ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Олена Побийголод
2025.08.09 10:52
Із Бориса Заходера

Уславлених кішок чимало
(не кажучи вже про котів)
у різні епохи бувало;
а тих, що в книжках – й поготів!

І ось наша доблесна Рижка

Борис Костиря
2025.08.08 22:12
Листя спадає з тополі,
як плаття голого короля,
як платня за непрожите життя,
як непрочитані листи,
як послання у вічність,
як непромовлені слова,
мов нездійснене каяття,
як позлітка на істині,

Юрій Лазірко
2025.08.08 16:46
О, скрипко!
Скрип...
Смичок на витягах.
Заскрипотіло у душі,
мінялося на лицях -
заголосила, помирала
одиноко скрипка.
Позавмирали відчуття

Світлана Пирогова
2025.08.08 14:42
Кукурудзяний чути шелест,
ніби спеці наперекір.
Не самотньо і не пустельно,
ще й в садку непокірна зелень.
Рими просяться на папір,
струм ліричний через пастелі.

Портулак обіймає землю,

С М
2025.08.08 11:22
раз я підійшов до скелі
і ребром долоні зрубав її
раз я підійшов до скелі
і ребром долоні зрубав її
тоді згорнув уламки і виник острів
хай каменів є більш аніж пісків
знай-бо я відьмача
бігме я відьмача бейбі

Борис Костиря
2025.08.07 21:55
Я розгубив 175 см
твоєї краси і чарівності
яругами і пагорбами.
Я тепер від них
нічого не знайду,
бо від них залишилася
тільки хмара.
Кожна розгублена

Тамара Ганенко
2025.08.07 19:20
Здавалось, - відбуяло, одболіло
Лишило тіні, пристрасні й хмільні,
Вітрилом в дальні хвилі одбіліло
Чи вклякло десь в мені чи в глибині

Не загримить, не зойкне понад хмари,
Не спотикне на рівній рівнині
Не полосне по гоєному марно

Євген Федчук
2025.08.07 19:04
Москалі були брехливі завжди і зрадливі.
Домовлялися та слова свого не тримали,
Навіть, коли між собою часто воювали.
Коли кого так обдурять, то уже й щасливі.
Про іще одного князя хочеться згадати
З москалів, які потвору оту піднімали.
Василем його

Олена Побийголод
2025.08.07 16:29
Із Бориса Заходера

– Ей, привіт!
– Добридень, друже...
– Ти уроки вчив?
– Не дуже...
Бо мені завадив кіт!
(Навіть звуть його – Бандит...)

Артур Курдіновський
2025.08.07 02:13
Мої палкі, згорьовані присвяти
Лишилися тепер без адресата.

Моя Єдина - ще не народилась.
Чужих у злій строкатості - багато.

Не помічав Ту справжню, що любила.
Її нема. Смердить юрба строката.

Борис Костиря
2025.08.06 22:01
Пошуки себе тривають
у розливному морі
масок і облич,
ролей і личин,
іміджів і самовикриттів.
Із тебе говорять
десятки особистостей.
Це розпад власного "я".

Володимир Бойко
2025.08.06 21:25
Великі провидці, які збиралися провіщати долю людства, не годні зі своєю долею розібратися. Кількість людей, які все знають, на порядок перевищує кількість людей, які все вміють. На великі обіцянки клюють навіть краще, ніж на великі гроші. Колиш

Олена Побийголод
2025.08.06 11:19
Із Бориса Заходера

Жила-була собачка –
Свій-Ніс-Усюди-Пхачка:
усюди пхала носа
(такий у неї хист).
Її попереджали:
«Дала б ти звідси драла!

Федір Паламар
2025.08.06 00:36
Життя – коротка мить свідома,
Опісля – тільки темнота,
Глибокий сон, довічна кома.
Даремно думає спроста
Людська наївна глупота,
Що порятунок за порогом,
Чи судище суворе Бога.

Іван Потьомкін
2025.08.05 23:17
Домовина - не дім, а притулок
перед переселенням у засвіти
та ще -наочний доказ для археолога
про ту чи іншу епоху,
в яку небіжчику довелося жить.
Хрещений в дитинстві на Канівщині,
гріхи відмолюю і захисту прошу
у Всевишнього уже в Єрусалимі.

Борис Костиря
2025.08.05 21:25
Зниклої колишньої дівчини
немає в соціальних мережах,
про неї нічого немає в Інтернеті,
вона ніби випарувалася,
пропала в безмежних водах
світобудови і невідомості,
повернулася до першосутностей,
у первісне яйце,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Інша поезія):

Равлик Сонний
2025.06.25

Пекун Олексій
2025.04.24

Олександр Омельченко
2025.04.14

Вероніка Художниця
2025.04.06

Эвилвен Писатель
2025.03.09

Арсеній Войткевич
2025.02.28

Григорій Скорко
2025.02.20






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Зоря Дністрова (1980) / Інша поезія

 Передранішнє
Плакали квіти. Крапелькою
Опадали їхні сльози
Вранішнє сонце цілувало
Їхні стегна, і пелюстки
Розкривали свої обійми
Ніби боялися
Що ще мить –
І їхня краса зов’яне
І промине...
Сльози капали
Ніжно стікаючи
У холодні обійми
Місячного сяєва




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2014-12-23 01:52:23
Переглядів сторінки твору 4991
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.439 / 4.5  (4.891 / 5.44)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.175 / 5.38)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.873
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2017.01.15 18:45
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2014-12-23 04:03:48 ]
Цілюща квіткова крапельниця. Ніжно написано, Зіронько.


Капелькою
Опадали їхні сльози
..може, капельками, бо сльози - множина.
..хоч мені більш до вподоби крапельки, але тут вирішувати автору.
..Що ще мить – що щемить прочитується.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоря Дністрова (Л.П./Л.П.) [ 2014-12-23 14:40:07 ]
Дякую, Ксеніє) Се мені літо на якусь мить дозволило підглянути у таїну буття) І таки справді - кРапля.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2014-12-23 20:02:35 ]
Гарно доволі...
Але мені здається, що дарма "стебла" стали "стегнами". "Стегна" невиправдано вульгаризують ніжний чистий образ квітів у контексті цього вірша. Це слово чуже тут, нмд.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоря Дністрова (Л.П./Л.П.) [ 2014-12-23 21:01:23 ]
Пані Любове, мені чомусь іноді також так здавалося. Але ось вагаюся, залишити, як є, чи змінити на "стебла"...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2014-12-23 21:18:07 ]
Їхні стегна, і пелюстки.

Ви не відчуваєте тут дисонансу? Ці два слова - абсолютно з різних опер. Нема чого вагатися.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоря Дністрова (Л.П./Л.П.) [ 2014-12-23 21:53:01 ]
Подумалось, що людське тіло - це творіння Боже, тому ніяк часткове порівняння стебла із жіночим тілом не може бути вульгарним. А тим більше тіло матері, жінки... Хіба ж воно вульгарне?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2014-12-23 22:13:02 ]
Вульгарне це порівняння тут тому, що одиноке.
Втім... чого я Вас переконую? Це треба відчувати. Аргументів достатньо. Ні то й ні. Я Вам нічого не нав'язую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Бояров (М.К./М.К.) [ 2014-12-23 22:14:48 ]
Та замінили б на руки - і було б краще. А стегна... Що стегна... Спідниця, абриси або античні скульптури.
Мої картини, які пропонує уява, приблизно такі.

З пошанівком,
М.Бояров.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоря Дністрова (Л.П./Л.П.) [ 2014-12-23 22:40:09 ]
Се Ви так, мабуть, жартуєте...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Бояров (М.К./М.К.) [ 2014-12-23 22:52:38 ]
Пародія проситься.
Замість "Ніби боялися" може вийти "ноги боялися". Природно, що в залежності від настрою, ерудиції чи творчого напрямку розвитку поетичного доробку автора пародії може з'явитись щось інше або не з'явитись.
"Обійма стегон" уявляєте? Я, з Вашого дозволу, цитую:
"Їхні стегна, і пелюстки
Розкривали свої обійми
Ніби боялися".

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2014-12-23 23:05:30 ]
ну у Вас і фентезі, Микольцю)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Бояров (М.К./М.К.) [ 2014-12-23 23:11:37 ]
Я лише цитував.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоря Дністрова (Л.П./Л.П.) [ 2014-12-23 22:22:10 ]
Пані Любове, дякую Вам за кожну заувагу. Але справді - не відчуваю я сей момент так, як відчули його Ви. То вже хай так...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрієчка Коваль (Л.П./Л.П.) [ 2014-12-25 23:41:21 ]
своєрідний скелет вірша. це слово. стегна. воно і направило думки в оту таїну буття.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоря Дністрова (Л.П./Л.П.) [ 2014-12-26 22:38:46 ]
Таїна насправді у кожному дійстві: народженні і смерті, заході та сході сонця...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марися Лавра (Л.П./Л.П.) [ 2014-12-30 23:41:04 ]
Ну що б здавалося слова, слова та голос, більш нічого...А тут і слова і артикуляція на "а", рвуть емоціі мене на часнити дві іменням "за" і "проти"! Щиро!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоря Дністрова (Л.П./Л.П.) [ 2014-12-31 01:32:59 ]
Вдосконаленню немає меж насправді. Зараз, можливо, дещо б змінила. Але для мене мої вірші, якщо можна їх так називати, радше як фотографія у словах, фіксація миті. Щось зміниш - і мить вже стане іншою. Буду рада, якщо бодай щось із написаного знайшло відгук у Вашій душі.