ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Богдан Манюк
2025.12.06 15:04
З екрана телевізора в кімнату навпроти долинав голос американського президента Джо Байдена — трохи хриплий і, як завше, спокійний. «Чи не щовечора чую застереження? — подумав Згурський, за звичкою вибираючи книгу для читання з сотень придбаних. — Невже з

С М
2025.12.06 05:21
уже була ніч спекотна довга літня
наскільки сягав мій зір
о оттак-от
а моє серце десь у
зимовому зимному штормі
оу моя люба як нам знайтись?
як то знайтись бейбі?
як то знайтись?

Борис Костиря
2025.12.05 22:16
Мене тягне чомусь у минуле,
В ті епохи, які відцвіли,
Мене тягне у мушлі заснулі,
Мене тягне у сон ковили.

Мене тягне в забуті сторінки,
У пожовклі книжки, в патефон.
Мене тягне в далекі століття,

Юрій Лазірко
2025.12.05 17:03
місячного сяйва мілина
ти і я
не випиті до дна
ти і я
бурхлива течія
ти моя ти моя ти моя

приспів:

Артур Курдіновський
2025.12.05 15:26
Потанцюймо полонез палкий,
Пристрасний, примхливий... Прошу, пані!
Перший поцілунок пестить пряно,
Перервавши пафосні плітки.

Потіснився пірует п'янкий
Подихом повільної павани.
Потанцюймо полонез палкий,

Сергій Губерначук
2025.12.05 14:59
Ти жарина з циганського вогнища,
давно відгорілого, відспіваного.
Його розтоптали дикі коні.
І ти вирвалася з-під їхніх копит
і врятувалася.

Була ніч, ти нічого не бачила.
Тільки те, що могла осяяти

Юлія Щербатюк
2025.12.05 14:15
Ви, звісно, пам'ятаєте, безсила
забути саме той, один із днів.
Схвильована кімнатою ходили,
Різке в обличчя кидали мені.

"Нам треба розлучитись", - Ви казали.
Життя моє шалене не для Вас.
Мені донизу падати і далі,

Мар'ян Кіхно
2025.12.05 11:02
Почнімо так сей раз, хоча й не хочеться. «Пташиний базар» на Куренівці – ключове всьому. Завжди я просив батьків туди хоча би подивитися. На вході корм, нашийники, сачки, гачки, вудки, піддувалки та інші причандали: а за тим поступово – черва на ловлю, р

Микола Дудар
2025.12.05 09:16
Не джерело, джерельце ти…
Живого всесвіту, що поруч
Розквіт, цвіту, сто літ цвісти
До того як рвану угору…
Нірвана всіх нірван моїх,
Що поруч квітли розцвітали
Чужі сприймались за своїх
Ми їх не радужно сприймали…

Тетяна Левицька
2025.12.05 09:00
Не ламай мене під себе —
Хмара сіра на півнеба,
Інша чорна, наче слива,
Мабуть, буде скоро злива.
Не цілуй мене жадано,
Поцілунок не розтане.
Звикну дихати тобою,
Укривати сон габою,

В Горова Леся
2025.12.04 21:40
Вишні кудлаті - клубки єгози,
Мокрі, сумні та знімілі.
Бути веселою і не проси,
Я прикидатись не вмію.

Не обминеш ні голок ні шипів.
З того самій мені важко.
Завтра у дяку, що перетерпів

Євген Федчук
2025.12.04 19:59
Обступили парубки дідуся старого
Та й питатися взялись всі гуртом у нього:
- Кажуть, діду, що колись ви козакували,
В чужих землях і краях частенько бували.
Чи то правда, чи то ні? Може, люди брешуть
Та даремно лиш про вас язиками чешуть?
- Ні, брех

Іван Потьомкін
2025.12.04 17:58
Ти поспішаєш...
Ну, скажи на милість,
Куди летиш, що гнуться закаблуки?
Забула праску вимкнуть?
Вередували діти?
По пиятиці чоловік ні кує-ні меле?..
...Просто мусиш поспішать...
Бо ти - Жінка...

Сергій Губерначук
2025.12.04 13:42
Тільки через певний час
ти даси мені свою руку.
Але це знову будуть сновидіння.
Це знову буде дзвоник,
до якого я не добіжу,
бо я писатиму ці вірші,
які набагато важливіші,
ніж те, що я… тебе люблю.

Борис Костиря
2025.12.04 13:12
В неволі я відшукую свободу,
А у свободі - пута кам'яні.
Отримуєш найвищу нагороду -
Із ноосфери квіти неземні.

У рабстві ти відшукуєш бунтарство,
А в бунті - підступ, зраду і удар,
У ницості - величність, в черні - панство,

Ольга Олеандра
2025.12.04 10:51
Привіт, зима! Я знову входжу в тебе.
Ти зустрічаєш, відкриваючись мені
безкраїм полотном живого неба,
в якім горять немеркнучі вогні,
в якім ростуть дива і дивовижі,
з якого сипле ласка і дари.
в якім живе тепло глибоких зближень,
де тануть нашаров
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Максим Семибаламут
2025.12.02

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29

Роман Чорношлях
2025.10.27






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Галина Михайлик / Вірші / Веселий калейдоскоп (дитячі, іронічні, пародії, переспіви)

 Гра в дві руки (спроба переспіву)

***
ми з осінню зіграєм в дві руки
цю увертюру для стрімкого падолисту
і для життя позбавленого змісту
на темних колах світлої ріки...
зіграємо зіграємо "на біс"
для жолудів опалих і каштанів
для почуттів невидимих фонтанів
для всіх земних акторів і актрис...
ми мріяли зіграти так удвох
надривно_тихо ніби на прощання
мелодія буває теж остання
у ній фінальні ноти пише Бог...
уявимо що скоро вже фінал
що спалюєм себе на попелищі
І звуки підніматимуться вище
понад підмостки сцени понад зал
так грають на межі або у сні
без партитури і аплодисментів
задля любов`ю зцілених моментів...
ти підіграєш осене мені ?..

Світлана Костюк
http://maysterni.com/publication.php?id=104256

...
перейти до тексту твору




  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2014-10-09 20:45:23
Переглядів сторінки твору 5766
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.095 / 5.64)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.106 / 5.79)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.776
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Конкурси. Теми Пародії та епіграми
Автор востаннє на сайті 2023.11.07 01:19
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2014-10-09 20:54:29 ]
Прийміть, Світлано, з гумором цю мою пародійну спробу. Саме спробу, бо вона не заторкує усіх рядків та образів оригіналу, адже строфу, де йдеться про Творця, навіть переспівувати було б не етично. А Ваш без перебільшення геніяльний осінній вірш не міг залишити мене байдужою, особливо до того аспекту, про який я торкалася у коментарях до оригіналу :) Щиро!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2014-10-09 21:04:17 ]
Дякую за вечірній гарний настрій! Сподобалася пародія, усміхаюся услід жолудям та каштанам)))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2014-10-09 21:26:39 ]
Раз усміхнуло - вже не намарне :) Дякую, Ксеню!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марися Лавра (Л.П./Л.П.) [ 2014-10-09 21:08:39 ]
Думаю, пародія мало в чому поступається оригіналу. Навіть дуже гарно вийшло. Мене бентежить один момент - її рука в моїй у напівсні - досить важко читається, хоча...не зважайте, все добре

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2014-10-09 21:34:34 ]
Дякую, Марино, на доброму слові! Отак пародисти і "примазуються" до геніяльних витворів інших :))) А над тим "напівсном" ще буду міркувати, самій мені воно не дуже, але так вже кортіло пустити в люди свій переспів :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Олещенко (Л.П./Л.П.) [ 2014-10-09 21:35:52 ]
Обидва твори чарівні, розкішні. Спасибі, дівчата!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2014-10-09 21:47:05 ]
Спасибі ВАМ, Тетяно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марися Лавра (Л.П./Л.П.) [ 2014-10-09 21:39:36 ]
Ну, знайте, пані Галинко, хто-хто, а Ви точно самобутня і самодостатня особистість, так що, тут не "примазування", а скоріш за все трактування поезії по-своєму))) Молодець!))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2014-10-09 21:47:43 ]
;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2014-10-09 22:44:52 ]
Галю, доброго вечора! Тут Марина Лавра найближча до істини. Ви все-таки чудова поетеса-лірик, як і Світлана. Тут є натяк на гумор, але лише натяк у словах, скажімо: "ми з осінню зіграєм в дві руки
хоча могли б звичайно і в чотири", але лише натяк. А так Ваш твір мені нагадує жанр в музиці "Варіації на теми Моцарта", скажімо, у Глінки. А у Вас - власні варіації на тему осені Світлани Костюк. Тобто в поезії це найближче до жанру переспіву ліричного. І він Вам вдався.
А в пародії - треба побачити щось кумедне в оригіналі і зуміти його висміяти так, щоб читачам стало смішно. А Ви нас зачарували своїм варіантом лірики. Тому пишіть те, що Вам лягає на душу!))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2014-10-09 23:42:10 ]
Вкотре упевнююся, що слід дослухатися до голосу своєї інтуїції, бо мені відчувалося, що ця моя спроба - то таки ближче до переспіву, а не до пародії ) Спасибі, що розставили потрібні акценти, Ярославе! І уклін за усі чудові епітети на мою адресу )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Опанас Драпан (Л.П./Л.П.) [ 2014-10-09 23:46:39 ]
сприймається нормально. приємна ритміка, якась легкість.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2014-10-10 00:33:15 ]
То все завдяки оригіналу )
Спасибі!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2014-10-10 09:54:59 ]
Переспів файний, але наскільки я зрозумів із коментів - то була спроба пародії? На мою думку, тут нелегко (хоча й можливо) написати пародію, з двох причин. По-перше: текст оригіналу лірично-філософський і технічно написаний досконало - то висміювати по суті (сатирична пародія) тут немає чого і по формі, і по змісту. По-друге: аналізуючи "контекст" першоджерела треба визнати, що комедійного навіть у "обіграному" сюжеті може бути небагато, тобто і комедійну пародію тут написати нелегко. Я такі тексти з точки зору можливості пародіювання відношу до "непарадонтабельних". Для спроби пародії можна на ПМ підшукати щось легше.
ПС. А для переспіву - то що треба!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2014-10-10 14:19:36 ]
Я ж іще не "чарівник"(в сенсі - пародист), а тільки вчуся )) Тому ще не завжди вловлюю нюанси відмінностей жанрів. Висміювати справді тут не хотілося, а радше подати точку зору читача, трішки фаховіше зануреного у музичну термінологію аніж автор оригіналу. Хоча необтяженість певними фаховими знаннями дає можливість автору вільніше ними оперувати і створювати несподівані поетичні образи. Підказали - я й змінила назву жанру )
Дуже дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2014-10-10 15:36:14 ]
І ще: спеціально не вишукую, на що б то сотворити пародію :))То стається несподівано: деколи просто не можу пройти повз якийсь кумедний на мою думку образ, порівняння, тощо. Однак, трапляються ситуації, коли автор оригіналу не сприймає з гумором сатиру чи комедійне обігрування ( я на сторінці http://maysterni.com/publication.php?id=103672&comment_id=627270722#627270722 у коментарях подала своє пародійне бачення одного моменту у вірші нашого колеги, але в його мовчанці на ту тему вбачаю несприйняття...). Отож переспів, певно, "легша зброя" для початківця-пересмішника :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2014-10-10 22:11:43 ]
Дякую ще раз, Галинко. Вдала робота. Оскільки сама творю пародіі - то люблю і чужі, сприймаю іх з гумором. Просто ця поезія написана на реальних сумних емоціях...Ще свіже і ще болить, тому не можу оцінити належним чином гумору . :) та це стосується мене, не вас :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2014-10-12 14:01:34 ]
Дякую, що відгукнулися, Світлано! Вибачайте, якщо щось не так...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2014-10-13 10:28:05 ]
Все так, Галинко. То у душі моїй не так...Та й кругом... Думаю, Ви мене розумієте...Дякую за позитив)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2014-10-15 09:28:50 ]
Ой, як розумію, Світлано... Не так давно в магазині виникло якесь чергове непорозуміння, на яке за звичайних спокійних обставин і не згеагувала б, а тут - нерви почали здавати... А якась старша пані, що стояла в черзі каже: "Дитино, так тебе не вистачить на всіх так реагувати..." Це мені було як відро холодної води на голову... Вирішила уважніше ставитися до своїх реакцій ) А у зв'язку з подіями на Майдані, тепер - на Сході, душа не лежала до поетичних творів (ні до своїх, ні до чужих), навіть на сайти не хотілося заглядати.... Але десь місяць тому змусила себе зануритися у цей світ - і втягнулася! Тепер і на драстичні ситуації у магазинах чи транспорті реагую спокійніше :))) Мабуть шукати позитив, гумор - то я якась така психотерапія...