістрям,
а біля підніжжя –Бабин яр.

Триста вісімдесят п’ять метрів
сталі й кабелю,
заангажованих текстів.

«Телевежа,- кажуть,- змагається з Богом
за формування громадської думки».

Господь з гори Сінаю когенами й рабинами,
вона з височіні своєї – писаками й коментаторами.

А внизу з-під землі визирають дерева,
як свічки чорних душ на засніженім савані.

Кажуть: «Небеса завше перемагають,
а людина – переможена!
А я кажу: «Триста вісімдесят п’ять метрів перемагають».
Як казав і Господь мій.

І навіть більше – мовчанка
холодить і пригнічує в долині сліз.

Поміж вежею та лісом вистрибує птаство:
гайвороння – на білім снігові,
голуби білосніжні – на чорних деревах.

Сонце сідає і посилає проміння
на могутню будівлю телевежі.

Сонце обдурено.

Доктор Натан Грінбойм (1927 року народження)дванадцятилітнім підлітком разом із батьком та старшим братом, рятуючись од німецько-фашистських зайд, зробив одіссею від Катовіц (Польща) до Новосибірська (Росія), а потім з армією генерала Андерса через Середню Азію - в Палестину. Себто ще до проголошення Держави Ізраїль.
Тема катастрофи європейського єврейства- незаживаюча рана (мати й сестра загинули в таборах смерті) і одна з провідних тем у творчості.
Потрапивши туристом у Київ, Натан Грінбойм найперше відвідав Бабин яр. Це було тоді, коли поголовне винищення київських євреїв, що сталося 29 вересня 1941 року, подавалося тільки в контексті радянського народу.





    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2014-09-28 18:34:59
Переглядів сторінки твору 3358
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.027 / 5.6)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.212 / 5.84)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.774
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Конкурси. Теми ПЕРЕКЛАДИ
Автор востаннє на сайті 2024.11.22 22:12
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анонім Я Саландяк (Л.П./Л.П.) [ 2014-09-28 19:03:20 ]
Колись, моє рідне місто Підгайці, було переважно єврейським, старші люди розказують, як вони, кажуть на польський манер,- "жиди" з маленькими діточками ішли на смерть... А того дня, коли помер останній єврей, Гершко (його перед війною забрали у військо), то обвалилась підпорна стіна синагоги... як тоді сказали про це: і камінь пам'ятає...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2014-09-28 20:57:55 ]
Це загальнолюдська трагедія...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2014-09-28 23:14:18 ]
«Телевежа,- кажуть,- змагається з Богом
за формування громадської думки». - і зараз скільки таких веж...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Кисельов (Л.П./Л.П.) [ 2014-09-29 00:37:51 ]
Трагедію не забути...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2014-09-29 01:13:24 ]
Маємо сказати чесно - Україна зробила в перші дні війни 1941 року все можливе для порятунку євреїв - всі перші тижні ешелони організовано вивозили євреїв на схід, подалі від бойових дій.
Це звичайно не убезпечило євреїв в цілому від переслідування німецькими нацистами, від катувань і смертей, але з Києва і київських околиць були вивезені ледь не всі євреї, тому і аерофотозйомки довоєнні, воєнні, і післявоєнні - не вказують на якісь зміни грунтів у Бабиному Яру (не засвідчують про масові захоронення за часів війни).
До війни, між тим, там і справді масово розстрілювали українців, а ось під час війни українці таки спромоглися вивезти ледь не всіх київських євреїв. Це славна і видатна сторінка взаємин наших народів, і про це потрібно говорити завжди і всюди, як і про масове знищення в Бабиному Яру українців...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інна Ковальчук (М.К./М.К.) [ 2014-09-29 12:47:20 ]
Визирають дерева, як свічки чорних душ... Чудово...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Потьомкін (Л.П./М.К.) [ 2014-10-01 20:24:26 ]
Сьогодні Посольство України в Державі Ізраїль разом з ЯД Вашемом організували церемонію пам’яті жертв Бабиного Яру.
Ми, читачі «Поетичних майстерень» теж згадали те трагічне місце, висловившись щодо вірша Натана Грінбойма «Бабин Яр».
Дивує, щоправда, коментар редакції. І ось чому.
Насамперед невідповідністю історичній правді. Україна як частка людиноневисницького радянського режиму, не була самостійною в прийнятті рішень. Всі розпорядження йшли з Москви. А вони зводились до того, щоб у першу чергу вивезти обладнання численних заводів. А щодо людей,мільйони яких було знищено ще до війни, то про них менш за все дбали. Разом із заводами виїжджали спеціалісти та їхні сім’ї. А решту киян запевняли, що німці в Київ не ввійдуть.
Але попри це слідом за редакцією удаймо, що ледь не всі євреї були вивезені з Києва. Тоді варто спитати коментатора: «А навіщо окупаційна влада вивісила щонайменше 2 тисячі оголошень, де було наказано «усім жидам Києва та околиць з’явитися в понеділок, 29 вересня, на розі Мельниківської та Дехтярівської вулиць (коло кладовища)»?
Якщо «ледь не всі євреї були вивезені», який сенс був в ейнзацгрупі «С» під командою штандартенфюрера (здається, полковник) СС О.Раша та підпорядкованих йому підрозділів вермахта й поліцаїв?
Та сенс насправді був, бо згідно зі звітом зондеркоманди «4А» тільки 29 вересня в Бабиному Яру розстріляно 33 771 єврей. Розстріли тривали кілька днів. Навіть у жовтні київська газета «Українське слово» закликала «патріотів» шукати євреїв, бо ті, мовляв, за великі гроші маскуються під інші національності.
Ці прикрі помилки, гадаю, сталися тому, що в основу коментаря покладено одне-єдине джерело: публікацію Тетяни Тур «Правда про Бабин Яр», яка звелася до бажаного їй висновку: «Бабин Яр –це третя легенда жидівської катастрофи». Легенда, в яку повірила ООН, встановивши День пам’яті Голокосту, який відзначає все прогресивне людство.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2014-10-02 10:17:00 ]
На жаль, маємо дорогий пане Іване, лише одні чіткі факти - масового погребіння розстріляних якраз перед війною українців. Чи є захоронення в Бабиному Яру євреїв потрібно дізнатися провівши розкопки. Не проводячи досі розкопок, ми залишаємося у стані дискусії, коли проти свідчення з різних уст постають, прикладом, світлини аєрофотозйомки, котрі заперечують будь-які зміни в ландшафті Бабиного Яру протягом воєнних часів.
Так, звісно, як показала практика існування як КГБ-ФСБ Росії, так і відповідних служб гітлерівської Німеччини, фальсифікувалося все, що тільки можливо і неможливо, - тому і мали і мають бути проведені розкопки. Хто їм перешкоджає?
Ви, напевно, повинні погодитися з тим, що істина не боїться розкопок.
А щодо вивозу в перші дні війни саме біженців - то це явище навіть ніким не оспорюється, до українських заводів тоді ще справа не дійшла.
Безумовно, що вивезли тільки київських (з тих, що захотіли, чи змогли виїхати), а тих, котрі пізніше прибули до Києва з інших областей вже не було змоги порятувати. Саме порятувати. І ось цей порятунок євреїв саме українським народом чомусь забувається - попри вказівку з кремля робити це (рятувати євреїв) цей порятунок здійснювали саме жителі України, українці. Ми не повинні про це забувати ні на мить.
Саме порозуміння і взаємодопомога завжди характеризувала стосунки єврейського і українського народів, тут основний акцент - акцент на життя, а не на смерть.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Потьомкін (Л.П./М.К.) [ 2014-10-02 10:52:01 ]
Мені, українцеві, відрадно чути з уст працівників Яд Вашему, що українці посідають одне з чільних місць у списку рятівників євреїв під час гітлервської навали.
Щодо розкопок, то не варто їх робити, бо за командою з Берліна трупи розстріляних євреїв було спалено.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2014-10-02 15:33:29 ]
Ну ось це і є найголовнішим - звичне порозуміння українця і єврея. Хоч і трохи смішно, але нині склався цікавий композитний образ - так званого українського "жидобандерівця", що з гарячим серцем захищає Україну від хаосу і знищення. Можливо саме так і було весь час, хоча і під іншими іменами і назвами?