ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Олександр Сушко
2026.09.07 09:48
Старі бульбульці - публіка нервова,
Вони самі для себе сомельє.
Глитають чикилдиху із полови,
Носи вмочають потім в олів'є.

Сивуха з часником - найліпша страва ,
А шнапс із пивом - це делікатес!
За штоф винця кумасю кум вкривавив,

Віктор Кучерук
2026.09.07 07:43
Занадився тхір
У бабусин двір, -
Уночі проник
Знову у курник.
Ухопив курча
І мерщій помчав
Звично до нори,
Де малі тхори

Ірина Вовк
2026.09.07 07:40
ЦИКЛ V: АНТИЧНИЙ СВІТ (ТРОЯ-ІЛІАДА)

ГЕКТОР І АНДРОМАХА: Захід сонця над Іліоном
(Драматичний ескіз у ритмізованій прозі, у трьох сценах)

ДІЙОВІ ОСОБИ:
Гектор – царевич, вождь троянського війська, надія Іліона, щит і жертовна кров троянського роду

Кока Черкаський
2026.09.07 03:17
Ми всі складаємось з нічого,
Із вакууму, пустоти.
І тільки наша віра в Нього
Нас робить гідними мети.

Наше життя- то плід реакцій,
Плюсів та мінусів зв'язок,
Розділення на сотні фракцій

Борис Костиря
2026.09.06 20:46
Відшуміла епоха на нас поглядає здаля.
Ці актори давно відіграли улюблені ролі.
Залишається тінь відлітаючого журавля,
Ніби спалах важкої, тремкої юдолі.

Залишаються фільми. У вічність паролю нема.
Залишається дух, у епоху закутий.
Ця енергія нас

Світлана Пирогова
2026.09.06 19:12
Перегортаю я альбом світлин з дитинства,
І знову зайчик сонячний стрибає.
Думки летять лелеками біля хатини,
В якій співає мати : баю, баю...

А потім білу ризу одягне світанок,
Щасливі йдемо у пшеничне поле.
Радію я землі заквітчаній, коханій,

Вячеслав Руденко
2026.09.06 18:52
«Ти дослухайся звітних!» —
Шерхотіла у простір канва.
Неупинно тремтить
На обличчях життя бахрома
Білим сріблом завчасним,
Якого не в змозі спинить
Над рубіновим тлом
Злих думок відокремлена хіть…

Євген Федчук
2026.09.06 16:41
Здавалося, що усе добре йшло.
Хоч на душі його тривожно було,
Мов небезпеку та якусь відчула.
Десь бойовище у степу гуло.
Монголи налетіли, але їх
Вдалося досить легко відігнати,
Взялись коней із криками вертати
І то у війську запалило всіх.

Ольга Садкова
2026.09.06 15:10

1

Давно живу, та не збагну і досі
в природі перетворень весняних.
Дедалі краще розумію осінь.
А паростки? Що знаю я про них?

Володимир Мацуцький
2026.09.06 11:41
Вірші, мої діти,
щодня підростають,
осені квіти
ще зацвітають,
умиваються росами
і втираються травами,
стають вірші дорослими
вірою й правдою;

хома дідим
2026.09.06 08:46
заніміло поскучавши
розбрелися сірі сни
не залишивши у чаші
неживої рідини
все на ліпше
все на краще
все кінець іще війни
й перемога наша завше

Віктор Кучерук
2026.09.06 07:34
Я тебе, веселу і лукаву,
Пестити не хочу напоказ, -
Зігріваю поглядом ласкавим,
Подумки голублю повсякчас.
Росами вмиваю пишну вроду,
Витираю сонячним теплом
І, твоєму серцю на догоду,
Вітерцем цілую перед сном.

Кока Черкаський
2026.09.06 00:04
ти прийшов до лікаря,
він тебе оглянув
запитав як завжди
чому не прийшов раніше
виписав якісь пігулки
по дві штуки під час їжі
тричі на день
одужуйте

Ольга Садкова
2026.09.05 22:42
Непідписаний щоденник загубився в школі.
Ніч лежав у коридорі на підлозі голій.
Мав, сердешний, сподівання на власника Вову,
що той знайде і закине до портфеля знову.
Та не сталось, як гадалось, бо якісь дівчата
підняли його з підлоги і мерщій гортат

С М
2026.09.05 21:03
Цей сум, в очах
Тьми сміх, о так
В її очах
Почати щоби

У бездиханну ніч відчуй
Найлегший поцілунок уст
На самоті

Вячеслав Руденко
2026.09.05 18:40
Чи Південний Буг, чи Джаггер,
Чи палаццо Ручеллаї
Вздовж рамен часу відваги,
У полоні дармограю…
Бубонці біжать по колу,
Серце пнеться до яруги,
Там, де духи волошкові
Краще, ніж прудкі папуги!
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Світлана Майя Залізняк / Вірші

 Смородинове

Ще бовваніє хлопчик у смородині.
Мене малює: родимка, вінок...
На Мокринця тини лягла городина.
А я не доросла ще до жінок.

Біжу на греблю.
Страх! Покликав заміж.
Десь у Валєрки - бабця, острівець.
Вже той портрет везе столичній дамі.
Лежить між бадилиння олівець.

Цвіркочуть невгамовні мрії-коники,
Пахтіють матіоли, нагідки.
Я прочитала всі наявні сонники.
Липневий потяг рвійний, зашвидкий.

Він обіцяє бути суперніжним,
Навчив його вітчим варити плов.
Заробить на сукенку білосніжну.
Лечу в те спечне літо стрімголов...

...Його призвуть, і десь на Байконурі
Зіжмакає листи, любов, портрет.
Бо інший, старший, на ведмежій шкурі
Мені сплете найвищі із тенет.


Смородинове-2

Подався звіролов - на рик пантери.
Я тоскно вислизала із тенет.
Гули заводи, літаки, афери.
Згадався хлопчик... трав"яний браслет.
Тоді, в сімнадцять, промайнула садом.
Зайшов смаглявець: вудка, олівці...
Він так любив, так в армії досадував.
А той портрет - суцільні промінці.

Мені жагу забаглося вернути.
Художника лишила край Дніпра.
Вже стільки відцвіло сільської рути...
І, зрештою, життя - суцільна Гра.
Із ним так легко, він такий хороший.
І буде син, і хата серед лоз.
Він хвацько так закасував холоші,
І карасі пливли - до нас і повз...

Листівку написала, враз приїхав.
У Вишгород покликав. Без образ.
Я ж в юне літо ягідного сміху
Шукала хилиткий дороговказ!
А цей Валерій лив шампанську піну,
Кришив синицям тістечка пласкі.
Зірвав троянду - росяну, кармінну.
Повів у ніч по вуличці грузькій.

Зламався в ньому олівцевий хлопчик.
Так виглядають мачо, фірмачі.
З такими вивчиш кільканадцять опцій -
І... проведеш до юльок і лючій.

...Квитків ми не купили, всі розпродано.
Не втрапили на острів, у Форос.
Общипували гілочку смородини...
І відганяли жальних бджіл та ос.


2015



Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2015-08-04 15:27:20
Переглядів сторінки твору 1500
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (5.165 / 5.77)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.252 / 5.89)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.707
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Автор востаннє на сайті 2026.04.25 14:01
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Кримська (Л.П./Л.П.) [ 2015-08-05 11:07:11 ]
Ваші вірші читаю як динамічні й водночас розлогі романи. То тільки візуально жанр поезії є малим. Але Ви вмієте у невелике закласти епічне полотно подій і цілу галерею образів, а читач все то сам візуалізує. Бо ведете текстом і вмієте втягнути читача в прочитання дуже природньо і легко. І відчувається, що пишеться легко, що ця віртуозність - стан фізичний і творчий. Не всі вміють банальну історію юності розповісти так небанально. Коли клаптики спогадів із жіночого калейдоскопу викладені на рівні режисури вищого пілотажу.
Наговорила... Але ж просто класно від вражень.
Річ у тому, що подібні поезії уміють творити не всі. Щоб так нефальшиво. Бо це майстерна імпровізація-варіація з нотного листка спогадів (хай і не своїх!), який можеш відтворити із заплющеними очима. А хто хоче написати "красіво", ніколи не матиме ні тих нот, ні інструмента.
Фінал класний!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2015-08-05 11:58:43 ]
Ця історія мала в житті продовження...
Так і є, пишеться мені зараз легко, і пишу лише тоді, коли знаю, що викласти візерунок-вірш -- варто).
Може, хтось пригадає свої тенета кохання.