ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Сіренко
2025.10.23 17:49
Приснилась велика дерев’яна хата. Простора і світла. Але всі меблі в домі були розбиті. Я стояв серед цього дерев’яного хаосу і усвідомлював, все це розтрощив і перетворив полички, ліжка, шафи і комоди в невпорядковану купу дощок саме я. Я вийшов на подві

Сергій СергійКо
2025.10.23 13:27
Ну нащо їм ділити простір?
Удав внизу, Лелека зверху.
За їжею не треба в чергу.
Та несподівано – як постріл –
Страшна лунає лісом звістка,
Що на галявині Лелеку
Удав прийняв за небезпеку,
Схопив і душить «терористку».

С М
2025.10.23 10:29
Хімія змін – променем лазера –
Твій бурштиновий стоп-сигнал
Збуди тпло
Дай побачити як ти переходиш
Із усмішкою – до кімнати
І поселяєшся мені у думках

О забагато тебе

Микола Дудар
2025.10.23 10:20
П’ять відсотків позитиву…
Ну а ті, що у повітрі,
Переродяться на ксиву
І пірнуть у харакірій?!
П’ять відсотків… а де решта,
У якій вони одежі?
Може знов змінили мешти,
Щоб піти за світла межі?

Світлана Пирогова
2025.10.23 09:26
Не сумнівався в унікальності своїй,
Немов вулкан розлись гавайський спритний,
Ти лавою по тілу до тендітних вій,
І очі видавали ненаситність.

А чи спроможна вирватись з гарячих пут,
Коли вогнем пашіло сильно тіло.
- Хіба мені навішаєш раби хомут?

Віктор Кучерук
2025.10.23 06:14
Призабулися дати, події, місця,
В темноті забуття розчинилось минуле, -
Лиш надіям на краще немає кінця
І вуста сьогодення нічим не замкнуло.
Непривітно стрічає світання мене,
Синє небо ясниться в промінні й щезає, -
То димами пропахчений вітер вій

Тетяна Левицька
2025.10.22 22:21
Світ спускає собак,
старість дихає в спину.
Ти без мене ніяк,
я без тебе загину.

Кажуть, що лиходій
на чуже зазіхає,
та мені лиш одній

Борис Костиря
2025.10.22 21:52
Свідомість розпадається
на частинки. Вона
анігілюється. Свідомість
стає окремими свідомостями,
окремими світами,
відіованими один від одного.
Так розпадається
особистість, так розпадається

Сергій СергійКо
2025.10.22 17:22
Наші вільні козацькі дрони –
Це і шаблі, і наші очі.
Захищають життя й кордони
Від до наших скарбів охочих.

Їм не схибити при потребі.
Наші вільні козацькі дрони
Під землею, у морі, в небі

Артур Сіренко
2025.10.22 15:49
Так я пам’ятав:
Падолист-спудей
Мандрує в кам’яну Сорбонну
Битою стежкою чорних вагантів:
Замість богемської лютні
У нього в хатині-келії
Платанова дошка
(Приємно до неї тулитися –

Сергій Губерначук
2025.10.22 13:09
Голова.
Багатокутник відображень.
Утроба релігій
і символ
якоїсь причетності.
Намалюю античну голову,
і чи я знатиму, що в ній?
було

Іван Потьомкін
2025.10.22 12:10
Ну як перекричать тисячоліття?
Яким гінцем переказать Орфею,
Що Еврідіка – тільки пам”ять?
Та перша ніч, ніч на подружнім ложі,
Ті сплетені тіла, ті губи-нерозрив,
Той скрик в нічному безгомінні,
Де слово – подув, а не смисл,-
Теж тільки пам”ять.

Віктор Кучерук
2025.10.22 09:35
Замовкло все поволі і повсюди, -
І згусла темінь оповила двір,
Немов сорочка незасмаглі груди,
Або туман глибокий шумний бір.
Посохлим листям протяги пропахлі
Тягнулися від вікон до дверей,
І десь у сінях тихнули та чахли,
Лиш прілості лишався дов

Борис Костиря
2025.10.21 22:02
Наш вигнанець поїхав в далеку дорогу,
Подолавши свою вікову німоту,
Подолавши спокуту, долаючи втому
І ковтнувши цикуту прощання в саду.

У далеку Словенію привиди гнали,
Гнали люті Малюти із давніх часів.
Вони мозок згубили і пам'ять приспал

Леся Горова
2025.10.21 21:58
Те, що в рядок упало
все важче й важче.
Там, де плелась мережка,
там діри, діри.
Ниток міцних шовкових
не стало, а чи
Висохли фарби, струни
провисли в ліри?

Сергій СергійКо
2025.10.21 21:37
Страждає небо, згадуючи літо,
Ховаючи в імлу скорботний абрис.
Не в змозі незворотнє зрозуміти –
Не здатне зараз.

Я згоден з ним, ми з небом однодумці.
У краплях з неба потопають мрії,
У рими не шикуються по струнці –
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Лев Маркіян
2025.10.20

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юрій Лазірко / Вірші / У Дотиках

 Якби скласти ...

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



Найвища оцінка Юлія Овчаренко 6 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Ярослав Нечуйвітер 5 Майстер-клас / Майстер-клас

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2007-04-13 17:02:08
Переглядів сторінки твору 8308
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 4.762 / 5.38  (5.076 / 5.67)
* Рейтинг "Майстерень" 4.864 / 5.5  (5.135 / 5.75)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.737
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2025.10.15 15:10
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-13 17:33:02 ]
Нарешті дочекалася!!!!
Тепло, жагуче, солоно, як кров, і солодко, як поцілунок, написано!!!
Трохи натуралістично, але то ніби підкреслює силу бажання!
А ще помітно, що авторський стиль інакший. Юріє, з яких пісень Ви берете мелодику? ;)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-13 17:37:47 ]
Єдина заувага: неділиме - разом пишеться.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Клименко (Л.П./М.К.) [ 2007-04-13 17:44:16 ]
Тихенько заздрю музі, що Вас надихає на таку пристрасну поезію ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Заверуха (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-13 17:56:20 ]
а я голосно заздрю... шикарні слова :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-13 17:56:32 ]
Юліє,
Це стиль Пісні Серця - бо це воно написало... все до Краплини. :-)
(помилку виправив - дякую)
Наталю,
Це велика таємниця, щоби тримати усіх у полоні цікавості.
Але ця муза реальна і рівно ж цим не реальна... але МОЯ ;-)
Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-13 18:06:43 ]
Юріє, ми, дівчата, полопаємось від заздрощів та цікавости!!! ;)
Ех, Америка... далеко...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-13 18:11:24 ]
Я знайшла для себе вихід - скопіювала вірша, буду тихенько радіти над ним, що десь на землі є таке неймовірне щастя! Щасливий Ви, авторе!
Навіть не знаю, чого Вам ще побажати :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-13 18:12:27 ]
Ех, Я теж так думаю - далеко. :(
Добратись би ме` до Рідних Берегів...
на пиво би пішов... Хіх! :-))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-13 18:16:09 ]
Побажайте мені далі дихати нерівномірно від пристрасті...
Бо поки є пристрасть - існує життя!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-13 18:19:18 ]
Абсолютно згодна! Бо відчуваю зара те саме і теж щаслива. Шкода, що у віршах то не завжди втілюється. Почуття так захоплюють, що й годі про інше думати :)

А на рідних берегах ми б Вас не шашличок до пива запросили! Тут Вас, я впевнена, половина сайту рада була б і побачити, і запросити, і потеревеніти... :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-13 18:26:44 ]
Та це ж повпивається поетична еліта! Такого понаписує... Он Адріанка знає, як воно :)
Але правда якась у тому є. Казала одна людина, до речі, зі Львова, "що ж воно написати може, коли воно не п'є?" :)))))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-13 18:30:04 ]
Мо` ніц не пити і ходити п`яним...
Мо` пити і не п`яніти.
Головне же би було весело!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-13 18:37:17 ]
То шо буде весело - гарантуємо! :))) Влаштувати б таке собі оупен-ейр паті на Рідних Берегах, як з"їдеться Львів-Тернопіль з Дніпром-Харковом, веселіше не придумаєш! :)))
До речі, наприкінці травня журнал культурного спротиву "ШО" планує проводити другий фестиваль поезії "Київські Лаври" у столиці. Як кажуть, нет повода, чтобы не выпить! :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-13 18:44:10 ]
Ну якщо там буде стільки всього і всіх...
То вартує задуматись :-)
А Ви всі по-любому зустрічайтесь - це ж такий заряд енергетики від творчого спілкування. ;-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-13 19:00:19 ]
Та якось тут літтусовка живе, часом доволі непогано.
А мені на новій роботі то спілкування-пиття-обмін творчою енергією в службовій інструкції прописано :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Надія Горденко (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-13 19:03:13 ]
Слів нема - одні емоції :). Я бачу, що до тебе весна прийшла вже давно і в повному розгарі.
Згідна з дівчатами.
Ти - молодець! :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-13 19:08:24 ]
***
Мені би таку роботу... Ех, щоби з такими інструкціями, Юльцьо...:(
***
Надійко, дякую - весна дійсно розпалилась - а пожежників нема. :-)
***
Виправив:
"те, що стерти не даш нікому -" "даш" на "дай"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-13 19:15:02 ]
Юріє, її можна собі зорганізувати! Я он буквально напросилася :) а там подивилися: а чо, хай дівчинка у нас працює! За що їм величезне спасибі!
От мати ще трохи хисту до менеджменту - і можна навіть про такий-сякий заробіток думати. Бо сфера некомерційної культури у нас на зародковому рівні та живиться ентузіазмом.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2007-04-14 10:42:58 ]
Привіт, Юрцю! Щось заважало мені адекватно сприймати цей вірш і я думав - що? І зрозумів - прохвесія:) Коли читаю:

Пробираючись через горло,
до легенів, крізь нетрі жилок,
я все ближче, де кров ся горне
і штовхається знов на живо. - переключаюсь на іншу термінологію гавтоматично і вже не можу розслабитись. Непоганий вірш!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-15 00:59:24 ]
Славцю,
На то й Ти і дохторек - жеби афтоматично... :-)
Тіко тут жаден дохторек не поможе...
Дякую Друже!