ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2026.09.14 13:54
Розмах
Безсоння випалює розум.
Пустеля, якою йде Ромул.
Побачимо розуму розмах.
Небачена сила і розмір.
Пізнаю глибокі закони
Свідомості без перепони.
Не знають шляхи заборони,
Долаючи всі забобони.

Вячеслав Руденко
2026.09.14 12:13
Мабуть
Сірий дощик кропить — буде бабі клопіт:
Осінь через тиждень знов зайде в село.
Дід на дворі босий смалить папіросу,
Мокра чорна кішка моститься в відро.

А сусідка Мотря варить юшку вкотре,
І не тільки юшку — ще й густий куліш.
До вдовиці Мотрі в т

Олена Побийголод
2026.09.14 09:55
1937. Пожежник
Василь Лебедєв-Кумач (1898-1949)

Каска сяє у сонячній ласці,
на всі боки проміння ллючи;
у тій мідній начищеній касці
ходить милий мій на каланчі.

Він пожежник украй діловитий,

Віктор Кучерук
2026.09.14 07:16
* * *
З-під вій - блакить небесна,
З-під вій - волошок синь, -
З-під вій принада весен
І магія краси.
З-під вій - жаги ознака,
І поклик з-попід вій, -
Роздмухують всілякі
Жариночки надій.

Ольга Садкова
2026.09.13 23:01
У лісі
Погожа розкрилена днина
(хоч завтра вже дощик, либонь).
Листок, що струсила калина,
упав до розкритих долонь.

Тихенько потріскують дрова,
і тіні повзуть на намет...
Де мудрість життя і основа,

хома дідим
2026.09.13 22:17
* 201 *
при цім гармидері сучаснім
у марші цім іноваційнім
котрийсь-іще шукає щастя
і сенс чуттів
і власну цінність
чого би ні
усім дозвільно
є інтернет

Віктор Насипаний
2026.09.13 19:43
У небі
Вже вечір жде, як бузьок, на одній нозі.
На берег місяця втікають хвилі зір.
В багатті листя клен палає молодий.
Вдягає швидко сутінь все у холоди.

Удвох, як в давнеч, ловкі, смілі дітлахи,
Зриваєм враз , як стиглі яблука, зірки.
Ростем, як трави,

Мирон Шагало
2026.09.13 19:22
Бурштинове тепло
Між вікон холодних людиномашин,
де від сірості день зачах,
мене зігріває той погляд один —
з бурштиновим теплом в очах.

Як прагнеться сильно такого тепла,
щоб воно все було й було,
щоб світлою барвою осінь текла

Вячеслав Руденко
2026.09.13 19:01
У час луни й штукарства
У час луни й штукарства,
У літа півфінал,
У надлишку півцарства
Хиткого назагал.
Шпарини мармурові,
Стежки біля води —
Аморфні, амфотерні
Минулого сліди.

Тетяна Левицька
2026.09.13 17:23
Запашний
Купає небо хмари кучеряві
у вицвілій блакиті далини,
толочить вітер посивілі трави,
на збіжжі стежки — жовті ясени.
Рожеві айстри кутають у вечір
пахучі чорнобривці, а між тим
лягають на мої холодні плечі
ажурні тіні шаликом легким.

С М
2026.09.13 13:39
Королівна гайвею (The Doors)
вона королівна
тут на гайвею
знаки дорожні
до madre до неї
ніхто не врятує
від лютого тигра
звіра смаглявого
убраного в шкіру

Борис Костиря
2026.09.13 13:29
Розвал
Розвал відбудеться людини,
Немов граніту чи крижини.
Колись єдиний моноліт
Умить розпався в 40 літ.
Розвал свідомості, польоту
Фантазії, мов живоплоту,
Провали в пам'яті, а мова
Постала сіра, безголова.

Ірина Вовк
2026.09.13 08:17
"Іскри з погаслих багать. Антологія драми Стародавнього Світу" (продовження 14)
ЦИКЛ "МЕСОПОТАМІЯ" (Додаток ІІ)


«АЛЕКСАНДР МАКЕДОНСЬКИЙ: ОСТАННІЙ ПАРАД НАПІВБОГА»

(драматичний ескіз у стилі шумеро-аккадського епосу, в трьох сценах)


Євген Федчук
2026.09.13 07:47
Оборона Переяслава влітку 1185 року
Спокійно земля Руська спочивала.
Бо ж князь її славетний Святослав
У степ далеко половців прогнав,
Їх стійбища у полі потоптали
Князі й велику здобич узяли,
Полон великий зі степів пригнали.
Тож земля Руська мирно спочивала…
Князі також вспокоєні б

Володимир Бойко
2026.09.13 06:46
Лімерики F7
У природному парку в Японії
І верблюди, і коні, і поні є.
На японські дива
Претендує москва,
Бо у неї права на Японію.

У злиден

Віктор Кучерук
2026.09.13 06:31
* * *
Минають безрадісно роки,
Але відчуваю, бува,
Що досі надія глибока
На краще у серці жива.
Неначе від написів титли
На дулах столітніх мортир,
Нікуди донині не зникли
Мої сподівання на мир.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Валерій Хмельницький / Вірші / Поетичні переклади текстів пісень Володимира Висоцького (з російської мови)

 Володимир Висоцький. Пісня про сентиментального боксера (переклад з російської)
Удар, удар, іще удар, і знов удар - і от
Борис Будкеєв (Краснодар) проводить аперкот.
Він притиснув мене в кутку, заледве я утік,
Ось - аперкот, і я хитнувсь, подумав, що гаплик.

І думав Будкеєв і в щелепу бив:
"Мені це найкращий в житті позитив!"

Суддя рахує до "семи", а я немов на дні,
Встаю, пірнаю зверху вниз, і бали йдуть мені.
Неправда, наче б на фінал я сили приберіг, -
Не варто ставити фінгал і бити навідліг.

Та думав Будкеєв і в корпус гатив:
"Мені це найкращий в житті позитив!"

В трибунах крик навперебій: - Ату, він боягуз!.. -
Будкеєв лізе в ближній бій, я до канатів трусь.
Та він проліз - він сибіряк, настирливі вони.
І я сказав йому: - Дивак! Втомився, відпочинь!

А він не почув, лиш мене возвістив,
Що це є найкращий в житті позитив.

А він все б'є - здоровий чорт! Ой, не було б біди.
Та бокс - не бійка, тільки спорт відважних і т. д.
Ось він ударив раз, два, три - і сам позбувся сил.
Підняв ту руку рефері, якою я не бив.

Бо скільки б ти, дурню, кого б не гатив,
Утямиш запізно, що це - негатив.


20.04.2015




Текст оригіналу для ознайомлення:

Удар, удар, еще удар, опять удар - и вот
Борис Будкеев (Краснодар) проводит апперкот.
Вот он прижал меня в углу, вот я едва ушел,
Вот - апперкот, я на полу, и мне нехорошо.

И думал Будкеев, мне челюсть кроша:
"И жить хорошо,и жизнь хороша!"

При счете "семь" я все лежу, рыдают землячки.
Встаю, ныряю, ухожу, и мне идут очки.
Неправда, будто бы к концу я силы берегу, -
Бить человека по лицу я с детства не могу.

Но думал Будкеев, мне ребра круша :
"И жить хорошо,и жизнь хороша!"

В трибунах свист,в трибунах вой: - Ату его, он трус!...-
Будкеев лезет в ближний бой, а я к канатам жмусь.
Но он пролез - он сибиряк, настырные они.
И я сказал ему : - Чудак! Устал ведь, отдохни!

Но он не услышал, он думал, дыша:
Что жить хорошо и жизнь хороша.

А он все бьет - здоровый черт! Я вижу - быть беде.
Ведь бокс - не драка, это спорт отважных и т. д.
Вот он ударил раз,два,три - и сам лишился сил.
Мне руку поднял рефери, которой я не бил.

Лежал он и думал: что жизнь хороша...
Кому - хороша, а кому - ни шиша.

1966

http://rockbaro.net/topics/2505/


• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Контекст : Володимир Висоцький. Пісня про сентиментального боксера


    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2015-04-20 17:08:41
Переглядів сторінки твору 5615
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (5.063 / 5.42)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.995 / 5.44)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.718
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми ПЕРЕКЛАДИ
Автор востаннє на сайті 2023.04.12 17:19
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2015-04-20 20:35:50 ]
І я, коли перебував у лавах державних службовців, маскувався. І я не відвідував жодний зі сторонніх сайтів - погодних, рекламних, бізнесових etc. Ні з корпоративного Інтернету, ні з власного, мобільного, смартфонного. Бо час моїх публікацій все одно збігався б зі службовим. І це було б приводом до ганебного звільнення - і прощавай, високе фінансове забезпечення та соціальні пакети з їхніми та усіма ліфтами (кар'єрними, звичайно).
То кому як не мені, зрозуміло, чому Іванов підписується Сідоровим, а Степанов - кимсь іншим? До того ж це є їхньою особистою справою, - ким їм підписуватись, тим більше, якщо їх мало цікавить питання власної популярності. Коли цікавить - то, нмсдд, інша справа. То вже якась технологія штучної популярності.
Та всьому є кінець так само як був і початок.
Ми повертаємось до справжніх імен. Чесним пенсіонерам немає чого боятися. Сидорів - то Сидорів, Іванов - то Іванов, Есамбаєв - то Есамбаєв. Немає мене в міністерстві. Воно працює, а я відпочиваю. І немає чого боятися.
Зі всією сміливістю, яка лише може бути,
Ю.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2015-04-21 08:06:26 ]
:)))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Владислав Лоза (Л.П./Л.П.) [ 2015-04-25 12:35:43 ]
навіщо?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2015-04-26 20:28:22 ]
Філософське питання. Світова література ще знає "Что делать", "Камо грядеши" - що там ще, підкажіть, Владиславе.)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./М.К.) [ 2015-04-26 20:58:06 ]
Що вам сказати, будкеєви?
З часом переклади можуть набути серйозної ваги, бо ніхто не бажатиме вчить оту імперську мову радянського і пострадянського загарбника.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2015-04-26 22:43:05 ]
От і я про те ж! Тому зріє навіть думка перекласти всього Володимира Семеновича. Надто вже люблю його пісні. А його не так і легко перекладати, як дехто собі думає-гадає.)
Дякую за підтримку, Семене!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Владислав Лоза (Л.П./Л.П.) [ 2015-04-27 22:39:25 ]
Яка в біса імперська мова? до чого тут мова? яке відношення амбіції політичної верхівки мають до культури? якщо вже асоціюати ці антагоністичні речі, то чому б не ізолювати себе і від Висоцького в тому числі? від Пушкіна, Срібного сторіччя і т.д., від українських поетів, які пишуть російською на кшталт Є. Більченко, чи писали довгий час, на кшталт Кисельова? ну а чого, творять же імперською, загарбницькою мовою. Якщо кажете А, то кажіть і Б. Митець у відривності від мови не існує. Тому не варто протирічити собі.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2015-04-28 08:51:39 ]
Ну, напевно, мову носіїв імперської загарбницької ідеї можна назвати імперською, чому б і ні? Адже це не верхівка прагне загарбати весь світ, це народ, який вибрав собі таку верхівку, прагне загарбати весь світ. А Висоцький завжди боровся проти системи. І Пушкіна недарма, напевно, на дуель викликали. Взагалі, будь-який справжній письменник апріорі борець з системою, а якщо ні, то висновок напрошується сам собою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Владислав Лоза (Л.П./Л.П.) [ 2015-04-28 10:38:26 ]
Мову носіїв імперської загарбницької ідеї не можна назвати імперською, і баста. Мова тут ні до чого. Не чіпайте російську мову, нею у нас розмовляє і пише пів-країни, причому не найгірших людей. Певна частина народу прагне загарбати, але не весь народ. І якщо вони собі обрали верхівку агресивну, то ми собі обрали верхівку цинічну, жадібну і продажну. Не знаю, що й гірше. І Ви так і не відповіли - як бути з Вашим перекладом з імперської мови, як бути з українськими російськомовними поетами? Добре, допустимо, борці з системою і т.д. але ж мова апріорі, мова сама по собі імперська, значить будь-який російськомовний поет - знаряддя в руках імперії агресорів. Та по-Вашому виходить? І взагалі, вишиватники доволі протирічні створіння. То кричать МОСКАЛЬ МЕНІ НЕ БРАТ, КОЛИ Ж УЖЕ ПЕРЕДОХНЕ ЦЯ ІМПЕРСЬКА НАЦІЯ, ВСІ ВОНИ ТАМ ПОГОЛОВНО АНТИУКРАЇНСЬКІ АЛКАШІ і т.д., то прихолять додому і читають письменників та поетів цієї нації. Іноді навіть перекладають.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2015-04-28 11:08:26 ]
Та що ж це у Вас усі, кого не візьмеш, вишиватниками виявляються? Вже до другого автора на моїй пам'яті Ви чіпляєте цей ярлик.

"Вишиватник, як продукт брудних PR-технологій.

Ярлик, який активно прикріплюють до патріотично налаштованих громадян, використовують з метою дискримінації українського націоналізму.

2014 рік відзначився, як відродження української національної свідомості, сплеску патріотизму в Україні. Вперше національна символіка отримала належну любов від народу. Інколи - наївну, інколи - стриману. Але вперше це стало тією рушійною силою, що здатна об'єднати українців. Мабуть, когось це неабияк дратує, тому й прагне дискримінувати паростки національної свідомості в головах українців. Отже, у який спосіб це робиться.

1) Прикріплюється ярлик "вишиватник", який викликає негативну аналогію в суспільства, бо асоціюється з "ватою". "Вата" - це об'єкт політики рашизму, що продукує культ Путіна. "Вата" на Донбасі - це сепаратисти, що принесли війну у нашу країну. Тобто, даний ярлик викликає доволі негативну асоціацію з губкою, яка бездумно вбирає пропаганду і не має здатності самостійно та критично мислити.

2) Який ефект приносить використання такого ярлика? Для цього розглянемо приклад: скажімо, я - українська націоналістка й дуже люблю українську національну символіку, з радістю прикріплюю жовто-блакитну стрічку до сумочки й цим демонстративно підкреслюю свою національну приналежність. Але суспільству нав'язали негативну аналогію з такими вчинками, а тому мене не сприймають за адекватну, нормальну людину. Часто можна почути насмішки чи зневагу на адресу таких, як я. У підсумку, побоюючись зневаги оточення, я перестаю демонструвати свою національну приналежність. Тобто, це - крок до розмивання ідентифікації себе з Україною.

...І, наостанок. У кожній європейській країні патріотизм сприймається, як позитивне явище. Якщо громадянин одягає майку з символікою своєї країни, то його ніхто не обзиває різновидом "вати.""

(http://espreso.tv/blogs/2014/12/28/vyshyvatnyk__yak_produkt_brudnykh_pr_tekhnolohiy)


А з російськомовними авторами в Україні взагалі дивна ситуація: з одного боку, їх вважають своїми в нас, з іншого - в Росії. Наприклад, зі здивуванням колись дізнався, що Анна Ахматова на Заході вважається українською поетесою, оскільки була одеситкою. Подібна ситуація з Гоголем.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Владислав Лоза (Л.П./Л.П.) [ 2015-04-28 15:30:31 ]
Ваші постійні апелювання до сторонніх сумнівних суб'єктивних джерел - це, я так розумію, звичка. В моєму розумінні вишиватник - це не плід ворожої пропаганди, це протирічна істота, яка кидається націоналістичними гаслами і при цьому продовжує існувати в "ворожому" культурному середовищі. Що я хотів донести: якщо мова імперська, не користуйтесь нею, відріжте себе від усього, що створене цією мовою та пов'язане з нею. Ви ж не імперець. Тоді у Ваших словах буде хоч якась істина, хоча би не протирічна, але радикальна. Тоді Ви будете не вишиватником, а скорше інтегральним націоналістом, хоча невідомо, що гірше. А краще відкинути всю цю маячню і усвідомити, що не варто асоціювати озброєну злюмпенізовану російську публіку із російським народом, не варто прирівнювати імперські промови Хуйла до творів Гумільова, Цветаєвої або Окуджави, не варто чіпати мову і культуру. Або, раз чіпаєте, то чіпайте до кінця, а не МОВА ІМПЕРСЬКА, АЛЕ ВИСОЦЬКОГО ПЕРЕКЛАДУ. Тим більше не варто писати про це пафосні патріотичні вірші, хоча це більшою мірою не Вам адресовано. Краще покласти декілька купюр у волонтерську скриньку або купити кульок медикаментів чи консервів і віднести до локальної організації - користі буде більше.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2015-04-28 16:12:06 ]
Владиславе, а хто тут кидається націоналістичними гаслами? З самого початку мова йшла про тексти, варто про них і далі її вести. І літературна діяльність - не перешкода займатись благодійною. Одне доповнює інше. Кажуть, невідомо, що більше важить для збереження світу - молитви чи здобування хліба насущного. Без одного не було б і іншого.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Бояров (М.К./М.К.) [ 2015-04-28 11:07:28 ]
Весело тут у Вас, колего.
Чому такі пристрасті?
Російську мову можна називати і мовою Директорії.
Вона настільки домінує за нашої пасивності та невігластва, що ми не пишемо та не кажемо "хибне", а кажемо "невірне". Втрачається дух мови, якщо так можна висловитись. Ми не використовуємо дієприслівникові звороти, а спрощуємо їх на промосковський лад. Так, оці вибрики знайшли свої місця у словниках. А хто є їхніми укладачами?
Складна тема, і доки хтось береться за зброю з приводу геополітичних прагнень, то, може, хоч ми якось вгамуємось? Як обидві сторони штучного конфлікту.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2015-04-28 11:24:34 ]
Та у мене де не зайдеш, весело. Напевне, такий вже я "Вєсєльчак У".
Звісно, 400-хлітнє панування московитського улусу на прадавній території укрів дало свої плоди.
Залишається сподіватись, що наші словесні суперечки у віртуальній реальності не перейдуть у збройне протистояння в реальній реальності і переможе здоровий глузд сперечальників, адже кожна суперечка, як стверджують прадавні індійські мудреці - це просто спалах пітти, і не веде, на противагу висловам інших древніх мудреців, до жодної істини, адже остання відома лише Абсолюту.