ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Євген Федчук
2025.09.07 19:06
Ще один монстр кривавий між «героїв»,
Що носяться із ними москалі.
Ще пошукати треба на Землі,
Хто поливав би отак щедро кров’ю
Своїх солдат поля кривавих битв.
Солдатським трупом він встеляв дорогу,
Хоча не завжди і до перемоги.
Скоріше катом був

Юрій Гундарєв
2025.09.07 14:19
Росіяни традиційно заявляють, що б‘ють лише по військових об‘єктах…
Під час нічної масованої атаки на столицю пошкоджено будівлю Кабінету Міністрів України.
Ворожий удар спричинив руйнування даху та верхніх поверхів будівлі, на місці влучання виникла п

Іван Потьомкін
2025.09.07 12:38
Уже прощаються із листям дерева,
Стоять оголені, задумані, врочисті.
І раптом всупереч прогнозам падолисту
На дереві однім з’явилися... рожево-білі квіти.
Милуюсь і не відаю, радіть чи сумувать?
Невдовзі вітер і дощі понищать їх несамовито...
Д

Олександр Сушко
2025.09.07 07:01
https://www.facebook.com/share/p/1G79yWG3eF/

Віктор Кучерук
2025.09.07 05:44
Жінки красиві втомлюють мій зір
І білий світ затьмарюють собою, –
Коли зближався з гарною на спір,
То розчинявся в ній перед юрбою.
Мов безвісті, відразу пропадав
Не лиш для інших, а також для себе, –
Отак, буває, покидає, став
У пошуках річок б

Юрій Лазірко
2025.09.06 22:40
Чи не тому вуста німі,
що душу відвели зимі
в солодких перегрівах тіла?
Бо брали - що душа хотіла,
а віддавали дні одні
та берегли на старість сили.
Та лічить Бог
на часу вервиці за двох

Борис Костиря
2025.09.06 21:50
Я в'язну в снігах, ніби в пісках часу.
Я в'язну в часі, наче в снігах.
Погана видимість через снігопад
створює плівку, через яку
можна побачити драму століть.
Сніги засмоктують мене,
як трясовина. У снігах
я потрапляю в пастку,

С М
2025.09.06 13:49
Синій хліб не їж, матимеш недуг
Що вбили брата, убили сестру
А курчачий гриль на скошених пісках
Не зрівняю із бобами що у твоїх руках

О, Мейбел, Мейбел
Люблю тебе, дівча
Та я не певний

Віктор Насипаний
2025.09.06 12:39
Ще день висить на сонця цвяшку.
Давно печуться хмари-калачі.
І небо крадне пізню пташку,
Сплітають синь шипшин кущі.

Прив’яже ніч на нитку тиші
Старий горіх- тепла віщун.
І трави стануть неба вищі.

М Менянин
2025.09.06 11:59
Каже батько: годі, сину!
Досить статку!! Рівно спину!!!
Ростив змалку – відпочину,
Боже ж зранку, всім по чину!

06.09.2025р. UA

Віктор Кучерук
2025.09.06 07:19
І уявити не можу
В снах, або в мріях своїх,
Щоб я на тебе схожу
Стріти колись десь зміг.
Тож не покину ніколи
І не ображу ніяк, –
В мене залюблену долю
Більше не стріну – це факт.

Володимир Бойко
2025.09.06 02:51
Повзучі гади теж літають, якщо їх добряче копнути. Тим, що живуть у вигаданому світі, краще там і помирати. Хочеш проблем собі – створи проблеми іншим. Не дикун боїться цивілізації, а цивілізація дикуна. Люди якщо і змінюються, то не в кращий

Борис Костиря
2025.09.05 21:30
Мене жене гостроконечний сніг,
Мов кара неба чи лиха примара.
Як Жан Жене, наздоганяє сміх.
Примарою стає гірка омана.

Мене жене непереможний сніг.
Він вічний, він біблійний і арктичний.
Сніг падає, немовби пес, до ніг

Ярослав Чорногуз
2025.09.05 16:40
Зелен-листя поволеньки в'яне,
Опадає додолу, сумне.
Затужу за тобою, кохана,
Щем осінній огорне мене.

Наших зустрічей, Боже, як мало --
Світлих днів у моєму житті.
Наче кинутий я на поталу

Володимир Ляшкевич
2025.09.05 11:18
Ця ніч,
зла ніч -
зліт Зла!

І чорнота
із-зусебіч
наповза!

Віктор Кучерук
2025.09.05 09:33
Життю радію, мов дитина,
І щиро тішуся щодня,
Що в хату пнеться без упину
Моя турботлива рідня.
Найближчим людям небайдуже
В яких умовах я живу, –
Що тре робити швидко й дружно,
Аби лишався на плаву.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ірина Єфремова
2025.09.04

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Фешак Адріана / Вірші

 Д.В.М.

Контекст :


      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2007-03-15 18:38:00
Переглядів сторінки твору 20014
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.468 / 5  (4.695 / 5.23)
* Рейтинг "Майстерень" 4.457 / 5  (4.541 / 5.07)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.747
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Конкурс «Поетичні Майстерні - ІІ півріччя 2009»
Автор востаннє на сайті 2013.06.21 10:25
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Фешак Адріана (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-16 17:11:13 ]
доля!!??? (голосніше я ще не кричала)
ДОЛЯ (!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!) (знову цей крик)

Юрку, доля не вибір робить за мене, а бавиться мною... в мене інколи таке враження, що це випробування... не знаю на що і для чого.... але інколи просто хочеться кричати (саме тоді пишу вірші)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-16 17:17:36 ]
Адріанко, в тебе занадто фаталістичне бачення подій! Пусти добро у свою душу, просто щастя, для якого не треба умов - таке собі безумовне щастя :))) Це як уранці чистиш зуби, так само безумовно щасливою треба бути завжди!
Якщо підходити методично - почитай Луїзу Хей, Лай Цзи наприклад. Подивися на людську мудрість - вона спокійна та споглядальна, що аж заражає.
Ти звикла страждати. Згодна, це іноді неймовірне задоволення, хоч ми того не розуміємо :)
Просто відпусти - подивись на принади світу! окрім кохання ще стільки надзвичайного у людських стосунках!!!!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-16 17:20:45 ]
Навіщо жити вчорашнім днем??? - він уже пройшов, вигас, пропав, помер - його не повернеш. І якби нам того не хотілось воскресати його - це марна справа.
Доля не бавиться з Тобою - це Ти бавишся з власним глуздом - хто кого. Коли платівка часто заїдає - її міняють, коли стоїмо замурованими - беремо молот і вивільнюємося.
Це, як не жаль, світ - де намає часу на довгі зупинки - ледь віддихався - біжимо далі, встигаємо крок-в-крок за ЖИТТЯМ.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Фешак Адріана (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-16 17:21:37 ]
звичайно, що я то все бачу
і страждати я не звикла! Я ЩАСЛИВА. в мене є кохана людина, в мене здорові батьки, в мене нормальна робота...... в мене є ПОЕЗІЯ і світле небо
Юлю, я найщасливіша в світі... правда інколи мені болить


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-16 17:25:11 ]
Юліє,
Ми як дві краплі води (Тєльци ми) ззовні!
А у середині - чот ногу поломає. :-))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Фешак Адріана (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-16 17:25:41 ]
а тепер Юркові

живу ніби нинішнім, як вмію, але живу... минуле.... та біг з ним я забувала, забувала, викреслювала і воно минуло ..... кануло, зникло, в пам*яті звичайно щось залишилось, але вже не таке яскраве і осяйне...... перехворіла
а потім то кляте минуле..... бачте вибачитись якогось чорта прийшла.......... ГАВ........ вибачила, побажала щастя, сказала, що зла не тримаю, поступила так, як мала...... але...... так, я в психушку....


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Фешак Адріана (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-16 17:28:48 ]
про гру з долею....
життя - це сплетіння випадковостей, спланованостей, розміреностей... життя- це стрімка ріка, можна борюхкатись, боротися з течією, плисти за тією ж течією... але ж насправді потрібно просто перейти на інший берег...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-16 17:36:26 ]
В психушку не тра (тут мені Зеньо нашіптує, хоче кійборд шмаганути об підлогу)...
Воно все перейде... Дощ переходить... Сніг...Життя... я визбирую Її усмішку із спогадів - назбирав пригоршню... освіжив лице... стало світло.
Це що тримає - це не ЛЮБОВ - 100% НІ, це поняття приватної власності - ось це МОЄ і все. А тут крім власної ДУШІ нічого й дійсно власного немає...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Фешак Адріана (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-16 17:40:14 ]
знаєш, люди чіпляються за матеріальне... вклоняються великому Мамоні, а мені на все прикро дивитися.... СПОГЛЯДАННЯ ПРОЦЕСУ ГНИТТЯ
а про психушку.... таки не тре

Юлю і Юрко, ВИ нинька підняли мені настрій ДЯКУЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-16 17:47:11 ]
Я, наприклад, не вклоняюся матеріальному - я знаю як його здобути і чутися спокійним.
Відчуття достатку повинно бути присутнім - тоді легше самореалізуватися. :-)
Адріанко,
Будемо підносити Дух на належний рівень! Будемо?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-16 17:50:07 ]
Адріаночко, я рада, що у тебе в житті саме так! Просто твоя лірична героїня надто сумна, і вся ота демагогія стосувалася неї. :)))

Юріє, теперка трошки ясніше, звідки у Вас пристрасть, а у Зеня - бичачі замашки :)))))))) привіт обом!

Щасти і тобі, Адріанко! Світлого натхнення!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Фешак Адріана (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-16 17:57:42 ]
Юрку, Дух підносити БУДЕМО!
Юлю, дякую, заходь, пиши

файних Вам вихідних!!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-16 18:23:53 ]
Дєкуємо Юліє,
Зеньо абіділся і казов же за бика кто то атветіт :-)))))))))))
А з мене пристрасть так і пре - я щей на самохо Юрія народився. :-)
А це подвійний знак Венери. Ух (прикусує губу) і посилає повітряний поцілунок. Ловіть - він (поцілунок) від щирості.
Адріанко,
То` теж - Have a nice one!


1   2   3   Переглянути все