ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Сіренко
2026.05.19 18:03
Пісня меланхолійного старчика Досить
Люди запилених перехресть
Замовили в ковалів залізних снів
Трохи гострих апострофів.
Вони ще не знали,
Що сухий ясен торішнього
Втопився в прозорому Озері Сліз*,
А на поверхні того спокійного ставу,
Яку не може збурити

Артур Курдіновський
2026.05.19 16:26
Сузір'я щирості (сонет)
Навколо - тепло, а у серці - темно.
Стискають горло помилки, гріхи.
Неначе, травень... І давно сніги
Завершили історію буремну...

Хіба ще актуальна пісня щемна
Для простору ледачої нудьги?
Бо навесні всі тьмяні береги

Оксана Алексеєва
2026.05.19 13:41
Жива гора
На перевалі торохкотять закіптюжені авто.
Кам’яними стежками блукають туристи,
смакують осінь, мов вистояне вино,
купують каву, сендвічі, кожушки і намиста.

Видряпавшись на вершину, вигукують: «Боже!
Онде гори, наче льодяники кольорові.»
Летять на

Борис Костиря
2026.05.19 11:30
Колишня епоха
Колишня спалена епоха
Ущент, навіки і дотла.
В снах Єремії та Єноха
Говорить немічна зола.

Епоха німо заговорить
Про дні звитяги і борні,
Здійнявши суєтливий ворох

Вячеслав Руденко
2026.05.19 11:14
Епічне
Тихше-но, рак-ліцемір, вуса повільні і довгі
Дошкам плотів піднеси … качуру справжніх утіх,
Вірити хутряним снам личить братам ротоногим* -
Тож у каміння упрись, наче чилім на весні.

Вітер блаженний знайди, шлях пустотливому птаху,
Спіриту, хвилі

Світлана Пирогова
2026.05.19 09:42
Пелюстки надій
Фіолетовий вибух травневого дня,
ніби хмара, що впала у сад.
Оксамитова, пишна, густа вишина
Залишає п'янкий аромат.
В кожнім гроні - маленькі сузір'я зірок,
таємничий приховують світ.
Заглядає в обличчя весняний бузок,
вабить душу пахучий цей кв

Тетяна Левицька
2026.05.19 05:54
Пробач мені, любий!
Янголе світлий! Солодких видінь.
Обіймаю тебе ніжним серцем.
Хай насниться тобі неземна голубінь,
біля лісу прозоре озерце.
В нім хлюпочеться рибка надій золота,
якщо хочеш, задумай бажання.
Хай гойдає на крилах тебе висота
і моє незбагненне коханн

Кока Черкаський
2026.05.19 01:45
А ось іще випадок у селі!
садок із сакур коло хати,
прилетіли джмелі - а вишень нема
- не будем ми гудіти над сакурами!-
полетіли геть

Володимир Бойко
2026.05.19 00:14
Нетривіальні думки –7
Навіть найлихіші лиходії неминуче відходять у минуле. Якщо росія – антисвіт, то й світ – антиросія. Силам зла бракує сили, але не бракує зла. Герої варті свого народу, але чи вартий народ своїх героїв? Золота середина була заповнена посередніс

Олена Побийголод
2026.05.18 19:57
1779. Філософ (в скороченні)
Іван Хемніцер (1745-1784)

Один сумлінний батько вчув,
що за кордон дітей учитись відправляють,
і що того, хто десь за морем був,
від не-бувалого – й на вигляд відрізняють.

І от, не пасти задніх щоб,

Артур Сіренко
2026.05.18 19:24
Ver et vacuitas
Ми граємо
На бусурманській лютні дощу,
Ми танцюємо
Божевільні танці пролісків,
Що цвітуть лише у вигадках
Їжаків маленького лісу
Вчора.
Ми креслимо

Охмуд Песецький
2026.05.18 15:29
Довіра
Почутого про подвиги трьохсот троянців
Замало, якщо ти серйозний ерудит,
Для написання навіть прози.
Хоча про Ксерокса ти можеш розповісти
Не тільки уривками службових розмов.

І пишеш вірша про своє – про зустрічі,
Природно, що не для баталій,

хома дідим
2026.05.18 14:02
* 83 *
усі збираються за стіл
від діда і до каті
щоби поїсти на обід
сякої благодаті
дід переважно мовчазний
триндіти не привиклий
тут батько по 50 розлив
бере із нього приклад

Ірина Вовк
2026.05.18 13:36
А ВОДА ПО КАМЕНЮ... (продовження 5)
ВИШГОРОД: ЗИМОВИЙ СОН КНЯГИНІ ІРИНИ Коли осінь 1050 року позолотила кручі над Дніпром, велика княгиня відчула, як у її жилах стихає шторм північних морів – материнське серце, що тримало на собі дипломатію цілої Європи, почало втомлюватися. Вона об

Юрій Гундарів
2026.05.18 13:05
Я, сонце і весна
Сонячний ранок
вітає ласкаво:
ось львівський пряник,
каша і кава.

Ось почуття й думки найсвітліші,
це тобі радість прямо спросоння -
сяючі вірші,

Володимир Невесенко
2026.05.18 12:50
Звід небесний зірками іскрився
Звід небесний зірками іскрився...
Боже, зглянься, зійди і годи нам!
Друг мій взяв автомата і скрився,
а я ждав і складав лік годинам...

Скільки літ нами разом прожито
ще з дитинства, де мрії прозорі...
Він любив так співати про жито,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Аліса Бєздєтна
2026.05.14

Сак Юлия Сак Юлия
2026.05.13

Андрій Стельмахер
2026.04.29

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Макс Катинський
2026.04.22

Лія Ланер
2026.04.18






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Олена Балера (1974) / Вірші

 ***
Холодним сяйвом вічне сонце світить,
Думок відбитки губляться в снігу.
Загуслий час, у просторі пролитий,
Силкується приборкати пиху.

Оманливу зимову святодію
Розмитим блиском ілюструє день.
В довіру втершись, віхола-завія
Співає заспокійливих пісень.

А сни барвисті, як ведмідь в барлозі,
Безперестанно смокчуть лапи мрій.
Мороз тримає серце у облозі,

Мигоче у очах сніжинок рій...
Терпіти погляд сонця не у змозі,
Зима втече о весняній порі.

2015


• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2015-02-09 01:00:59
Переглядів сторінки твору 4179
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.000 / 5.68)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.059 / 5.84)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.710
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Сонет
Автор востаннє на сайті 2025.09.25 17:32
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Бояров (М.К./М.К.) [ 2015-02-09 10:52:48 ]
Якщо десь існують шекспірівські сонети з відповідною кількістю рим, то так само можуть існувати інші - відповідно, з іншою кількістю рим і навіть з кодою або з двома.
До сонетів вимоги незмінні, і однією з найголовніших є бажаність т.зв. драматургії як елементу авторських вагань (теза-антитеза-синтез). Та частіше за все зустрічаються сонети описового характеру - і це теж, напевно, виправдано. Для "To be or not to be" існують театри, а для красивої поезії - і інші місця, одним з яких виявилась чергова сторінка ваших нових надходжень.
Погано уявляю барвистого ведмедя в його барлозі, але це, скоріше, моя проблема, аніж образотворча.

З пошанівком,
М.Бояров.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Балера (М.К./М.К.) [ 2015-02-09 11:28:41 ]
Дякую, пане Миколо, за увагу до сонета! Справді, я дуже часто не ставлю собі за мету написання класичного сонета. В світовій літературі набагато більше неправильних сонетів, аніж правильних і це ніяк не завадило їх авторам. Щодо ведмедя - я хотіла сказати, що взимку барвисті сни дуже міцно сплять, подібно ведмедю... Не знаю, наскільки це вдалий образ, все залежить від сприйняття читачів.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2015-02-09 20:48:02 ]
Олено, мені сподобалися оригінальні зимові образи у цих рядках:
А сни барвисті, як ведмідь в барлозі,
Безперестанно смокчуть лапи мрій. Гарні рядки:
Загуслий час, у просторі пролитий,
Силкується приборкати пиху.

Перевірте наголос слова "містерІя" - частіше вживається "містЕрія". Щодо форми сонета, то у Вас тут вийшов змішаний англо-французький тип. Не римуються катрени, як у Шекспірівському сонеті (але ж там схема - 4-4-4-2), а далі у Вас ідуть терцети, як у французько-італійському типі (схема 4-4-3-3), вони римуються, тут все гаразд. Але в цьому типі римуються між собою катрени - чотиривірші мають обидва однакові рими, а у Вас це є наполовину: Рими другого катрена - містерію-завія римуються з римами першого - світить-пролитий, а інша рима другого катрена - день-пісень - не римується відповідно з першим - снігу-пиху. Думаю, що легше виправити оце останнє - підігнати неоднакові рими другої строфи під рими першої чи навпаки - як Вас поведе натхнення, і тоді буде викінчений сонет форми франко-італійської. Бо якщо правити на англійський тип - набагато більше праці.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Балера (М.К./М.К.) [ 2015-02-09 22:14:05 ]
Дякую, Ярославе, за такий детальний коментар! Ви змусили мене про дещо замислитись. Звичку до вільного римування в межах сонета я перейняла у Кітса та Вордсворта. Однак треба пам'ятати, що вони вже відійшли до Вічності і їх майстерність ніхто не ставить під сумнів. А мені моє право на оригінальність треба ще доводити і багато над чим працювати, тому така вільна манера може бути сприйнята як недолік або незнання. Думаю, що у наступних творах, мабуть, треба повернутися до більш класичної сонетної форми. Щодо "містерії" - згодна із Вами, уже замінила це слово.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Гупало (М.К./М.К.) [ 2015-02-10 18:01:05 ]
"...втече О весняній ...." Олено, чи є смисл виживати надто застарілу форму з оцим подивованим "о"?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Балера (М.К./М.К.) [ 2015-02-11 21:35:48 ]
Дякую за відгук, Сергію! Чесно кажучи, я не знала, що ця форма застаріла. У мене ці слова не викликають явного дискомфорту. Але, можливо, варто пізніше повернутися до цього вірша.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Насипаний (Л.П./Л.П.) [ 2015-02-10 19:31:01 ]
гарні образи!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Балера (М.К./М.К.) [ 2015-02-11 21:36:33 ]
Спасибі, Вікторе!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2015-02-10 20:14:42 ]
Підтримую думку Сергія Гупала в тому, що багато авторів стараються «збагатити» українську мову неіснуючими частинами мови, як в даному випадку і прийменником ув. Хіба при декламації (ув)очах читається прозоріше, ніж (у)очах?
Але, як кажуть про українців японці, діти(вірші) у Вас хороші, тропи вмотивовані з претензією на те, що деякі автори називають «чистою поезією». Одним словом - відчувається рука майстра. Пробачте, якщо перебрав у своїх повноваженнях.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Балера (М.К./М.К.) [ 2015-02-11 21:42:23 ]
Дякую, пане Ігоре, за увагу до вірша! Звичку до вживання цієї "неіснуючої частини мови" я досить бездумно перейняла у харківських колег. Не маю ніяких логічних аргументів на її захист, тому виправляю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Бояров (М.К./М.К.) [ 2015-02-10 20:23:49 ]
2. із знах. і місц. в., рідко. Уживається при означенні приблизних часових меж певної дії; у. Бачу я себе о тій порі, коли ходив із старою та завоженою граматикою в руках і з радісними, золотими надіями в грудях (Степан Васильченко, Вибр., 1954, 26); Всі навколишні гірські села.. вже добре знали годину повірки.. О цій порі місцеві жителі.. виходили на свої веранди (Олесь Гончар, I, 1954, 449); О цю пору.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Бояров (М.К./М.К.) [ 2015-02-10 20:28:55 ]
В автора було "Зима втече о весняній порі."
І ось ел. адреса статті, один пункт якої я не взяв у "лапки".
http://sum.in.ua/s/o

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Балера (М.К./М.К.) [ 2015-02-11 21:43:59 ]
Спасибі за посилання, пане Миколо!