ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Страшно бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона тоді вдивлялася у вишню
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
        Я розіллю л
                            І
                             Т
                              Е
                                Р
                                  И
               Мов ніч, що розливає
                  Морок осінн

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.

Світлана Пирогова
2024.11.20 07:07
три яблука
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять

Микола Дудар
2024.11.20 07:04
Батько, донечка, і песик
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача

Віктор Кучерук
2024.11.20 05:44
Ти не повинен забувати
Десь в олеандровім цвіту
Про українську світлу хату
І щедру ниву золоту.
Ще пам’ятай обов’язково,
Ввійшовши в чийсь гостинний дім, –
Про милозвучну рідну мову
Й пишайсь походженням своїм.

Артур Курдіновський
2024.11.20 05:12
Спиваю натхнення по краплі
Заради простого рядка.
Я досі ніяк не потраплю
До міста Івана Франка.

Запросить в обійми ласкаво
Там вулиця світла, вузька.
Я б вигадав теми цікаві

Микола Соболь
2024.11.20 05:11
Які залишимо казки?
Домовики лишились дому.
Лісовики де? Невідомо.
Тепер на березі ріки
не знайдете русалок сліду.
Чи розповість онуку дідо,
як шамотять польовики?
Коли зовуть у гай зозулі,

Микола Дудар
2024.11.19 21:50
Тим часом Юрик, ні, то Ярек
Прислав запрошення - меню…
Перелік всього — і задаром
Ну що ж нехай, укореню.
Присиплю жирним черноземом
А по-весні, дивись, взійде…
Ми творчі люди. Наші меми
Не встрінеш більше абиде…

Борис Костиря
2024.11.19 18:51
Я розпався на дві половини,
Де злилися потоки ідей.
Розрізнити не можна в пучині
Дві ідеї в полоні ночей.

Зла й добра половини тривожні
Поєдналися люто в одне,
Ніби злиток металів безбожний,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Богдан Фекете
2024.10.17

Полікарп Смиренник
2024.08.04

Тетяна Стовбур
2024.07.02

Самослав Желіба
2024.05.20

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Меланія Дереза
2024.02.08

Ольга Чернетка
2023.12.19






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Уляна Маляр (2014) / Проза

 Красень

...

...


Красень

Особлива його прикмета: красень. Так, так, справжній красень. Коли я дивлюсь на нього – шаріюся відразу. Весь виблискує, навіть пахне тією красою і шармом. Коли вперше почула його голос, виникло відчуття, що звук йде навіть не від нього, а від небес. Сильний, вольовий, пристрасний, бравурний, а водночас легкий, летючий і неземний…Наша перша зустріч відбувалась, коли мені було всього лише 3 роки. Велич його форм і глибина голосу закохали мене відразу, я наче той маленький метелик летіла на його міні – звук чи зітхання. Він для мене все. Через нього я забула про навчання в школі, втекла від батьків у 14 - річному віці з містечка у мегаполіс, цілий час слухала в аудіо записах його неповторний голос, роздивлялась фото, (правда вчилась «цього» з іншими), щодень пломеніла і мріяла про нашу зустріч!
Цей день – я бачу його!Це він! Я щаслива лише від того, що його бачу. Перше знайомство. Дотик. Голос. Радість. Щем. Любов. Тепер, я ніколи його не залишу і ніколи нікому не віддам. Він мій!Мій!
Ми живемо вже 20 років. Щасливі. Мені 36, йому – 50. Вік - це не перепона для справжніх почуттів. Кожного ранку і ночі ми з ним спілкуємось про мистецтво, особливо - музику. Я завжди сідає біля нього і п’ю міцну каву з лимоном, вдивляючись у позавіконне життя. Він в цей момент мовчить, можливо дрімає, а може й мріє. Я, як закохана жінка від нього в захваті ще і досі. Він - чудовий!
Ми разом 40 років. Я навпомацки вже відчуваю кожну його болячку, відчуваю коли йому радісно, а коли сумно. Він як ніхто відчуває мене. Я впевнена - він мені вірний. Коли ніч приходить в наше місто і лягає між будинками, я дивлюсь на нього і бачу на нім місяця. Він – мій величний, чорний місяць. Я проходжу повз нього, дивлюсь і розумію, він точно не з цієї планети.
60 років. 60 років?60 років!О Боже, 60 літ і в моєму житті тільки він?!...і як я, стільки часу з ним?Та все ж таки, він - моя єдина любов і стихія, крім якої я не зазнала іншої, ну…хіба, що моєї любові «удостоїлися» фруктові тістечка, що продає дівчинка напроти консерваторії. Так, щодо мого кохання – він як завжди чудовий, він давно певно «продав свою душу», адже на відміну від мене зовсім не старіє. Тільки іноді струни серця барахлять, але вмілий доктор за пару гривень його виліковує. Шкода, що мені той доктор не допомагає. Але я не здаюсь, я повинна жити! Коли мене питають, як моє здоров’я?»Я відповідаю: «Не дочекаєтесь»! Ось так, ми існуємо – я і мій благовірний!»
Його вічна особлива прикмета: красень. Мій красень – чорний рояль. І моя вічна особлива прикмета: одружена з красенем. Прохання, якщо ви це читаєте і готуєтесь піти на той світ, скажіть Богу, що ви мене не знаєте і ніколи про мене чули. Я мушу пережити того німецького красеня, во ім’я єврейського народу!



Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2015-06-22 23:32:16
Переглядів сторінки твору 772
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (0 / 0)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (0 / 0)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.785
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми ЕССЕ
Автор востаннє на сайті 2024.06.02 18:33
Автор у цю хвилину відсутній