То дороги кінцівками місиш,
То дивана сідницями треш, –
Ятаганом увігнутий місяць
Серед неба спиняється теж.
Височить, як маяк, нерухомо,
Світло сіючи лиш навскоси, –
То у тілі немає утоми,
То не можеш набутися сил.
Я повертаюся з ночі,
укритий пожухлим листям
і водоростями.
Повернення з ночі,
ніби з важкого космічного
похмілля, після
летаргійного сну.
Повернення з ночі,
Весно, весно моя безсиренна, якими шляхами ти
Пробираєшся вперто глибокими вирвами-ранами?
Чорний крук не дає тобі крила лелечі розпрямити.
Та щодня виглядаю тебе я годинами ранніми.
І як сонце увись підіймає свій обвід золОчений,
Виглядаю тебе, ве
Надійшла пропозиція від Старшого Брата проаналізувати, як воно і що. Він має таку схильність як ерудований Інтернет-сапієнс.
До цього було лише ранкове вітання – млинцем, а днями було з пиріжком. Нормальна кафе-практика.
До слова, програма співроб
На фронті загинула 31-річна криворізька художниця Маргарита Половінко.
Від 2024 року вона займалася волонтерством та евакуацією поранених українських захисників.
Маргарита малювала кров‘ю свій щоденник, який планувала завершити після закінчення війни, щ
Квітень. Ранок. Вітер. Сніг.
Холодно до дрожі.
Показати на поріг
Лютому не можу.
Білосніжна бахрома
Позбавляє зору, –
Видалятися зима
Не бажає з двору.
До адміністрації.
Хочу нагадати, як адміни сварили мене за публікацію двох творів підряд і видаляли на свій розсуд, бо тема торкалася одного недоторканого автора порталу, який пописував російською. А тут заходжу і бум авторів по два твори підряд і око ад
Це вже було і місто це, і сніг,
і квітень, що пече мені у грудях,
бо замітає все, неначе грудень,
і слід кота кудись через поріг
у невідомість, у тернисту млу,
синичка попід вікнами заплаче,
вона весни чекала нетерпляче,
а небо їй вернуло зиму злу,
Чи можуть ідеї вивітритися
із голови?
Чи можна їх розхлюпати,
як воду у відрі?
Вони невідомо як з'являються
і невідомо куди зникають.
Ідеї невловимі, як нейтрино.
Щойно вони були
Володимир Висоцький. Пісня про сентиментального боксера (переклад з російської)
Удар, удар, іще удар, і знов удар - і от
Борис Будкеєв (Краснодар) проводить аперкот.
Він притиснув мене в кутку, заледве я утік,
Ось - аперкот, і я хитнувсь, подумав, що гаплик.
І думав Будкеєв і в щелепу бив:
"Мені це найкращий в житті позитив!"
Суддя рахує до "семи", а я немов на дні,
Встаю, пірнаю зверху вниз, і бали йдуть мені.
Неправда, наче б на фінал я сили приберіг, -
Не варто ставити фінгал і бити навідліг.
Та думав Будкеєв і в корпус гатив:
"Мені це найкращий в житті позитив!"
В трибунах крик навперебій: - Ату, він боягуз!.. -
Будкеєв лізе в ближній бій, я до канатів трусь.
Та він проліз - він сибіряк, настирливі вони.
І я сказав йому: - Дивак! Втомився, відпочинь!
А він не почув, лиш мене возвістив,
Що це є найкращий в житті позитив.
А він все б'є - здоровий чорт! Ой, не було б біди.
Та бокс - не бійка, тільки спорт відважних і т. д.
Ось він ударив раз, два, три - і сам позбувся сил.
Підняв ту руку рефері, якою я не бив.
Бо скільки б ти, дурню, кого б не гатив,
Утямиш запізно, що це - негатив.
20.04.2015
Текст оригіналу для ознайомлення:
Удар, удар, еще удар, опять удар - и вот
Борис Будкеев (Краснодар) проводит апперкот.
Вот он прижал меня в углу, вот я едва ушел,
Вот - апперкот, я на полу, и мне нехорошо.
И думал Будкеев, мне челюсть кроша:
"И жить хорошо,и жизнь хороша!"
При счете "семь" я все лежу, рыдают землячки.
Встаю, ныряю, ухожу, и мне идут очки.
Неправда, будто бы к концу я силы берегу, -
Бить человека по лицу я с детства не могу.
Но думал Будкеев, мне ребра круша :
"И жить хорошо,и жизнь хороша!"
В трибунах свист,в трибунах вой: - Ату его, он трус!...-
Будкеев лезет в ближний бой, а я к канатам жмусь.
Но он пролез - он сибиряк, настырные они.
И я сказал ему : - Чудак! Устал ведь, отдохни!
Но он не услышал, он думал, дыша:
Что жить хорошо и жизнь хороша.
А он все бьет - здоровый черт! Я вижу - быть беде.
Ведь бокс - не драка, это спорт отважных и т. д.
Вот он ударил раз,два,три - и сам лишился сил.
Мне руку поднял рефери, которой я не бил.
Лежал он и думал: что жизнь хороша...
Кому - хороша, а кому - ни шиша.
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)