ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Сіренко
2026.05.19 18:03
Люди запилених перехресть
Замовили в ковалів залізних снів
Трохи гострих апострофів.
Вони ще не знали,
Що сухий ясен торішнього
Втопився в прозорому Озері Сліз*,
А на поверхні того спокійного ставу,
Яку не може збурити

Артур Курдіновський
2026.05.19 16:26
Навколо - тепло, а у серці - темно.
Стискають горло помилки, гріхи.
Неначе, травень... І давно сніги
Завершили історію буремну...

Хіба ще актуальна пісня щемна
Для простору ледачої нудьги?
Бо навесні всі тьмяні береги

Оксана Алексеєва
2026.05.19 13:41
На перевалі торохкотять закіптюжені авто.
Кам’яними стежками блукають туристи,
смакують осінь, мов вистояне вино,
купують каву, сендвічі, кожушки і намиста.

Видряпавшись на вершину, вигукують: «Боже!
Онде гори, наче льодяники кольорові.»
Летять на

Борис Костиря
2026.05.19 11:30
Колишня спалена епоха
Ущент, навіки і дотла.
В снах Єремії та Єноха
Говорить немічна зола.

Епоха німо заговорить
Про дні звитяги і борні,
Здійнявши суєтливий ворох

Вячеслав Руденко
2026.05.19 11:14
Тихше-но, рак-ліцемір, вуса повільні і довгі
Дошкам плотів піднеси … качуру справжніх утіх,
Вірити хутряним снам личить братам ротоногим* -
Тож у каміння упрись, наче чилім на весні.

Вітер блаженний знайди, шлях пустотливому птаху,
Спіриту, хвилі

Світлана Пирогова
2026.05.19 09:42
Фіолетовий вибух травневого дня,
ніби хмара, що впала у сад.
Оксамитова, пишна, густа вишина
Залишає п'янкий аромат.
В кожнім гроні - маленькі сузір'я зірок,
таємничий приховують світ.
Заглядає в обличчя весняний бузок,
вабить душу пахучий цей кв

Тетяна Левицька
2026.05.19 05:54
Янголе світлий! Солодких видінь.
Обіймаю тебе ніжним серцем.
Хай насниться тобі неземна голубінь,
біля лісу прозоре озерце.
В нім хлюпочеться рибка надій золота,
якщо хочеш, задумай бажання.
Хай гойдає на крилах тебе висота
і моє незбагненне коханн

Кока Черкаський
2026.05.19 01:45
садок із сакур коло хати,
прилетіли джмелі - а вишень нема
- не будем ми гудіти над сакурами!-
полетіли геть

Володимир Бойко
2026.05.19 00:14
Навіть найлихіші лиходії неминуче відходять у минуле. Якщо росія – антисвіт, то й світ – антиросія. Силам зла бракує сили, але не бракує зла. Герої варті свого народу, але чи вартий народ своїх героїв? Золота середина була заповнена посередніс

Олена Побийголод
2026.05.18 19:57
Іван Хемніцер (1745-1784)

Один сумлінний батько вчув,
що за кордон дітей учитись відправляють,
і що того, хто десь за морем був,
від не-бувалого – й на вигляд відрізняють.

І от, не пасти задніх щоб,

Артур Сіренко
2026.05.18 19:24
Ми граємо
На бусурманській лютні дощу,
Ми танцюємо
Божевільні танці пролісків,
Що цвітуть лише у вигадках
Їжаків маленького лісу
Вчора.
Ми креслимо

Охмуд Песецький
2026.05.18 15:29
Почутого про подвиги трьохсот троянців
Замало, якщо ти серйозний ерудит,
Для написання навіть прози.
Хоча про Ксерокса ти можеш розповісти
Не тільки уривками службових розмов.

І пишеш вірша про своє – про зустрічі,
Природно, що не для баталій,

хома дідим
2026.05.18 14:02
усі збираються за стіл
від діда і до каті
щоби поїсти на обід
сякої благодаті
дід переважно мовчазний
триндіти не привиклий
тут батько по 50 розлив
бере із нього приклад

Ірина Вовк
2026.05.18 13:36
ВИШГОРОД: ЗИМОВИЙ СОН КНЯГИНІ ІРИНИ Коли осінь 1050 року позолотила кручі над Дніпром, велика княгиня відчула, як у її жилах стихає шторм північних морів – материнське серце, що тримало на собі дипломатію цілої Європи, почало втомлюватися. Вона об

Юрій Гундарів
2026.05.18 13:05
Сонячний ранок
вітає ласкаво:
ось львівський пряник,
каша і кава.

Ось почуття й думки найсвітліші,
це тобі радість прямо спросоння -
сяючі вірші,

Володимир Невесенко
2026.05.18 12:50
Звід небесний зірками іскрився...
Боже, зглянься, зійди і годи нам!
Друг мій взяв автомата і скрився,
а я ждав і складав лік годинам...

Скільки літ нами разом прожито
ще з дитинства, де мрії прозорі...
Він любив так співати про жито,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Аліса Бєздєтна
2026.05.14

Сак Юлия Сак Юлия
2026.05.13

Андрій Стельмахер
2026.04.29

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Макс Катинський
2026.04.22

Лія Ланер
2026.04.18






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Василь Кузан (1963) / Вірші

 День примирення

З піджаків облетіли маки,
День примирення тихо згас.
Післясмак, післязапах лаку…
І рахунок за клятий газ.

А було… Із російським солдатом
У окопі сиділи однім,
Крихти хліба ділили й вату
Щоби кров зупинити. Дні,

Як шинель обгоріли в пеклі,
Загрубіли у мирний час…
Тільки сліз неслухняні петлі
Ностальгією душать вас.

Липне пісня, неначе пластир
До душі, там де серце, де
Віра в правду і віра в царство
Виривається із грудей.

І дратує триклята вата,
І не ділиться більше хліб…
Нині вас розділило свято,
Ніби небо і воду – лід.

Ви чужі. Ви навік не браття,
Бо між вами отой окоп.
І стріляй, не стріляй – не вдасться
Поховати у нім обох.

Бо один там копав могили
Все життя. І лишився там.
А у іншого кріпли крила –
На свободі його літа.

…Облетіли червоні маки…
В’яне квітами сила й сум…
І не миряться символи й знаки.
І не легшає важкість дум…

08.05.15




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2015-05-08 23:21:46
Переглядів сторінки твору 2938
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.134 / 5.54)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.225 / 5.7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.751
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2019.03.01 19:50
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Мазур (М.К./М.К.) [ 2015-05-08 23:54:27 ]
Так, не легшає...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2015-05-09 00:05:05 ]
Увесь світ давно зрозумів, що загиблим на війні потрібна молитва тих, за кого вони воювали, а не помпа, котрій приділяють знову стільки уваги в путінській Росії. То по сатанинськи якось... Бо так підбурюють до нової війни, покривають шаром пафосу гріхи колишнього диктатора заради нової диктатури. А примирення мусить бути. І в першу чергу українців з українцями. Багато тривоги у Вашому щирому вірші. Дай Боже, щоб тривожне меншало, що хутчіше помирилися "символи й знаки"!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2015-05-09 00:08:05 ]
щоб хутчіше... - виправив одруківку.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Гупало (М.К./М.К.) [ 2015-05-09 10:09:30 ]
На мій погляд, сучасне твердження українців "Ви НАВІК не браття " - надто категоричне...Хоча це надто болюча і важлива тема... Бо почалося все давно... Російська пихатість, зверхність, роль СТАРШОГО брата, як я пам'ятаю, ще в часи есесер активно себе проявляла... І чому цей, російський, брат був саме старшим - не дуже хто й присікувався. А ось я не розумів, чому цей старший брат повинен командувати іншими, "молодшими" братами? Тим паче - коли молодші брати і сестри давно повиростали і стали самостійними....Звичайне варварство.
Російське месіанство - далеченько од європейськості, це - азіатчина з іржею скіфів, сучасне дикунство. Тема - не тільки для вірша, а й для епопеї!!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Фінковський (Л.П./Л.П.) [ 2015-07-24 17:05:48 ]
Важкість дум навіяна фактами, що виринають із спогадів та архівів.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Фінковський (Л.П./Л.П.) [ 2015-07-27 13:26:04 ]
Зруйнування лінії оборини по Збручі - це що?
Чому радянська авіація, маючи за найскромнішими підрахунками 40-20 хв до атаки противника, на перших етапах війни так бравурно не злітала?
Як багато генералів вирішили загинути зі своїми підлеглими на полі бою (для збільшення кількості нехай додамо Власова)