ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Микола Соболь
2024.11.22 05:55
І тільки камінь на душі
та роздуми про неминучість,
така вона – людини сутність –
нашкодив і біжи в кущі.
Ця неміч кожному із нас,
немов хробак, нутро з’їдає.
Куди летять пташині зграї,
коли пробив летіти час?

Віктор Кучерук
2024.11.22 04:59
Одною міркою не міряй
І не порівнюй голос ліри
Своєї з блиском та красою
Гучною творчості чужої.
Як неоднакове звучання
Смеркання, темені, світання, –
Отак і лір несхожі співи,
Сюжети, образи, мотиви.

Артур Сіренко
2024.11.21 23:09
Замість післямови до книги «Холодне Сонце») Мої тексти осінні – я цього не приховую. Приховувати щось від читача непростимий гріх. Я цього ніколи не робив і борони мене Будда таке колись вчинити. Поганої мені тоді карми і злої реінкарнації. Сторінки мо

Ярослав Чорногуз
2024.11.21 22:17
Мов скуштував солодкий плід,
Так око смакувало зримо --
Я їхав з заходу на схід,
Ну просто з осені у зиму.

Здалося - світла пелена
Траву зелену геть укрила.
Видіння з потягу вікна,

Ігор Шоха
2024.11.21 20:17
Минуле не багате на сонети.
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.

Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,

Євген Федчук
2024.11.21 19:59
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало

Артур Курдіновський
2024.11.21 18:18
Ми розучились цінувати слово,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.

Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,

Іван Потьомкін
2024.11.21 17:53
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Краще бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
        Я розіллю л
                            І
                             Т
                              Е
                                Р
                                  И
               Мов ніч, що розливає
                  Морок осінн

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Фешак Адріана / Вірші

 Д.В.М.

Контекст :


      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2007-03-15 18:38:00
Переглядів сторінки твору 18797
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.468 / 5  (4.695 / 5.23)
* Рейтинг "Майстерень" 4.457 / 5  (4.541 / 5.07)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.747
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Конкурс «Поетичні Майстерні - ІІ півріччя 2009»
Автор востаннє на сайті 2013.06.21 10:25
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Фешак Адріана (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-16 17:11:13 ]
доля!!??? (голосніше я ще не кричала)
ДОЛЯ (!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!) (знову цей крик)

Юрку, доля не вибір робить за мене, а бавиться мною... в мене інколи таке враження, що це випробування... не знаю на що і для чого.... але інколи просто хочеться кричати (саме тоді пишу вірші)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-16 17:17:36 ]
Адріанко, в тебе занадто фаталістичне бачення подій! Пусти добро у свою душу, просто щастя, для якого не треба умов - таке собі безумовне щастя :))) Це як уранці чистиш зуби, так само безумовно щасливою треба бути завжди!
Якщо підходити методично - почитай Луїзу Хей, Лай Цзи наприклад. Подивися на людську мудрість - вона спокійна та споглядальна, що аж заражає.
Ти звикла страждати. Згодна, це іноді неймовірне задоволення, хоч ми того не розуміємо :)
Просто відпусти - подивись на принади світу! окрім кохання ще стільки надзвичайного у людських стосунках!!!!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-16 17:20:45 ]
Навіщо жити вчорашнім днем??? - він уже пройшов, вигас, пропав, помер - його не повернеш. І якби нам того не хотілось воскресати його - це марна справа.
Доля не бавиться з Тобою - це Ти бавишся з власним глуздом - хто кого. Коли платівка часто заїдає - її міняють, коли стоїмо замурованими - беремо молот і вивільнюємося.
Це, як не жаль, світ - де намає часу на довгі зупинки - ледь віддихався - біжимо далі, встигаємо крок-в-крок за ЖИТТЯМ.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Фешак Адріана (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-16 17:21:37 ]
звичайно, що я то все бачу
і страждати я не звикла! Я ЩАСЛИВА. в мене є кохана людина, в мене здорові батьки, в мене нормальна робота...... в мене є ПОЕЗІЯ і світле небо
Юлю, я найщасливіша в світі... правда інколи мені болить


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-16 17:25:11 ]
Юліє,
Ми як дві краплі води (Тєльци ми) ззовні!
А у середині - чот ногу поломає. :-))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Фешак Адріана (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-16 17:25:41 ]
а тепер Юркові

живу ніби нинішнім, як вмію, але живу... минуле.... та біг з ним я забувала, забувала, викреслювала і воно минуло ..... кануло, зникло, в пам*яті звичайно щось залишилось, але вже не таке яскраве і осяйне...... перехворіла
а потім то кляте минуле..... бачте вибачитись якогось чорта прийшла.......... ГАВ........ вибачила, побажала щастя, сказала, що зла не тримаю, поступила так, як мала...... але...... так, я в психушку....


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Фешак Адріана (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-16 17:28:48 ]
про гру з долею....
життя - це сплетіння випадковостей, спланованостей, розміреностей... життя- це стрімка ріка, можна борюхкатись, боротися з течією, плисти за тією ж течією... але ж насправді потрібно просто перейти на інший берег...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-16 17:36:26 ]
В психушку не тра (тут мені Зеньо нашіптує, хоче кійборд шмаганути об підлогу)...
Воно все перейде... Дощ переходить... Сніг...Життя... я визбирую Її усмішку із спогадів - назбирав пригоршню... освіжив лице... стало світло.
Це що тримає - це не ЛЮБОВ - 100% НІ, це поняття приватної власності - ось це МОЄ і все. А тут крім власної ДУШІ нічого й дійсно власного немає...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Фешак Адріана (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-16 17:40:14 ]
знаєш, люди чіпляються за матеріальне... вклоняються великому Мамоні, а мені на все прикро дивитися.... СПОГЛЯДАННЯ ПРОЦЕСУ ГНИТТЯ
а про психушку.... таки не тре

Юлю і Юрко, ВИ нинька підняли мені настрій ДЯКУЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-16 17:47:11 ]
Я, наприклад, не вклоняюся матеріальному - я знаю як його здобути і чутися спокійним.
Відчуття достатку повинно бути присутнім - тоді легше самореалізуватися. :-)
Адріанко,
Будемо підносити Дух на належний рівень! Будемо?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-16 17:50:07 ]
Адріаночко, я рада, що у тебе в житті саме так! Просто твоя лірична героїня надто сумна, і вся ота демагогія стосувалася неї. :)))

Юріє, теперка трошки ясніше, звідки у Вас пристрасть, а у Зеня - бичачі замашки :)))))))) привіт обом!

Щасти і тобі, Адріанко! Світлого натхнення!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Фешак Адріана (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-16 17:57:42 ]
Юрку, Дух підносити БУДЕМО!
Юлю, дякую, заходь, пиши

файних Вам вихідних!!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-16 18:23:53 ]
Дєкуємо Юліє,
Зеньо абіділся і казов же за бика кто то атветіт :-)))))))))))
А з мене пристрасть так і пре - я щей на самохо Юрія народився. :-)
А це подвійний знак Венери. Ух (прикусує губу) і посилає повітряний поцілунок. Ловіть - він (поцілунок) від щирості.
Адріанко,
То` теж - Have a nice one!


1   2   3   Переглянути все