ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Тетяна Левицька
2026.11.19 08:08
Що сталось, те сталося,
так мало бути.
У Господа: палиця,
ліки, отрута,
і дні пораховані
до воскресіння,
і сльози знедолені
в смутку осіннім.

Віктор Кучерук
2026.11.19 06:47
Дощ уночі по вікнах тарабанив,
А потім сонце висушило скло,
Через яке всміхавсь до мене ранок,
Очей торкаючись і світлом, і теплом.
Ще ніздрі лоскотали аромати
До блиску вимитих листочків і цвітінь,
І в закутку затемненім кімнати
Ховалася поспішн

хома дідим
2026.11.18 22:50
відомо
виживає сильний
перемагає найсильніший
а дружба не перемагає
бо це лукавство й евфемізм
пригадуючи друзів навіть
атож були і в мене друзі
всі розійшлись кудись із часом

Артур Курдіновський
2026.11.18 19:48
Слова, слова... Яка ж у них ціна?
Вони - лише слабка анестезія.
Підробний світ чекає на месію,
Ми поодинці бачимо з вікна
Фантазії свої, в яких весна
Перемагає осінь, світлій Музі
Дарує сукню на казковім лузі
З тендітних синіх пролісків своїх...

Олена Побийголод
2026.11.18 17:06
Ану, нам пісню проспівай, веселий вітре,
веселий вітре, веселий вітре!
Моря і гори облетів ти всі на світі,
і всі на світі вислухав пісні.

    Заспівай нам про гори й пустині,
    про таємні глибини морів,
    про небокраї сині,

Борис Костиря
2026.11.18 16:24
Я шукаю в бездонному морі
Той важливий непізнаний знак,
Ніби спогади сиві, прозорі,
Що впіймає сумний неборак.
Я шукаю у пеленах ночі
Тіні натяку, впізнаний жест.
Я забуть наполегливо хочу
Те видіння, що прагнуло жертв.

Вячеслав Руденко
2026.11.18 14:49
Під шерех листя верб мені співало в гливах
Одне, мов з лісу, довге і густе,
А інше — ніби у раптових зливах,
Як згадка про минуле і пусте…

Лунало гучно, як стара бандура,
В потоках звуків між пожовклих крон,
Чи чумака забутого натура

Віктор Кучерук
2026.11.18 07:16
Хоч завтра вітер хмари розведе
І зацвіте колись побите поле -
Від горя не сховатися ніде
І болю не позбутися ніколи.
На серці будуть видимі рубці,
Повік душа чорнітиме від туги, -
Це мрію не утримати в руці,
Коли їй тісно в межах виднокругу.

М Менянин
2026.11.18 02:21
Прокинулась в цей час застава –
до зброї кожен богатир,
палає обрію заграва,
а потім бою страшний вир.

Повільно повстають до справи
дружини цих чоловіків,
бо захист краю – їхнє право

Світлана Пирогова
2026.11.17 20:44
Огорни мене скоріш любов'ю,
Бо без тебе сіро все і мрячно.
Лілії цвіли - торкалось слово.
Озеро кохання вже у рясці.

Тихе-тихе, мовчазне уранці.
Квіти-поцілунки - спогад помарнілий.
Не загоїть серпня вечір рани.

хома дідим
2026.11.17 19:59
розчулення найзначущіші
чому би і не омани
ґатунки найзолотіші
така собі маячня
коли огортає холод
болить порожніючий шлунок
у сутіні цій безпутній
полуді наступного дня

Борис Костиря
2026.11.17 18:58
Я ніколи туди не вернусь,
У простори довіри і болю.
Я могилам святим не вклонюсь,
Не ввійду у величні собори.

Я ніколи уже не піду
Сизим степом у ніжнім смерканні.
Я упав на слизькому льоду

В Горова Леся
2026.11.17 11:10
Свіжа рілля запахтіла корінням і дизелем.
Сита ворона з бенкету злетіла нарешті.
Сонце латунне до обрію хмара притиснула.
З крони високої дня доливаються рештки.

Ще до зими кілька кроків, ще трохи осіннього
Полудня в затишку листям сухим зарудіє.

Ірина Вовк
2026.11.17 07:34
«МІКЕЛАНДЖЕЛО: СЕРЦЕ БІЛОГО КАМЕНЮ»
(Драматичний есей-містерія на три дії з прологом)

Дійові особи:
Мікеланджело Буонарроті – 26-річний скульптор, одержимий красою, закоханий у досконалість людського духу.
Голос Каррарської Брили (Гіганта) – поран

Віктор Кучерук
2026.11.17 05:47
Синє небо й жовте поле
Маю споконвік -
Не хитнути силу волі
Ані в жоден бік.
Бо тепер громи сердиті
Падають згори
І щодня несамовито
Гримає: "Умри!.."

С М
2026.11.16 23:58
дідусь був мореходом
поплавав між льодів
у цього китобоя
на колінах я сидів
чувши «синку я на березі
вмираю із нудьги
мені би із друзяками
зайти в чужі піски»
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Олександра Маківка
2026.11.16

Ярослав Ковальчук
2026.11.12

Петро Бончицький
2026.11.08

Віталій Татленко
2026.10.28

Микось Діденко Сухоцвіт
2026.10.27

Оксана Стемковська
2026.10.19

Йа Власне
2026.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олена Балера (1974) / Вірші

 ***
Холодним сяйвом вічне сонце світить,
Думок відбитки губляться в снігу.
Загуслий час, у просторі пролитий,
Силкується приборкати пиху.

Оманливу зимову святодію
Розмитим блиском ілюструє день.
В довіру втершись, віхола-завія
Співає заспокійливих пісень.

А сни барвисті, як ведмідь в барлозі,
Безперестанно смокчуть лапи мрій.
Мороз тримає серце у облозі,

Мигоче у очах сніжинок рій...
Терпіти погляд сонця не у змозі,
Зима втече о весняній порі.

2015


• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2015-02-09 01:00:59
Переглядів сторінки твору 4403
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.025 / 5.7)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.104 / 5.87)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.710
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Сонет
Автор востаннє на сайті 2026.10.26 16:10
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Бояров (М.К./М.К.) [ 2015-02-09 10:52:48 ]
Якщо десь існують шекспірівські сонети з відповідною кількістю рим, то так само можуть існувати інші - відповідно, з іншою кількістю рим і навіть з кодою або з двома.
До сонетів вимоги незмінні, і однією з найголовніших є бажаність т.зв. драматургії як елементу авторських вагань (теза-антитеза-синтез). Та частіше за все зустрічаються сонети описового характеру - і це теж, напевно, виправдано. Для "To be or not to be" існують театри, а для красивої поезії - і інші місця, одним з яких виявилась чергова сторінка ваших нових надходжень.
Погано уявляю барвистого ведмедя в його барлозі, але це, скоріше, моя проблема, аніж образотворча.

З пошанівком,
М.Бояров.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Балера (М.К./М.К.) [ 2015-02-09 11:28:41 ]
Дякую, пане Миколо, за увагу до сонета! Справді, я дуже часто не ставлю собі за мету написання класичного сонета. В світовій літературі набагато більше неправильних сонетів, аніж правильних і це ніяк не завадило їх авторам. Щодо ведмедя - я хотіла сказати, що взимку барвисті сни дуже міцно сплять, подібно ведмедю... Не знаю, наскільки це вдалий образ, все залежить від сприйняття читачів.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2015-02-09 20:48:02 ]
Олено, мені сподобалися оригінальні зимові образи у цих рядках:
А сни барвисті, як ведмідь в барлозі,
Безперестанно смокчуть лапи мрій. Гарні рядки:
Загуслий час, у просторі пролитий,
Силкується приборкати пиху.

Перевірте наголос слова "містерІя" - частіше вживається "містЕрія". Щодо форми сонета, то у Вас тут вийшов змішаний англо-французький тип. Не римуються катрени, як у Шекспірівському сонеті (але ж там схема - 4-4-4-2), а далі у Вас ідуть терцети, як у французько-італійському типі (схема 4-4-3-3), вони римуються, тут все гаразд. Але в цьому типі римуються між собою катрени - чотиривірші мають обидва однакові рими, а у Вас це є наполовину: Рими другого катрена - містерію-завія римуються з римами першого - світить-пролитий, а інша рима другого катрена - день-пісень - не римується відповідно з першим - снігу-пиху. Думаю, що легше виправити оце останнє - підігнати неоднакові рими другої строфи під рими першої чи навпаки - як Вас поведе натхнення, і тоді буде викінчений сонет форми франко-італійської. Бо якщо правити на англійський тип - набагато більше праці.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Балера (М.К./М.К.) [ 2015-02-09 22:14:05 ]
Дякую, Ярославе, за такий детальний коментар! Ви змусили мене про дещо замислитись. Звичку до вільного римування в межах сонета я перейняла у Кітса та Вордсворта. Однак треба пам'ятати, що вони вже відійшли до Вічності і їх майстерність ніхто не ставить під сумнів. А мені моє право на оригінальність треба ще доводити і багато над чим працювати, тому така вільна манера може бути сприйнята як недолік або незнання. Думаю, що у наступних творах, мабуть, треба повернутися до більш класичної сонетної форми. Щодо "містерії" - згодна із Вами, уже замінила це слово.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Гупало (М.К./М.К.) [ 2015-02-10 18:01:05 ]
"...втече О весняній ...." Олено, чи є смисл виживати надто застарілу форму з оцим подивованим "о"?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Балера (М.К./М.К.) [ 2015-02-11 21:35:48 ]
Дякую за відгук, Сергію! Чесно кажучи, я не знала, що ця форма застаріла. У мене ці слова не викликають явного дискомфорту. Але, можливо, варто пізніше повернутися до цього вірша.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Насипаний (Л.П./Л.П.) [ 2015-02-10 19:31:01 ]
гарні образи!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Балера (М.К./М.К.) [ 2015-02-11 21:36:33 ]
Спасибі, Вікторе!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2015-02-10 20:14:42 ]
Підтримую думку Сергія Гупала в тому, що багато авторів стараються «збагатити» українську мову неіснуючими частинами мови, як в даному випадку і прийменником ув. Хіба при декламації (ув)очах читається прозоріше, ніж (у)очах?
Але, як кажуть про українців японці, діти(вірші) у Вас хороші, тропи вмотивовані з претензією на те, що деякі автори називають «чистою поезією». Одним словом - відчувається рука майстра. Пробачте, якщо перебрав у своїх повноваженнях.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Балера (М.К./М.К.) [ 2015-02-11 21:42:23 ]
Дякую, пане Ігоре, за увагу до вірша! Звичку до вживання цієї "неіснуючої частини мови" я досить бездумно перейняла у харківських колег. Не маю ніяких логічних аргументів на її захист, тому виправляю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Бояров (М.К./М.К.) [ 2015-02-10 20:23:49 ]
2. із знах. і місц. в., рідко. Уживається при означенні приблизних часових меж певної дії; у. Бачу я себе о тій порі, коли ходив із старою та завоженою граматикою в руках і з радісними, золотими надіями в грудях (Степан Васильченко, Вибр., 1954, 26); Всі навколишні гірські села.. вже добре знали годину повірки.. О цій порі місцеві жителі.. виходили на свої веранди (Олесь Гончар, I, 1954, 449); О цю пору.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Бояров (М.К./М.К.) [ 2015-02-10 20:28:55 ]
В автора було "Зима втече о весняній порі."
І ось ел. адреса статті, один пункт якої я не взяв у "лапки".
http://sum.in.ua/s/o


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Балера (М.К./М.К.) [ 2015-02-11 21:43:59 ]
Спасибі за посилання, пане Миколо!