ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Курдіновський
2026.05.01 19:08
Записки дяді Жори. Записка 2. Мій друг #владімірмаяковский
Не пам'ятаю, на якому році життя застрелився мій друг, видатний поет Владімір Маяковський. Але перед тим, як застрелитися, він мені сказав: "Жоро, я тебе прошу: будь у поезії другим новатором після мене!" Я мовчки кивнув головою. А коли він уже застрел

Борис Костиря
2026.05.01 12:51
* * *
Покинутий дім залишається в серці.
Оселя любові, оселя розлук.
У битві життєвій, в розпаленім герці
Ми б'ємося в центрі надії та мук.

Покинутий дім, як маяк безпричальний.
У ньому лишились страждання земні.
І прийде філософ самітний, печальний

Юрко Бужанин
2026.05.01 12:35
Професор і множинність алкогольного буття
Сидить професор
голова як енциклопедія
а в горлі — пустеля Гобі
телефон казиться
телефонує деканат
(там нишком наливають)
телефонують колишні аспіранти
(там уже розлили)

Юрій Гундарів
2026.05.01 12:16
Вибране і вибрані-2
Стосовно мого нарису «Вибране і вибрані» я отримав такі коментарі Редакції Майстерень (далі - РМ). Перший коментар: «Чому принижуєте гідкими виразами цілком заслужені досягнення наших авторів…» (РМ пише: «гІдкими», а правильно: «гИдкими». Утім, РМ мен

Володимир Невесенко
2026.05.01 12:05
Стріляли в нього – вбивали Бога
Стріляли в нього – вбивали Бога,
Господь – Небесний, а він – земний...
Навала дика – Магога й Гога –
зайшла вершити свій суд жахний.

Була наруга велика в тому,
зловісний виклик – для всіх держав...
А він тримався, згнітивши втому,

Тетяна Левицька
2026.05.01 10:45
За життя
Вже міллю сточене руно,
У даль поринула б давно —
Болять суглоби, руки.
Кульбабою сивини літ,
Лелека кличе у політ —
Тримаюсь за онуків,

За соломинку майбуття,

Віктор Кучерук
2026.05.01 06:29
* * *
Сонце сяє понад містом
І радіє звіддалі,
Що промінчики іскристі
Мерехтять на всій землі.
Обціловують дбайливо
Стебла, листя, пелюстки
І дають нарешті привід
Погуляти залюбки.

Артур Курдіновський
2026.04.30 19:48
Його поезія не згасне! (віланела). Пам'яті Ярослава Чорногуза
Злетів у Небо передчасно
Співець любові осяйної.
Його поезія не згасне!

Безсмертні почуття прекрасні,
Що не розчавлені війною!
Злетів у Небо передчасно.

хома дідим
2026.04.30 18:19
* 61 *
хтось пан а дехто і пропав
кому кобила декому невіста
комусь вебсайт а ще комусь портал
до раю інколи й до пекла звісно
зоріючі стожари атлантид
наяди перламутрові намиста
гукне одна із них тобі привіт
подякуєш бо се красиво і корисно

Євген Федчук
2026.04.30 14:26
Облога Вишгорода у вересні-листопаді 1173 року
Сидять діди попід тином сиві та сивіші,
Розмовами про минуле зранку себе тішать.
Хоч укотре уже чули, слухають уважно,
Не якісь там пустобрехи, а люди ж поважні.
Розповідь ведуть неспішно – куди поспішати,
Все одно лиш до обіду вернуться до хати.
Си

Охмуд Песецький
2026.04.30 14:06
Чистої води
Витоки свідомості – це ті джерела,
які не стільки напувають, як звучать
милозвучністю твоїх думок а капела,
розмиваючи і зносячи тиху благодать
западин рахманного смиренства.

Мряка безсонячних просторів ущелин,
кулуари сходів минулих лавин і водос

Артур Курдіновський
2026.04.30 11:17
Записки дяді Жори. Записка 1. Мій друг #юрійгагарін
березня 1968 року героїчно загинув мій друг, космонавт Юрій Гагарін. Але перед тим, як загинути, він мені сказав: "Жоро, будь у літературі першим! Як я - у космосі!" З того моменту я зрозумів, що в моїй поезії і прозі ідіотизм має бути суто космічного м

Борис Костиря
2026.04.30 11:15
Нескінченні дощі
Нескінченні дощі заливають свідомість.
І ковчег для рятунку уже потонув.
Хто ж допише печальну і змучену повість,
У якій за лаштунками Бог підморгнув?

Хто допише дощі на картині стозвучній
Там, де пензель упав у провалля віків?
Хто допише туман, б

Тетяна Левицька
2026.04.30 09:39
Сонячний
Вітер увірвавсь на ганок,
ходором вся хата.
Не буди мене так рано,
я ще хочу спати.
Додивитись сни рожеві,
дочекатись зливи
і плекати світ у мреві
срібної оливи.

Віктор Кучерук
2026.04.30 05:47
* * *
Зоряниці марніють тоді,
Коли жаром займається обрій,
А розбуджений звуками дім
Переповнюють світло і добрість.
Погасають, як іскри, рої
Зоряниць на блідім небосхилі,
Коли родяться вірші мої
І показують крила та силу.

Вікторія Лимар
2026.04.29 23:51
У кожного свій власний шлях
Небесна синь така безмежна.
Не можу погляд зупинить.
Бо неповторна зникне мить.
А ми від Всесвіту залежні.
Думки бувають протилежні
тому, що коїться навколо.
Навколо скільки горя, зла.
Ось так і я в собі несла,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Андрій Стельмахер
2026.04.29

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Макс Катинський
2026.04.22

Лія Ланер
2026.04.18

Оксана Алексеєва
2026.04.14

Костянтин Ватульов
2026.04.02






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Валерій Хмельницький / Вірші / Поетичні переклади текстів пісень Володимира Висоцького (з російської мови)

 Володимир Висоцький. Пісня про сентиментального боксера (переклад з російської)
Удар, удар, іще удар, і знов удар - і от
Борис Будкеєв (Краснодар) проводить аперкот.
Він притиснув мене в кутку, заледве я утік,
Ось - аперкот, і я хитнувсь, подумав, що гаплик.

І думав Будкеєв і в щелепу бив:
"Мені це найкращий в житті позитив!"

Суддя рахує до "семи", а я немов на дні,
Встаю, пірнаю зверху вниз, і бали йдуть мені.
Неправда, наче б на фінал я сили приберіг, -
Не варто ставити фінгал і бити навідліг.

Та думав Будкеєв і в корпус гатив:
"Мені це найкращий в житті позитив!"

В трибунах крик навперебій: - Ату, він боягуз!.. -
Будкеєв лізе в ближній бій, я до канатів трусь.
Та він проліз - він сибіряк, настирливі вони.
І я сказав йому: - Дивак! Втомився, відпочинь!

А він не почув, лиш мене возвістив,
Що це є найкращий в житті позитив.

А він все б'є - здоровий чорт! Ой, не було б біди.
Та бокс - не бійка, тільки спорт відважних і т. д.
Ось він ударив раз, два, три - і сам позбувся сил.
Підняв ту руку рефері, якою я не бив.

Бо скільки б ти, дурню, кого б не гатив,
Утямиш запізно, що це - негатив.


20.04.2015




Текст оригіналу для ознайомлення:

Удар, удар, еще удар, опять удар - и вот
Борис Будкеев (Краснодар) проводит апперкот.
Вот он прижал меня в углу, вот я едва ушел,
Вот - апперкот, я на полу, и мне нехорошо.

И думал Будкеев, мне челюсть кроша:
"И жить хорошо,и жизнь хороша!"

При счете "семь" я все лежу, рыдают землячки.
Встаю, ныряю, ухожу, и мне идут очки.
Неправда, будто бы к концу я силы берегу, -
Бить человека по лицу я с детства не могу.

Но думал Будкеев, мне ребра круша :
"И жить хорошо,и жизнь хороша!"

В трибунах свист,в трибунах вой: - Ату его, он трус!...-
Будкеев лезет в ближний бой, а я к канатам жмусь.
Но он пролез - он сибиряк, настырные они.
И я сказал ему : - Чудак! Устал ведь, отдохни!

Но он не услышал, он думал, дыша:
Что жить хорошо и жизнь хороша.

А он все бьет - здоровый черт! Я вижу - быть беде.
Ведь бокс - не драка, это спорт отважных и т. д.
Вот он ударил раз,два,три - и сам лишился сил.
Мне руку поднял рефери, которой я не бил.

Лежал он и думал: что жизнь хороша...
Кому - хороша, а кому - ни шиша.

1966

http://rockbaro.net/topics/2505/


• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Контекст : Володимир Висоцький. Пісня про сентиментального боксера


    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2015-04-20 17:08:41
Переглядів сторінки твору 5395
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (5.063 / 5.42)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.995 / 5.44)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.718
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми ПЕРЕКЛАДИ
Автор востаннє на сайті 2023.04.12 17:19
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2015-04-20 20:35:50 ]
І я, коли перебував у лавах державних службовців, маскувався. І я не відвідував жодний зі сторонніх сайтів - погодних, рекламних, бізнесових etc. Ні з корпоративного Інтернету, ні з власного, мобільного, смартфонного. Бо час моїх публікацій все одно збігався б зі службовим. І це було б приводом до ганебного звільнення - і прощавай, високе фінансове забезпечення та соціальні пакети з їхніми та усіма ліфтами (кар'єрними, звичайно).
То кому як не мені, зрозуміло, чому Іванов підписується Сідоровим, а Степанов - кимсь іншим? До того ж це є їхньою особистою справою, - ким їм підписуватись, тим більше, якщо їх мало цікавить питання власної популярності. Коли цікавить - то, нмсдд, інша справа. То вже якась технологія штучної популярності.
Та всьому є кінець так само як був і початок.
Ми повертаємось до справжніх імен. Чесним пенсіонерам немає чого боятися. Сидорів - то Сидорів, Іванов - то Іванов, Есамбаєв - то Есамбаєв. Немає мене в міністерстві. Воно працює, а я відпочиваю. І немає чого боятися.
Зі всією сміливістю, яка лише може бути,
Ю.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2015-04-21 08:06:26 ]
:)))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Владислав Лоза (Л.П./Л.П.) [ 2015-04-25 12:35:43 ]
навіщо?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2015-04-26 20:28:22 ]
Філософське питання. Світова література ще знає "Что делать", "Камо грядеши" - що там ще, підкажіть, Владиславе.)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2015-04-26 20:58:06 ]
Що вам сказати, будкеєви?
З часом переклади можуть набути серйозної ваги, бо ніхто не бажатиме вчить оту імперську мову радянського і пострадянського загарбника.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2015-04-26 22:43:05 ]
От і я про те ж! Тому зріє навіть думка перекласти всього Володимира Семеновича. Надто вже люблю його пісні. А його не так і легко перекладати, як дехто собі думає-гадає.)
Дякую за підтримку, Семене!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Владислав Лоза (Л.П./Л.П.) [ 2015-04-27 22:39:25 ]
Яка в біса імперська мова? до чого тут мова? яке відношення амбіції політичної верхівки мають до культури? якщо вже асоціюати ці антагоністичні речі, то чому б не ізолювати себе і від Висоцького в тому числі? від Пушкіна, Срібного сторіччя і т.д., від українських поетів, які пишуть російською на кшталт Є. Більченко, чи писали довгий час, на кшталт Кисельова? ну а чого, творять же імперською, загарбницькою мовою. Якщо кажете А, то кажіть і Б. Митець у відривності від мови не існує. Тому не варто протирічити собі.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2015-04-28 08:51:39 ]
Ну, напевно, мову носіїв імперської загарбницької ідеї можна назвати імперською, чому б і ні? Адже це не верхівка прагне загарбати весь світ, це народ, який вибрав собі таку верхівку, прагне загарбати весь світ. А Висоцький завжди боровся проти системи. І Пушкіна недарма, напевно, на дуель викликали. Взагалі, будь-який справжній письменник апріорі борець з системою, а якщо ні, то висновок напрошується сам собою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Владислав Лоза (Л.П./Л.П.) [ 2015-04-28 10:38:26 ]
Мову носіїв імперської загарбницької ідеї не можна назвати імперською, і баста. Мова тут ні до чого. Не чіпайте російську мову, нею у нас розмовляє і пише пів-країни, причому не найгірших людей. Певна частина народу прагне загарбати, але не весь народ. І якщо вони собі обрали верхівку агресивну, то ми собі обрали верхівку цинічну, жадібну і продажну. Не знаю, що й гірше. І Ви так і не відповіли - як бути з Вашим перекладом з імперської мови, як бути з українськими російськомовними поетами? Добре, допустимо, борці з системою і т.д. але ж мова апріорі, мова сама по собі імперська, значить будь-який російськомовний поет - знаряддя в руках імперії агресорів. Та по-Вашому виходить? І взагалі, вишиватники доволі протирічні створіння. То кричать МОСКАЛЬ МЕНІ НЕ БРАТ, КОЛИ Ж УЖЕ ПЕРЕДОХНЕ ЦЯ ІМПЕРСЬКА НАЦІЯ, ВСІ ВОНИ ТАМ ПОГОЛОВНО АНТИУКРАЇНСЬКІ АЛКАШІ і т.д., то прихолять додому і читають письменників та поетів цієї нації. Іноді навіть перекладають.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2015-04-28 11:08:26 ]
Та що ж це у Вас усі, кого не візьмеш, вишиватниками виявляються? Вже до другого автора на моїй пам'яті Ви чіпляєте цей ярлик.

"Вишиватник, як продукт брудних PR-технологій.

Ярлик, який активно прикріплюють до патріотично налаштованих громадян, використовують з метою дискримінації українського націоналізму.

2014 рік відзначився, як відродження української національної свідомості, сплеску патріотизму в Україні. Вперше національна символіка отримала належну любов від народу. Інколи - наївну, інколи - стриману. Але вперше це стало тією рушійною силою, що здатна об'єднати українців. Мабуть, когось це неабияк дратує, тому й прагне дискримінувати паростки національної свідомості в головах українців. Отже, у який спосіб це робиться.

1) Прикріплюється ярлик "вишиватник", який викликає негативну аналогію в суспільства, бо асоціюється з "ватою". "Вата" - це об'єкт політики рашизму, що продукує культ Путіна. "Вата" на Донбасі - це сепаратисти, що принесли війну у нашу країну. Тобто, даний ярлик викликає доволі негативну асоціацію з губкою, яка бездумно вбирає пропаганду і не має здатності самостійно та критично мислити.

2) Який ефект приносить використання такого ярлика? Для цього розглянемо приклад: скажімо, я - українська націоналістка й дуже люблю українську національну символіку, з радістю прикріплюю жовто-блакитну стрічку до сумочки й цим демонстративно підкреслюю свою національну приналежність. Але суспільству нав'язали негативну аналогію з такими вчинками, а тому мене не сприймають за адекватну, нормальну людину. Часто можна почути насмішки чи зневагу на адресу таких, як я. У підсумку, побоюючись зневаги оточення, я перестаю демонструвати свою національну приналежність. Тобто, це - крок до розмивання ідентифікації себе з Україною.

...І, наостанок. У кожній європейській країні патріотизм сприймається, як позитивне явище. Якщо громадянин одягає майку з символікою своєї країни, то його ніхто не обзиває різновидом "вати.""

(http://espreso.tv/blogs/2014/12/28/vyshyvatnyk__yak_produkt_brudnykh_pr_tekhnolohiy)


А з російськомовними авторами в Україні взагалі дивна ситуація: з одного боку, їх вважають своїми в нас, з іншого - в Росії. Наприклад, зі здивуванням колись дізнався, що Анна Ахматова на Заході вважається українською поетесою, оскільки була одеситкою. Подібна ситуація з Гоголем.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Владислав Лоза (Л.П./Л.П.) [ 2015-04-28 15:30:31 ]
Ваші постійні апелювання до сторонніх сумнівних суб'єктивних джерел - це, я так розумію, звичка. В моєму розумінні вишиватник - це не плід ворожої пропаганди, це протирічна істота, яка кидається націоналістичними гаслами і при цьому продовжує існувати в "ворожому" культурному середовищі. Що я хотів донести: якщо мова імперська, не користуйтесь нею, відріжте себе від усього, що створене цією мовою та пов'язане з нею. Ви ж не імперець. Тоді у Ваших словах буде хоч якась істина, хоча би не протирічна, але радикальна. Тоді Ви будете не вишиватником, а скорше інтегральним націоналістом, хоча невідомо, що гірше. А краще відкинути всю цю маячню і усвідомити, що не варто асоціювати озброєну злюмпенізовану російську публіку із російським народом, не варто прирівнювати імперські промови Хуйла до творів Гумільова, Цветаєвої або Окуджави, не варто чіпати мову і культуру. Або, раз чіпаєте, то чіпайте до кінця, а не МОВА ІМПЕРСЬКА, АЛЕ ВИСОЦЬКОГО ПЕРЕКЛАДУ. Тим більше не варто писати про це пафосні патріотичні вірші, хоча це більшою мірою не Вам адресовано. Краще покласти декілька купюр у волонтерську скриньку або купити кульок медикаментів чи консервів і віднести до локальної організації - користі буде більше.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2015-04-28 16:12:06 ]
Владиславе, а хто тут кидається націоналістичними гаслами? З самого початку мова йшла про тексти, варто про них і далі її вести. І літературна діяльність - не перешкода займатись благодійною. Одне доповнює інше. Кажуть, невідомо, що більше важить для збереження світу - молитви чи здобування хліба насущного. Без одного не було б і іншого.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Бояров (М.К./М.К.) [ 2015-04-28 11:07:28 ]
Весело тут у Вас, колего.
Чому такі пристрасті?
Російську мову можна називати і мовою Директорії.
Вона настільки домінує за нашої пасивності та невігластва, що ми не пишемо та не кажемо "хибне", а кажемо "невірне". Втрачається дух мови, якщо так можна висловитись. Ми не використовуємо дієприслівникові звороти, а спрощуємо їх на промосковський лад. Так, оці вибрики знайшли свої місця у словниках. А хто є їхніми укладачами?
Складна тема, і доки хтось береться за зброю з приводу геополітичних прагнень, то, може, хоч ми якось вгамуємось? Як обидві сторони штучного конфлікту.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2015-04-28 11:24:34 ]
Та у мене де не зайдеш, весело. Напевне, такий вже я "Вєсєльчак У".
Звісно, 400-хлітнє панування московитського улусу на прадавній території укрів дало свої плоди.
Залишається сподіватись, що наші словесні суперечки у віртуальній реальності не перейдуть у збройне протистояння в реальній реальності і переможе здоровий глузд сперечальників, адже кожна суперечка, як стверджують прадавні індійські мудреці - це просто спалах пітти, і не веде, на противагу висловам інших древніх мудреців, до жодної істини, адже остання відома лише Абсолюту.