ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.12.16 17:55
Справжня зима
Після ерзац-замінників зими
Прийшла зима упевнена і справжня.
Прийшла зима із лютої тюрми,
Прийшла, як генерал з найвищим рангом.

Прийшла зима, мов армія міцна
З настирливістю танків і піхоти.
Заснула в лісі змучена весна,

Сергій Губерначук
2025.12.16 13:22
Порадуй моє тіло…
Порадуй моє тіло – я готовий.
На ланцюгах моя труна – ореля.
Тих не почуй, хто про мій дух злословить.
Вони ніколи не були в моїх постелях.

Дай доторкнутися рукою до любові,
не відсахнись від мертвої руки, –
бо то не смерть, – то понагусло крові

Юлія Щербатюк
2025.12.16 13:21
Не спішіть
Не спішіть серед шторму і злив
промовляти: "Пройшов!". Все складніше.
"Пал, що наскрізь обох пропалив,
безпритульними потім залишив".

Не спішіть ви твердити про те,
що прочитаний вже до основи
ваш роман. Є багато ще тем.

Юрко Бужанин
2025.12.16 12:37
***
Дивлюся в небо — там зірки і вічність,
А під ногами — грузько, як життя.
Сусід Євген, утративши логічність,
Штовха у безвість баки для сміття.
А я стою, немов антична статуя,
В руці —"Первак", у серці — порожнеча.
Дружина каже: «Досить вже бухати,

Артур Курдіновський
2025.12.16 12:21
Я і Совість
Сувора Совість дивиться на мене,
Тримає міцно землю й небеса.
Ніколи не виходила на сцену -
Далеко не для всіх її краса.

Тверді слова не промовляє гучно,
Все пошепки. І погляд вольовий.
Мені нелегко. Я - її заручник,

Олександр Сушко
2025.12.16 10:42
Моя муза
Я - чарівник, слуга сяйних казок,
Ерато благородної невільник.
Тож віршопад пахтить, немов бузок,
У строфах - муси, слоїки ванільні.

МрійнА оаза! Щастя береги!
Повсюди айви, квітнучі оливи!
Рожевий мед любової жаги

Тетяна Левицька
2025.12.16 09:36
Буває...
Буває, що чоловіки
ідуть із дому без валізи,
без штампа в паспорті та візи,
без вороття і навіки
в країну вільних душ, туди,
де благодать незрозуміла
стирає росяні сліди
серпанків яблунево-білих.

Віктор Кучерук
2025.12.16 06:08
* * *
Зима розквітла білизною
І світ морозом обдала, -
Красу створивши бахромою,
Оторочила півсела.
Сніжок порипує й блискоче
Навкруг холодна бахрома, -
Така зима милує очі
Та душу тішить крадькома.

Ярослав Чорногуз
2025.12.15 21:19
Метеочудеса
Теплом огорнута зима
Прийшла, нарешті, забілила
Цей світ чорнющий крадькома,
Поклала осінь у могилу.

Та раптом знов прийшла теплінь,
Лягла на плечі сніготалу.
Аж він од радості зомлів...

Тетяна Левицька
2025.12.15 20:55
На паперті юдолі
Мій Боже, не лишай мене
одну на паперті юдолі.
Не все, мов злива промайне
у ніжних пелюстках магнолій.

За що не знаю, і мабуть,
я більш того не хочу знати,
залляла очі каламуть

Сергій СергійКо
2025.12.15 20:27
Жахливий сон
Ніч наповнена жахом,
Ще страшнішим за сон, –
Кров'ю вкрита і прахом.
Замінованим шляхом
Нас штовхають в полон.

Обгорілі кімнати
І відсутні дахи.

Борис Костиря
2025.12.15 19:55
* * *
Я повертаюсь у минуле,
А в цьому часі бачу я
Себе у смороді й намулі,
Де йде отруйна течія.

У мерехтінні й шумовинні
Світів, епох, тисячоліть
Шукаю я часи невинні,

Іван Потьомкін
2025.12.15 19:00
Божий дар Ізраїлю
Знову в Ізраїлі дощ...
Це ж бо Кінерету щось.
Це ж бо і нам без труда
Лине цілюща вода.
Хай ти промок, як хлющ,
Очі-но тільки заплющ,-
І, мов в кіно, ожива
Вбрана у квіт Арава.

Кока Черкаський
2025.12.15 14:41
***
цьогоріч ми всі гадали,
що до весни буде осінь,
але ось зима настала,
мерзнуть пейси на морозі.

не захистить від морозів
і від вітру лапсердак,
простужусь, помру,- хто ж Розі

Ольга Олеандра
2025.12.15 11:12
Кришталики снігу
Кришталики снігу вкривають подвір’я.
Коштовні, численні – лежать і блищать.
Зима білобока розпушеним пір’ям
притрушує сльоту буденних понять.

Легкий морозець доторкається носа.
Рум’янить пестливо закруглини щік.
Вигулює себе зима білокоса,

Артур Курдіновський
2025.12.15 08:16
Західним партнерам
Ви можете писати папірці,
Тягнути у безсовісні угоди -
Та тільки знайте: гнів мого народу
Не спинять вже ніякі стрибунці.

Вам затишно? Не бачили ви тих
В Ізюмі вбитих, страчених у Бучі?
Запам'ятайте: помста неминуча
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Олена Балера (1974) / Вірші

 ***
Холодним сяйвом вічне сонце світить,
Думок відбитки губляться в снігу.
Загуслий час, у просторі пролитий,
Силкується приборкати пиху.

Оманливу зимову святодію
Розмитим блиском ілюструє день.
В довіру втершись, віхола-завія
Співає заспокійливих пісень.

А сни барвисті, як ведмідь в барлозі,
Безперестанно смокчуть лапи мрій.
Мороз тримає серце у облозі,

Мигоче у очах сніжинок рій...
Терпіти погляд сонця не у змозі,
Зима втече о весняній порі.

2015


• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2015-02-09 01:00:59
Переглядів сторінки твору 4019
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.000 / 5.68)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.059 / 5.84)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.710
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Сонет
Автор востаннє на сайті 2025.09.25 17:32
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Бояров (М.К./М.К.) [ 2015-02-09 10:52:48 ]
Якщо десь існують шекспірівські сонети з відповідною кількістю рим, то так само можуть існувати інші - відповідно, з іншою кількістю рим і навіть з кодою або з двома.
До сонетів вимоги незмінні, і однією з найголовніших є бажаність т.зв. драматургії як елементу авторських вагань (теза-антитеза-синтез). Та частіше за все зустрічаються сонети описового характеру - і це теж, напевно, виправдано. Для "To be or not to be" існують театри, а для красивої поезії - і інші місця, одним з яких виявилась чергова сторінка ваших нових надходжень.
Погано уявляю барвистого ведмедя в його барлозі, але це, скоріше, моя проблема, аніж образотворча.

З пошанівком,
М.Бояров.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Балера (М.К./М.К.) [ 2015-02-09 11:28:41 ]
Дякую, пане Миколо, за увагу до сонета! Справді, я дуже часто не ставлю собі за мету написання класичного сонета. В світовій літературі набагато більше неправильних сонетів, аніж правильних і це ніяк не завадило їх авторам. Щодо ведмедя - я хотіла сказати, що взимку барвисті сни дуже міцно сплять, подібно ведмедю... Не знаю, наскільки це вдалий образ, все залежить від сприйняття читачів.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2015-02-09 20:48:02 ]
Олено, мені сподобалися оригінальні зимові образи у цих рядках:
А сни барвисті, як ведмідь в барлозі,
Безперестанно смокчуть лапи мрій. Гарні рядки:
Загуслий час, у просторі пролитий,
Силкується приборкати пиху.

Перевірте наголос слова "містерІя" - частіше вживається "містЕрія". Щодо форми сонета, то у Вас тут вийшов змішаний англо-французький тип. Не римуються катрени, як у Шекспірівському сонеті (але ж там схема - 4-4-4-2), а далі у Вас ідуть терцети, як у французько-італійському типі (схема 4-4-3-3), вони римуються, тут все гаразд. Але в цьому типі римуються між собою катрени - чотиривірші мають обидва однакові рими, а у Вас це є наполовину: Рими другого катрена - містерію-завія римуються з римами першого - світить-пролитий, а інша рима другого катрена - день-пісень - не римується відповідно з першим - снігу-пиху. Думаю, що легше виправити оце останнє - підігнати неоднакові рими другої строфи під рими першої чи навпаки - як Вас поведе натхнення, і тоді буде викінчений сонет форми франко-італійської. Бо якщо правити на англійський тип - набагато більше праці.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Балера (М.К./М.К.) [ 2015-02-09 22:14:05 ]
Дякую, Ярославе, за такий детальний коментар! Ви змусили мене про дещо замислитись. Звичку до вільного римування в межах сонета я перейняла у Кітса та Вордсворта. Однак треба пам'ятати, що вони вже відійшли до Вічності і їх майстерність ніхто не ставить під сумнів. А мені моє право на оригінальність треба ще доводити і багато над чим працювати, тому така вільна манера може бути сприйнята як недолік або незнання. Думаю, що у наступних творах, мабуть, треба повернутися до більш класичної сонетної форми. Щодо "містерії" - згодна із Вами, уже замінила це слово.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Гупало (М.К./М.К.) [ 2015-02-10 18:01:05 ]
"...втече О весняній ...." Олено, чи є смисл виживати надто застарілу форму з оцим подивованим "о"?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Балера (М.К./М.К.) [ 2015-02-11 21:35:48 ]
Дякую за відгук, Сергію! Чесно кажучи, я не знала, що ця форма застаріла. У мене ці слова не викликають явного дискомфорту. Але, можливо, варто пізніше повернутися до цього вірша.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Насипаний (Л.П./Л.П.) [ 2015-02-10 19:31:01 ]
гарні образи!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Балера (М.К./М.К.) [ 2015-02-11 21:36:33 ]
Спасибі, Вікторе!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2015-02-10 20:14:42 ]
Підтримую думку Сергія Гупала в тому, що багато авторів стараються «збагатити» українську мову неіснуючими частинами мови, як в даному випадку і прийменником ув. Хіба при декламації (ув)очах читається прозоріше, ніж (у)очах?
Але, як кажуть про українців японці, діти(вірші) у Вас хороші, тропи вмотивовані з претензією на те, що деякі автори називають «чистою поезією». Одним словом - відчувається рука майстра. Пробачте, якщо перебрав у своїх повноваженнях.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Балера (М.К./М.К.) [ 2015-02-11 21:42:23 ]
Дякую, пане Ігоре, за увагу до вірша! Звичку до вживання цієї "неіснуючої частини мови" я досить бездумно перейняла у харківських колег. Не маю ніяких логічних аргументів на її захист, тому виправляю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Бояров (М.К./М.К.) [ 2015-02-10 20:23:49 ]
2. із знах. і місц. в., рідко. Уживається при означенні приблизних часових меж певної дії; у. Бачу я себе о тій порі, коли ходив із старою та завоженою граматикою в руках і з радісними, золотими надіями в грудях (Степан Васильченко, Вибр., 1954, 26); Всі навколишні гірські села.. вже добре знали годину повірки.. О цій порі місцеві жителі.. виходили на свої веранди (Олесь Гончар, I, 1954, 449); О цю пору.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Бояров (М.К./М.К.) [ 2015-02-10 20:28:55 ]
В автора було "Зима втече о весняній порі."
І ось ел. адреса статті, один пункт якої я не взяв у "лапки".
http://sum.in.ua/s/o

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Балера (М.К./М.К.) [ 2015-02-11 21:43:59 ]
Спасибі за посилання, пане Миколо!