ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ірина Вовк
2026.10.03 10:17
КАРЛ БРЮЛЛОВ: полотно «ОСТАННІЙ ДЕНЬ ПОМПЕЇ» або «…остання мить ПОМПЕЇ…» …І в цю останню, найстрашнішу хвилину Помпеї перестали бути містом окремих людей. Вулкан за мить змив різницю між золотом патриціїв і лахміттям бідняків, між вірою в Христа та с

Мирон Шагало
2026.10.03 09:42
Вже тиша в саду цвіткунами сюрчить,
в павутинці сріблястій — зупинена мить,
вже втому шепоче вечірня зоря
і мене милота обіймає твоя.

А завтра вже бабине літо — привіт! —
буйнобарвного світла крізь місто політ.
І знов ми відчиним для казки вікно,

Віктор Кучерук
2026.10.03 06:17
Давай поговоримо чесно і щиро
Про те, що найбільше хвилює обох:
Чому в дні прийдешні втрачаємо віру
І де у мовчанні ховається Бог?
Можливо, Всевишній втомився від криків
Та наших шалених і злих молитов, -
Чи, може, не бачить крізь темряву віку
Тих

Артур Курдіновський
2026.10.03 00:51
Ми одне від одного далеко.
Сон змінився на ранковий крах.
Ти очолюєш бібліотеку
Кращу за усі - на Небесах.

Дивиться на місто біла хмара,
І спостерігає добрий Бог,
Як старанно пишеш формуляри

В Горова Леся
2026.10.02 21:55
Ще не торкнула сивина осіння
Брюнета-осокора темних скронь ,
Рудої вільхи не горить вогонь
І соковиті під вербою тіні.
Смиренне у прощальнім омовінні
Росою, що тримається до півдня,
Стихає літо в царині осонь.

хома дідим
2026.10.02 21:13
гуляє вася
пожувавши тирси
а що ото лишається робити
йому
життя зужита пісня
звісна
слова ті й самі із тих самих літер
він випив би

Володимир Мацуцький
2026.10.02 20:34
Свобода як усвідомлення неминучості («Пробудження») У вірші [«Добрий Кабанчик»] Володимира Мацуцького філософський підтекст свободи є центральним стрижнем усього твору. Попри «дитячу» форму казки про тварин, автор порушує глибокі екзистенційні питання,

Ольга Садкова
2026.10.02 20:19
У садочку світлячки
сяють, ніби зірочки.

Я їх кілька вніс у хату.
«Подивись, — гукаю, — тату!»

А у жменьці лиш жучки.
Де поділись світлячки?

Вячеслав Руденко
2026.10.02 16:50
Оброблений канвою золотою,
Тримав він лише тишу до пори,
У зорях марився корою під горою,
Здіймаючись у церкві на хори!

У норові доконаних івентів,
Де попід небом парить Кант нудний,
Облудний розум пестив компліментом,

Борис Костиря
2026.10.02 13:39
Я відчуваю борг святий, несплатний
Перед полями і перед людьми.
Я - ніби лицар у залізних латах,
Вкриваю вічність сильними грудьми.
Я світові явлю слова закриті,
Слова, заховані у тайниках,
Слова, що небесами оповиті
Там, де ширяє нескоримий птах.

Тетяна Левицька
2026.10.02 10:34
Не знаю, чи кохав мене завжди,
чи розважався у жазі нестримній,
спиваючи із губ моїх меди,
солодкі, наче ночі лебедині.
Напевно, хто б там що не говорив,
для тебе я була палким натхненням,
веселкою посеред теплих злив,
п'янким дурманом, сло

Віктор Кучерук
2026.10.02 06:11
В життєвім ломбарді припали вже пилом
Залишені мною фрагменти надій,
Які нещодавно служили вітрилом
Для судна, що згинуло в гущі подій.
Десь там, під водою, і компас, і карта,
І пляшка зелена сухого вина, -
Утрачене мною чогось, певно, варте,
Коли

хома дідим
2026.10.01 23:54
осяяно вітражний
фірмовий день осінній
оспіваний у римах
стрункіших за мої
засипаний плодами
а поруч – все у квітах
яких ти не купляєш
і я так само ні

С М
2026.10.01 22:54
Частина I: Принц Руперт Пробуджується(0:00–4:31)

Прощавайте, дзвони майстра храму
Його кіоск і чорний кмин
Ґречність вибраного слова
Едем обіцяний
Принц Руперт при скляних сльозах
Шафран шабат кров із повік

Іван Потьомкін
2026.10.01 21:39
Прощай, Росіє! Хай буде це назавше,
Аби твоє буття зійшло на небуття.
Прощай і без прощення йди у міфологію,
Аби Вкраїна й світ тебе забули назавжди.
Нам буде з ким розмовлять по-людськи:
Народів тьми і тьми, зневажених тобою,
Уже готують словники

Світлана Пирогова
2026.10.01 20:31
Бринить над яром тиша десь далеко.
Вже обрій золотить тополі.
Осінній відчуваю солод,
Хоч морок проростає ледве-ледве.

Воркують сині, вайлуваті тіні.
І чути ніжність слів доречних,
І сутінки схилились ґречно.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олена Балера (1974) / Вірші

 ***
Холодним сяйвом вічне сонце світить,
Думок відбитки губляться в снігу.
Загуслий час, у просторі пролитий,
Силкується приборкати пиху.

Оманливу зимову святодію
Розмитим блиском ілюструє день.
В довіру втершись, віхола-завія
Співає заспокійливих пісень.

А сни барвисті, як ведмідь в барлозі,
Безперестанно смокчуть лапи мрій.
Мороз тримає серце у облозі,

Мигоче у очах сніжинок рій...
Терпіти погляд сонця не у змозі,
Зима втече о весняній порі.

2015


• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2015-02-09 01:00:59
Переглядів сторінки твору 4324
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.017 / 5.69)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.091 / 5.86)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.710
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Сонет
Автор востаннє на сайті 2026.09.17 13:22
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Бояров (М.К./М.К.) [ 2015-02-09 10:52:48 ]
Якщо десь існують шекспірівські сонети з відповідною кількістю рим, то так само можуть існувати інші - відповідно, з іншою кількістю рим і навіть з кодою або з двома.
До сонетів вимоги незмінні, і однією з найголовніших є бажаність т.зв. драматургії як елементу авторських вагань (теза-антитеза-синтез). Та частіше за все зустрічаються сонети описового характеру - і це теж, напевно, виправдано. Для "To be or not to be" існують театри, а для красивої поезії - і інші місця, одним з яких виявилась чергова сторінка ваших нових надходжень.
Погано уявляю барвистого ведмедя в його барлозі, але це, скоріше, моя проблема, аніж образотворча.

З пошанівком,
М.Бояров.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Балера (М.К./М.К.) [ 2015-02-09 11:28:41 ]
Дякую, пане Миколо, за увагу до сонета! Справді, я дуже часто не ставлю собі за мету написання класичного сонета. В світовій літературі набагато більше неправильних сонетів, аніж правильних і це ніяк не завадило їх авторам. Щодо ведмедя - я хотіла сказати, що взимку барвисті сни дуже міцно сплять, подібно ведмедю... Не знаю, наскільки це вдалий образ, все залежить від сприйняття читачів.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2015-02-09 20:48:02 ]
Олено, мені сподобалися оригінальні зимові образи у цих рядках:
А сни барвисті, як ведмідь в барлозі,
Безперестанно смокчуть лапи мрій. Гарні рядки:
Загуслий час, у просторі пролитий,
Силкується приборкати пиху.

Перевірте наголос слова "містерІя" - частіше вживається "містЕрія". Щодо форми сонета, то у Вас тут вийшов змішаний англо-французький тип. Не римуються катрени, як у Шекспірівському сонеті (але ж там схема - 4-4-4-2), а далі у Вас ідуть терцети, як у французько-італійському типі (схема 4-4-3-3), вони римуються, тут все гаразд. Але в цьому типі римуються між собою катрени - чотиривірші мають обидва однакові рими, а у Вас це є наполовину: Рими другого катрена - містерію-завія римуються з римами першого - світить-пролитий, а інша рима другого катрена - день-пісень - не римується відповідно з першим - снігу-пиху. Думаю, що легше виправити оце останнє - підігнати неоднакові рими другої строфи під рими першої чи навпаки - як Вас поведе натхнення, і тоді буде викінчений сонет форми франко-італійської. Бо якщо правити на англійський тип - набагато більше праці.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Балера (М.К./М.К.) [ 2015-02-09 22:14:05 ]
Дякую, Ярославе, за такий детальний коментар! Ви змусили мене про дещо замислитись. Звичку до вільного римування в межах сонета я перейняла у Кітса та Вордсворта. Однак треба пам'ятати, що вони вже відійшли до Вічності і їх майстерність ніхто не ставить під сумнів. А мені моє право на оригінальність треба ще доводити і багато над чим працювати, тому така вільна манера може бути сприйнята як недолік або незнання. Думаю, що у наступних творах, мабуть, треба повернутися до більш класичної сонетної форми. Щодо "містерії" - згодна із Вами, уже замінила це слово.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Гупало (М.К./М.К.) [ 2015-02-10 18:01:05 ]
"...втече О весняній ...." Олено, чи є смисл виживати надто застарілу форму з оцим подивованим "о"?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Балера (М.К./М.К.) [ 2015-02-11 21:35:48 ]
Дякую за відгук, Сергію! Чесно кажучи, я не знала, що ця форма застаріла. У мене ці слова не викликають явного дискомфорту. Але, можливо, варто пізніше повернутися до цього вірша.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Насипаний (Л.П./Л.П.) [ 2015-02-10 19:31:01 ]
гарні образи!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Балера (М.К./М.К.) [ 2015-02-11 21:36:33 ]
Спасибі, Вікторе!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2015-02-10 20:14:42 ]
Підтримую думку Сергія Гупала в тому, що багато авторів стараються «збагатити» українську мову неіснуючими частинами мови, як в даному випадку і прийменником ув. Хіба при декламації (ув)очах читається прозоріше, ніж (у)очах?
Але, як кажуть про українців японці, діти(вірші) у Вас хороші, тропи вмотивовані з претензією на те, що деякі автори називають «чистою поезією». Одним словом - відчувається рука майстра. Пробачте, якщо перебрав у своїх повноваженнях.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Балера (М.К./М.К.) [ 2015-02-11 21:42:23 ]
Дякую, пане Ігоре, за увагу до вірша! Звичку до вживання цієї "неіснуючої частини мови" я досить бездумно перейняла у харківських колег. Не маю ніяких логічних аргументів на її захист, тому виправляю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Бояров (М.К./М.К.) [ 2015-02-10 20:23:49 ]
2. із знах. і місц. в., рідко. Уживається при означенні приблизних часових меж певної дії; у. Бачу я себе о тій порі, коли ходив із старою та завоженою граматикою в руках і з радісними, золотими надіями в грудях (Степан Васильченко, Вибр., 1954, 26); Всі навколишні гірські села.. вже добре знали годину повірки.. О цій порі місцеві жителі.. виходили на свої веранди (Олесь Гончар, I, 1954, 449); О цю пору.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Бояров (М.К./М.К.) [ 2015-02-10 20:28:55 ]
В автора було "Зима втече о весняній порі."
І ось ел. адреса статті, один пункт якої я не взяв у "лапки".
http://sum.in.ua/s/o


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Балера (М.К./М.К.) [ 2015-02-11 21:43:59 ]
Спасибі за посилання, пане Миколо!