Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.11.30
06:52
Мов теплу і світлу пилюку
Вітрисько здійняв і несе, -
Згадалися мамині руки,
Що вміли робити усе.
В уяві постало обличчя
Вродливе, неначе весна,
Й до себе зове таємничо,
І душу втішає сповна.
Вітрисько здійняв і несе, -
Згадалися мамині руки,
Що вміли робити усе.
В уяві постало обличчя
Вродливе, неначе весна,
Й до себе зове таємничо,
І душу втішає сповна.
2025.11.29
23:08
Я можу піти за моря, щоб тебе
не бачити більше й не чути.
Вже час відбілив ластовиння рябе
на личку блідому покути.
І ти посивів, наче тополь в гаю,
зими не буває без срібла.
А я, божевільна, в зими на краю
не бачити більше й не чути.
Вже час відбілив ластовиння рябе
на личку блідому покути.
І ти посивів, наче тополь в гаю,
зими не буває без срібла.
А я, божевільна, в зими на краю
2025.11.29
21:59
У сон навідавсь Елвіс Преслі
І напросився на ночліг…
А відчуття, що він воскреснув —
І я відмовити не зміг…
Бо в той минулий вечір наче ж
Я «самокруток» не вживав.
Ну а віскарика тим паче.
Хоча і сморіду кивав…
І напросився на ночліг…
А відчуття, що він воскреснув —
І я відмовити не зміг…
Бо в той минулий вечір наче ж
Я «самокруток» не вживав.
Ну а віскарика тим паче.
Хоча і сморіду кивав…
2025.11.29
18:07
Відчув гул майдану,
з країни не втік,
свободу жадану
вплітав у потік.
Дай Боже ту манну
хоч під Новий рік –
знімаєм оману,
з країни не втік,
свободу жадану
вплітав у потік.
Дай Боже ту манну
хоч під Новий рік –
знімаєм оману,
2025.11.29
17:23
Я не можу зрозуміти,
що я бачу в нічному садку:
профіль дерева
чи силует людини.
Образ розливається,
мов космічна туманність.
Дерево може бути
тією ж людиною,
що я бачу в нічному садку:
профіль дерева
чи силует людини.
Образ розливається,
мов космічна туманність.
Дерево може бути
тією ж людиною,
2025.11.29
16:33
У бабусі є велика скриня,
В ній сорочки, сукні, вишиванки.
Береже їх славна господиня.
І милуюсь ними я щоранку.
Ой, бабусенько, моя бабусю,
Ти навчи мене теж вишивати.
Я сорочку вишию дідусю,
Тату, мамі, і, звичайно, брату.
В ній сорочки, сукні, вишиванки.
Береже їх славна господиня.
І милуюсь ними я щоранку.
Ой, бабусенько, моя бабусю,
Ти навчи мене теж вишивати.
Я сорочку вишию дідусю,
Тату, мамі, і, звичайно, брату.
2025.11.29
11:36
Цифри ті застрягли в серці і болять.
Вже не в'ється по руїнах чорний дим.
Відлетіли в небо душі разом з ним.
Вже не в'ється по руїнах чорний дим.
Відлетіли в небо душі разом з ним.
2025.11.29
10:04
Вулиці залізного міста –
Це струни, на яких грає блюз
Дивак, що живе в порожнечі,
Що зазирає з-під хмари
На колотнечу мурах.
Телевежі міста граків-сажотрусів –
Це голки швачки-жебрачки Клото,
Що шиє сині плаття
Це струни, на яких грає блюз
Дивак, що живе в порожнечі,
Що зазирає з-під хмари
На колотнечу мурах.
Телевежі міста граків-сажотрусів –
Це голки швачки-жебрачки Клото,
Що шиє сині плаття
2025.11.29
09:09
Наче б і недавно, чепурна і ладна
Жбурляла для розваги бомжам дайми, хіба ні
Люди казали, “Вважай, осяйна, як би ти не впала”
Ти гадала, вони – жартуни
Сама радше реготалась
Над тими, хто у разі загуляв
Нині ти уголос не розмовляєш
Нині заслугою не
Жбурляла для розваги бомжам дайми, хіба ні
Люди казали, “Вважай, осяйна, як би ти не впала”
Ти гадала, вони – жартуни
Сама радше реготалась
Над тими, хто у разі загуляв
Нині ти уголос не розмовляєш
Нині заслугою не
2025.11.29
07:11
Гучніше вже в суглобах тріск,
Хоч споживаю я не тлусте, -
Вже тижні тануть, ніби віск,
А дні, мов мед, ніяк не гуснуть.
Дедалі ближче до межі
Поза якою терпнуть жижки
І дні холодні, як вужі,
І сім неділь бува на тиждень.
Хоч споживаю я не тлусте, -
Вже тижні тануть, ніби віск,
А дні, мов мед, ніяк не гуснуть.
Дедалі ближче до межі
Поза якою терпнуть жижки
І дні холодні, як вужі,
І сім неділь бува на тиждень.
2025.11.29
01:38
Боже, Боже, як це страшно
не від раку, а біди
помирати, так завчасно, —
вже летять туди, сюди.
Не війна, а справжнє пекло —
Воланд править, світ мовчить...
В небі від тривоги смеркло...
Між життям і смертю — мить!
не від раку, а біди
помирати, так завчасно, —
вже летять туди, сюди.
Не війна, а справжнє пекло —
Воланд править, світ мовчить...
В небі від тривоги смеркло...
Між життям і смертю — мить!
2025.11.28
22:16
Коли до срібних передзвонів тягнуться церкви,
На бистрині Дніпровій спалахує од млості риба,
Достеменно знаю,
Чому це сонце, щебіт і сльоза,
Життя многоголосий хор
Являються щoночі,
Нищать для рівноваги дану тишу.
Достеменно знаю,
На бистрині Дніпровій спалахує од млості риба,
Достеменно знаю,
Чому це сонце, щебіт і сльоза,
Життя многоголосий хор
Являються щoночі,
Нищать для рівноваги дану тишу.
Достеменно знаю,
2025.11.28
21:41
Кровний брате мій, повір,
хоч терпіли до цих пір –
не залишить сам нас звір,
буде нищити без мір.
+ Царице Небесна, в цей час
+ Покровом Своїм храни нас. +
хоч терпіли до цих пір –
не залишить сам нас звір,
буде нищити без мір.
+ Царице Небесна, в цей час
+ Покровом Своїм храни нас. +
2025.11.28
19:39
ВІДПУСКАЮ (діалог з Лілією Ніколаєнко)
***
Я відпускаю. Не тримай, коханий.
Не озирайся, ти мости спалив.
Всі сповіді та спогади, мов рани.
Навколо - воля і гіркий полин…
***
Я відпускаю. Не тримай, коханий.
Не озирайся, ти мости спалив.
Всі сповіді та спогади, мов рани.
Навколо - воля і гіркий полин…
2025.11.28
17:51
Маленька пташко, диво легкотіле.
Непоказна, але чудова. Хто ти?
Ти у вікно до мене залетіла
В оказії нестримного польоту.
І б'єшся у шифонові гардини,
Де кожна складка - пасткою для тебе.
Маленька сірокрила пташко дивна!
Непоказна, але чудова. Хто ти?
Ти у вікно до мене залетіла
В оказії нестримного польоту.
І б'єшся у шифонові гардини,
Де кожна складка - пасткою для тебе.
Маленька сірокрила пташко дивна!
2025.11.28
10:02
Журбою пахне жінка —
У щастя куций вік.
Дістав вже до печінки
Цивільний чоловік.
Від сорому згораєш,
Бо на твоїй руці
Тату — тавро моралі
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...У щастя куций вік.
Дістав вже до печінки
Цивільний чоловік.
Від сорому згораєш,
Бо на твоїй руці
Тату — тавро моралі
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.11.29
2025.09.04
2025.08.19
2025.05.15
2025.04.30
2025.04.24
2025.03.18
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Анатолій Тосік (1989) /
Проза
Техробітниця
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Техробітниця
Короче продовжуємо епопею про супер мега техробітницю... Ну, літають ці дивні створіння, як я вже говорив, на скейтбордах... Таких "добрячих" (ну мало шо, може не витримати), з різнокольоровим гравіруванням та авторськими візеруночками. Як у кращих фешенебельних "домах" Лондона... Тягають хребет виключно у Дніпропетровському взутті з шипами, майже як військові. Шоб сука всі боялись і не насміхались! Вище на ніжках представники цього елітного спецпідрозділу "Дика качка" носять до біса сексуальні колготки, що так же запоморочливо кріпляться до... ну до... Юпочка коротенька з прорізом. На ній серебрянкою п'яною рукою охоронця нанесено: "Курям на смех". Вище у кого дозволяє фігура спортивна обтягуюча футболка з прорізом на пупі або всьому животі. А на самому животику маркером намальована величезна і така смачна дуля. - "На тобі. Викуси і закуси! Отак!" На спині червною фарбою як кров'ю написано "Чупакабра" та намальована раніше невідома пащека. На шиї - вершина крутості і понтів - кремезний відполірований і блискучий собачий цеп... Бідний Тузік... Не дуже товстий, але й не тоненький. На цепові висить хрестяра, та такий, що можна і лоб розбити. На ньому вирізано по металу: "Буш гадить - уб'ю." Макіяж на обличчі дуже епатажний, убиваючий наповал. Тобто більше двох хвилин розмови ніхто не витримує. Падає на підлогу і качається від сміху. Очечки як у сноубордиста, різнокольорові і крутезні. У одному вусі стирчить наушник і звідти на всю кричить рок. Аааа! Шевелюра як у обкуреного Елвіса Преслі. Там стирчить, там хвостик, там "мости" стоять. Але це все квіточки. Переходимо до знарядь праці. Супер скейтборд. Має максимальну швидкість 30-40 км за год., управляється нахилом тулуба у сторони з майже повним відром у одній руці і шваброю у іншій. Має гучну сирену, турбоприскорювач у вигляді енергійних відштовхувань від стіни, 4 колеса, повний привід, кондиціонер з клімат контролем, аудіо стерео систему і GPS навігацію... Відро. На вигляд звичайне. Металічне з порядковим номером, ємкістю 10 л. Збалансоване, з рук не випадає, має світлодіодну підсвітку дна синього кольору, вібрує при повному наповненні, кричить якшо техробітниця задрімала, бурчить шось собі під носа, коли несеш, має звичку битись об ноги і виливати воду... Швабра... Наймогутніша зброя сучасної продвинутої і швабронутої техробітниці. Дальність польоту досягає 20-30 м, прицільна дальність пострілу не обмежена, точність попадання 99 %. Ручка дерев'яна з вирізами аля Джеймс Бонд, на кінці ручки гламурний металевий наконечник з одного боку адаптований під миттєве підточування кигтів, а з іншого кнопка аварійного запуску пропелера. Робоча частина швабри дерев'яна, але покрита листом нержавіючої сталі, по боках стирчать маленькі пучки прив'язаних зубочисток (ну, шоб штрикати галасливих і непосидючих дітлахів). При натисканні кнопки аварійного запуску з центра швабри виїжає пропелер і здуває всіх нафіг! Сила вітру така, шо приходиться повзти рачки і кланатися. Вона може розкладатися до 5 метрів у довжину як зонтик, і тоді вже точно хтось по сраці получить. А вона зловісно римигаючи крутезно, однією ногою стоячи на скейті, а іншою придавлюючи порушника до підлоги каже: "Стули писок щеня! Я тут цариця. Да буде воля моя!" І гучно, щоб було чути на весь коридор гепає швабренцією по полу, дивом оминаючи праве вухо затриманого... А коли вона нахиляється до відра, щоб вимочити тряпку або миє шваброю підлогу, то звичайно уся ця трахомудія ій заважає і вона біситься, аж пританцьовує від злості і різко зриває цеп з шиї і лупить відро, аж іскри йдуть... "Матері твоїй цицьку два пальці в пуп!", - аж шипить, а не говорить. І все це, "замєтьтє" у приміщенні коридору звичайної школи... Отакі вони сірі будні звичайних сільських необузданих чи обузданих чупакабр... А як не попадеш папірцем в урну, то можеш уже й не розгибати спину... Летить уже зброя... Дальність польоту 20-30 метрів, прицільна дальність...
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
