Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.10.13
20:55
Я розчинюсь у вечері осіннім -
Така вже доля мрійників самотніх.
В моїх розчаруваннях незворотних
І натяку нема на воскресіння.
Всі "вчора" й "завтра" - тьмяне мерехтіння.
Лишається загрозливе "сьогодні".
Я розчинюсь у вечері осіннім -
Така вже доля мрійників самотніх.
В моїх розчаруваннях незворотних
І натяку нема на воскресіння.
Всі "вчора" й "завтра" - тьмяне мерехтіння.
Лишається загрозливе "сьогодні".
Я розчинюсь у вечері осіннім -
2026.10.13
19:53
Охрещених молитва лине
бо ми разом будь-де й коли.
Тебе цей вірус* не поглине
покайся й Господа моли.
Щоб мати участь у молитві,
зручним щоб був для тебе час –
твій стогін хай звучить у битві
бо ми разом будь-де й коли.
Тебе цей вірус* не поглине
покайся й Господа моли.
Щоб мати участь у молитві,
зручним щоб був для тебе час –
твій стогін хай звучить у битві
2026.10.13
15:12
Що відбувається у світі?
І виворіт реальності, і зовні
пронизує шалений вітер,
на жаль, багато розвелося довбнів.
Зійшли із розуму від принди
і сліпої влади. Злочинна дія:
встромили ніж у тишу. Кривда
розгулює кривавим буревієм.
І виворіт реальності, і зовні
пронизує шалений вітер,
на жаль, багато розвелося довбнів.
Зійшли із розуму від принди
і сліпої влади. Злочинна дія:
встромили ніж у тишу. Кривда
розгулює кривавим буревієм.
2026.10.13
14:44
Він прокидався в лісі,
у покинутому будинку
і дивився у туманну даль,
виглядаючи майбутнє
чи нових, небачених потвор
і привидів минулого.
Він жив у своєму
гармонійному світі.
у покинутому будинку
і дивився у туманну даль,
виглядаючи майбутнє
чи нових, небачених потвор
і привидів минулого.
Він жив у своєму
гармонійному світі.
2026.10.13
10:46
Де ви, герої діорами
і показухи у бою
шкільної давньої програми,
кого немає у строю
із тими, що ідуть за нами?
Нехай поетам ріже слух
така метафора, незвична
на звук для музикальних вух.
і показухи у бою
шкільної давньої програми,
кого немає у строю
із тими, що ідуть за нами?
Нехай поетам ріже слух
така метафора, незвична
на звук для музикальних вух.
2026.10.13
10:06
У Баден-Бадені москалики* й цикади,
Та я про те не знаю до пуття,
Шукаю гуглом світові принади,
Для бестіарію надземного життя.
Уважні ще чорніючі зіниці,
Що не лякаються осінньої сльоти -
Гасають ровери, літають повз синиці,
Та я про те не знаю до пуття,
Шукаю гуглом світові принади,
Для бестіарію надземного життя.
Уважні ще чорніючі зіниці,
Що не лякаються осінньої сльоти -
Гасають ровери, літають повз синиці,
2026.10.13
07:35
Знову осінь: дощ і сирість,
І принишклий голий сад, -
І синоптиків нещирість
У прогнозах невпопад.
Знову осінь: жаль і смуток,
І на серці гіркота,
Бо не змінює маршруту
Непотрібна самота.
І принишклий голий сад, -
І синоптиків нещирість
У прогнозах невпопад.
Знову осінь: жаль і смуток,
І на серці гіркота,
Бо не змінює маршруту
Непотрібна самота.
2026.10.12
22:04
у кращому разі
це нічого не означає
сонце сідає
запломенівши на мить
шибками
при цій пасторалі
не хочеться думати
що воно далі
це нічого не означає
сонце сідає
запломенівши на мить
шибками
при цій пасторалі
не хочеться думати
що воно далі
2026.10.12
17:23
Наступний дубль? . .
Окей!
Ти кажеш, хочу революції
Ну, розумієш
Усім кортить міняти світ
Мовляв, за цим є еволюція
Окей!
Ти кажеш, хочу революції
Ну, розумієш
Усім кортить міняти світ
Мовляв, за цим є еволюція
2026.10.12
15:28
Жовтень ступає у шовкових шатах,
Золото сипле на плечі садів,
Літо згорнулось у хмарах крилатих –
Кутає шепіт у тінь берегів.
Світло і смуток – сестри єдині,
В серці злилися в мажорний акорд,
Тиша приходить, як сповідь людини,
Золото сипле на плечі садів,
Літо згорнулось у хмарах крилатих –
Кутає шепіт у тінь берегів.
Світло і смуток – сестри єдині,
В серці злилися в мажорний акорд,
Тиша приходить, як сповідь людини,
2026.10.12
12:23
Я іду в елегійнім тумані
Повз надгробки забутих віків,
Крізь минулі епохи й обмани,
Крізь могутність запеклих замків.
У тумані мелодія чула
Озоветься із далі часів.
Прозвучить, наче флейта, минуле
Крізь граніт і Харона заплив.
Повз надгробки забутих віків,
Крізь минулі епохи й обмани,
Крізь могутність запеклих замків.
У тумані мелодія чула
Озоветься із далі часів.
Прозвучить, наче флейта, минуле
Крізь граніт і Харона заплив.
2026.10.12
10:02
Пам’ятаю тебе, абрикосовий дух серед липня,
Як тремтіло на протязі діло натруджених рук —
Левітація літом завжди буде смерті подібна,
Ніби дощ середмістя у збурений Бург чи НЕбург…
Ну і хай! Смерть раптова і ходить щоденно за нами,
Наче місяць з-за
Як тремтіло на протязі діло натруджених рук —
Левітація літом завжди буде смерті подібна,
Ніби дощ середмістя у збурений Бург чи НЕбург…
Ну і хай! Смерть раптова і ходить щоденно за нами,
Наче місяць з-за
2026.10.12
06:18
Щуляться під вітром осокори,
Осінь тче із листя килими, -
Ти мовчиш, то знову щось говориш
Про стрімке наближення зими.
Ось вона завіє всі дороги,
Землю заховає в білий сніг, -
Тільки осокори чорноногі
Будуть чатувати сум доріг.
Осінь тче із листя килими, -
Ти мовчиш, то знову щось говориш
Про стрімке наближення зими.
Ось вона завіє всі дороги,
Землю заховає в білий сніг, -
Тільки осокори чорноногі
Будуть чатувати сум доріг.
2026.10.11
23:17
Не на жарт розкис маслюк:
час пливе, а він — малюк.
Не росте вже котрий день.
Всі глузують, навіть пень.
Співчуває лиш сорока,
що сліпа на ліве око:
час пливе, а він — малюк.
Не росте вже котрий день.
Всі глузують, навіть пень.
Співчуває лиш сорока,
що сліпа на ліве око:
2026.10.11
22:15
часу дрібязок все що лишилося
змарнувати його нарешті
ми зійшлися і розійшлися ми
в розподіленій цій мережі
всяк за своїми снами і віршами
небажаннями снів і віршів
недовірив і недовірився
недорадив
змарнувати його нарешті
ми зійшлися і розійшлися ми
в розподіленій цій мережі
всяк за своїми снами і віршами
небажаннями снів і віршів
недовірив і недовірився
недорадив
2026.10.11
18:04
Про що ж він думав? Той, що уславився розбоєм,
Кому б на шибениці буть, та цар, розбійний сам,
Минуле все простив, благословивши на нові розбої.
***
Хропуть побіля Єрмака поплічники його,
Хто, як і він, сокирою й хрестом
На дружбу спокушав далекі од
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Кому б на шибениці буть, та цар, розбійний сам,
Минуле все простив, благословивши на нові розбої.
***
Хропуть побіля Єрмака поплічники його,
Хто, як і він, сокирою й хрестом
На дружбу спокушав далекі од
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.07.18
2025.05.15
2025.04.24
2024.04.01
2023.11.22
2023.02.21
2023.02.18
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Надія Таршин (1949) /
Публіцистика
Два роки після Майдану...
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Два роки після Майдану...
Після цієї публікації,можливо, хтось кине у мене каменем, а хто і підтримає, та як уже буде, я не боюся. Сьогодні у моєму селі, де я народилася на Рівненщині – храмове свято на день святого Михайла Архістратига, а я дивлюся на ікону цього святого, яка на стіні переді мною, дивлюся на його сяючий, праведний меч і думаю, що сьогодні я повинна написати, виплеснути на загальний суд те, що уже майже два роки не дає мені спокою.
День Гідності і Свободи- повертаюся додому з двох мітингів, присвячених 2-й річниці початку подій на Майдані - на душі препаскудно настільки, що розболілося серце. Відчуття такі, ніби придушив важкий камінь, який неможливо зіпхнути. Намагаюся проаналізувати ситуацію, яка склалася навкруг нашого Дніпропетровського Майдану , сьогодні вперше на Європейській площі почула від двох виступаючих – Сергія Карнози і Любові Ферліковської слова, які висвітили суть того, що відбувається з нашим Майданом. Сергій сказав, що лідер на Майдані той – кого Майдан обирає, а не той, хто сам себе призначив, а Люба з усією щирістю і проникливістю звернулася до нас із словами, що Майдан це ми, а не Віктор Романенко. У відповідь на їх слова були оплески від багатьох майданівців. Здавалося, що мені можна радіти, бо заяву про вихід з ГО «Майдан – Січеслав»,у відповідь на неадекватні дії Романенка В. я написала ще 8травня 2015р. Але спостерігаючи за ворожими поглядами, якими зміряла аплодуючих, та невелика частина майданівців, яка ще сліпо довіряє Романенку В. і дивиться на нього, мов на новоявленого месію , мені було боляче. Я знаю їх, ми відстояли з ними Майдан, це люди старшого покоління, великі патріоти України, у них, в основному ,немає доступу до соціальних мереж, немає повноцінної інформації про перебіг громадського життя у нашому місті і Романенко В. цим користується. Користується не на благо Майдану, а на своє благо і це аморально. Ми, майданівці, понад усе хочемо очищення влади, а можливо потрібно набратися мужності і почати цей процес із себе. На протязі усього мітингу до мене підходили наші жінки волонтери і чоловіки і ніхто з них не довіряє нашому «поводирю», а скільки через його присутність сьогодні не вийшли на Майдан. На початку мітингу Романенко В. оприлюднив такий факт, як народження на Майдані декількох громадських організацій, кожна з яких обрала свій шлях і це правда. Тільки шлях, який обрала ГО «Патріотичне об*єднання «Оріяна» і Товариство «Нова Нація» це дуже важкий шлях, бо в умовах війни, у якій перебуває наша країна більше, як півтора року, ми допомагаємо армії чим можемо: ремонтуємо техніку і бойову в тому числі, збираємо теплі речі, утеплюємо армію, годуємо наших доблесних захисників, доправляємо усе це добро безпосередньо у зону бойових дій, нерідко використовуючи при цьому свої автомобілі, довівши їх до такого стану, що уже і ремонту не підлягають. Ділимося своїми мізерними доходами і не розраховуємо при цьому ні на яку підтримку влади. І якими здобутками може відзвітувати Майдан - дивною присутністю окремих майданівців на цілому ряді судових засідань, можливо це у деяких випадках і добра справа робилася, але відчуття таке, що на суди ішли, щоб відволікти народ від основних і набагато серйозніших проблем, це боротьба із самою системою, от нічого і не відбулося і залишилося усе, як було, і ще гірше. Ще один аспект бурхливої діяльності, яку обговорювало усе місто – це смітникова люстрація , комусь же потрібно було такими діями поставити хрест на усьому цьому процесі. А ще протирання штанів на різного роду численних засіданнях, де Романенко В. представляє громадськість міста, дуже зручну для влади громадськість, я так думаю, яка уже давно по-суті не є виразником наших інтересів і аж ніяк не виконує контролюючу функцію над владою, яку йому доручив Майдан. Громадська діяльність вона безоплатна, і я сьогодні хочу запитати Романенка В., яким коштом Він живе , облаштувавши собі дуже гарне офісне приміщення у центрі міста. У декларації, коли Він балотувався на мера нашого міста було указано, що Він безробітний. Хто платить, той і музику замовляє, це давно усім відомо, отже сподіватися на те, що стиль роботи у нашого «безробітного» зміниться - марно. Наскільки мені відомо, на зустрічі з новим мером міста Б. Філатовим Романенко озвучив, що його організація налічує сьогодні 1000 членів, сьогодні ми усі бачили, що це далеко не так, і якщо усе буде продовжуватися у тому ж дусі, то і той лад погасне, за усіх нас образливо. Скільки молодих патріотів виходило на Майдан і де вони тепер? Який був колосальний підйом і де він тепер? Поглинули його подвійні стандарти і нещирість, і якщо ми не побоялися і знайшли у собі сили вийти на Майдан два роки тому, то чому сьогодні боїмося поглянути правді у очі і усе назвати своїми іменами. Очищення це важкий процес, але у нинішніх умовах він необхідний .
Коли я писала заяву на вихід з «Майдану- Січеславу», то я зробила примітку, що при цьому я не виходжу з Майдану. Я - майданівка і маю моральне право на свою точку зору .і я ні в якому разі не претендую на роль лідера у цій організації.
21.11.2015р
Голова ГО «Патріотичне об*єднання «Оріяна» Надія Таршин.
День Гідності і Свободи- повертаюся додому з двох мітингів, присвячених 2-й річниці початку подій на Майдані - на душі препаскудно настільки, що розболілося серце. Відчуття такі, ніби придушив важкий камінь, який неможливо зіпхнути. Намагаюся проаналізувати ситуацію, яка склалася навкруг нашого Дніпропетровського Майдану , сьогодні вперше на Європейській площі почула від двох виступаючих – Сергія Карнози і Любові Ферліковської слова, які висвітили суть того, що відбувається з нашим Майданом. Сергій сказав, що лідер на Майдані той – кого Майдан обирає, а не той, хто сам себе призначив, а Люба з усією щирістю і проникливістю звернулася до нас із словами, що Майдан це ми, а не Віктор Романенко. У відповідь на їх слова були оплески від багатьох майданівців. Здавалося, що мені можна радіти, бо заяву про вихід з ГО «Майдан – Січеслав»,у відповідь на неадекватні дії Романенка В. я написала ще 8травня 2015р. Але спостерігаючи за ворожими поглядами, якими зміряла аплодуючих, та невелика частина майданівців, яка ще сліпо довіряє Романенку В. і дивиться на нього, мов на новоявленого месію , мені було боляче. Я знаю їх, ми відстояли з ними Майдан, це люди старшого покоління, великі патріоти України, у них, в основному ,немає доступу до соціальних мереж, немає повноцінної інформації про перебіг громадського життя у нашому місті і Романенко В. цим користується. Користується не на благо Майдану, а на своє благо і це аморально. Ми, майданівці, понад усе хочемо очищення влади, а можливо потрібно набратися мужності і почати цей процес із себе. На протязі усього мітингу до мене підходили наші жінки волонтери і чоловіки і ніхто з них не довіряє нашому «поводирю», а скільки через його присутність сьогодні не вийшли на Майдан. На початку мітингу Романенко В. оприлюднив такий факт, як народження на Майдані декількох громадських організацій, кожна з яких обрала свій шлях і це правда. Тільки шлях, який обрала ГО «Патріотичне об*єднання «Оріяна» і Товариство «Нова Нація» це дуже важкий шлях, бо в умовах війни, у якій перебуває наша країна більше, як півтора року, ми допомагаємо армії чим можемо: ремонтуємо техніку і бойову в тому числі, збираємо теплі речі, утеплюємо армію, годуємо наших доблесних захисників, доправляємо усе це добро безпосередньо у зону бойових дій, нерідко використовуючи при цьому свої автомобілі, довівши їх до такого стану, що уже і ремонту не підлягають. Ділимося своїми мізерними доходами і не розраховуємо при цьому ні на яку підтримку влади. І якими здобутками може відзвітувати Майдан - дивною присутністю окремих майданівців на цілому ряді судових засідань, можливо це у деяких випадках і добра справа робилася, але відчуття таке, що на суди ішли, щоб відволікти народ від основних і набагато серйозніших проблем, це боротьба із самою системою, от нічого і не відбулося і залишилося усе, як було, і ще гірше. Ще один аспект бурхливої діяльності, яку обговорювало усе місто – це смітникова люстрація , комусь же потрібно було такими діями поставити хрест на усьому цьому процесі. А ще протирання штанів на різного роду численних засіданнях, де Романенко В. представляє громадськість міста, дуже зручну для влади громадськість, я так думаю, яка уже давно по-суті не є виразником наших інтересів і аж ніяк не виконує контролюючу функцію над владою, яку йому доручив Майдан. Громадська діяльність вона безоплатна, і я сьогодні хочу запитати Романенка В., яким коштом Він живе , облаштувавши собі дуже гарне офісне приміщення у центрі міста. У декларації, коли Він балотувався на мера нашого міста було указано, що Він безробітний. Хто платить, той і музику замовляє, це давно усім відомо, отже сподіватися на те, що стиль роботи у нашого «безробітного» зміниться - марно. Наскільки мені відомо, на зустрічі з новим мером міста Б. Філатовим Романенко озвучив, що його організація налічує сьогодні 1000 членів, сьогодні ми усі бачили, що це далеко не так, і якщо усе буде продовжуватися у тому ж дусі, то і той лад погасне, за усіх нас образливо. Скільки молодих патріотів виходило на Майдан і де вони тепер? Який був колосальний підйом і де він тепер? Поглинули його подвійні стандарти і нещирість, і якщо ми не побоялися і знайшли у собі сили вийти на Майдан два роки тому, то чому сьогодні боїмося поглянути правді у очі і усе назвати своїми іменами. Очищення це важкий процес, але у нинішніх умовах він необхідний .
Коли я писала заяву на вихід з «Майдану- Січеславу», то я зробила примітку, що при цьому я не виходжу з Майдану. Я - майданівка і маю моральне право на свою точку зору .і я ні в якому разі не претендую на роль лідера у цій організації.
21.11.2015р
Голова ГО «Патріотичне об*єднання «Оріяна» Надія Таршин.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
