ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Сіренко
2026.06.17 13:46
У день сонцестояння,
Коли Сонце дивувалось і завмирало
Споглядаючи людей і коней,
Ясени та просо,
І синиці й вивільги
Славили буяння зела,
Вчитель Досконалий з Північних Мурів
Запитав музику Жовтої Істини:

Борис Костиря
2026.06.17 12:04
Мені часу, напевно, ніколи не стане.
Я постійно біжу і не знаю куди.
У далеких полях чи лісах Індостану
Я шукаю розгойдані смисли годин.

Ніби відповідь на нерозв'язні питання,
Я шукаю у джунглях безумного дня.
А впіймаю у руки часи катування,

Вячеслав Руденко
2026.06.17 09:34
Чумацький шлях як ніч ,як сон
Чумак завжди хороший,
Був в дивну сіль поверх кальсон
Він схований між грошей.
Модерн вовни давно відсох,
Вогонь в очах світився,
Зелених щічок світлий мох,
У кузні де дрімав Сварог,

Тетяна Левицька
2026.06.17 09:11
Безпорадний погляд,
Усмішка Мадонни.
Чорна кішка поряд,
Як думки бездонні.
На полиці образ —
Божа Діва плаче,
Поховала вчора
Господа, неначе.

Віктор Кучерук
2026.06.17 07:36
На столі смачний сніданок
Жде на Рому кожен ранок:
Трошки ситної вівсяки
І компоту з ягід склянка,
Чи вареників із сиром
Дух іде по тій квартирі,
Де онукові радіти
Бабця буде ціле літо.

Мар'ян Кіхно
2026.06.17 04:21
Учора на потьмареному небі
я колесо побачив і звізду.
Іх бін такий закоханий у тебе,
що слів, їй-богу, зразу не знайду.

П.П
Співає птічка пісню голосну
і від любові серце заміраєт.

Артур Курдіновський
2026.06.17 01:55
Ці вечори лишаються моїми,
Я їх відчув, прийняв і пережив.
Душа моя - за чорними дверима,
Але від них давно нема ключів.

Дороги мовчазні до мене звикли,
Хоча багато бачили облич.
Ці вечори, заплакані й прогірклі,

Артур Сіренко
2026.06.17 00:09
Вусаті норовисті кентаври
Дегустують стиглі яблука
В саду патріарха Ноя:
У дітей Нефели був свій пліт
І свій нечемний човен*
Зроблений з бамбукових стовбурів.
Вони полюбляли кислі істини,
А Ной цінував хмільне і солодке,

С М
2026.06.16 22:20
віє вітер, крізь холодну зливу
вгорі же сніг, вірогідно, сніг
те ж обличчя, на віконнім склі
неспішна ніч. та ж неспішна ніч

шум незнайомців, байдужий моїм думкам
ще один буремний день на порозі
я тим живу, щоб нам лежать удвох без тям

хома дідим
2026.06.16 21:42
усякі наші танці
у пам’яті далекій
і румба і сіртакі
чи трохи джітербеґ
усі мої прозріння
давалися нелегко
кого за руку брав я
і де вони тепер

Іван Потьомкін
2026.06.16 21:18
Тротуар в позолоті –
Квітне жовта акація.
Біла травень відкрила,
А сестрі випав червень.
Дерева без борні
Віддають одне одному
Небесами призначену чергу...
Нам би вчитись і вчитись

Борис Костиря
2026.06.16 11:56
Нарешті я нормально висплюсь
За сотні років на землі.
Проступить правда, наче листя.
Прийдуть далекі кораблі.
Примірю я слова на виріст,
Долаючи нові щаблі.

Нарешті правда переможе,

Іван Веселий
2026.06.16 11:54
Зранку у неділю, в першій,
я розплющив очі
від морзянки в мої двері.
Двійка тамагочі,
просто з "Вартової Вежі",
глянцеві-лискучі
простягнули від Єгови
звіщення страшнючі.

Тетяна Левицька
2026.06.16 10:44
Дрони круками вгорі —
смерть жахну несли на крилах.
В небі, у нічній порі,
від пальби зоря ятрилась.

Гуркотіло навкруги,
та незламна Україна
боронила береги:

Віктор Кучерук
2026.06.16 06:33
Тато швидко на лопатки
Укладає сина спатки,
А матуся на бочечок
Мостить лагідно малечу
І наспівує годину
Колискову пісню сину.
16.06.26

Володимир Бойко
2026.06.16 02:09
Кому мало територій на землі – під землею доберуть скільки треба. Низькі люди полюбляють балачки про високі матерії. Моральне безсилля зазвичай компенсують демонстрацією фізичної сили. Можна втратити геть усе, але злоба і заздрість залишаються
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поеми):

всеволод паталаха
2026.04.09

хома дідим
2026.02.11

Павло Інкаєв
2025.11.29

Пекун Олексій
2025.04.24

С М
2025.01.25

Полікарп Смиренник
2024.08.04

Артур Курдіновський
2023.12.07






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Серго Сокольник / Поеми

 Гільотина (поема)
ГІЛЬЙОТИНА ( ПОЕМА 16+ )

Ca ira! Ca ira! Ca ira!-
Революції лине набат!

Ca ira! Ca ira! Ca ira!-
Гільйотина- найкраще із свят!

Зістриже сволоту до ноги,
Збриє зрадників та ворогів!
... ... ... ... ...

У Парижі свято зі свят-
Це не просто дзвони дзвенять!
Люду вир. То усі гомонять-
Заговірників треба скарать!

Тягне кат із візка ворогів-
Гільотина їм шию намуляє!
Серед них мадам Дюбаррі-
Короля коханка минулого.

Так було. Тебе вибрав Король
Як кохану у свою оселю...
Як коханки подбалась роль-
Іскрометна, дивна, весела!..

Своє тіло, тріпотне й струнке,
З насолодою подарувала
Королю, як і серце м"яке.
Ти його ї справді кохала.

Ті ніколи зла не була,
Ні на кого злості не мала...
Просто Ера інша прийшла-
І тебе віддали Трибуналу.

Трибунал розібрався, як міг-
На народ не міг не вважати-
На поталу криваву товпі
Дюбаррі ешафоту віддати...

Про брехливий не думала мул,
Як король твоє зніжував тіло...
Наближатись до сонця впритул
Небезпеки ти не розуміла...

Час настав. Тебе тягне Сансон
За волосся до ешафоту...
Це якийсь невблаганний сон...
Ти благаєш- Не хочу! Не хочу!

Ти ще гарна. У тілі шал,
Груди дихають важко, виразно...
Так це любить кривава юрба-
Наче весь тебе хоче... насилувать.

-Ще хвилиночку, Пане Кат!
-Ще хвилиночку! Дайте сонечком
Милуватись, в дитинстві як!
Милуватись церковними дзвонами!

Ще повітря ковток вдихнуть!
Ще відчути руками скутими
Невблаганності важкість пут...
Ще відчути... відчути... відчути...

Невблаганний плин часу- мить,
І Сансон твоє тіло зв"язане,
Що немов від бажання тремтить,
До дошки гільйотини прив"язує.

Ти на дошці лежиш нараз
Під сокири кривавою пащею.
І сокири кривавий паз
Як тоді... олією змащений...

Полетів ніж сокири униз...
Ти напружилась, закричала...
І душа відлетіла у вись,
Як коли з Королем "кінчала"...

Натовп, наче в екстазі, волав-
Ca ira!- тому катові кволому,
За волосся як він підійняв
Миловидну жіночу голову...

Твоє тіло, що ти була
Горда ним, бо була найкращою,
Не церковна земля прийняла-
Темна яма з вапном негашеним...
... ... ... ... ... ....

Наче Ера нова надійшла
Та не раз ще скажемо нині ми-
О Свободо! Скільки ж-то зла
В світі вершиться від твого імені !..


Примітки.
Дюбаррі Марі Жанна- коханка Короля Франції Людовіка П"ятнадцятого,
гільотинована в епоху Революції
Ca ira- приспів революційної пісні "піде", "наладиться"
Сансон- кат міста Парижа в епоху Великої Французької Революції

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=477259
рубрика: Лірика кохання
дата поступления 05.02.2014
автор: Сокольник



Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2014-10-14 01:53:38
Переглядів сторінки твору 1496
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.772
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми ІСТОРИЧНЕ
СУЧАСНЕ
РОМАН У ВІРШАХ
Автор востаннє на сайті 2023.10.12 16:11
Автор у цю хвилину відсутній