ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Олександр Буй
2026.02.04 23:53
Яскраве сонце посеред зими –
Твоя краса, жадана і холодна.
Не тане під гарячими слізьми
Душі твоєї крижана безодня.

Застигли в ній обидва полюси,
І хто б не намагався їх зігріти –
Усе дарма. Зі свіжої роси

Олена Побийголод
2026.02.04 19:03
Із Леоніда Сергєєва

Дійові особи:

• Коментатор Микола Миколайович Озеров
• Тренер збірної СРСР Віктор Васильович Тихонов
• Нападник збірної СРСР Борис Михайлов
• Захисник збірної СРСР Валерій Васильєв

Ігор Шоха
2026.02.04 18:27
Погрязло у болоті нице лоббі:
епштейни, білли, трампи... отже, всі
помішані на сексі, як на хобі,
помазаники, вдарені по лобі,
без аятол і маоїста сі,
що поки-що зациклені на бомбі.

ІІ

Артур Сіренко
2026.02.04 18:09
Бородатий мен (у міру сентиментальний)
З думками про острів, схожий на вікінга
Їде в темно-жовтому зледенілому автобусі,
Що має чотири чорні гумові колеса,
Їде по крижаній дорозі міста пафосу
Назустріч блідому Сонцю
(Бо зима – біла краля).
Борода

Борис Костиря
2026.02.04 11:28
Ах, це літо таке передчасне,
Що звалилось на голову нам,
Невтоленне, гаряче, прекрасне,
Нагорода за вічний бедлам.

Передчасні ця спека неждана
І це сонце пекуче, жорстке.
Передчасні, як перше кохання,

Микола Дудар
2026.02.03 19:19
Шум далекий, шлях не близький.
Заморозилося… слизько.
Йдеш. Не хочеш, а йти треба.
Ти звертаєшся до себе
Повернутися б, забути…
Відпочити би, роззутись
І пірнуть під одіяло.
Майже… майже ідеально.

Іван Потьомкін
2026.02.03 19:03
Немає поки що незамінимих на той світ,
Та все ж Всевишнього благаю:
Щоб зберігати справедливість на Землі,
Тільки злочинців слід по-справжньому карати:
Брать поза чергою на той світ, а не саджать за грати.
Зрештою як і тих, хто не знає, що робить,

Артур Курдіновський
2026.02.03 16:59
Наснилася осінь посеред зими
І наш стадіон, той, що родом з дитинства.
Кружляє пожовкле і втомлене листя...
Далеко від мене скорботні шторми.

Ворота відчинені. Треба зайти,
Бо як же давно не було туди входу!
Повільно заходжу. Вдихаю свободу,

Ірина Білінська
2026.02.03 13:48
Сполохані ліси
вслухаються у тишу,
а безгомінь не та —
не ніжна,
як колись…
День під пахвою сну
журу свою колише,
а ніч поміж сирен

Борис Костиря
2026.02.03 10:48
Співає птах, руйнує темінь
У гущині, у дивних снах.
Співає птах крізь ночі терем.
Співають і любов, і крах.

Ледь чутно долинає стогін,
Любовний шепіт, шал палкий.
А в когось залишився спомин

С М
2026.02.03 05:30
Їхав би до станції
На поїзд би успів
Немає сподівань щодо
Повтору часів о цих

Був багатієм я
Нині я жебрак
Й ніколи в лагіднім житті

Лесь Коваль
2026.02.02 20:41
Надішліть мої сни лелеками
ген за обрій, за небокрай,
де любов заливає глеками
росянистий карпатський плай,
щоб слова оселились птицями-
емігрантами в далині
і віддали тепла сторицею
тим, хто дав колись крил мені.

Марія Дем'янюк
2026.02.02 14:09
Щічки, наче бурячки,
Оченята - сонечка,
Усміхається мені
Моя люба донечка.

Зупинилася й сміється,
Втішене серденько,
Бо вітає її зранку

Борис Костиря
2026.02.02 10:35
Пустельний стадіон. Лиш ти стоїш на ньому,
А глядачів нема. Самотній арлекін
Знімає із плечей хронічну втому.
Історія поставлена на кін.

Пустельний стадіон пустельно обіймає
І в душу входить, ніби лицедій.
Мелодія відлюдника-трамваю

Олександр Сушко
2026.02.02 08:56
НедоІсус кремлівський на чолі
Своєї зграї. " Честь йому та шана!"
Недоапостоли Росії топлять лій
З дурної пастви внуків Чингісхана.

Країна ефесбешних кріпаків!
Потворна челядь упира старого!
Їм платить чорт із крові п'ятаки

Лесь Коваль
2026.02.02 08:43
Час випускати на волю синиць -
я вдосталь їх грів у долонях,
лину в траву до небес - горілиць,
мріям шепочу: "По конях!":
/рій блискавиць,
хор громовиць
тихне умить
у скронях/.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Акко Акко
2026.02.03

Стефан Наздоганяйко
2026.01.28

Кіра Лялько
2026.01.22

Аліна Гурин
2026.01.19

Лесь Коваль
2026.01.19

Жанна Мартиросян
2026.01.16

Таїсія Кюлас
2026.01.11






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Гренуіль де Маре / Вірші

 Всесвіт: право на власність

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2015-01-25 12:17:21
Переглядів сторінки твору 9751
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.664 / 5.5  (4.893 / 5.59)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.901 / 5.67)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.706
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2025.07.31 23:08
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марися Лавра (Л.П./Л.П.) [ 2015-01-25 12:57:46 ]
Уламки галактик то ми з вами, кожен уламок окрема полівимірна площина. Якщо послідовно, то глумляться, а вже потім тікають, але це так, в кого як, як духу вистачить і зуби вкорінені мають бути моцно!)) Най би трималося купно все і вся. Щиро!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2015-01-25 13:22:14 ]
Марисю, та куди тим галактикам до нас - навряд чи вони здатні щось усвідомлювати. А ми з вами - то і є увесь Всесвіт ))
Щодо Хроноса - в тім і весь глум, що час ніяк не упіймаєш. А земляни - так, спочатку поглумляться вволю, а потім уже п'ятами накивають ))
Часом просто стоїш - і дивишся, як усе беззвучно розсипається... от і написалося таке.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Бояров (М.К./М.К.) [ 2015-01-25 13:07:09 ]
Коли не все складається докупи в сенсі багатообразності і в читача, то можна присвятити розгляд вірша його красотам і прихованим змістам, а не протокольному співчуттю. Воно або є, або його немає - пиши про нього чи не пиши.
З Хроносом зрозуміло, з голим королем - також. А вгадав чи ні - то питання десяте.
Нострадамуса донині розгадують, і його катрени від цього гіршими не стають.
І ходимо читати не щось і десь, а саме те що цікавить. Загадками, красотами тощо.
З пошанівком,
М.Бояров.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2015-01-25 13:31:14 ]
Ех, пане Миколо ))
Коли читач ламає голову над віршем - це нормально, вірш не обов'язково розуміти, найчастіше буває досить першого враження ("моє", "не моє", "а не пішов би цей автор лісом...").
А от утнути такий коментар, щоб автор чухав над ним потилицю - це треба вміти ;))
Робочий тиждень тривалістю сім днів сприяє скручуванню звивин у лабіринт. Так що смисл деяких виразів, мабуть, блукатиме там аж до вихідного.
"Я подумаю над цим завтра" (с).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Бояров (М.К./М.К.) [ 2015-01-25 14:19:40 ]
Можна сказати, 1:1. Ваш вірш, мій коментар.
Як не важко буває напружувати м'язи звивин, та це заняття корисне. Я не хотів писати про прозору образотворчість, побудовану за простими схемами, як-от: втомлені ноги-горб на спині-живіт попереду-очі недобачають-руки тремтять. Колгоспні мотиви + той же самий Хронос, що вже догукався Некроса. Причому про цих менеджерів двох вимірів додумую я, а не автор, бо настільки у нього глибока поезія, що без верховних богів читачу у ній нема чого робити.
З Вашою вийшло інакше. Ось образи, а ти, читаче, знаходь скріпи. І я таки знайшов. Кого я впізнав, яка подія - то, як я писав, питання десяте. Головне те, що є над чим думати і воно тулиться докупи. Як Ви бачите, на красотах я не зупинявся, співчутливо не заспокоював. Вірш, на мене, вдався :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2015-01-26 23:29:16 ]
Спробую розкласти по поличках.
З Хроносом дійсно все зрозуміло, йдемо далі.
"А король-то голий" - тобто віднайдена якась істина (вірніше, те, що ЛГ нею вважає на даному етапі). І ця "істина" в тому, що Творцю якось паралельно до всіх метань і мук ЛГ: мовляв, ото швиргануло тебе у цей світ - то сама й розбирайся, шо до чого, а я подивлюся... А воно ж обідно, ну то ЛГ собі й думає: ах, так, да? Тоді який привіт - такий і одвіт, тобі ж без мене теж не солодко буде (сподіваюся), бо всі твої галактики тобі не здатні навіть усміхнутися, не те що добре слово сказати...
Ну от якось так ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Бояров (М.К./М.К.) [ 2015-01-26 23:53:09 ]
Я десь там в тенетах моєї душі байкар (брехун, вигадник тощо). То я намагався когось упізнати. В цьому я міг не вгадати в дрібницях і стратегічно.
От і вся можлива розбіжність.
З пошанівком,
М.Бояров.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Кримська (Л.П./Л.П.) [ 2015-01-25 13:10:24 ]
Люблю в поезії щось від Далі (якщо це Вас не ображає). Хоча тут - винятково Ви, незаперечно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2015-01-25 13:45:33 ]
Саме Далі колись примирив мене з самою собою. В юності часто снилися якісь дивні годинники, з якими щось було не в порядку - і відчуття після пробудження були, м'яко кажучи, не найприємнішими. Це тривало доти, поки не трапилась мені на очі картина Далі "Постійність пам'яті" - я побачила, що не в мене одної в голові такий кавардак, і заспокоїлась :))
До речі, спасибі за підказку - міняю ілюстрацію.





Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Кримська (Л.П./Л.П.) [ 2015-01-25 13:49:09 ]
А Ви хіба не знаєте, що то не кавардак, а просто інший вимір. І побут його - як психічно-емоційний, так і творчо-вжитковий - це дар, унікальність. Отож бережіть і плекайте. Комплекси - ГЕТЬ!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2015-01-25 14:12:17 ]
В інших вимірах легко заблудитися, а варіант примусового повертання у наш грішний світ з допомогою примірки сорочечки з довгими рукавчиками, що зав'язуються на спині, мало кого приваблює ;))
Хоча той же Далі більше вдавав із себе безумного, аніж був ним. Цікавий дядько, хоч і надміру епатажний ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2015-01-25 18:17:28 ]
Спочатку було Слово, а потім - галактики. У вас трохи навпаки. Не руйнуйте Гармонію(жартую).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2015-01-26 23:00:05 ]
Ой, то така давнина, що вже й не згадаю, що саме було спочатку ))
Дехто каже, що найпершим було Ніщо - а далі вже все інше по порядку.
А гармонію для початку знайти б та подивитися хоч, що воно таке ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2015-01-25 20:32:11 ]
Без права на передачу... )
Далі буде...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2015-01-26 23:01:31 ]
Точно. А так часом хочеться те право разом із обов'язками комусь передати, а самій так із парочку століть перепочити... Ага, дзуськи - далі таки буде ;))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2015-01-26 16:46:45 ]
Метелиць не існує - це фантастика #отакітеперказими


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2015-01-26 23:04:42 ]
Нічо не знаю, у нас учора сніг ішов, проти лампи навіть щось крутилося і мело - якщо фантазію включити, дуже навіть на метелицю похоже ;))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2015-01-26 17:28:00 ]
Рахуючи осколки галактик, ми мимоволі стаємо містиками.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2015-01-26 23:06:04 ]
І так ясно, що їх безліч - то нащо ж лічити? Є й веселіші заняття на цьому світі ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2015-01-27 11:53:05 ]
Осколки узагалі ні на шо не годні - ні на слова, ні на побудову нового життя (треба з нуля починати, як на мене). Якщо це, звісно, не "осколкі самовластья", на яких пишуть чиїсь імена :)). Йєй!