ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2026.06.19 21:02
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Мирон Шагало
2026.06.19 20:56
За спогадом летять думки
туди, на стежку ту знайому,
туди, де стигнуть колоски
у полі, недалеко дому.

Пшеничне поле. В тихий сум
знов починає огортати.
Це поле в серці я несу,

Артур Сіренко
2026.06.19 19:13
Колись давно, коли світ ще був молодим і білі хмари називали островами в синьому морі, а не шматками алабамської вати, які хтось (можливо, чорношкірий всезнайка Джо) спересердя підкинув в гору, я познайомився зі старим дідом на ім’я Годі. На відміну від Ґ

Юрій Лазірко
2026.06.19 16:39
о серце моє...
1.
пригадую...
це море дотиків
і поцілунків
оооооооооооо
о крила мої
полон обіймів

Світлана Пирогова
2026.06.19 15:46
Навколо світ - як молитовний спів,
Де кожен подих серце хмелем поїть.
У тихім надвечір'ї між дубів
Застигло літо в золотім спокої.

Таких солодких, трепетних ночей,
Такого шовку у високих травах,
Такого блиску зоряних очей

Борис Костиря
2026.06.19 12:50
Закінчився ярмарок. Блазні спочили,
Стоять у чеканні старезних карет.
Вони спромоглися на гордий учинок
І вже декламують прадавній сонет.
Лютують кати у сваволі безчинства.
Замовк неприкаяний ніжний кларнет.

Закінчився ярмарок. Стухлі ідеї

Охмуд Песецький
2026.06.19 12:10
Інерційне чекання того, на що чекаєш, здається безкінечною піснею зоряного неба, жодного куплета якої ти можеш не почути. Та твоя наука чекання не знає ні мойр, ні Кайроса, ні Гамлета. Тут не стежать за стрілками годинника. Тут обслуговують той механізм,

хома дідим
2026.06.19 08:19
стояв мовчав дивився
на останній
багряний кленовий листок
на дереві під під’їздом
думаючи про своє
про листок хай останній
який ще
повисить ще нічо ще ого

Віктор Кучерук
2026.06.19 07:02
Вогнем негаснучим москва
Охоплена місцями, -
Лягла завіса димова,
Як Божий гнів, на храми.
Зійшла покара із небес
На москалів за вчинки,
Що спонукали світ увесь
Здійснить переоцінку

Роксолана Вірлан
2026.06.19 06:21
Жвріє вогник знеднілого сонця за містом -
встигну іще присмалити цигарку думок.
Вітер лабає на кабелях пісню джазисту,
свінг одтанцьовує - скок- йому все - перескок.

Не поспішаю сьогодні. Запаривши м'яти,
ковзаю поглядом з лоджії -з лету птахів.

Тетяна Левицька
2026.06.19 06:18
Коли облітала акація біла
і падав додолу обпечений цвіт,
я невиліковно любов'ю хворіла,
бо ліків від неї не вигадав світ.

Світилися очі небесним опалом,
шалено у грудях вистукував пульс.
Та Єва в мені крізь віки воскресала

С М
2026.06.18 22:09
Танець у піску на морі ]

Атож, ось і ми, а точніш, ось і я, сам-один
Видимі речі, які були спільними, о давніше
Пам’ять розтягується, я вражений, чому би ні
Бо це був прегарний час, я сміявся
Часи змінилися, недосяжна ти, я не можу скаржитись
Були

Євген Федчук
2026.06.18 20:12
Коли війна закінчилась, москалі завзято
Узялись про перемоги книжечки писати.
Тонни книжок написали про Московську битву,
Як їм удалося вперше ворога розбити,
Сталінградську, Курську, звісно, про взяття Берліна,
Як поставили фашистів вони на коліна.

Іван Потьомкін
2026.06.18 20:04
Війни невигойні стигмати.
Печаль Арахна тче і тче.
Виходить на узвишшя Мати
І руку прикладає до очей.
Кого там надивляє, – не питайте.
Про те в нас знають навіть малюки...
...Війни невигойні стигмати,
Невжеж ви оселились навіки?

Артур Курдіновський
2026.06.18 14:21
Лютує сіре небо грозове.
Живуть під ним приборкані міщани.
Безпосередність малюка Жерве
Зустрілася з підступністю Вальжана.

Знов заглушають Божу благодать
Реальності приземлені куплети.
Нічого не змінилося. Дзвенять

Володимир Бойко
2026.06.18 12:57
Ми зійшлися, щоб множився рід,
Щоб зростав український нарід,
Та життя скерувало не так -
Ми злучали котів і собак.

Бо найперше цінує наш рід
Непоганий стабільний дохід,
А як треба продовжити рід -
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Боговик Владислав Боговик Владислав
2026.06.18

Іван Веселий
2026.06.15

Надія Ляшук
2026.06.14

ВАСИЛЬ КУЗІВ
2026.06.11

Неїл Лорен
2026.06.08

Володимир Журавльов
2026.06.05

Мария Дутко
2026.06.01






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Галина Михайлик / Вірші / Веселий калейдоскоп (дитячі, іронічні, пародії, переспіви)

 Гра в дві руки (спроба переспіву)

***
ми з осінню зіграєм в дві руки
цю увертюру для стрімкого падолисту
і для життя позбавленого змісту
на темних колах світлої ріки...
зіграємо зіграємо "на біс"
для жолудів опалих і каштанів
для почуттів невидимих фонтанів
для всіх земних акторів і актрис...
ми мріяли зіграти так удвох
надривно_тихо ніби на прощання
мелодія буває теж остання
у ній фінальні ноти пише Бог...
уявимо що скоро вже фінал
що спалюєм себе на попелищі
І звуки підніматимуться вище
понад підмостки сцени понад зал
так грають на межі або у сні
без партитури і аплодисментів
задля любов`ю зцілених моментів...
ти підіграєш осене мені ?..

Світлана Костюк
http://maysterni.com/publication.php?id=104256

...
перейти до тексту твору




  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2014-10-09 20:45:23
Переглядів сторінки твору 6182
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.095 / 5.64)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.106 / 5.79)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.776
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Конкурси. Теми Пародії та епіграми
Автор востаннє на сайті 2023.11.07 01:19
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2014-10-09 20:54:29 ]
Прийміть, Світлано, з гумором цю мою пародійну спробу. Саме спробу, бо вона не заторкує усіх рядків та образів оригіналу, адже строфу, де йдеться про Творця, навіть переспівувати було б не етично. А Ваш без перебільшення геніяльний осінній вірш не міг залишити мене байдужою, особливо до того аспекту, про який я торкалася у коментарях до оригіналу :) Щиро!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2014-10-09 21:04:17 ]
Дякую за вечірній гарний настрій! Сподобалася пародія, усміхаюся услід жолудям та каштанам)))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2014-10-09 21:26:39 ]
Раз усміхнуло - вже не намарне :) Дякую, Ксеню!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марися Лавра (Л.П./Л.П.) [ 2014-10-09 21:08:39 ]
Думаю, пародія мало в чому поступається оригіналу. Навіть дуже гарно вийшло. Мене бентежить один момент - її рука в моїй у напівсні - досить важко читається, хоча...не зважайте, все добре

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2014-10-09 21:34:34 ]
Дякую, Марино, на доброму слові! Отак пародисти і "примазуються" до геніяльних витворів інших :))) А над тим "напівсном" ще буду міркувати, самій мені воно не дуже, але так вже кортіло пустити в люди свій переспів :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Олещенко (Л.П./Л.П.) [ 2014-10-09 21:35:52 ]
Обидва твори чарівні, розкішні. Спасибі, дівчата!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2014-10-09 21:47:05 ]
Спасибі ВАМ, Тетяно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марися Лавра (Л.П./Л.П.) [ 2014-10-09 21:39:36 ]
Ну, знайте, пані Галинко, хто-хто, а Ви точно самобутня і самодостатня особистість, так що, тут не "примазування", а скоріш за все трактування поезії по-своєму))) Молодець!))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2014-10-09 21:47:43 ]
;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2014-10-09 22:44:52 ]
Галю, доброго вечора! Тут Марина Лавра найближча до істини. Ви все-таки чудова поетеса-лірик, як і Світлана. Тут є натяк на гумор, але лише натяк у словах, скажімо: "ми з осінню зіграєм в дві руки
хоча могли б звичайно і в чотири", але лише натяк. А так Ваш твір мені нагадує жанр в музиці "Варіації на теми Моцарта", скажімо, у Глінки. А у Вас - власні варіації на тему осені Світлани Костюк. Тобто в поезії це найближче до жанру переспіву ліричного. І він Вам вдався.
А в пародії - треба побачити щось кумедне в оригіналі і зуміти його висміяти так, щоб читачам стало смішно. А Ви нас зачарували своїм варіантом лірики. Тому пишіть те, що Вам лягає на душу!))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2014-10-09 23:42:10 ]
Вкотре упевнююся, що слід дослухатися до голосу своєї інтуїції, бо мені відчувалося, що ця моя спроба - то таки ближче до переспіву, а не до пародії ) Спасибі, що розставили потрібні акценти, Ярославе! І уклін за усі чудові епітети на мою адресу )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Опанас Драпан (Л.П./Л.П.) [ 2014-10-09 23:46:39 ]
сприймається нормально. приємна ритміка, якась легкість.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2014-10-10 00:33:15 ]
То все завдяки оригіналу )
Спасибі!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2014-10-10 09:54:59 ]
Переспів файний, але наскільки я зрозумів із коментів - то була спроба пародії? На мою думку, тут нелегко (хоча й можливо) написати пародію, з двох причин. По-перше: текст оригіналу лірично-філософський і технічно написаний досконало - то висміювати по суті (сатирична пародія) тут немає чого і по формі, і по змісту. По-друге: аналізуючи "контекст" першоджерела треба визнати, що комедійного навіть у "обіграному" сюжеті може бути небагато, тобто і комедійну пародію тут написати нелегко. Я такі тексти з точки зору можливості пародіювання відношу до "непарадонтабельних". Для спроби пародії можна на ПМ підшукати щось легше.
ПС. А для переспіву - то що треба!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2014-10-10 14:19:36 ]
Я ж іще не "чарівник"(в сенсі - пародист), а тільки вчуся )) Тому ще не завжди вловлюю нюанси відмінностей жанрів. Висміювати справді тут не хотілося, а радше подати точку зору читача, трішки фаховіше зануреного у музичну термінологію аніж автор оригіналу. Хоча необтяженість певними фаховими знаннями дає можливість автору вільніше ними оперувати і створювати несподівані поетичні образи. Підказали - я й змінила назву жанру )
Дуже дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2014-10-10 15:36:14 ]
І ще: спеціально не вишукую, на що б то сотворити пародію :))То стається несподівано: деколи просто не можу пройти повз якийсь кумедний на мою думку образ, порівняння, тощо. Однак, трапляються ситуації, коли автор оригіналу не сприймає з гумором сатиру чи комедійне обігрування ( я на сторінці http://maysterni.com/publication.php?id=103672&comment_id=627270722#627270722 у коментарях подала своє пародійне бачення одного моменту у вірші нашого колеги, але в його мовчанці на ту тему вбачаю несприйняття...). Отож переспів, певно, "легша зброя" для початківця-пересмішника :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2014-10-10 22:11:43 ]
Дякую ще раз, Галинко. Вдала робота. Оскільки сама творю пародіі - то люблю і чужі, сприймаю іх з гумором. Просто ця поезія написана на реальних сумних емоціях...Ще свіже і ще болить, тому не можу оцінити належним чином гумору . :) та це стосується мене, не вас :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2014-10-12 14:01:34 ]
Дякую, що відгукнулися, Світлано! Вибачайте, якщо щось не так...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2014-10-13 10:28:05 ]
Все так, Галинко. То у душі моїй не так...Та й кругом... Думаю, Ви мене розумієте...Дякую за позитив)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2014-10-15 09:28:50 ]
Ой, як розумію, Світлано... Не так давно в магазині виникло якесь чергове непорозуміння, на яке за звичайних спокійних обставин і не згеагувала б, а тут - нерви почали здавати... А якась старша пані, що стояла в черзі каже: "Дитино, так тебе не вистачить на всіх так реагувати..." Це мені було як відро холодної води на голову... Вирішила уважніше ставитися до своїх реакцій ) А у зв'язку з подіями на Майдані, тепер - на Сході, душа не лежала до поетичних творів (ні до своїх, ні до чужих), навіть на сайти не хотілося заглядати.... Але десь місяць тому змусила себе зануритися у цей світ - і втягнулася! Тепер і на драстичні ситуації у магазинах чи транспорті реагую спокійніше :))) Мабуть шукати позитив, гумор - то я якась така психотерапія...