ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
Графоманія
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало

Артур Курдіновський
2024.11.21 18:18
Цінуйте слово!
Ми розучились цінувати слово,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.

Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,

Іван Потьомкін
2024.11.21 17:53
Шлях до Мурашки
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Присмак гіркоти
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Жінка
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
***
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Краще бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
* * *
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Віщунська черешня
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
Сновидіння
        Я розіллю л
                            І
                             Т
                              Е
                                Р
                                  И
               Мов ніч, що розливає
                  Морок осінн

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
По Золотій Лихоманці (Neil Young)
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
***
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
Антоніо, танцюючий тореро
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.

Світлана Пирогова
2024.11.20 07:07
Три яблука (верлібр)
три яблука
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять

Микола Дудар
2024.11.20 07:04
***
Батько, донечка, і песик
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача

Віктор Кучерук
2024.11.20 05:44
* * *
Ти не повинен забувати
Десь в олеандровім цвіту
Про українську світлу хату
І щедру ниву золоту.
Ще пам’ятай обов’язково,
Ввійшовши в чийсь гостинний дім, –
Про милозвучну рідну мову
Й пишайсь походженням своїм.

Артур Курдіновський
2024.11.20 05:12
Івано-Франківську
Спиваю натхнення по краплі
Заради простого рядка.
Я досі ніяк не потраплю
До міста Івана Франка.

Запросить в обійми ласкаво
Там вулиця світла, вузька.
Я б вигадав теми цікаві
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Гренуіль де Маре / Вірші

 Всесвіт: право на власність
Образ твору ...
перейти до тексту твору

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2015-01-25 12:17:21
Переглядів сторінки твору 9057
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.663 / 5.5  (4.891 / 5.59)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.889 / 5.65)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.706
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2020.04.21 22:40
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марися Лавра (Л.П./Л.П.) [ 2015-01-25 12:57:46 ]
Уламки галактик то ми з вами, кожен уламок окрема полівимірна площина. Якщо послідовно, то глумляться, а вже потім тікають, але це так, в кого як, як духу вистачить і зуби вкорінені мають бути моцно!)) Най би трималося купно все і вся. Щиро!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2015-01-25 13:22:14 ]
Марисю, та куди тим галактикам до нас - навряд чи вони здатні щось усвідомлювати. А ми з вами - то і є увесь Всесвіт ))
Щодо Хроноса - в тім і весь глум, що час ніяк не упіймаєш. А земляни - так, спочатку поглумляться вволю, а потім уже п'ятами накивають ))
Часом просто стоїш - і дивишся, як усе беззвучно розсипається... от і написалося таке.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Бояров (М.К./М.К.) [ 2015-01-25 13:07:09 ]
Коли не все складається докупи в сенсі багатообразності і в читача, то можна присвятити розгляд вірша його красотам і прихованим змістам, а не протокольному співчуттю. Воно або є, або його немає - пиши про нього чи не пиши.
З Хроносом зрозуміло, з голим королем - також. А вгадав чи ні - то питання десяте.
Нострадамуса донині розгадують, і його катрени від цього гіршими не стають.
І ходимо читати не щось і десь, а саме те що цікавить. Загадками, красотами тощо.
З пошанівком,
М.Бояров.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2015-01-25 13:31:14 ]
Ех, пане Миколо ))
Коли читач ламає голову над віршем - це нормально, вірш не обов'язково розуміти, найчастіше буває досить першого враження ("моє", "не моє", "а не пішов би цей автор лісом...").
А от утнути такий коментар, щоб автор чухав над ним потилицю - це треба вміти ;))
Робочий тиждень тривалістю сім днів сприяє скручуванню звивин у лабіринт. Так що смисл деяких виразів, мабуть, блукатиме там аж до вихідного.
"Я подумаю над цим завтра" (с).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Бояров (М.К./М.К.) [ 2015-01-25 14:19:40 ]
Можна сказати, 1:1. Ваш вірш, мій коментар.
Як не важко буває напружувати м'язи звивин, та це заняття корисне. Я не хотів писати про прозору образотворчість, побудовану за простими схемами, як-от: втомлені ноги-горб на спині-живіт попереду-очі недобачають-руки тремтять. Колгоспні мотиви + той же самий Хронос, що вже догукався Некроса. Причому про цих менеджерів двох вимірів додумую я, а не автор, бо настільки у нього глибока поезія, що без верховних богів читачу у ній нема чого робити.
З Вашою вийшло інакше. Ось образи, а ти, читаче, знаходь скріпи. І я таки знайшов. Кого я впізнав, яка подія - то, як я писав, питання десяте. Головне те, що є над чим думати і воно тулиться докупи. Як Ви бачите, на красотах я не зупинявся, співчутливо не заспокоював. Вірш, на мене, вдався :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2015-01-26 23:29:16 ]
Спробую розкласти по поличках.
З Хроносом дійсно все зрозуміло, йдемо далі.
"А король-то голий" - тобто віднайдена якась істина (вірніше, те, що ЛГ нею вважає на даному етапі). І ця "істина" в тому, що Творцю якось паралельно до всіх метань і мук ЛГ: мовляв, ото швиргануло тебе у цей світ - то сама й розбирайся, шо до чого, а я подивлюся... А воно ж обідно, ну то ЛГ собі й думає: ах, так, да? Тоді який привіт - такий і одвіт, тобі ж без мене теж не солодко буде (сподіваюся), бо всі твої галактики тобі не здатні навіть усміхнутися, не те що добре слово сказати...
Ну от якось так ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Бояров (М.К./М.К.) [ 2015-01-26 23:53:09 ]
Я десь там в тенетах моєї душі байкар (брехун, вигадник тощо). То я намагався когось упізнати. В цьому я міг не вгадати в дрібницях і стратегічно.
От і вся можлива розбіжність.
З пошанівком,
М.Бояров.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Кримська (Л.П./Л.П.) [ 2015-01-25 13:10:24 ]
Люблю в поезії щось від Далі (якщо це Вас не ображає). Хоча тут - винятково Ви, незаперечно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2015-01-25 13:45:33 ]
Саме Далі колись примирив мене з самою собою. В юності часто снилися якісь дивні годинники, з якими щось було не в порядку - і відчуття після пробудження були, м'яко кажучи, не найприємнішими. Це тривало доти, поки не трапилась мені на очі картина Далі "Постійність пам'яті" - я побачила, що не в мене одної в голові такий кавардак, і заспокоїлась :))
До речі, спасибі за підказку - міняю ілюстрацію.





Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Кримська (Л.П./Л.П.) [ 2015-01-25 13:49:09 ]
А Ви хіба не знаєте, що то не кавардак, а просто інший вимір. І побут його - як психічно-емоційний, так і творчо-вжитковий - це дар, унікальність. Отож бережіть і плекайте. Комплекси - ГЕТЬ!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2015-01-25 14:12:17 ]
В інших вимірах легко заблудитися, а варіант примусового повертання у наш грішний світ з допомогою примірки сорочечки з довгими рукавчиками, що зав'язуються на спині, мало кого приваблює ;))
Хоча той же Далі більше вдавав із себе безумного, аніж був ним. Цікавий дядько, хоч і надміру епатажний ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2015-01-25 18:17:28 ]
Спочатку було Слово, а потім - галактики. У вас трохи навпаки. Не руйнуйте Гармонію(жартую).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2015-01-26 23:00:05 ]
Ой, то така давнина, що вже й не згадаю, що саме було спочатку ))
Дехто каже, що найпершим було Ніщо - а далі вже все інше по порядку.
А гармонію для початку знайти б та подивитися хоч, що воно таке ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2015-01-25 20:32:11 ]
Без права на передачу... )
Далі буде...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2015-01-26 23:01:31 ]
Точно. А так часом хочеться те право разом із обов'язками комусь передати, а самій так із парочку століть перепочити... Ага, дзуськи - далі таки буде ;))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2015-01-26 16:46:45 ]
Метелиць не існує - це фантастика #отакітеперказими


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2015-01-26 23:04:42 ]
Нічо не знаю, у нас учора сніг ішов, проти лампи навіть щось крутилося і мело - якщо фантазію включити, дуже навіть на метелицю похоже ;))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2015-01-26 17:28:00 ]
Рахуючи осколки галактик, ми мимоволі стаємо містиками.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2015-01-26 23:06:04 ]
І так ясно, що їх безліч - то нащо ж лічити? Є й веселіші заняття на цьому світі ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2015-01-27 11:53:05 ]
Осколки узагалі ні на шо не годні - ні на слова, ні на побудову нового життя (треба з нуля починати, як на мене). Якщо це, звісно, не "осколкі самовластья", на яких пишуть чиїсь імена :)). Йєй!