А найкраще це "клин клином". :-)
(Правда не кожен зуміє)

ага.... саме так

відпускаю, хоча й не тримала
ані мрій... ну нічого-нічого
колись... так колись я КОХАЛА
а сьогодні вже інша дорога

про "клин-клином" саме так і зробила.... от тільки спогади........... кляті прищі на язиці снів

Юліє,
Вам як і Адріанці, як і прийнято у нас зєнітчіків - тисну руку і цілую (львівсько-западенська звичка така).
(Прошу моє відлуння стерти)

А Ви Юліє,
Мажте зєльонкою, або йодом - то зійде :-)
Спогади залишаються... і це клас. У мене багато спогадів і я їх затримав, як промінці, а не як щось трагічне.

Зеньо гарячий хлоп - всім хлопам хлоп. Йому би ше розум - весь ВПФ Пратівного Пратівніка розбив. А з кубітами - ваабще - яку пригорне - то потім відгорнути ломом навіть не даєтьсі. :-))))

і мені хочеться знати про місцезнаходження оптимізму.... куди можна прийти зачерпнути відром, до хати принести і попорційно заливати в серце

Юліє,
Знаєте, виживають сильніші Духом. Сильний Дух - Чисте Сумління (руки), Віра, Надія і Любов. Чим більше Життя б`є по голові - тим сильнішим робишся. Я от 18ти років сам по собі, ще й на Чужиніз з 22х. І нічого - вижив. Тут головне не нарікати забагато. Йой бідний я бідний. А чому бідний - бо дурний, а чому дурний - бо бідний. Ми всі чогось чекаємо - Божої Мани... Так і чекатимемо - доки не розсипимось.
Оптимізм - це внутрішнє наставлення до себе і світу, це бачення позитиву.
Ось, наприклад, згубила людина роботу... Усе. :( А подумати позитивно - це ж добре - відчиняються нові двері, нові можливості, цікаві люди, цікаві події, цікаве життя.
Значить так треба, значить - це Доля веде мене до чогось кращого.
І так у всьому... :-)

я тоже так дума.
ВСЕ СТАЄТЬСЯ ДО КРАЩОГО, тільки деякі подію випробовують людину: А чи варта вона того кращого?

Ось вічинив день очі. Дивишся - сонечко світить і не болить фізично нічого...
Навіть не сонечко - дощ, сніг, хуртелиця - подивишся - яка сила природи, яка енергія - аж Дух підносить... Ідеш містом, патруєш на сумні рожі, а Тобі байдуже, у Тебе власний внутрішній світ, і він світлий... А є якісь труднощі - порівняй ці труднощі з міліонами обездолених... - фігня, а не труднощі.

саме так

аідкрити очі і зрадіти
в тілі нічого не болить
і треба жити! жити!! жити!!!
життя любити кожну мить

шкода, що я так можу тільки сказати..... сили б так ЖИТИ

Людина вартує лишень сама себе!
А це, як оцінюють Її інші - це справа інших.
Події, вони як подумати - нейтральні. Це ставлення до подій (випробовувань)залежить від рівня Сили Духу. Все на світі - метушня. Відлети бід землі, поглянь на цю маковинку у всесвіті - метушня, а навколо спокій. Щось там пробуємо, здобуваємо.
А прийде час - забудуть про нас, забудуть про землю. Залишається Душа!

є вічне, а є суєта

завдання смертного визначитись в пріоритетах, зробити вибір: яблуко чи.... та про це в книзі Буття

А ше Юліє,
Як кокарду напуцує на фурі, бляху-муху на паску, шкіряні чоботи, золоті вставні зуби з полки - то прєдел мєчтаній. :-)))

ЕЕЕ, безпредєл мечтаній. ;-))))

Адріанко,
Ти я бачу усе розумієш, але Тобі важко якийсь крок зробити.
Доля зробить за Тебе цей крок. Питання скільки часу, нервів та глузду змарнується... але заради чого???