ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Катерина Савельєва
2026.07.16 00:05
Лiто пасма свої розпустило,
I босонiж по скелi пройшло.
Рiзнотрав'ям думки закрутило
I мене ненароком знайшло.

Вiкна й дверi вiдкритi навколо,
Пробiгають хвилини тепла.
Мiсяць дивиться ввечерi кволо

Семен Санніков
2026.07.15 23:19
Вони здравствують за цією веб-адресою, поки автором формується або редагується (хз) сама його сторінка. Він радив і мені натискать на підкреслене, і воно піддається цій нескладній дії ©

С М
2026.07.15 16:52
ліжко те ж, і оцей лазарет
кажи, сестро морфін, що я дочікуюся тебе
бо я не певний, чи дотягну знов
о, пробач, я слабий, давно

і крики сирени усе лунають межи скронь
кажи, сестро морфін, коли почався цей полон
як же я потрапив до цих місць

Вячеслав Руденко
2026.07.15 13:15
шерехи шашелю чує горище крізь сон
білого павутиння гойдалки в просвіт сонця
труситься потерттю висхлий тютюн над склом
листя його почорніле наче ложа масонська
дах що над головою як піраміда де
є ще можливість стати ступою чи косою
мотлох забут

Борис Костиря
2026.07.15 12:58
Хай ліпше я не висплюсь і змарнілий
Прокинуся у променях зорі.
Цей світ, такий такий побитий, зубожілий,
Всміхнеться у пробудженій порі.
Такий напівсліпий, заціпенілий
Відтоді, як злетіли журавлі.
Прокинусь я розбитий, занімілий
В пустелі серця н

В Горова Леся
2026.07.15 12:58
Сідає сонце і у полі тоне,
У житі молодому, що цвіте:
Стебла тонкого не зігнула втома,
Пилку стоїть сіяння золоте.

А стежку мітять де-не-де блавати -
Небесні бризки із високих хмар.
Як дав Ти, Боже, день цей відчувати,

хома дідим
2026.07.15 12:40
найбільш морочить саме те
чого немає поки
й чи буде невідомо теж
й наскільки все це пофіг
у дзеркалі чи просто склі
відбите щось минуле
за чим жалітимеш собі
а всі давно забули

Іван Потьомкін
2026.07.15 12:06
Як поєднали їх в один святковий день?
Не були ж друзями вони.
Ба! Найчастіше – сперечались.
Хоча б і тоді, як Павло загостював
В Петра на два тижні в Єрусалимі.
Тай лінію Ісусову врізнобіч повели.
Як і Вчитель, Петро хоч і спокушав
Всевишнього обра

Тетяна Левицька
2026.07.15 11:12
Це ще не все, мій милосердний?
У дзиґарі крихкому — час
На те, щоб вийняти з осердя
Душі: скалки, голки образ?
Здійснити мрії кольорові,
У вірші розчинити сум,
Допоки в пелюстках любові
Я не відчую серця струм.

Роксолана Вірлан
2026.07.15 07:17
Дивуюся, а може й не дивуюсь,
що є між гару бомбових жахів
сессерівські, потріскані статуї,
що з них ще кракелюр не облетів.

Що межи тих - війни - страшних розіскрень
іще їх видратовує просте -
калинове осердя українське,

Віктор Кучерук
2026.07.15 06:49
Хоч малорухомий
І втомлює в'ялість -
Ні думки про втому,
Ні скарги на старість.
Ні слова про хворість,
Ні зойку від болю,
Хоча про бадьорість
До Бога вже молиш...

Ірина Вовк
2026.07.15 05:49
СПАЛАХ П’ЯТИЙ. ПОВЕРНЕННЯ ЛАСТІВКИ За вікном-бійницею завірюха раптом почала вщухати. Дике завивання вітру змінилося на глибоку, заворожуючу тишу різдвяних зимових Альп. Останні зерна піску в годиннику її життя стрімко падали донизу. Боян підвівся з

Мирон Шагало
2026.07.14 21:46
Громаддя
гнівне
грозить
громами!
Горить грімниці блиск – палючий жар!
Здається, мить, і встояти ніщо не зможе!
Здається, мить, і все на світі переможе
сліпа озлоба піднебесних кар!

Роксолана Вірлан
2026.07.14 15:09
Осердна Суть моя - не вперше в тілі -
не вдруге одягаю плоті бран.
Струмую руслом Лади і Сивілли,
непоцуравшись тихого добра.

Земне моє й високе гостювання
між цих людей - межи стрімких дерев -
долиє сили небу, вчине ставні,

Борис Костиря
2026.07.14 13:19
Прибрали ялинку з центральної площі.
Так смисл оголився безглуздих понять.
Прибрали ялинку, як висохлі мощі,
Як відгомін грізних, запеклих заклять.

Прибрали ялинку... Усе проминає
В потоці ненатлих і згорблених днів.
Я хочу напитись води із Дунаю

Тетяна Левицька
2026.07.14 13:08
По ограді плющ плететься,
Свічка ладаном чадить.
Стугонить розбите серце,
Не спиняється на мить.
Скрапує сльота рахманно
На скорботний обеліск.
Хрест залізний невблаганно
По коліна в землю вріс.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Іванна Сріблицька
2026.03.31

Охмуд Песецький
2026.03.19

хома дідим
2026.02.11

Павло Інкаєв
2025.11.29

Ірина Єфремова
2025.09.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Анатолій Тосік (1989) / Проза

 Техробітниця
Короче продовжуємо епопею про супер мега техробітницю... Ну, літають ці дивні створіння, як я вже говорив, на скейтбордах... Таких "добрячих" (ну мало шо, може не витримати), з різнокольоровим гравіруванням та авторськими візеруночками. Як у кращих фешенебельних "домах" Лондона... Тягають хребет виключно у Дніпропетровському взутті з шипами, майже як військові. Шоб сука всі боялись і не насміхались! Вище на ніжках представники цього елітного спецпідрозділу "Дика качка" носять до біса сексуальні колготки, що так же запоморочливо кріпляться до... ну до... Юпочка коротенька з прорізом. На ній серебрянкою п'яною рукою охоронця нанесено: "Курям на смех". Вище у кого дозволяє фігура спортивна обтягуюча футболка з прорізом на пупі або всьому животі. А на самому животику маркером намальована величезна і така смачна дуля. - "На тобі. Викуси і закуси! Отак!" На спині червною фарбою як кров'ю написано "Чупакабра" та намальована раніше невідома пащека. На шиї - вершина крутості і понтів - кремезний відполірований і блискучий собачий цеп... Бідний Тузік... Не дуже товстий, але й не тоненький. На цепові висить хрестяра, та такий, що можна і лоб розбити. На ньому вирізано по металу: "Буш гадить - уб'ю." Макіяж на обличчі дуже епатажний, убиваючий наповал. Тобто більше двох хвилин розмови ніхто не витримує. Падає на підлогу і качається від сміху. Очечки як у сноубордиста, різнокольорові і крутезні. У одному вусі стирчить наушник і звідти на всю кричить рок. Аааа! Шевелюра як у обкуреного Елвіса Преслі. Там стирчить, там хвостик, там "мости" стоять. Але це все квіточки. Переходимо до знарядь праці. Супер скейтборд. Має максимальну швидкість 30-40 км за год., управляється нахилом тулуба у сторони з майже повним відром у одній руці і шваброю у іншій. Має гучну сирену, турбоприскорювач у вигляді енергійних відштовхувань від стіни, 4 колеса, повний привід, кондиціонер з клімат контролем, аудіо стерео систему і GPS навігацію... Відро. На вигляд звичайне. Металічне з порядковим номером, ємкістю 10 л. Збалансоване, з рук не випадає, має світлодіодну підсвітку дна синього кольору, вібрує при повному наповненні, кричить якшо техробітниця задрімала, бурчить шось собі під носа, коли несеш, має звичку битись об ноги і виливати воду... Швабра... Наймогутніша зброя сучасної продвинутої і швабронутої техробітниці. Дальність польоту досягає 20-30 м, прицільна дальність пострілу не обмежена, точність попадання 99 %. Ручка дерев'яна з вирізами аля Джеймс Бонд, на кінці ручки гламурний металевий наконечник з одного боку адаптований під миттєве підточування кигтів, а з іншого кнопка аварійного запуску пропелера. Робоча частина швабри дерев'яна, але покрита листом нержавіючої сталі, по боках стирчать маленькі пучки прив'язаних зубочисток (ну, шоб штрикати галасливих і непосидючих дітлахів). При натисканні кнопки аварійного запуску з центра швабри виїжає пропелер і здуває всіх нафіг! Сила вітру така, шо приходиться повзти рачки і кланатися. Вона може розкладатися до 5 метрів у довжину як зонтик, і тоді вже точно хтось по сраці получить. А вона зловісно римигаючи крутезно, однією ногою стоячи на скейті, а іншою придавлюючи порушника до підлоги каже: "Стули писок щеня! Я тут цариця. Да буде воля моя!" І гучно, щоб було чути на весь коридор гепає швабренцією по полу, дивом оминаючи праве вухо затриманого... А коли вона нахиляється до відра, щоб вимочити тряпку або миє шваброю підлогу, то звичайно уся ця трахомудія ій заважає і вона біситься, аж пританцьовує від злості і різко зриває цеп з шиї і лупить відро, аж іскри йдуть... "Матері твоїй цицьку два пальці в пуп!", - аж шипить, а не говорить. І все це, "замєтьтє" у приміщенні коридору звичайної школи... Отакі вони сірі будні звичайних сільських необузданих чи обузданих чупакабр... А як не попадеш папірцем в урну, то можеш уже й не розгибати спину... Летить уже зброя... Дальність польоту 20-30 метрів, прицільна дальність...




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2014-12-14 13:40:54
Переглядів сторінки твору 971
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (0 / 0)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (0 / 0)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.775
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2015.02.19 14:50
Автор у цю хвилину відсутній