Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.05.13
05:58
Війна триває, Отче милостивий,
хіба Ти не осліп від сліз кривавих?
Від фальші лівих і лукавства правих,
від проповідей патріархів сивих?
Брудна облуда вже тече рікою
з трибун високих у Верховній раді?
Під ширмою добра — мерзенна зрада
хіба Ти не осліп від сліз кривавих?
Від фальші лівих і лукавства правих,
від проповідей патріархів сивих?
Брудна облуда вже тече рікою
з трибун високих у Верховній раді?
Під ширмою добра — мерзенна зрада
2026.05.13
01:07
Щоб пізнати істину, не обов’язково її ґвалтувати.
Поки дурні багатіють думкою, мудрі на них збагачуються.
Щоб підтримувати баланс інтересів, зовсім не обов’язково бути бухгалтером.
Вікно можливостей більшість використовує лише для власного збага
2026.05.12
21:19
…Поки спите ви, стану
Осінніми світаннями.
На травах порозкладую мільярди сувенірів.
Будинки підрожевлю, вмию тротуари,
Підкину ще жарину в парків багаття
І заспанії канни на руки площ подам...
Коли йому було лише чотири роки, почалася війна.
Пот
2026.05.12
19:53
Залетіла в буденне життя без вагань, самочинно.
Я не думав насправді про наслідки, дії, причини…
Бо упевнений: доля старанно минуле відводить.
Ця новенька крута, де нема у програмі відмови.
І прожогом відчув поривання на кожній клітині.
Так дбайлив
Я не думав насправді про наслідки, дії, причини…
Бо упевнений: доля старанно минуле відводить.
Ця новенька крута, де нема у програмі відмови.
І прожогом відчув поривання на кожній клітині.
Так дбайлив
2026.05.12
13:49
Коли впаду в твої обійми,
В іржавих латах бурний принц,
Відчую ласку провидіння
І глибину твоїх зіниць.
Лише у єдності з тобою
Відчую повноту буття,
Мов чашу, сповнену любов'ю,
В іржавих латах бурний принц,
Відчую ласку провидіння
І глибину твоїх зіниць.
Лише у єдності з тобою
Відчую повноту буття,
Мов чашу, сповнену любов'ю,
2026.05.12
12:37
Не дивись на мене хтивими очима,
чоловіче ласий до принадних втіх.
Я була дев'ятим царством пілігрима
і того, хто вранці з подругою втік.
Чарівний романтик Музу в мені бачив,
а художник Єву з яблуком спокус.
Я зривала мальви зоряних побачень,
чоловіче ласий до принадних втіх.
Я була дев'ятим царством пілігрима
і того, хто вранці з подругою втік.
Чарівний романтик Музу в мені бачив,
а художник Єву з яблуком спокус.
Я зривала мальви зоряних побачень,
2026.05.12
11:33
Світ розколовся, то що ж він приніС?
Правду сьогодні крихку. Ллється кроВ.
Всупереч світлу, любові й веснІ,
Дехто годує війни чорний роТ.
Між берегами потвора косаР
Косить життя і вже ставить таврО.
Бога забули? - Поширює скаЗ.
Правду сьогодні крихку. Ллється кроВ.
Всупереч світлу, любові й веснІ,
Дехто годує війни чорний роТ.
Між берегами потвора косаР
Косить життя і вже ставить таврО.
Бога забули? - Поширює скаЗ.
2026.05.12
10:24
травня славетний український художник Іван МАРЧУК зустрічає свій 90-літній ювілей.
Вітаємо!
Унікальний митець потрапив до британського рейтингу «Сто геніїв сучасності», створивши неповторний стиль у живопису, що сам жартома назвав «пльонтанізм» - від
Вітаємо!
Унікальний митець потрапив до британського рейтингу «Сто геніїв сучасності», створивши неповторний стиль у живопису, що сам жартома назвав «пльонтанізм» - від
2026.05.12
09:57
Забери-но від мене байдужості сіль-
Розсипати позаду, чи сіяти поруч -
Ось росте конюшина під ноги праворуч
І горобчик ховається ранком у хміль ,
Щоби легше було витягати зі скронь
Думку довгу марку у зростаючій болі ,
Наче казку для тих, що шукають
Розсипати позаду, чи сіяти поруч -
Ось росте конюшина під ноги праворуч
І горобчик ховається ранком у хміль ,
Щоби легше було витягати зі скронь
Думку довгу марку у зростаючій болі ,
Наче казку для тих, що шукають
2026.05.12
08:20
віршики
бігали за мною
мов ті цуценята за сукою
яка їм поставила світ
їх не було забагато
ні разу
їх було саме доста
вони були трохи різні
бігали за мною
мов ті цуценята за сукою
яка їм поставила світ
їх не було забагато
ні разу
їх було саме доста
вони були трохи різні
2026.05.12
07:14
Відкрий цю сповідь пам’яті, де літери викувані зі сталі та напоєні хмелем соковитих прибережних трав, де за кожним рядком літопису б’ється живе, неспокійне серце. Це не буденна оповідь про князів та їхні престоли. Це мова про шлях людини, яка вчилася бути
2026.05.12
05:59
Сповита тишею імла
Село зусюди облягла
І стишилися вулиці, й двори,
І звично місяць виглянув згори
На опустілий швидко шлях,
Що пилом давнішнім пропах,
А зараз в теплій куряві принишк,
Бо, певно, сон усім приносить зиск...
Село зусюди облягла
І стишилися вулиці, й двори,
І звично місяць виглянув згори
На опустілий швидко шлях,
Що пилом давнішнім пропах,
А зараз в теплій куряві принишк,
Бо, певно, сон усім приносить зиск...
2026.05.12
01:09
Я так хочу з тобою зустрітись,
Я так хочу тебе обійняти!
Та у тебе маленькі діти,
Й тобі потрібно їх вкласти спати.
А вранці ти їх везеш до школи,
І забираєш їх по обіді,
Ми ж не стрінемось так ніколи,
Я так хочу тебе обійняти!
Та у тебе маленькі діти,
Й тобі потрібно їх вкласти спати.
А вранці ти їх везеш до школи,
І забираєш їх по обіді,
Ми ж не стрінемось так ніколи,
2026.05.12
00:23
Скільки москаля Європою не годуй, а він усе одно в Азію дивиться.
Насильна дружба гірша за ворожнечу.
Сильних історія навчає, слабких – повчає.
Коли Україна в небезпеці, хтось рятує Україну, хтось рятує свою шкуру, а хтось непогано заробляє і на
2026.05.11
21:55
Ми йшли за возами, зорі сяяли блякло.
Розпечену магму палила у надрах журба.
І степ нас поглинув, і поклав на ковадло,
на сонцесяйне ковадло, на ковилових горбах.
Нашу плоть, шкарубку від жаги степової,
болючим дотиком майстер натхненний плекав,
і
Розпечену магму палила у надрах журба.
І степ нас поглинув, і поклав на ковадло,
на сонцесяйне ковадло, на ковилових горбах.
Нашу плоть, шкарубку від жаги степової,
болючим дотиком майстер натхненний плекав,
і
2026.05.11
20:20
Як на Сайпрес Авеню
Ускочивши в дитячу наче маячню
Обцасів цокання бруківкою
Форд і Фіцрой, і мадам Жорж
І солдат, собі крокує сном
У капелюсі, у літах, пиє вино
І солодкий ток парфума віє крізь
Ночей холодний шалімар
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Ускочивши в дитячу наче маячню
Обцасів цокання бруківкою
Форд і Фіцрой, і мадам Жорж
І солдат, собі крокує сном
У капелюсі, у літах, пиє вино
І солодкий ток парфума віє крізь
Ночей холодний шалімар
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.11.29
2025.05.15
2025.04.24
2024.04.01
2023.11.22
2023.02.21
2023.02.18
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Надія Таршин (1949) /
Публіцистика
Два роки після Майдану...
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Два роки після Майдану...
Після цієї публікації,можливо, хтось кине у мене каменем, а хто і підтримає, та як уже буде, я не боюся. Сьогодні у моєму селі, де я народилася на Рівненщині – храмове свято на день святого Михайла Архістратига, а я дивлюся на ікону цього святого, яка на стіні переді мною, дивлюся на його сяючий, праведний меч і думаю, що сьогодні я повинна написати, виплеснути на загальний суд те, що уже майже два роки не дає мені спокою.
День Гідності і Свободи- повертаюся додому з двох мітингів, присвячених 2-й річниці початку подій на Майдані - на душі препаскудно настільки, що розболілося серце. Відчуття такі, ніби придушив важкий камінь, який неможливо зіпхнути. Намагаюся проаналізувати ситуацію, яка склалася навкруг нашого Дніпропетровського Майдану , сьогодні вперше на Європейській площі почула від двох виступаючих – Сергія Карнози і Любові Ферліковської слова, які висвітили суть того, що відбувається з нашим Майданом. Сергій сказав, що лідер на Майдані той – кого Майдан обирає, а не той, хто сам себе призначив, а Люба з усією щирістю і проникливістю звернулася до нас із словами, що Майдан це ми, а не Віктор Романенко. У відповідь на їх слова були оплески від багатьох майданівців. Здавалося, що мені можна радіти, бо заяву про вихід з ГО «Майдан – Січеслав»,у відповідь на неадекватні дії Романенка В. я написала ще 8травня 2015р. Але спостерігаючи за ворожими поглядами, якими зміряла аплодуючих, та невелика частина майданівців, яка ще сліпо довіряє Романенку В. і дивиться на нього, мов на новоявленого месію , мені було боляче. Я знаю їх, ми відстояли з ними Майдан, це люди старшого покоління, великі патріоти України, у них, в основному ,немає доступу до соціальних мереж, немає повноцінної інформації про перебіг громадського життя у нашому місті і Романенко В. цим користується. Користується не на благо Майдану, а на своє благо і це аморально. Ми, майданівці, понад усе хочемо очищення влади, а можливо потрібно набратися мужності і почати цей процес із себе. На протязі усього мітингу до мене підходили наші жінки волонтери і чоловіки і ніхто з них не довіряє нашому «поводирю», а скільки через його присутність сьогодні не вийшли на Майдан. На початку мітингу Романенко В. оприлюднив такий факт, як народження на Майдані декількох громадських організацій, кожна з яких обрала свій шлях і це правда. Тільки шлях, який обрала ГО «Патріотичне об*єднання «Оріяна» і Товариство «Нова Нація» це дуже важкий шлях, бо в умовах війни, у якій перебуває наша країна більше, як півтора року, ми допомагаємо армії чим можемо: ремонтуємо техніку і бойову в тому числі, збираємо теплі речі, утеплюємо армію, годуємо наших доблесних захисників, доправляємо усе це добро безпосередньо у зону бойових дій, нерідко використовуючи при цьому свої автомобілі, довівши їх до такого стану, що уже і ремонту не підлягають. Ділимося своїми мізерними доходами і не розраховуємо при цьому ні на яку підтримку влади. І якими здобутками може відзвітувати Майдан - дивною присутністю окремих майданівців на цілому ряді судових засідань, можливо це у деяких випадках і добра справа робилася, але відчуття таке, що на суди ішли, щоб відволікти народ від основних і набагато серйозніших проблем, це боротьба із самою системою, от нічого і не відбулося і залишилося усе, як було, і ще гірше. Ще один аспект бурхливої діяльності, яку обговорювало усе місто – це смітникова люстрація , комусь же потрібно було такими діями поставити хрест на усьому цьому процесі. А ще протирання штанів на різного роду численних засіданнях, де Романенко В. представляє громадськість міста, дуже зручну для влади громадськість, я так думаю, яка уже давно по-суті не є виразником наших інтересів і аж ніяк не виконує контролюючу функцію над владою, яку йому доручив Майдан. Громадська діяльність вона безоплатна, і я сьогодні хочу запитати Романенка В., яким коштом Він живе , облаштувавши собі дуже гарне офісне приміщення у центрі міста. У декларації, коли Він балотувався на мера нашого міста було указано, що Він безробітний. Хто платить, той і музику замовляє, це давно усім відомо, отже сподіватися на те, що стиль роботи у нашого «безробітного» зміниться - марно. Наскільки мені відомо, на зустрічі з новим мером міста Б. Філатовим Романенко озвучив, що його організація налічує сьогодні 1000 членів, сьогодні ми усі бачили, що це далеко не так, і якщо усе буде продовжуватися у тому ж дусі, то і той лад погасне, за усіх нас образливо. Скільки молодих патріотів виходило на Майдан і де вони тепер? Який був колосальний підйом і де він тепер? Поглинули його подвійні стандарти і нещирість, і якщо ми не побоялися і знайшли у собі сили вийти на Майдан два роки тому, то чому сьогодні боїмося поглянути правді у очі і усе назвати своїми іменами. Очищення це важкий процес, але у нинішніх умовах він необхідний .
Коли я писала заяву на вихід з «Майдану- Січеславу», то я зробила примітку, що при цьому я не виходжу з Майдану. Я - майданівка і маю моральне право на свою точку зору .і я ні в якому разі не претендую на роль лідера у цій організації.
21.11.2015р
Голова ГО «Патріотичне об*єднання «Оріяна» Надія Таршин.
День Гідності і Свободи- повертаюся додому з двох мітингів, присвячених 2-й річниці початку подій на Майдані - на душі препаскудно настільки, що розболілося серце. Відчуття такі, ніби придушив важкий камінь, який неможливо зіпхнути. Намагаюся проаналізувати ситуацію, яка склалася навкруг нашого Дніпропетровського Майдану , сьогодні вперше на Європейській площі почула від двох виступаючих – Сергія Карнози і Любові Ферліковської слова, які висвітили суть того, що відбувається з нашим Майданом. Сергій сказав, що лідер на Майдані той – кого Майдан обирає, а не той, хто сам себе призначив, а Люба з усією щирістю і проникливістю звернулася до нас із словами, що Майдан це ми, а не Віктор Романенко. У відповідь на їх слова були оплески від багатьох майданівців. Здавалося, що мені можна радіти, бо заяву про вихід з ГО «Майдан – Січеслав»,у відповідь на неадекватні дії Романенка В. я написала ще 8травня 2015р. Але спостерігаючи за ворожими поглядами, якими зміряла аплодуючих, та невелика частина майданівців, яка ще сліпо довіряє Романенку В. і дивиться на нього, мов на новоявленого месію , мені було боляче. Я знаю їх, ми відстояли з ними Майдан, це люди старшого покоління, великі патріоти України, у них, в основному ,немає доступу до соціальних мереж, немає повноцінної інформації про перебіг громадського життя у нашому місті і Романенко В. цим користується. Користується не на благо Майдану, а на своє благо і це аморально. Ми, майданівці, понад усе хочемо очищення влади, а можливо потрібно набратися мужності і почати цей процес із себе. На протязі усього мітингу до мене підходили наші жінки волонтери і чоловіки і ніхто з них не довіряє нашому «поводирю», а скільки через його присутність сьогодні не вийшли на Майдан. На початку мітингу Романенко В. оприлюднив такий факт, як народження на Майдані декількох громадських організацій, кожна з яких обрала свій шлях і це правда. Тільки шлях, який обрала ГО «Патріотичне об*єднання «Оріяна» і Товариство «Нова Нація» це дуже важкий шлях, бо в умовах війни, у якій перебуває наша країна більше, як півтора року, ми допомагаємо армії чим можемо: ремонтуємо техніку і бойову в тому числі, збираємо теплі речі, утеплюємо армію, годуємо наших доблесних захисників, доправляємо усе це добро безпосередньо у зону бойових дій, нерідко використовуючи при цьому свої автомобілі, довівши їх до такого стану, що уже і ремонту не підлягають. Ділимося своїми мізерними доходами і не розраховуємо при цьому ні на яку підтримку влади. І якими здобутками може відзвітувати Майдан - дивною присутністю окремих майданівців на цілому ряді судових засідань, можливо це у деяких випадках і добра справа робилася, але відчуття таке, що на суди ішли, щоб відволікти народ від основних і набагато серйозніших проблем, це боротьба із самою системою, от нічого і не відбулося і залишилося усе, як було, і ще гірше. Ще один аспект бурхливої діяльності, яку обговорювало усе місто – це смітникова люстрація , комусь же потрібно було такими діями поставити хрест на усьому цьому процесі. А ще протирання штанів на різного роду численних засіданнях, де Романенко В. представляє громадськість міста, дуже зручну для влади громадськість, я так думаю, яка уже давно по-суті не є виразником наших інтересів і аж ніяк не виконує контролюючу функцію над владою, яку йому доручив Майдан. Громадська діяльність вона безоплатна, і я сьогодні хочу запитати Романенка В., яким коштом Він живе , облаштувавши собі дуже гарне офісне приміщення у центрі міста. У декларації, коли Він балотувався на мера нашого міста було указано, що Він безробітний. Хто платить, той і музику замовляє, це давно усім відомо, отже сподіватися на те, що стиль роботи у нашого «безробітного» зміниться - марно. Наскільки мені відомо, на зустрічі з новим мером міста Б. Філатовим Романенко озвучив, що його організація налічує сьогодні 1000 членів, сьогодні ми усі бачили, що це далеко не так, і якщо усе буде продовжуватися у тому ж дусі, то і той лад погасне, за усіх нас образливо. Скільки молодих патріотів виходило на Майдан і де вони тепер? Який був колосальний підйом і де він тепер? Поглинули його подвійні стандарти і нещирість, і якщо ми не побоялися і знайшли у собі сили вийти на Майдан два роки тому, то чому сьогодні боїмося поглянути правді у очі і усе назвати своїми іменами. Очищення це важкий процес, але у нинішніх умовах він необхідний .
Коли я писала заяву на вихід з «Майдану- Січеславу», то я зробила примітку, що при цьому я не виходжу з Майдану. Я - майданівка і маю моральне право на свою точку зору .і я ні в якому разі не претендую на роль лідера у цій організації.
21.11.2015р
Голова ГО «Патріотичне об*єднання «Оріяна» Надія Таршин.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
