Це може нагадувать русофобію. Мені теж хотілось би бачить якнайбільше віршів українською, справжньою, а не якоюсь похідною з російської. Та чомусь носіям російської мови та деяким її прихильникам притаманна якась агресивність. Матюччя, теж, до речі, не наше. Хіба що літери схожі. А ті, хто їх по-своєму збирає докупи, вирішують збирать так, як йому звичніше.

тим, що на ПМ не можна вживати "людина" і похідні всує

Щодо "людини", то на сайті ПМ якраз навпаки - пропонується з повагою ставитися до явища людини, тобто, намагаємося депримітивізувати поширене ворогами людства ставлення до еталонного для нас напрямку розвитку.

Я щось не можу такого пригадать, щоби хтось когось кудись наганяв. Скоріше за все, виною могли буть чиїсь амбіції. Всі, хто бажають, не обмежуються у публікаціях. Кажу за себе. От якщо я вже майже два роки не віршую, то чому я маю винить Адміністрацію?

Семене, пригадайте липневі події якогось там року. Коли виганяли Любу Лібуркіну (Чорняву Жінку) за невідомо які провини. За нею в знак солідарності сайт покинули дуже сильні і відомі поети. Зараз те ж саме відбувається зі мною. Хоч я себе не вважаю ані сильним ані відомим поетом. Що відбувається на сайті?

Щось, можливо, могло буть. Чомусь ми не можемо без того, щоб нав'язувать своє бачення будь-чого, а не шукать виважених компромісів.

На сайті ПМ не потрібна війна, як і в Україні, так і в кожному нашому домі, тому, в розпалі воєнних дій, багато хто пішов із сайту ПМ - не визнаючи того скерування, яке жорстко від початку і в майбутнє проводить адміністрація ПМ.

На ПМ ніхто нікого не тримає - це майданчик для поетичного існування з певними правилами - мирними правилами, і без уседозволеності.
Адміністрація, звісно, не має можливості і бажання стежити за всіма публікаціями, але з часом все стає на свої місця і якісь адмін. висновки робляться.
Поезія на ПМ не належить "сильним" авторам - це пропозиція проявляти себе в творчості найширшим колам. А сформовані автори цілком справедливо йдуть далі - у вічність, друкують книжки, які змітаються читачами з полиць, виступають на публічних заходах, вони вже досконалі, вони надалі знаходяться суто в колі друзів, де комфортно і затишно, і все геніально.

І все ж, відсотків 99 з тих, що пішли, пішли за власною ініціативою. Та й життя значно ширше за якісь там ПМ, повтрюю, що ПМ - лише один із майданчиків.

І кому потрібне таке вибіркове правосуддя, нє, Яно?

хехе, ох вже ці поети, прям як мімози

Еге ж, ми такі, Андрію, ранимі, з ніжною душевною конституцією.) Але це не про мене, бо я прозаїк.)))

Я її вже два тижні чекаю, з часу появи "Я не погрожую...", але чи то вона десь завіялася, чи то навмисно не реагує на таке потужне порушення етикету по відношенню до мене, не знаю. От і вирішив їй написати відкритий лист. Не допоможе - буду далі думати, як діяти.

А, зрозумів, про що Ви, пані Любо - дивно, але вже з часів друку у "Всесвіті" "Коханця леді Чаттерлей" у перекладі Соломії Павличко (я тоді виписував цей журнал) обсценна лексика почалася поступово вважатись дозволеною навіть на папері, освяченим видавництвами, зараз її вживають такі розкручені стовпи сучукрліту, як Андрухович, Забужко, Дереш (чи я помиляюсь?), подекуди вона проривається і тут, на цьому сайті, у стрічці останніх надходжень, хоча, допускаю, не потрапляє Вам на очі, тому і для мене така гостра Ваша реакція виявилась трохи несподіваною.

Всім привіт. І які прохання до адміністрації?
Бо щось незрозуміле відбувається.
Між тим зауважу, що наднизька якість так званих пародій давно була темою "творчого" конфлікту між адміністрацією і т.з. пародистами.
Якщо цей конфлікт розгорівся між авторами у більш важкій формі, то на що очікували "пародисти"?
Хоча адміністрація ПМ категорично проти воєн на ПМ.
Тож що бачиться авторами на ПМ, як проблеми, котрі має негайно вирішити адміністрація?

Вітаю, РМ! А Ви що, не отримали моїх листів?

Щодо "наднизької якості так званих пародій" хочу повідомити, що одну з моїх пародій назвали найкращою серед усіх надісланих до журналу і надрукували у тому журналі.

Ви про що, Валентино? З мого боку це не плювання в криницю, це крик волаючого у пустелі.