ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2026.03.23 21:20
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Олена Побийголод
2026.03.23 15:48
Михайло Рудерман (1905-1984; народився й провів юність в Україні)

Ти лети з дороги, птице,
звіре, й ти з дороги йди:
Бачиш, хмара клубочиться,
коні швидко мчать сюди!

І поціливши з нальоту

Охмуд Песецький
2026.03.23 13:23
Вони у згадах не для втіхи –
Квартири наймані й кутки.
Скоріше це сигнальні віхи
В руслі життєвої ріки.

Лимани, плеса та причали,
Протоки, створи та буї...
Чи навігаціям навчали

Борис Костиря
2026.03.23 11:25
Я так хотів
упіймати за хвіст ящірку.
Ящірку як остаточний сенс.
Ящірку як остаточний смуток.
Ящірку як Істину,
яка вислизає від нас,
як остаточний голос космосу,
як видимість прозріння,

Юрій Гундарів
2026.03.23 09:36
Допоки є мама у сина,
він ще дитина.

Вона зрозуміє все і пробачить -
дихати легше наче.

…Життя накручує коло за колом…
Чую: у відчинене весняне вікно

Віктор Кучерук
2026.03.23 07:25
Мене зустріли, як належить
Стрічати, певно, короля,
Бо, наче Ейфелева вежа,
Звелась принадно сулія
Понад закусками в тарелях
На переповненім столі
В гостинній змалечку оселі,
В моєму рідному селі...

Ірина Вовк
2026.03.22 23:00
замість ПІСЛЯМОВИ) Тепер вони троє – мати та її соколи – спочивають у безіменних могилах, але їхні душі щоночі повертаються до Свято-Іллінської церкви, де колись Розанда присягала Тимошеві на вірність.

Євген Федчук
2026.03.22 17:34
Старий шинок над дорогу недалік Полтави.
Битий шлях, отож чимало люду проїжджає.
Хтось із подорожніх часом в шинок зазирає
Кухоль-два перехопити. Скуштувати страви.
То козаки зазирнули, за столом усілись.
Молоді іще, гарячі, кров у жилах грає.
Трохи

Юхим Семеняко
2026.03.22 15:33
       Поки наша колегіальна система не працює, перед "амбразурою" доводиться бути мені, і вихідними днями я маю право на свої маневри у переміщенні.     Сьогодні закінчується тижневе коло, а якими справами буду зайнятий завтра, сказати складно. С

Світлана Пирогова
2026.03.22 13:41
То як забути? Чи можливо?
В душі щось дзенькало, лилось.
Твій шепіт доторкавсь сяйливо,
Аж соняшник підняв чоло.

Жагуча спрага розбирала.
Сховався вітерець легкий.
Пташина лопотіла зграя.

Володимир Бойко
2026.03.22 12:50
Цукор-рафінад корисний тим, що його важче переплутати з сіллю. Ідеальний жіночий стан – коли 90х60х90, ідеальний чоловічий стан – коли 3 по 100. Краще нехай шкварчить олія на пательні, ніж шкварчить жінка з пательнею. Струнким жінкам так би пасув

Борис Костиря
2026.03.22 12:18
Колись в осінній глибині
Захочеш літо повернути
І в осені на самім дні
Знайти печаль від м'яти й рути.

В терпкій осінній глибині
Тобі відкриються прозріння
І у мутній нічній воді

Іван Потьомкін
2026.03.22 11:29
Любив тебе я тоді
Та люблю й сьогодні.
-То чому ж не натякнув
Ані словом жодним?
-Та чи ж зміг я доступиться
За хлопців юрбою?
-А я так же поривалась,
Щоб побуть з тобою...

Охмуд Песецький
2026.03.22 10:09
Я сонцю вклоняюсь нині,
Йому, як тобі раніше.
Між нами найдовші милі,
Любові моєї ніше.

Не виберусь, певно, звідти.
Замкнуся, щоб не відкритись,
І буде собі сидіти

Юрій Гундарів
2026.03.22 08:59
березня 1923 року народився легендарний французький актор-мім єврейського походження і великий громадянин. Кажуть, це він подарував Майклу Джексону його знамениту «місячну ходу». А ще існує історія, що ніби сам Чарлі Чаплін запросив його за свій столи

Віктор Кучерук
2026.03.22 05:55
Хоч ще приморозки зрана
Срібло сіють на вали, -
Жебонять струмки весняні
Й первоцвіти зацвіли.
Соком вже поналивало
Стовбури, гілки, бруньки
І оспівують помалу
Час пробудження пташки.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

хома дідим
2026.02.11

Павло Інкаєв
2025.11.29

Ірина Єфремова
2025.09.04

Одександр Яшан
2025.08.19

Федір Паламар
2025.05.15

Ольга Незламна
2025.04.30

Пекун Олексій
2025.04.24






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Максим Тарасівський (1975) / Проза

 Sic transit gloria mundi
Жил-был фараон, звали его Макарона Первый. У него была сильная армия и слабые соседи, поэтому Макароне Первому удалось сколотить весьма обширную империю. Когда известные пределы мира закончились, Макарона Первый провозгласил себя Императором Вселенной и богом по совместительству. Подданные воздавали ему императорские и божеские почести, а он их благосклонно принимал, слегка прищурив левый глаз.

С годами Макарону Первого начали одолевать мысли о том, что при всем своем величии он все равно умрет так же, как умирает любой его подданный. А этого Макароне Первому не хотелось. Консультации со жрецами не дали никакого результата. Жрецы просто молчали. Они не могли сказать, что Макарона смертен или бессмертен, ведь богохульство каралось утоплением, а ложь Императору - удушением. И мрачный Макарона, снизойдя к сложному положению, в котором оказались жрецы, отпустил их с миром. Он сидел на балконе своего дворца и смотрел на горы на горизонте, слегка прищурив левый глаз.

И тут Макарону осенило: горы! Раз уж ему невозможно жить вечно, то память об Императоре Вселенной и боге по совместительству Макароне Первом не умрет никогда. И Макарона Первый хлопнул в ладоши.

Через сколько-то лет рядом со столицей Макароны Первого появилась гробница, своими великолепием превосходящая его дворец, а размерами – горы на горизонте. Ничего подобного не было в известных пределах мира. И гробницу Макароны Первого провозгласили чудом света – и не восьмым или там девятым, а первым и единственным, потому что остальные семь были заблаговременно разрушены по его приказу. Макарона Первый с удовлетворением смотрел на свою усыпальницу, слегка прищурив левый глаз. Теперь о нем не забудут.

После смерти Макароны Первого его империя распалась на две части – Северную и Южную. Их правители тоже хотели обессмертить свое имя, и для этого последовали примеру великого предка. Но из соображений экономии они разобрали гробницу Макароны Первого и построили из ее камней свои гробницы, каждая – в половину его усыпальницы.

Их наследники продолжали дело своих предков: они делили империю и гробницы. Через сколько-то поколений на месте некогда пышной столицы Макароны Первого раскинулось кладбище императоров. Над каждой могилой лежал только один камень.

Через какое-то время ученые заинтересовались этой обширной местностью, усеянной одинокими камнями. Никаких достоверных сведений обнаружить не удалось, и ученые договорились, что эти камни сюда много миллионов лет назад принес ледник. Только один ученый не согласился: он считал, что эти камни – остатки величайшей гробницы древности, которую по камешку растащили потомки, но его осмеяли. По мнению большинства ученых, местность не представляла собой ни культурной, ни исторической ценности, и вскоре там устроили парковку для нового супермаркета. Вот, пожалуй, и все.

Да, левый глаз Макарона Первый не прищуривал – это я придумал. Как и самого Макарону Первого, глядя на рассыпанные возле супермаркета макароны и размышляя о бренности бытия.

2013




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2015-01-21 15:38:30
Переглядів сторінки твору 674
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.292 / 5.44)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (3.928 / 5.38)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.785
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2023.05.24 15:15
Автор у цю хвилину відсутній