ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Сіренко
2026.09.22 22:56
Була осінь. Навіть уже не рання — переддень золотої (осені, не доби, золотої доби насправді не було та й не могло бути). Листя дерев спокою і споглядання ледь-ледь почало жовтіти: чи то від одвічної меланхолії міста, чи то від того, що обивателі почали но

хома дідим
2026.09.22 20:58
що із пригніченості цеї
завжди комусь реально гірше
бо не знаходить панацеї
ані у грошах ані віршах
одвічні теми хліб щоденний
що поминаєш у молитві
зірки далекі ближчі терни
сльозини потом оповиті

Вячеслав Руденко
2026.09.22 17:42
Даоська дошка, як мені без тебе
Хитатися під явором Небес —
Спиною чухатися об каміння Геба
На зло чужинцям із сльозливих п'єс?

Проходять хвилі по ланам строкатим
На радість непритомним четвергам —
На початках часи завжди багаті —

Борис Костиря
2026.09.22 13:07
Хоч краплю сну іще напитись
Ти, ноче благодатна, дай.
Промовить ніч така столика
І незглибима, як Дунай.

У морі сну втоплю тривогу,
Зайду до нього, мов корсар,
Знайшовши в безмірі дорогу

Ольга Садкова
2026.09.22 12:19
Опинившись посеред гармидеру,
з відчаю розсипаєшся на клаптики.
Не відразу отямишся
і силою волі зберешся до купи.
Заметушишся тоді:
там підбереш, там посунеш,
щось поставиш, щось перекинеш,
припасуєш, зірвеш, викинеш, притиснеш…

Володимир Мацуцький
2026.09.22 12:00
Казочка для дітей та їхніх батьків)

Озвучили казочку:
Автор, Добрий Кабанчик (П’ятачок),
Старий Собака, Рудий Кіт.
Особи, які згадуються:
Хазяїн, Хазяйка, Дочка, Колій, Цабе,
Люди, Свиня, Кабан, Миша.

Артур Курдіновський
2026.09.22 11:42
Твоє перо застигло в чорній тузі.
Немає слуг, палаців та карет.
Лише життя затягує корсет...
Нестерпно жити у важкій задусі!

За правду більше страти не боюся!
Недосконалий світ - крихкий намет.
Тобі новий підкориться сонет -

Ірина Вовк
2026.09.22 07:05
ІV. ОСТАННЄ ПРОРОЦТВО ТІБЕРІЯ У підвалі старого інсулі – багатоповерхового будинку для бідноти на окраїні Помпей – пахло вологою, дешевою оливковою олією та свіжоспеченим ячмінним хлібом. Тіберій, чоловік із поріділим волоссям та глибокими, спокійними

Віктор Кучерук
2026.09.22 06:38
І знову до рідної хати
Прямую селом навпростець, -
Несеться мене зустрічати
Запилений вкрай вітерець.
У теплі обійми приймає
І міцно цілує уста
В селі, де нікого немає,
Де хата батьківська пуста...

хома дідим
2026.09.21 22:54
похмурий вересневий день
докинь ще спалахів уяві
на ярмарку робочих тем
сенс розгортається безмежно
чому би ні що є то є
у цім житейськім поезійнім
топ-менеджер ти чи курєр
чарчину кави і до справи

Федір Паламар
2026.09.21 21:53
Во ім’я Життя Вишнього, слава Світлу горньому! До вас глаголю і вас поучаю, обраних і довершених, котрі живуть у світі. Не будьте причастниками Тьми і возведіть очі свої вгору, до Дому Світла. Відлучіть себе від злого заради блага, від гріхів із Дому Т

Юрко Бужанин
2026.09.21 17:28
Лежу. Та сон не йде мені –
Давно тривожні стали дні.
Тут кішечка, створіння миле,
Під ковдрою замуркотіла.

І стало лагідно, спокійно
З пухнастим захистом надійним.
Так ніби і нема війни –

Борис Костиря
2026.09.21 13:28
Повноводнеє озеро. Берег любові.
Повноводна печаль пропікає до дна.
Повноводнеє небо, знайоме до болю.
Проростають думки, ніби озимина.

Повноводність чуттів розіллється далеко,
Ген за обрій, у сад невідомих скульптур.
Прилетіли із півдня знайомі л

Володимир Бойко
2026.09.21 12:19
Пусток у головах не буває, просто вони заповнені чимось іншим. Умільці напускати туману чомусь іменуються ясновидцями. Думки були настільки глибокими, що рідко спливали на поверхню. Корисним ідіотам корисно користуватися уроками історії. Руйн

Віктор Кучерук
2026.09.21 06:07
Ловлю старанно поглядом своїм
Навколо себе видива казкові, -
Про все, що бачу, радо розповім
У вірші, повнім щирості й любові.
Нема нікого - тільки я і світ
Оцей гучний, яскравий, неповторний,
Де в кожній барві - чийсь глибокий слід,
А в кожнім з

Ірина Вовк
2026.09.21 05:41
ІІІ. ТАЄМНЕ КОХАННЯ У ЗАТІНКУ АМФІТЕАТРУ У будинку поважного роду Помпоніїв ранок почався зі звичної суєти та маминого гніву. Аврелія, загорнута у строгу темно-пурпурову столу, стояла посеред перистилю – внутрішнього дворика з фон
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Іванна Сріблицька
2026.03.31

Охмуд Песецький
2026.03.19

хома дідим
2026.02.11

Павло Інкаєв
2025.11.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олександр Олехо (1954) / Проза

 Шаланды, полные кефали...

Одесская история, за правдивость которой автор не ручается

- Семен Натанович, здравствуйте, дорогой!
- И вам не хворать, молодой человек. Вы не племянник тети Изи, весь такой породистый?
- Да нет, я…
- Впрочем, это не важно. Лучше скажите, что вы за это думаете?
- Вы о чем?
- Как, вы ничего не знаете? Вся Одесса знает, а он нет. Слушайте сюда. Вчера в наш порт причалила шаланда, полная кефали, но безлюдная, как морской берег на необитаемом острове.
- И что?
- Вы еще спрашиваете, и что? Рыбка первой свежести. Некоторая плавниками шевелила, как моя Сарочка усами, когда сдувает с пива пенку. Раз нет реального хозяина, то всегда появляются претенденты на его место. Публика не избалованная, но с хорошим аппетитом. Кто с ведром, кто с авоськой, а кто просто с карманами ниже колен, но все взялись дружно приватизировать эту ребешку. Самые наглые – рыбачок Костя и его подружка Сонька: по два мешка на каждую руку. Говорят, что у них свадьба. А если у меня не свадьба, то что, я слюнки должен глотать? В общем, жуткая история. В процессе присвоения ничейной собственности возникло непонимание в смысле долевого участия. Короче подралась вся честная компания, но, правда, только до первой крови.
- И до чьей же? Неужели, вашей?
- Не дождетесь, до рыбьей. Когда началась потасовка, я сунулся прямо в гущу событий. И все бы ничего, но какая-то сволочь в качестве аргумента засунула мне кефаль прямо в ноздрю. Посмотрите на этот нос, разве он похож на нормальный шнобель? Я, разумеется, чихнул. У рыбки от испуга случилось кровоизлияние. Дырочка в носу запломбирована, а кровь капает. Я, знаете, с детства крови не переношу. Подумал, что это моя. Принял горизонтальное положение, практически не дышу. Какой-то малахольный как заорет: «Человека убили!». Тут все начали вокруг меня бегать, а Соня стала делать искусственное дыхание «рот в рот». Правда ей кефаль своим дрожащим хвостиком мешала, но у Сонечки еще та сноровка. Меня Сара в нашу первую брачную ночь так губами не трогала. Я сильно возбудился, практически, до удовлетворения, но в последний момент женишок Константин заметил мои естественные, как для возбужденного мужчины, и не совсем, как для кандидата в «жмурики», телодвижения и давай кричать: «Он симулянт, он мою Соню без спроса пользует!». Я, сколько мог, сопротивлялся, но меня поставили на ноги и этот псевдо-морячок ударил сзади в самый копчик. Рыбка от удара выскочила из носа прямо мне в руки. Вижу, у нее брюшко слегка надорвано. Вот откуда кровь текла. Я поворачиваюсь, стоит этот Костик – морда шире, чем выше; ухмылка такая, знаете, наглая-наглая. Я как размахнулся и эту кефалину ему прямо в… мешок. «Ешь и подавись» - думаю.
Я сильно разволновался, но взял себя в руки и сказал себе: «Сема, тебе это надо? Не травмируй себе психику, не делай себе нервы. Ты можешь не дожить до того, как они восстановятся». После этого я ушел домой, пусть с распухшим носом и чувствительно-болезненным копчиком, но с гордо поднятой головой. Там я лег на софу, чтобы осмыслить весь калейдоскоп событий за последнее время и не заметил как уснул. Проснулся, когда моя Сарочка заявилась домой. «Сема, - говорит , - вставай рыбу жарить. По дешевке на Привозе отоварилась». Смотрю, семейка кефали, а одна до боли знакомая, с надорванным брюшком. У меня память, как фотоателье – раз сфотографировал, на всю жизнь в голове отпечаталось. И вы знаете, что я с ней сделал? Я ее скушал. Раз в моем носу поместилась, то что, в желудке не может? Вот ведь как бывает. А вы говорите: «Здравствуйте!». И правильно говорите. Я еще того Костика переживу. А Сонечка – девушка хорошая. Ей бы человечка с опытом, а не этого морячка с кондачка. И что вы все молчите, словно хотите меня перебить?
- Да нет, Семен Натанович. Я весь – внимание.
- Ну так напрасно. Я уже все сказал. Пора мне, молодой человек. Привет тете Изе.
- Так у меня нет тети Изи.
- Ну нет, таки нет. Но привет все равно передавайте. Эх, молодо-зелено. Что вы знаете за Одессу? «Шаланды, полные кефали…»

2014




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2014-10-20 20:39:02
Переглядів сторінки твору 4619
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.044 / 5.5  (5.265 / 5.51)
* Рейтинг "Майстерень" 5.003 / 5.5  (5.319 / 5.61)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.770
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми САТИРА Й ГУМОР
Автор востаннє на сайті 2026.01.16 14:45
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Опанас Драпан (Л.П./Л.П.) [ 2014-10-20 20:54:21 ]
нічогенько так собі. зроду там не був, а здалось, наче щойно звідти. а в адєссє хіба не "шокають"?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2014-10-21 07:37:07 ]
Шокають, Опанасе, але не хотілося зовсім виходити із літературних рамок.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2014-10-20 21:07:04 ]
Не даремно затримався на сайті, аби відвести душу. По-одеськи смачно і відчувається, що це Ваше.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2014-10-21 07:38:58 ]
Дякую, Ігоре. Щось таке навіялося, сам не знаю, звідки.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2014-10-20 22:41:08 ]
:))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2014-10-21 07:54:51 ]
Дякую за символізм коментування. Хоча двозначне на двозначне ще в умі перемножити не проблема , але ви маєте рацію - то парафія бухгалтерів. На своє гуманітарне виправдання скажу: допоки не "вляпався" у віршувальний процес, ніколи не відчував потреби у чистоті мови. В побуті і далі грішу суржиком, бо знаєте, що тече у жилах з дитинства - ніякими лікнепівськими капельницями не очистиш, тим більше нагальної життєвої потреби на те нема. Тільки "занурюючись" у творчість, намагаюся відповідати канонам мовлення, але, як показує практика, не завжди вдається. Приблизно десь отак.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ін О (Л.П./М.К.) [ 2014-10-21 10:55:06 ]
Таки да)))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2014-10-21 12:21:35 ]
"Таки да" лучше, чем просто "да". Дякую.