ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ярослав Чорногуз
2025.12.01 02:53
Дива зими
Зима прийшла й теплішає усе,
Вже сніг перетворила на тумани.
Мороз далеко -- задніх там пасе --
Мов світ укритий ковдрою омани.

Клубочиться, густюща, наче дим,
І мізки так запудрює нівроку --
Середнім. і старим, і молодим,

Олександр Буй
2025.11.30 22:20
Адресат із минулого
У минуле не відправити листа:
Є адреса – та немає адресата.
Ти мене забула. Ти мені не рада.
Я кохаю досі. Це – моя розплата,
Це – нещастя арифметика проста...

Та і що б я написав у тім листі?
Ну, хіба про те, що не забув, на подив,

Микола Дудар
2025.11.30 21:25
***
Очей незнана глибина…
Спокус спланованих побори
І тіл задіяних струна —
Надіюсь, вірю, що на користь…

Роки - струмки підземних вод
І течія питань джерельних —
Сім’ї продовження штрихкод,

Євген Федчук
2025.11.30 19:21
* * *
Докоряла одна жінка часто чоловіку,
Мовляв, сам частенько їздить у місто велике,
Бачить ярмарок. А їй же удома сидіти.
Вона ж також на ярмарок хоче поглядіти.
Доконала чоловіка, згодився узяти.
От, приїхали у місто щось там продавати.
Випряг волів ч

Борис Костиря
2025.11.30 15:15
* * *
Стоїть під вікном чоловік
і чекає, поки йому
винесуть їжу
або келих істини.
Мандрівник у пошуках
забутих сенсів,
утраченої тривоги,
розгубленого натхнення.

Іван Потьомкін
2025.11.30 12:48
***
Не буряним Бетховен входить до мене,
А цими сріблястими струмками,
Що на галяву вибігають сміючись,
Наввипередки мчать, вливаючись
У Шуберта і Берліоза, й Мендельсона...
Бачу його - іще не генія глухого,
А юнака, в якого віра розійшлась з довірою,

Тетяна Левицька
2025.11.30 10:34
В любистку
Ще купаю в любистку життя золоте,
та мене безтурботну облиште.
Я ненавиджу старість печальну за те,
що спотворює справжні обличчя.
Хто б там що не казав — безпорадність, як рак,
тіло й мозок живий роз'їдає.
У середині груші огидний хробак
проклад

Віктор Кучерук
2025.11.30 06:52
* * *
Мов теплу і світлу пилюку
Вітрисько здійняв і несе, -
Згадалися мамині руки,
Що вміли робити усе.
В уяві постало обличчя
Вродливе, неначе весна,
Й до себе зове таємничо,
І душу втішає сповна.

Тетяна Левицька
2025.11.29 23:08
Група крові
Я можу піти за моря, щоб тебе
не бачити більше й не чути.
Вже час відбілив ластовиння рябе
на личку блідому покути.

І ти посивів, як тополя в гаю,
зими не буває без срібла.
А я, божевільна, в зими на краю

Микола Дудар
2025.11.29 21:59
***
У сон навідавсь Елвіс Преслі
І напросився на ночліг…
А відчуття, що він воскреснув —
І я відмовити не зміг…
Бо в той минулий вечір наче ж
Я «самокруток» не вживав.
Ну а віскарика тим паче.
Хоча і сморіду кивав…

М Менянин
2025.11.29 18:07
Дай знать
Відчув гул майдану,
з країни не втік,
свободу жадану
вплітав у потік.

Дай Боже ту манну
хоч під Новий рік –
знімаєм оману,

Борис Костиря
2025.11.29 17:23
Туманність
Я не можу зрозуміти,
що я бачу в нічному садку:
профіль дерева
чи силует людини.
Образ розливається,
мов космічна туманність.
Дерево може бути
тією ж людиною,

Світлана Пирогова
2025.11.29 16:33
Вірші для дітей
У бабусі є велика скриня,
В ній сорочки, сукні, вишиванки.
Береже їх славна господиня.
І милуюсь ними я щоранку.
Ой, бабусенько, моя бабусю,
Ти навчи мене теж вишивати.
Я сорочку вишию дідусю,
Тату, мамі, і, звичайно, брату.

Володимир Бойко
2025.11.29 11:36
Тернопіль. 10 днів по тому
Цифри ті застрягли в серці і болять.
Вже не в'ється по руїнах чорний дим.
Відлетіли в небо душі разом з ним.

Артур Сіренко
2025.11.29 10:04
Час марних надій (серед падолисту)
Вулиці залізного міста –
Це струни, на яких грає блюз
Дивак, що живе в порожнечі,
Що зазирає з-під хмари
На колотнечу мурах.
Телевежі міста граків-сажотрусів –
Це голки швачки-жебрачки Клото,
Що шиє сині плаття

С М
2025.11.29 09:09
Мов Подорожній Камінь (Bob Dylan)
Наче б і недавно, чепурна і ладна
Жбурляла для розваги бомжам дайми, хіба ні
Люди казали, “Вважай, осяйна, як би ти не впала”
Ти гадала, вони – жартуни
Сама радше реготалась
Над тими, хто у разі загуляв
Нині ти уголос не розмовляєш
Нині заслугою не
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29

Роман Чорношлях
2025.10.27

Лев Маркіян
2025.10.20






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Іван Потьомкін (1937) / Вірші

 Натан Грінбойм "Бабин Яр"

З вікна мого помешкання видніє вежа,
небеса пронизує вістрям,
а біля підніжжя –Бабин яр.

Триста вісімдесят п’ять метрів
сталі й кабелю,
заангажованих текстів.

«Телевежа,- кажуть,- змагається з Богом
за формування громадської думки».

Господь з гори Сінаю когенами й рабинами,
вона з височіні своєї – писаками й коментаторами.

А внизу з-під землі визирають дерева,
як свічки чорних душ на засніженім савані.

Кажуть: «Небеса завше перемагають,
а людина – переможена!
А я кажу: «Триста вісімдесят п’ять метрів перемагають».
Як казав і Господь мій.

І навіть більше – мовчанка
холодить і пригнічує в долині сліз.

Поміж вежею та лісом вистрибує птаство:
гайвороння – на білім снігові,
голуби білосніжні – на чорних деревах.

Сонце сідає і посилає проміння
на могутню будівлю телевежі.

Сонце обдурено.

Доктор Натан Грінбойм (1927 року народження)дванадцятилітнім підлітком разом із батьком та старшим братом, рятуючись од німецько-фашистських зайд, зробив одіссею від Катовіц (Польща) до Новосибірська (Росія), а потім з армією генерала Андерса через Середню Азію - в Палестину. Себто ще до проголошення Держави Ізраїль.
Тема катастрофи європейського єврейства- незаживаюча рана (мати й сестра загинули в таборах смерті) і одна з провідних тем у творчості.
Потрапивши туристом у Київ, Натан Грінбойм найперше відвідав Бабин яр. Це було тоді, коли поголовне винищення київських євреїв, що сталося 29 вересня 1941 року, подавалося тільки в контексті радянського народу.





    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2014-09-28 18:34:59
Переглядів сторінки твору 3631
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.038 / 5.61)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.227 / 5.85)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.774
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Конкурси. Теми ПЕРЕКЛАДИ
Автор востаннє на сайті 2025.11.30 21:30
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анонім Я Саландяк (Л.П./Л.П.) [ 2014-09-28 19:03:20 ]
Колись, моє рідне місто Підгайці, було переважно єврейським, старші люди розказують, як вони, кажуть на польський манер,- "жиди" з маленькими діточками ішли на смерть... А того дня, коли помер останній єврей, Гершко (його перед війною забрали у військо), то обвалилась підпорна стіна синагоги... як тоді сказали про це: і камінь пам'ятає...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2014-09-28 20:57:55 ]
Це загальнолюдська трагедія...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2014-09-28 23:14:18 ]
«Телевежа,- кажуть,- змагається з Богом
за формування громадської думки». - і зараз скільки таких веж...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Кисельов (Л.П./Л.П.) [ 2014-09-29 00:37:51 ]
Трагедію не забути...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2014-09-29 01:13:24 ]
Маємо сказати чесно - Україна зробила в перші дні війни 1941 року все можливе для порятунку євреїв - всі перші тижні ешелони організовано вивозили євреїв на схід, подалі від бойових дій.
Це звичайно не убезпечило євреїв в цілому від переслідування німецькими нацистами, від катувань і смертей, але з Києва і київських околиць були вивезені ледь не всі євреї, тому і аерофотозйомки довоєнні, воєнні, і післявоєнні - не вказують на якісь зміни грунтів у Бабиному Яру (не засвідчують про масові захоронення за часів війни).
До війни, між тим, там і справді масово розстрілювали українців, а ось під час війни українці таки спромоглися вивезти ледь не всіх київських євреїв. Це славна і видатна сторінка взаємин наших народів, і про це потрібно говорити завжди і всюди, як і про масове знищення в Бабиному Яру українців...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інна Ковальчук (М.К./М.К.) [ 2014-09-29 12:47:20 ]
Визирають дерева, як свічки чорних душ... Чудово...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Потьомкін (Л.П./М.К.) [ 2014-10-01 20:24:26 ]
Сьогодні Посольство України в Державі Ізраїль разом з ЯД Вашемом організували церемонію пам’яті жертв Бабиного Яру.
Ми, читачі «Поетичних майстерень» теж згадали те трагічне місце, висловившись щодо вірша Натана Грінбойма «Бабин Яр».
Дивує, щоправда, коментар редакції. І ось чому.
Насамперед невідповідністю історичній правді. Україна як частка людиноневисницького радянського режиму, не була самостійною в прийнятті рішень. Всі розпорядження йшли з Москви. А вони зводились до того, щоб у першу чергу вивезти обладнання численних заводів. А щодо людей,мільйони яких було знищено ще до війни, то про них менш за все дбали. Разом із заводами виїжджали спеціалісти та їхні сім’ї. А решту киян запевняли, що німці в Київ не ввійдуть.
Але попри це слідом за редакцією удаймо, що ледь не всі євреї були вивезені з Києва. Тоді варто спитати коментатора: «А навіщо окупаційна влада вивісила щонайменше 2 тисячі оголошень, де було наказано «усім жидам Києва та околиць з’явитися в понеділок, 29 вересня, на розі Мельниківської та Дехтярівської вулиць (коло кладовища)»?
Якщо «ледь не всі євреї були вивезені», який сенс був в ейнзацгрупі «С» під командою штандартенфюрера (здається, полковник) СС О.Раша та підпорядкованих йому підрозділів вермахта й поліцаїв?
Та сенс насправді був, бо згідно зі звітом зондеркоманди «4А» тільки 29 вересня в Бабиному Яру розстріляно 33 771 єврей. Розстріли тривали кілька днів. Навіть у жовтні київська газета «Українське слово» закликала «патріотів» шукати євреїв, бо ті, мовляв, за великі гроші маскуються під інші національності.
Ці прикрі помилки, гадаю, сталися тому, що в основу коментаря покладено одне-єдине джерело: публікацію Тетяни Тур «Правда про Бабин Яр», яка звелася до бажаного їй висновку: «Бабин Яр –це третя легенда жидівської катастрофи». Легенда, в яку повірила ООН, встановивши День пам’яті Голокосту, який відзначає все прогресивне людство.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2014-10-02 10:17:00 ]
На жаль, маємо дорогий пане Іване, лише одні чіткі факти - масового погребіння розстріляних якраз перед війною українців. Чи є захоронення в Бабиному Яру євреїв потрібно дізнатися провівши розкопки. Не проводячи досі розкопок, ми залишаємося у стані дискусії, коли проти свідчення з різних уст постають, прикладом, світлини аєрофотозйомки, котрі заперечують будь-які зміни в ландшафті Бабиного Яру протягом воєнних часів.
Так, звісно, як показала практика існування як КГБ-ФСБ Росії, так і відповідних служб гітлерівської Німеччини, фальсифікувалося все, що тільки можливо і неможливо, - тому і мали і мають бути проведені розкопки. Хто їм перешкоджає?
Ви, напевно, повинні погодитися з тим, що істина не боїться розкопок.
А щодо вивозу в перші дні війни саме біженців - то це явище навіть ніким не оспорюється, до українських заводів тоді ще справа не дійшла.
Безумовно, що вивезли тільки київських (з тих, що захотіли, чи змогли виїхати), а тих, котрі пізніше прибули до Києва з інших областей вже не було змоги порятувати. Саме порятувати. І ось цей порятунок євреїв саме українським народом чомусь забувається - попри вказівку з кремля робити це (рятувати євреїв) цей порятунок здійснювали саме жителі України, українці. Ми не повинні про це забувати ні на мить.
Саме порозуміння і взаємодопомога завжди характеризувала стосунки єврейського і українського народів, тут основний акцент - акцент на життя, а не на смерть.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Потьомкін (Л.П./М.К.) [ 2014-10-02 10:52:01 ]
Мені, українцеві, відрадно чути з уст працівників Яд Вашему, що українці посідають одне з чільних місць у списку рятівників євреїв під час гітлервської навали.
Щодо розкопок, то не варто їх робити, бо за командою з Берліна трупи розстріляних євреїв було спалено.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2014-10-02 15:33:29 ]
Ну ось це і є найголовнішим - звичне порозуміння українця і єврея. Хоч і трохи смішно, але нині склався цікавий композитний образ - так званого українського "жидобандерівця", що з гарячим серцем захищає Україну від хаосу і знищення. Можливо саме так і було весь час, хоча і під іншими іменами і назвами?