ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2026.06.18 08:09
* * *
Вовк почув від Лиса вість,
Що разів, напевно, шість
У саду з'являвся гість,
Що кору і зелень їсть,
І від саду аж до гаю
Задоволено петляє,
Бо, не маючи утоми,
Відточив отак прийоми

Мар'ян Кіхно
2026.06.18 03:59
Віршоване звертання
Поганий правнуче!
Ми, славний прадід твій,
не задля того це понаскладали,
щоб всяке падло,
опинившися в віддаленні,
про се ліпило, як йому намарено, й
грошву легку звивало у сувій
на сплату світла,

Олена Побийголод
2026.06.17 22:45
1921. Наш паровоз
Борис Скорбін (1904-1972; народився й провів молодість в Україні)

Ми діти тих, хто бій давав
самій Центральній Раді,
хто паровоз свій полишав,
йдучи на барикади.

    Наш паровозе, мчи притьма,

хома дідим
2026.06.17 21:35
* 115 *
неминучість намагається
влізти в душу ніби
їй мало того що вона і так
неминуча
мовби поганські боги
якім обов’язкова
маніфестація
неминучість ревно

Олег Герман
2026.06.17 20:26
Собі
Я брав круті пороги без вагань,
Палив мости, не дбаючи про попіл.
Із безлічі безумних сподівань
Лишав собі лише гарячий клопіт.

Здавався світ підручним і малим,
Кохання — штормом, а невдачі — димом,
І кожен день у пошуках мети

Артур Сіренко
2026.06.17 13:46
Музика Жовтої Істини
У день сонцестояння,
Коли Сонце дивувалось і завмирало
Споглядаючи людей і коней,
Ясени та просо,
І синиці й вивільги
Славили буяння зела,
Вчитель Досконалий з Північних Мурів
Запитав музику Жовтої Істини:

Борис Костиря
2026.06.17 12:04
Поспіх
Мені часу, напевно, ніколи не стане.
Я постійно біжу і не знаю куди.
У далеких полях чи лісах Індостану
Я шукаю розгойдані смисли годин.

Ніби відповідь на нерозв'язні питання,
Я шукаю у джунглях безумного дня.
А впіймаю у руки часи катування,

Вячеслав Руденко
2026.06.17 09:34
Модерн вовни
Чумацький шлях як ніч ,як сон
Чумак завжди хороший,
Був в дивну сіль поверх кальсон
Він схований між грошей.
Модерн вовни давно відсох,
Вогонь в очах світився,
Зелених щічок світлий мох,
У кузні де дрімав Сварог,

Тетяна Левицька
2026.06.17 09:11
Тужливий
Безпорадний погляд,
Усмішка Мадонни.
Чорна кішка поряд,
Як думки бездонні.
На полиці образ —
Божа Діва плаче,
Поховала вчора
Господа, неначе.

Віктор Кучерук
2026.06.17 07:36
* * *
На столі смачний сніданок
Жде на Рому кожен ранок:
Трошки ситної вівсяки
І компоту з ягід склянка,
Чи вареників із сиром
Дух іде по тій квартирі,
Де онукові радіти
Бабця буде ціле літо.

Мар'ян Кіхно
2026.06.17 04:21
"П.п"
Учора на потьмареному небі
я колесо побачив і звізду.
Іх бін такий закоханий у тебе,
що слів, їй-богу, зразу не знайду.

П.П
Співає птічка пісню голосну
і від любові серце заміраєт.

Артур Курдіновський
2026.06.17 01:55
Ці вечори
Ці вечори лишаються моїми,
Я їх відчув, прийняв і пережив.
Душа моя - за чорними дверима,
Але від них давно нема ключів.

Дороги мовчазні до мене звикли,
Хоча багато бачили облич.
Ці вечори, заплакані й прогірклі,

Артур Сіренко
2026.06.17 00:09
Там, за синім обрієм
Вусаті норовисті кентаври
Дегустують стиглі яблука
В саду патріарха Ноя:
У дітей Нефели був свій пліт
І свій нечемний човен*
Зроблений з бамбукових стовбурів.
Вони полюбляли кислі істини,
А Ной цінував хмільне і солодке,

С М
2026.06.16 22:20
Сяйлива миля (The Rolling Stones)
віє вітер, крізь холодну зливу
вгорі же сніг, вірогідно, сніг
те ж обличчя, на віконнім склі
неспішна ніч. та ж неспішна ніч

шум незнайомців, байдужий моїм думкам
ще один буремний день на порозі
я тим живу, щоб нам лежать удвох без тям

хома дідим
2026.06.16 21:42
* 114 *
усякі наші танці
у пам’яті далекій
і румба і сіртакі
чи трохи джітербеґ
усі мої прозріння
давалися нелегко
кого за руку брав я
і де вони тепер

Іван Потьомкін
2026.06.16 21:18
Нам все ніколи, ніколи...
Тротуар в позолоті –
Квітне жовта акація.
Біла травень відкрила,
А сестрі випав червень.
Дерева без борні
Віддають одне одному
Небесами призначену чергу...
Нам би вчитись і вчитись
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Іван Веселий
2026.06.15

Надія Ляшук
2026.06.14

ВАСИЛЬ КУЗІВ
2026.06.11

Неїл Лорен
2026.06.08

Володимир Журавльов
2026.06.05

Мария Дутко
2026.06.01

Андрій Олінковський
2026.05.31






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Олександр Олехо (1954) / Вірші

 Хворіє час
...
перейти до тексту твору




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2015-02-05 22:49:30
Переглядів сторінки твору 7193
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.466 / 5.5  (5.265 / 5.51)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.319 / 5.61)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.847
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Війна
Автор востаннє на сайті 2026.01.16 14:45
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Кримська (Л.П./Л.П.) [ 2015-02-05 23:39:22 ]
Німіє час і навіть сам Суддя
не відає, як лихо вгамувати.

Дуже жорсткі присуди, але й об"єктивні!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2015-02-06 19:52:26 ]
Дякую, Ірино. Час, не корегований зверху, веде нас до біди. Знову численні жертви, в ім'я чого?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Балера (М.К./М.К.) [ 2015-02-06 14:20:52 ]
Пане Олександре, я вже не вперше помічаю, що розкриття теми існування людини у часі дуже добре Вам вдається.
"Але дорога і потрібно йти" - як на мій погляд, речення досить дивне, чогось тут не вистачає. Загалом, як для поета Вашого рівня, пора уже працювати над уникненням дієслівних рим. (Вибачте за вредність!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2015-02-06 20:14:03 ]
Олено, щиро дякую. Відносно дороги, по якій треба іти. Попередні рядки окреслюють сьогоднішню небезпеку, але попри усе життя(дорога) існує і треба жити(іти)і в умовах небезпеки. Я такий смисл вклав. Може, трохи незрозуміло. Дієслівні рими - це дійсно мінус, варто уникати, але хто знає, а раптом концепція віршування зміниться на користь дієслів, то й мені перевчатися не треба(жарт). Ви не вредна, а благодійна в смислі побажань.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2015-02-06 16:50:42 ]
і чорні руки вже біля гортані...
і чорні п"ястуки біля гортані.

тягнуть - там не може бути.

Крута дорога, тяжка дорога, грузька дорога...

речення, де ниць:

жорстоких пішаків завжди без ліку.

таке моє бачення.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2015-02-06 20:22:29 ]
Дякую, Світлано. Ви так рідко щось радити, що варто уважно до цих порад прислухатися. Але чому "тягнуть" не підходить? Забагато дієслів чи щось інше? "жорстоких пішаків завжди без ліку" - краще за моє, хіба що вставлю замість жорстоких безумних. Там, де дорога, я уже пояснив.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2015-02-06 20:23:45 ]
Але безумних вже є. Щось інше або ваше.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Бояров (М.К./М.К.) [ 2015-02-06 20:24:13 ]
Хто його знає, що таке ото АКа?
Може, краще було б (не обов'язково саме так) "бери ружжо"?
Можливо, краще було б
"Та є дорога - і потрібно йти."
Сурядні та підрядні речення вимагають свого.

З пошанівком,
М.Бояров.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2015-02-06 20:34:55 ]
АК - хто його не знає в наш мілітаризований час? Хіба що супер пацифістські жіночки. От та дорога. Всім в очі впадає. Може й по вашому. Подивлюся. Дякую за коментар.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2015-02-06 20:40:38 ]
http://sum.in.ua/s/ghortanj
гортань дих. орган.
Як же можна тягти до гортані?
Якщо Ви мали на увазі тягнуться - простягаються, то так і треба писати. Шукати слово потрібне.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2015-02-06 21:00:10 ]
У словнику є синоніми "тягти" - простягати, протягати. Тому я так і ужив. А гортань - це частина горла. То чому руки не можна простягнути(тягти) до нього?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2015-02-06 20:48:04 ]
Я - за зримість тексту, тому не вельми зрозуміла-уявила ті руки тіней... Чи вони тягнуть чи тягнуться). Увиразити б там...
Якщо Вас влаштовує так, то я не наполягаю. Я за те, щоб автор сам працював.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2015-02-06 21:51:41 ]
Я також за зримість. Тому і запитав за "довжини".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2015-02-06 20:51:35 ]
Увиразнити). отак.

Хворіє час і аура мутна.
Немовби тіні устають із хлані -
Смердючої, разючої, без дна -
І простягають руки до гортані.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2015-02-06 20:56:35 ]
Не осягнули вічності буття,
Навчилися штудерно убивати.

якби писала я, то було б так).
не було б повтору осягнули.
Все, лишаю Вас у майстерні спочивати, працювати).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2015-02-06 21:03:55 ]
Світлано, я - це не ви. Ви бачите глибше слово. Якби я писав вашими словами, то мабуть був би більш авторитетним і шляхетним у віршуванні. На жаль так високо не літаю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2015-02-06 21:06:58 ]
Тому що за дужками тими вже не розумієш, що до чого чиє і навіщо тягнеться.
Повторюю, варто увиразнювати вірш, уникати і повторів, і, по можливості, дієслівних рим. а ще таке: якщо я рідко щось коментую, то це ж добре. Тіштеся.
Тому й не коментую, що автори мають своє бачення тексту, і марна праця доводити їм щось.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2015-02-06 21:09:38 ]
Тішуся, аякже. А що у мене є вибір?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2015-02-06 21:16:04 ]
А ще отам дородій не зрозуміла. То сарказм чи серйозно так вважаєте...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2015-02-06 21:18:20 ]
Бери АКа, добродію.
Жаско між добродіями та лихими. Хто є хто - зрозуміти б за машкарою.
Полетіла).