ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Євген Федчук
2026.04.02 19:59
Такі уже «трудяги» москалі,
Що ще таких по світу пошукати.
Хотілось би історію згадати.
Колись в однім москальському селі
(Це все тоді, ще за царя було)
Селяни лиш один прибуток мали –
Косили сіно та і продавали.
Нічого ж на городі не росло.

Артур Сіренко
2026.04.02 16:17
Коли квітень тільки почався і дні неочікувано стали холодними і дощавими мене запросив у свою самотню хижку старий хайдзін, що підписує свої прозорі хоку іменем Ейєн-но Котокутобіто () і вирощує в своєму саду ожину. Ми пили чай, заварюючи заміть традиційн

Охмуд Песецький
2026.04.02 13:27
Відтисками, схожими на зліпки,
Сходяться й розходяться сліди.
Тягнуться вони і вийшли звідки,
І які ознаки у ходи,
Про поспішно кинуті осідки,
І про те, хто як веде й куди,
Знає тільки Він, Отець Верховний,
З вершниками гиблої біди.

Борис Костиря
2026.04.02 13:10
Пожовкле листя опадає,
Як невблаганності потік.
Пожовклий смуток небокраю.
Схилився ніжний базилік.

Пожовкле листя промовляє
До совісті і глибини.
На місце радості розмаю

Юрій Гундарів
2026.04.02 09:43
У Житомирі незабаром з’явиться вулиця братів Шевчуків – Валерія та Анатолія, видатних письменників і видатних патріотів. Коли старший брат Анатолій був засуджений до п’яти років мордовських таборів, молодший брат Валерій не побоявся його провідати…

Бра

Віктор Кучерук
2026.04.02 05:50
До психолога звернулась
Скромна молодичка:
Подивіться на ці гулі
На померхлім личці.
Ці опухлості з'явились
Від неспання й страху,
Що потрапити в немилість
Можу, бідолаха.

Артур Курдіновський
2026.04.02 05:34
Не можу я ніяк запам'ятати
Мелодію, що снилась навесні.
А загадкові звуки голосні
Лунають вокалізом від сонати.

Оновлень час, жаги пора строката
Дарує наяву свої пісні.
Не можу я ніяк запам'ятати

С М
2026.04.01 21:50
Думав про поїздки наші, в мустангу
Мабуть, завіз тебе я далеко занадто
І я думав про любов, що поклали на мій стіл

Казав тобі, в пітьмі не ходити без пари
Про лебедів іще, котрі жили у парку
І про нашого сина, з Мейбел він одружився

Іван Потьомкін
2026.04.01 20:47
Не шкодуй для радості
Ні часу, ні коштів.
Не відкладай радість
На завтра, на потім,
Бо, як сонце взимку
Визирне і щезне,
Так і радість нинішня
Завтра вже не верне.

хома дідим
2026.04.01 19:54
мені радісно терпко
отже побудьте зі мною
не треба про сумніви
про все підозріле
говорімо про спокій
про світло що завжди
поруч
не про рейтинги

Борис Костиря
2026.04.01 13:53
Емігранту в далекій країні
Сняться в цвіті тендентні гаї,
Сняться сни йому тополині,
Неповторні і рідні краї.

Так війна усіх розштовхала.
Не зібрати розбите село.
Цей рубіж, ніби плинна Каяла,

М Менянин
2026.04.01 13:52
Над тим хто суд чинити буде,
котрий в молитві за народ,
кому життя простого люду
як лебедям простори вод?

Молитва хоч на грецькій мові* –
на часі ж Київський ізвод,
тож маєм бути вже готові

Юхим Семеняко
2026.04.01 11:32
  Схоже на те, що Ви спробували піднести читача одразу до "небесних шкіл", де пророки викладають щось середнє між метафізикою й профілактикою паніки. Вірш відкривається настільки урочисто, що хочеться зняти взуття і говорити пошепки. Але вже у другій ст

Артур Сіренко
2026.03.31 21:55
Триноги поставили серед пустки*:
Порожнечі весняного саду,
Де лише неспокій –
Тривога передчуття:
Триноги принесли для офіри
Чотири зеленооких філософи**:
Зрозуміли, що душі людей
Епохи білих колібрі***,

Сергій Губерначук
2026.03.31 21:40
Пірнув алконавт у глибезну пляшину.
Вивчає підводочний світ.
Усе пропливає: квартиру, машину…
і шле нам сердечний привіт.

Його шифроґрами без жодного SOSа.
Детально заплутаний зміст:
від Діда Мороза – до синього носа –

Ігор Терен
2026.03.31 19:24
Не дивуюсь видиву нічному,
наче, вітер в гості прилетів
і навіяв новину із дому.
Згадую своїх товаришів,
про яких нічого невідомо.

І звичайно, найчастіше тих,
що бували іноді за брата,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Костянтин Ватульов
2026.04.02

Олеся ніжна
2026.03.31

Майя М
2026.03.29

Олег Богдан
2026.03.28

Андрій Людвіг
2026.03.27

Охмуд Песецький
2026.03.19

П'ятниця Тринадцяте
2026.03.13






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ярослав Чорногуз (1963) / Вірші

 Борис Пастернак Єдині дні
У пам`яті - між зим своїх
Сонцестояння дні – як піки.
І неповторний кожен з них
Й повторювався теж без ліку.

Вони усе тяглись, текли,
Предовгу склавши вереницю.
Єдині дні оті, коли
Здається, час мов зупинився.

Всі пам`ятаю досі їх -
Зиму до середини близять.
Дороги мокрі, краплі стріх
І сонце гріється на кризі.

Й закохані, немов у сні
Дедалі в пестощах нестримні.
Й пітніють у височині
Зігріті між гілля шпаківні.

Годинник мов – анітелень,
Ліниві стрілки крил не здіймуть.
Триває довше віку день
У нескінченності обіймів.

Борис ПАСТЕРНАК

ЕДИНСТВЕННЫЕ ДНИ

На протяженье многих зим
Я помню дни солнцеворота,
И каждый был неповторим
И повторялся вновь без счета.

И целая их череда
Составилась мало-помалу -
Тех дней единственных, когда
Нам кажется, что время стало.

Я помню их наперечет:
Зима подходит к середине,
Дороги мокнут, с крыш течет
И солнце греется на льдине.

И любящие, как во сне,
Друг к другу тянутся поспешней,
И на деревьях в вышине
Потеют от тепла скворешни.

И полусонным стрелкам лень
Ворочаться на циферблате,
И дольше века длится день,
И не кончается объятье.





  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2015-07-14 13:47:13
Переглядів сторінки твору 4120
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (6.330 / 6.99)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (6.337 / 7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.720
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Конкурси. Теми ПЕРЕКЛАДИ
Автор востаннє на сайті 2026.03.26 07:01
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2015-07-14 14:00:28 ]
Ох, ці дні сонцестояння...:) Сподобався переклад)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2015-07-14 14:40:41 ]
Щиро дякую, Світланочко! З перемогою вітаю в Італії! Дай Боже нових звитяг!))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2015-07-14 14:01:05 ]
Гарний переклад, Ярославе, мені сподобався.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2015-07-14 14:01:50 ]
До речі, чому солнцеворот - це сонцестояння?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2015-07-14 14:51:15 ]
Дякую, Кристіане! Мене це також дивувало в оригіналі Пастернака. Адже зимове сонцестояння, коли три дні ані день, ані ніч не збільшується - це 22-24 грудня - свято молодого Божича Коляди, який народжується і потім день починає збільшуватись - і котять вогненні колеса згори українці за нашими прадавніми звичаями. Але ще рано до розмоклих доріг, тріскання льоду і плавби крижин - ніби лютий-березень, коли зима зустрічається з весною і починається весь цей процес.
Хто б нас просвітив з цього приводу? Адже в часи Пастернака ще не було сучасних зим, як цього року - півтора тижні морозу і більше двох місяців слякоті?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2015-07-14 15:15:47 ]
Так, щось тут не те, щось наплутав Пастернак - можливо, потрібно підключити якісь конспірологічні теорії, аби це вияснити зрештою? :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2015-07-14 22:40:06 ]
СОНЦЕВОРОТ, у, чол., розм. Народна назва сонцестояння. — 22 червня — день сонцевороту, найдовший у нас день (Олесь Гончар, Людина.., 1960, 301); — Як зустрічали ми в грищах сонцеворот, то й зустрічатимемо (Павло Загребельний, Диво, 1968, 554).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, 1978. — Стор. 459.

А як на мене, то СОНЦЕВОРОТ- питоме російське слово, тому й потрапило в розмовну українську.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2015-07-15 14:58:00 ]
А як на мене, немає жодних питомих російських слів, є лише запозичені в російську з інших мов, в т.ч. з української.) Сонце і ворота - українські, адже так?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2015-07-15 17:27:05 ]
СОНЦЕСТОЯ́ННЯ, я, сер. Момент проходження Сонця через найпівнічнішу або найпівденнішу точку екліптики, який буває двічі на рік і якому відповідає найкоротший і найдовший день. Влітку Сонце піднімається опівдні дуже високо; найвище положення воно займає 22 червня. Цей день називають днем літнього сонцестояння (Воронцов-Вельямінов, Астрономія 1956, 28); Короткі дні у грудні, але найкоротшими вони бувають в період зимового сонцестояння (Наука і життя, 12. 1961, 52).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, 1978. — Стор. 460.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2015-07-14 19:14:46 ]
Коли ставляться високі вимоги до своєї мови, то результат завжди очікувано добрий.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2015-07-14 21:16:57 ]
Щиро дякую, Вікторе, дуже радий, що тобі сподобалось!))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Потьомкін (Л.П./М.К.) [ 2015-07-14 20:49:43 ]
Радію, що вдалося Вам загнуздати пастернаківський вірш.
І все ж, якщо не заперечуєте, радив би: "гріється сонце на крижині".
Щасти Вам і на подальші відтворення!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2015-07-14 22:39:55 ]
Щиро дякую Вашій похвалі, дорогий пане Іване! Це - висока оцінка моїй скромній праці. Дякую і за пораду - виправив, зробив усе можливе, аби наблизити якомога більше переклад до оригіналу.
Спасибі за побажання. Підтримка колег надихає на подальші спроби перекладу.))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2015-07-14 22:45:20 ]
Скільки поетів, стільки й перекладів )

Є місця, котрі у Вас, як на мене, вдаліші, а є такі, що в моєму варіанті мені органічніші. То таке,.. на колір і смак. Цікаво, що сказав би Пастернак )))
А взагалі, нема межі вдосконаленню.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2015-07-14 23:21:19 ]
Дякую, Любо! Мені Ваша перша і третя, особливо, строфи подобаються більше, ніж мої - щиро.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2015-07-15 00:03:11 ]
Любо, дякую за інформацію стосовно сонцестоянь. ЇХ два - зимове - 22-24 грудня і літнє - 22 червня. Це відомо більш-менш. Незрозуміло, чому в грудні в цей час відлиги. Може, такі зими були в часи Бориса Пастернака, як нині?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анна Віталія Палій (М.К./М.К.) [ 2015-07-15 13:14:08 ]
ЗимУ до середини близять.
Очевидно, у Вас правильно, Ярославе. Але в народі - тільки зИму.
Час, малюнок, настрій передано.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2015-07-16 00:08:39 ]
Дякую за відгук, Анно! Саме у цьому слові "зимУ" перевіряв наголос у словникові. Саме такий має бути, хоч і мені ближчий народний наголос, як і Вам - "зИму". Тим більше що виправити рядок, щоб наголос був таким - як два пальці облизати - за допомогою інверсії - "до середини зИму близять". Але ж ми - на "Майстернях" - тут має бути якомога досконаліше.)))