ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2024.11.21 17:53
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Страшно бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
        Я розіллю л
                            І
                             Т
                              Е
                                Р
                                  И
               Мов ніч, що розливає
                  Морок осінн

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.

Світлана Пирогова
2024.11.20 07:07
три яблука
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять

Микола Дудар
2024.11.20 07:04
Батько, донечка, і песик
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача

Віктор Кучерук
2024.11.20 05:44
Ти не повинен забувати
Десь в олеандровім цвіту
Про українську світлу хату
І щедру ниву золоту.
Ще пам’ятай обов’язково,
Ввійшовши в чийсь гостинний дім, –
Про милозвучну рідну мову
Й пишайсь походженням своїм.

Артур Курдіновський
2024.11.20 05:12
Спиваю натхнення по краплі
Заради простого рядка.
Я досі ніяк не потраплю
До міста Івана Франка.

Запросить в обійми ласкаво
Там вулиця світла, вузька.
Я б вигадав теми цікаві

Микола Соболь
2024.11.20 05:11
Які залишимо казки?
Домовики лишились дому.
Лісовики де? Невідомо.
Тепер на березі ріки
не знайдете русалок сліду.
Чи розповість онуку дідо,
як шамотять польовики?
Коли зовуть у гай зозулі,

Микола Дудар
2024.11.19 21:50
Тим часом Юрик, ні, то Ярек
Прислав запрошення - меню…
Перелік всього — і задаром
Ну що ж нехай, укореню.
Присиплю жирним черноземом
А по-весні, дивись, взійде…
Ми творчі люди. Наші меми
Не встрінеш більше абиде…
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Галина Михайлик / Вірші / Веселий калейдоскоп (дитячі, іронічні, пародії, переспіви)

 Гра в дві руки (спроба переспіву)

***
ми з осінню зіграєм в дві руки
цю увертюру для стрімкого падолисту
і для життя позбавленого змісту
на темних колах світлої ріки...
зіграємо зіграємо "на біс"
для жолудів опалих і каштанів
для почуттів невидимих фонтанів
для всіх земних акторів і актрис...
ми мріяли зіграти так удвох
надривно_тихо ніби на прощання
мелодія буває теж остання
у ній фінальні ноти пише Бог...
уявимо що скоро вже фінал
що спалюєм себе на попелищі
І звуки підніматимуться вище
понад підмостки сцени понад зал
так грають на межі або у сні
без партитури і аплодисментів
задля любов`ю зцілених моментів...
ти підіграєш осене мені ?..

Світлана Костюк
http://maysterni.com/publication.php?id=104256

...
перейти до тексту твору




  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2014-10-09 20:45:23
Переглядів сторінки твору 5279
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.095 / 5.64)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.106 / 5.79)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.776
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Конкурси. Теми Пародії та епіграми
Автор востаннє на сайті 2023.11.07 01:19
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2014-10-09 20:54:29 ]
Прийміть, Світлано, з гумором цю мою пародійну спробу. Саме спробу, бо вона не заторкує усіх рядків та образів оригіналу, адже строфу, де йдеться про Творця, навіть переспівувати було б не етично. А Ваш без перебільшення геніяльний осінній вірш не міг залишити мене байдужою, особливо до того аспекту, про який я торкалася у коментарях до оригіналу :) Щиро!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2014-10-09 21:04:17 ]
Дякую за вечірній гарний настрій! Сподобалася пародія, усміхаюся услід жолудям та каштанам)))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2014-10-09 21:26:39 ]
Раз усміхнуло - вже не намарне :) Дякую, Ксеню!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марися Лавра (Л.П./Л.П.) [ 2014-10-09 21:08:39 ]
Думаю, пародія мало в чому поступається оригіналу. Навіть дуже гарно вийшло. Мене бентежить один момент - її рука в моїй у напівсні - досить важко читається, хоча...не зважайте, все добре

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2014-10-09 21:34:34 ]
Дякую, Марино, на доброму слові! Отак пародисти і "примазуються" до геніяльних витворів інших :))) А над тим "напівсном" ще буду міркувати, самій мені воно не дуже, але так вже кортіло пустити в люди свій переспів :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Олещенко (Л.П./Л.П.) [ 2014-10-09 21:35:52 ]
Обидва твори чарівні, розкішні. Спасибі, дівчата!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2014-10-09 21:47:05 ]
Спасибі ВАМ, Тетяно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марися Лавра (Л.П./Л.П.) [ 2014-10-09 21:39:36 ]
Ну, знайте, пані Галинко, хто-хто, а Ви точно самобутня і самодостатня особистість, так що, тут не "примазування", а скоріш за все трактування поезії по-своєму))) Молодець!))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2014-10-09 21:47:43 ]
;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2014-10-09 22:44:52 ]
Галю, доброго вечора! Тут Марина Лавра найближча до істини. Ви все-таки чудова поетеса-лірик, як і Світлана. Тут є натяк на гумор, але лише натяк у словах, скажімо: "ми з осінню зіграєм в дві руки
хоча могли б звичайно і в чотири", але лише натяк. А так Ваш твір мені нагадує жанр в музиці "Варіації на теми Моцарта", скажімо, у Глінки. А у Вас - власні варіації на тему осені Світлани Костюк. Тобто в поезії це найближче до жанру переспіву ліричного. І він Вам вдався.
А в пародії - треба побачити щось кумедне в оригіналі і зуміти його висміяти так, щоб читачам стало смішно. А Ви нас зачарували своїм варіантом лірики. Тому пишіть те, що Вам лягає на душу!))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2014-10-09 23:42:10 ]
Вкотре упевнююся, що слід дослухатися до голосу своєї інтуїції, бо мені відчувалося, що ця моя спроба - то таки ближче до переспіву, а не до пародії ) Спасибі, що розставили потрібні акценти, Ярославе! І уклін за усі чудові епітети на мою адресу )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Опанас Драпан (Л.П./Л.П.) [ 2014-10-09 23:46:39 ]
сприймається нормально. приємна ритміка, якась легкість.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2014-10-10 00:33:15 ]
То все завдяки оригіналу )
Спасибі!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2014-10-10 09:54:59 ]
Переспів файний, але наскільки я зрозумів із коментів - то була спроба пародії? На мою думку, тут нелегко (хоча й можливо) написати пародію, з двох причин. По-перше: текст оригіналу лірично-філософський і технічно написаний досконало - то висміювати по суті (сатирична пародія) тут немає чого і по формі, і по змісту. По-друге: аналізуючи "контекст" першоджерела треба визнати, що комедійного навіть у "обіграному" сюжеті може бути небагато, тобто і комедійну пародію тут написати нелегко. Я такі тексти з точки зору можливості пародіювання відношу до "непарадонтабельних". Для спроби пародії можна на ПМ підшукати щось легше.
ПС. А для переспіву - то що треба!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2014-10-10 14:19:36 ]
Я ж іще не "чарівник"(в сенсі - пародист), а тільки вчуся )) Тому ще не завжди вловлюю нюанси відмінностей жанрів. Висміювати справді тут не хотілося, а радше подати точку зору читача, трішки фаховіше зануреного у музичну термінологію аніж автор оригіналу. Хоча необтяженість певними фаховими знаннями дає можливість автору вільніше ними оперувати і створювати несподівані поетичні образи. Підказали - я й змінила назву жанру )
Дуже дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2014-10-10 15:36:14 ]
І ще: спеціально не вишукую, на що б то сотворити пародію :))То стається несподівано: деколи просто не можу пройти повз якийсь кумедний на мою думку образ, порівняння, тощо. Однак, трапляються ситуації, коли автор оригіналу не сприймає з гумором сатиру чи комедійне обігрування ( я на сторінці http://maysterni.com/publication.php?id=103672&comment_id=627270722#627270722 у коментарях подала своє пародійне бачення одного моменту у вірші нашого колеги, але в його мовчанці на ту тему вбачаю несприйняття...). Отож переспів, певно, "легша зброя" для початківця-пересмішника :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2014-10-10 22:11:43 ]
Дякую ще раз, Галинко. Вдала робота. Оскільки сама творю пародіі - то люблю і чужі, сприймаю іх з гумором. Просто ця поезія написана на реальних сумних емоціях...Ще свіже і ще болить, тому не можу оцінити належним чином гумору . :) та це стосується мене, не вас :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2014-10-12 14:01:34 ]
Дякую, що відгукнулися, Світлано! Вибачайте, якщо щось не так...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2014-10-13 10:28:05 ]
Все так, Галинко. То у душі моїй не так...Та й кругом... Думаю, Ви мене розумієте...Дякую за позитив)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2014-10-15 09:28:50 ]
Ой, як розумію, Світлано... Не так давно в магазині виникло якесь чергове непорозуміння, на яке за звичайних спокійних обставин і не згеагувала б, а тут - нерви почали здавати... А якась старша пані, що стояла в черзі каже: "Дитино, так тебе не вистачить на всіх так реагувати..." Це мені було як відро холодної води на голову... Вирішила уважніше ставитися до своїх реакцій ) А у зв'язку з подіями на Майдані, тепер - на Сході, душа не лежала до поетичних творів (ні до своїх, ні до чужих), навіть на сайти не хотілося заглядати.... Але десь місяць тому змусила себе зануритися у цей світ - і втягнулася! Тепер і на драстичні ситуації у магазинах чи транспорті реагую спокійніше :))) Мабуть шукати позитив, гумор - то я якась така психотерапія...