ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2025.08.25 05:50
Почуттів усіх навала,
В серці радості прилив, –
До грудей грудьми припала,
Як обійми їй розкрив.
Уст торкалася вустами,
Вибачаючись щомить
За кохання до нестями,
Що у ній вогнем пашить.

Борис Костиря
2025.08.24 22:12
В її житті майже не було
чоловіків. Останній залицяльник
зник у пучинах часу.
Його голос розчинився
у сипучих пісках,
доторки рук розтанули,
поцілунки вицвіли.
Самотність огортає жінку,

Євген Федчук
2025.08.24 15:28
Як же доля зовсім різно у людей складається.
Хтось накоїть людям лиха, ворогам продасться.
А в потомках за святого він уже вважається.
Хоча б Невського згадати у тій клятій Рашці.
А другий нічого ж, наче не зробить такого.
Інші, бува набагато більше

Іван Потьомкін
2025.08.24 11:51
був ти для мене тільки чотирикутником паперу
але моє серце має ту ж форму

був ти зрештою моїм серцем
і той самий поспішний ритм оживляв папір
вивищував до розміру дерева
слова твої були листям
а смуток мій вітром

Галина Кучеренко
2025.08.24 10:55
Відвойована ніч, вир із обстрілів - день…
Ми у плетиві рішень і мареві мрій.
кат закручує Світ у брехню теревень…
Світ продовжує рух за життя і надії….

Олена Побийголод
2025.08.24 09:29
Із Бориса Заходера

Злетіла сорока високо,
і зверху стрекоче сорока,
що цукор страшенно солений,
що яйця беруть зі смаженей,
що раки зимують на дубі,
що риби гуляють у шубі,

Юрій Гундарєв
2025.08.24 09:23
Я на колінах попрошу Святих,
щоб рідні всі були здорові,
а поруч ти була завжди
у буднях сірих й кольорових.

Не дайте дітям гинути, Святі,
хай біль такий не точить струмом душу,
коли на цвинтарі на крихітній плиті

Віктор Кучерук
2025.08.24 06:35
Освітлені місяцем хвилі
Пшениці, як шовк, шурхотіли, –
І в сяєві срібнім іскрились
Очам хлібороба на милість.
У руки його працьовиті,
Неначе просилось щомиті,
Колосся тужаве, налите
І потом старанно обмите…

Борис Костиря
2025.08.23 21:39
Кістки дерев. Нестерпний, дикий холод
Так пробирає до самих глибин.
Реальність відчувається, як голод,
Як море без коралів і рибин.

Ідеш у парк віддалений, забутий
У цю зимову пору, мов чернець,
Встромивши ніж у нестерпимий будень,

Володимир Ляшкевич
2025.08.23 20:58
Друже і брате,
тут все, як завжди -
бруд і вогонь,
сплати без решти,
тижні без дати,
видзвони скронь!

Боже боронь

Світлана Майя Залізняк
2025.08.23 16:25
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 8 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії.

Муза смієтьс

Володимир Бойко
2025.08.23 13:02
Серед тваринних звичок москалів найхарактерніша – мітити чужі території. Носії істини в останній інстанції частенько надривають пупа під своєю ношею. Манія величі для недомірків – майже професійне захворювання. Найбільше світ намагаються змінити

Юрій Гундарєв
2025.08.23 12:36
Із поезією Сергія Жадана я познайомився у Львові. На дошці меню студентського кафе, яку виставили просто на вулицю, білою крейдою були написані такі не дуже рівні літери: Вирощено і нищівно над каменями і кущами повітря заповнене щільно душами і дощ

Віктор Кучерук
2025.08.23 06:03
Хоч сохне листя й менше цвіту,
І далі більш німіє світ, –
Я ще живу в своєму літі
І звідтіля вам шлю привіт.
Я вам повідаю про свято
Без усілякої журби,
Адже продовжую зростати
І визрівати щодоби.

Борис Костиря
2025.08.22 21:59
У кожній посмішці є посмішка скелета.
У кожному початку є кінець.
Усе потопить невблаганна Лета,
Наблизивши нежданий реченець.

Ця посмішка скелета нам розкриє
На дні надії голі черепки,
Шпилі високі, хижі чорториї,

Юрій Лазірко
2025.08.22 20:35
іде війна, о Господи, іде війна
налито чашу смерті аж по самі вінця
і накопичує себе чужа вина
іде війна до найостаннішого українця

приспів:
мій Друже, нам цей хрест тепер нести
не піддавайся шалу і знемозі
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Одександр Яшан
2025.08.19

Пекун Олексій
2025.04.24

Софія Пасічник
2025.03.18

Эвилвен Писатель
2025.03.09

Вікторія Гавриленко
2025.02.12

Богдан Архіпов
2024.12.24

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Уляна Маляр (2014) / Проза

 Красень

...

...


Красень

Особлива його прикмета: красень. Так, так, справжній красень. Коли я дивлюсь на нього – шаріюся відразу. Весь виблискує, навіть пахне тією красою і шармом. Коли вперше почула його голос, виникло відчуття, що звук йде навіть не від нього, а від небес. Сильний, вольовий, пристрасний, бравурний, а водночас легкий, летючий і неземний…Наша перша зустріч відбувалась, коли мені було всього лише 3 роки. Велич його форм і глибина голосу закохали мене відразу, я наче той маленький метелик летіла на його міні – звук чи зітхання. Він для мене все. Через нього я забула про навчання в школі, втекла від батьків у 14 - річному віці з містечка у мегаполіс, цілий час слухала в аудіо записах його неповторний голос, роздивлялась фото, (правда вчилась «цього» з іншими), щодень пломеніла і мріяла про нашу зустріч!
Цей день – я бачу його!Це він! Я щаслива лише від того, що його бачу. Перше знайомство. Дотик. Голос. Радість. Щем. Любов. Тепер, я ніколи його не залишу і ніколи нікому не віддам. Він мій!Мій!
Ми живемо вже 20 років. Щасливі. Мені 36, йому – 50. Вік - це не перепона для справжніх почуттів. Кожного ранку і ночі ми з ним спілкуємось про мистецтво, особливо - музику. Я завжди сідає біля нього і п’ю міцну каву з лимоном, вдивляючись у позавіконне життя. Він в цей момент мовчить, можливо дрімає, а може й мріє. Я, як закохана жінка від нього в захваті ще і досі. Він - чудовий!
Ми разом 40 років. Я навпомацки вже відчуваю кожну його болячку, відчуваю коли йому радісно, а коли сумно. Він як ніхто відчуває мене. Я впевнена - він мені вірний. Коли ніч приходить в наше місто і лягає між будинками, я дивлюсь на нього і бачу на нім місяця. Він – мій величний, чорний місяць. Я проходжу повз нього, дивлюсь і розумію, він точно не з цієї планети.
60 років. 60 років?60 років!О Боже, 60 літ і в моєму житті тільки він?!...і як я, стільки часу з ним?Та все ж таки, він - моя єдина любов і стихія, крім якої я не зазнала іншої, ну…хіба, що моєї любові «удостоїлися» фруктові тістечка, що продає дівчинка напроти консерваторії. Так, щодо мого кохання – він як завжди чудовий, він давно певно «продав свою душу», адже на відміну від мене зовсім не старіє. Тільки іноді струни серця барахлять, але вмілий доктор за пару гривень його виліковує. Шкода, що мені той доктор не допомагає. Але я не здаюсь, я повинна жити! Коли мене питають, як моє здоров’я?»Я відповідаю: «Не дочекаєтесь»! Ось так, ми існуємо – я і мій благовірний!»
Його вічна особлива прикмета: красень. Мій красень – чорний рояль. І моя вічна особлива прикмета: одружена з красенем. Прохання, якщо ви це читаєте і готуєтесь піти на той світ, скажіть Богу, що ви мене не знаєте і ніколи про мене чули. Я мушу пережити того німецького красеня, во ім’я єврейського народу!



Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2015-06-22 23:32:16
Переглядів сторінки твору 817
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (0 / 0)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (0 / 0)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.785
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми ЕССЕ
Автор востаннє на сайті 2024.06.02 18:33
Автор у цю хвилину відсутній