Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.07.28
20:51
Кажи усім, кого зустрів
О, ідімо, зі мною, о так
Кажи усім, кого зустрів
Себе звільніть, зі мною, о так
Кажи, що бігти їм не варто
Усіх можливо позбирати
Візьмімося за руки &
О, ідімо, зі мною, о так
Кажи усім, кого зустрів
Себе звільніть, зі мною, о так
Кажи, що бігти їм не варто
Усіх можливо позбирати
Візьмімося за руки &
2026.07.28
19:35
У світі, бездонному морі скорботи,
Завжди дві стихії - крилата й безкрила.
Весна - це натхненна колиска природи,
А осінь - її неминуча могила.
Беру собі осінь скорботно-барвисту,
Моє ненароджене пізнє кохання.
Про мрію розбиту зажурене листя
Завжди дві стихії - крилата й безкрила.
Весна - це натхненна колиска природи,
А осінь - її неминуча могила.
Беру собі осінь скорботно-барвисту,
Моє ненароджене пізнє кохання.
Про мрію розбиту зажурене листя
2026.07.28
19:02
Вже раки червоні і стало здаватись
Не купиш цілунку у чапель цибатих ! -
В серпневих стодолах омани
Лежать у коноплях прочани.
Люблю я їх комір крохмальний і ніжний
І жито в колоссі і камінь наріжний ,
І гілля айвове над дещо,
Не купиш цілунку у чапель цибатих ! -
В серпневих стодолах омани
Лежать у коноплях прочани.
Люблю я їх комір крохмальний і ніжний
І жито в колоссі і камінь наріжний ,
І гілля айвове над дещо,
2026.07.28
15:01
Легкий гуляє між кущами вітер,
Розносить вправно пахощі, як давню мрію.
Багато сонця і багато світла,
І гарантована аромотерапія.
Лаванди диво - фіолет шовковий,
Як океан, хвилює гармонійно душі.
Від негараздів захищає колір.
Розносить вправно пахощі, як давню мрію.
Багато сонця і багато світла,
І гарантована аромотерапія.
Лаванди диво - фіолет шовковий,
Як океан, хвилює гармонійно душі.
Від негараздів захищає колір.
2026.07.28
12:21
Колись ми повернемось знову
До рідних тополь і степів,
Зміцнивши надійну основу
З любові, беріз і дубів.
Повернемось у пекторалі,
У вічні слова, у вогонь,
У плетенні диво-спіралі
До рідних тополь і степів,
Зміцнивши надійну основу
З любові, беріз і дубів.
Повернемось у пекторалі,
У вічні слова, у вогонь,
У плетенні диво-спіралі
2026.07.28
11:58
стоять миряни
і говорять щось
наскільки щось це добре
ти не в курсі
а сам збирав би
квіточки на лузі
для милої
котра іде ось-ось
і говорять щось
наскільки щось це добре
ти не в курсі
а сам збирав би
квіточки на лузі
для милої
котра іде ось-ось
2026.07.28
10:01
Невтішна осінь п'є дощі
із глечика щербатого
і скрапує сльоза з душі
кровицею розп'ятого.
Пробачте, рідні, що була
подеколи нестримною! —
Пустують нерви, не зі зла,
із глечика щербатого
і скрапує сльоза з душі
кровицею розп'ятого.
Пробачте, рідні, що була
подеколи нестримною! —
Пустують нерви, не зі зла,
2026.07.28
07:46
Як ти, мамо, там, де тихий
Супокою час настав, -
Більш не крутишся, як вихор
І не горбишся від справ?
Нічогісінько не знаю
Про той світ без темних стеж, -
Якщо добре так у раю,
То чому мене не звеш?
Супокою час настав, -
Більш не крутишся, як вихор
І не горбишся від справ?
Нічогісінько не знаю
Про той світ без темних стеж, -
Якщо добре так у раю,
То чому мене не звеш?
2026.07.28
07:35
Штрих III: Жозефіна. Ніжність проти закону
Музичний супровід:
Франц Ксавер Моцарт.
Фортепіанний концерт № 2 мі-бемоль мажор, ор. 25 (II. Andante espressivo)
«У присмерку лемберзьких салонів Жозефіна Кавалькабо з’являлася як тонка струна, що чекає
2026.07.28
00:35
Традиційно графині з Ессексу
Відмовлялись від всякого сексу.
Хай пробачить Ессекс,
Але був таки секс,
Бо не вимерло графство Ессексу.
Уродженцеві міста Батумі
Гарантовано місце у думі.
Відмовлялись від всякого сексу.
Хай пробачить Ессекс,
Але був таки секс,
Бо не вимерло графство Ессексу.
Уродженцеві міста Батумі
Гарантовано місце у думі.
2026.07.27
22:06
Нас день на дощик нині множить легко.
Каламчить з неба синь у душу тихо.
І літо ніби й тут чи десь далеко.
Лиш я і ти. Й зелений листя вихор.
А ми, як діти, граєм у мовчанку.
І крапель сум повзе листком, як гусінь.
Полічать нас міста й дороги зран
Каламчить з неба синь у душу тихо.
І літо ніби й тут чи десь далеко.
Лиш я і ти. Й зелений листя вихор.
А ми, як діти, граєм у мовчанку.
І крапель сум повзе листком, як гусінь.
Полічать нас міста й дороги зран
2026.07.27
21:12
Боже, як страшно, нестерпно, смертельно
дрони літають над Києвом древнім!
Далеч поранена скрапує кров'ю —
не заховати жахи за стіною.
Влучило в Дарниці та на Подолі,
бідна Лук'янівка стогне від болю.
На Оболоні будинок палає,
курява смерті пливе
дрони літають над Києвом древнім!
Далеч поранена скрапує кров'ю —
не заховати жахи за стіною.
Влучило в Дарниці та на Подолі,
бідна Лук'янівка стогне від болю.
На Оболоні будинок палає,
курява смерті пливе
2026.07.27
17:11
Гупають яблука гулко, і котяться шелестно,
Й поки не вляжуться м'яко в пухкий ломикамінь,
Де на секунду місцевий цвіркун замовкає,
Тріснутим боком бетонні орошують пелени.
Стіни розпечені туляться жаром до півночі,
Не охолонуть до ранку, бо рос
Й поки не вляжуться м'яко в пухкий ломикамінь,
Де на секунду місцевий цвіркун замовкає,
Тріснутим боком бетонні орошують пелени.
Стіни розпечені туляться жаром до півночі,
Не охолонуть до ранку, бо рос
2026.07.27
16:21
Випадаю з життя, випадаю.
Вир невдач — не простий поговір.
А ти кличеш з далекого краю:
«Сину, хлопче! У себе повір.
Не у ближнього, світ чи надію,
щонайперше у себе повір.
Піднеси на руках свою мрію
Вир невдач — не простий поговір.
А ти кличеш з далекого краю:
«Сину, хлопче! У себе повір.
Не у ближнього, світ чи надію,
щонайперше у себе повір.
Піднеси на руках свою мрію
2026.07.27
14:34
Закінчується двадцять п’ятий рік пошуків.
Устиг лише загубити.
Забути не встиг.
Тільки дзвонить мені одна дівчина
і каже:
«Вас люблять і чекають».
А я її не знаю.
Приходь у гості з вулиці.
Устиг лише загубити.
Забути не встиг.
Тільки дзвонить мені одна дівчина
і каже:
«Вас люблять і чекають».
А я її не знаю.
Приходь у гості з вулиці.
2026.07.27
13:16
Не знав я, що колись у цьому місті
Все зміниться і зробиться чужим.
Стежок знайомих здавнене намисто
Загубиться під тягарем сумним.
Не впізнають мене оці стежини,
І вулиці відводять погляд вбік.
Лише частково в заростях ожини
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Все зміниться і зробиться чужим.
Стежок знайомих здавнене намисто
Загубиться під тягарем сумним.
Не впізнають мене оці стежини,
І вулиці відводять погляд вбік.
Лише частково в заростях ожини
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.07.18
2025.05.15
2025.04.24
2024.04.01
2023.11.22
2023.02.21
2023.02.18
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Андрій Перекотиполе (1986) /
Публіцистика
Діалоги з Майдану
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Діалоги з Майдану
Листопад:
...
- Чув, що ці дибіли вимутили?
- Нє. А шо?
- Вирішили не підписувати асоціацію з ЄС.
- Шо??? Знов Батьківщину продають? Скільки ж можна? Її продають і продають, а вона є і є…
- На Майдані зараз люди збираються. Пішли?
- Пішли.
- Здибаємось в 8 на Петрівці
...
- О, ми вчора в сюжет ТСН потрапили.
- То я тепер зірка?
- Зірка-революціонер.
...
- Нормально так з беркутнею поштовхались!
- Нічо собі! Хлопці! Я тут ледь не посивіла, а вони «нормально поштовхались!»
- Ггиг.
...
- А якщо він подасть у відставку я наб’ю собі тату.
- А я одружусь.
- Треба й тобі щось придумати. О. А ти завагітнієш.
- Гиги. Ок.
...
Грудень:
...
(зранку в Вінниці)
- Майдан розігнали! От добре, що ти тут…
- Та мам, ну як це розігнали? Їх там стільки...
- То їх вночі побили!
...
(через 12 годин у профспілках)
- А ви на ніч лишаєтесь?
- Ще не знаємо.
- Тре’ триматись. Зранку автобуси зі Львову, Тернополя під’їдуть. Шось 50 автобусів. Буде легше. Оце ця ніч головна...
- Ну що, пішли в КМДА, поспимо?
...
(на Інститутській)
- А уяви, як ми будемо тут ходити десь у травні...
- І згадувати все це?
- Угу...
...
- А у вас є бутерброди без ковбаси?
- Є.
- Чувак, тебе тут вже всі волонтери знають. «О, це той, що м’яса не їсть».
...
- Я вже задовбалась щодня їздити з Вінниці в Київ і назад...
- Майдань, майдань! Майдан тебе шліфує!
...
- Хто не скаче, той Паскаль. Хто не скаче, той Паскаль.
- Паскаль?
- Ну, ми ж не ксенофоби. Я не Паскаль. От і скачу.
- А, ну да. Хто не скаче, той Паскаль. Хто не скаче, той Паскаль.
...
(на касах Мегамаркету)
- Балончик з фарбою і держак від сокири... Це все?
- Ага. Набір джентльмена.
...
- А куди це ви гільйотину несете?
- На Банкову.
- О, ми поможемо.
- (на манер Марсельйези) Ще не вмерли Україїїни ні слава, ні воооля.
- О, а ця дівчина з флейтою – це по ходу, Таня з Dakh Daughters.
- Гиии, круто!
...
(блокпост на Лютеранській)
- Шось мені стрьомно тут стояти...
- А чо? Норм. Метрова смуга. Тут барикади, тут менти.
- Лінія термінатора, блять… Зметуть і не помітять. Знайшли де стати.
...
- Шість ранку… Ти куди?
- КМДА штурмують.
- Блять.
...
Січень:
...
- Хєрасє! Вони там автобуси палять! Гля фото!
- Ого! І це в Україні?
- Та да... Такого ще не було...
...
- А, може, для різномаїття, покатаємось на тітушкосафарі? В нас вже тепер тачка.
- Ггиг, давай.
...
- Ви можете прийняти людей переночувати?
- Ну да. В нас якось десять дівчат з Майдану ночувало. Прям султан у гаремі. Реально ходив по бабам. В прямому сенсі.
- Мужик.
...
- Чувак, я в тебе лишу велосипедну черепашку. Тобі потрібніша.
- Ок.
...
(на Груші)
- Тримайте іконки.
- Дякуємо.
- До рюкзака прив’яжу. Щоб під рукою була
...
- Подивись сюди!
- Блять, не фоткайте мене. Я сюди не на аватарку прийшов фоткатись!
...
- Слухай, в мене є дофіга протигазів. Передасиш на «Правий Сектор»?
- А скільки там?
- Штук 50.
- Давай.
...
- Алло. Ми тут зібрали ліки, одяг, мед. Якщо вишлемо на Нову Пошту – приймеш?
- Ну да. В мене біля роботи є відділення.
...
- Хлопчики, а поможете нам розгрузити машину?
- Та ми вже чекаємо, щоб розгрузити. Але давайте. А шо в вас там?
- Бахіли. Коли я сказала, що на Майдан віднесу. То продавець грошей не взяв.
...
Лютий
...
(з 15-ти річною дівчинкою)
- О, привіт, Богдана? Тебе батько відпускає? Тут жостко...
- Він не знає.
...
(у згорілих профспілках)
- Дивись, а шо це?
- По ходу, бімба...
...
(зі сцени)
- Куди ж ви їдете цим БТР-ом? Ви ж їх покалічите! Зупиніться! ТАМ ЖЕ ЛЮДИ!
- Чувак, ти шо, плачеш?
- Та бля... Не втримався...
- Норм. Я теж сьогодні плакав.
...
(на касах у Сільпо)
- Це ви воду для шпиталю купили?
- Ага. Туди веземо.
- Я розрахуюсь.
...
(на барикадах)
- Хлопці, ви курите?
- Угу.
- Тримайте.
...
- Алло?
- Андрійку! Ти живий!
- Ну да.
- Сашка вбили.
- ...
...
- Сину... Не йди.
- Ага.
...
- Чуваки, пішли, в якісь двори.
- Посцяти?
- Та нє... Там тихо. Подзвоню, скажу мамі, що я вдома.
…
- Чув? Яник втік! Я вже у Межигір’ї.
- Чув. Ми якраз затарюємось шампанським і теж туди їдемо.
...
- Нє, ну чекай. Він же не подав у відставку!
- Нічо не знаю, з тебе одруження. А ти нам дитину винна.
- От, бля...
- Ага!
...
21.11.2014
...
- Чув, що ці дибіли вимутили?
- Нє. А шо?
- Вирішили не підписувати асоціацію з ЄС.
- Шо??? Знов Батьківщину продають? Скільки ж можна? Її продають і продають, а вона є і є…
- На Майдані зараз люди збираються. Пішли?
- Пішли.
- Здибаємось в 8 на Петрівці
...
- О, ми вчора в сюжет ТСН потрапили.
- То я тепер зірка?
- Зірка-революціонер.
...
- Нормально так з беркутнею поштовхались!
- Нічо собі! Хлопці! Я тут ледь не посивіла, а вони «нормально поштовхались!»
- Ггиг.
...
- А якщо він подасть у відставку я наб’ю собі тату.
- А я одружусь.
- Треба й тобі щось придумати. О. А ти завагітнієш.
- Гиги. Ок.
...
Грудень:
...
(зранку в Вінниці)
- Майдан розігнали! От добре, що ти тут…
- Та мам, ну як це розігнали? Їх там стільки...
- То їх вночі побили!
...
(через 12 годин у профспілках)
- А ви на ніч лишаєтесь?
- Ще не знаємо.
- Тре’ триматись. Зранку автобуси зі Львову, Тернополя під’їдуть. Шось 50 автобусів. Буде легше. Оце ця ніч головна...
- Ну що, пішли в КМДА, поспимо?
...
(на Інститутській)
- А уяви, як ми будемо тут ходити десь у травні...
- І згадувати все це?
- Угу...
...
- А у вас є бутерброди без ковбаси?
- Є.
- Чувак, тебе тут вже всі волонтери знають. «О, це той, що м’яса не їсть».
...
- Я вже задовбалась щодня їздити з Вінниці в Київ і назад...
- Майдань, майдань! Майдан тебе шліфує!
...
- Хто не скаче, той Паскаль. Хто не скаче, той Паскаль.
- Паскаль?
- Ну, ми ж не ксенофоби. Я не Паскаль. От і скачу.
- А, ну да. Хто не скаче, той Паскаль. Хто не скаче, той Паскаль.
...
(на касах Мегамаркету)
- Балончик з фарбою і держак від сокири... Це все?
- Ага. Набір джентльмена.
...
- А куди це ви гільйотину несете?
- На Банкову.
- О, ми поможемо.
- (на манер Марсельйези) Ще не вмерли Україїїни ні слава, ні воооля.
- О, а ця дівчина з флейтою – це по ходу, Таня з Dakh Daughters.
- Гиии, круто!
...
(блокпост на Лютеранській)
- Шось мені стрьомно тут стояти...
- А чо? Норм. Метрова смуга. Тут барикади, тут менти.
- Лінія термінатора, блять… Зметуть і не помітять. Знайшли де стати.
...
- Шість ранку… Ти куди?
- КМДА штурмують.
- Блять.
...
Січень:
...
- Хєрасє! Вони там автобуси палять! Гля фото!
- Ого! І це в Україні?
- Та да... Такого ще не було...
...
- А, може, для різномаїття, покатаємось на тітушкосафарі? В нас вже тепер тачка.
- Ггиг, давай.
...
- Ви можете прийняти людей переночувати?
- Ну да. В нас якось десять дівчат з Майдану ночувало. Прям султан у гаремі. Реально ходив по бабам. В прямому сенсі.
- Мужик.
...
- Чувак, я в тебе лишу велосипедну черепашку. Тобі потрібніша.
- Ок.
...
(на Груші)
- Тримайте іконки.
- Дякуємо.
- До рюкзака прив’яжу. Щоб під рукою була
...
- Подивись сюди!
- Блять, не фоткайте мене. Я сюди не на аватарку прийшов фоткатись!
...
- Слухай, в мене є дофіга протигазів. Передасиш на «Правий Сектор»?
- А скільки там?
- Штук 50.
- Давай.
...
- Алло. Ми тут зібрали ліки, одяг, мед. Якщо вишлемо на Нову Пошту – приймеш?
- Ну да. В мене біля роботи є відділення.
...
- Хлопчики, а поможете нам розгрузити машину?
- Та ми вже чекаємо, щоб розгрузити. Але давайте. А шо в вас там?
- Бахіли. Коли я сказала, що на Майдан віднесу. То продавець грошей не взяв.
...
Лютий
...
(з 15-ти річною дівчинкою)
- О, привіт, Богдана? Тебе батько відпускає? Тут жостко...
- Він не знає.
...
(у згорілих профспілках)
- Дивись, а шо це?
- По ходу, бімба...
...
(зі сцени)
- Куди ж ви їдете цим БТР-ом? Ви ж їх покалічите! Зупиніться! ТАМ ЖЕ ЛЮДИ!
- Чувак, ти шо, плачеш?
- Та бля... Не втримався...
- Норм. Я теж сьогодні плакав.
...
(на касах у Сільпо)
- Це ви воду для шпиталю купили?
- Ага. Туди веземо.
- Я розрахуюсь.
...
(на барикадах)
- Хлопці, ви курите?
- Угу.
- Тримайте.
...
- Алло?
- Андрійку! Ти живий!
- Ну да.
- Сашка вбили.
- ...
...
- Сину... Не йди.
- Ага.
...
- Чуваки, пішли, в якісь двори.
- Посцяти?
- Та нє... Там тихо. Подзвоню, скажу мамі, що я вдома.
…
- Чув? Яник втік! Я вже у Межигір’ї.
- Чув. Ми якраз затарюємось шампанським і теж туди їдемо.
...
- Нє, ну чекай. Він же не подав у відставку!
- Нічо не знаю, з тебе одруження. А ти нам дитину винна.
- От, бля...
- Ага!
...
21.11.2014
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
