Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.03.02
05:59
Коли лоза цвіла на схилах
І не минали гожі дні,
Мені шалено пощастило -
Тебе зустріти навесні.
І стерти відстань поміж нами,
І розбудити почуття, -
І говорити тільки прямо
Про рух вперед без вороття.
І не минали гожі дні,
Мені шалено пощастило -
Тебе зустріти навесні.
І стерти відстань поміж нами,
І розбудити почуття, -
І говорити тільки прямо
Про рух вперед без вороття.
2026.03.01
23:47
Повернемось до дрібниць,
До її глибин - дрібничок…
Відсторонимо лисиць
І братів, і їх сестричок…
А ще кума і куму.
Хресних діток позашлюбних,
І ага… і те — угу,
Що відклеїлось з розумних.
До її глибин - дрібничок…
Відсторонимо лисиць
І братів, і їх сестричок…
А ще кума і куму.
Хресних діток позашлюбних,
І ага… і те — угу,
Що відклеїлось з розумних.
2026.03.01
23:35
Горить камін. Давно замовкли грози.
Новий ноктюрн виконує рояль.
О, зимо! Всі мої гарячі сльози
Чи зможуть розтопити твій кришталь?
Безмежний білий колір в синій тиші.
Підходжу вранці знову до вікна.
Тут візерунками поему пише
Новий ноктюрн виконує рояль.
О, зимо! Всі мої гарячі сльози
Чи зможуть розтопити твій кришталь?
Безмежний білий колір в синій тиші.
Підходжу вранці знову до вікна.
Тут візерунками поему пише
2026.03.01
22:54
А ми повиростали на гірчиці,
пили цикуту, їли полини,
тому і злиться
те, що нас боїться
не між людей, а поміж очмани.
***
А словники міняти не на часі,
пили цикуту, їли полини,
тому і злиться
те, що нас боїться
не між людей, а поміж очмани.
***
А словники міняти не на часі,
2026.03.01
20:58
зайшов на сторінку Сонце-Місяця... перечитав кілька разів. Підтримую. Незабаром і я залишу ПМ. Давно предавно тут було затишнно і цікаво. Нині тут гниє і попахує...
2026.03.01
18:01
Колише ранок траву шовкову,
в долині блякло мигтить ромен
і гонить вітер імлу ранкову,
і сходить сонце уже ген-ген.
Палає обрій вогнем мосяжним*,
стікає сяйва густе вино.
Здається небо таким досяжним,
в долині блякло мигтить ромен
і гонить вітер імлу ранкову,
і сходить сонце уже ген-ген.
Палає обрій вогнем мосяжним*,
стікає сяйва густе вино.
Здається небо таким досяжним,
2026.03.01
16:06
У корчмі, що біля Січі нині велелюдно,
Зібралося за столами козаків багато,
Усі вдягнуті розкішно, адже нині свято.
Корчмареві за шинквасом сьогодні не нудно.
То тут, то там: «Іще налий!» - кожен раз лунає,
Наймити ледве встигають розносити кухлі.
Л
Зібралося за столами козаків багато,
Усі вдягнуті розкішно, адже нині свято.
Корчмареві за шинквасом сьогодні не нудно.
То тут, то там: «Іще налий!» - кожен раз лунає,
Наймити ледве встигають розносити кухлі.
Л
2026.03.01
15:33
«Русскіє» - нація-фальсифікація.
Культ вождя – споконвічна і невід’ємна частина московської культури.
Категорія ворогів набагато стабільніша, ніж категорія друзів.
Велика політика починається там, де закінчується правда.
Кожна персональна мая
2026.03.01
13:26
Вже до нас летять лелекі,
а у нас – війна і в вЕсну
долі нам несе не легкі
від убивців і інвесторів.
Ті інвестори, як рани:
знову ділять Україну,
і в долЯх орди-орави
кожен прагне половину.
а у нас – війна і в вЕсну
долі нам несе не легкі
від убивців і інвесторів.
Ті інвестори, як рани:
знову ділять Україну,
і в долЯх орди-орави
кожен прагне половину.
2026.03.01
11:40
Я вклонюся вечірній траві.
І на небі з'являються зорі,
Миготливі і ледве живі,
Ніби замисли Бога прозорі.
Бог дає тріпотливим стежкам
Дар натхнення, наснаги і волі.
Так спочинок похилим вікам
І на небі з'являються зорі,
Миготливі і ледве живі,
Ніби замисли Бога прозорі.
Бог дає тріпотливим стежкам
Дар натхнення, наснаги і волі.
Так спочинок похилим вікам
2026.03.01
10:51
Немитої болотної глибинки…
Абстрактно викорчоване з могил,
Розмножує воно свої личинки
З усіх запропонованих мірил…
Отримують по смерті (сміх) автівку
Дай боже, своєрідний інтелект…
І тут не обійтися без горілки —
У цьому й світостворення, й секре
Абстрактно викорчоване з могил,
Розмножує воно свої личинки
З усіх запропонованих мірил…
Отримують по смерті (сміх) автівку
Дай боже, своєрідний інтелект…
І тут не обійтися без горілки —
У цьому й світостворення, й секре
2026.03.01
06:01
Немає іскорки кохання
В пітьмі недоспаних ночей, -
Надворі вітер безнастанно
З листків полотна знову тче.
Бубнить, всміхається і плаче,
І далі стелить килимок, -
Бракує пестощів гарячих
Тієї, що не йде з думок.
В пітьмі недоспаних ночей, -
Надворі вітер безнастанно
З листків полотна знову тче.
Бубнить, всміхається і плаче,
І далі стелить килимок, -
Бракує пестощів гарячих
Тієї, що не йде з думок.
2026.02.28
21:23
прожогом уперед моєї
автівки ~ твоя
хоча дев’яносто в годину
я їду звичай
ти мовиш се гаразд
трохи болю ~ не проблема
казала мала би настрій ти
в’їхати у драйв
автівки ~ твоя
хоча дев’яносто в годину
я їду звичай
ти мовиш се гаразд
трохи болю ~ не проблема
казала мала би настрій ти
в’їхати у драйв
2026.02.28
20:36
Коротшає дорога до безодні.
Переживаю у самотині
цей вирок долі. Я у западні
рокованої миті і, природно,
уже не уявляється мені,
як їду я на білому коні
минулої епохи у сьогодні.
Судьба перетасовує пасьянс
Переживаю у самотині
цей вирок долі. Я у западні
рокованої миті і, природно,
уже не уявляється мені,
як їду я на білому коні
минулої епохи у сьогодні.
Судьба перетасовує пасьянс
2026.02.28
18:12
Згорта в сувої вітер хмари,
і небо кутається в синь,
а в тиші никнуть крутояри,
лиш десь цеберко – дзинь та дзинь!
Дзюрчить ручай в густих осоках
між верболозів і купин.
Село на пагорках високих
і небо кутається в синь,
а в тиші никнуть крутояри,
лиш десь цеберко – дзинь та дзинь!
Дзюрчить ручай в густих осоках
між верболозів і купин.
Село на пагорках високих
2026.02.28
16:10
Я народилася там, де небо спирається на плечі Ай-Петрі, що велетенською тінню зависає над бірюзою моря. Пам’ятаю маму – молоду, ясну, вродливу, з тонким грецьким профілем, ніби висіченим із античного мармуру самим сонцем. Вона тримає в руках важкий дзбан,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.02.11
2025.11.29
2025.09.04
2025.08.19
2025.05.15
2025.04.30
2025.04.24
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Анатолій Тосік (1989) /
Проза
Техробітниця
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Техробітниця
Короче продовжуємо епопею про супер мега техробітницю... Ну, літають ці дивні створіння, як я вже говорив, на скейтбордах... Таких "добрячих" (ну мало шо, може не витримати), з різнокольоровим гравіруванням та авторськими візеруночками. Як у кращих фешенебельних "домах" Лондона... Тягають хребет виключно у Дніпропетровському взутті з шипами, майже як військові. Шоб сука всі боялись і не насміхались! Вище на ніжках представники цього елітного спецпідрозділу "Дика качка" носять до біса сексуальні колготки, що так же запоморочливо кріпляться до... ну до... Юпочка коротенька з прорізом. На ній серебрянкою п'яною рукою охоронця нанесено: "Курям на смех". Вище у кого дозволяє фігура спортивна обтягуюча футболка з прорізом на пупі або всьому животі. А на самому животику маркером намальована величезна і така смачна дуля. - "На тобі. Викуси і закуси! Отак!" На спині червною фарбою як кров'ю написано "Чупакабра" та намальована раніше невідома пащека. На шиї - вершина крутості і понтів - кремезний відполірований і блискучий собачий цеп... Бідний Тузік... Не дуже товстий, але й не тоненький. На цепові висить хрестяра, та такий, що можна і лоб розбити. На ньому вирізано по металу: "Буш гадить - уб'ю." Макіяж на обличчі дуже епатажний, убиваючий наповал. Тобто більше двох хвилин розмови ніхто не витримує. Падає на підлогу і качається від сміху. Очечки як у сноубордиста, різнокольорові і крутезні. У одному вусі стирчить наушник і звідти на всю кричить рок. Аааа! Шевелюра як у обкуреного Елвіса Преслі. Там стирчить, там хвостик, там "мости" стоять. Але це все квіточки. Переходимо до знарядь праці. Супер скейтборд. Має максимальну швидкість 30-40 км за год., управляється нахилом тулуба у сторони з майже повним відром у одній руці і шваброю у іншій. Має гучну сирену, турбоприскорювач у вигляді енергійних відштовхувань від стіни, 4 колеса, повний привід, кондиціонер з клімат контролем, аудіо стерео систему і GPS навігацію... Відро. На вигляд звичайне. Металічне з порядковим номером, ємкістю 10 л. Збалансоване, з рук не випадає, має світлодіодну підсвітку дна синього кольору, вібрує при повному наповненні, кричить якшо техробітниця задрімала, бурчить шось собі під носа, коли несеш, має звичку битись об ноги і виливати воду... Швабра... Наймогутніша зброя сучасної продвинутої і швабронутої техробітниці. Дальність польоту досягає 20-30 м, прицільна дальність пострілу не обмежена, точність попадання 99 %. Ручка дерев'яна з вирізами аля Джеймс Бонд, на кінці ручки гламурний металевий наконечник з одного боку адаптований під миттєве підточування кигтів, а з іншого кнопка аварійного запуску пропелера. Робоча частина швабри дерев'яна, але покрита листом нержавіючої сталі, по боках стирчать маленькі пучки прив'язаних зубочисток (ну, шоб штрикати галасливих і непосидючих дітлахів). При натисканні кнопки аварійного запуску з центра швабри виїжає пропелер і здуває всіх нафіг! Сила вітру така, шо приходиться повзти рачки і кланатися. Вона може розкладатися до 5 метрів у довжину як зонтик, і тоді вже точно хтось по сраці получить. А вона зловісно римигаючи крутезно, однією ногою стоячи на скейті, а іншою придавлюючи порушника до підлоги каже: "Стули писок щеня! Я тут цариця. Да буде воля моя!" І гучно, щоб було чути на весь коридор гепає швабренцією по полу, дивом оминаючи праве вухо затриманого... А коли вона нахиляється до відра, щоб вимочити тряпку або миє шваброю підлогу, то звичайно уся ця трахомудія ій заважає і вона біситься, аж пританцьовує від злості і різко зриває цеп з шиї і лупить відро, аж іскри йдуть... "Матері твоїй цицьку два пальці в пуп!", - аж шипить, а не говорить. І все це, "замєтьтє" у приміщенні коридору звичайної школи... Отакі вони сірі будні звичайних сільських необузданих чи обузданих чупакабр... А як не попадеш папірцем в урну, то можеш уже й не розгибати спину... Летить уже зброя... Дальність польоту 20-30 метрів, прицільна дальність...
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
