Ото він – Аріон
еллінський Карузо
концертмейстер античного світу
дорогий як намисто
або краще як сузір’я
співа
хвилям морським і купцям шовку
тиранам і погоничам мулів
а продавці перепічок із цибулею
вперше хиблять в рахунках не на свою користь

про що співа Аріон
про те докладно не знає ніхто
найважливіш що повертає гармонію світові
лагідно море колише землю
в тіні одного гекзаметра лежать
вовк та олень яструб і голуб
а немовлятко засинає на гриві лева
як у колисці
погляньте як звірята всміхаються
білими квітами живиться люд
і все так гарно
як на початку світу було

це він –Аріон
дорогоцінний і велекратний
винуватець запаморочення
стоїть у віхолі образів
вісім пальців має як октава
й співає

а як з голубіні на заході
снуються шматочки шафрана
що означає наближення ночі
Аріон лагідним порухом голови
прощається
з погоничами мулів і тиранами
крамарями й філософами
і сідає в порту на спину
прирученого дельфіна
- до побачення –
Який же гарний Аріон
- кажуть дівчата –
- як випливає в море
сам
з вінком видноколів на голові


Arijon
________________________________________


Oto on - Arijon -
helleński Caruso
koncertmistrz antycznego świata
drogocenny jak naszyjnik
albo lepiej jak konstelacja
śpiewa
bałwanom morskim i kupcom bławatnym
tyranom i poganiaczom mułów
tyranom czernieją na głowach korony
a sprzedawcy placków z cebulą
po raz pierwszy mylą się w rachubach na swoją niekorzyść

o czym śpiewa Arijon
tego dokładnie nikt nie wie
najważniejsze jest to że przywraca światu harmonię
morze kołysze łagodnie ziemię
ogień rozmawia z wodą bez nienawiści
w cieniu jednego heksametru leżą
wilk i łania jastrząb i gołąb
a dziecko usypia na grzywie lwa
jak w kołysce

patrzcie jak uśmiechają się zwierzęta
ludzie żywią się białymi kwiatami
i wszystko jest tak dobrze
jak było na początku

to on - Arijon
drogocenny i wielokrotny
sprawca zawrotów głowy stoi
w zamieci obrazów ma osiem
palców jak oktawa
i śpiewa

Aż kiedy z błękitu na zachodzie
wysnuwają się świetliste niteczki szafranu
co oznacza zbliżającą się noc
Arijon uprzejmym ruchem głowy
żegna
poganiaczy mułów i tyranów
sklepikarzy i filozofów
i wsiada w porcie na grzbiet
oswojonego delfina

- do widzenia -

jakże jest piękny Arijon
- mówią dziewczęta -
kiedy wypływa na morze
sam
z wieńcem widnokręgów na głowie