ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.10.28 22:03
Вогненні мечі - це основа закону.
Ми перед мечами присягу даєм.
Вогненні мечі, як таємні ікони,
Які кровоточать у полі знамен.

Вогненні мечі у танку хаотичнім,
У щільному колі хоругв і списів.
Вогненні мечі в нетривалім затишші,

Сергій СергійКо
2025.10.28 16:14
Безліч творчих людей
Тут приймали за честь
Набувати ідей
В центрі всіх перехресть,
В місті цім, де стою.
Тож вкладав свій талант
І амбітність свою
Генерал, музикант,

Володимир Мацуцький
2025.10.28 12:32
Він міг розрізнити сміттєві контейнери за запахом. Пам’ятав господарів, які викидали в них сміття. Промишляв на скляній тарі та макулатурі. Якщо везло знайти пристойні ношені речі, здавав по п’ять гривен Вірці – стерві у дві точки: на барахолці і

Микола Дудар
2025.10.28 12:12
Коли думкам затісно в тілі,
А вихід замкнений назовні,
Причина навіть не в похміллі,
А в тім, що зникли полюбовні

Я сам по собі… думи вільні.
Інакше виникне дво-бійка...
І знов причина не в похміллі —

Сергій Губерначук
2025.10.28 11:46
Диявол постачає нас вином,
зі своїх пекельних підвалів.
У тебе з рота пахне полином,
це запах вакханальних аномалій.

Я несу тобі крихітку ґлузду,
мов декілька грамів дусту.
Причащаймось частіше й чистішими,

Віктор Кучерук
2025.10.28 06:11
Хто сказав, що збайдужіло
Поглядаю на жінок, -
Що змарнів, як перецвілий
І обламаний бузок?
Хто й чому хитрить лукаво
Та навіює злий дух,
Щоб скоріше рот роззявив
Для роїв кусючих мух?

Борис Костиря
2025.10.27 21:24
Літо вислизає із-під нас,
Мов коштовний осяйний алмаз.

Літо хмарою пливе у даль,
Залишаючи свою печаль.

Літо вислизає із-під ніг.
І жене вперед жорсткий батіг.

Микола Дудар
2025.10.27 09:17
Крок за кроком… Слово в слово
Нога в ногу… свій маршрут
Лиш малесенька обмова:
Вони там, а я ще тут…
В кожнім ритмі музиченьки
В кожнім подиху вітри
Не такий щоб я маленький
Але, звісно, до пори…

Світлана Пирогова
2025.10.27 08:32
Накрила ніч все темною габою,
Гуляє вітер одиноким звіром.
А чи зустрінемось іще з тобою?
Лойовий каганець тріщить, мов віра.

Ми якось розійшлися по-англійськи,
Немов блукаємо у мутнім меві,
А почуттів ще теплий гріє ліжник,

Віктор Кучерук
2025.10.27 06:13
Споконвіку невдержима,
Жвава, осяйна, -
Грає хвилями дзвінкими
Гомінка Десна.
Неглибока, неширока,
Має стільки сил,
Що розрізує потоком
Світлий виднокіл.

Ірина Білінська
2025.10.27 00:05
Рідне Слово моє —
ти і слабкість, і сила.
Ти і сонце розпечене,
і пустота.
Ти даруєш політ
моїм раненим крилам,
у простори нові
прочиняєш врата.

С М
2025.10.26 22:22
мов на мене раптом навели туман
я циганські очі покохав
циганські очі покохав о так

ей
циганко

на самоті усівшись біля вогнища

Борис Костиря
2025.10.26 21:36
Це дуже спекотне літо,
Як втілене пекло землі.
І висохле море в молитві
Не вмістить нові кораблі.

Це дуже спекотне літо
Спалило вселенські думки.
І янгол упав із орбіти,

Іван Потьомкін
2025.10.26 21:12
Зазвичай блукати там, де тільки заманеться (Що взяти з того, в кого не всі дома?), Зійшов Корній на гору край села І бачить куряву, і незвичний гуркіт чує. «Ти староста?–гукнув передній з мотоциклу.- А де ж обіцяні хліб-сіль?» «Та ж хліб ми вже здал

Вячеслав Руденко
2025.10.26 18:54
Був лицарський сон і минув непорядний,
Був панцир із мушлі і голос ошатний,
Була попередня історій гомілка -
Кошлата як кішка, тремтлива як бджілка.
Пропали без вісті далеке і доля,
Пробуджені хвилі, солодка сваволя.
Втекли!
Захо

Володимир Бойко
2025.10.26 17:41
Вона поїхала у далеч невідому –
Не витримавши жаху самоти.
Коли під сорок і сама удома
Із розуму так важко не зійти.

А хто він там – інтелігент чи бидло,
Що меле душу вщент, немов тартак…
Насамперед кохання. Й неважливо,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Роман Чорношлях
2025.10.27

Лев Маркіян
2025.10.20

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Фешак Адріана / Вірші

 Д.В.М.
ти не читай моїх віршів
ти не дивись на моє небо
ти не сприймай.... це сивий біль
забутий біль самої сЕбе
ти не приходь... ти не дзвони
ніколи більше не нагадуй
але й нікуди вже не йди
захмарна ніч для зорепадів

Контекст :


      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2007-03-15 18:38:00
Переглядів сторінки твору 20268
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.468 / 5  (4.695 / 5.23)
* Рейтинг "Майстерень" 4.457 / 5  (4.541 / 5.07)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.747
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Конкурс «Поетичні Майстерні - ІІ півріччя 2009»
Автор востаннє на сайті 2013.06.21 10:25
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Фешак Адріана (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-16 17:11:13 ]
доля!!??? (голосніше я ще не кричала)
ДОЛЯ (!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!) (знову цей крик)

Юрку, доля не вибір робить за мене, а бавиться мною... в мене інколи таке враження, що це випробування... не знаю на що і для чого.... але інколи просто хочеться кричати (саме тоді пишу вірші)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-16 17:17:36 ]
Адріанко, в тебе занадто фаталістичне бачення подій! Пусти добро у свою душу, просто щастя, для якого не треба умов - таке собі безумовне щастя :))) Це як уранці чистиш зуби, так само безумовно щасливою треба бути завжди!
Якщо підходити методично - почитай Луїзу Хей, Лай Цзи наприклад. Подивися на людську мудрість - вона спокійна та споглядальна, що аж заражає.
Ти звикла страждати. Згодна, це іноді неймовірне задоволення, хоч ми того не розуміємо :)
Просто відпусти - подивись на принади світу! окрім кохання ще стільки надзвичайного у людських стосунках!!!!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-16 17:20:45 ]
Навіщо жити вчорашнім днем??? - він уже пройшов, вигас, пропав, помер - його не повернеш. І якби нам того не хотілось воскресати його - це марна справа.
Доля не бавиться з Тобою - це Ти бавишся з власним глуздом - хто кого. Коли платівка часто заїдає - її міняють, коли стоїмо замурованими - беремо молот і вивільнюємося.
Це, як не жаль, світ - де намає часу на довгі зупинки - ледь віддихався - біжимо далі, встигаємо крок-в-крок за ЖИТТЯМ.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Фешак Адріана (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-16 17:21:37 ]
звичайно, що я то все бачу
і страждати я не звикла! Я ЩАСЛИВА. в мене є кохана людина, в мене здорові батьки, в мене нормальна робота...... в мене є ПОЕЗІЯ і світле небо
Юлю, я найщасливіша в світі... правда інколи мені болить


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-16 17:25:11 ]
Юліє,
Ми як дві краплі води (Тєльци ми) ззовні!
А у середині - чот ногу поломає. :-))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Фешак Адріана (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-16 17:25:41 ]
а тепер Юркові

живу ніби нинішнім, як вмію, але живу... минуле.... та біг з ним я забувала, забувала, викреслювала і воно минуло ..... кануло, зникло, в пам*яті звичайно щось залишилось, але вже не таке яскраве і осяйне...... перехворіла
а потім то кляте минуле..... бачте вибачитись якогось чорта прийшла.......... ГАВ........ вибачила, побажала щастя, сказала, що зла не тримаю, поступила так, як мала...... але...... так, я в психушку....


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Фешак Адріана (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-16 17:28:48 ]
про гру з долею....
життя - це сплетіння випадковостей, спланованостей, розміреностей... життя- це стрімка ріка, можна борюхкатись, боротися з течією, плисти за тією ж течією... але ж насправді потрібно просто перейти на інший берег...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-16 17:36:26 ]
В психушку не тра (тут мені Зеньо нашіптує, хоче кійборд шмаганути об підлогу)...
Воно все перейде... Дощ переходить... Сніг...Життя... я визбирую Її усмішку із спогадів - назбирав пригоршню... освіжив лице... стало світло.
Це що тримає - це не ЛЮБОВ - 100% НІ, це поняття приватної власності - ось це МОЄ і все. А тут крім власної ДУШІ нічого й дійсно власного немає...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Фешак Адріана (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-16 17:40:14 ]
знаєш, люди чіпляються за матеріальне... вклоняються великому Мамоні, а мені на все прикро дивитися.... СПОГЛЯДАННЯ ПРОЦЕСУ ГНИТТЯ
а про психушку.... таки не тре

Юлю і Юрко, ВИ нинька підняли мені настрій ДЯКУЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-16 17:47:11 ]
Я, наприклад, не вклоняюся матеріальному - я знаю як його здобути і чутися спокійним.
Відчуття достатку повинно бути присутнім - тоді легше самореалізуватися. :-)
Адріанко,
Будемо підносити Дух на належний рівень! Будемо?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-16 17:50:07 ]
Адріаночко, я рада, що у тебе в житті саме так! Просто твоя лірична героїня надто сумна, і вся ота демагогія стосувалася неї. :)))

Юріє, теперка трошки ясніше, звідки у Вас пристрасть, а у Зеня - бичачі замашки :)))))))) привіт обом!

Щасти і тобі, Адріанко! Світлого натхнення!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Фешак Адріана (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-16 17:57:42 ]
Юрку, Дух підносити БУДЕМО!
Юлю, дякую, заходь, пиши

файних Вам вихідних!!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-16 18:23:53 ]
Дєкуємо Юліє,
Зеньо абіділся і казов же за бика кто то атветіт :-)))))))))))
А з мене пристрасть так і пре - я щей на самохо Юрія народився. :-)
А це подвійний знак Венери. Ух (прикусує губу) і посилає повітряний поцілунок. Ловіть - він (поцілунок) від щирості.
Адріанко,
То` теж - Have a nice one!


1   2   3   Переглянути все