ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Публіцистика):
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2024.05.05
13:01
Коли хтось дива подивитись захотів.
Чи то природне воно, чи то рукотворне,
За тим не треба зовсім пхатися за море,
Долати сотні кілометрів по путі.
Скажімо, хоч би й знаменитий Стоунхендж –
Всього лиш камені, розставлені по колу.
Та в нас у Олевсько
Чи то природне воно, чи то рукотворне,
За тим не треба зовсім пхатися за море,
Долати сотні кілометрів по путі.
Скажімо, хоч би й знаменитий Стоунхендж –
Всього лиш камені, розставлені по колу.
Та в нас у Олевсько
2024.05.05
10:55
Не зупинялось сонце ще три довгі роки,
Витягуючи на світ божий юдеїв.
І тільки по війні, в Єрусалимі, в Яд-вашемі,
В Павільйоні дітей, навіки щезло сонце.
Зрештою, як і місяць.Тільки миготять зірки.
Мільйон зірок –мільйон єврейських душ дитячих
Крич
Витягуючи на світ божий юдеїв.
І тільки по війні, в Єрусалимі, в Яд-вашемі,
В Павільйоні дітей, навіки щезло сонце.
Зрештою, як і місяць.Тільки миготять зірки.
Мільйон зірок –мільйон єврейських душ дитячих
Крич
2024.05.05
02:04
І буде осінь. А мене не буде.
Холодний вітер душу пригорне...
Червоне листя - ліки від застуди...
Настирливий той штамп "що скажуть люди?"
В заручниках не втримає мене!
Над сірим містом плаче сіра хмара...
Невже це так змінилася зима?
Холодний вітер душу пригорне...
Червоне листя - ліки від застуди...
Настирливий той штамп "що скажуть люди?"
В заручниках не втримає мене!
Над сірим містом плаче сіра хмара...
Невже це так змінилася зима?
2024.05.05
00:09
Я далеко не Рильський і не Тарас.
Ну і так воно вийшло, що не Костенко.
З головою, напевно, не все гаразд:
Там щось вітром розбавлене та ріденьке.
Я – хардкорні відлуння від травіат.
Ще б навів порівняння в такому дусі:
Двоголовий гібрид, де за пл
Ну і так воно вийшло, що не Костенко.
З головою, напевно, не все гаразд:
Там щось вітром розбавлене та ріденьке.
Я – хардкорні відлуння від травіат.
Ще б навів порівняння в такому дусі:
Двоголовий гібрид, де за пл
2024.05.04
13:30
Відверті слова не повторюю двічі.
Я знов розгубився. Спливає мій січень.
Хіба забагато мені було треба?
Із сумом дивлюсь у заплакане небо.
Я слухав етюди світанків січневих
І бачив кришталь на високих деревах.
Зима написала для мене картину,
Я знов розгубився. Спливає мій січень.
Хіба забагато мені було треба?
Із сумом дивлюсь у заплакане небо.
Я слухав етюди світанків січневих
І бачив кришталь на високих деревах.
Зима написала для мене картину,
2024.05.04
12:17
сонечко, це кохання
вибору в нас нема
ось показові дані
далі дивись сама
без апріорних тверджень
що воно тут і як:
всі відчуття - як вперше
ніби я знов юнак
вибору в нас нема
ось показові дані
далі дивись сама
без апріорних тверджень
що воно тут і як:
всі відчуття - як вперше
ніби я знов юнак
2024.05.04
11:44
Кислянець, квасок, киселик –
іменується щавель.
Зазвичай, росте у селах,
біля більшості осель.
Берег, луки облюбує,
друзі в нього – сонце, дощ.
Особливо з ним смакує
іменується щавель.
Зазвичай, росте у селах,
біля більшості осель.
Берег, луки облюбує,
друзі в нього – сонце, дощ.
Особливо з ним смакує
2024.05.04
10:49
У незапам’ятні часи,
Коли птахи і звірі бились
І до пуття не було видно
Перевага на чиєму боці,
Осторонь лише кажан тримався.
Просило птаство: «Допоможи!»
А він одповідав: «Та я ж не птаха!»
Благали звірі: «Йди до нас!»
Коли птахи і звірі бились
І до пуття не було видно
Перевага на чиєму боці,
Осторонь лише кажан тримався.
Просило птаство: «Допоможи!»
А він одповідав: «Та я ж не птаха!»
Благали звірі: «Йди до нас!»
2024.05.04
10:02
Коли народ висовує таланти,
то й обирає... шулера й шута,
тому на шиї маємо – ґаранта,
у владі – агентура окупанта,
у нації... курина сліпота.
***
Воююча частина світу
то й обирає... шулера й шута,
тому на шиї маємо – ґаранта,
у владі – агентура окупанта,
у нації... курина сліпота.
***
Воююча частина світу
2024.05.04
08:19
Так забракло мені того променю, що поза хмарами
Заховався у мить, коли падало сонце в сосняк.
Так забракло вишневого білого цвіту, що балував,
І в незвично спекотному квітні у поспіху збляк.
Так забракло хвилини, щоб вгледіти зграю лебедячу.
Так за
Заховався у мить, коли падало сонце в сосняк.
Так забракло вишневого білого цвіту, що балував,
І в незвично спекотному квітні у поспіху збляк.
Так забракло хвилини, щоб вгледіти зграю лебедячу.
Так за
2024.05.04
05:54
В хаті порожньо й надворі
Анічого, крім імли, –
Де ті друзі, що учора
За моїм столом були?
Ані зір на небосхилі,
Ані гаму між садиб, –
Де ті друзі, що твердили
Бути дружніми завжди?
Анічого, крім імли, –
Де ті друзі, що учора
За моїм столом були?
Ані зір на небосхилі,
Ані гаму між садиб, –
Де ті друзі, що твердили
Бути дружніми завжди?
2024.05.03
10:49
Молитва - і подяка, і благання,
В ній розум і сердечні відчуття,
На Божу поміч щире сподівання.
Молитва - і подяка, і благання,
Очищення душі із завмиранням,
В один потік - духовності злиття.
Молитва - і подяка, і благання,
В ній розум і сердечні в
В ній розум і сердечні відчуття,
На Божу поміч щире сподівання.
Молитва - і подяка, і благання,
Очищення душі із завмиранням,
В один потік - духовності злиття.
Молитва - і подяка, і благання,
В ній розум і сердечні в
2024.05.03
08:07
Зайду і трепетно відкрию скриню.
Зчорнілий дуб вже шашлем поточило.
Відчую там прозорі світлі тіні
Всіх тих, кому вона давно служила.
Уже й шафИ блищали поліроллю,
Сучасні меблі зваблювали хату.
Та мабуть не хватало сили волі
Зчорнілий дуб вже шашлем поточило.
Відчую там прозорі світлі тіні
Всіх тих, кому вона давно служила.
Уже й шафИ блищали поліроллю,
Сучасні меблі зваблювали хату.
Та мабуть не хватало сили волі
2024.05.03
06:09
Послухай, враже! Твій огидний дотик
Відбитий міццю наших контратак.
Ти думав, Харків мій - слухняний котик?
Запам'ятай: мій Харків - це їжак,
Злопам'ятний та дуже небезпечний!
Серця здолати наші ти не зміг.
Всі балачки про дружбу - недоречні!
Відбитий міццю наших контратак.
Ти думав, Харків мій - слухняний котик?
Запам'ятай: мій Харків - це їжак,
Злопам'ятний та дуже небезпечний!
Серця здолати наші ти не зміг.
Всі балачки про дружбу - недоречні!
2024.05.03
05:47
Вже не біліє снігом хата
І бур’янами поросло
Оце подвір’я довгувате,
Де найзатишніше було.
Покриті шаром пилу вікна
Теж не блищать ні вдаль, ні ввись, –
І півень той не кукурікне,
Що навстріч біг мені колись.
І бур’янами поросло
Оце подвір’я довгувате,
Де найзатишніше було.
Покриті шаром пилу вікна
Теж не блищать ні вдаль, ні ввись, –
І півень той не кукурікне,
Що навстріч біг мені колись.
2024.05.02
22:35
В світі все невипадково
Було, буде, є…
То й співає колискову
Серденько моє.
Всі думки такі прозорі,
Світлі та легкі.
Місяць впав і згасли зорі.
Бо ж твої такі
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Було, буде, є…
То й співає колискову
Серденько моє.
Всі думки такі прозорі,
Світлі та легкі.
Місяць впав і згасли зорі.
Бо ж твої такі
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Публіцистика):
2024.04.01
2023.11.22
2023.02.21
2022.02.01
2021.07.17
2021.01.08
2020.03.12
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Надія Таршин (1949) /
Публіцистика
Два роки після Майдану...
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Два роки після Майдану...
Після цієї публікації,можливо, хтось кине у мене каменем, а хто і підтримає, та як уже буде, я не боюся. Сьогодні у моєму селі, де я народилася на Рівненщині – храмове свято на день святого Михайла Архістратига, а я дивлюся на ікону цього святого, яка на стіні переді мною, дивлюся на його сяючий, праведний меч і думаю, що сьогодні я повинна написати, виплеснути на загальний суд те, що уже майже два роки не дає мені спокою.
День Гідності і Свободи- повертаюся додому з двох мітингів, присвячених 2-й річниці початку подій на Майдані - на душі препаскудно настільки, що розболілося серце. Відчуття такі, ніби придушив важкий камінь, який неможливо зіпхнути. Намагаюся проаналізувати ситуацію, яка склалася навкруг нашого Дніпропетровського Майдану , сьогодні вперше на Європейській площі почула від двох виступаючих – Сергія Карнози і Любові Ферліковської слова, які висвітили суть того, що відбувається з нашим Майданом. Сергій сказав, що лідер на Майдані той – кого Майдан обирає, а не той, хто сам себе призначив, а Люба з усією щирістю і проникливістю звернулася до нас із словами, що Майдан це ми, а не Віктор Романенко. У відповідь на їх слова були оплески від багатьох майданівців. Здавалося, що мені можна радіти, бо заяву про вихід з ГО «Майдан – Січеслав»,у відповідь на неадекватні дії Романенка В. я написала ще 8травня 2015р. Але спостерігаючи за ворожими поглядами, якими зміряла аплодуючих, та невелика частина майданівців, яка ще сліпо довіряє Романенку В. і дивиться на нього, мов на новоявленого месію , мені було боляче. Я знаю їх, ми відстояли з ними Майдан, це люди старшого покоління, великі патріоти України, у них, в основному ,немає доступу до соціальних мереж, немає повноцінної інформації про перебіг громадського життя у нашому місті і Романенко В. цим користується. Користується не на благо Майдану, а на своє благо і це аморально. Ми, майданівці, понад усе хочемо очищення влади, а можливо потрібно набратися мужності і почати цей процес із себе. На протязі усього мітингу до мене підходили наші жінки волонтери і чоловіки і ніхто з них не довіряє нашому «поводирю», а скільки через його присутність сьогодні не вийшли на Майдан. На початку мітингу Романенко В. оприлюднив такий факт, як народження на Майдані декількох громадських організацій, кожна з яких обрала свій шлях і це правда. Тільки шлях, який обрала ГО «Патріотичне об*єднання «Оріяна» і Товариство «Нова Нація» це дуже важкий шлях, бо в умовах війни, у якій перебуває наша країна більше, як півтора року, ми допомагаємо армії чим можемо: ремонтуємо техніку і бойову в тому числі, збираємо теплі речі, утеплюємо армію, годуємо наших доблесних захисників, доправляємо усе це добро безпосередньо у зону бойових дій, нерідко використовуючи при цьому свої автомобілі, довівши їх до такого стану, що уже і ремонту не підлягають. Ділимося своїми мізерними доходами і не розраховуємо при цьому ні на яку підтримку влади. І якими здобутками може відзвітувати Майдан - дивною присутністю окремих майданівців на цілому ряді судових засідань, можливо це у деяких випадках і добра справа робилася, але відчуття таке, що на суди ішли, щоб відволікти народ від основних і набагато серйозніших проблем, це боротьба із самою системою, от нічого і не відбулося і залишилося усе, як було, і ще гірше. Ще один аспект бурхливої діяльності, яку обговорювало усе місто – це смітникова люстрація , комусь же потрібно було такими діями поставити хрест на усьому цьому процесі. А ще протирання штанів на різного роду численних засіданнях, де Романенко В. представляє громадськість міста, дуже зручну для влади громадськість, я так думаю, яка уже давно по-суті не є виразником наших інтересів і аж ніяк не виконує контролюючу функцію над владою, яку йому доручив Майдан. Громадська діяльність вона безоплатна, і я сьогодні хочу запитати Романенка В., яким коштом Він живе , облаштувавши собі дуже гарне офісне приміщення у центрі міста. У декларації, коли Він балотувався на мера нашого міста було указано, що Він безробітний. Хто платить, той і музику замовляє, це давно усім відомо, отже сподіватися на те, що стиль роботи у нашого «безробітного» зміниться - марно. Наскільки мені відомо, на зустрічі з новим мером міста Б. Філатовим Романенко озвучив, що його організація налічує сьогодні 1000 членів, сьогодні ми усі бачили, що це далеко не так, і якщо усе буде продовжуватися у тому ж дусі, то і той лад погасне, за усіх нас образливо. Скільки молодих патріотів виходило на Майдан і де вони тепер? Який був колосальний підйом і де він тепер? Поглинули його подвійні стандарти і нещирість, і якщо ми не побоялися і знайшли у собі сили вийти на Майдан два роки тому, то чому сьогодні боїмося поглянути правді у очі і усе назвати своїми іменами. Очищення це важкий процес, але у нинішніх умовах він необхідний .
Коли я писала заяву на вихід з «Майдану- Січеславу», то я зробила примітку, що при цьому я не виходжу з Майдану. Я - майданівка і маю моральне право на свою точку зору .і я ні в якому разі не претендую на роль лідера у цій організації.
21.11.2015р
Голова ГО «Патріотичне об*єднання «Оріяна» Надія Таршин.
День Гідності і Свободи- повертаюся додому з двох мітингів, присвячених 2-й річниці початку подій на Майдані - на душі препаскудно настільки, що розболілося серце. Відчуття такі, ніби придушив важкий камінь, який неможливо зіпхнути. Намагаюся проаналізувати ситуацію, яка склалася навкруг нашого Дніпропетровського Майдану , сьогодні вперше на Європейській площі почула від двох виступаючих – Сергія Карнози і Любові Ферліковської слова, які висвітили суть того, що відбувається з нашим Майданом. Сергій сказав, що лідер на Майдані той – кого Майдан обирає, а не той, хто сам себе призначив, а Люба з усією щирістю і проникливістю звернулася до нас із словами, що Майдан це ми, а не Віктор Романенко. У відповідь на їх слова були оплески від багатьох майданівців. Здавалося, що мені можна радіти, бо заяву про вихід з ГО «Майдан – Січеслав»,у відповідь на неадекватні дії Романенка В. я написала ще 8травня 2015р. Але спостерігаючи за ворожими поглядами, якими зміряла аплодуючих, та невелика частина майданівців, яка ще сліпо довіряє Романенку В. і дивиться на нього, мов на новоявленого месію , мені було боляче. Я знаю їх, ми відстояли з ними Майдан, це люди старшого покоління, великі патріоти України, у них, в основному ,немає доступу до соціальних мереж, немає повноцінної інформації про перебіг громадського життя у нашому місті і Романенко В. цим користується. Користується не на благо Майдану, а на своє благо і це аморально. Ми, майданівці, понад усе хочемо очищення влади, а можливо потрібно набратися мужності і почати цей процес із себе. На протязі усього мітингу до мене підходили наші жінки волонтери і чоловіки і ніхто з них не довіряє нашому «поводирю», а скільки через його присутність сьогодні не вийшли на Майдан. На початку мітингу Романенко В. оприлюднив такий факт, як народження на Майдані декількох громадських організацій, кожна з яких обрала свій шлях і це правда. Тільки шлях, який обрала ГО «Патріотичне об*єднання «Оріяна» і Товариство «Нова Нація» це дуже важкий шлях, бо в умовах війни, у якій перебуває наша країна більше, як півтора року, ми допомагаємо армії чим можемо: ремонтуємо техніку і бойову в тому числі, збираємо теплі речі, утеплюємо армію, годуємо наших доблесних захисників, доправляємо усе це добро безпосередньо у зону бойових дій, нерідко використовуючи при цьому свої автомобілі, довівши їх до такого стану, що уже і ремонту не підлягають. Ділимося своїми мізерними доходами і не розраховуємо при цьому ні на яку підтримку влади. І якими здобутками може відзвітувати Майдан - дивною присутністю окремих майданівців на цілому ряді судових засідань, можливо це у деяких випадках і добра справа робилася, але відчуття таке, що на суди ішли, щоб відволікти народ від основних і набагато серйозніших проблем, це боротьба із самою системою, от нічого і не відбулося і залишилося усе, як було, і ще гірше. Ще один аспект бурхливої діяльності, яку обговорювало усе місто – це смітникова люстрація , комусь же потрібно було такими діями поставити хрест на усьому цьому процесі. А ще протирання штанів на різного роду численних засіданнях, де Романенко В. представляє громадськість міста, дуже зручну для влади громадськість, я так думаю, яка уже давно по-суті не є виразником наших інтересів і аж ніяк не виконує контролюючу функцію над владою, яку йому доручив Майдан. Громадська діяльність вона безоплатна, і я сьогодні хочу запитати Романенка В., яким коштом Він живе , облаштувавши собі дуже гарне офісне приміщення у центрі міста. У декларації, коли Він балотувався на мера нашого міста було указано, що Він безробітний. Хто платить, той і музику замовляє, це давно усім відомо, отже сподіватися на те, що стиль роботи у нашого «безробітного» зміниться - марно. Наскільки мені відомо, на зустрічі з новим мером міста Б. Філатовим Романенко озвучив, що його організація налічує сьогодні 1000 членів, сьогодні ми усі бачили, що це далеко не так, і якщо усе буде продовжуватися у тому ж дусі, то і той лад погасне, за усіх нас образливо. Скільки молодих патріотів виходило на Майдан і де вони тепер? Який був колосальний підйом і де він тепер? Поглинули його подвійні стандарти і нещирість, і якщо ми не побоялися і знайшли у собі сили вийти на Майдан два роки тому, то чому сьогодні боїмося поглянути правді у очі і усе назвати своїми іменами. Очищення це важкий процес, але у нинішніх умовах він необхідний .
Коли я писала заяву на вихід з «Майдану- Січеславу», то я зробила примітку, що при цьому я не виходжу з Майдану. Я - майданівка і маю моральне право на свою точку зору .і я ні в якому разі не претендую на роль лідера у цій організації.
21.11.2015р
Голова ГО «Патріотичне об*єднання «Оріяна» Надія Таршин.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію