ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Світлана Пирогова
2026.01.29 21:59
Ожеледиця
Скляне повітря, тиша нежива.
Застиг у глянці вечір на порозі.
Необережно кинуті слова
Лишились, як льодинки на дорозі.

Весь світ накрила панцирна броня.
Прозорий шовк, підступний і блискучий.
Заснула з льодом зморена стерня.

Артур Курдіновський
2026.01.29 19:57
Ночі темно-сині (малий вінок ронделів)
МАГІСТРАЛ

Дитинством пахнуть ночі темно-сині,
А на снігу - ялинкою сліди.
Буває, зігрівають холоди
І спогади, такі живі картини!

Розпливчасті та ледь помітні тіні

С М
2026.01.29 18:05
Відьмача (The Jimi Hendrix Experience)
о так я відьмача
бігме-бо відьмача

я родився в ту ніч
як місяць божий зачервонів
родився в ту ніч
як місяць був у червонім огні
небіжка мати скричала ”циганка повіла правду!“

Іван Потьомкін
2026.01.29 18:01
***
Шукаю на Святій Землі пейзажі,
Чимсь схожі на вкраїнські:
Горби і пагорби не лисі, а залісені,
Карпати вгадую в Голанах,
Говерлу - в засніженім Хермоні ,
Йордан у верболозі, як і Дніпро,
Вливається у серце щемом...
...А за пейзажами на Сході

Юрко Бужанин
2026.01.29 17:20
Спогад.
Нас поєднало. Правда, не навіки.
Згадай, як тебе палко цілував.
У пристрасті стуляла ти повіки,
А я свої відкритими тримав.

Усе я бачив: - як ти десь літала,
Пелюсточки, мов айстри, розцвіли...
І люба, до солодкого фіна

Євген Федчук
2026.01.29 16:03
* * *
Цікаво, як же вміють москалі
Все дригом догори перевернути,
Вину свою на іншого спихнути.
І совість їх не мучить взагалі.
На нас напали, на весь світ кричать,
Що лише ми у тому всьому винні.
На їх умовах здатися повинні,
Інакше вони будуть нас вбив

Тетяна Левицька
2026.01.29 11:43
Мелодія минулого
То він мене ніколи не кохав.
Чи згадує мелодію минулу?
Бо я ще й досі вальсу не забула,
як лопотіли в полисках заграв.
Ніяк наговоритись не могли,
всотати ніжність в почуття незриме
і дієслів не висказаних рими
під небесами бурштинових слив.

Борис Костиря
2026.01.29 11:26
Стадіон
Порожній стадіон - як виклик порожнечі,
Як виклик непроявленому злу.
Гуляє дух свободи і предтечі,
Як виклик небуттю і злому королю.

На стадіоні грає Марадона.
Всі матчі вирішальні у цей час
Розіграні на полі стадіону,

Сергій Губерначук
2026.01.29 11:12
Поліфонія
Поліфонія – лебедине звучання
рук погладливих,
синя синь,
кіт манюній з тонюнім сюрчанням,
що з-під боку мого смокче тінь,
мов комарик, який у комору
у тепло, у неволю, з простору…

Олена Побийголод
2026.01.29 10:42
1942. Нашестя
Із Іллі Еренбурга (1891-1967)

Вони напали, сказом пройняті,
з азартом вбивць та упиряк;
але таке є слово: «встояти»,
коли й не встояти ніяк,

і є душа – іще не скорена,

Ярослав Чорногуз
2026.01.29 05:37
То хто ми?
То в жар мене, то в холод кине,
Рояться думоньки сумні --
Так заболіла Україна...
І душать сльози навісні.

Вкраїнці -- у боях титани,
І творять чудеса в борні,
А між собою - отамани,

Ірина Вірна
2026.01.28 23:03
у цьому будинку зникають душі...
У цьому будинку зникають душі....
Ти хочеш ступити на його поріг?
Спочатку прислухайся до звуків
(а раптом десь стогін ... крізь тишу століть)

У цьому будинку зникають душі...
Поріг переступлено...
Страшно? Не йди!

Тетяна Левицька
2026.01.28 20:52
Я без нього
Не вгамую серця стук...
Січень, змилуйся над нами.
Божевільний хуги гук
між розлогими ярами.

Милий в чаті пропаде,
згубиться і не знайдеться.
Припаде ж бо де-не-де.

Микола Дудар
2026.01.28 20:24
Хто його знає
…ось вона, ось… старенька верба
Потрісканий стовбур все той же…
Що, не впізнала? пам’ять не та?
Ти зачекай… Вербонько-боже

Спомини лиш… встрічала весну
А в жовтні покірно жовтіла
Листя і віття з рос і в росу

Іван Потьомкін
2026.01.28 18:46
Трестман Григорій "Марк Шагал в Меа-Шеарім"
Усе сторчма на цім святковім світі.
Лиш догори ходить єврей дає ногам.
Чи ж перший я, хто запримітив,
Що полотно мудріш, аніж художник сам?

Портрет мій був би рабину впору.
Затіснуватий, може, але ж пасує так.
Вічно і в’ їдливо вивча він Тору,

Ірина Білінська
2026.01.28 13:37
***
Які красиві ці сніги!
Які нестерпні!
Під ними тліє світ нагий,
як скрипка серпня…
Його чутлива нагота —
ламка і ніжна,
укрита попелом, як та
жона невтішна.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Стефан Наздоганяйко
2026.01.28

Кіра Лялько
2026.01.22

Аліна Гурин
2026.01.19

Лесь Коваль
2026.01.19

Жанна Мартиросян
2026.01.16

Таїсія Кюлас
2026.01.11

Вероніка В
2025.12.24






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Валерій Хмельницький / Вірші / Поетичні переклади текстів пісень Володимира Висоцького (з російської мови)

 Володимир Висоцький. Пісня про сентиментального боксера (переклад з російської)
Удар, удар, іще удар, і знов удар - і от
Борис Будкеєв (Краснодар) проводить аперкот.
Він притиснув мене в кутку, заледве я утік,
Ось - аперкот, і я хитнувсь, подумав, що гаплик.

І думав Будкеєв і в щелепу бив:
"Мені це найкращий в житті позитив!"

Суддя рахує до "семи", а я немов на дні,
Встаю, пірнаю зверху вниз, і бали йдуть мені.
Неправда, наче б на фінал я сили приберіг, -
Не варто ставити фінгал і бити навідліг.

Та думав Будкеєв і в корпус гатив:
"Мені це найкращий в житті позитив!"

В трибунах крик навперебій: - Ату, він боягуз!.. -
Будкеєв лізе в ближній бій, я до канатів трусь.
Та він проліз - він сибіряк, настирливі вони.
І я сказав йому: - Дивак! Втомився, відпочинь!

А він не почув, лиш мене возвістив,
Що це є найкращий в житті позитив.

А він все б'є - здоровий чорт! Ой, не було б біди.
Та бокс - не бійка, тільки спорт відважних і т. д.
Ось він ударив раз, два, три - і сам позбувся сил.
Підняв ту руку рефері, якою я не бив.

Бо скільки б ти, дурню, кого б не гатив,
Утямиш запізно, що це - негатив.


20.04.2015




Текст оригіналу для ознайомлення:

Удар, удар, еще удар, опять удар - и вот
Борис Будкеев (Краснодар) проводит апперкот.
Вот он прижал меня в углу, вот я едва ушел,
Вот - апперкот, я на полу, и мне нехорошо.

И думал Будкеев, мне челюсть кроша:
"И жить хорошо,и жизнь хороша!"

При счете "семь" я все лежу, рыдают землячки.
Встаю, ныряю, ухожу, и мне идут очки.
Неправда, будто бы к концу я силы берегу, -
Бить человека по лицу я с детства не могу.

Но думал Будкеев, мне ребра круша :
"И жить хорошо,и жизнь хороша!"

В трибунах свист,в трибунах вой: - Ату его, он трус!...-
Будкеев лезет в ближний бой, а я к канатам жмусь.
Но он пролез - он сибиряк, настырные они.
И я сказал ему : - Чудак! Устал ведь, отдохни!

Но он не услышал, он думал, дыша:
Что жить хорошо и жизнь хороша.

А он все бьет - здоровый черт! Я вижу - быть беде.
Ведь бокс - не драка, это спорт отважных и т. д.
Вот он ударил раз,два,три - и сам лишился сил.
Мне руку поднял рефери, которой я не бил.

Лежал он и думал: что жизнь хороша...
Кому - хороша, а кому - ни шиша.

1966

http://rockbaro.net/topics/2505/


• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Контекст : Володимир Висоцький. Пісня про сентиментального боксера


    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2015-04-20 17:08:41
Переглядів сторінки твору 5278
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (5.063 / 5.42)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.995 / 5.44)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.718
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми ПЕРЕКЛАДИ
Автор востаннє на сайті 2023.04.12 17:19
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2015-04-20 20:35:50 ]
І я, коли перебував у лавах державних службовців, маскувався. І я не відвідував жодний зі сторонніх сайтів - погодних, рекламних, бізнесових etc. Ні з корпоративного Інтернету, ні з власного, мобільного, смартфонного. Бо час моїх публікацій все одно збігався б зі службовим. І це було б приводом до ганебного звільнення - і прощавай, високе фінансове забезпечення та соціальні пакети з їхніми та усіма ліфтами (кар'єрними, звичайно).
То кому як не мені, зрозуміло, чому Іванов підписується Сідоровим, а Степанов - кимсь іншим? До того ж це є їхньою особистою справою, - ким їм підписуватись, тим більше, якщо їх мало цікавить питання власної популярності. Коли цікавить - то, нмсдд, інша справа. То вже якась технологія штучної популярності.
Та всьому є кінець так само як був і початок.
Ми повертаємось до справжніх імен. Чесним пенсіонерам немає чого боятися. Сидорів - то Сидорів, Іванов - то Іванов, Есамбаєв - то Есамбаєв. Немає мене в міністерстві. Воно працює, а я відпочиваю. І немає чого боятися.
Зі всією сміливістю, яка лише може бути,
Ю.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2015-04-21 08:06:26 ]
:)))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Владислав Лоза (Л.П./Л.П.) [ 2015-04-25 12:35:43 ]
навіщо?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2015-04-26 20:28:22 ]
Філософське питання. Світова література ще знає "Что делать", "Камо грядеши" - що там ще, підкажіть, Владиславе.)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2015-04-26 20:58:06 ]
Що вам сказати, будкеєви?
З часом переклади можуть набути серйозної ваги, бо ніхто не бажатиме вчить оту імперську мову радянського і пострадянського загарбника.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2015-04-26 22:43:05 ]
От і я про те ж! Тому зріє навіть думка перекласти всього Володимира Семеновича. Надто вже люблю його пісні. А його не так і легко перекладати, як дехто собі думає-гадає.)
Дякую за підтримку, Семене!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Владислав Лоза (Л.П./Л.П.) [ 2015-04-27 22:39:25 ]
Яка в біса імперська мова? до чого тут мова? яке відношення амбіції політичної верхівки мають до культури? якщо вже асоціюати ці антагоністичні речі, то чому б не ізолювати себе і від Висоцького в тому числі? від Пушкіна, Срібного сторіччя і т.д., від українських поетів, які пишуть російською на кшталт Є. Більченко, чи писали довгий час, на кшталт Кисельова? ну а чого, творять же імперською, загарбницькою мовою. Якщо кажете А, то кажіть і Б. Митець у відривності від мови не існує. Тому не варто протирічити собі.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2015-04-28 08:51:39 ]
Ну, напевно, мову носіїв імперської загарбницької ідеї можна назвати імперською, чому б і ні? Адже це не верхівка прагне загарбати весь світ, це народ, який вибрав собі таку верхівку, прагне загарбати весь світ. А Висоцький завжди боровся проти системи. І Пушкіна недарма, напевно, на дуель викликали. Взагалі, будь-який справжній письменник апріорі борець з системою, а якщо ні, то висновок напрошується сам собою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Владислав Лоза (Л.П./Л.П.) [ 2015-04-28 10:38:26 ]
Мову носіїв імперської загарбницької ідеї не можна назвати імперською, і баста. Мова тут ні до чого. Не чіпайте російську мову, нею у нас розмовляє і пише пів-країни, причому не найгірших людей. Певна частина народу прагне загарбати, але не весь народ. І якщо вони собі обрали верхівку агресивну, то ми собі обрали верхівку цинічну, жадібну і продажну. Не знаю, що й гірше. І Ви так і не відповіли - як бути з Вашим перекладом з імперської мови, як бути з українськими російськомовними поетами? Добре, допустимо, борці з системою і т.д. але ж мова апріорі, мова сама по собі імперська, значить будь-який російськомовний поет - знаряддя в руках імперії агресорів. Та по-Вашому виходить? І взагалі, вишиватники доволі протирічні створіння. То кричать МОСКАЛЬ МЕНІ НЕ БРАТ, КОЛИ Ж УЖЕ ПЕРЕДОХНЕ ЦЯ ІМПЕРСЬКА НАЦІЯ, ВСІ ВОНИ ТАМ ПОГОЛОВНО АНТИУКРАЇНСЬКІ АЛКАШІ і т.д., то прихолять додому і читають письменників та поетів цієї нації. Іноді навіть перекладають.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2015-04-28 11:08:26 ]
Та що ж це у Вас усі, кого не візьмеш, вишиватниками виявляються? Вже до другого автора на моїй пам'яті Ви чіпляєте цей ярлик.

"Вишиватник, як продукт брудних PR-технологій.

Ярлик, який активно прикріплюють до патріотично налаштованих громадян, використовують з метою дискримінації українського націоналізму.

2014 рік відзначився, як відродження української національної свідомості, сплеску патріотизму в Україні. Вперше національна символіка отримала належну любов від народу. Інколи - наївну, інколи - стриману. Але вперше це стало тією рушійною силою, що здатна об'єднати українців. Мабуть, когось це неабияк дратує, тому й прагне дискримінувати паростки національної свідомості в головах українців. Отже, у який спосіб це робиться.

1) Прикріплюється ярлик "вишиватник", який викликає негативну аналогію в суспільства, бо асоціюється з "ватою". "Вата" - це об'єкт політики рашизму, що продукує культ Путіна. "Вата" на Донбасі - це сепаратисти, що принесли війну у нашу країну. Тобто, даний ярлик викликає доволі негативну асоціацію з губкою, яка бездумно вбирає пропаганду і не має здатності самостійно та критично мислити.

2) Який ефект приносить використання такого ярлика? Для цього розглянемо приклад: скажімо, я - українська націоналістка й дуже люблю українську національну символіку, з радістю прикріплюю жовто-блакитну стрічку до сумочки й цим демонстративно підкреслюю свою національну приналежність. Але суспільству нав'язали негативну аналогію з такими вчинками, а тому мене не сприймають за адекватну, нормальну людину. Часто можна почути насмішки чи зневагу на адресу таких, як я. У підсумку, побоюючись зневаги оточення, я перестаю демонструвати свою національну приналежність. Тобто, це - крок до розмивання ідентифікації себе з Україною.

...І, наостанок. У кожній європейській країні патріотизм сприймається, як позитивне явище. Якщо громадянин одягає майку з символікою своєї країни, то його ніхто не обзиває різновидом "вати.""

(http://espreso.tv/blogs/2014/12/28/vyshyvatnyk__yak_produkt_brudnykh_pr_tekhnolohiy)


А з російськомовними авторами в Україні взагалі дивна ситуація: з одного боку, їх вважають своїми в нас, з іншого - в Росії. Наприклад, зі здивуванням колись дізнався, що Анна Ахматова на Заході вважається українською поетесою, оскільки була одеситкою. Подібна ситуація з Гоголем.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Владислав Лоза (Л.П./Л.П.) [ 2015-04-28 15:30:31 ]
Ваші постійні апелювання до сторонніх сумнівних суб'єктивних джерел - це, я так розумію, звичка. В моєму розумінні вишиватник - це не плід ворожої пропаганди, це протирічна істота, яка кидається націоналістичними гаслами і при цьому продовжує існувати в "ворожому" культурному середовищі. Що я хотів донести: якщо мова імперська, не користуйтесь нею, відріжте себе від усього, що створене цією мовою та пов'язане з нею. Ви ж не імперець. Тоді у Ваших словах буде хоч якась істина, хоча би не протирічна, але радикальна. Тоді Ви будете не вишиватником, а скорше інтегральним націоналістом, хоча невідомо, що гірше. А краще відкинути всю цю маячню і усвідомити, що не варто асоціювати озброєну злюмпенізовану російську публіку із російським народом, не варто прирівнювати імперські промови Хуйла до творів Гумільова, Цветаєвої або Окуджави, не варто чіпати мову і культуру. Або, раз чіпаєте, то чіпайте до кінця, а не МОВА ІМПЕРСЬКА, АЛЕ ВИСОЦЬКОГО ПЕРЕКЛАДУ. Тим більше не варто писати про це пафосні патріотичні вірші, хоча це більшою мірою не Вам адресовано. Краще покласти декілька купюр у волонтерську скриньку або купити кульок медикаментів чи консервів і віднести до локальної організації - користі буде більше.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2015-04-28 16:12:06 ]
Владиславе, а хто тут кидається націоналістичними гаслами? З самого початку мова йшла про тексти, варто про них і далі її вести. І літературна діяльність - не перешкода займатись благодійною. Одне доповнює інше. Кажуть, невідомо, що більше важить для збереження світу - молитви чи здобування хліба насущного. Без одного не було б і іншого.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Бояров (М.К./М.К.) [ 2015-04-28 11:07:28 ]
Весело тут у Вас, колего.
Чому такі пристрасті?
Російську мову можна називати і мовою Директорії.
Вона настільки домінує за нашої пасивності та невігластва, що ми не пишемо та не кажемо "хибне", а кажемо "невірне". Втрачається дух мови, якщо так можна висловитись. Ми не використовуємо дієприслівникові звороти, а спрощуємо їх на промосковський лад. Так, оці вибрики знайшли свої місця у словниках. А хто є їхніми укладачами?
Складна тема, і доки хтось береться за зброю з приводу геополітичних прагнень, то, може, хоч ми якось вгамуємось? Як обидві сторони штучного конфлікту.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2015-04-28 11:24:34 ]
Та у мене де не зайдеш, весело. Напевне, такий вже я "Вєсєльчак У".
Звісно, 400-хлітнє панування московитського улусу на прадавній території укрів дало свої плоди.
Залишається сподіватись, що наші словесні суперечки у віртуальній реальності не перейдуть у збройне протистояння в реальній реальності і переможе здоровий глузд сперечальників, адже кожна суперечка, як стверджують прадавні індійські мудреці - це просто спалах пітти, і не веде, на противагу висловам інших древніх мудреців, до жодної істини, адже остання відома лише Абсолюту.