ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

хома дідим
2026.09.20 23:24
* 208 *
колись давно
хай це не точно
святкуючи бажання слів
щоразу
як розплющив очі
від снив за правило німих
сінематограф чи артхаус
у підземеллях

Ольга Береза
2026.09.20 21:39
Франко. Три жінки
Три жінки, мов три тіні при свічі.
Три таємничі обереги тексту.
Це не легенда — це його ключі.
Його приватні кризи і протести.

Одна була холодна, наче лід.
А друга — надто горда, як для нього.
Третя — лишила свій пекучий слід,

Вячеслав Руденко
2026.09.20 19:41
Гексакварки іще не відкриті
Водяні, фантастично сумні гостроверхі горіхи,
Чорне хутро у них — мов довершеність світу для всіх.
У шинкарнях степів, там де пізні і втомлені скіфи
Споглядають модерність часу з-під солом’яних стріх.

Запальна і суха чоловіча природа, як завжди.
Ге

Євген Федчук
2026.09.20 17:17
Третій радянський голод 1946-1947 років
Фашизм здолали і війна скінчилась.
Часи великих надійшли надій.
Здавалося, живи тепер, радій.
Але ж біда нікуди не поділась.
І голод втретє забирати взявсь
Людські життя. Війну хоч пережили
Та звідки було взяти людям сили?
Рік перший повоєнний поч

Борис Костиря
2026.09.20 13:13
* * *
Я хочу поїхати, щоби вернутись.
Тікати від себе немає куди.
Порвати могутні кайдани і пута.
Нехай пил віків замітає сліди.
Я буду в тумані, як брахман закутий,
Полишивши всю метушню назавжди.

Куди не поїдь, повертатися знову

Іван Потьомкін
2026.09.20 12:36
ЙОНА
«Ти плачеш, Йоно? І за чим?
За цим кущем, який ти не садив?»
«Ні, не за цим, мій Боже».
«А за чим же?»
«Плачу, а варто б скорше вмерти, аніж далі жити...
Іще тоді, коли в китовім череві
Три дні й три безсонні ночі
Я пристрасно моливсь, щоб Ти мен

Ольга Садкова
2026.09.20 12:21
"Оце б весні хвалу співати..."
Оце б весні хвалу співати,
квіткову щедрість і тепло.
Та звістка вдарила про хату
розбиту й зранене село.

І забур’янені могили.
І, як цурупалки, сади.
І згарища на житніх схилах.

С М
2026.09.20 12:05
Гарольд Барило (Genesis)
НОВИНИ]
Усім відомий ресторатор щез десь із
Самого ранку
У мишачого кольору пальті
Закамуфльованього
Хтось бачив на вокзалі

[ПЕРЕХОЖИЙ]

Ірина Вовк
2026.09.20 10:43
"Помпеї: За мить до Вічності" (продовження 2)
ІІ. ШЛЮБНИЙ ВІНОК І ПРИСМАК ПОПЕЛУ Кімната була залита м’яким ранковим світлом, яке пробивалося крізь невелике вікно атріуму. На дерев'яному столі ще стояли залишки вчорашнього весільного бенкету: напівпорожні глеки з темно-червоним фалернським ви

Віктор Кучерук
2026.09.20 07:23
* * *
Мені щодня дитинство сниться
І пам'ятається завжди
В'юнка стежина до криниці
Та дзюркіт чистої води.
Нікуди з пам'яті не зникли,
Ні поодинці, ні гуртом, -
Верби плакучої пониклі
Гілки над милим джерелом.

хома дідим
2026.09.19 23:34
* 207 *
у вересневому саду
урочий спокій прохолодний
а де стояв джмелиний гуд
між горобиною та глодом
царює тиша лиш павук
снує свої нитки невтомно
як ти бредеш через траву
не садівник і не паломник

Тетяна Левицька
2026.09.19 22:20
Трагедія
Дзвонить донька, плаче: «Мамо,
Лишенько, мені погано!
Мій Василь поїхав зранку
На Десну, десь на рибалку.
Я хвилююсь наперед,
Бо мобілку не бере.
Може, вже завів коханку,
А сам бреше про рибалку?!»

Іван Потьомкін
2026.09.19 21:05
***
Яви нам, Боже, знов свої дива:
Аби і в спеку повноводим був Кінерет,
Щоб квітом забуяла Арава,
Щоб Дім Твій повнивсь тільки молоком і медом.
Зроби нас, Боже, знов людьми,
А не заложниками долі.
До цноти шлях вкажи – не до сваволі.
Не до ідей, а до

Ольга Садкова
2026.09.19 20:28
"У блакитнім просторі безмежнім..."
У блакитнім просторі безмежнім,
де й за обрієм немає берегів,
плавають хмарини незалежні
від добродіїв, а також ворогів.

Власний шлях, мета своя і вдача,
і бажання перевтілень повсякчас.
Крила розправляв Пегас неначе,

Юрій Лазірко
2026.09.19 16:37
Моя Бамбіна -- Альбом Теревені від Зеня -- батярські пісні
Ого... йой-йой...
Моя бамбіно
Ого... йой-йой...
Ойойойойойой...

1.
Заходилисі дороги,
плакав місячними гріш.

Артур Курдіновський
2026.09.19 15:41
Вечірні вогні (рондо)
Вечірні вогні над проспектами виклали лінію.
Відлуння міської сонати звучить уві сні.
Приймаю свій шлях. Вже його не кляну та не змінюю,
Лише тиху пісню співаю свою лебедину я...
Нічого не бачу - лише рідні очі сумні!
Пишаються знову натхнення мого Б
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Іван Потьомкін (1937) / Вірші

 Натан Грінбойм "Бабин Яр"

З вікна мого помешкання видніє вежа,
небеса пронизує вістрям,
а біля підніжжя –Бабин яр.

Триста вісімдесят п’ять метрів
сталі й кабелю,
заангажованих текстів.

«Телевежа,- кажуть,- змагається з Богом
за формування громадської думки».

Господь з гори Сінаю когенами й рабинами,
вона з височіні своєї – писаками й коментаторами.

А внизу з-під землі визирають дерева,
як свічки чорних душ на засніженім савані.

Кажуть: «Небеса завше перемагають,
а людина – переможена!
А я кажу: «Триста вісімдесят п’ять метрів перемагають».
Як казав і Господь мій.

І навіть більше – мовчанка
холодить і пригнічує в долині сліз.

Поміж вежею та лісом вистрибує птаство:
гайвороння – на білім снігові,
голуби білосніжні – на чорних деревах.

Сонце сідає і посилає проміння
на могутню будівлю телевежі.

Сонце обдурено.

Доктор Натан Грінбойм (1927 року народження)дванадцятилітнім підлітком разом із батьком та старшим братом, рятуючись од німецько-фашистських зайд, зробив одіссею від Катовіц (Польща) до Новосибірська (Росія), а потім з армією генерала Андерса через Середню Азію - в Палестину. Себто ще до проголошення Держави Ізраїль.
Тема катастрофи європейського єврейства- незаживаюча рана (мати й сестра загинули в таборах смерті) і одна з провідних тем у творчості.
Потрапивши туристом у Київ, Натан Грінбойм найперше відвідав Бабин яр. Це було тоді, коли поголовне винищення київських євреїв, що сталося 29 вересня 1941 року, подавалося тільки в контексті радянського народу.





    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2014-09-28 18:34:59
Переглядів сторінки твору 3985
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.055 / 5.63)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.247 / 5.87)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.774
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Конкурси. Теми ПЕРЕКЛАДИ
Автор востаннє на сайті 2026.09.20 16:28
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анонім Я Саландяк (Л.П./Л.П.) [ 2014-09-28 19:03:20 ]
Колись, моє рідне місто Підгайці, було переважно єврейським, старші люди розказують, як вони, кажуть на польський манер,- "жиди" з маленькими діточками ішли на смерть... А того дня, коли помер останній єврей, Гершко (його перед війною забрали у військо), то обвалилась підпорна стіна синагоги... як тоді сказали про це: і камінь пам'ятає...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2014-09-28 20:57:55 ]
Це загальнолюдська трагедія...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2014-09-28 23:14:18 ]
«Телевежа,- кажуть,- змагається з Богом
за формування громадської думки». - і зараз скільки таких веж...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Кисельов (Л.П./Л.П.) [ 2014-09-29 00:37:51 ]
Трагедію не забути...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2014-09-29 01:13:24 ]
Маємо сказати чесно - Україна зробила в перші дні війни 1941 року все можливе для порятунку євреїв - всі перші тижні ешелони організовано вивозили євреїв на схід, подалі від бойових дій.
Це звичайно не убезпечило євреїв в цілому від переслідування німецькими нацистами, від катувань і смертей, але з Києва і київських околиць були вивезені ледь не всі євреї, тому і аерофотозйомки довоєнні, воєнні, і післявоєнні - не вказують на якісь зміни грунтів у Бабиному Яру (не засвідчують про масові захоронення за часів війни).
До війни, між тим, там і справді масово розстрілювали українців, а ось під час війни українці таки спромоглися вивезти ледь не всіх київських євреїв. Це славна і видатна сторінка взаємин наших народів, і про це потрібно говорити завжди і всюди, як і про масове знищення в Бабиному Яру українців...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інна Ковальчук (М.К./М.К.) [ 2014-09-29 12:47:20 ]
Визирають дерева, як свічки чорних душ... Чудово...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Потьомкін (Л.П./М.К.) [ 2014-10-01 20:24:26 ]
Сьогодні Посольство України в Державі Ізраїль разом з ЯД Вашемом організували церемонію пам’яті жертв Бабиного Яру.
Ми, читачі «Поетичних майстерень» теж згадали те трагічне місце, висловившись щодо вірша Натана Грінбойма «Бабин Яр».
Дивує, щоправда, коментар редакції. І ось чому.
Насамперед невідповідністю історичній правді. Україна як частка людиноневисницького радянського режиму, не була самостійною в прийнятті рішень. Всі розпорядження йшли з Москви. А вони зводились до того, щоб у першу чергу вивезти обладнання численних заводів. А щодо людей,мільйони яких було знищено ще до війни, то про них менш за все дбали. Разом із заводами виїжджали спеціалісти та їхні сім’ї. А решту киян запевняли, що німці в Київ не ввійдуть.
Але попри це слідом за редакцією удаймо, що ледь не всі євреї були вивезені з Києва. Тоді варто спитати коментатора: «А навіщо окупаційна влада вивісила щонайменше 2 тисячі оголошень, де було наказано «усім жидам Києва та околиць з’явитися в понеділок, 29 вересня, на розі Мельниківської та Дехтярівської вулиць (коло кладовища)»?
Якщо «ледь не всі євреї були вивезені», який сенс був в ейнзацгрупі «С» під командою штандартенфюрера (здається, полковник) СС О.Раша та підпорядкованих йому підрозділів вермахта й поліцаїв?
Та сенс насправді був, бо згідно зі звітом зондеркоманди «4А» тільки 29 вересня в Бабиному Яру розстріляно 33 771 єврей. Розстріли тривали кілька днів. Навіть у жовтні київська газета «Українське слово» закликала «патріотів» шукати євреїв, бо ті, мовляв, за великі гроші маскуються під інші національності.
Ці прикрі помилки, гадаю, сталися тому, що в основу коментаря покладено одне-єдине джерело: публікацію Тетяни Тур «Правда про Бабин Яр», яка звелася до бажаного їй висновку: «Бабин Яр –це третя легенда жидівської катастрофи». Легенда, в яку повірила ООН, встановивши День пам’яті Голокосту, який відзначає все прогресивне людство.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2014-10-02 10:17:00 ]
На жаль, маємо дорогий пане Іване, лише одні чіткі факти - масового погребіння розстріляних якраз перед війною українців. Чи є захоронення в Бабиному Яру євреїв потрібно дізнатися провівши розкопки. Не проводячи досі розкопок, ми залишаємося у стані дискусії, коли проти свідчення з різних уст постають, прикладом, світлини аєрофотозйомки, котрі заперечують будь-які зміни в ландшафті Бабиного Яру протягом воєнних часів.
Так, звісно, як показала практика існування як КГБ-ФСБ Росії, так і відповідних служб гітлерівської Німеччини, фальсифікувалося все, що тільки можливо і неможливо, - тому і мали і мають бути проведені розкопки. Хто їм перешкоджає?
Ви, напевно, повинні погодитися з тим, що істина не боїться розкопок.
А щодо вивозу в перші дні війни саме біженців - то це явище навіть ніким не оспорюється, до українських заводів тоді ще справа не дійшла.
Безумовно, що вивезли тільки київських (з тих, що захотіли, чи змогли виїхати), а тих, котрі пізніше прибули до Києва з інших областей вже не було змоги порятувати. Саме порятувати. І ось цей порятунок євреїв саме українським народом чомусь забувається - попри вказівку з кремля робити це (рятувати євреїв) цей порятунок здійснювали саме жителі України, українці. Ми не повинні про це забувати ні на мить.
Саме порозуміння і взаємодопомога завжди характеризувала стосунки єврейського і українського народів, тут основний акцент - акцент на життя, а не на смерть.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Потьомкін (Л.П./М.К.) [ 2014-10-02 10:52:01 ]
Мені, українцеві, відрадно чути з уст працівників Яд Вашему, що українці посідають одне з чільних місць у списку рятівників євреїв під час гітлервської навали.
Щодо розкопок, то не варто їх робити, бо за командою з Берліна трупи розстріляних євреїв було спалено.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2014-10-02 15:33:29 ]
Ну ось це і є найголовнішим - звичне порозуміння українця і єврея. Хоч і трохи смішно, але нині склався цікавий композитний образ - так званого українського "жидобандерівця", що з гарячим серцем захищає Україну від хаосу і знищення. Можливо саме так і було весь час, хоча і під іншими іменами і назвами?