Якщо вдуматись у таке сяке словосполучення пишненька і гарненька дівчинонька, та прослідкувати "глубочайші" його корені, що пройшли крізь віки, то постає дилема. А звідки тоді взялося оте смачне ляскання по пружньому задку з характерним прицмакуванням і ехканням? І славнозвісне вихалясування всим своїм станом перед такою вразливою чоловічою аудиторією? Це вже зброя масового ураження. Значить пропливла разок чи двічі по коридору, прописала декілька десятків разів своїм заднім чудом перевернуту вісімку, потім грудьми, навдивовижу по снайперськи, спереду вбила наповал тих, кого ще не забрала попередня хвиля (з яких слюна вже біжить, і не тільки і з штанів), поглядом утоптала в землю, губками золотавими зібрала з них пил, і лише тоді, як в лежачих вже нема, гордо, ніби дивлячись з висоти, як небесний (але ж настільки жаданний) яструб неквапливо розчинилась за вуглом... І як після такого вижити, щоб не відібрало дар мови, слуху, рєчі і і взагалі бути тверезим на голову?! Ну як? О боже! А її запах! Це як нічний наркотик. Настільки ж витончений, проникливий, притягуючий, а головне до біса збуджуючий... Виживають лише обрані, та й тим дістається. Отак і проживає кожен день сучасна шкільна еліта майбутніх парубків постійно зазнаючи таких бажанних "утисків" від звабниць і по сумісництву (їх мабуть вже з колиски натаскують по повній) мастерів спорту по "шоб усі витріщалися"... Сміється той хто сміється останній. А дивлячись на переважну кількісну більшість дівчат, то на "війні" як на війні. В хід іде все. Нам автомати не потрібні у нас є набагато дієвіша зброя. Справжню силу, якої мало хто зна. А який потенціал, який потенціал! Лежу оце в комі від останнього разу. Не витримав хвилі. Думав умру від розриву штанів...

Сорі за граматику