ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯАвторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.05.17
19:38
Тремтить на взгір’ї стиха яворина,
здригається, мов плаче, – хлип та хлип.
А мати жде з війни додому сина,
пече ізрання для синочка хліб.
Ось прийде він, а тут – і хліб, і ненька.
Молитва й віра сина вбереже.
То молиться, а то зітхне тихенько:
«Мож
здригається, мов плаче, – хлип та хлип.
А мати жде з війни додому сина,
пече ізрання для синочка хліб.
Ось прийде він, а тут – і хліб, і ненька.
Молитва й віра сина вбереже.
То молиться, а то зітхне тихенько:
«Мож
2026.05.17
17:44
Втомився украй, не спавши, зовсім не
Втомився украй, мій розум блимає
Не знаю, чи то встати і випити іще
О, не то
Втомився украй робити щось впусту
Втомився украй, про тебе думав тут
Тебе покликати міг би, але знаю цю майбуть
Кажеш, я дратую тебе
Втомився украй, мій розум блимає
Не знаю, чи то встати і випити іще
О, не то
Втомився украй робити щось впусту
Втомився украй, про тебе думав тут
Тебе покликати міг би, але знаю цю майбуть
Кажеш, я дратую тебе
2026.05.17
17:02
Нелегко живеться бідним жебракам на світі.
Не завжди є, що поїсти чи вдосталь попити.
Живе, наче та билина у чистому полі,
Котиться, куди занести здатна гірка доля,
Куди вітер життя котить й прихистку немає.
Жебраючи по дорогах, по шляхах блукає.
Де
Не завжди є, що поїсти чи вдосталь попити.
Живе, наче та билина у чистому полі,
Котиться, куди занести здатна гірка доля,
Куди вітер життя котить й прихистку немає.
Жебраючи по дорогах, по шляхах блукає.
Де
2026.05.17
11:34
Я хочу заховатись у світах,
Новітніх, переливчастих, барвистих.
Я хочу заховатись у снігах
І у похмурім, перепрілім листі.
Упасти вниз, немовби збитий птах,
І злитися з божественним намистом.
Я хочу прямувати у світи
Новітніх, переливчастих, барвистих.
Я хочу заховатись у снігах
І у похмурім, перепрілім листі.
Упасти вниз, немовби збитий птах,
І злитися з божественним намистом.
Я хочу прямувати у світи
2026.05.17
11:17
Забери мене туди,
де немає сліз біди,
тільки небеса безкраю
на околиці розмаю.
Ти чекай мене, коханий,
де зірниця полум'яна
враз спалахує свічею,
вогняницею тією,
де немає сліз біди,
тільки небеса безкраю
на околиці розмаю.
Ти чекай мене, коханий,
де зірниця полум'яна
враз спалахує свічею,
вогняницею тією,
2026.05.17
11:14
Ми, буває, від себе втікаєм,
кожен прагне своє наздогнати,
але час — він це просто мотає
на одвічні свої циферблати.
Через мінні поля безрозсудства
час ішов завжди рівно і сухо,
він доводив учених до глупства
кожен прагне своє наздогнати,
але час — він це просто мотає
на одвічні свої циферблати.
Через мінні поля безрозсудства
час ішов завжди рівно і сухо,
він доводив учених до глупства
2026.05.17
10:14
не мав ні статків ні хатів
не мав і звиклої автівки
хтось оббирав мене до нитки
всіляк однак і я хотів
у цій намарній боротьбі
де нас оточують примари
іще якийсь вампір кумарить
жадає крови та ганьби
не мав і звиклої автівки
хтось оббирав мене до нитки
всіляк однак і я хотів
у цій намарній боротьбі
де нас оточують примари
іще якийсь вампір кумарить
жадає крови та ганьби
2026.05.17
08:48
Як закриєш очі вночі зі скрипом,
Катеринку розкрутиш з думок звичайних,
Наче зернятко проса щуром трамвайним
По дзвінкому сталевому лабіринту,
Без кінця і краю, без насолоди,
За дурними законами злої карми -
Не у тебе ж суд чи скрипти свободи -
Катеринку розкрутиш з думок звичайних,
Наче зернятко проса щуром трамвайним
По дзвінкому сталевому лабіринту,
Без кінця і краю, без насолоди,
За дурними законами злої карми -
Не у тебе ж суд чи скрипти свободи -
2026.05.17
06:19
І. Г...
Краще було б не торкати
Поглядом ніжним своїм
Вкутану теплим халатом
Жінку на ганку чужім.
Краще було б не плекати
В серці наївнім надій,
Що я сподобатись здатен
Краще було б не торкати
Поглядом ніжним своїм
Вкутану теплим халатом
Жінку на ганку чужім.
Краще було б не плекати
В серці наївнім надій,
Що я сподобатись здатен
2026.05.17
00:42
Я більше не почую голос Ваш,
Дотепний анекдот по телефону.
Зі спогадів малюється колаж,
Уся надія в безнадії тоне.
Чого вартує надскладний пасаж,
Написаний байдужим фанфароном?
Освітлювався творчий мій багаж
Дотепний анекдот по телефону.
Зі спогадів малюється колаж,
Уся надія в безнадії тоне.
Чого вартує надскладний пасаж,
Написаний байдужим фанфароном?
Освітлювався творчий мій багаж
2026.05.16
18:41
Дійові особи:
ЖУРНАЛІСТ - 75 років
ПОЕТ - 45 років
ФІЛОСОФ - хто його знає, скільки років
АКТ 1 (і останній)
ЖУРНАЛІСТ: Гав!
ЖУРНАЛІСТ - 75 років
ПОЕТ - 45 років
ФІЛОСОФ - хто його знає, скільки років
АКТ 1 (і останній)
ЖУРНАЛІСТ: Гав!
2026.05.16
18:30
Наше життя - темна мить. Залишається тільки
Перетерпіти цю вбивчу та болісну мить.
Спогади сяють наївним відлунням сопілки,
Місячним каменем пам'ять моя мерехтить…
(З останніх надходжень)
Бачу вже, як за хвилину знервовані пальці автора цієї стр
Перетерпіти цю вбивчу та болісну мить.
Спогади сяють наївним відлунням сопілки,
Місячним каменем пам'ять моя мерехтить…
(З останніх надходжень)
Бачу вже, як за хвилину знервовані пальці автора цієї стр
2026.05.16
15:31
Наше життя - темна мить. Залишається тільки
Перетерпіти цю вбивчу та болісну мить.
Спогади сяють наївним відлунням сопілки,
Місячним каменем пам'ять моя мерехтить.
Світе мій милий! В яку порожнечу пішов ти?
Як повернути найкращі твої голоси?
Ніжн
Перетерпіти цю вбивчу та болісну мить.
Спогади сяють наївним відлунням сопілки,
Місячним каменем пам'ять моя мерехтить.
Світе мій милий! В яку порожнечу пішов ти?
Як повернути найкращі твої голоси?
Ніжн
2026.05.16
13:25
Про "мудрий вкраїнський нарід"
Давно позабути вже слід.
І про "древню націю" теж-
Бо вже їдуть сюди з Бангладеш,
Із Індії, із Пакистану-
Їсти нашу сметану,
Жерти наш хліб і сало,
Давно позабути вже слід.
І про "древню націю" теж-
Бо вже їдуть сюди з Бангладеш,
Із Індії, із Пакистану-
Їсти нашу сметану,
Жерти наш хліб і сало,
2026.05.16
11:28
було нам добре під зірками
були ідеї під парами
і вистачало мелодрами
реально
весна тендітна пелюстками
кохав і я тебе оксано
ми бавились в аероплана
часами
були ідеї під парами
і вистачало мелодрами
реально
весна тендітна пелюстками
кохав і я тебе оксано
ми бавились в аероплана
часами
2026.05.16
11:25
Спливала ніч жарка й загайна,
я додивлявсь останні сни,
аж тут явилась звістка файна:
вернувсь товариш із війни.
Часи тягнулися марудні,
тримали справи клопіткі,
та все ж ми стрілись пополудні
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...я додивлявсь останні сни,
аж тут явилась звістка файна:
вернувсь товариш із війни.
Часи тягнулися марудні,
тримали справи клопіткі,
та все ж ми стрілись пополудні
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Поезія):
2026.05.14
2026.05.13
2026.04.29
2026.04.29
2026.04.23
2026.04.22
2026.04.18
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Віктор Марач (1955) /
Вірші
/
Із Редьярда Кіплінга
Із Редьярда Кіплінга
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Із Редьярда Кіплінга
ПІСНЯ МАЛОГО МИСЛИВЦЯ
Мор-Павич ще не тріпоче й Мавп не долинає крик,
Й не шугає вниз ще Чіль, Шуліка-Птах;
В Джунглях тихе чуть зітхання, тінню хтось майнув і зник --
Все це Страх, Малий Мисливцю, все це Страх!
Й куди погляду не кинь, виповза, крадеться тінь
Й шепіт лине, хоч німотно на устах;
Й на чолі вологий слід поту, й ти раптово зблід --
Все це Страх, Малий Мисливцю, все це Страх!
Не зійшов ще над горою місяць, скель не осяйнув,
Й стежка не блищить ще іскрами в слідах;
Ти ж позаду себе чуєш -- засопів хтось чи зітхнув:
Він це, Страх, Малий Мисливцю, він це, Страх!
На коліно! Лук візьми й шли стрілу навстріч пітьмі,
І списа метни туди, де шум в кущах!
Та нема вже сил в руці й зник рум'янець на щоці --
Він це, Страх, Малий Мисливцю, він це, Страх!
Як здійметься раптом буря й з тріском дерево впаде,
Й злива хлине, мов обрушивсь неба дах,
Й, гуркіт грому заглушивши, інше щось реве й гуде --
Він це, Страх, Малий Мисливцю, він це, Страх!
Й вже озера, де ямки, -- й валуни несуть струмки,
Й блискавки сліпуче сяють в небесах;
Й завмира у горлі звук, й лиш у грудях серця стук
Вторить: Страх, Малий Мисливцю, все це Страх!
* * *
Амазонкою не плавав
І в Бразилії не був,
Хоч і ходять пароплави,
Що їх назв ще не забув.
Щотижня з Саутгемптона
Прямують в даль морів;
Й пливуть вони до Ріо
(В Бразилію до Ріо), --
І я хотів би в Ріо,
Як ще не постарів!
Ще не бачив ягуара
Й броненосця -- стеж-не-стеж;
Ніс в броні -- чи ж не примара?
Глянуть варто б -- але де ж?
Не побувавши в Ріо,
Де ще дива ці зріть?
Скоріш пливти до Ріо
(В Бразилію до Ріо), --
О, як я хочу в Ріо
Перш, аніж постаріть!
Колискова морському котику
Люлі, мій любий, ніч нас голубить,
Зблиски зелені спалахують в тьмі;
Й місяця сяйво буде не зайве:
Видно, як в хвиль ямках ніжимось ми.
Вушком до вушка -- з хвиль нам подушка,
Втомлені лапки на грудях згорнем;
Буря минула -- геть йди, акуло! --
В моря долонях ласкавих заснем.
* * *
Не було ще цариці, як Балкіс,
Й повік, мабуть, таку не знайти;
Та Балкіс із бабкою розмовляла
Так, ніби з подругою ти.
Не було ще царя, як Соломон,
Відколи цей світ почавсь;
Та Соломон до бабки звертався
Так, мов до тебе я озвавсь.
Вона була царицею Шеви,
А він був Азії царем, --
Та з бабками вони розмовляли,
Як і ми, коли в лузі йдем.
Мор-Павич ще не тріпоче й Мавп не долинає крик,
Й не шугає вниз ще Чіль, Шуліка-Птах;
В Джунглях тихе чуть зітхання, тінню хтось майнув і зник --
Все це Страх, Малий Мисливцю, все це Страх!
Й куди погляду не кинь, виповза, крадеться тінь
Й шепіт лине, хоч німотно на устах;
Й на чолі вологий слід поту, й ти раптово зблід --
Все це Страх, Малий Мисливцю, все це Страх!
Не зійшов ще над горою місяць, скель не осяйнув,
Й стежка не блищить ще іскрами в слідах;
Ти ж позаду себе чуєш -- засопів хтось чи зітхнув:
Він це, Страх, Малий Мисливцю, він це, Страх!
На коліно! Лук візьми й шли стрілу навстріч пітьмі,
І списа метни туди, де шум в кущах!
Та нема вже сил в руці й зник рум'янець на щоці --
Він це, Страх, Малий Мисливцю, він це, Страх!
Як здійметься раптом буря й з тріском дерево впаде,
Й злива хлине, мов обрушивсь неба дах,
Й, гуркіт грому заглушивши, інше щось реве й гуде --
Він це, Страх, Малий Мисливцю, він це, Страх!
Й вже озера, де ямки, -- й валуни несуть струмки,
Й блискавки сліпуче сяють в небесах;
Й завмира у горлі звук, й лиш у грудях серця стук
Вторить: Страх, Малий Мисливцю, все це Страх!
* * *
Амазонкою не плавав
І в Бразилії не був,
Хоч і ходять пароплави,
Що їх назв ще не забув.
Щотижня з Саутгемптона
Прямують в даль морів;
Й пливуть вони до Ріо
(В Бразилію до Ріо), --
І я хотів би в Ріо,
Як ще не постарів!
Ще не бачив ягуара
Й броненосця -- стеж-не-стеж;
Ніс в броні -- чи ж не примара?
Глянуть варто б -- але де ж?
Не побувавши в Ріо,
Де ще дива ці зріть?
Скоріш пливти до Ріо
(В Бразилію до Ріо), --
О, як я хочу в Ріо
Перш, аніж постаріть!
Колискова морському котику
Люлі, мій любий, ніч нас голубить,
Зблиски зелені спалахують в тьмі;
Й місяця сяйво буде не зайве:
Видно, як в хвиль ямках ніжимось ми.
Вушком до вушка -- з хвиль нам подушка,
Втомлені лапки на грудях згорнем;
Буря минула -- геть йди, акуло! --
В моря долонях ласкавих заснем.
* * *
Не було ще цариці, як Балкіс,
Й повік, мабуть, таку не знайти;
Та Балкіс із бабкою розмовляла
Так, ніби з подругою ти.
Не було ще царя, як Соломон,
Відколи цей світ почавсь;
Та Соломон до бабки звертався
Так, мов до тебе я озвавсь.
Вона була царицею Шеви,
А він був Азії царем, --
Та з бабками вони розмовляли,
Як і ми, коли в лузі йдем.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
КАРТА САЙТУ | Щодо "Майстерень" | Щодо Поезії | Поетичні дійства. Відзначення, конкурси | Щодо СЦЕНИ" | КОНТАКТИ
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.0865 seconds
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.0865 seconds