ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2026.08.11 06:55
Серпень кошик наповняє
Багатющим урожаєм, -
Уродили доокола
Груші, сливи, як ніколи,
А на яблунях гіллястих
Погляд губиться від щастя,
І язик одразу терпне,
Як врожай збираю в серпні.

Ірина Вовк
2026.08.11 05:59
Роздмухане полум’я у серці диктатора Коли сонце схилилося до заходу, зафарбувавши Александрійську гавань у колір запеченої крові, Цезар зачинився у своєму похідному кабінеті – колишній особистій бібліотеці Птолемея Авлета, батька Клеопатри. Тут, на ві

Ольга Садкова
2026.08.10 22:33
Карали дівчину. За віщо?
Кмітливу вдачу молоду,
що розумом за інших вища
та ще й прегарна на виду.

Таке знайшлось хіба від Бога?
Напевно, що від сатани.
«До сатани їй і дорога,

Мирон Шагало
2026.08.10 19:58
Мила, глянь, там над горою
кучерявою головою
хмара небеса підперла,
і у зливі ненавмисно
розгубила своє намисто —
чисті краплі-перли.

Мила, ми йдемо з тобою

хома дідим
2026.08.10 18:55
під вечір
якщо вирубити звук
гулящих і балдіючих
під вікнами
із вереском їх виплодків
подекількагодинним
я написав би щось
напрочуд тихе

Артур Сіренко
2026.08.10 17:22
У дерев’яних снах
Старого рибалки на ймення Мартин
Легкі дерев’яні міста
Плавають на поверхні озера,
Над очеретом літають дерев’яні чайки,
У дерев’яних скрипучих храмах
Монахи з очима синіми
П’ють черлене вино єретиків

Іван Потьомкін
2026.08.10 12:54
Педагогіка вчить
Змалку робити дітей атеїстами.
Мої рідні
Зроду-віку не чули про ту науку
І казали, що знайшли мене в капусті,
Що на горищі удень спить,
А вночі стереже наш сон домовик,
Що є такі білі тваринки ласки,

Борис Костиря
2026.08.10 12:52
Біліє поступово полотно
Від снігу із його авангардизмом.
Вже вицвіло гомерове руно,
Укривши душі білим песимізмом.
Так чорно-біле втомлене кіно
Міняється і міниться зі свистом.

Сніг владно і уперто наступа,

Тетяна Левицька
2026.08.10 12:22
Ні відняти, ні додати —
Ноги смерть невчасно в'яже;
сповиває тіло в лати,
закриває очі. Як же
існувати нещасливо,
чолобитні бити в церкві,
пробачати зраду хтивим
і плескати «Браво» смерті?

С М
2026.08.10 08:53
Платона очі плющові
Сова його на глобусі
В орлянку грає арлекін
Глуз у папужім одязі
Ридає Леді Скарлет Скрін
Дощ театральний ллє
А Темна Королева Снів
Зна людський біль як є

Віктор Кучерук
2026.08.10 07:19
Докуривсь пилюкою
Літній час над луками, -
Вже понад городами
Тягне прохолодою
Від полів покошених,
Пилом запорошених.
На порозі осені
Серпень вмився росами,

Ірина Вовк
2026.08.10 06:45
Історія на вістрі сариса Тишу попелястого ранку розірвав не звук сурми, а важкий, глухий тупіт сотень ніг і лютий, дикий крик, що долинав із боку південних кварталів. – За Серапіса! За богоподібного царя Птолемея! – багатоголосий рев прокотивс

Артур Курдіновський
2026.08.10 01:58
Помаранчевий серпень у горло вчепився і душить.
І нема порятунку від спеки та згубних думок.
Я дізнався, що десь дзеленчить кришталевий струмок,
А у звуках магічних відлуння почув: "Друже-друже..."

Замордований літом, я планів його не порушу.
На

Віктор Насипаний
2026.08.09 23:16
Солом’яного сонця капелюх
Ще нині крутить небом досить швидко.
Лякає спека, наче лихо з лих.
Лелечить тихо люд у гнізда вікон.

Роздерта на стовітрі джинсосинь.
Авто блукають довго в джунглях вулиць.
Когось впіймати хоче хитра тінь,

Ольга Садкова
2026.08.09 22:20
Вухань засмикався: ой, лихо!
В осіннім лісі дітись де?
Це листя падає так тихо
чи крадькома вовчисько йде?
*
Розкішний сонях втратив вроду,
увесь засох і геть змарнів.
Усеньке літо мав турботу —

Світлана Пирогова
2026.08.09 21:58
У бабусі на городі
Я побачив пташку-одуд.
Чубчик-віяло. Дзьобатий.
Пір'я в одуда строкате.
Хочу я про нього знати.
А чи має одуд хату?
- Уд. уд, уд, - почав співати,
Прилетіли ще пташата.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ірина Кримська (1964) / Вірші / Дневник фрейдистки

 Я не Сарра Бернар
Образ твору Ты говорил, что я Сарра Бернар —
в трепетный миг, когда гибну от страсти.
Твой комплимент или же гонорар —
так этим именем грех мой украсить?
Зритель ты мой или мой режиссер?
Просто любовник. Но я не играю.
Чувства — не мертвых законов простор.
Правил там нет, их момент сочиняет.

Первое — звезды. Второе — камин,
где обреченно пепел спадает.
Третье — разбитые гроздья калин
в окна стучат. Их никто не срывает.
До десяти... И до ста... Разве важно?
Мы не на сцене. Мы на небесах.
Мы влюблены, сумасшедши, отважны.
С нами сквозняк, земляника и Бах.

И не ищи для меня воплощений
в имени чьем-то известном.
Столько пройти и смертей, и крещений!
В имени, знаешь ли, тесно.
Имя — лишь звездочка — примечанье.
Тесно нам в судьбах своих.
Где поцелуев твоих окончанье,
там продолженье моих.
Это все я — больше имени мира.
Это все ты — и дыханье, и свет.
Не называй меня именем Ира
Я и Закат, и Луна, и Рассвет.
В каждом светиле есть наше начало.
В выдохе каждом — рожденье с нуля.
Имя твое, что бы ни означало,
посох бродяги и жезл короля.

Ты говорил, что я Сарра Бернар
в трепетный миг... Замолчи, повелитель!
Умер в камине калиновый жар.
Будь же влюбленным, а не любителем.

1985




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2015-01-25 01:14:29
Переглядів сторінки твору 2341
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.876 / 5.45)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.728 / 5.43)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.725
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Автор востаннє на сайті 2016.11.23 10:00
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Осташ (М.К./М.К.) [ 2015-01-25 02:10:35 ]
всё стихотворение - сгусток эмоций и неординарных мыслей, да и просто кладезь афоризмов, Ирина (простите, что называю так :))

не знаю, какой блестящей мысли-фразе отдать предпочтение:

Чувства — не мертвых законов простор...

Мы не на сцене. Мы на небесах.

С нами сквозняк, земляника и Бах.

В имени, знаешь ли, тесно.
Имя — лишь звездочка — примечанье.
Тесно нам в судьбах своих...

В каждом светиле есть наше начало.
В выдохе каждом — рожденье с нуля.
Имя твое, что бы ни означало,
посох бродяги и жезл короля.

Будь же влюбленным, а не любителем.

Спасибо за это многообразие, на радость читателю!
Влюбленный любитель (особенно - этого стихотворения)
:))




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Кримська (Л.П./Л.П.) [ 2015-01-25 02:18:37 ]
Благодарю за внимание к стихам на русском языке.

Приятно, что стихи юной меня воспринимаются и опытными читателями-авторами через столько лет после их написания. Хотя, когда речь идет о чувствах, они зрелые и искренние всегда - и в молодости (если это чувства, а не связь).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2015-01-25 18:56:10 ]
Над чувствами страсными годы не властны, но откуда ЛГ(он) знал Сару Бернар? ЛГ(она) стоит задуматься. А в общем - вдохновенно и чувственно. Вот что с людЯми делает любовь.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Кримська (Л.П./Л.П.) [ 2015-01-25 21:51:13 ]
Знал настолько, насколько может знать фантазия театрального режиссера. Бернар могла убедить... Да, любовь и молодость)))