ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.07.12 22:06
Після невдалої операції на очах
чоловік став утрачати зір,
світ став поринати в темряву,
береги стали губитися,
навколо панував океан пітьми.
Як побачити знайомі
і такі дорогі обриси?
Як насолодитися картинами

Світлана Пирогова
2025.07.12 14:16
А літо виставляє слайди:
гаряче сонце та асфальт гарячий;
із льодом склянку і мохіто...
Лиш думкою несешся в мандри.
Суцільна спека нині влітку,
а дощ, як зваба, вдалині маячить.

У нас ні краплі, лиш сушарка

С М
2025.07.12 13:54
в очах моїх ти
в очах моїх ти
в очах моїх ти ще на порозі
нумо зайдім іще для чогось
іще для чогось іще для чогось

в очах моїх ти
в очах моїх ти

Іван Потьомкін
2025.07.12 12:38
Нехай мене Зоська про вірш не просить,
Бо коли Зоська до вітчизни верне,
То квітка кожна вірш проголосить,
Зіронька кожна заспіває напевне.
Допоки квітка розквітне,
Допоки зіронька в леті,
Слухай, бо то щонайкращі поети.
Зірки блакитні, рожеві квіт

Юрій Гундарєв
2025.07.12 10:12
Якось незрозуміло… Ось він ще зовсім маленький хлопчик. Утім, відчуває себе центром Всесвіту, навколо якого обертаються тато, мама, бабуся і навіть пухнастий песик Віскі… Вони живуть у сивому будинку в самісінькому центрі чарівного міста. Оточують його

Юрій Гундарєв
2025.07.12 09:50
річний український воїн Костянтин втратив на війні обидві ноги…
Але саме там знайшов своє кохання - Ірину.
Миру і любові молодому подружжю!

Війна - це свіжі хрести,
це сльози, біль і руїни…
Ірина і Костянтин,
Костянтин та Ірина.

Артур Курдіновський
2025.07.12 07:39
В Парижі люди слухають Бізе,
У Римі носять вітчизняні кеди.
А в мене вже давно інакше все -
Четвертий рік я слухаю "шахеди".

Хоча відвідувати хочу теж
Борделі дорогі, кафе гостинні.
Базікають експерти з соцмереж:

Віктор Кучерук
2025.07.12 05:15
Хоч задум розумом відхилений
Бував разів, напевно, п’ять, –
Думки, надіями окрилені,
В одному напрямку летять.
Здійснити хочеться задумане
І врешті вирушить мені
До облюбованої Умані
На швидкоплинні вихідні.

Борис Костиря
2025.07.11 21:58
Він писав сценарії для тупих серіалів,
а вночі мріяв про справжню прозу.
Ці мрії були як утрачена Атлантида,
як підземна течія, непомітна назовні.
І ось він відчув, як його талант
стирається, як він перестає
бути самим собою, митець
уже не здат

Юрій Лазірко
2025.07.11 18:19
Ти наступила, як наступає на крила метелика вітер.
Легкість приборкана. Попіл весни у спалених дотиках квітів.
Місячним сяйвом до спраглої згуби намокла цнотливість паперу,
чайною хаткою серце чекає ходи церемонної. Ще раз

сад розібрався, він вивчив

Віктор Кучерук
2025.07.11 06:20
Прохолодні туманності
Повсякденних світань, –
Відчуття первозданності
Вберегла глухомань.
Відчуття безконечності
Найглухіших боліт,
Де від всіх суперечностей
Ізольований світ.

С М
2025.07.11 05:53
Метушня й штовхання ліктем
У кольоровій веремії
Явиться на зламі блиском
Інша сцена за хвилину

В темній самоті зійшло
Був ключем калейдоскоп

Володимир Бойко
2025.07.11 00:03
Кожне світило вважає, що світ має обертатися довкола нього. Де ванька напаскудив – там і «русскій дух». Велика брехня – спосіб реалізації великої політики. Ті, що не зупинили зло, так само за нього відповідальні. Велич у спадок не передається,

Борис Костиря
2025.07.10 21:40
Опадає цвіт безнадійно,
Опадає цвіт, як любов.
Опадає цвіт, як події,
Що хитають твердині основ.

Опадає цвіт прямо в серце
І кривавий лишає слід.
Поцілунком цвіт озоветься,

Козак Дума
2025.07.10 14:10
Стара Планина – лісом криті гори,
лунає мило поряд… саксофон.
До горизонту тепле, синє море
і раптом – голос скрипки їм у тон!

Легенький вітер пестить сосен віти,
метелики вальсують поміж крон…
У розпалі гаряче мирне літо,

Тетяна Левицька
2025.07.10 13:42
Мені уже двічі по віку Христа,
то що я від інших ще хочу?
Пора вже туди, де зоря золота
завершує долю пророчу.

Де Бог заколисує тишу небес
утомленим сонцем в зеніті,
де праведний порох в час тління воскрес
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Критика | Аналітика):

Самослав Желіба
2024.05.20

Лайоль Босота
2024.04.15

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Геннадій Дегтярьов
2024.03.02

Теді Ем
2023.02.18

Зоя Бідило
2023.02.18

Олег Герман
2022.12.08






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Валерій Хмельницький / Критика | Аналітика

 Чи є на сайті адміністрація?




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2015-05-03 08:55:35
Переглядів сторінки твору 17104
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / 0  (5.063 / 5.42)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / 0  (4.995 / 5.44)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.736
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми АНТИПЕРСОНИ
Автор востаннє на сайті 2023.04.12 17:19
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2015-05-03 22:30:56 ]
Казяться, то правда - але і доводять до сказу, що теж правда. Бо я собі ніколи такого не дозволяв по відношенню до них, що вони собі дозволили по відношення до мене, "короновані "майстри слова".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирохович Андрій (М.К./Л.П.) [ 2015-05-05 00:48:49 ]
хм, щось раніше не спостерігав такого нахилу до патосу за тобою


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2015-05-07 11:17:31 ]
як, хіба не ти мені колись писав щось у подібному роді, мовляв, я патосніший за такого-то і такого-то, разом узятих?)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирохович Андрій (М.К./Л.П.) [ 2015-05-08 07:42:12 ]
Валентине, ти дійсно буваєш патосніший за памятник Шевченку. а попередня репліка була до Марини


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2015-05-08 08:41:53 ]
Марини? це одруківка чи ні? якщо ні, то, боюсь, скоро ми всі зможемо почитати наступну викривальну статтю ще про когось з нас, який ховається, бачте, під псевдонімами, ніками, нік-неймами, розмножується клонами, створює літературні містифікації (а цього добра на сайті, наскільки я інформований, досхочу) замість того, аби публікуватись, вказуючи ПІБ, місце і дату народження, серію і номер паспорту, де, коли і ким виданий, адресу реєстрації і т. д. і т. п. - аж до відміненої п'ятої графи. Звісно, непогано було б ще вказати своїх предків як мінімум до 17 коліна, а також чиїм нащадком із знаменитостей минулого ти є - але то таке, адже не в кожного ж є такі дослідження, але все-таки бажано, дуже бажано. От лише ким бажано - залишається питанням.))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2015-05-08 08:43:58 ]
точно, я згадав - здається, ти казав, що я патосніший за пам'ятники Шевченку і Бандері, разом узяті))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2015-05-05 10:33:32 ]
Можливо, варто або треба віршувать так, щоб не було соромно виказувать своє авторство, і в такому випадку зайвими були б тупі намагання популяризувать свій доробок на инших літературних ресурсах, особливо, ще й під иншими псевдо.
Якщо поезія гідна уваги, то вона знайде свого читача. А не знайде - то це вже инший випадок. Можливо, треба замислитись над випуском книжок і творчими зустрічами. Полюбиться-злюбиться. Я так рахую, вибачте мені мою відвертість.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2015-05-07 11:21:01 ]
Семене, та причому тут соромно чи не соромно виказувати своє авторство? В Інтернеті повно тролів і змагатись з ними собі дорожче.
Ха, а Семен Санніков, наскільки я інформований, теж клон.))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирохович Андрій (М.К./Л.П.) [ 2015-05-08 07:44:33 ]
тупі намагання популяризувать свій доробок на инших літературних ресурсах - хм, це що, містечковий патріотизм такий, себто, зберігати вірність ПМ як цноту, до друку першої книжки?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2015-05-05 12:24:29 ]
Напевно, кожен із нас має зрозуміти, що особистий творчий шлях не може "редагуватися" ніким із земних, окрім самих нас. Ми можемо один одному допомагати з баченням тих чи тих моментів, підвищувати глибини наративності в словесній образності, в словесних конструкціях, інших речах, підвищувати рівні творчого чуття, інтелектуальної чи там містерійної чуттєвості, проявляти толковість в образних побудовах, зрештою, зростати, як особистості, що найважливіше. Війни і будь-які прояви сили тому вкрай апоетичні. Недоброчинність, зло і низькі емоції - теж руйнують творчий простір. І це не тільки в так званих пародистах, але і в ображених авторах, помітно і в публікаціях різного скерування.
В основному, нмсд, таким чином проявляється трагедія особистісного "застою" того чи того автора - внутрішнє переноситься в навколишній світ. Інколи це можна поправити адміністративно, а інколи власні хвороби автор має вилікувати десь інде, не в публічних місцях...

То що саме очікується від адміністрації ПМ щодо діяльності тих чи тих персон? Хто "недоброчинний", хто саме несе "зло"? )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2015-05-07 11:23:19 ]
Він! - скажу я, показуючи на нього. Він! - скаже він, показуючи на мене. Знущаєтесь, РМ?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2015-05-11 09:10:13 ]
Отже, деякі публікації адміністрація видалила, як і деякі коментарі. Маю сподівання, що на цьому невеличкий конфлікт припиниться.
Хоча причини будь-якого такого конфліктування, думаю, переважно не зовнішнього походження, а внутрішні, особисті. А це виправляється тільки творчістю, покращенням її якості, і проблеми тоді переростаються.